Jump to content

nibond

Активные Пoльзователи
  • Content Count

    4,836
  • Joined

  • Last visited

Everything posted by nibond

  1. Так, потрібно зрозуміти на що направлене це положення. Україна приєдналася до міжнародної конвенції Конвенція про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі Берн, 19 вересня 1979 року ( Про приєднання із застереженнями до Конвенції див. Закон N 436/96-ВР ( 436/96-ВР ) від 29.10.96 ) І хоч Apis mellifera не є в списку видів які підлягають особливій охороні, в природніх умовах існування бджоли є дикими тваринами і відповідно конвенції підлягають захисту Які можуть бути аргументи, щоб виправдати розорення бджолиних
  2. Якщо в законі буде закладено можливість створення мелодайних угідь за таким принципом, то буде створено і механізм, як це реалізувати, в тому числі і те, що визнавати спеціально створеними медодайними угіддями. Як правило, вирішення такого питання не обмежується тільки одним законодавчим актом.
  3. Ну так це вже визначено. Соняшник, ріпак - олійні технічні культури, гречка - зернова круп'яна культура. Але коли Ви захочете отримувати монофлорний мед фацелії, чи мануки (чом би й ні) і знайдете відповідні умови і можливості, то зможете це реалізувати. Звичайно, в законі закладені принципи, а деталі потрібно врегульовувати підзаконними актами - наказами, положеннями, інструкціями. Для цього проектом закону 5274 пропонується створення центрального органу виконавчої влади відповідального за формування і реалізацію державної політики в галузі бджільництва. На сьогодні у всій вертикалі
  4. Я ж писав вище, що соняха це не стосується, та й навпаки, він буде просити пасічників поставити біля його поля бджолосім'ї. Цей пункт захищає права пасічників, які захочуть насіяти чи насадити якихось спеціальних медодаїв, адже це може бути і об'єднання пасічників. І таких випадків можна навести немало, коли одні намагаються щось створювати, насівати чи насаджувати, а потім до них збігаються з усього світу і вони тільки руками розводять. В результаті потім ніхто нічого не сіє і не створює. Чи це є правильний шлях. Звичайно, якби це робилось за державний кошт, то тоді так, всі в рівних умо
  5. Так, в цьому випадку це також обмежує права власника таких угідь, адже це стосується тільки кочових пасік. Це говорить про те, що зловживати своїм правом власнику угідь буде не так то просто. Йому доведеться уважно проаналізувати і зважити обставини перш ніж засівати якусь ділянку, враховувати розміщення інших пасік, інших землекористувачів, та й площа повинна бути більше 50 га. Цей варіант явно не діятиме там, де безліч дрібних землекористувачів. Але якщо Ви розмістите пасіку поряд без його згоди, то зрозуміло, що мета у Вас вкрасти в нього нектару. Це складна ситуація, бо стикаються інтереси
  6. По перше. Якщо фермер поставить 1-2 своїх сімей де потрібно 100, то це також порушення агротехнічних прийомів вирощування. По друге. А навіщо взагалі фермеру діяти всупереч здоровому глузду. Це як на зло кондуктору - Куплю квиток і не поїду. Ще раз читаємо стаття 32: 3. Бджолозапилення ентомофільних сільськогосподарських рослин є обов’язковим агротехнічним прийомом їх вирощування. Не виконання цих вимог тягне за собою адміністративну відповідальність. 4. Надання послуг з бджолозапилення здійснюється відповідно до науково-обґрунтованих норм розміщення бджолиних сімей на оди
  7. Це називається чув дзвін, та не знає де він, або невірне сприйняття після перекладу проекту закону 5274 "Проект Закону про розвиток галузі бджільництва, охорону, захист та збереження бджіл" з мови оригіналу. Про що мова. В проекті закону передбачені вимоги по запиленню до аграріїв, які вирощують ентомофільні рослини с.г. призначення: Стаття 32. Використання бджіл та інших продуктів бджільництва 2. Фізичні особи та суб’єкти господарювання, які вирощують ентомофільні рослини сільськогосподарського призначення, для підвищення урожайності цих рослин зобов’язані використовувати
  8. Зараз породне районування ніби чинне, але як це впливає на ситуацію? Ніяк. А зберігати бджіл потрібно від пестицидів, хвороб і зменшення кормових угідь. Аборигеннх бджіл зберігають зовсім іншими підходами і засобами. Робити з усієї країни заповідник не тільки абсурдно, але й економічно не вигідно для більшості пасічників. Ще один аспект. Світова селекція йде по шляху створення порід бджіл стійких до Вароа, а це не виключає, а навіть веде до неминучої "гібридизації". І що, відмовимось від таких бджіл. План породного районування протирічить чинному закону Про племінну с
  9. А як тоді карпатку везти в райони УС де буде дефіцит бджіл, це те саме порушення. Якщо діє породне районування, то і без ввозу з інших країн бджіл більшість пасічників стають злочинцями - одні продають, інші купують карпатку. Хто і що виграє від того районування?
  10. Ось підтвердження того, що дослідження на американський і європейський гнилець, варооз, ноземоз, акарапоз проводяться за рахунок держави. Наказ 413. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2008-п#Text І ще один нюанс. Весняні перевірки пасік відносяться до обов'язкових планових заходів державного контролю , які повинні проводитись згідно встановленого ними графіка, а не за заявою пасічника. Коли пасічник пише заяву, то все тоді автоматично можна віднести за його рахунок.
