Перейти к содержанию

Що члени ВГО "Братства бджолярів України" очікують від Братства


Shmel

Рекомендуемые сообщения

Взагалі-то до цифр ставлюсь з обережністю.От і міркую--для 115 делегатів участь Братства важлива,для решти--не надто.Інакше прибули б і відстоювали свою ПРАВДУ.А так вичикують,хто переможе,щоб знати напевне,кому вклонятись і кого облизувати. У напружений час не до кворумів.Потрібна ініціатива.Вона на боці меншості,як я розумію. Ми в Україні допатякаємося,що отримаємо відкоша й сидітимемо біля розбитого корита.З одного боку 115 делегатів з Василевською на чолі,по іншу сторону-- 285 скромників під орудою Боднарчука та братів Ющенків.Потилиці чухатимуть обидва угрупування :IMHO1: Забув третього претендента--Миколу Яновича.Якщо той візьметься "пасічникувати",то колапс бджолиного свята гарантується стовідсотково!

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

  • 5 years later...

Украинское село начинается с пасеки

Пасечник является фундатором успеха агрария и эколога. Именно так. Развитие села и аграрного бизнеса зависит от развития пчеловодства. Ведь пчеловодство — это, прежде всего, опыление, экология. А пчела является биоиндикатором окружающей среды.

Там, где не живет пчела, человеку также не комфортно. На пасеках работают пчеловоды, которые сегодня являются малыми и средними предпринимателями, фермерами. Какой  сегодня диалог с государством имеют эти селяне? Никакого. Пчеловодство практически выпало из поля зрения государства как важный сектор сельского хозяйства. Пчеловодство не идентифицировано в Министерстве аграрной политики и продовольствия Украины.

Формальный подход. Не работают Законы. Отсутствует Программа развития пчеловодства. Отсутствует Программа защиты пчел. Отсутствует диалог со смежными отраслями — растениеводством, экологией, медициной. Нет пчеловодства как такового и в Единой Комплексной Стратегии развития сельского хозяйства и сельских территорий на 2015 -2010 годы, как декларативном документе, согласно которому должно развиваться сельское хозяйство и разрабатываться соответствующая законодательная и регуляторная база.

Ни в одну из рабочих групп, при разработке Стратегии, не было привлечено ни одного эксперта из среды ученых, специалистов  и общественных деятелей пчеловодства. Ряд законодательных документов, инструкций, приказов по некоторым вопросам жизнедеятельности пчеловодов существуют, но они требуют немедленного пересмотра, качественных  дополнений, стратегических и тактических изменений.

Общественная организация «Всеукраинское Братство Пчеловодов Украины» регулярно пытается по мере своих возможностей акцентировать внимание профильного министерства на основных вызовах, которые сегодня существуют в пчеловодстве Украины.

Среди важных:

1. Проблема гибели пчел из-за применения аграриями для обработки сельскохозяйственных угодий химических средств, которые вредят пчелам (пестицидов). Законы, инструкции по этому вопросу нарушаются в первую очередь аграриями. Пчеловод остается один на один с проблемой в случае отравления пчел, потому что добиться привлечения нарушителя к ответственности практически нереально.

2. Племенная и селекционная работа в пчеловодстве, проблема сохранения и пути совершенствования генофонда локальных популяций пчелы медоносной.

3. Ветеринарное обслуживание и ветеринарные препараты.

4. Качественные корма для пчел.

5. Реализация меда (внутренний и внешний рынки) и других продуктов пчеловодства. Малый и средний предприниматель — производитель-пчеловод должен стать самостоятельным оператором международных рынков.

6. Проблемы уничтожения природных медоносов. Улучшение медоносной базы. Привлечение  фермеров к  выращиванию медоносных культур.

7. Опыление как основна работа пчелы. Взаимодействие агрария и пчеловода  будет способствовать улучшению показателей урожайности и финансово поддержит пчеловода.

