бігунець Posted February 19, 2017 Share Posted February 19, 2017 В 16.02.2017 в 23:08, ДобровоЛ сказал: В 16.02.2017 в 21:11, язичник сказал: Для ,,колгоспників'' згубив, а для природи, і для поліської бджоли зокрема, це шанс утворення дикої популяції, яка може бути стійкою до кліща. У знайомого у списаному лежаку вже четвертий рік живе ройова сім'я без жодних обробок і жодного втручання Як перезимує,- повідомте. Можливо не по темі. Треба відкрити тему "Колодне, бортьове бджільництво" і там писати, але доки ще не відкрив - напишу тут. Літом буде 10 років, як займаюся колодним бджільництвом. Час ніби не великий, але все ж уже якісь висновки робити можу. Так ось, можу сміливо заявити, що Поліська лісова бджола у колоді без обробки від кліща спокійно живе 5-8 років (хороші, сильні сім"ї). І навіть потім, коли пропадає, з впевненістю сказати, що загинула від кліща не можу. Або куниця, або дятел, або ж нозематоз в причинах, а ось загибель списати на кліщ можу всього в декількох випадках. Правда й сказати, що бджола стійка до кліща теж не можу. В колоді вони самі відтягують стільники, а врамкових - вощина. Там ще на розвиток кліща впливає розмір комірки. Треба поспостерігати за сім"ями в рамкових і тоді говорити. Про вересовий мед і бджіл Поліських. Часто буває, що "вересові" рої спокійно зимують на вересовому меді. Кристалізації ні разу за роки не спостерігав. Вересовий мед разом з крушиною - головні медодаї Поліських лісів. Хоча верес останніми роками мало дає меду, клімат міняється. 12 1 Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
бігунець Posted February 26, 2017 Author Share Posted February 26, 2017 Уважаемые пчеловоды. Предлагаю вашему вниманию новую тему о архаичном пчеловодстве на Украине - колодном. Сразу напишу, что это экзотика, она пусть и не принесет большого дохода, но на хлеб и масло достаточно. Минимум труда, природа, отдых, да еще востребованный мед. Первое сообщение перетащу с другого форума, лень строчить. Ну а дальше вместе со мной будем делать колоды, развозить по лесу, вытаскивать на деревья, приманивать рои. Радоваться, когда рой заселить колоду. Ну и, конечно, брать осенью лишки меда. Почему-то раньше думал, что когда человек занимается колодным пчеловодством, то колода обязательно должна находится в лесу и непременно на дереве. Когда попал на форум, долго не мог понять, для чего делать колоду из доски, если намного проще выдолбить из ствола дерева. Наверное, видел с малолетства их только на деревьях, лишь иногда возле дома пасечника. Они встречались в лесу, в многочисленных оврагах за селом, старые, полусгнившие, но не утерявшие свою красоту и загадочность. Когда же увидел живую колоду с пчелами - посмотрел на пчелиную суету и пропал. Заболел этими загадочными насекомыми, и с тех пор шел к мечте - иметь пчел. Вот прикинул - 18 лет прошло. Почему так долго? так стеснялся подойти к пчеловоду, попросить помощи, ведь они казались загадочными, серьезными и строгими людьми. А тут я со своей мелочной просьбой. Потому и постигал науку постройки улья (конструкцию колоды нигде не мог найти) и пчеловождение самостоятельно. Хотя нет, судьба ненадолго свела меня с прекрасным человеком, пчеловодом-колодником с полувековым стажем (к сожалению ныне покойным) Андросович Адамом Титовичем из села Селезовка. На мои робкие просьбы рассказать о колоде, о пчеловождении в ней он ответил:"А что здесь рассказывать? Главное, чтобы желание было, тогда все и получится." Желание было, но одного его мало. Тогда Адам Титович выложил главные, по его мнению, сведения: колода должна быть толщиной не меньше двух пядей, высота дна - две пяди, должеи - две пяди и "головы" - три пяди. Дерево же, на которое собираешься вытащить колоду, должно быть мощным, иметь много желудей или шишек, тогда обязательно будешь с медом.Через три недели я сделал свою первую колоду с помощью долота и пешни. Два дня работал, устал, но добился своего. Это было в далеком 1999. Потом колода 8 лет стояла возле дома, пока не решился вывезти в лес. И - удача! - поселились пчелы. Кстати, тот рой и сейчас там живет.