Jump to content

Авторитетна Лабораторія по морфологічному аналізу, без корупції і кумівства


Recommended Posts

Паланочка, а на что именно выделяют 10 млн? И может кто-то знает сколько было выделено последние года? Они вообще где-то отчет о своей деятельности публикуют?

я так зрозумів на галузь виділяють, але хтось повинен ці гроші освоювати (ділити) голова СПУ прохопився що минулий рік (роки? ???) гроші попали васильківській і благополучно пропали. :dntknw:
Link to comment
Share on other sites

. А ще які продукти планується перевіряти в лабораторії? (В зимовий період).
Ми працюємо над технологією медової сушки та обладнання для цього процесу. Саме в зимовий період можна не поспішаючи шукати оптимальні режими. Але не виключаю і інші варіанти, я завжди шукаю роботу для своїх людей.
Link to comment
Share on other sites

Паланочка, а на что именно выделяют 10 млн? И может кто-то знает сколько было выделено последние года? Они вообще где-то отчет о своей деятельности публикуют?
На племенные пасеки по100 000 выделяют в Харьковской обл.
Link to comment
Share on other sites

На мій погляд племінна справа знаходиться в глухому куту, голови обласних та районних спілок зриваються на вереск коли кричать про біологічне сміття, поробили свої пасіки племінними та всі торгують матками не переймаючись племінною роботою як такою, інститут з них має зиск (могоричі, мед, та ще якусь копійку) всіх все влаштовує. Прикро те що їм всім вигідно щоб пересічний пасічник був не грамотним в цьому питані. При спілкуванні з Бугерою С. І. я не побачив в його словах бажання добиватись змін на законодавчому рівні, положень по племінній справі. А те що є зараз доволі застаріле та дуже складне, як на мене не реальне в виконанні, не передбачає якоїсь кооперації, одним словом конкуренто не спроможне. Як що так піде далі, через декілька років стане зрозуміло напевно що є біологічним сміттям. Ще на мою думку Європі не вигідно щоб наш закон про племінну справу був адаптований до їхнього, злучні острови та їхні матко води мають заробляти копійку, а не Українські. Велике прохання хто розуміється на тому які ці положення по племінній справі мають бути в новому законі, терміново пишіть прямо сьогодні в цій темі. Щоб потім нічого не зробивши самим, не валити все на Галатюка з Вередом.

Link to comment
Share on other sites

На мій погляд племінна справа знаходиться в глухому куту, голови обласних та районних спілок зриваються на вереск коли кричать про біологічне сміття, поробили свої пасіки племінними та всі торгують матками не переймаючись племінною роботою як такою, інститут з них має зиск (могоричі, мед, та ще якусь копійку) всіх все влаштовує. Прикро те що їм всім вигідно щоб пересічний пасічник був не грамотним в цьому питані. При спілкуванні з Бугерою С. І. я не побачив в його словах бажання добиватись змін на законодавчому рівні, положень по племінній справі. А те що є зараз доволі застаріле та дуже складне, як на мене не реальне в виконанні, не передбачає якоїсь кооперації, одним словом конкуренто не спроможне. Як що так піде далі, через декілька років стане зрозуміло напевно що є біологічним сміттям. Ще на мою думку Європі не вигідно щоб наш закон про племінну справу був адаптований до їхнього, злучні острови та їхні матко води мають заробляти копійку, а не Українські. Велике прохання хто розуміється на тому які ці положення по племінній справі мають бути в новому законі, терміново пишіть прямо сьогодні в цій темі. Щоб потім нічого не зробивши самим, не валити все на Галатюка з Вередом.
Опять таки выражаю благодарность за отчёт о мероприятии :az: Имею стойкое убеждение, что приличным пчеловодам не к лицу иметь дело с чиновниками от пчеловодства. Задачи у нас и у них совершенно разные. Так было и так есть... Хочется верить, что так не будет, но реализм подсказывает противополохное :ak:
Link to comment
Share on other sites

