Sanich Опубликовано 25 апреля, 2013 Share Опубликовано 25 апреля, 2013 Что, никто? Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на другие сайты More sharing options...
Мико Опубликовано 25 апреля, 2013 Share Опубликовано 25 апреля, 2013 Что, никто? На ярмарке видел такой образец за пол года никто не купил ни баночки А настоящяя перга своя все продана более 40 кг Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на другие сайты More sharing options...
Витя Опубликовано 25 апреля, 2013 Share Опубликовано 25 апреля, 2013 Мико, а яка ціна за один кілограм? Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на другие сайты More sharing options...
Sanich Опубликовано 25 апреля, 2013 Share Опубликовано 25 апреля, 2013 На ярмарке видел такой образец за пол года никто не купил ни баночки А настоящяя перга своя все продана более 40 кг←Ну, это ни о чем не говорит. Вопрос в том, получается ли продукт. Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на другие сайты More sharing options...
Мико Опубликовано 25 апреля, 2013 Share Опубликовано 25 апреля, 2013 Мико, а яка ціна за один кілограм? В розницу мы торгуем 400 гривен кило ,успупаем до 350 гр кило, Расфасовка 350 грамм, а просят покупатели ещё меньший вес . Вопрос в том, получается ли продукт. этот продукт назвать пергой нельзя Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на другие сайты More sharing options...
Фомич Опубликовано 25 апреля, 2013 Share Опубликовано 25 апреля, 2013 Кто испытывал метод предложенный Соломкой - паковать свежую пыльцу в баночку,заливать медом и через некоторое время получать пергу? ? К сожалению с методом предложенным Соломкой я не знаком, но свежую пыльцу я перемешиваю с медом уже давно. Храню в холодильнике. Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на другие сайты More sharing options...
ved Опубликовано 25 апреля, 2013 Share Опубликовано 25 апреля, 2013 Мико!Вы торгуете очищеной пергой? Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на другие сайты More sharing options...
nibond Опубликовано 25 апреля, 2013 Share Опубликовано 25 апреля, 2013 Кто испытывал метод предложенный Соломкой - паковать свежую пыльцу в баночку,заливать медом и через некоторое время получать пергу? Пробував. Після змішування відбуваються якісь процеси схожі на бродіння. В результаті крупинки пилку розпливаються і виходить маслоподібна маса, за смаком більш схожа на пилок. Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на другие сайты More sharing options...
Мико Опубликовано 25 апреля, 2013 Share Опубликовано 25 апреля, 2013 Мико!Вы торгуете очищеной пергой? Очищенную хуже берут Через мясорубку с медком перекручиваю Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на другие сайты More sharing options...
Юрий В. Опубликовано 28 апреля, 2013 Share Опубликовано 28 апреля, 2013 Очищенную хуже берут Через мясорубку с медком перекручиваю ? У меня берут только очищенную , правда перга " дикая ", часть заливаю медом для асортимента , могу и добавить ММ под заказ , баночка выходит по цене фляги подсолнечного меда. Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на другие сайты More sharing options...
Мико Опубликовано 28 апреля, 2013 Share Опубликовано 28 апреля, 2013 Очищенную хуже берут Через мясорубку с медком перекручиваю ? У меня берут только очищенную , правда перга " дикая ", часть заливаю медом для асортимента , могу и добавить ММ под заказ , баночка выходит по цене фляги подсолнечного меда. И я пытаюсь уйти от этих тонн мёда И давать покупателю то, что он просит Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на другие сайты More sharing options...