Теперь, когда есть бензопила, улей делаю за один день, была бы подходящая колода. Беру заготовки толщиной от 45 (неплохо в таких ульях пчелы себя чувствуют) до 55см. Для работы с колодой потолще нужен помощник. Длина колоды от 120 до 150см.: низ - 30(40), должея 50, "голова" от 40 до 60 (зависит от толщины колоды). Бензопилой на длину шины прорезаю квадратное отверстие в голове и внизу, а также вырезаю место под должею. Когда пропилим колоду сверху до низу, пешней выбираем внутренность для гнезда пчел. Леток обыкновенно размещается чуть повыше должеи, раньше их делал с помощью сверла круглыми, теперь с помощью бензопилы щель. Главное угадать направление (были случаи, когда леток смотрел либо вверх, либо вниз, приходилось заколачивать и делать новые). Далее находим подходящее дерево, вытаскиваем колоду, прикрепляем, накрываем, "творим" для приманки и ждем пчел...Мой первый улей.Колода на дереве. 10 Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
Георгий14 Posted February 26, 2017 Share Posted February 26, 2017 Перший раз бачу горизонтально вивішену колоду на дереві ... Вертикально підвішених бачив немало , горизонтально - ні разу... 2 Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
бігунець Posted February 26, 2017 Author Share Posted February 26, 2017 У нас сейчас все перешли на горизонтальные. Только старые пасечники, которые устанавливали колоды 40 и больше лет тому, еще держать пчел в вертикальных. Георгий, у Вас в Волынской области еще сохранилось колодное пчеловодство? 1 Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
ДобровоЛ Posted February 26, 2017 Share Posted February 26, 2017 2 години тому, бігунець сказав: У нас сейчас все перешли на горизонтальные. Только старые пасечники, которые устанавливали колоды 40 и больше лет тому, еще держать пчел в вертикальных. Георгий, у Вас в Волынской области еще сохранилось колодное пчеловодство? Цікава тема... Питання не до мене, але я в курсі. Так, збереглося у деяких місцях. Хоч і не масово, але є. Це ж Полісся . А на Поліссі подалі від цивілізації не тільки борті збереглися, а й люди там зовсім інші: щирі, задушевні, завжди готові допомогти при скрутній ситуації. А горизонтальні тому, що з ними при вирізанні меду зручніше працювати ? 3 Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
Георгий14 Posted February 26, 2017 Share Posted February 26, 2017 Редко где по селам возле леса . Все-таки - рамочный улей намного удобней 3 Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
бігунець Posted February 27, 2017 Author Share Posted February 27, 2017 8 часов назад, ДобровоЛ сказал: А горизонтальні тому, що з ними при вирізанні меду зручніше працювати ? Швидше тому, що мед бачиш. У стояках мед бджоли несуть в "голову", внизу часто пусті соти без меду лишаються бджоляреві. Ну а в лежаках на стільниках вверху завжди є пояс печатного меду. Яким би не врожайним рік не був, а меду хоч трішки візьмеш. 8 часов назад, Георгий14 сказал: Все-таки - рамочный улей намного удобней Я начал пчеловождение из колоды. Тогда еще у молодого и полного энергии и желания у планах было хотя бы 50 семей, а лучше штук 100 в колодах. Прошло пяток лет и увидел: колода хорошо, но денег на ней много не заработаешь (ну если бы семей 50-100). Тогда и завел рамочные. Но колоды не только не бросаю, наоборот развиваю. Как уже писал раньше, на мед из колод всегда есть большой спрос. 12 часа назад, бігунець сказал: Кстати, тот рой и сейчас там живет. Прошу извинить. Писал еще в 12-м году. вчера не перечитал. Семья в колоде жила до 14-го года (восьмая зимовка была. Кстати, без какой-либо обработки от клеща). Затем куница прогрызла дыру (колода была трухлявой, работа мелких садовых муравьев), пчелы пропали. На том месте сейчас другая колода. А эта осталась только в памяти и на фото. 2 Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
Георгий14 Posted February 27, 2017 Share Posted February 27, 2017 Знаєте - ваш романтизм чи можливо якась ностальгія за природою - цілком зрозумілі ... Але повірте на слово - сільські Бортникі , яких напевно і не залишилось майже - думають зовсім інакше ! Технологія колодного бджільництва відточувалась століттями і вам потрібно обов'язково розібратися чому колоду вивішували на довгій мотузці і чому саме вертикально ... Те , що у вас на фото - більше нагадує дивакуватий вулик на дереві , а не борть ( без образ ) 2 1 Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