Велике прохання хто розуміється на тому які ці положення по племінній справі мають бути в новому законі, терміново пишіть прямо сьогодні в цій темі. Щоб потім нічого не зробивши самим, не валити все на Галатюка з Вередом.
Написання та прийняття "правильного" закону - це дуже тривалий процес,а в нинішніх умовах - майже неможливий. Крім того, що написати , треба кілька місяців ходити по кабінетах, та якось догодити депутатам, щоб проголосували. Можу познайомити з людиною, яка узгоджувала нинішній Закон про Бджільництво, вона розкаже. Надіятись на бюджетні кошти - також не варто - дуже важко отримати, а ще важче відзвітувати за їх використання. Разом з тим для багатьох видів товарів Україна самодостатня. Можна виробляти і торгувати всередині країни без значних порушень. То для чого зв"язуватись з інститутом, міністерством, чиновником, якщо крім підпису під Вашою роботою вони нічим реально не допоможуть? Все впирається в гроші, але є багато варіантів де їх взяти. Хто шукає, той знаходить.
Link to comment
Share on other sites

Написання та прийняття "правильного" закону - це дуже тривалий процес,а в нинішніх умовах - майже неможливий. Крім того, що написати , треба кілька місяців ходити по кабінетах, та якось догодити депутатам, щоб проголосували. Можу познайомити з людиною, яка узгоджувала нинішній Закон про Бджільництво, вона розкаже. Надіятись на бюджетні кошти - також не варто - дуже важко отримати, а ще важче відзвітувати за їх використання. Разом з тим для багатьох видів товарів Україна самодостатня. Можна виробляти і торгувати всередині країни без значних порушень. То для чого зв"язуватись з інститутом, міністерством, чиновником, якщо крім підпису під Вашою роботою вони нічим реально не допоможуть? Все впирається в гроші, але є багато варіантів де їх взяти. Хто шукає, той знаходить.

Юрий Михайлович, ви праві що написання нормалального закону тривалий процес. тому що перед тим як його написати треба розробити схему селекції і тільки потім під неї створювати положення закону. У нас цього не розуміють чи не хочуть розуміти, пропонують писати пропозиції , але якщо просто написати пропозиції до закону без обгрунтування , то їх ніхто не сприйме бо нічого не буде зрозуміло що і для чого. Закон створюється під схеми селекції які працюють на данний час. В законі який діє є норма для субєкта племінної справи (племпасіки ) не менше 200 бджолосімей і 800 маткомісць нуклеусного парку. Може хтось пояснити чому така норма ? з чим вона звязана ? (цікаво чи є люди тут хто розуміє чому така норма) ця норма непросто взята з "неба" а є обгрунтованою , вона працювала при союзі , але зараз немає планової економіки і тих ресурсів що були тоді... а в нас закон просто перепишуть знову ... при союзі були науковці які розуміли що пишуть ... зараз якщо і є то їх не видно.. частину закону про плем справу просто перепишить , бо на інше не досить знань щоб змінити якісно ... або бажання.
Link to comment
Share on other sites

Велике прохання хто розуміється на тому які ці положення по племінній справі мають бути в новому законі, терміново пишіть прямо сьогодні в цій темі. Щоб потім нічого не зробивши самим, не валити все на Галатюка з Вередом.
Написання та прийняття "правильного" закону - це дуже тривалий процес,а в нинішніх умовах - майже неможливий. Крім того, що написати , треба кілька місяців ходити по кабінетах, та якось догодити депутатам, щоб проголосували. Можу познайомити з людиною, яка узгоджувала нинішній Закон про Бджільництво, вона розкаже. Надіятись на бюджетні кошти - також не варто - дуже важко отримати, а ще важче відзвітувати за їх використання. Разом з тим для багатьох видів товарів Україна самодостатня. Можна виробляти і торгувати всередині країни без значних порушень. То для чого зв"язуватись з інститутом, міністерством, чиновником, якщо крім підпису під Вашою роботою вони нічим реально не допоможуть? Все впирається в гроші, але є багато варіантів де їх взяти. Хто шукає, той знаходить.
Діло в тім що закон про бджільництво зараз міняється, ініціатор міністерство євроінтиграції. Зі слів Вереда пропозиції може вносити будь який пасічник. Ми розумієм що можем мало що змінити, но раз сказали що пропозиції будуть враховуватись то думаю варто їх робити.
Link to comment
Share on other sites

Цифри 200 сімей ..розраховано ще прм ссср.Цифри повірте точні.Маючи менше я відчуваю дикомфорт мякго кажучи.А якщо тестувати самому створивши групи аналогів.треба тягнути до 300.Прокормитися в закарпатті лише цукор.А ще від державних структур не було іне буде хосна(допомоги)Все в наших руках.Просто потрібно нам навчитися співпрацювати.Створити Ассоціацію Матководів України.Членство звісно платне своя лабораторія буде Перепровірка в інститутах чехії німетчини.Створити базу даних маток а про районовання порід ще треба переговорити...багато.Далі групи тестерів по міським районним спілкам.І в БЛЮП. :ole_ole: То довго тяжко в нас піде..бо треба працювати.А не заробляти.Але...може

