Jump to content

Перга из баночки


Recommended Posts

Делюсь своими результатами в этом вопросе. Весной запаковал вот такую баночку пыльцой немного подсушеной. Пол года стояла на теплом холодильнике. Сегодня расспаковал. Под слоем меда вот такая перга. От перги из сот вкусом если и отличается, то я этого не заметил. 

@didvasil, я знаю что коллеги из Казахстана должны были проводить исследования. Есть ли результаты? Можно ими поделиться? 

@PDD, хотелось бы услышать ваши мыли по этому поводу. 

cc6cc7ebbac83d9188e1c14e436e9e87.jpg

 

sent from Tapatalk

 

 

3bfc314252e77d519b03e9a009098730.jpg

 

sent from Tapatalk

 

 

  • Like 4
Link to comment
Share on other sites

Делюсь своими результатами в этом вопросе. Весной запаковал вот такую баночку пыльцой немного подсушеной. Пол года стояла на теплом холодильнике. Сегодня расспаковал. Под слоем меда вот такая перга. От перги из сот вкусом если и отличается, то я этого не заметил. 

@didvasil, я знаю что коллеги из Казахстана должны были проводить исследования. Есть ли результаты? Можно ими политься? 

@PDD, хотелось бы услышать ваши мыли по этому поводу.

 

sent from Tapatalk

 

 

Ждем от Вас теперь всю последовательность создания такого чуда в баночке ! 

:ay:.

Link to comment
Share on other sites

Ждем от Вас теперь всю последовательность создания такого чуда в баночке ! 

:ay:.

Очень просто. Нужно обеспечить процесс силосования - тоесть спресовать пыльцу и закрыть доступ воздуха посредством медовой подушки сверху. 

Берем баночку, пыльцу. В этом году пыльцу слегка (очень слегка) подсушивал, так как был неудачный опыт прошлого года, когда из-за сильно влажной пыльцы, конечный продукт в одной баночке вышел кашеобразный. Пыльцу в баночку понемногу насыпаем и трамбуем как можно плотнее. В массе не должно остаться воздуха в идеале. Баночку советую такую, что сужается к верху, как на фото. (Амфора) Потому что был еще опыт, что газы деятельности кисломолочный бактерий собрались внизу и вытеснили пыльцу вверх, образовав газовую подушку внизу баночки, которая потом просела. Все это негативно влияет на конечный продукт, так как нарушает герметичность процесса. В конце, заливаем медом. Говорят, что нужен только закристализованный. Я другого и не пробовал - так что не скажу, можно ли жидким заливать. 

  • Like 6
Link to comment
Share on other sites

Очень просто. Нужно обеспечить процесс силосования - тоесть спресовать пыльцу и закрыть доступ воздуха посредством медовой подушки сверху. 

Берем баночку, пыльцу. В этом году пыльцу слегка (очень слегка) подсушивал, так как был неудачный опыт прошлого года, когда из-за сильно влажной пыльцы, конечный продукт в одной баночке вышел кашеобразный. Пыльцу в баночку понемногу насыпаем и трамбуем как можно плотнее. В массе не должно остаться воздуха в идеале. Баночку советую такую, что сужается к верху, как на фото. (Амфора) Потому что был еще опыт, что газы деятельности кисломолочный бактерий собрались внизу и вытеснили пыльцу вверх, образовав газовую подушку внизу баночки, которая потом просела. Все это негативно влияет на конечный продукт, так как нарушает герметичность процесса. В конце, заливаем медом. Говорят, что нужен только закристализованный. Я другого и не пробовал - так что не скажу, можно ли жидким заливать. 

Вот тут пусть спецы ответят можно ли жидким, например майским залить? Или он просочиться? Надо разъяснить. ;)

  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

Вот тут пусть спецы ответят можно ли жидким, например майским залить? Или он просочиться? Надо разъяснить. ;)

Вообще мед гигроскопичный. Тоесть скорее он потянет влагу из пыльцы и заиграет. :IMHO1:

Link to comment
Share on other sites

Вот тут пусть спецы ответят можно ли жидким, например майским залить? Или он просочиться? Надо разъяснить. ;)

Я не "спец", бо сам не робив, але згідно закону Архімеда пилок буде плавати зверху. Тому ще в 2011 році запатентував метод отримання медового продукту, де продукт занурюють та утримують на дні ємкості. Мед забирає вологу з продукту, ми, методом вентиляції - з меду. При досягненні загальної вологості 20-22% продукт зберігається при кімнатній температурі. Для пилку див. "Пасіка Хуторного Володимира". Для інших продуктів дослідження тривають.

