Катерина Гладкевич Posted October 3, 2014 Share Posted October 3, 2014 Доброго дня, шановні колеги! Мене звати Катерина, я працюю в фундації CEASC, яка спеціалізується на стажуваннях і навчанні українців за кордоном. Нині в нас з'явився новий цікавий проект - стажування “Інтенсивне бджільництво - система Apipol”, яке відбудеться у березні в Кракові. Це стажування з організації вирощування бджіл за безмедикаментозною технологією. Такого підходу в Україні поки що немає, проте сама система дуже цікава. Запрошуємо усіх, кому цікаві інновації в бджільництві, приєднатися. Трішки про технологію: Система Apipol – інноваційна технологія інтенсивного бджільництва Мед - це одне з найдавніших відомих людству слів. З деяких давніх мов воно дослівно перекладається, як чари чи щось, наділене магічними властивостями. Це не дивно. Спочатку люди використовували мед лише в кулінарії як підсолоджувач, поки не відкрили його лікувальних властивостей. Сьогодні він входить у більшість засобів медикаментозного лікування. Досвідчені бджолярі знають, що власне від продажу меду пасіка отримує лише 10-15 відсотків прибутків. Решта припадає на інші продукти бджільництва – фітомед, прополіс, маточкове молочко, пилок, віск, бджолину отруту. Ці продукти широко використовуються в якості сировини в медичній промисловості, при виробництві косметичних засобів, різноманітних харчових продуктів а також в дієтичному харчуванні. У медицині навіть виділився окремий напрям лікування за допомогою продуктів бджільництва – апітерапія. В Україні цей надзвичайно перспективний бізнес досі не розвинений на належному рівні, хоча прибутковість його в усьому світі залишається стабільно високою. Насамперед – через брак технологій, які дозволяють пасікам отримувати сировину відповідної якості. Польща, у порівнянні з Україною, зробила значний крок вперед у технологіях інтенсивного бджільництва. Одним з флагманів цього процесу є краківська компанія Apipol KRAKOW. Підприємство зуміло якісно налагодити процес виробництва апіпрепаратів на основі продуктів бджільництва у Польщі. До цього процесу включені усі – від пасічників до технологів цехів з виробництва готових лікарських засобів. Причому пасічникам дуже вигідно працювати з підприємством – виробником апіпрепаратів, яке допомагає їм забезпечити отримання якісної чистої сировини. Компанія Apipol KRAKOW розробила технологію безмедикаментозного бджільництва, яка передбачає дворічний цикл життя бджолиних сімей. Одна пасіка вміщує шістдесят таких сімей, причому усі процеси максимально автоматизовані і комп’ютеризовані. Це дозволяє бджоляру витрачати на догляд за пасікою не більше п’яти годин на тиждень. Для отримання фітомеду бджіл підкормлюють спеціальними сиропами, отриманими з лікарських трав. На бджолофермах встановлене обладнання для сортування пилку, що дозволяє власникам отримувати набагато вищі прибутки. Кожні два роки бджоли закурюються і використовуються в якості сировини для виробництва медичних препаратів. Сім’ї замінюються новими, для отримання яких використовуються вирощені тут же бджолині матки. На території України ця технологія ще не представлена, проте компанія Apipol KRAKOW зацікавлена у співробітництві з українськими бджолярами, враховуючи високу якість української продукції і оптимальні умови для виробництва в Україні. Познайомитися із технологією можна під час стажування “Інтенсивне бджільництво - система Apipol”, організованого Фундацією Central European Academy Studies and Certification (CEASC), яке відбудеться у Кракові 1 – 6 березня. Учасники стажування зможуть отримати: міжнародний досвід (теорія + практика + сертифікат з правом застосування технології та проведенням навчань на території України), можливість увійти до стартової групи професійних виробників по технології системи Apipol в Україні, оволодіти технологією, розглянути умови підписання контракту про співпрацю із гарантованою реалізацією продукції бджільництва. Для українських бджолярів така пропозиція є дійсно привабливою, оскільки дозволяє приєднатися до успішного технологічного та бізнес-процесу, гарантовано реалізовувати продукцію, розширити виробництво, та й інвестиції в технологію, яка за твердженням експертів, окуповуються менше ніж за рік. Детальніше про проект _http://www.ceasc-bw.com/products/apipol-berezen-innov/ Зареєструватися онлайн _https://docs.google.com/forms/d/1-UvTMNoTuFf8ulwkBUu1cIXgMwi97aeJyztFLqURSZo/viewform Докладніше про попереднє стажування, яке відбулося у листопаді 2014 року _http://www.ceasc-bw.com/products/apipol-zvit/ Фото попереднього стажування можна переглянути тут _http://ceasc.ub.ua/photo/album/14557/ Група у мережі Фейсбук _https://www.facebook.com/groups/799269733448018/?fref=ts Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
ДобровоЛ Posted October 3, 2014 Share Posted October 3, 2014 Кожні два роки бджоли закурюються і використовуються в якості сировини для виробництва медичних препаратів. ? Катерина Гладкевич, Цікаво, ну, а як до цього ставляться Ваші місцеві ""зелені"? Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
Катерина Гладкевич Posted October 3, 2014 Author Share Posted October 3, 2014 Кожні два роки бджоли закурюються і використовуються в якості сировини для виробництва медичних препаратів. ? Катерина Гладкевич, Цікаво, ну, а як до цього ставляться Ваші місцеві ""зелені"? Я знаю, що відносно цього методу існує упередження такого роду, але знаєте, на одному з анатомічних театрів в середньовіччі було написано: "Тут мертві допомагають живим". Це фармацевтичний напрям, тому такий підхід. Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