  11. Інші породи планують вже в законі заборонити, в тому числі і вживання терміну "бакфаст". Порушникам очевидно не світять дотації в кращому випадку. За задумом розраховують очевидно, що, враховуючи сказане вище, в зоні УС будуть вносити в паспорт тільки УС, а в зоні карпатки - тільки карпатку. А вже почім статистика почне працювати як аргумент - У нас чистопородна зона УС, чи карпатки!!! А ви своїм бакфастом чи карнікою знищуєте унікальний генофонд створений природою. Ось докази, подивіться в реєстр. Каральні заходи це вже діло фантазії, були б підстави. Бакфастчики пропонують "д
  12. Бачу спішити з заміною і дослідженнями поки рано, бо там зараз хаос і хто що хоче, те й ставить. А в наказі вказано: Розміри плати за послуги, які надаються територіальними органами та бюджетними установами, що належать до сфери управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, розраховуються, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня календарного року.". ( на 2021р – 2270 грн) Шляхом нескладної операції множення отримав такі розцінки (нижче у доданому файлі. Все інше вважаю незаконною ініціати
  13. Паспорт підлягає заміні на новий однозначно, бо там ще повинен присвоюватися унікальний номер , вказуватись порода і інші дані, яких немає в старому. Відмітки і результати досліджень, якщо по людськи, повинні перенести в додаток автоматом.
  14. Якого саме уточнення? Бо в ст.22 Розміщення пасік внормовано питання розміщення пасік біля спеціально створених медоносних угідь. Якщо це не внормувати, то ніхто ніколи не буде спеціально висаджувати медодайні культури для отримання продуктів бджільництва, бо буде не захищений від розкрадання.
  15. Так, можна уточнити, тоді краще "Вся необхідна інформація". Але в ст. 18 детально розписується які дані вносяться як обов'язкові, а які як опитувальник Стаття 18. Реєстрація пасіки. Видача Паспорту пасіки. Єдиний реєстр пасік України. Свідоцтва про реєстрацію пасіки. Ветеринарне свідоцтво. 1. З метою аналізу та прогнозування розвитку галузі бджільництва, систематизації, збору статистичних та аналітичних даних, органами місцевого самоврядування проводиться облік пасік. 2. З метою ідентифікації пасіки та її власника, фіксації ветеринарно-санітарного стану пасіки т
  16. Стаття 23. Перевезення кочових пасік (кочівля), перевезення бджіл 1. Перевезення кочових пасік (кочівля) до кормових угідь здійснюється за погодженням із власниками або користувачами земельних ділянок. (на яких розміщуються пасіки) Все залежить від того в чиїй власності находиться лісосмуга. Якщо лісового фонду, то безоплатно з дозволу лісництва. Якщо в комунальній власності, то з дозволу органу місцевого самоврядування. Якщо у власності аграрія, то з його дозволу. Крім того законопроектом пропонується як обов'язковий агротехнічний прийом бджолозапи
  17. Щодо перспектив розгляду законопроекту, то це не так швидко, бо зараз він на розгляді в комітетах. Внести зміни буде час, було б бажання. Якщо вже є якісь пропозиції, то надавайте вже зараз. З радістю передав би естафету людям зацікавленим і відповідальним. Робота постійна, непильна, але... безкоштовна. Шодо оцінки самого законопроекту, то помітьте, опоненти кинулись мочити перш за все персоналії. Якби з таким завзяттям вони розробляли законопроекти, то не появлялись би такі документи, як постанова 338, яку ці опоненти палко підтримали. Чому і хто в цьому зацікавлений? Тут є пояснення. В
  18. А так? http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=71474 Проект закону 5274Про розвиток галузі бджільництва, охорону, захист та збереження бджіл.docx
  19. Ви вірите в те, що говорить цей суб'єкт?
  20. Як можна попасти у халепу не читаючи чи нерозуміючи змісту написаного бджолиний віск - органічна суміш, яку виділяють воскові залози бджіл і яку використовують бджоли для будування щільників, закривання чарунок з медом і розплодом; Визначанення із тексту законороекту №5274. https://www.facebook.com/wild.bees.94/posts/107117401475229
  21. А якщо реформаторська порода добре перезимувала, а привезені пакети карпатки всі пропали, випадків море, то це тоді як вписується в "теорію", а точніше припущення Паппа? Нетиповий парадокс? Ні, рекламу ніхто не відміняв. Але чорний піар... .
  22. Законодавство декларативно ніби і захищає бджіл від потрав, але насправді ніхто їх не захищає і з мовчазної згоди виконавчої влади їх віддали в жертву інтересам аграрного бізнесу. І це так при любій владі, не тільки цій. При цій ситуація навіть погіршується, бо вводися ряд полегшень і знімаються деякі обмеження для аграріїв. Наприклад, дозволять використання БЛА і прирівняють їх практично до наземних засобів застосування ЗЗР, а не застосування з повітря, як літаки. А фактично вони будуть навіть гірші за пілотовані літальні апарати, бо застосовуватимуть технологію дрібнодисперсного розпилення,
×
×
  • Create New...