владек Posted September 10, 2009 Share Posted September 10, 2009 Вирішив відмовитись від традиційного "Тактика" (хоча вважаю його надійним препаратом) та застосувати Апісан. Хоча це значно дорожче ( 33 гр за 10 полосок). Питання : Хто має досвід роботи з цим препаратом, скільки полосок на сім"ю бажано ставити і в яких місцях? І по-друге: Пишуть, що строки установки - весна і літо (після відбору меду). Але ж мені треба знищити кліща саме тепер в зиму? Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
hena Posted September 11, 2009 Share Posted September 11, 2009 Владек,зверніться до Бортника.Він проживає неподалік виробника і якщо матиме час,то зможе допомогти та порадити.То дуже порядна людина! Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
владек Posted September 12, 2009 Author Share Posted September 12, 2009 Владек,зверніться до Бортника.Він проживає неподалік виробника і якщо матиме час,то зможе допомогти та порадити.То дуже порядна людина! Гена! Дякую і за це і за майбутнє насіння з червоної акації. Ви трохи далекувато від мене. Тому я думаю що роздобуду насіння десь тут у Львівській обл. Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
Petrovych61 Posted September 12, 2009 Share Posted September 12, 2009 Гена! Дякую і за це і за майбутнє насіння з червоної акації. Ви трохи далекувато від мене. Тому я думаю що роздобуду насіння десь тут у Львівській обл. ← Фраза не в тему - а ми в Ногайця не зустрінемось? Я б теж від червонї акації не відмовився... Та і Владеку б передав... Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
S.Bilokin Posted February 8, 2010 Share Posted February 8, 2010 Проведеними дослідами Институту бджільництва ім.Прокоповича було встановлено що при застусувані полосок вагомо зменшуеться якість матки і її продуктивність...будьте обачними. Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
владек Posted February 8, 2010 Author Share Posted February 8, 2010 Проведеними дослідами Институту бджільництва ім.Прокоповича було встановлено що при застусувані полосок вагомо зменшуеться якість матки і її продуктивність...будьте обачними. ? Тобто Ви хочете сказати , що препарати на основі флювалінату натрію (здається так називається) якимсь чином впливають на матку. Бажано дати посилання на джерело інформації. Це перше. Друге. Коли я читав інструкцію до застосування то йшлося про застосування в літній період, а не осінню, чи зимою (це мене здивувало). Отже застосовують дійсно в період червління. А що як застосовувати осінню або зимою (чи це недоцільно?). Зимою матка не червить. Можливо в цей період препарат не впливає на матку? Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
Бортник Posted February 8, 2010 Share Posted February 8, 2010 Проведеними дослідами Институту бджільництва ім.Прокоповича було встановлено що при застусувані полосок вагомо зменшуеться якість матки і її продуктивність...будьте обачними. ← А где можно ознакомиться с материалами этих исследований? Кто именно занимался этим вопросом? У меня очень большие сомнения относительно достоверности данных, полученных в институте пчеловодства. Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
Igrok Posted February 8, 2010 Share Posted February 8, 2010 Хто має досвід роботи з цим препаратом, скільки полосок на сім"ю бажано ставити і в яких місцях? У 2009 користувався Апісаном. Ставив полоски двічі на рік: на початку квітня та у серпні одразу після останньої відкачки. В інструкції рекомендується 1 полоска на 10 рамок, але я ставив 1 полоску на сім'ю в центрі гнізда біля до льотка. Результати нормальні: так, у листопаді батько обробляв свою пасіку біпіном (обробляє раз на рік лише цим препаратом), я зробив також обробку. Порівнюючи кількість кліща на пасіках переконався що у мене його майже не має та відмовився від повторної обробки біпіном. Тож знищувати кліща треба саме весною та літом - і взимку можна не турбуватися! Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
владек Posted February 8, 2010 Author Share Posted February 8, 2010 ож знищувати кліща треба саме весною та літом - і взимку можна не турбуватися! ? І не буде зльотів бджіл. Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
шаруда Posted February 8, 2010 Share Posted February 8, 2010 відмовився від повторної обробки біпіном. ? Не спеши отказываться... Если бы в этом году осенью не обработал пасеку бипином после аписана, то "кавкнули" половина семей Не смотря на то, что и весной, и осенью ставил полоски Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
владек Posted February 16, 2010 Author Share Posted February 16, 2010 Не спеши отказываться... Если бы в этом году осенью не обработал пасеку бипином после аписана, то "кавкнули" половина семей Не смотря на то, что и весной, и осенью ставил полоски ? А причиною малої активності апісана може бути швидке привикання кліща до преперату? А може всетаки наші виробники "хімічать"? Я схиляюсь скоріше до другого. Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
Бортник Posted February 17, 2010 Share Posted February 17, 2010 А причиною малої активності апісана може бути швидке привикання кліща до преперату? ← Надо чётко соблюдать инструкцию по применению и хранению препарата. Тогда вероятность неудачи значительно снизится. Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