  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

Я не "спец", бо сам не робив, але згідно закону Архімеда пилок буде плавати зверху. Тому ще в 2011 році запатентував метод отримання медового продукту, де продукт занурюють та утримують на дні ємкості. Мед забирає вологу з продукту, ми, методом вентиляції - з меду. При досягненні загальної вологості 20-22% продукт зберігається при кімнатній температурі. Для пилку див. "Пасіка Хуторного Володимира". Для інших продуктів дослідження тривають.

Спасибо, Вы правы сообщайте по возможности о результатах работы, если с фото то :ay:,  думаю что настанет время и мы себе тоже купим - 

567adc20d243b_5.5__-153x204.thumb.jpg.ed.

Link to comment
Share on other sites

Спасибо, Вы правы сообщайте по возможности о результатах работы, если с фото то :ay:,  думаю что настанет время и мы себе тоже купим - 

 

Будь ласка! Але то лише цяцька. Насправді гірко дивитися коли влітку гниє врожай найкращих в світі плодів, без ГМО та хім. обробок. І все це можна продати по ціні меду! І нема аналогів, ніде в світі!... "А братія мовчить собі, витріщивши очі..."

  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

Будь ласка! Але то лише цяцька. Насправді гірко дивитися коли влітку гниє врожай найкращих в світі плодів, без ГМО та хім. обробок. І все це можна продати по ціні меду! І нема аналогів, ніде в світі!... "А братія мовчить собі, витріщивши очі..."

Якби можна було доводити вологість до 19-20%, то так. А зберігати в холодильнику - в магазин на полицю не поставиш. :dntknw:

Та й вдома - ємність холодильника обмежена. 

Link to comment
Share on other sites

Якби можна було доводити вологість до 19-20%, то так. А зберігати в холодильнику - в магазин на полицю не поставиш. :dntknw:

Та й вдома - ємність холодильника обмежена. 

Можна до 20% і менше, але я за власні кошти не витягую фінансування досліджень. А виявляється, наші владці часто відмовляються від іноземних грандів бо вкрасти лячно, а використати -морока. Те ж саме і з пергою- прекрасна технологія Величка, а навіть дослідити нікому. А залити пергу медом- взагалі унікальний продукт: -мед продається по ціні перги, перга не окислюється, не псується, не вражається комахами, зберігається при + температурі і знову ж, немає аналогів.

  • Like 6
Link to comment
Share on other sites

Делюсь своими результатами в этом вопросе. Весной запаковал вот такую баночку пыльцой немного подсушеной. Пол года стояла на теплом холодильнике. Сегодня расспаковал. Под слоем меда вот такая перга. От перги из сот вкусом если и отличается, то я этого не заметил. 

 

@PDD, хотелось бы услышать ваши мыли по этому поводу. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

З самого початку відмічу різницю між пилком і пергою: пилок - чоловічі клітини квітки рослини (засвоюєтся людським організмом до 25%), перга - квітковий пилок здобрений з залоз бджіл та зброджений у вулику (засвоюється не менше 70%) . Тому у Вашій баночці все таки полок ( 7 - 8 років я займаюсь заготівлею та продажем такого продукту).

Так, це пилок не висушений, смачний, дуже корисний, але це пилок.

Гуслієм  Ю.М. пропотується штучний сот для виробництва перги, спробував його у цьому сезоні, щось говорити конкретно поки зарані.

 

Link to comment
Share on other sites

З самого початку відмічу різницю між пилком і пергою: пилок - чоловічі клітини квітки рослини (засвоюєтся людським організмом до 25%), перга - квітковий пилок здобрений з залоз бджіл та зброджений у вулику (засвоюється не менше 70%) . Тому у Вашій баночці все таки полок ( 7 - 8 років я займаюсь заготівлею та продажем такого продукту).

Так, це пилок не висушений, смачний, дуже корисний, але це пилок.

Гуслієм  Ю.М. пропотується штучний сот для виробництва перги, спробував його у цьому сезоні, щось говорити конкретно поки зарані.

Не зовсім згодний. 

По перше, бджола вже додала до пилку секрет коли його збила в кульку на ніжці. 

По, друге, це все таки пилок, який пройшов процес ферментації кисломолочними бактеріями і , як мінімум, фізичними властивостями більше схожий на пергу ніж на пилок. 

По третє, давайте подумаємо коли бджола може додавати ферменти до пилку, крім процесу формування кульки на нозі. Лише під час трамбування. 

Не думаю, що бджола додає щось надто значиме під час цього процесу. 

Накінець, в чому основна цінність перги і пилку - у вітамінах та мінералах, як на мене. І вони мають бути близькими до натуральної перги, порівняно із пергою із баночки. 

