Муравьиная кислота

[Маркіян]

1 час назад, Урош сказал:

Я обрабатываю муравьиной кислотой 60% 2 гр. на  улочку когда среднесуточная 20 градусов по цельсию.

После обработки меняю матку.

Тобто 2 мл шприцом. Це нормально, бо ризик попасти розчином на матку мінімальний. Та все ж краще на тампон всю порцію. Як рекомендують.

[Урош]

Только что, Маркіян сказал:

Тобто 2 мл шприцом. Це нормально, бо ризик попасти розчином на матку мінімальний. Та все ж краще на тампон всю порцію. Як рекомендують.

Який шприц Ви що? Тільки дозатор-випарювач

[Маркіян]

1 минуту назад, Урош сказал:

Який шприц Ви що? Тільки дозатор-випарювач

Тоді це дивина. Уяви. Випаровуєш по 2 мл над рамками. Куди ідуть пари?

[Урош]

2 минуты назад, Маркіян сказал:

Тоді це дивина. Уяви. Випаровуєш по 2 мл над рамками. Куди ідуть пари?

Та багато чого є дивиною у україньському бджолярстві. А европейсеке бджолярство використовую цю дивину вже більше 20 років.

[Маркіян]

4 минуты назад, Урош сказал:

Та багато чого є дивиною у україньському бджолярстві. А европейсеке бджолярство використовую цю дивину вже більше 20 років.

Відповідь не по ділу.

[Урош]

2 минуты назад, Маркіян сказал:

Відповідь не по ділу.

дозатор випарювач Лібеха

Лібех німецький вчений хімік який придумав той дозатор ще 17XX роках

А бджолярі з німетчини застосували його в бджолярстві. 

[Маркіян]

14 минут назад, Урош сказал:

дозатор випарювач Лібеха

Лібех німецький вчений хімік який придумав той дозатор ще 17XX роках

А бджолярі з німетчини застосували його в бджолярстві. 

Яким чином? Тобто яка технологія застосування?

До речі. Маю переклад німецької книги. То там про це ні гу-гу.

[Урош]

1 минуту назад, Маркіян сказал:

Яким чином? Тобто яка технологія застосування?

Та там технологія дуже проста. Там використовується спеціальний пористий папір. І в залежності від кількості вулочок з бджолами і температури ставлять відповідну кількість листків а ще там є проходні отвори які теж регулюють в залжності від температури. І зверху стоїть емність з самою кіслотою. Усе досить просто але дієво. Я використовую одну обробку восени.

[Маркіян]

44 минуты назад, Урош сказал:

Та там технологія дуже проста. Там використовується спеціальний пористий папір. І в залежності від кількості вулочок з бджолами і температури ставлять відповідну кількість листків а ще там є проходні отвори які теж регулюють в залжності від температури. І зверху стоїть емність з самою кіслотою. Усе досить просто але дієво. Я використовую одну обробку восени.

Хе. То не треба ля-ля про якийсь там випаровувач. А це відомо і правильно. Я також роблю подібно. Просто замість паперу матерчасті тампони.

Правда щось не зрозуміло за "прохідні отвори". На холєри вони якщо йдеться про пари кислоти? Адже верх повинен бути герметичним!!!!!

[Урош]

3 минуты назад, Маркіян сказал:

Хе. То не треба ля-ля про якийсь там випаровувач. А це відомо і правильно. Я також роблю подібно. Просто замість паперу матерчасті тампони.

Правда щось не зрозуміло за "прохідні отвори". На холєри вони якщо йдеться про пари кислоти? Адже верх повинен бути герметичним!!!!!

Зрозуміло.

[Старий Друже]

 

Токсичність щавлевої кислоти (ЩК) для кліщів Варроа відома протягом майже трьох десятиліть на основі експериментів, проведених в Азії, а потім і в Європі. Початкові тести порівнювали обприскування бджіл слабким розчином ЩК, обприскування бджолиних колоній розчином ЩК у цукровому сиропі і фумігацію (вапоризацію, пароутворення*) ЩК. Усі ці методи продемонстрували дуже високу ефективність і були швидко прийняті бджолярами.

Раніше використання ЩК європейськими бджолярами включало обприскування кожного бджолиного стільника в колоніЇ, яка не має розплоду, 2?% -3?% водним розчином ЩК. Методика була ефективною, але забирала багато часу, тому як кожний стільник покритий бджолами потрібно видаляти й обприскують з обох боків. Лікування було пізніше змінено, щоби зробити обробку більш ефективною шляхом додавання ЩК у цукровий сироп і зрошення бджіл цівкою із розрахунку 5–6 мл на вуличку (простір між стільниковими рамками).
 