8. Интеграция украинского пчеловодства в европейское пространство. Юридические и экономические аспекты процесса. Вопрос имплементации Директив и Регламентов ЕС, учитывая  обязательную защиту национального производителя и национального рынка от ввоза некачественного меда и других продуктов пчеловодства.

9. Необходимость внесения качественных изменений в законодательство — Закон Украины «О пчеловодстве» и другие.

10. Необходимость разработки и принятия Программы развития пчеловодства. Необходимость разработки и принятия Программы защиты пчел.

11. Необходимость создания финансовых и производственных условий для развития пчеловодческой науки, проведения исследовательских мероприятий как в академических научных и образовательных учреждениях, так и в «Национальном центре пчеловодства «Институт пчеловодства им. П.И. Прокоповича».

12. Проблема сохранения села и занятость сельского населения напрямую связана с поддержкой на селе пчеловода, в том числе с развитием сельского апитуризма.

13. Проблема низкого национального потребления продуктов пчеловодства ввиду  отсутствия  соответствующей национальной  просветительской работы с привлечением СМИ.

14. Отсутствие развития апитерапии в  официальной медицинской практике.

15. Старение в  пчеловодстве. Необходимость поощрения и мотивации молодежи заниматься исследованиями, практикой, наукой, бизнесом, популяризацией в пчеловодческой индустрии.

16. Необходимость образовательных и просветительских мероприятий в пчеловодческой среде для повышения профессионализма и культуры работы пчеловода с целью получения им безопасной продукции пчеловодства.

17. Финансовая кредитная поддержка производителя-пчеловода. Создание программ страхования и тому подобное.

Как думает читатель, может эти вызовы решить общественная  организация пчеловодов без законодательной поддержки профильного Министерства? Нет, не может. Только построение законодательно грамотной политики в пчеловодстве даст возможность качественно отвечать на приведенные вызовы и сформировать украинский пчеловодческий сектор, как целостную работающую успешную систему в сельском хозяйстве. Только тогда пчеловоды «поверят» и сами начнут входить в законодательную модель со своими инновациями и получать возможность их реализации в правовом поле.

И в первую очередь — по реализации меда.

На внутренний рынок пчеловод предлагает свою продукцию через «базу знакомых» и на рынках. Кто получает меда больше — рассчитывает продать через посредника экспортеру. Такова сегодня «схема»: пчеловод-посредник-экспортер.

С 2007 наша общественная организация  является членом Международной федерации пчеловодческих ассоциаций Апимондия. С 2005 мы  популяризируем  украинское пчеловодство и его продукцию на многочисленных международных Конгрессах, конференциях, побывали в более чем 20 странах мира на разных континентах. А в 2013 организовали XXXXIII Международный Конгресс Апимондии в Киеве, где мировую пчеловодческую индустрию и науку представили делегаты из 115 стран мира. Цель — сделать Украину одним из фаворитов для импортеров мира, представить Украину как лидера и потенциального партнера  в медовом бизнесе мира. И цель достигнута. Если в 2005 экспорт меда составлял несколько тысяч тонн, то в 2014 и 2015 годах экспорт меда достиг отметки 36 тыс. тонн. Это наш успех, общества пчеловодов — мы проложили путь трейдерам на рынки Европы и стран мира, так как провели международную работу по маркетингу и, получив более 50 международных наград, приковали внимание к украинскому качественному пчеловодческому продукту международных покупателей.

Сегодня экспортеры успешно развиваются, их становится больше, техническое и технологическое оснащение их достаточно современно.

Это хорошо. Плохо то, что пчеловод сегодня все больше имеет проблемы — он не может продать мед экспортеру, чтобы получить запланированный доход и так же развиваться, принимая во внимание новые технологии и выполняя требования по безопасности продукции.