didvasil Опубликовано 25 мая, 2013 Share Опубликовано 25 мая, 2013 Вчора був у Домбровського В.П. і побачив установку для механічного добування перги. Вона буде закуплена найближчим часом і випробувана в Казахстані. Результати випробувань повідомлю А поки що пропоную познайомитись з моїми "поглядами" на ПЕРГУ розгерметизовану... ПЕРГА КАКАЯ ОНА ЕСТЬ!* Что такое перга? Как ни странно, но однозначного ответа на этот вопрос на сегодня нет. Более того многие смешивают пергу с обножкой пчелиной и даже пыльцой цветочной. Если хотите удостовериться - спросите нескольких коллег пчеловодов. Вы получите разные ответы. Проверьте. Если же спросите людей от пчеловодства далеких, то вас ожидает жестокое разочарование. Почему? О перге может знать не больше одного из сотни опрашиваемых. А перга ведь продукт уникальній: полезный чрезвычайно, причем для всех, доступный (потому что ее таки много) и выгодный для пасечников. В чем выгода? А вот в чем - гривна за грам на ярмарках г. Киева! А люди о перге не знают ничего. Знаем ли о ней мы?? Так что же такое перга? За ДСТУ 2154-2003 "Пчеловодство. Термины и определения понятий" п. 4.5.14 "перга - пчелиная обножка, переработанная пчелами и сложенная в сотовые ячейки для хранения". За "Енциклопедией пчеловодства" А.И. Рута, М., 1964 г. "Перга - пыльца, хранящаяся в сотах" За кн. Н.Н. Асафова и др. "Физиологически активное продукты пчелиной семьи", (2001) перга - белковый корм пчелиной семьи, который образуется в результате молочнокислого брожения пыльцы с медом. В учебнике В.П. Полищука, "Пчеловодство", Львов, 2001 в разделе о продуктах пчеловодства четкого определения перги тоже нет. Если в толстых книгах такой разнобой, то что могут сказать пасечники? Поэтому то я вынужден был разложить прочитанное по полочкам (для себя) и поведать в своем окружении. Мое "виденье" вызывало интерес и рекомендованны (например, Оболонским обществом пчеловодов г. Киева) для публикации в "БК". Для дальнейшего понимания рассмотрим процесс создания перги за А.Э.Астраускене, К.В.Кадзяускене "Что мы знаем о перге" ( же. "Пчеловодство", №7,1990 г.) Пчелка приносит в улей по две обножки массой 8 -15 мг каждая и складывает их в ячейку сота. В одной ячейке накапливается до 18 комочков обножки общей массой 140 -180 мг. Другие пчелы утрамбовывают* обножку, заливают ее медом и "запечатывают" (консервируют). Превращение такой смеси в пергу сопровождается биохимическими процессами, в которых участвуют преимущественно три вида микроорганизмов - сахарные грибы, дрожжи, лактобациллы, молочнокислые и водородные бактерии. Под их действием начинается молочнокислая ферментация, которая имеет четыре фазы микробиологической деятельности. Первая фаза длится 12 час. и характеризується развитием разных групп микроорганизмов, в том числе и дрожжей. Во время второй фазы ферментации повышается кислотность смеси и увеличивается содержание витаминов группы В. Третья фаза характеризуется исчезновением стрептококков и развитием лактобацилл, более интенсивным продуцированием молочной кислоты. Четвертая фаза начинается в конце седьмого дня. Кислотность достигает рН 4,0-4,2. Обножка, сложенная в соты, становится микробиологически активной. Молочно-кислая ферментация перги полностью завершается через 15 дней. В целом из перги выделено свыше 100 видов дрожжей, которые синтезируют витамины, збагачують пергу некоторыми белками, липидами, ферментами. Таким образом из вышеприведенного следует правило первое: пергу можно отбирать из улья (не из сотов, а именно из улья!!!) не раньше чем через 2 недели после запечатывания" (заливания медом) ячеек в пергових рамках. Я назвал для себя это правило "золотым" при производстве продукта под названием "перга". Потому, что если не его выполнять, то все другие условия и правила не существенны, потому что продукта под этим названием просто не будет. Обратите внимание на ремарку об обязательности нахождения