Роль цукру залишається неясною, тому як ЩК сироп мінімально споживається бджолами і кліщ гине від контакту з кислотою. Вважається, що цукровий розчин краще прилипає до бджіл або сахароза робить розчин більш гігроскопічним.

Протягом 1990-х років європейські дослідники бджіл випробовували дію різних концентрацій ЩК і розчинів сиропу як на кліщів так і на бджіл методом зрошення тонкою цівкою. Дослідники виявили, що оптимальний контроль Варроа в разі концентрації ЩК між 2,1?% і 4,2?% з концентрацією 2,8?% і 3,5?% щодо кращої смертності кліща й мінімального пошкодження для бджіл.

 

Продовження статті - ВИКОРИСТАННЯ ЩАВЛЕВОЇ КИСЛОТИ НА ПАСІЦІ

[Маркіян]

5 минут назад, Старий Друже сказал:

 

Токсичність щавлевої кислоти (ЩК) для кліщів Варроа відома протягом майже трьох десятиліть на основі експериментів, проведених в Азії, а потім і в Європі. Початкові тести порівнювали обприскування бджіл слабким розчином ЩК, обприскування бджолиних колоній розчином ЩК у цукровому сиропі і фумігацію (вапоризацію, пароутворення*) ЩК. Усі ці методи продемонстрували дуже високу ефективність і були швидко прийняті бджолярами.

Раніше використання ЩК європейськими бджолярами включало обприскування кожного бджолиного стільника в колоніЇ, яка не має розплоду, 2?% -3?% водним розчином ЩК. Методика була ефективною, але забирала багато часу, тому як кожний стільник покритий бджолами потрібно видаляти й обприскують з обох боків. Лікування було пізніше змінено, щоби зробити обробку більш ефективною шляхом додавання ЩК у цукровий сироп і зрошення бджіл цівкою із розрахунку 5–6 мл на вуличку (простір між стільниковими рамками).
 

Роль цукру залишається неясною, тому як ЩК сироп мінімально споживається бджолами і кліщ гине від контакту з кислотою. Вважається, що цукровий розчин краще прилипає до бджіл або сахароза робить розчин більш гігроскопічним.

Протягом 1990-х років європейські дослідники бджіл випробовували дію різних концентрацій ЩК і розчинів сиропу як на кліщів так і на бджіл методом зрошення тонкою цівкою. Дослідники виявили, що оптимальний контроль Варроа в разі концентрації ЩК між 2,1?% і 4,2?% з концентрацією 2,8?% і 3,5?% щодо кращої смертності кліща й мінімального пошкодження для бджіл.

 

Продовження статті - ВИКОРИСТАННЯ ЩАВЛЕВОЇ КИСЛОТИ НА ПАСІЦІ

Тема трохи не про ту кислоту. Однак якщо щавельку застосовують у дим пушці, то там вона дійсно перетворюється на мурашину (іі частина).

[Kumpel (Ігор Довгуник)]

В 07.08.2018 в 11:26, Маркіян сказав:

Хе. То не треба ля-ля про якийсь там випаровувач. А це відомо і правильно. Я також роблю подібно. Просто замість паперу матерчасті тампони.

Маркіяне, трішки детальніше, будьласка . Маю мурашинки вдосталь, але поліетиленові кришки зверху (накриті картонкою) також виглядають мені не переконливо. Та ще й рекомендують забезпечити максимальну вентиляцію . Ну зробив я так один раз, через 12 днів -  другий. Після другої обробки, на наступний день, розриваю випадкову трутневу чарунку, у передостанньому корпусі, а там вісім живісіньких кліщів . Виходить, що то байка - розповіді про унікальну проникність мурашинки. А що тоді казати про нижчі корпуси ...

[Лавр]

20 хвилин тому, Kumpel (Ігор Довгуник) сказав:

Маркіяне, трішки детальніше, будьласка . Маю мурашинки вдосталь, але поліетиленові кришки зверху (накриті картонкою) також виглядають мені не переконливо. Та ще й рекомендують забезпечити максимальну вентиляцію . Ну зробив я так один раз, через 12 днів -  другий. Після другої обробки, на наступний день, розриваю випадкову трутневу чарунку, у передостанньому корпусі, а там вісім живісіньких кліщів . Виходить, що то байка - розповіді про унікальну проникність мурашинки. А що тоді казати про нижчі корпуси ...