Link to comment
Share on other sites

Цифри 200 сімей ..розраховано ще прм ссср.Цифри повірте точні.Маючи менше я відчуваю дикомфорт мякго кажучи.А якщо тестувати самому створивши групи аналогів.треба тягнути до 300.Прокормитися в закарпатті лише цукор.А ще від державних структур не було іне буде хосна(допомоги)Все в наших руках.Просто потрібно нам навчитися співпрацювати.Створити Ассоціацію Матководів України.Членство звісно платне своя лабораторія буде Перепровірка в інститутах чехії німетчини.Створити базу даних маток а про районовання порід ще треба переговорити...багато.Далі групи тестерів по міським районним спілкам.І в БЛЮП. :ole_ole: То довго тяжко в нас піде..бо треба працювати.А не заробляти.Але...може
Думаю приблизно так воно і буде. Тоді потрібне інше опитування. Чи потрібний нам взагалі такий інститут? Мабуть на ті гроші краще зробити файну ветиренарну- санітарну службу з сучасними лабораторіями та високо оплачуваними спеціалістами.
Link to comment
Share on other sites

Юрий Михайлович, ви праві що написання нормалального закону тривалий процес. тому що перед тим як його написати треба розробити схему селекції і тільки потім під неї створювати положення закону. У нас цього не розуміють чи не хочуть розуміти, пропонують писати пропозиції , але якщо просто написати пропозиції до закону без обгрунтування , то їх ніхто не сприйме бо нічого не буде зрозуміло що і для чого. Закон створюється під схеми селекції які працюють на данний час. В законі який діє є норма для субєкта племінної справи (племпасіки ) не менше 200 бджолосімей і 800 маткомісць нуклеусного парку. Може хтось пояснити чому така норма ? з чим вона звязана ? (цікаво чи є люди тут хто розуміє чому така норма) ця норма непросто взята з "неба" а є обгрунтованою , вона працювала при союзі , але зараз немає планової економіки і тих ресурсів що були тоді... а в нас закон просто перепишуть знову ... при союзі були науковці які розуміли що пишуть ... зараз якщо і є то їх не видно.. частину закону про плем справу просто перепишить , бо на інше не досить знань щоб змінити якісно ... або бажання.
Перш ніж вирішувати проблему, потрібно мати про неї повну інформацію. ЇЇ, навіть статистики про бджільництво, немає!!!! Я, фактично спостерігач, зробив би наступне: 1 розбиваємо проблему на технічну та законодавчу. 2.робимо організацію для вирішення технічної проблеми. 3.знаходимо 20-30 зацікавлених матководів 4 Потрібний Лаборант, бажано жінка або інвалід, який може працювати вдома, 24 години на добу. 5.Для Лаборанта потрібно організувати навчання та придбати технічні засоби. 6. Кожен матковод може надіслати зразки для досліджень, Лаборант в найкоротший термін дослідити та надати замовнику результати дослідження. Терміни та оплата за домовленістю(бажано єдині для всіх) 7. Кому набридне бігати на пошту та чекати, може придбати у Лаборанта електронний мікроскоп та надсилати свої фото електронною поштою (мова про біометричні дослідження) 8. Коли у Лаборанта буде база даних та відповідна програма на компютері, результат можна отримати за годину. 9.Коли Лаборант почне заробляти, він сам вийде на міжнародний рівень. 10. В результаті вирішення технічної проблеми з"явиться досвід, статистика та гроші для вирішення законодавчої проблеми. Додам, що я не матковод і не планую цим займатись, це :IMHO1:
Link to comment
Share on other sites

Потрібний такий які е в Європі.Наш "Прокопович" повірте знае як там працюють та над чим потрібно І не треба їм наших рекомендацій.Лукаві.Граються в демократію -(переведу управляе народ)Наведу вам приклад..Морочився 7 років назад як проміряти свої бджоли..Спитав у головного нашої філії по карпатці.Виніс Він мені диск з програмою Беевінг .Каже це чехи нам подарили платна версія від німців..ти вивчи потім нас навчиш.Крута програма складна...я вивчив відзвітував що можу допомогти .Але і до тепер їм не потрібно. Так далі 4 крила під мікроскопом мусолять.Інститут давно міг долучитися до атестації племінних.До розробки та запровадження належних документів на племенні матки.На комерційній звісно основі.Але гроші їм не потрібні? .... :dntknw:Чому :dntknw:

Link to comment
Share on other sites

Цифри 200 сімей ..розраховано ще прм ссср.Цифри повірте точні.Маючи менше я відчуваю дикомфорт мякго кажучи.