В чем проблема? Закупочная цена меда упала до «минимальной отметки» — 1 доллар. Экспортер по такой цене готов брать товарный мед, и даже не товарный — а тот, что содержит остатки антибиотиков от употребления некоторыми пчеловодами неразрешенных ветеринарных препаратов. Экспортер не стимулирует пчеловода к качественной работе. Потому что он в гомогенизированной партии меда в 20 тонн может «скрыть» недозволенные остатки. Продает экспортер мед обычно не конечному потребителю. Продает сырье в бочках. Далее НАШ украинский мед идет себе миром из рук в руки, давая заработок другим. А наш пчеловод со вспухшими от ужаливаний руками и с больной от тяжелых ульев спиной остается при своих интересах, получив то, что удалось выручить.

Итак, какое главное требование экспорта? Это — безопасность экспортируемой продукции. Точка. Должен быть разработан для пчеловодов — малых и средних предпринимателей — перечень минимальных требований, которые они должны выполнить для производства безопасной продукции, чтобы получить право на экспорт своего меда — монофлорного, органического, эксклюзивного. Тогда рынок выровняется. Исчезнет опасность монополии. Только так и не иначе. Так работает  весь мир. Для пчеловодов такая возможная экспортная практика станет стимулом для качественной работы, для получения безопасной продукции, для увеличения производства. «Портфель заказов» для экспорта обеспечит общественная организация, ведь за одиннадцать лет мы имеем международный авторитет и контакты по всему миру, которые будут способствовать развитию украинского малого и среднего производителя, фермера-пчеловода.

И все будет в правовом поле. И все будет соответствовать декларируемым Министерством аграрной политики и продовольствия Украины выкладкам, что малый и средний бизнес в сельском хозяйстве имеет и будет иметь поддержку. И все будет соответствовать статьям 378 и 379 Соглашения об Ассоциации между Украиной и ЕС: «Стороны развивают и укрепляют сотрудничество по вопросам политики в сфере промышленности и предпринимательства и таким образом улучшают условия для предпринимательской деятельности для всех субъектов хозяйствования с особым вниманием к малым и средних предприятиям (МСП). Углубленное сотрудничество должно улучшить административную структуру и нормативно-правовую базу для украинских и европейских субъектов хозяйствования в Украине и ЕС и должно основываться на политике ЕС по развитию малого и среднего предпринимательства и промышленности с учетом признанных на международном уровне принципов и практики в этих сферах.

С этой целью Стороны сотрудничают для:

      a)     внедрения стратегий развития МСП, основанной на принципах Европейской хартии малых предприятий, и проведения мониторинга процесса имплементации путем ежегодного отчета и диалога. Такое сотрудничество также предполагает особое внимание к микропредприятиям и предприятиям ремесленного типа, которые являются чрезвычайно важным элементом экономики Украины и ЕС..».

И все будет соответствовать Европейской хартии малых предприятий от 19.06.2000 года: «Малые предприятия — это основа европейской экономики. Они являются ключевым источником рабочих мест и благодатной почвой для бизнес-идей. Усилия Европы по открытию новой экономики будут иметь успех, только если малый бизнес будет выдвинут на первое место в повестке дня. Малые предприятия должны рассматриваться как одна из основных движущих сил инноваций, занятости, а также социальной и локальной интеграции в Европу. По этой причине нужно создать благоприятнейшую среду для малого бизнеса и предпринимательств».

Итак, дело за малым  и одновременно главным и весомым — качественное, НЕ формальное, а действенное и результативное сотрудничество общественной организации пчеловодов и  ученых с Министерством аграрной политики и продовольствия Украины на принципах взаимного уважения и понимания вызовов пчеловодства и его чрезвычайной важности в сельском хозяйстве страны. Все шаги сотрудничества должны быть прозрачными и юридически зафиксированными.

Татьяна Васильковская, председатель правления ОО «Всеукраинское Братство пчеловодов Украины»

 

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Кому потрібні Братства,які  обєднують не заради практичних справ та нових можливостей,а для  проведення парадів  та проголошення примітивних лозунгів?. Подібні обєднання стримують рух пасічників за реальне обєднання,здатне протистояти організованим експортерам українського меду,які перебувають в постійній змові проти пасічників з тим ,щоб на кабальних умовах  купувати якісний продукт. Треба спробувати організуватись без  убогих ставлеників   медової мафії.

