Jump to content

Імунітет у бджіл


Recommended Posts

Хотілося б знати чи насправді окрема особина має імунітет чи ні? Знаю в загальних рисах, що імунна система живого організму протидіє зовнішнім факторам, що розбалансовують звичні процеси в ньому. Що то за фактори? Мікроорганізми, вплив температури, тиску, неякісної їжі, тощо? Які механізми пртидії подібним впливам?

Link to comment
Share on other sites

Бачив пасіки, де рамки безконтрольно переставлялися з вулика в вулик, одні сім"ї були хворі на гнилець, інші- повністю здорові :dntknw:

Що то за фактори? Мікроорганізми, вплив температури, тиску, неякісної їжі, тощо? Які механізми пртидії подібним впливам?

Иммунитет (immunitas — невосприимчивость) представляет собой устойчивость пчел различных возрастов к микробам и продуктам их жизнедеятельности. У пчел, как у общественных насекомых, существует тесная связь устойчивости отдельных особей с устойчивостью всей пчелиной семьи. Здоровые, устойчивые к болезням пчелы создают устойчивые к болезням семьи. Различают иммунитет врожденный и приобретенный. Первый существует с момента возникновения организма и передается по наследству вместе с другими морфологическими и физиологическими признаками. Приобретенный иммунитет создается в результате естественного переболевания соответствующей инфекционной болезнью или путем иммунизации специфическими биопрепаратами. Врожденный иммунитет у насекомых является основным фактором защиты. В отличие от приобретенного иммунитета он характеризуется неспецифичностью (универсальностью), обеспечивает защиту против многих инфекций и разнообразных неблагоприятных внешних факторов. Врожденный иммунитет не является абсолютным, защищающим во всех случаях. Защита его относительная: при ухудшении внешних условий (кормления, содержания) и наличии больших количеств возбудителей инфекционных болезней организм заболевает. Таким образом, врожденный иммунитет не всегда обеспечивает защиту от опасных инфекций. Приобретенный иммунитет. Антитела, выработанные в организме на парентерально введенный антиген, у позвоночных животных обладают высокой активностью и специфичностью и создают основу приобретенного специфического (против какой-либо одной болезни) иммунитета.
Детальніше
Link to comment
Share on other sites

Не знаю яким чином, але у мене на компі вискочила сторінка :http://www.fly-cat.com/pchelovodstvo/pchelovodstvo-ukrainy/biologiya-medonosnoj-pchely/immunitet-u-pchel Можливо це те ж саме, що подає п.Ейнар в минулому пості. Ось кілька витягів з цього сайту :Защитная роль покровных тканей. Они осуществляют механическую и биологическую защиту. Покровы пчелы выделяют вещества, обладающие высокой антибиотической активностью против различных микроорганизмов, в том числе и против возбудителя американского гнильца. Покровы насекомого, состоящие из хитина, надежно защищают его от проникновения микроорганизмов (рис. 8). На покровах насекомого могут оказаться патогенные микроорганизмы, превышающие в сотни и тысячи раз смертельные дозы. Специальные опыты показали, что заражение Bacterium turkestanicum происходит только при повреждении кутикулы.

Link to comment
Share on other sites

Не знаю яким чином, але у мене на компі вискочила сторінка :http://www.fly-cat.com/pchelovodstvo/pchelovodstvo-ukrainy/biologiya-medonosnoj-pchely/immunitet-u-pchel Можливо це те ж саме, що подає п.Ейнар в минулому пості.
Вот здесь. http://paseka.su/books/item/f00/s00/z0000022/st009.shtml
Link to comment
Share on other sites

Так це те ж джерело. Інформації багато, а незрозумілих термінів ще більше. Та висновок для мене зрозумілий. Імунна система у бджіл присутня і складається з багатьох компонентів. Вона добре працює тоді коли бджола сита та здорова! За цих умов присутня патогенна флора успішно стримується нею. З цього ж випливає, що прояв хвороби означає що щось пасічником зроблено не так як потрібно і в першу чергу необхідно ліквідувати цю проблему а лікування медикаментозне може бути лиш допоміжним засобом.
Link to comment
Share on other sites