рамки с пергой в улье. - Для всех биохимических процессов превращения обжки пчелиной (пыльцы цветочной) в пергу нужно обеспечение режимов: ограничение доступа кислорода, температурного, влажности. Не исключаю также других факторов, о которых никто и нигде не пишет, а, возможно, они мне (нам) неизвестны. При нахождении в улье эти режимы обеспечиваются полностью. При извлечении же пергових рамок из улья, вполне очевидно, что нет. Молочная кислота, которая образовалась за время ферментации (до 3-3,2%), вместе с соединениями, которые имеют антибиотические свойства, способствует консервированию продукта и предотвращает его порчу. Минеральный состав перги и обножки подобен. За микробиологическим составом пчелиный хлеб преобладает все натуральные и синтетические продукты. Главной проблемой в использовании перги для лечения является ее качество. Для того, чтобы добиться полного целебного эффекта, необходимо сохранить пергу в натуральном состоянии, максимально уменьшить любое влияние на нее. А это зависит от способов ее получения и хранения. Это правило второе, которое практически никем не выполняется. Рассмотрим бегло наиболее распространенные способы "добычи" перги. Первый - выковыривание перги вручную без какой-либо подготовки. Процесс чрезвычайно трудоемок с нарушением герметичности продукта. Если употреблять всю добытую из ячеек пергу сразу же после извлечения- то ничего страшного. Но часто после этого ее консервируют заливая медом, что тоже допустимо, или же подсушиванием и дальнейшим сохранением в баночках - кулечках. А это уже более чем сомнительно. И вот почему. Еще раз напоминаю, что технологические процессы создания и сохранения силоса и перги аналогичны и большинство из нас знает во что превращается силос при разгерметизации и даже не очень длительном контакте с воздухом: животные, если не голодные то его не едят, а вот пергу разгер-метизированную (через неделю, месяц и более) мы предлагаем для потребления. Людям!!! Об эстетичности продукта выковыряного из ячеек говорить не будем, потому что вид, мягко говоря, "не товарный". Еще более неэстетично выглядит продукт под названием перга, изготовленный перекручиванием пергових сотов через мясорубку со последующей консервацией медом. Целебные свойства, безусловно, сохранятся лучше, чем первым способом, но вид?! Да и употреблять и пережевывать медововоскопергову смесь не каждый сможет. Кроме того много перги остается в воске после пережевывания. Для облегчения добычи перги из ячеек перговые соты подсушивают при температурах не выше 42 °С (чтобы не навредить) - перговые "бубочки" уменьшаются в объеме и отделяются от воскових стенок ячеек. Поскольку ячейки сверху залиты медом, а со всех остальных сторон воск, то высушивание идет достаточно медленно. Чтобы его ускорить, поверхность в пергових ячейках скарифицируют (процарапывают). Этим также нарушается герметизация нашего продукта ("силоса"). Кроме того повышенная температура сушения явно же не способствует повышению качества перги, а скорее всего ухудшает ее. После высушивания "бубочки" извлекаются из сотов легче, но процесс остается трудоемким. Поэтому следующая операция для ускорения добычи (производства) - разрушение сотов. При комнатной температуре восковые ячейки нарушить почти неозможно - они надежно защищают продукт. А вот при минусовых температурах воск становится хрупким и легко разрушается. Поэтому следующая операция - замораживание пергових сотов где-то на пол часа до температуры минус 2°С. После "дробления" сота перга легко отделяется от восковых примесей. Но взвесим, что при этом она разгерметизирована полностью и, кроме того, подвергалась влиянию минусовой температуры, что также явно не повысило ее качество, а скорее его ухудшило. Выдержать температурные режимы достаточно непросто и технически, а при нашем менталитете… Известны механизированные процессы извлечения перги(ссылка на Некрашевича). Нам