бігунець Posted February 27, 2017 Author Share Posted February 27, 2017 4 часа назад, Георгий14 сказал: Технологія колодного бджільництва відточувалась століттями і вам потрібно обов'язково розібратися чому колоду вивішували на довгій мотузці і чому саме вертикально ... Те , що у вас на фото - більше нагадує дивакуватий вулик на дереві , а не борть ( без образ ) Не борть, а колода. Борть - це видовбане в дереві штучне дупло. Колода - видовбане у відрізку дерева (колоді) штучне дупло. До речі, по моїх скромних підрахунках у таких "дивакуватих" вуликах тримається в наших лісах близько 600 сімей. І це ті, про які я знаю. За Адама Титовича я згадував. Так ось, він потомственний бджоляр був і не раз говорив: головне щоб бджоли мед носили, а куди - то вже інша справа. Другий потомственний бджоляр, рід якого займався колодним бджільництвом століття (він мені перечислив рідню десь до початку 19 ст., хоч має уже поважний вік і хворіє, поволі переводить свої стояки в лежаки. Чому? Роблю висновок. Або у Вас там зовсім інші умови і методи колодного бджільництва. Або ж воно у Вас занепало і згадується в минулому: " Ось було тоді, не те, що зараз..." Теж без образ. 2 Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
ДобровоЛ Posted February 27, 2017 Share Posted February 27, 2017 5 годин тому, бігунець сказав: Не борть, а колода. Борть - це видовбане в дереві штучне дупло. Колода - видовбане у відрізку дерева (колоді) штучне дупло. До речі, по моїх скромних підрахунках у таких "дивакуватих" вуликах тримається в наших лісах близько 600 сімей. І це ті, про які я знаю. За Адама Титовича я згадував. Так ось, він потомственний бджоляр був і не раз говорив: головне щоб бджоли мед носили, а куди - то вже інша справа. Другий потомственний бджоляр, рід якого займався колодним бджільництвом століття (він мені перечислив рідню десь до початку 19 ст., хоч має уже поважний вік і хворіє, поволі переводить свої стояки в лежаки. Чому? Роблю висновок. Або у Вас там зовсім інші умови і методи колодного бджільництва. Або ж воно у Вас занепало і згадується в минулому: " Ось було тоді, не те, що зараз..." Теж без образ. А ви мед реалізуєте в сотах , а чи давите? Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
бігунець Posted February 27, 2017 Author Share Posted February 27, 2017 Якщо гарні соти то в сотах, коли ж темні, не запечатані - давлю. 1 Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
Серж 82 Posted February 27, 2017 Share Posted February 27, 2017 6 часов назад, бігунець сказал: потомственний бджоляр був і не раз говорив: головне щоб бджоли мед носили, а куди - то вже інша справа. Мій один знайомий каже, що аби було з чого взяти, то і в шапку принесуть. 2 Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
Георгий14 Posted February 27, 2017 Share Posted February 27, 2017 Значення слова Борть по Ожегову - " Вулик в дуплі або видовбаній колоді " . Значення по словнику Даля - "Дуплясте дерево , дуплястий пеньок , колода - в яких водяться бджоли "... Борть підвішують на дереві на висоті 6-9 метрів , мотузкою - перекинутою через крепку гілку - часто фіксують до стовбура . Щоб іі розібрати - колоду на тій-же мотузці опускають на землю , льотні бджоли в цей час крутяться на верху - не мішаючи бортнику практично повністю руйнувати гніздо -( для добування меду ). А тепер уявімо ваш варіант : тобто розбирання колоди прямо на дереві - невідомо як закріпившись на гіляках з отим всім своїм реманентом , а ще і бджоли - ну ви зрозуміли - і все це повторити 600 разів - нехай навіть і різним власникам тих колод !!! І цеж як треба любити біль - дуже любити і багато болю ! P.S. БОЖЕ ! Дякую ТОБІ і винахідникам за рамковий вулик !!!! 1 Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