С таким вопросом решил обратиться к светилам науки, каковы будут ответы сообщу. Если кто-то раполагает утвердительным ответом прошу опубликовать в этой теме. Есть данные пчеловода-испытателя Малыхина В.Е., что без медикаментов и дезинфекций с помощью изолятора Хмары П.Я. за счёт регулирования размножения расплода и безрасплодного периода, объединения семей с целью их усиления и других зоотехнических мероприятий ему удалось оздоровить пасеку от гнильца. Из 15 оставшихся инфицированных пчёлосемей из 100 пасека была оздоровлена за 1 сезон. В отдельных семьях проявления болезни были в течение 2-х последующих лет, но потом в течение пяти лет гнильца на пасеке нет. При этом никакие медикаменты не применялись. Считаю, что наличие заболеваний инстинктивно мобилизирует семью на борьбу и выживание, что проявляется повышением уровня этологической имунной функции пчёлосемьи. Кроме того можно полагать, что в организмах пчёл происходит активизация защитных иммунных функций, хотя имаго и не болеют. Известно так же, что специфический иммунитет пчёлы не приобретают. Вопрос: 1. Приобретают ли пчёлы неспецифический иммунитет против гнильцов и других болезней расплода, какова его устойчивость и передача потомству? В инфицированной пчелиной семье болезнь проявляется не на всех рамках с расплодом, что есть основанием предполагать, что этот расплод чем-то защищён, т.е. иммунизирован. Вопрос 2. Существует ли передача иммунных тел от имаго к расплоду с пчелиным молочком или иными секретами (гуморальный иммунитет) по типу колострального иммунитета у позвоночных или иным способом.

Link to comment
Share on other sites

Есть данные пчеловода-испытателя Малыхина В.Е., что без медикаментов и дезинфекций с помощью изолятора Хмары П.Я. за счёт регулирования размножения расплода и безрасплодного периода, объединения семей с целью их усиления и других зоотехнических мероприятий ему удалось оздоровить пасеку от гнильца. Из 15 оставшихся инфицированных пчёлосемей из 100 пасека была оздоровлена за 1 сезон.

А как заразились гнильцом другие 85 семей на пасеке В. Е. Малыхина? Неужели все сразу?
Link to comment
Share on other sites

Не менш важливе значення у медоносних бджіл має віковий імунітет. Залежно від фази і віку розвитку різко змінюється стійкість організму до різних мікроорганізмів. Яйце, відкладене маткою, стійке до різноманітних збудників внаслідок його доброї захищеності хітиновою оболонкою. Впродовж перших 3 днів життя личинки, як правило, не хворіють. Це пов’язано з тим, що маточному молочку, яким їх годують бджоли, характерна висока бактерицидна активність. Жирове тіло швидко розвивається у бджіл, які приймають участь у вигодовуванні личинок, воно сильно розвинуте у личинок, а також у старих маток. У жировому тілі проходять основні біохімічні процеси, а також відкладення азотистих речовин і вуглеводів в осінній період, які визначають тривалість життя і збереженість бджіл у період зимування. Джерело: _http://www.inenbiol.com/bt/2009/1/7.pdf

Link to comment
Share on other sites

А как заразились гнильцом другие 85 семей на пасеке В. Е. Малыхина? Неужели все сразу?
Це має значення? Думаю що не всі в один день і навіть місяць. А чому в одному вулику на частині рамок розплід уражений гнильцем, а на іншій - сусідній, ні? це питання споріднене з Вашим і більш цікаве?
Link to comment
Share on other sites

У жировому тілі проходять основні біохімічні процеси, а також відкладення азотистих речовин і вуглеводів в осінній період, які визначають тривалість життя і збереженість бджіл у період зимування. Джерело: _http://www.inenbiol.com/bt/2009/1/7.pdf
Жирове тіло - аналог печінки у людини. Звичайно, формується в зародку.
Link to comment
Share on other sites