нужно совершенствовать способы получение перги без замораживания и высушивания ее, хоча при ручном способе получения пчелиный хлеб максимально сохраняет свои свойства: перга чистая, без примесей воска, моли и пчелиных "рубашечек". Анализ приведенных способов и технологий не добавил мне радости, но привел вплотную к выводу, что пергой можно назвать лишь тот продукт, какой находиться в соте в улье не менее 2-х недель. Все другое лущеное, высушенное, очищенное, перекрученное нужно называть по другому и определять насколько его качество хуже, чем в перги. Что она не лучше, я надеюсь, что вас я убедил. А какое же следствие из этого вывода? А вот какое. - Моим клиентам я должен давать пергу наивысшего качества. А такая лишь та, что в улье. То как же донести ее ко рту потребителя. Так именно к его рту. Потому что если к потребителю, то он может такого с продуктом натворить. И вот что я придумал. Я не могу доказать потребителю, что черненькие сухие шарики "бубочки" - перга. И никто не сможет потому что государственного стандарта на пергу нет. Я не могу доказать и то, что масса с воском в баночке залитая медом то перга. И никто не сможет по той же причине. Остается одно давать клиенту пергу в сотах. Тут доказывать ничего не надо. Почти ничего - он должен поверить, что 12 дней она находилась в улье (хотя он этого наверняка не знает). Но как же донести пергу до рта. Добыча бубочок - процесс трудоемкий. Но его можно облегчить. 1) дать "ковырялочку" (например, разогнутые металлические канцелярськие скрепки). Как это не архаично, но этот метод имеет существенные "позитивы". Добывая пергу из каждой ячейки, ваш клиент сосредоточивается именно на этом продукте и, как правило, ни о чем больше не думает. Это очень способствует воздействию препарата на человека. А, во-вторых, употребляя по одной "бубочке", он это делает медленно и автоматически выполняется правило употребления пчелиных продуктов - медленно рассасывать с усвоением на уровне слизистой оболочки. Недостаток же в том, что перговые ячейки заполнены пергой лишь на 2/3 и верхушки ячеек при манипуляциях загибаются. Со временем кусочек пергового сота становится неэстетичным, а извлечение перги из него усложняется. Рекомендация откусывать пергу с воском и жевать - не для всех. Да и доля воска при этом весьма значительна: и глотать нелегко, и усвоение перги неполное (при прохождении через пищеварительный тракт перга блокируется воском). Для себя, своих близких, а позже и для своих клиентов я отработал свою "технологию" производства и потребления перги с полным сохранением ее целебных свойств и упрощением употребления. При этом обеспечивается более полное усвоение продукта и начисто отсутствуют сомнения клиента в натуральности и качестве продукта. Да и оформление достаточно эстетичное. На "пчелиной дев'ятине" в 2006 г. я демонстрировал этот "товар" и о "технологии" рассказал "на пальцах". А вам подаю ее с серией фото Перговий сот разрезаю вдоль проволок тонким острым ножом (можно подогретым или же смоченным). Вторая операция - из обеих сторон пластов сота срезаю края ячеек над поверхностью перги в ячейках, не повреждая поверхность перги (фото). Разрезаю пластини по размеру коробочки (блистера), в которую будет паковаться продукт. Я пакую в прозрачные коробочки размером 95х70. Остается их взвесить, написать на этикетке или визитке вес, умножить на вашу цену, вложить в коробочку и приклеить на нее. Добыча перги "ковырялочкой" значительно упрощается. Эстетичность продукта сохраняется. При откусывании и разжевывании кусочков "продукта" доля воска уменьшается . * Из кн. "Слово о меде. Технологии. Свойства" В.Соломка. /"Медицина Украині". 2013. 