Jump to content

Метод Ващенка


ДобровоЛ

Recommended Posts

Догляд та розведення бджіл за методом Ващенка Василь Федорович Ващенко – відомий діяч вітчизняного бджільництва, що увійшов в історію бджільництва як автор протиройового методу, пропагандист кочового бджільництва, винахідник вулика – лежака з вузьковисокими рамками 410 х 330. Народився в Полтавській губернії. Був одним з організаторів Боярської школи пасічників, матеріально сприяв її зміцненню, а з 1907 року керував нею. За радянських часів цей навчальний заклад реорганізували в середню професійно-технічну школу, а потім – у школу бджільництва. Підготовка спеціалістів у Боярському технікумі відіграла значну роль у кадровому забезпеченні галузі. Зважаючи на те, що у вищих навчальних закладах у минулі роки не готували фахівців з такої спеціальності, технікум у Боярці був єдиним в Україні центром підготовки кваліфікованих спеціалістів з бджільництва. Розробив свою методику утримання бджіл, що відзначалася простотою і забезпечувала йому неабиякі прибутки від пасіки. На власному досвіді переконався, що багато меду дають лише сильні сім’ї. Слабкі ж і ті, що зроїлись, - це сім’ї-утриманці. Спосіб цей зручно застосовувати в місцевостях з пізнім взятком у вуликах-лежаках. Пасічник Ващенко, припускаючи роїння, використовував ройову енергію бджіл для сильних пізніх взятків таким способом. Коли рій виходив рано, приблизно за 6 тижнів до головного взятку, він перегороджував вулик на дві частини і в одну з них, що мала запасний льоток, саджав роя на окреме гніздо. В основній сім'ї всі маточники знищувались крім одного. Незабаром у ньому виплоджувалася молода матка. Після її запліднення стара матка з роя відбиралась і дві сім'ї з'єднувались, але не зразу, а поступово спочатку глуху перегородку заміняли дротяною сіткою і, коли бджоли основної сім'ї й роя набирали однакового запаху, вони з'єднувались. В разі коли бджолосім'ї починають готуватися до роїння пізно, наприклад, за 3—4 тижні перед головним взятком, щоб зберегти силу сім'ї, використовують за методом Ващенка такі два способи: 1) При появі в сім'ї ройових маточників беруть з гнізда дві, рамки з червою (без маточників), дві з медом, дві-три рамки порожніх стільників і ставлять їх у другу половину вулика, відокремлену від основної сім'ї глухою перегородкою. Після цього на новоутворене гніздо струшують усіх бджіл і матку. В основній сім'ї знищують всі маточники, крім одного. Всі літні бджоли повернуть на старе місце, а молоді бджоли з маткою залишаться як відводок. Кілька днів відводкові треба давати воду або рідкий цукровий сироп. Після виходу та запліднення молодої матки стару матку у відводку забирають і обидві сім'ї з'єднують. 2) За другим способом вулик також поділяють на дві частини, при чому в гнізді основної сім'ї знищують усі маточники, а в другу частину переносять одну рамку з червою і маточником та 4—5 рамок запасних стільників. Після цього вулик повертають передньою частиною назад, щоб головний льоток прийшовся на місце запасного, а запасний — на місце головного. Усі літні бджоли сім'ї зберуться в запасному відділі вулика на маточник, а в старому гнізді залишиться матка та молоді бджоли, яким кілька днів треба давати воду. Після запліднення молодої матки обидві сім'ї з початком головного взятку з'єднують. Описом зазначених вище способів далеко не вичерпується численна кількість методів, що їх виробило багато наших пасічників-практиків, а також пасічників закордонних. Усі вони в основному зводяться до запобігання природному роїнню та до максимального використання робочої енергії бджіл у період медозбору. Треба зауважити, що не в кожній місцевості будьякий з зазначених методів дасть добрі наслідки. Лише після старанного вивчення умов розвитку бджолосімей, сили, строків та тривалості головного взятку пасічник зможе вибрати для практичного застосування в даній місцевості метод найбільш придатний як для максимального нарощування сили бджолосімей, так і для ефективного їх використання на медозборі. За повідомленням іннету.