...Есть данные пчеловода-испытателя Малыхина В.Е., что без медикаментов и дезинфекций с помощью изолятора Хмары П.Я. за счёт регулирования размножения расплода и безрасплодного периода, объединения семей с целью их усиления и других зоотехнических мероприятий ему удалось оздоровить пасеку от гнильца. Из 15 оставшихся инфицированных пчёлосемей из 100 пасека была оздоровлена за 1 сезон. В отдельных семьях проявления болезни были в течение 2-х последующих лет, но потом в течение пяти лет гнильца на пасеке нет. При этом никакие медикаменты не применялись...
Jivec,Ви самі розумієте ,що пишите. А як же корпоративна етика.Бджоляр- експеремертатор своїми діями приніс набагато більше шкоди бджолярству чим користі ,своми необдуманими діями і Ви зводите нанівець роботу ветеринарними службами. Оскільки,з Ваших слів,ізолятором було так би мовити вилікувано від гнильцю цілу пасіку хотілося б прояснити ряд очевидних питань: 1.Поскільки на сьогоднішній день ще ніхто не відміняв інструкці щодо попередження та ліквідації хвороб та отруєнь бджіл http://tochok.info/forum/index.php?showtopic=13 то хотілося почути оскільки стверджується ,що пасіка була поражена європейським гнильцем , -який шлях зараження пасіки -яким чином проводилась діагностика захворювання, -які проведенні карантинні та профілактичні міроприємства -а оскільки стверджується, данний пасічник не проводив профілактичних міроприємств(хочаб дезінфекції),хотілосяб почутиі в –яким чином ці дії не завдали шкоди місцевим пасікам, які межують з експериментатором. 2.Якщо,гнилець був діагностований ,то згідно інструкції повині були проведені офіційні міропрємства,якщо хтось з ветеринарних спеціалістів дав добро на проведення на есперементальні лікувально-профілактичні заходи ,то він був розуміти що не факт це могло спрацювати, оскільки офіційних данних(як я розумію масових досліджень) про ефективність ізолятора хмари не існує. Я ніякому разі не хочу принизити чиюсь людську гідність -чисто професійний інтерес.Якщо Ви особисто знаєтє нюанси то розясніть.Якщо ні- навіщо влазите в цей абсурд...
Link to comment
Share on other sites

Це має значення?

... Может на планете Хмарс это и не имеет значение , а для нас рядовых пчеловодов как раз наоборот:
Jivec,Ви самі розумієте ,що пишите. А як же корпоративна етика.Бджоляр- експеремертатор своїми діями приніс набагато більше шкоди бджолярству чим користі ,своми необдуманими діями і Ви зводите нанівець роботу ветеринарними службами.

Думаю що не всі в один день і навіть місяць. А чому в одному вулику на частині рамок розплід уражений гнильцем, а на іншій - сусідній, ні?

... а почему часть семей заболели только через месяц? :wave:Jivec, а применялся ли И.Х. до гнильца?
Link to comment
Share on other sites

Изначально это была колхозная пасека из 100 семей, ее выкупили когда осталось 15. На лекции которая была в Харькове, Малыхин не рассказывал о применении антибиотиков и повышении иммунитета пчел. Разговор шел о создании бесрасплодного периода для возможности удаления зараженных сотов с помощью изолятора. Дезинфекция и медикаментозное лечение, наверняка, применялось. Такой эксперимент повторить не сложно т.к. гнильца еще достаточно.