бігунець Posted February 28, 2017 Author Share Posted February 28, 2017 Ну так мы не разоряем гнездо, отбираем по осени мед до клуба. Затем, есть такая приспособа, как лезиво - ремень с седушкой. Человек перебрасывает ремень через верхнюю галузу, садится на седушку и спокойно работает. По окончании просто отвязывает одну сторону ремня и держась за нее спускается с дерева. Поверьте, это намного легче и проще чем опускать-подымать колоду. Пчеловод может легко осмотреть за день 5-7 колод, "живчики" 10-12. Скажем, я тяжело переношу ужаления, работаю в резиновых перчатках. 5-10 ужалений за день - не много. Сейчас уже редко кто тащить колоды выше 6 метров, в основном 3-5. пчелы заселяют их и тащат мед. На такой высоте можно воспользоваться лестницей. Прогресс не стоит на месте даже в таком архаичном промысле, как колодное пчеловодство. Теперь уже колоды не вытаскиваются на дерево с помощью колеса, даже лебедка вчерашний день. Теперь трактор, манипулятор. 2 Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
teplov Posted March 9, 2017 Share Posted March 9, 2017 В 27.02.2017 в 08:07, бігунець сказал: Пишете що мінімум праці затрачуєть, бюсь об заклад, що це не так. Якщо рахувати потрачений час та ваші кілокалорії на кіло отриманого меду. А взагалі заняття цікаве, тільки я би від кліща таки обробляв, наприклад пушкою. 3 Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
бігунець Posted March 9, 2017 Author Share Posted March 9, 2017 4 часа назад, teplov сказал: Пишете що мінімум праці затрачуєть, бюсь об заклад, що це не так. Якщо рахувати потрачений час та ваші кілокалорії на кіло отриманого меду. А взагалі заняття цікаве, тільки я би від кліща таки обробляв, наприклад пушкою. Не люблю битися об заклад. Ви пишете правильно, якщо рахувати час і кілокалорії на кіло меду. Та коли час, потрачений мандрам лісом рахувати як отримане безкоштовне задоволення, лазання по деревам як не менше задоволення, та ще додати до всього радість отриману після заселення роєм колоди, то виходить один великий плюс. Ну а по грошам і тратам (крім часу): витрати в рік приблизно 3 тисячі, отримую 8. Одна колода (не кожна сім"я та й від медоносної бази зележить) приносить десь 300 грн. доходу чистими. Не багато. Все ж кидати колоди не збираюся. Навпаки, буду збільшувати кількість. І перевозити з місцевостей, де поганий медозбір у кращі. По кліщу. Ось думаю, навіщо їх обробляти? Старі пасічники розповідали, що в часи, коли про кліща ніхто й не чув, бджоли жили в середньому в колоді по 3-5 років. Далі, є пасічники, котрі обробляють бджіл в колодах і в них живуть теж стільки років. Так навіщо їх обробляти, коли мої не оброблені від кліща живуть не менше років? (зараз половина сімей в колодах 11-14 років) І ще запитання: скільки в середньому живе сім"я в рамковому вулику? Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
teplov Posted March 10, 2017 Share Posted March 10, 2017 10 часов назад, бігунець сказал: Не люблю битися об заклад. Ви пишете правильно, якщо рахувати час і кілокалорії на кіло меду. Та коли час, потрачений мандрам лісом рахувати як отримане безкоштовне задоволення, лазання по деревам як не менше задоволення, та ще додати до всього радість отриману після заселення роєм колоди, то виходить один великий плюс. Ну а по грошам і тратам (крім часу): витрати в рік приблизно 3 тисячі, отримую 8. Одна колода (не кожна сім"я та й від медоносної бази зележить) приносить десь 300 грн. доходу чистими. Не багато. Все ж кидати колоди не збираюся. Навпаки, буду збільшувати кількість. І перевозити з місцевостей, де поганий медозбір у кращі. По кліщу. Ось думаю, навіщо їх обробляти? Старі пасічники розповідали, що в часи, коли про кліща ніхто й не чув, бджоли жили в середньому в колоді по 3-5 років. Далі, є пасічники, котрі обробляють бджіл в колодах і в них живуть теж стільки років. Так навіщо їх обробляти, коли мої не оброблені від кліща живуть не менше років? (зараз половина сімей в колодах 11-14 років) І ще запитання: скільки в середньому живе сім"я в рамковому вулику? Мабуть я чогось не розумію. Сщаслива Ви людина, якщо маєте час на таке хобі. 5 Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