Link to comment
Share on other sites

А є серед нас такі, хто опробував його метод і вулик,окрім мене? Вулики Василя Ващенка до сих пір зустрічаються у нас на Київщині. Правда метод його здебільшого трохи змінюють .

Link to comment
Share on other sites

Догляд та розведення бджіл за методом Ващенка Після її запліднення стара матка з роя відбиралась і дві сім'ї з'єднувались, але не зразу, а поступово спочатку глуху перегородку заміняли дротяною сіткою і, коли бджоли основної сім'ї й роя набирали
Про дротяну сітку - це мабуть занадто! По перше,її тоді ще не було, а по друге - в цьому нема ніякої необхідності- сім"ї, які тривалий час живуть в одному вулику, абсолютно мирно об"єднуються, часто матки мирно співпрацюють.
Link to comment
Share on other sites

Про дротяну сітку - це мабуть занадто! По перше,її тоді ще не було, а по друге - в цьому нема ніякої необхідності- сім"ї, які тривалий час живуть в одному вулику, абсолютно мирно об"єднуються, часто матки мирно співпрацюють.

Вже у першому в світі винайденому рамкомовому вулику ПРОКОПОВИЧА використовувалась решітка, правда ще дерев'яна. Це по перше. А по друге,- це не мої видумки, а передрук з відомих наукових праць. :hi:
Link to comment
Share on other sites

  • 1 year later...
Догляд та розведення бджіл за методом Ващенка Після її запліднення стара матка з роя відбиралась і дві сім'ї з'єднувались, але не зразу, а поступово спочатку глуху перегородку заміняли дротяною сіткою і, коли бджоли основної сім'ї й роя набирали
Про дротяну сітку - це мабуть занадто! По перше,її тоді ще не було, а по друге - в цьому нема ніякої необхідності- сім"ї, які тривалий час живуть в одному вулику, абсолютно мирно об"єднуються, часто матки мирно співпрацюють.
Вирішив повернутись до цієї цікавої теми. Взагалі - Ващенко у нашому бджільництві,- то ціла глиба. А все нове,- це добре забуте старе. Чи ж я не правий? А його методом користується багато пасічників, і не тільки в Україні, і по цей день.
Link to comment
Share on other sites

Вже у першому в світі винайденому рамкомовому вулику ПРОКОПОВИЧА використовувалась решітка, правда ще дерев'яна.

Тут ти неправий. Подивись уважно як Соломка розказує про вулик Прокоповича. Це не решітка в сучасному використанні. А чи була тоді сітка? Припускаю що була. І Ващенком використовувалась. А що заважало йому просверлити у дощаній перегородці сотню дірочок до 3-х мм діаметром?
Link to comment
Share on other sites

Вже у першому в світі винайденому рамкомовому вулику ПРОКОПОВИЧА використовувалась решітка, правда ще дерев'яна.

Тут ти неправий. Подивись уважно як Соломка розказує про вулик Прокоповича. Це не решітка в сучасному використанні. А чи була тоді сітка? Припускаю що була. І Ващенком використовувалась. А що заважало йому просверлити у дощаній перегородці сотню дірочок до 3-х мм діаметром?
Може й так , Маркіян. Але у вулику Прокоповича дійсно використовувалася дерев"яна рамка, як РР , хоч деталей я не знаю. Соломка розповідав про цей вулик у Баришівці. А може я й помиляюсь?
Link to comment
Share on other sites

Link to comment
Share on other sites

Дякую, Маркіяне. Ось переглянув, якраз він там і говорить про Роздільну Решітку. :hi: Бо ці ж слова я чув у Баришівці на Крузі. коли він показував на вулиці цей вулик. жалко. у мене трохи проблеми з ПК. не можу дістати власні фото з Роздільною Рамкою у його руці... Вже зовнішній вигляд її нагадує РР. Але це не по цій темі. Бо тут про Ващенка.
Link to comment
Share on other sites

Archived

This topic is now archived and is closed to further replies.

×
×
  • Create New...