Link to comment
Share on other sites

Jivec,Ви самі розумієте ,що пишите. А як же корпоративна етика.Бджоляр- експеремертатор своїми діями приніс набагато більше шкоди бджолярству чим користі, своми необдуманими діями і Ви зводите нанівець роботу ветеринарними службами. Оскільки,з Ваших слів,ізолятором було так би мовити вилікувано від гнильцю цілу пасіку хотілося б прояснити ряд очевидних питань:
Бджоли живуть, а інструкції змінюються... (як правило із запізненням). Шановний колего! Обдумуючи Вашу позицію з правової точки ТАК! Ви маєте рацію. Але з практичной сторони мені подумалось, що про інструкції ми пам*ятаємо тої пори поки настане той клятий ГНИЛЕЦЬ. А як грім по службі гряне - шукаємо "розумнішу" голову - суб*єкт з яким можна відповідальність розділити і навіть (гадалок і екстрасенсів). І що тільки не йде в хід. Один одне каже, інший інше... то вакцина не така то штам не той, "швидко-швидко" визначимо який потрібен?.. а то прострочено, а то не так зберігалось... Добре що бджоли не знають про цюю бюрократичну машину, бо самознищилися б від переляку. А так, самоорганізовуються і працюють на своє виздоровлення. Оце АБСУРД. Відчуваю Вашу обізнаність в службових справах ветеринарії та корпоративну етику.Поважаю. Але давайте про ізолятор Хмари та як він щодо імунітету бджіл. Можливо Ви своє бачення покладете на форумі, ми ж все-таки ветеринари, а то Бджоляр- експеремертатор своїми діями приніс бджільництву набагато більше і питань і відповідей. Шануймося.
Link to comment
Share on other sites

Jivec,Ви самі розумієте ,що пишите. А як же корпоративна етика.Бджоляр- експеремертатор своїми діями приніс набагато більше шкоди бджолярству чим користі, своми необдуманими діями і Ви зводите нанівець роботу ветеринарними службами. Оскільки,з Ваших слів,ізолятором було так би мовити вилікувано від гнильцю цілу пасіку хотілося б прояснити ряд очевидних питань:
Бджоли живуть, а інструкції змінюються... (як правило із запізненням). Шановний колего! Обдумуючи Вашу позицію мені здається, що про інструкції ми пам*ятаємо до тої пори поки не настане той клятий ГНИЛЕЦЬ. А як грім по службі гряне - шукаємо розумнішу голову - суб*єкт з яким можна відповідальність розділити. І що тільки не йде в хід. Один одне каже, інший інше... і навіть гадалок і екстрасенсів гукаємо. Відчуваю Вашу обізнаність в службових справах ветеринарії та корпоративну етику.Поважаю. Але давайте про ізолятор Хмари та як він щодо імунітету бджіл. Можливо Ви своє бачення покладете на форумі. Чи, нехай інститути? Це їх справа. А Бджоляр- експеремертатор своїми діями приніс бджільництву набагато більше і питань і відповідей. Шануймося.
Якщо не було підтвердження лабораторіїї то не було гнильцю,якщо було то повині були накладені карантинні міропрємства ,хтось повинен був пітверджувати успішність цього експеременту і відповідати за наслідки.А оскільки я підозрюю це було зроблено на інтузіазмі і лаб дослідження не проводились то скоріш всього ми не можемо говорити про достовірність даних(і як наслідок чистоту експеременту),тай існує висока ймовірність поширення ареалу цієї хвороби-чи може ящось не так тут пишу? Такі експеременти непотрібно ставити на місцевих бджолярах а закритих лабораторіях,тай потрібно провести не один дослід. А відносто експерементаторів:є бджолярі які виробляють мед,єбджолярі які тільки говорять про мед,а є третя категорія-експерементатори-і всі вони мають право на існування заоднієї умови не немішати один одному :az::UA: Оскільки тема іммунитет шукаєте інфу може щось цінне є тут http://www.radikal.ru/users/boroda-1/-mmun-tet
Link to comment
Share on other sites

Це має значення?

... Может на планете Хмарс это и не имеет значение , а для нас рядовых пчеловодов как раз наоборот:

... а почему часть семей заболели только через месяц? :wave:Jivec, а применялся ли И.Х. до гнильца?
Это САРКАЗМ! Судя по Вашему фото(если не аватар, оригинал) Вы гораздо моложе. Может у Вас сформировано другое мировозрение. Другая школа пчеловодства и ветеринарии. Вы даже намного учённей меня. Я бы и от Вас хотел бы хоть один обещанный ответ: пост № 921 Крымчак, спасибо К вашему ответу я еще вернусь... Так давайте по-существу: можно ли "от "материала" со слабым иммунитетом получить потомство с сильным иммунитетом?" - Самый простой ответ на этот вопрос: Если бы в природе так не было - то ничего живого на этой Земле не осталось бы! - (автор Jivec)
Link to comment
Share on other sites