146 с. Кто испытывал метод предложенный Соломкой - паковать свежую пыльцу в баночку,заливать медом и через некоторое время получать пергу? Запропонував то я, але наш колега з Мукачево вже давно її успішно виробляє (див. в ж. БК) і авторство, безумовно, не моє. ПЕРГА – ЦЕ ДУЖЕ ПРОСТО…* Перевузник Іван Петрович 73 роки, 50 років з бджолами, 44 роки викладав зоотехнічні предмети, в тому числі бджільництво в сільськогосподарському технікумі, 40 бджолосімей. Процес переробки обніжжя бджолиного в пергу проходить без допомоги бджіл(не враховуючи підтримки ними відповідної температури у вулику). Це здійснює багаточисельна група мікроскопічно маленьких, але дуже корисних анаеробних молочнокислих бактерій, дріжджів та ферментів слини бджіл, які своєю життєдіяльністю зброджують до 70% цукрів з утворенням молочної, оцтової кислот і невеликої кількості спирту та газу. Тобто в чарунках, де закладене обніжжя, проходить добре всім відомий процес сквашування, внаслідок якого відбуваються складні біохімічні процеси(зміни, яки приводять до деякого зменшення білку та жиру, тому що для своєї життєдіяльності мікроорганізми використовують ці складові розкладаючи частково білок на простіші складові – пептиди та амінокислоти, синтезують незамінні амінокислоти та вітаміни К і групи В. Макро- і мікроелементи стають більш доступними для засвоєння. Утворені кислоти і спирт консервують продукт, чим оберігають його від загнивання і розвитку плісняви. Цитолема (оболонка пилкових зерен) є складний полісахарид, який мало чим відрізняється від клітковини, яка є основною складовою будь-якої рослини. Отже клітковина та її аналоги(якою є і цитолема) в кормах рослинного походження( сіно – солома 25-45%) в шлунку жодної тварини не переварюється. Для її руйнації, наприклад у жуйних тварин є 3 передшлунки ( рубець, сітка і книжка) їх об’єм, наприклад, у корови понад 100 л, в яких з’їдений рослинний корм піддається дії (обробці) тих самих мікроорганізмів, що і в чарунках стільника. Тільки після такої обробки мікроорганізмами хімус потрапляє у 4й відділ, власне шлунок – сичуг, де проходить остаточне перетравлення . отже в процесі бродіння цитолема піддається руйнації, а не лише інші прості складові корму. Таким чином, і перетворення обніжжя у пергу є ніщо інше, як те саме, що проходить у різних пристосуваннях всіх інших тварин, які живляться кормами рослинного походження. Інакше кажучи, перга є напівпереварений продукт(напівфабрикат), що дає можливість повніше використовувати складові, які утворилися внаслідок вищезгаданих перетворень. Якщо провести аналогію, то всі живі істоти, які живляться кормами рослинного походження по-різному, але принципово однаково прилаштувались покращувати їх простим методом зброджування для кращого засвоєння. Базуючись на вищеописаному процесі, я вже понад 10 років використовую для зберігання і використання «свою» пергу. Свіжозібране обніжжя очищаю від механічних домішок, які інколи бувають, без будь-якої попередньої обробки (можна через 3-4 години) , закладаю у звичайний слоїк ( банку) незалежно від його об’єму (частіше зі звуженням зверху, з-під майонезу) порціями по 5-6 ложок з верхом. Звичайним пестиком виготовленим з дерева твердих порід, знизу прямокутної форми(3-5 см) одна сторона трохи заокруглена відповідно слоїка, без будь-яких заокруглень внизу. Інша частина пестика будь-якої висоти і форми для зручності роботи. Ним щільно трамбую, особливо біля стінок слоїка, щоб в утрамбованій масі не залишилось повітря, тому що, як уже згадувалось, бродіння нормально проходить тільки в анаеробних умовах. Так повторюється процес до заповнення слоїка, залишаючи незаповненим приблизно на 2 см. Щільно утрамбоване обніжжя зверху заливаю кристалізованим медом, тому що він менше просочується у масу. Слоїк закриваю закруткою або пластмасовою кришкою, але краще поліетиленовою плівкою з закріпленням її гумовим кільцем, і відкладаю в кімнатну шафу, де температура як на вулиці так і в домі. У медовій пробці через кілька діб утвориться маленька дірка,через яку виділяються гази, що є неминучим в процесі бродіння. Так слоїки з вмістом і зберігаються , поки не