Petrovych61 Posted February 20, 2010 Share Posted February 20, 2010 А причиною малої активності апісана може бути швидке привикання кліща до преперату? ← Може, особливо коли полоски залишають на всю зиму. Читав що виводяться цілі популяції кліща з імунітетом від препаратів. Тільки до амітразу нема звикання. Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
Любомир Posted September 18, 2015 Share Posted September 18, 2015 полоски апісану поставив о 15.00 під рамки прстелив клейонку легко змащену жиром. Через дві години при огляді виявлено: на цьому кадрі з десяток кліщів є.Такит апісан рулить. А перше візуальне враження - полоски якісь суховаті. 2 Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
Іван Михайлович Posted September 18, 2015 Share Posted September 18, 2015 Користуюсь "Апісаном" останні 5 років. Проблем з кліщом не було. Смужки ставлю після відкачуванні меду , ще один раз обробляю водним розчином амітразу. вже пізно осінню( про всяк випадок). Зльотів бджіл не спостерігав. Додатково у корм , який даю бджолам, додаю хвойний екстракт та заварку мяти перцевої. 1 Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
Любомир Posted September 19, 2015 Share Posted September 19, 2015 Користуюсь "Апісаном" останні 5 років. Проблем з кліщом не було. Смужки ставлю після відкачуванні меду , ще один раз обробляю водним розчином амітразу. вже пізно осінню( про всяк випадок). Зльотів бджіл не спостерігав. Додатково у корм , який даю бджолам, додаю хвойний екстракт та заварку мяти перцевої. 5 років одним і тим препаратом то забагато. Варто враховувати поради щодо звикання кліща до токсину та щорічно змінювати акарицид. 2 Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
Іван Михайлович Posted September 19, 2015 Share Posted September 19, 2015 5 років одним і тим препаратом то забагато. Варто враховувати поради щодо звикання кліща до токсину та щорічно змінювати акарицид.це лише теоретичні припущення деяких людей . Я довгий час досліджував дію інсекто-акароцидів на рослинах хмелю. Якщо дотримуватися інструкції по застосуванню препарату, жодне звикання кліщів неможливе. Щоб вивести расу кліща стійкого до флувалінату потрібно десятки років добору серед популяцій кліща вароа ,та вибрати особин стійких до ціаніду. Надалі необхідно закріпити цю особливість в наступних генераціях і.т.д. У флаволінаті вмонтований ланцюжок cyano(3-phenoxyphenyl)methyl N-[2-chloro-4-(trifluoromethyl)phenyl]-D-valinate .До ціцанідів повязаних з хлором стійких організмів не виведено .Проблема в іншому. Кількість діючої речовини, у виготовлених препаратах, де використовується цей піретроїд, вміст не завжди відповідає написаному на упаковці. Як наслідок , ми вважаємо що пролікували бджіл, а фактично ми лише втратили час на нібито лікування. Тому, перш ніж масово викороистовувати смужки , я завжди роблю тести на 5-10 сімях ( папір під гніздо) смужками з однієї партії. Якщо кліщ осипається ( для цього досить 3-4 дні) сміло купую необхідну кількість смужок перевіреної партії. Іншого методу перевірки дії препарату не знаю. 5 Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
Любомир Posted September 19, 2015 Share Posted September 19, 2015 То Ви профі ? Надіслано від мого i501, використовуючи Tapatalk Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
Іван Михайлович Posted September 19, 2015 Share Posted September 19, 2015 чим більше знаю, тим більше розумію, що мало знаю!На жаль, прийшлося в житті трохи займатися і такими темами. Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
Любомир Posted September 20, 2015 Share Posted September 20, 2015 чим більше знаю, тим більше розумію, що мало знаю!На жаль, прийшлося в житті трохи займатися і такими темами. і мені теж трохи прийшлося... і нЕ жаль.Чим більше знаю тим більше не знаю... тому, що розширюється круг питань - така діалектика пізнання і до бджільництва то теж має відношення. Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
nibond Posted September 20, 2015 Share Posted September 20, 2015 На жаль, прийшлося в житті трохи займатися і такими темами.На форумі обговорювався Маврік. Вам не доводилось його застосовувати? Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
Іван Михайлович Posted September 20, 2015 Share Posted September 20, 2015 і мені теж трохи прийшлося... і нЕ жаль.Чим більше знаю тим більше не знаю... тому, що розширюється круг питань - така діалектика пізнання і до бджільництва то теж має відношення. згоден. На форумі обговорювався Маврік. Вам не доводилось його застосовувати?ні не доводилося. Наскільки мені відомо, це комерційна назва того ж флувалінату . 1 Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