бігунець Posted March 10, 2017 Author Share Posted March 10, 2017 Дякую. Зараз приблизно підрахую скільки затратив днів на колоди і догляд за бджолами. Осінню було 40 колод і 20 сімей у них. Рік тому було 34 колоди і 14 перезимувавших сімей. В березні 2 дні - огляд і чистка колод, в яких є, чи були бджоли. квітень - 3 дні на виготовлення 3-х нових колод. Травень - 6 днів: 4 дні перевезення колод і витягування на дерева. (разом і два рамкові вулики) 2 дні "творіння" для приманювання рою пустих колод. Червень - 2 дні. Просто мотоциклом проїхався "по колодах", глянув де поселились рої. Відпочив. Липень - 2 дні. Інвестор насіяв гречки на клітках (полях після осушення боліт), тож поспішив відібрати лісовий мед, щоб не змішали з гречаним. Жовтень - 4 дні, відбір меду. Листопад - 1 день, забрав рамкові вулики додому. Як бачите, не так уже й багато тратиться часу. До того ж, якщо в рамковому вулику щось тре робити - значить тре робити. В колоді простіше. Не встиг чи не зміг сьогодні - то завтра. Не можна завтра - коли буде час. На фото: - "залізний кінь" чекає на вланика; - колода і вулик витягнуті на 1 дерево; - вони ж, тільки уже заселені роями. 7 Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
ДобровоЛ Posted March 11, 2017 Share Posted March 11, 2017 В 09.03.2017 в 16:27, teplov сказав: Пишете що мінімум праці затрачуєть, бюсь об заклад, що це не так. Якщо рахувати потрачений час та ваші кілокалорії на кіло отриманого меду. А взагалі заняття цікаве, тільки я би від кліща таки обробляв, наприклад пушкою. А ось так виготовляють колоди в ісламському світі.... 3 Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
Алёнка Posted March 11, 2017 Share Posted March 11, 2017 В 10.03.2017 в 14:57, бігунець сказал: Зараз приблизно підрахую скільки затратив днів на колоди і догляд за бджолами. Осінню було 40 колод і 20 сімей у них. Рік тому було 34 колоди і 14 перезимувавших сімей. А где вы столько колод набираете? И это же надо рамки определённого размера под каждую делать? 2 Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
Artline Posted March 11, 2017 Share Posted March 11, 2017 Баловство одно эти колоды Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
бігунець Posted March 11, 2017 Author Share Posted March 11, 2017 1 час назад, Алёнка сказал: А где вы столько колод набираете? И это же надо рамки определённого размера под каждую делать? Колода без рамок. Пчелы сами отстраивают соты. А если еще принять во внимание, что не обрабатываются от клеща, мед - натур-продукт. 1 час назад, Artline сказал: Баловство одно эти колоды Пусть баловство. С таким же успехом можно считать баловством роеловство, рыбалку, охоту... Никому не навязываю свое мнение, никого не агитирую заниматься колодным пчеловодством. Мне нравится, считаю, что это азартно, доходно и просто прекрасно. Просто хочу рассказывать о этом своем пчеловождении. А читать или нет ваше дело. 11 Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
Artline Posted March 11, 2017 Share Posted March 11, 2017 Я не о хобби Вашем и упаси бог навязывать мнение, это мои мысли вслух,- не более 2 Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
савд Posted March 12, 2017 Share Posted March 12, 2017 Минулого року був біля Білоруської границі на Волині, в дворах то там то там стоять, валяються колоди. Ще ті старі-по 50-100 і більше років. БДЖОЛИ-роі постійно прилітають іживуть вних. У нас , в кого зимою пропадає пасіка, везуть туди вулики -за літо пасіка обновлюється. Кажуть . що білоруси розводять бджіл в національному парку в при родніх умовах. 2 Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
Лавр Posted March 12, 2017 Share Posted March 12, 2017 В 27.02.2017 в 14:09, бігунець сказав: Не борть, а колода. Борть - це видовбане в дереві штучне дупло. Колода - видовбане у відрізку дерева (колоді) штучне дупло. До речі, по моїх скромних підрахунках у таких "дивакуватих" вуликах тримається в наших лісах близько 600 сімей. І це ті, про які я знаю. За Адама Титовича я згадував. Так ось, він потомственний бджоляр був і не раз говорив: головне щоб бджоли мед носили, а куди - то вже інша справа. Другий потомственний бджоляр, рід якого займався колодним бджільництвом століття (він мені перечислив рідню десь до початку 19 ст., хоч має уже поважний вік і хворіє, поволі переводить свої стояки в лежаки. Чому? Роблю висновок. Або у Вас там зовсім інші умови і методи колодного бджільництва. Або ж воно у Вас занепало і згадується в минулому: " Ось було тоді, не те, що зараз..." Теж без образ. Хлопці, а без ребусів спробуйте. Вас читають люди які ніколи вживу борті-колоди не бачили.Ви і про них подумайте. 2 Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
Recommended Posts
Join the conversation
You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.