виникне потреба у використанні продукту. За цей період у слоїку проходить той самий процес, що і в чарунках стільника, однак у кімнатній шафі температура нижча ніж у вулику, тому і процес бродіння протікає повільніше - 40-70 діб (у чарунці стільника 15-17 діб). Різниця між чарункою і слоїком лише в об’ємі, що не може впливати на нормальне протікання процесу бродіння. Щодо пониженої температури, то в цих умовах воно протікає нормально. Щоб одержати силос високої якості для худоби, чи квашену капусту або огірки в домашніх умовах, найкраща температура 14-16 градусів Цельсія. Тому зрілий продукт, одержаний таким способом, нічим не відрізняється від звичайної перги, за виключенням вищої вологості (вологості зібраного обніжжя) і майже непомітною вищою кислотністю, має приємний запах, однакові смакові якості в порівнянні зі звичайною пергою. В процесі перетворення пилку в пергу в стільнику іде повільне обезводнення ( висихання) в слоїку ж вологість залишається до кінця як і в зібраному обніжжі. Відомо, що вже на 2-3 день в чарунці пилкове зерно не проростає, мабуть, через підвищену температуру і висихання, чого не буває в слоїку. Гіпотетично, проростання в слоїку продовжується набагато довше завдяки тій самій температурі вологості, що в даний період відповідає цвітінню тих пилконосів з яких зібраний пилок. Будь-яке проростання це і є обмін речовин – асиміляція і дисиміляція, що сприяє розкладу складних поживних речовин на прості сполуки, які можуть засвоюватись як самим пилком, так і іншими живими організмами. Протягом терміну споживання продукт також зберігаю в кухонній шафі, оскільки ніколи не виникало запліснявіння, загнивання чи закисання. Адже кислоти, які там є не дають можливості розвиватись іншим мікроорганізмам, грибкам, що викликають ці процеси. Кому доводилось куштувати добутий таким методом продукт без сумніву називали його пергою і не відчували різниці. Ось чому гріх (в моєму розумінні це більш ніж шкода) сушити обніжжя, яке при цьому втрачає понад 25% поживних речовин, крім того задубіння, і залишаючись незмінною, цитолема – берегиня вмісту пилкових зерен, перетворює висушений пилок в майже недоступну форму поживних речовин для переварювання системою травлення людини. Було б добре якби в дослідах можна було зробити повний аналіз, що дало б можливість порівняти і визначити чи дуже відрізняється бджолина перга від таким простим способом одержаного продукту. Хоча на мій погляд різниця буде незначною. Якщо ж перероблене таким способом обніжжя в чомусь, можливо, і поступається перзі виробленій бджолами, то без всякого сумніву, набагато перевищує якість висушеного, чи іншим способом підготовленого до зберігання. * З кн. "Слово о меде. Технологии. Свойства" В.Соломка /"Медицина Украини", 2013. 146 с. Досягнута домовдленість про ПОРІВНЯЛЬНІ випробуваннЯ в інституті харчування в Алмааті (Казахстан) - в нас грошей на це ніхто не хоче тратить... Якщо получиться (з випробуваннями) - результати повідомлю Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на другие сайты More sharing options...
Sanich Опубликовано 25 мая, 2013 Share Опубликовано 25 мая, 2013 Досягнута домовдленість про ПОРІВНЯЛЬНІ випробуваннЯ в інституті харчування в Алмааті (Казахстан) - в нас грошей на це ніхто не хоче тратить...Якщо получиться (з випробуваннями) - результати повідомлю←Василь Олексійович, дякую! Чекаємо на результати з Казахстану. Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на другие сайты More sharing options...
doctor Опубликовано 25 мая, 2013 Share Опубликовано 25 мая, 2013 Что, никто? Змішую з медом 1:4 ( 1 частина перги ,4 частини меду) попередньо пилок перемелюю в кавомолці. Після перемішування кладу в сухе тепле темне місце. на 2 тижні. Далі зберігаю в холодильнику. Вживаю вранці 1 кофейна ложка під язик за 30 хв до їди . Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на другие сайты More sharing options...