Хотілося б оперувати результатами наукових досліджень, але поки можна лише здогадуватися. Поділіться, якщо такими володієте. 

Все запрошую @didvasil до теми, оскільки він ще кілька років назад говорив, що колеги із Казахстану мали провести досліди. 

  • Like 5
Link to comment
Share on other sites

Дослідження є, але досить скромні. Також відомо що є дослідження закордонних лабораторій, але нам не доступні.

9 якість-перга.jpg

  • Like 2
Link to comment
Share on other sites

Очень просто. Нужно обеспечить процесс силосования - тоесть спресовать пыльцу и закрыть доступ воздуха посредством медовой подушки сверху. 

Берем баночку, пыльцу. В этом году пыльцу слегка (очень слегка) подсушивал, так как был неудачный опыт прошлого года, когда из-за сильно влажной пыльцы, конечный продукт в одной баночке вышел кашеобразный. Пыльцу в баночку понемногу насыпаем и трамбуем как можно плотнее. В массе не должно остаться воздуха в идеале. Баночку советую такую, что сужается к верху, как на фото. (Амфора) Потому что был еще опыт, что газы деятельности кисломолочный бактерий собрались внизу и вытеснили пыльцу вверх, образовав газовую подушку внизу баночки, которая потом просела. Все это негативно влияет на конечный продукт, так как нарушает герметичность процесса. В конце, заливаем медом. Говорят, что нужен только закристализованный. Я другого и не пробовал - так что не скажу, можно ли жидким заливать. 

Тоже делал несколько баночек по такой технологии. Пыльцу перед трамбовкой не сушил, но погода тогда стояла достаточно сухая, так что пыльца уже была "подвяленная". Жидким мёдом с нормальной влажностью заливать можно, не забродит, но появляются шансы всплыть части пыльцы, если не дотрамбуете.

Продукт в целом получился точно такой, как перга, по вкусу и запаху. Но мы его так и не доели, а пчёлы потом доедали не очень охотно.

  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

 

 

Не зовсім згодний. 

По перше, бджола вже додала до пилку секрет коли його збила в кульку на ніжці. 

По, друге, це все таки пилок, який пройшов процес ферментації кисломолочними бактеріями і , як мінімум, фізичними властивостями більше схожий на пергу ніж на пилок. 

По третє, давайте подумаємо коли бджола може додавати ферменти до пилку, крім процесу формування кульки на нозі. Лише під час трамбування. 

Не думаю, що бджола додає щось надто значиме під час цього процесу. 

Накінець, в чому основна цінність перги і пилку - у вітамінах та мінералах, як на мене. І вони мають бути близькими до натуральної перги, порівняно із пергою із баночки. 

Хотілося б оперувати результатами наукових досліджень, але поки можна лише здогадуватися. Поділіться, якщо такими володієте. 

Все запрошую @didvasil до теми, оскільки він ще кілька років назад говорив, що колеги із Казахстану мали провести досліди. 

Ваше право згоджуватись, чи ні.

1. На теренах і-нету про пергу говорять дуже мало.

2. У баночці процес ферментації проходить не контрольовано, отже не повністю як у вулику.

3. Ще ні один дослідник не визначив що добавляються бджоли під час утрамбовування пилку у комірці, а от нектар додається (скільки і як - не досліджено).

Виходячи з сказаного, дозволю собі повторитись: у баночці продукт - пилок,

"більше схожий на пергу" (слова Sanich). Сказати "так", чи "ні" зможе тільки аналіз.

  • Like 5
Link to comment
Share on other sites

2. У баночці процес фурментації проходить не контрольовано, отже не повністю як у вулику.

Оскільки в нормальному процесі, пергу бджоли заливають медом та закривають восковою кришечкою, то контрольованою може бути лише температура. І то - лише якщо перга знаходиться в гніздовій частині. А якщо на перефирію попала, то температура ферментації значно нижча. Теоретично це впливає лише на час ферментації. :IMHO:

3. Ще ні один дослідник не визначив що добавляются бджоли під час утрамбовування пилку у комірці, а от нектар додається (скільки і як - не досліджено).