zaporojec Posted September 21, 2015 Share Posted September 21, 2015 це лише теоретичні припущення деяких людей . Проблема в іншому. Кількість діючої речовини, у виготовлених препаратах, де використовується цей піретроїд, вміст не завжди відповідає написаному на упаковці. Як наслідок , ми вважаємо що пролікували бджіл, а фактично ми лише втратили час на нібито лікування. Тому, перш ніж масово викороистовувати смужки , я завжди роблю тести на 5-10 сімях ( папір під гніздо) смужками з однієї партії. Якщо кліщ осипається ( для цього досить 3-4 дні) сміло купую необхідну кількість смужок перевіреної партії. Іншого методу перевірки дії препарату не знаю. Тут как на мой взгляд куча факторов. И главная , это наша безграмотность. Институты которые должны вести разъяснительную работу среди пасечников, на предмет какие препараты, когда и при каких температурах, чисто ушли в коммерцию. И поливание грязью конкурентов. Статью уже приводили, но вот выдержка с нееПри повышенных температурах воздуха действие флувалината на клеща варроа ослабевает. Причина заключается в том, что при повышенной температуре воздуха у пчел повышается активность, что способствует более быстрому распаду веществ, действующих на клеща (в данном случае флувалинаты, которые действуют на оболочки нервов пчел). Поэтому ослабление действия пиретроидов на клеща через пчелу обусловлено прямым блокированием нерва. При повышенных температурах этот эффект обратим. Отсюда следует, что при повышенных температурах воздуха в организме клеща вырабатывается устойчивость к данному препарату, что влияет на понижение эффективности Апистана.А теперь вспомним, когда мы на перебой рекомендуем ставить полоски в гнездо? Правильно сразу после откачки меда. И сколько пошло жалоб последнее время что полоски не сработали? Может и нормально действующего вещества положили в полоски? Где собака порылась?Все таки интересно, почему молчит наука? Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
Іван Михайлович Posted September 21, 2015 Share Posted September 21, 2015 Тут как на мой взгляд куча факторов. И главная , это наша безграмотность. Институты которые должны вести разъяснительную работу среди пасечников, на предмет какие препараты, когда и при каких температурах, чисто ушли в коммерцию. И поливание грязью конкурентов. Статью уже приводили, но вот выдержка с нееПри повышенных температурах воздуха действие флувалината на клеща варроа ослабевает. Причина заключается в том, что при повышенной температуре воздуха у пчел повышается активность, что способствует более быстрому распаду веществ, действующих на клеща (в данном случае флувалинаты, которые действуют на оболочки нервов пчел). Поэтому ослабление действия пиретроидов на клеща через пчелу обусловлено прямым блокированием нерва. При повышенных температурах этот эффект обратим. Отсюда следует, что при повышенных температурах воздуха в организме клеща вырабатывается устойчивость к данному препарату, что влияет на понижение эффективности Апистана.А теперь вспомним, когда мы на перебой рекомендуем ставить полоски в гнездо? Правильно сразу после откачки меда. И сколько пошло жалоб последнее время что полоски не сработали? Может и нормально действующего вещества положили в полоски? Где собака порылась?Все таки интересно, почему молчит наука?Мовчить , бо не робить таких досліджень.Хто сьогодні буде займатися науковими дослідженнями? Хто сьогодні залишився в науці?....При повышенных температурах воздуха действие флувалината на клеща варроа ослабевает. ....... что способствует более быстрому распаду веществ ......той хто це написав так думає і це лише його теоретичне припущення. і тільки. Це лише припущення, яке нічим, і ніким, не підтверджене по даному препарату.Активність піретроїду не знижується при підвищенні температур навколишнього середовища, і це відомий факт. Проблемою є леткість (здатність до випаровування) носія піретроїду, його розчинник. Тут дійсно, варто враховувати стабільність виділенням піретроїду з розчинника у навколишне середовище, дію на обєкт впливу (кліща) з метою забезпечення діючої його концентрації. При підвищеній температурі відбувається скорочення терміну дії препарату, через випаровування розчинника, який в свою чергу виносить і піретроїд, і його фактично на смужці, на весь передбачений період дії) не лишається. Рекомедують тримати смужки у гніздах 30 днів. Це фактично достатньо щоб знищити 3 покоління кліща ( 7днів кліщ блукає по вулику, поки знову ховається у комірку). За цей період , крива активності виділеного (наявного у середовищі досліду -у вулику) піретроїду спадає , але не повинна бути нижчою ефективних значень. Якісний препарат діє весь зазначений період , не залежно від температури у вулику. Якщо препарат зроблений неякісно ( занижено вміст діючої речовини, погано підібраний матеріал адсорбції, занадто леткий розчинник, негерматичність упаковки і т.д.) то і ефективність дії такого засобу буде низькою.Якість препарату залежить від виробника .. В свій час, ефективність препаратів я перевіряв методом порівняльного аналізу. Контроль наявного кліща перевірявся в термокамері +47 ,експозиція 10 хв. В залежності від препарату закліщеність залишалася . Опадало від 2 до 50 кліщів(з сім"ї у 8 -9 рамок). Після таких випробувань, я додатково обробляю бджіл розчином амітразу. 1 Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
zaporojec Posted September 21, 2015 Share Posted September 21, 2015 той хто це написав так думає і це лише його теоретичне припущення. і тільки. Це лише припущення, яке нічим, і ніким, не підтверджене по даному препарату.Согласен с Вами.Полоски мы ставим в гнездо. Откуда там может быть повышенная температура. В медовых может.Но в расплодном корпусе пчелы не дадут критично поднятся температуре..Остается производитель? Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
Recommended Posts
Join the conversation
You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.