Тут напочатку є, все зрозуміло. Наступний день то зарано, вона кладеться зверху падає до низу, треба контроль на дно і орієнтуватись по ньому. Повний цикл 3 рази, головне добову дозу не перевищити.

[Kumpel (Ігор Довгуник)]

23 хвилини тому, Лавр сказав:

Тут напочатку є, все зрозуміло.

Звідти я і запозичив один із способів - "... 2.4.3.  Пустую полиэтиленовую бытовую крышку ставят в улей на соторамки, наливают в нее 30 мл муравьиной кислоты и накрывают картоном размером 10х10 см. ..."

27 хвилин тому, Лавр сказав:

Наступний день то зарано

То був наступний день після вже другої обробки (через 12 днів). Але знову ж цитата з тієї самої інструкції - "... 2.2. Муравьиную кислоту помещают в пчелиные семьи весной дважды с интервалом в 12 дней сроком на 3—5 дней, а осенью однократно на 3—5 дней..."

Бджілки заклеюють прополісом щілини між кришкою і картонкою. Але кислота все одно випаровується і конденсується на картонці. Таким чином картонка і залишається мокрою десь на протязі 3 - 5 днів, поки не випарується вся кислота. Все ніби по інструкції, але я до того, що у корпусному мабуть варта ставити кислоту у днище . Власне тому і запитую про реальний практичний досвід застосування ...

[Іван Михайлович]

58 хвилин тому, Kumpel (Ігор Довгуник) сказав:

Звідти я і запозичив один із способів - "... 2.4.3.  Пустую полиэтиленовую бытовую крышку ставят в улей на соторамки, наливают в нее 30 мл муравьиной кислоты и накрывают картоном размером 10х10 см. ..."

То був наступний день після вже другої обробки (через 12 днів). Але знову ж цитата з тієї самої інструкції - "... 2.2. Муравьиную кислоту помещают в пчелиные семьи весной дважды с интервалом в 12 дней сроком на 3—5 дней, а осенью однократно на 3—5 дней..."

Бджілки заклеюють прополісом щілини між кришкою і картонкою. Але кислота все одно випаровується і конденсується на картонці. Таким чином картонка і залишається мокрою десь на протязі 3 - 5 днів, поки не випарується вся кислота. Все ніби по інструкції, але я до того, що у корпусному мабуть варта ставити кислоту у днище . Власне тому і запитую про реальний практичний досвід застосування ...

не заморочуйся з кислотою!  це все вчорашній день, небезпечно і неприємно для маток і бджіл.  Сам подихай кислотою  і зразу зрозумієш що то за "радість"- мурашина кислота.Тим більше, її ефективність дуже  незначна.Поки не було сучасних акароцидів, ми були змушені шукати порятунок від кліщів. На сьогодні, в цьому немає потреби, є досить ефективні , сучасні препарати та методики.

[Kumpel (Ігор Довгуник)]

20 хвилин тому, Іван Михайлович сказав:

Сам подихай кислотою  і зразу зрозумієш що то за "радість"- мурашина кислота.

Та дихав, вірніше нюхав  (з цікавості, як колишній хімік) . Майже оцет, але скуштувати не ризикнув .

24 хвилини тому, Іван Михайлович сказав:

це все вчорашній день (кислоти)

Але щавелька у 2% концентрації ну дуже ефективна. Єдиний недолік - об'єм роботи, та й в серпні це взагалі мало реально.

 

28 хвилин тому, Іван Михайлович сказав:

На сьогодні, в цьому немає потреби, є досить ефективні , сучасні препарати та методики.

А тут треба трохи більше конкретики ... 

[Kumpel (Ігор Довгуник)]

3 хвилини тому, Іван Михайлович сказав:

гліцериново-щавелеві смужки

То вже значно цікавіше ...

[Маркіян]

Пост по вчорашній день не коментую. Порівняння щавельки та мурашинки є на користь мурашинки. То за рахунок меншоі температури випаровування. Це дає можливість простішого технологічного застосування. Відносно дна. Ми вже дискутували з цього приводу. Моє бачення таке. Коли поливаєш зверху то бджоли миттєво тікають донизу. Нижній льоток відкритий.верхні закриті і плівка герметична. Тому вони опускаються до рівня що дає можливість дихати і жити. Але пари все ж діють. Іншоі вентиляціі не потрібно. Інакше ефективності не буде. Однозначно пари проникають в запечатаний розплід. Щавелька мабуть також проникне. Та необхідно нею обприскати кожну рамку окремо бо діє рідина а не пари. Відносно сроків обробки. Це пов'язано з циклом розвитку кліща. Необхідно три обробки через три-чотири дні. У мене так не виходить. Обробляю два рази через пять-шість днів. Практика останніх двох років показала високу ефективність методу. На відміну від обробки виключно бібіном. На протязі двох років у мене впала вся пасіка.  Полоски не заперечую. Та ціна застосування на порядок менша. І екологічні переваги також.