Виходячи з сказаного, дозволю собі повторитись: у баночці продукт - пилок,

На тому і порішимо і зостанемося при своїх думках. :az: Для мене по фізико-механічних властивостях - то перга. :dntknw:

  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

Оскільки в нормальному процесі, пергу бджоли заливають медом та закривають восковою кришечкою, то контрольованою може бути лише температура. І то - лише якщо перга знаходиться в гніздовій частині. А якщо на перефирію попала, то температура ферментації значно нижча. Теоретично це впливає лише на час ферментації. :IMHO:

На тому і порішимо і зостанемося при своїх думках. :az: Для мене по фізико-механічних властивостях - то перга. :dntknw:

На мой взгляд Вы оба правы и точку может поставить только детальное исследование обоих продуктов. Вот только навряд ли перга из баночки представляет для кого бы то ни было коммерческий интерес, чтоб тратить средства на исследования...:IMHO1:

  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

Для мене по фізико-механічних властивостях - то перга. :dntknw:

Ну по логике - если физико - механические свойства (структурно ) такие же то и биохимически должны быть приближенные . А как же быть , допустим , с фенолами , эфирными маслами ( выделяемыми прополисом )убивающими гнилостную микрофлору , как минимум .на начальной стадии ферментации до процесса анаэробного брожения .Или они тоже присутствуют в баночке :hmm:

Link to comment
Share on other sites

Ну по логике - если физико - механические свойства (структурно ) такие же то и биохимически должны быть приближенные . А как же быть , допустим , с фенолами , эфирными маслами ( выделяемыми прополисом )убивающими гнилостную микрофлору , как минимум .на начальной стадии ферментации до процесса анаэробного брожения .Или они тоже присутствуют в баночке :hmm:

В общем, прихожу к заключению, что без результатов исследований можно только гадать... 

Процессы гниения там минимизированы из-за отсутствия кислорода. :IMHO1: 

Link to comment
Share on other sites

Ну по логике - если физико - механические свойства (структурно ) такие же то и биохимически должны быть приближенные . А как же быть , допустим , с фенолами , эфирными маслами ( выделяемыми прополисом )убивающими гнилостную микрофлору , как минимум .на начальной стадии ферментации до процесса анаэробного брожения .Или они тоже присутствуют в баночке :hmm:

Якщо брати аналогію з виробництвом, то на якість продукту впливають: сировина, технологія(умови приготування) і кваліфікація персоналу.

Сировина у нас аналогічна, а от умови приготування та особливо робота бджоли та людини дуже відрізняється.

Тому, на мою думку, слід називати мед і медовий продукт, і по аналогії  перга і перговий продукт.

Link to comment
Share on other sites

Дуже цікаве питання стосовно перги і її виробництва. Наскільки я зрозумів то бджола утрамбований свіжий пилок у соті заливає саме рідким медом, а може і не медом а нектаром. Тобто як би запечатує його. На мою думку цей пилок з часом повністю поглинае цей мед (або ж таки нектар) і в процесі хімічної реакції перетворюється на те, що ми називаємо пергою. Чому ж бджоляр не може сам зробити такий продукт - я вважаю що може. Але, на мою думку секрет криється в об’ємному відношенні пилку та рідкого меду і бджола з точністю знає скільки якого продукта потрібно додавати (дьявол кроется в деталях). Тому тут більш в нагоді думаю стане сот Гуслія. Але, то моя окрема думка і може я десь помиляюся то поправте.

Link to comment
Share on other sites

Дуже цікаве питання стосовно перги і її виробництва. Наскільки я зрозумів то бджола утрамбований свіжий пилок у соті заливає саме рідким медом, а може і не медом а нектаром. Тобто як би запечатує його. На мою думку цей пилок з часом повністю поглинае цей мед (або ж таки нектар) і в процесі хімічної реакції перетворюється на те, що ми називаємо пергою. Чому ж бджоляр не може сам зробити такий продукт - я вважаю що може. Але, на мою думку секрет криється в об’ємному відношенні пилку та рідкого меду і бджола з точністю знає скільки якого продукта потрібно додавати (дьявол кроется в деталях). Тому тут більш в нагоді думаю стане сот Гуслія. Але, то моя окрема думка і може я десь помиляюся то поправте.

Бджоли заливають пергу саме медом. :IMHO: Перга сама по собі має достатньо вологості - там не потрібна додаткова волога. 

Link to comment
Share on other sites

Бджоли заливають пергу саме медом. :IMHO: Перга сама по собі має достатньо вологості - там не потрібна додаткова волога. 

Мабуть не прега а пилок має достатньо вологи.

Link to comment
Share on other sites

Мабуть не прега а пилок має достатньо вологи.

Звичайно. 

Link to comment
Share on other sites

 

Процессы гниения там минимизированы из-за отсутствия кислорода. :IMHO1: 

это на стадии запечатки медом пергу ( а эту стадию мало кто дожидается :dntknw:). Но ведь перга может созревать если она и не запечата ( правда более продолжительный срок )и тут уже без этих фенолов не обойтись иначе все погнило бы в рамке :IMHO1:

Link to comment
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

 Share

×
×
  • Create New...