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Сново ТЕЛО после Апимондии всплыло, пенензы закончились. Новую тему мутит- Голодранці гоп до купи (Пролетарии всех стран соединяйся).

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

8 часов назад, Fabro сказал:

Украинское село начинается с пасеки

Все шаги сотрудничества должны быть прозрачными и юридически зафиксированными.

Татьяна Васильковская, председатель правления ОО «Всеукраинское Братство пчеловодов Украины»

 

переведіть будь ласука зі Васильвівської на українську.

 

Цитата

 

Українське село починається з пасіки

Пасічник є фундатором успіху аграрія і еколога. Саме так. Розвиток села і аграрного бізнесу залежить від розвитку бджільництва. Адже бджільництво - це, перш за все, запилення, екологія. А бджола є біоіндикаторами навколишнього середовища.

Там, де не живе бджола, людині також не комфортно. На пасіках працюють бджолярі, які сьогодні є малими і середніми підприємцями, фермерами. Який сьогодні діалог з державою мають ці селяни? Ніякого. Бджільництво практично випала з поля зору держави як важливий сектор сільського господарства. Бджільництво не ідентифікована в Міністерстві аграрної політики і продовольства України.

Формальний підхід. Не працюють Закони. Відсутня Програма розвитку бджільництва. Відсутня Програма захисту бджіл. Відсутня діалог із суміжними галузями - рослинництвом, екологією, медициною. Ні бджільництва як такого і в Єдиній Комплексної Стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій на 2015 -2010 роки, як декларативному документі, згідно з яким має розвиватися сільське господарство і розроблятися відповідна законодавча і регуляторна база.

Ні в одну з робочих груп, при розробці Стратегії, не було залучено жодного експерта з поміж вчених, фахівців і громадських діячів бджільництва. Ряд законодавчих документів, інструкцій, наказів з деяких питань життєдіяльності бджолярів існують, але вони вимагають негайного перегляду, якісних доповнень, стратегічних і тактичних змін.

Громадська організація «Всеукраїнське Братство Бджолярів України» регулярно намагається в міру своїх можливостей акцентувати увагу профільного міністерства на основних викликах, які сьогодні існують в бджільництві України.

Серед важливих:

1. Проблема загибелі бджіл через застосування аграріями для обробки сільськогосподарських угідь хімічних засобів, які шкодять бджолам (пестицидів). Закони, інструкції з цього питання порушуються в першу чергу аграріями. Бджоляр залишається один на один з проблемою в разі отруєння бджіл, тому що домогтися притягнення порушника до відповідальності практично неможливо.

2. Племінна і селекційна робота в бджільництві, проблема збереження і шляхи вдосконалення генофонду локальних популяцій бджоли медоносної.

3. Ветеринарне обслуговування та ветеринарні препарати.

4. Якісні корми для бджіл.

5. Реалізація меду (внутрішній і зовнішній ринки) та інших продуктів бджільництва. Малий і середній підприємець - виробник-бджоляр повинен стати самостійним оператором міжнародних ринків.

6. Проблеми знищення природних медоносів. Поліпшення медоносної бази. Залучення фермерів до вирощування медоносних культур.

7. Запилення як основна робота бджоли. Взаємодія аграрія і бджоляра сприятиме поліпшенню показників врожайності і фінансово підтримає бджоляра.

8. Інтеграція українського бджільництва в європейський простір. Юридичні та економічні аспекти процесу. Питання імплементації Директив і Регламентів ЄС, враховуючи обов'язковий захист національного виробника і національного ринку від ввезення неякісного меду та інших продуктів бджільництва.

9. Необхідність внесення якісних змін в законодавство - Закон України «Про бджільництво» та інші.

10. Необхідність розробки і прийняття Програми розвитку бджільництва. Необхідність розробки і прийняття Програми захисту бджіл.