[Маркіян]

11 часов назад, Kumpel (Ігор Довгуник) сказал:

То вже значно цікавіше ...

Додам до сказаного. До полосок зі щавелькою маю зауваження. Кислота буде діяти тільки при контакті бджоли з полоскою. Ці ж бджоли буть розносити іі по рамках. Фізично це гель. Кожен знайомий з технологією застосування гелю. Роззмастити по поверхні тіла та втирати. Наскільки цей процес здійснється у бджолиному гнізді то питання.

[Kumpel (Ігор Довгуник)]

12 години тому, Маркіян сказав:

Обробляю два рази через пять-шість днів. Практика останніх двох років показала високу ефективність методу.

Дуже дякую. Тепер маю повну картинку Вашого методу .

Останні два тижні змушений був парити кості в Туреччині, з наполягання дружини . Але перед від'їздом заправив свої поліетиленові кришечки мурашинкою. Согодні глянув і побачив досить несподівані результати: всі картонки по перимнетру кришок були традиційно і ретельно проклеєні прополісом, а в 10 сім'ях бджілки збудували другий ряд оборони. По периметру картонки вони збудували суцільні додаткові прополісні стінки, між верхньою плівкою і рамкамим, а також у міжрамковому просторі (товщиною приблизно в міліметр). Таким чином, бджілки повністю перекрили потрапляння мурашинки у гніздо. Кліщ звичайно ж вижив, але і я там зібрав добрячі 100 гр. чистюсінького прополісу .

Доветься спробувати ще й "Ваші" шматинки ...

[Маркіян]

Тампони розміром 15х15см також запрополісовують між рамками. Та це не заважає розповсюдженню парів

[Rusyj4]

Попробував перший раз мурашиною кислотою обробляти на поч серпня. Метод, як Imker DE показує, 60% розчином, давав 30мл на салфетку. Кліщ сипався в 3 пробних сім'ях, кліща випало дуже багато, ще так багато не бачив коли обробляв полосками. Через декілька днів провірив сім'ї на стан розплоду і маток, після прочитаного тут про шкоду маткам. Матки червлять нормально, і розплід в нормі. Метод сподобався, хотів попробувати ще весною, але побоявся. Пасіки ще не обробляв, через взяток з гречки, матки дуже сильно начервили. Гнізда майже зібрав в зиму.

Надіслано від мого SM-G130E, використовуючи Tapatalk

[Маркіян]

23 часа назад, Rusyj4 сказал:

Попробував перший раз мурашиною кислотою обробляти на поч серпня. Метод, як Imker DE показує, 60% розчином, давав 30мл на салфетку. Кліщ сипався в 3 пробних сім'ях, кліща випало дуже багато, ще так багато не бачив коли обробляв полосками. Через декілька днів провірив сім'ї на стан розплоду і маток, після прочитаного тут про шкоду маткам. Матки червлять нормально, і розплід в нормі. Метод сподобався, хотів попробувати ще весною, але побоявся. Пасіки ще не обробляв, через взяток з гречки, матки дуже сильно начервили. Гнізда майже зібрав в зиму.

Надіслано від мого SM-G130E, використовуючи Tapatalk
 

Є такий важливий нюанс. Температура зовнішнього середовища. Вважаю що матки пропадають коли застосовувати цей метод при порівняно високих температурах +25 - +35С. Тому застосовую його коли на дворі вже + 20 - +25С.

[Rusyj4]

15 годин тому, Маркіян сказав:

Є такий важливий нюанс. Температура зовнішнього середовища. Вважаю що матки пропадають коли застосовувати цей метод при порівняно високих температурах +25 - +35С. Тому застосовую його коли на дворі вже + 20 - +25С.

В мене всі вулики з сітчастим дном, їм і відвинтилювати легко, сітку при експеременті дещо прикрив, бо ставив фанеру на наявність кліща. Чекаю нищої температури, зараз више 30 вдень.