так при ссср. так точні . чому не 150 , або не 210 , а саме 200 ? є думки ? чому нижня планка 200 сімей для субєкта племінної справи ?
А якщо тестувати самому створивши групи аналогів.треба тягнути до 300.

це не так.
А ще від державних структур не було іне буде хосна(допомоги)

а її і не повинно бути , повинні бути кредити під низькі проценти для розвитку, а не дайте нам гроші бо дайте.
Все в наших руках.

це якщо не вдуматись що насправді відбувається.
Просто потрібно нам навчитися співпрацювати.

;) особисто у мене з вами вийде як ви думаєте ? ;)
Створити Ассоціацію Матководів України.

згоден требулоб.. і то булаб гарна справа , якщо тільки прописати статут так щоб ніхто не міг під себе підмяти цю організацію... а це малоймовірно .... всі зі своїми амбіціями які і заважають нам змінити стан справ. :IMHO1: ...
Членство звісно платне своя лабораторія буде

згоден.
Перепровірка в інститутах чехії німетчини.

небачу практичного сенсу.
Створити базу даних маток а про районовання порід ще треба переговорити...багато.

база треба , а районування то фікція.. за збереженням порід мають слідкувати інститут і субєкти племінної справи . а не бджоляр на товарній пасіці. :IMHO1:
Далі групи тестерів по міським районним спілкам. І в БЛЮП.

структуру треба гарно думати .... а блюп то лише програма і її можна якщо мати кошти написати в Україні або купити за кордоном саму програму.
То довго тяжко в нас піде..бо треба працювати.А не заробляти.Але...може

отожбо і воно.
Перш ніж вирішувати проблему, потрібно мати про неї повну інформацію.

ви правильно написали. а в нас хочуть писати закон не розібравши технічну сторону... взагалі ця технічна сторона нікого там не цікавить .. моє враження .
Link to comment
Share on other sites

цікавий 3 пункт .. селекція . ______________________________ П Р О Е К Т ПРОГРАМА РОЗВИТКУ ГАЛУЗІ БДЖІЛЬНИЦТВА УКРАЇНИ на період 2016- 2020 рр. Янв 29, 2015By paveltorm Posted in: Інформація П Р О Е К Т ПРОГРАМА РОЗВИТКУ ГАЛУЗІ БДЖІЛЬНИЦТВА УКРАЇНИ на період 2016- 2020 рр. 3. Селекція в бджільництві Цілеспрямована селекційна робота в бджільництві є важливим резервом підвищення продуктивності пасік. Основними завданнями селекційно-племінної роботи в галузі бджільництва України є : — збереження генофонду районованих порід бджіл – української степової, карпатської та поліської; — організація заказників для збереження генофонду та репродукторів чистопородних маток та бджіл; — поліпшення племінних якостей бджолиних сімей відповідно до конкретних кліматичних умов та з урахуванням кормової бази; — виведення нових типів та ліній бджіл, які виділяються комплексом господарсько-корисних ознак і властивостей. Координація селекційно-племінної роботи в галузі бджільництва здійснюється Національним науковим центром ,,Інститут бджільництва імені П.І.Прокоповича» з подальшим підключенням до селекційного процесу суб’єктів племінної справи. На даний час суб’єкти племінної справи в галузі бджільництва нараховують 42 бджолопідприємства. При цьому в Україні племінними є лише 0,005 % від загальної кількості бджолиних сімей, що в свою чергу потребує значне збільшення кількості суб’єктів племінної справи в бджільництві. Розведення бджіл в Україні здійснюється відповідно до Плану породного районування. ___________________________________ в який раз помічаю що коли говорять племінна матка , насправді мають на увазі просто чистопородну матку, облітану на чистопородному генетично неоднорідному трутні. насправді ця матка тільки теореточно може стати племінною , а скоріше за все переважна більшість таких маток не стануть племінними. племінна матка це матка яка має високу племінну цінність . Як можна називати матку племінною , яку навіть не протестували ? Німці коден рік тестують більше 10 000 маток ,а племінних з них набагато менше .. а в нас як порахували в цьому проекті 3000000 бджолосімей і 0,005% з них племінні , тобто маємо 15000 племінних маток. :ay: куди тим німцям братися до нас ;):umora: "ми впереди планети всей" :ah:

Link to comment
Share on other sites

На даний час суб’єкти племінної справи в галузі бджільництва нараховують 42 бджолопідприємства.