11. Необхідність створення фінансових і виробничих умов для розвитку пчеловодческой науки, проведення дослідницьких заходів як в академічних наукових і освітніх установах, так і в «Національному центрі бджільництва« Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича ».

12. Проблема збереження села і зайнятість сільського населення безпосередньо пов'язана з підтримкою на селі бджоляра, в тому числі з розвитком сільського апітурізма.

13. Проблема низького національного споживання продуктів бджільництва через відсутність відповідної національної просвітницької роботи із залученням ЗМІ.

14. Відсутність розвитку апітерапії в офіційній медичній практиці.

15. Старіння в бджільництві. Необхідність заохочення і мотивації молоді займатися дослідженнями, практикою, наукою, бізнесом, популяризацією у бджільництві індустрії.

16. Необхідність освітніх та просвітницьких заходів у бджільництві середовищі для підвищення професіоналізму і культури роботи бджоляра з метою отримання ним безпечної продукції бджільництва.

17. Фінансова кредитна підтримка виробника-бджоляра. Створення програм страхування тощо.

Як думає читач, може ці виклики вирішити громадська організація бджолярів без законодавчої підтримки профільного міністерства? Ні не може. Тільки побудова законодавчо грамотної політики в бджільництві дасть можливість якісно відповідати на наведені виклики і сформувати український пасічницький сектор, як цілісну працюючу успішну систему в сільському господарстві. Тільки тоді бджолярі «повірять» і самі почнуть входити в законодавчу модель зі своїми інноваціями і отримувати можливість їх реалізації в правовому полі.

І в першу чергу - по реалізації меду.

На внутрішній ринок бджоляр пропонує свою продукцію через «базу знайомих» і на ринках. Хто отримує меду більше - розраховує продати через посередника експортеру. Така сьогодні «схема»: бджоляр-посередник-експортер.

З 2007 наша громадська організація є членом Міжнародної федерації бджільницьких асоціацій Апімондія. З 2005 ми популяризуємо українське бджільництво і його продукцію на численних міжнародних Конгресах, конференціях, побували в більш ніж 20 країнах світу на різних континентах. А в 2013 організували XXXXIII Міжнародний Конгрес Апімондії в Києві, де світову бджільницьку індустрію і науку представили делегати з 115 країн світу. Мета - зробити Україну одним з фаворитів для імпортерів світу, представити Україну як лідера і потенційного партнера в медовому бізнесі світу. І мета досягнута. Якщо в 2005 експорт меду становив кілька тисяч тонн, то в 2014 і 2015 роках експорт меду досяг позначки 36 тис. Тонн. Це наш успіх, товариства бджолярів - ми проклали шлях трейдерам на ринки Європи і країн світу, так як провели міжнародну роботу по маркетингу і, отримавши понад 50 міжнародних нагород, прикували увагу до українського якісному бджільницьких продукту міжнародних покупців.

Сьогодні експортери успішно розвиваються, їх стає більше, технічне і технологічне оснащення їх досить сучасно.

Це добре. Погано те, що бджоляр сьогодні все більше має проблеми - він не може продати мед експортеру, щоб отримати запланований дохід і так само розвиватися, беручи до уваги нові технології і виконуючи вимоги щодо безпечності продукції.

В чому проблема? Закупівельна ціна меду впала до «мінімальної позначки» - 1 долар. Експортер за такою ціною готовий брати товарний мед, і навіть не товарний - а той, що містить залишки антибіотиків від вживання деякими бджолярами недозволених ветеринарних препаратів. Експортер не стимулює бджоляра до якісної роботи. Тому що він в гомогенізований партії меду в 20 тонн може «приховати» недозволені залишки. Продає експортер мед зазвичай не кінцевому споживачеві. Продає сировину в бочках. Далі НАШ український мед йде собі світом з рук в руки, даючи заробіток іншим. А наш бджоляр з припухлими від ужаливаний руками і з хворою від важких вуликів спиною залишається при своїх інтересах, отримавши те, що вдалося виручити.

