Кліщ Varroa destructor - змінює свої кутикулярні вуглеводні, щоб імітувати нових господарів
Ця робота була опублікована 3 червня 2015 року в журналі Biology Letters.
Varroa destructor це бджолиний ектопаразит, який спричиняє численні проблеми зі здоров'ям в бджолиних колоніях. У вулику цей кліщ проникає в незапечатані комірки, що містять личинки бджіл, і харчується їхньою гемолімфою. Він також паразитує на лялечках та дорослих бджолах, та сприяє зниженню життєстійкості бджіл, ослаблюючи їх і, як результат - викликає значні економічні втрати для бджолярів. Природнім господарем цього кліща є азійська бджола (Apis cerana), але він став серйозною загрозою для європейської бджоли (Apis mellifera), інвазію якої він почав в 1940-1950 роках.

Varroa destructor
Дослідники Інституту досліджень біології комах (CNRS/Universit? Fran?ois-Rabelaisde Tours) та Laboratoire Abeilles et Environnementat INRA спільно з американськими та китайськими колегами довели, що паразит Varroa destructor може наслідувати хімічний склад кутикули його господаря - бджоли, і здатний адаптувати цю композицію до виду, який він заражає.
Відповідне дослідження проведено в Honeybee Research Institute, Jiangxi Agricultural University, Nanchang, China. Було використано та проведено хімічний аналіз чотирьох груп кліщів в залежності від їхніх колишніх і нинішніх господарів, а також чотири породних групи бджіл від яких походять кліщі. Відносні пропорції кутикулярних сполук різних категорій кліщів та бджолиних личинок було проаналізовано, використовуючи хімічний аналіз основних компонентів. П'ятдесят з'єднань, раніше ідентифікованих, були знайдені в обох A. cerana та A. mellifera. Аналізи показують, що сполуки, що розрізняють два види бджоли, складаються в основному з ненасичених HC та n- алканів. Для порівняння композицій хітинових сполук до всіх пар груп для кліщів і бджіл були використані перші 12 основних компонентів.

Відокремлення бджіл та кліщів на основі двох перших осей (37,7% від загальної варіації) аналізу основних компонентів на їх вуглеводні. Кольори пов'язані з господарем (жовтий / помаранчевий для Apis cerana , зелений для Apis mellifera ).
Це дослідження показує, що кутикула Varroa destructor схожі з моделями його медоносних господарів, A. cerana та A. mellifera . Це узгоджується з попередніми даними, що кліщі були більш схожими на стадію розвитку їхнього безпосереднього господаря, але в цьому дослідженні використовувались різні типи господаря, щоб оскаржити здатність кліща змінювати його вміст.
Оскільки кліщів кластеризовано за їх новими господарями, а не за своїми вихідними господарями, дослідники припустили, що ці кліщі змінили свої профілі після того, як вони були перенесені в нові сім'ї. Це підтверджується результатами кліщів контрольної групи, які не змінювали господарів ( меллифера до меллифера або церана до церани ).

Кліщ Varoa на молодій бджолі
Така чудова адаптивність може пояснити, як цей паразит Азіатської бджоли (Apis cerana) зміг колонізувати Європейську бджолу (Apis mellifera) протягом 20-го сторіччя, спричинивши занепад останньої.
Поведінка азіатських бджіл (Apis cerana) дозволяють їм виявити та усунути паразита (догляд та перевірка на личинках робочими бджолами). Ці види поведінки не притаманні європейським медоносним бджолам, і як результат - їх колонії можуть бути знищені паразитом протягом двох-трьох років, без хімічної обробки.
Аналіз кутикул також показав, що кліщі з азіатських медоносних колоній краще знешкоджувалися європейськими бджолами. Таким чином, здавалося б, довга коеволюція (координований розвиток різних видів у складі однієї екосистеми) між Varroa destructor та Apis cerana дозволила кліщу ефективно використовувати хімічний склад власного тіла, а азіатських бджіл для розробки більш підходящих поведінкових стратегій у боротьбі з цим паразитом.
На відміну від порівняно недавнього перенесення кліща до Apis mellifera, пояснює, чому європейській бджолі важко виявляти та знешкоджувати паразита. Ця система хазяїн-паразит служить гарним прикладом "гонки озброєнь" між паразитом і його господарем в ході їх загальної еволюції.
Bibliography
Varroa destructor changes its cuticular hydrocarbons to mimic new hosts; Y. Le Conte, Z. Y. Huang,
M. Roux, Z. J. Zeng, J.-P. Christid?s and A.-G. Bagn?res; Biology Letters; 3 June 2015.
-
2
2 Comments
Recommended Comments