Sanich Опубликовано 26 мая, 2013 Share Опубликовано 26 мая, 2013 Свіжозібране обніжжя очищаю від механічних домішок, які інколи бувають, без будь-якої попередньої обробки (можна через 3-4 години) , закладаю у звичайний слоїк ( банку) незалежно від його об’єму (частіше зі звуженням зверху, з-під майонезу) порціями по 5-6 ложок з верхом. Звичайним пестиком виготовленим з дерева твердих порід, знизу прямокутної форми(3-5 см) одна сторона трохи заокруглена відповідно слоїка, без будь-яких заокруглень внизу. Інша частина пестика будь-якої висоти і форми для зручності роботи. Ним щільно трамбую, особливо біля стінок слоїка, щоб в утрамбованій масі не залишилось повітря, тому що, як уже згадувалось, бродіння нормально проходить тільки в анаеробних умовах. Так повторюється процес до заповнення слоїка, залишаючи незаповненим приблизно на 2 см.←Сьогдні зробив "закладку". Через місяці 1,5 - 2 поділюся результатами. Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на другие сайты More sharing options...
Мико Опубликовано 17 июня, 2013 Share Опубликовано 17 июня, 2013 Пока добываю пергу дедовским способом За пол дня добыл только 15 килограмм Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на другие сайты More sharing options...
Wladimir_K Опубликовано 17 июня, 2013 Share Опубликовано 17 июня, 2013 ока добываю пергу дедовским способом За пол дня добыл только 15 килограмм ? Поділіться досвідом, що за дідівський спосіб. Метод з замороженням, зрозумів, вже роблю, ще після очистки потрібно сушити. А от, що за метод через мясорубку не розумію... Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на другие сайты More sharing options...
Мико Опубликовано 17 июня, 2013 Share Опубликовано 17 июня, 2013 . А от, що за метод через мясорубку не розумію... Перекрутил перговые соты с добавлением меда 10% Чтобы легче крутить Расфасовал в банки и в продажу вот и весь метод Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на другие сайты More sharing options...
Кузьмич Опубликовано 17 июня, 2013 Share Опубликовано 17 июня, 2013 Пока добываю пергу дедовским способом За пол дня добыл только 15 килограмм А плакатик за спиной по теме Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на другие сайты More sharing options...
Бджолопотам Опубликовано 17 июня, 2013 Share Опубликовано 17 июня, 2013 Пока добываю пергу дедовским способом За пол дня добыл только 15 килограмм Краще б я цього не бачив А де спеціальне приміщення, рукавички, білий халат і шапочка???? Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на другие сайты More sharing options...
Rad Опубликовано 18 июня, 2013 Share Опубликовано 18 июня, 2013 А де спеціальне приміщення, рукавички, білий халат і шапочка???? главное чтобы чистыми руками и с холодным сердцем Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на другие сайты More sharing options...
Sanich Опубликовано 18 июня, 2013 Share Опубликовано 18 июня, 2013 Пока добываю пергу дедовским способом За пол дня добыл только 15 килограмм ← У меня дежавю? Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на другие сайты More sharing options...
sika4 Опубликовано 18 июня, 2013 Share Опубликовано 18 июня, 2013 Перекрутил перговые соты с добавлением меда 10% Мико - а как влияет на вкусовые качества перекрученые соты? я для себя хочу сделать..но не знаю как лучше.. Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на другие сайты More sharing options...
валера 2 Опубликовано 18 июня, 2013 Share Опубликовано 18 июня, 2013 . А от, що за метод через мясорубку не розумію... Перекрутил перговые соты с добавлением меда 10% Чтобы легче крутить Расфасовал в банки и в продажу вот и весь метод а через заморозку не пробовали? Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на другие сайты More sharing options...
pr1zZ Опубликовано 18 июня, 2013 Share Опубликовано 18 июня, 2013 Пока добываю пергу дедовским способом За пол дня добыл только 15 килограмм Краще б я цього не бачив А де спеціальне приміщення, рукавички, білий халат і шапочка???? Поделитесь фото своих условий выкачки мёда Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на другие сайты More sharing options...
Рекомендуемые сообщения
Присоединяйтесь к обсуждению
Вы можете написать сейчас и зарегистрироваться позже. Если у вас есть аккаунт, авторизуйтесь, чтобы опубликовать от имени своего аккаунта.