Отже, яка головна вимога експорту? Це - безпека продукції, що експортується. Крапка. Повинен бути розроблений для бджолярів - малих і середніх підприємців - перелік мінімальних вимог, які вони повинні виконати для виробництва безпечної продукції, щоб отримати право на експорт своєї меду - монофлорність, органічного, ексклюзивного. Тоді ринок вирівняється. Зникне небезпека монополії. Тільки так і не інакше. Так працює весь світ. Для бджолярів така можлива експортна практика стане стимулом для якісної роботи, для отримання безпечної продукції, для збільшення виробництва. «Портфель замовлень» для експорту забезпечить громадська організація, адже за одинадцять років ми маємо міжнародний авторитет і контакти по всьому світу, які будуть сприяти розвитку українського малого та середнього виробника, фермера-бджоляра.

І все буде в правовому полі. І все буде відповідати декларованим Міністерством аграрної політики та продовольства України викладкам, що малий і середній бізнес в сільському господарстві має і буде мати підтримку. І все відповідатиме статтям 378 і 379 Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС: «Сторони розвивають і зміцнюють співробітництво з питань політики у сфері промисловості і підприємництва і таким чином покращують умови для підприємницької діяльності для всіх суб'єктів господарювання з особливою увагою до малих і середніх підприємств (МСП). Поглиблена співпраця має поліпшити адміністративну структуру і нормативно-правову базу для українських і європейських суб'єктів господарювання в Україні і ЄС і має грунтуватися на політиці ЄС щодо розвитку малого та середнього підприємництва і промисловості з урахуванням визнаних на міжнародному рівні принципів та практики в цих сферах.

З цією метою Сторони співпрацюють для:

      a) впровадження стратегій розвитку МСП, заснованої на принципах Європейської хартії малих підприємств, і проведення моніторингу процесу імплементації шляхом щорічного звіту і діалогу. Така співпраця також передбачає особливу увагу до мікропідприємств і підприємствам ремісничого типу, які є надзвичайно важливим елементом економіки України і ЄС .. ».

І все буде відповідати Європейській хартії малих підприємств від 19.06.2000 року: «Малі підприємства - це основа європейської економіки. Вони є ключовим джерелом робочих місць і благодатним грунтом для бізнес-ідей. Зусилля Європи з відкриття нової економіки матимуть успіх, тільки якщо малий бізнес буде висунутий на перше місце в порядку денному. Малі підприємства повинні розглядатися як одна з основних рушійних сил інновацій, зайнятості, а також соціальної та локальної інтеграції до Європи. З цієї причини потрібно створити сприятливу середу для малого бізнесу і підприємництва ».

Отже, справа за малим і одночасно головним і вагомим - якісне, НЕ формальне, а дієве і результативну співпрацю громадської організації бджолярів і вчених з Міністерством аграрної політики та продовольства України на принципах взаємної поваги і розуміння викликів бджільництва і його надзвичайну важливість в сільському господарстві країни. Всі кроки співпраці повинні бути прозорими і юридично зафіксованими.

Тетяна Васильківська, голова правління ГО «Всеукраїнське Братство бджолярів України»

 

 

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

  • Алёнка changed the title to Що члени ВГО "Братства бджолярів України" очікують від Братства

Присоединяйтесь к обсуждению

Вы можете написать сейчас и зарегистрироваться позже. Если у вас есть аккаунт, авторизуйтесь, чтобы опубликовать от имени своего аккаунта.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вставлено с форматированием.   Вставить как обычный текст

  Разрешено использовать не более 75 эмодзи.

×   Ваша ссылка была автоматически встроена.   Отображать как обычную ссылку

×   Ваш предыдущий контент был восстановлен.   Очистить редактор

×   Вы не можете вставлять изображения напрямую. Загружайте или вставляйте изображения по ссылке.

×
×
  • Создать...