А придбати племінних маток неможна жодної... Цікаво, Галатюк про це щось говорив на минулій зустрічі?
Link to comment
Share on other sites

А придбати племінних маток неможна жодної... Цікаво, Галатюк про це щось говорив на минулій зустрічі?

ні не говорив. за маток степової розмовляв з іншим працівником інституту, сказав допоможе придбати маток із документальним підтвердженням чистопородності , але потрібно буде звязатись пізніше весною. При розмові згадували і Суботу , казав що він працює з Егошиним і у них однаковий матеріал. проблема схоже в тому що визначення що таке племінна матка немає і кожен трактує як собі краще. :dntknw:
Link to comment
Share on other sites

  • 2 weeks later...
В Харькове начата работа в этом направлении. О каких-либо достижениях пока говорить рано, но работа ведется. Авторитетных научных заведений достаточно, база есть, желание тоже...

Доповідаю товариству про деякі результати. Під час розмови з Руденком Є.В. не далі як у минулу п'ятницю було обговорено це питання. Заклад має можливість робити такі вимірювання, а головне - має бажання співпрацювати. Програма, що нею користуються в Чехії, в нас є завдяки зусиллям Комісара О.Д. Тому проблем та перешкод у налагодженні роботи особисто я не бачу. Крім того, Є.В. Руденко повідомив що на базі їхнього інституту створено та акредитовано єдину в Україні лабораторію що може робити генетичні аналізи і ця лабораторія успішно співпрацює з різноманітними суб'єктами сільскогосподарського напрямку. Що треба від нас? Чітко сформулювати завдання, зробити замовлення, заключити договір - і вперед. Для мінімізування витрат і координації роботи як замовник виступатиме ГО "Пасічник Слобожанщини". Участі у роботі будь-яких державних структур не передбачається. Отож запрошую зацікавлених до обговорення цього питання.
Link to comment
Share on other sites

Отож запрошую зацікавлених до обговорення цього питання.

Михаїл , як бачите співпрацю ви особисто ? чи обговорювали вартість промірів морфометрії ? Генетичний аналіз ?
Що треба від нас? Чітко сформулювати завдання, зробити замовлення, заключити договір - і вперед.

завдання- проводити проміри наданих зразків бджіл, і надавати по цих промірах офіційні результати. цитата з нормативно правового акту "технологічні вимоги до проведення селекційно-племінної роботи в галузі бджільництва, проведення атестацій пасік і видачіплемінних свідоцтв (сертифікатів)" " Для уточнення чистопородності окремих сімей відбираються зразки бджіл (50шт.) і направляються до найближчої лабораторії або наукового закладу з бджільництва, де вимірюють довжину хоботка, ширину третього тергіта, кубітальний індекс і дискоїдальне зміщення." Чи може лабораторія давати заключення про належність до породи по проведенних промірах ? не тільки 3 місцевих ? Замовлення поясніть що мається на увазі ? ми маємо робити спільне замовлення ? як практично ? заключити договір? зновуж таки поясніть , мається на увазі що ? я так розумію лабораторія хоче мати замовленя на якусь конкретну кількість промірів на рік , чи що ?
Link to comment
Share on other sites

як бачите співпрацю ви особисто ?

Своє особисте бачення я викладу трохи згодом щоб не заважати формувати власну думку іншим зацікавленим учасникам процесу.
чи обговорювали вартість промірів морфометрії ?

На це питання відповіді поки що немає, бо нез'ясований обсяг роботи, періодичність і все таке інше.
Генетичний аналіз ?

Генетичний аналіз - тут ціна "впирається" у вартість доволі дорогих реактивів, так званих маркерів. І купуватимуть їх для певного об'єму робіт.
Чи може лабораторія давати заключення про належність до породи по проведенних промірах ?

Звісно що зможе. Акт з печаткою закладу.
Link to comment
Share on other sites

Доповідаю товариству про деякі результати.
"Лёд тронулся, господа..." Задание: 1. Делать промеры. 2. Анализ промеров с помощью чешской программы и вывод о принадлежности к породе. 3. Предоставлять заказчику заключение, состоящее из результатов промеров (для самостоятельного анализа) и о вероятной принадлежности к определённой породе. :IMHO1::IMHO1: Интересуют возможности лаборатории в генетических исследованиях для пчеловодства. Что могут, порядок цен, что требуется от нас для начала работы в этом направлении?
Link to comment
Share on other sites

Интересуют возможности лаборатории в генетических исследованиях для пчеловодства. Что могут, порядок цен, что требуется от нас для начала работы в этом направлении?