Якщо не було підтвердження лабораторіїї то не було гнильцю,якщо було то повині були накладені карантинні міропрємства , хтось повинен був пітверджувати успішність цього експеременту і відповідати за наслідки.
ИМХО Гнилець був, а підтвердження лабораторіїї не було. Знайома ситуація. Офіційні функціонери не дали б йому провести цей експеримент. Так! Це можуть робити тільки ентузіасти.
Link to comment
Share on other sites

... Может на планете Хмарс это и не имеет значение, а для нас рядовых пчеловодов как раз наоборот:

Хмарс это тоже линк (ярлык) не солидно и не по-людски. ( для школы воспитания рядовых пчеловодов).

... а почему часть семей заболели только через месяц? :wave:Jivec, а применялся ли И.Х. до гнильца?
Это не у меня - у Малыхина.
Link to comment
Share on other sites

На основании 2—3-летнего опыта д-р Миллер опубликовал следующий метод Александра — Хауса—Миллера: Д-р Миллер, так же как и Александр, подчеркивал роль усиления семей при лечении гнильца. Далее д-р Миллер добавляет: «В одном письме меня спрашивали: «что Вы делаете, чтобы спасти соты?» Ровно ничего. Я пользуюсь ими так же, как если бы в них никогда не было гнильца. Сильные пчелы с сильной маткой сами очистят их. Правда, болезнь может возобновиться, но в конечном итоге потери будут меньшими, чем при уничтожении всех сотов». Очень многие пчеловоды, следуя советам Хауса и Миллера, добились хороших результатов. Отсюда не нужно делать выводов, что болезнь полностью исчезает. Все же рассмотренный способ дает возможность настолько уничтожить инфекцию, что болезнь возобновляется только в единичных случаях и то в очень легкой форме. Не все матки обладают одинаковой устойчивостью против гнильца. Непригодную матку убирают, а через 10 дней подсаживают новую матку, .......... 56. «Энциклопедия пчеловодства», А.И. Рут, Э.Р. Рут, Х.Х. Рут, М.Дж. Дейелл, Дж. А. Рут, «Колос», Москва, 1964 г.

Link to comment
Share on other sites

«Впервые о генетических исследованиях гигиены поведения пчел сообщил генетик Ротенбулер в 1960-1967 pp. В своих опытах он скрещивал две линии пчел: одну — стойкую к гнильцив, другую — наоборот. В первой рабочие пчелы удаляли за границы гнезда больных личинок, во второй — нет. И оказалось, что стойкость семей к болезням передается их генотипом, а не путем обучения рабочим пчелам» (К. Чеснокова, 1970). _http://ukrpaseka.ru/genetika-teoreticheskaya-osnova-selekcii/

Link to comment
Share on other sites

  • 2 weeks later...

Из темы зиние осмотры:

Пчёлок постоянно достают то клещ, то гнилец, то прочие бяки. При таких условиях добиваться 100% выживания пасеки после зимовки почти преступление. Чрезмерными заботами и вмешательствами в жизнь пчёл с современными техсредствами мы помогаем выжить генетически ослабленным семьям и потом их размножаем и добавляем себе проблем в будующем.
Не только я и Ротенбулер так думают.
Link to comment
Share on other sites

Кому интересно почитайте статью: ______________.pdf

Link to comment
Share on other sites

Кому интересно почитайте статью:
Из статьи: Пчела отвечает на грибковые инфекции модифицированием мобильности иммунокомпетентных клеток. Доказано, что гемоциты мигрируют к спорам и грибковым нитям грибка. Такого рода миграторные ответы могут объяснять селективное сокращение клеток насекомых, что часто происходит во время иммунитарных реакций против ряда паразитных грибков.

***

С ума сойти...)))

Link to comment
Share on other sites

С ума сойти...)))

Это Вам не изолятор Хмары....
Link to comment
Share on other sites

С ума сойти...)))

Это Вам не изолятор Хмары....
И не безрасплодный период... но всё касается иммунитета пчёл.
Link to comment
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

 Share

×
×
  • Create New...