Про ідеальне суспільство
Entry posted by Marusia ·
2,128 views
Працюючи з бджолами важко оминути увагою їхній «суспільний устрій». Для пасічника це важливо з точки зору біології та існування бджолосім’ї, щоб розуміти основні процеси їхньої життєдіяльності. Але варто лише трохи абстрагуватися і подивитися на них очима простої людини – вам відкриється модель ідеального суспільства в мініатюрі…
Лише задуматись – яка чітка в них ієрархія, як злагоджено виконують вони свої функції, як розподілені їхні обов’язки у відповідності з розвитком організму. Жодна бджола не задається питанням: «Яке моє місце в цьому житті?» - все давно вже вирішено за неї Природою та законами існування сім’ї. А співжиття матки і бджіл? Вона не існуватиме без них, бджоли не зможуть без цариці. Вона «лагідно» придушує своїми феромонами статеві інстинкти робочих особин, щоб лишатися «єдиною і неповторною». Але якщо матка перестане справлятися зі своїми обов’язками, постаріє, захворіє чи покалічиться – бджоли негайно ліквідують її і виростять собі нову королеву. Керівництву нашої держави при такій моделі існування перепадало б від «робочої більшості»…
На мою думку, така модель суспільства – людського чи бджолиного – надзвичайно складна суміш демократії та тоталітаризму. Але саме вона є класним прикладом, як щасливо і взаємовигідно може співіснувати громада, члени якої мають різні фізичні можливості, але виконують одну спільну справу, бо їхня зайнятість розумно диференційована.
Можливо, ця ідея теж є утопічною, в чомусь неідеальною, бо ж люди – не комахи, підкорюватися спільній меті (навіть за допомогою феромонів) їх навряд змусиш. До того ж, у людей, на відміну від бджіл, нема спільної мети – у кожного свої бажання і прагнення. Свідомість сучасної людини захламлена купою непотребу. У нас свідомість споживачів, які заробляють гроші, щоб витрачати їх на предмети, без яких цілком можна обійтися. Бджоли ж орієнтовані на успішне виживання сім’ї будь-якою ціною.
Багато книг-антиутопій і фільмів існує на тему ідеального суспільства: «1984», «Ферма» Оруела, «451 градус за Фаренгейтом» Бредбері, «Колискова для кішки» Воннегута, «Дивиргент», «Втаємничений» і т. д. Але я поки не зустрічала книги чи фільму, створеного саме на основі «бджолиної» моделі суспільства. «Коли я буду навіть сивою, і життя моє піде мрякою», або трохи раніше, я, мабуть, напишу щось подібне, фундаментальне, відшліфоване і майже фантастичне. Якщо ніхто не випередить
-
4
5 Comments
Recommended Comments