Порядок цен пока под вопросом, т.к. за несколько лет (!) существования лаборатории для генетического анализа пчел никто не обращался, хотя о возможностях проинформированы все структуры. Сейчас прорабатывают вопрос о приобретении реактивов, так называемых маркеров, и тогда можно будет вести предметный разговор. Через две недели планируется визит Руденко к нам в клуб, тогда уже что-то и прояснится, скорее всего.
Link to comment
Share on other sites

3. Предоставлять заказчику заключение, состоящее из результатов промеров (для самостоятельного анализа) и о вероятной принадлежности к определённой породе.

Смотрю, там в программе вроде есть подобие бланка, куда приклеиваются крылышки, потом делается скан с высоким разрешением, проставляются точки, на основании которых программа делает все вычисления. Это если я правильно понял - пока нет возможности вникнуть в детали. Но думаю что возможно будет отправить заказчику такой бланк, или в электронном виде, или почтой, или еще как-то, чтоб получить от него назад электронную версию, с которой можно будет работать. Как вариант. :IMHO1: Но для измерения ширины тергитов и длины хоботка понадобятся сами пчелы... Пока есть над чем подумать...
Link to comment
Share on other sites

Смотрю, там в программе вроде есть подобие бланка, куда приклеиваются крылышки, потом делается скан с высоким разрешением, проставляются точки, на основании которых программа делает все вычисления. Это если я правильно понял - пока нет возможности вникнуть в детали. Но думаю что возможно будет отправить заказчику такой бланк, или в электронном виде, или почтой, или еще как-то, чтоб получить от него назад электронную версию, с которой можно будет работать. Как вариант. :IMHO1: Но для измерения ширины тергитов и длины хоботка понадобятся сами пчелы... Пока есть над чем подумать...
Я имел ввиду немного другое. Заказчик должен направлять для исследования пчёл (живых или мёртвых и методу отбора рекомендует лаборатория). Разбирает пчёл на запчасти и делает препараты представитель лаборатории (желательно один человек для всех исследований). Мне хотелось бы получать из лаборатории следующую информацию: 1. Скан препаратов крыльев, хоботков, тергитов. 2. Эти же сканы с нанесенными точками. 3. Результаты промеров этих препаратов программой в виде таблицы. (Эти все пункты проще в электронном виде) 4. Вывод о принадлежности к породе. (В письменном виде) Думаю, очень важный момент - правильное ценообразование. Как бы все знаем, что можно сделать в Чехии за 20 евро плюс доставка, но очереди из соотечественников, желающих что-то поисследовать, нет. Всё :IMHO1:
Link to comment
Share on other sites

Интересуют возможности лаборатории в генетических исследованиях для пчеловодства. Что могут, порядок цен, что требуется от нас для начала работы в этом направлении?

Порядок цен пока под вопросом, т.к. за несколько лет (!) существования лаборатории для генетического анализа пчел никто не обращался, хотя о возможностях проинформированы все структуры. Сейчас прорабатывают вопрос о приобретении реактивов, так называемых маркеров, и тогда можно будет вести предметный разговор. Через две недели планируется визит Руденко к нам в клуб, тогда уже что-то и прояснится, скорее всего.
Собственно, интересует как раз сколько стоит "набор" реактивов для этого исследования, на какое количество исследований хватит, и что мы получим в результате? Последний вопрос продиктован недостаточным пониманием, как "оно работает", а первые два - потянем ли мы это по деньгам? Эти вопросы, скорее, к Руденко, но желательно иметь ответы на них, так как морфометрия, при всём уважении - это вчерашний день :ah::IMHO1:
Link to comment
Share on other sites

Эти вопросы, скорее, к Руденко, но желательно иметь ответы на них, так как морфометрия, при всём уважении - это вчерашний день

Вот об этом и говорил Руденко, мол, зачем морфометрия, если есть возможность провести более серьёзные анализы. Собственно, пока накапливаем вопросы, а потом, по мере поступления ответов, будем принимать коллективое решение.
Link to comment
Share on other sites

  • Алёнка changed the title to Авторитетна Лабораторія по морфологічному аналізу, без корупції і кумівства

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

 Share

×
×
  • Create New...