Катерина Гладкевич Posted October 7, 2014 Author Share Posted October 7, 2014 Берендей, не воспримите, как хвастовство, но в общении на интернет - форумах у меня черный пояс. Поэтому некоторые формы коммуникации я распознаю довольно легко. Мы можем пойти двумя путями: а) развернуть длинную экспрессивную коммуникацию в формате дуэли на доводах с цитированием и перецитированием, пруфлинками, обильно все это приправляя смайлами; б) я могу предложить Вам самостоятельно найти ответы на Ваши вопросы в сети, они есть, за исключением информации, представляющей собой коммерческую тайну; Но у меня создалось впечатление, что не столько детальное информирование Вас интересует. Если ошибаюсь - у Вас всегда есть возможность перезвонить по указанным на сайте телефонам и получить исчерпывающую консультацию. Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
MaXUA123 Posted October 7, 2014 Share Posted October 7, 2014 "Досвідчені бджолярі знають, що власне від продажу меду пасіка отримує лише 10-15 відсотків прибутків" Наведять будь ласка приклад таких пасік реальних. Закурювати бджіл - ніколи на таке не піду. Чому ви це робете? Хіба не можна обробляти нешкідливими препаратами? Накрайній випадок є ж термокамера врешті решт. Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
Apipol_Ukr Posted January 21, 2015 Share Posted January 21, 2015 Кожні два роки бджоли закурюються і використовуються в якості сировини для виробництва медичних препаратів. ? Катерина Гладкевич, Цікаво, ну, а як до цього ставляться Ваші місцеві ""зелені"? Нормально ставляться Справа в тому, що в результаті знищуються хвороби бджіл, пік розвитку яких в бджолиній сімї припадає на третій рік. А кількість сімей не зменшується і сімї як сімї не гинуть, оскільки кожного року від кожної сімї формується відводок, який на другий рік бере участь у промисловому виробництві продукції... Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
Apipol_Ukr Posted January 21, 2015 Share Posted January 21, 2015 Для українських бджолярів така пропозиція є дійсно привабливою, оскільки дозволяє приєднатися до успішного технологічного та бізнес-процесу, гарантовано реалізовувати продукцію, розширити виробництво, та й інвестиції в технологію, яка за твердженням експертів, окуповуються менше ніж за рік. ? Сколько лет в Польше уже действует система Apipol ??? Сколько пчеловодов Польши официально работают по данной системе??? Какие именно эксперты утверждают о окупаемости инвестиций меньше чем за год??? Досвідчені бджолярі знають, що власне від продажу меду пасіка отримує лише 10-15 відсотків прибутків. Решта припадає на інші продукти бджільництва – фітомед, прополіс, маточкове молочко, пилок, віск, бджолину отруту. ? Це дозволяє бджоляру витрачати на догляд за пасікою не більше п’яти годин на тиждень. ? Вообще улыбнуло на 60 семей потратил 5 часов за неделю и имеешь и маточное молочко и пыльцу и фитомед и пыльцу и даже пчелиный яд продажа которого к стати в Украине запрещена. В Польщі технологія АPIPOL почала розвиватись більше 40 років тому.. Стосовно фахівців, що стверджують про окупність: На даний момент створений консорціум, в який в тому числі входить UEK - Університет Економічний в Кракові. Фінансові розрахунки робили власне фахівці цього університету. В консорціумі є також Медичні університети та клініки, які займались та займаються медичним компонентом технології. Є також Університет Інформатики з м. Лодзь, який займається розробкою електроніки та програмного забезпечення для моніторингу та обслуговуваня таких пасік Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
Solo Posted January 21, 2015 Share Posted January 21, 2015 Ответте, пожалуйста ещё на эти вопросы: Сколько пчеловодов Польши официально работают по данной системе??? Где я могу прочитать отзывы польских пчеловодов о системе APIPOL? Как пообщаться з теми людьми которые прошли курсы в ноябре 2014 года? Почему выросла плата (на 50 евро и 900 грн.) за курсы которые организовываются на март 2015 года? Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
Solo Posted January 22, 2015 Share Posted January 22, 2015 О, ще одне пропустили: Наведять будь ласка приклад таких пасік реальних. Було б дуже цікаво подивитись ще відео про пасіки де працюють за системою APIPOL (навіть на польській мові). Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
N_Nemo Posted January 22, 2015 Share Posted January 22, 2015 Apipol_Ukr Отправил вам в личку письмо с рядом вопросов по теме , не из праздного любопытства , если можно ответьте Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
Apipol_Ukr Posted January 26, 2015 Share Posted January 26, 2015 Ответте, пожалуйста ещё на эти вопросы: Сколько пчеловодов Польши официально работают по данной системе??? Где я могу прочитать отзывы польских пчеловодов о системе APIPOL? Как пообщаться з теми людьми которые прошли курсы в ноябре 2014 года? Почему выросла плата (на 50 евро и 900 грн.) за курсы которые организовываются на март 2015 года? Група на фейсі, створена для учасників стажування: https://www.facebook.com/groups/799269733448018/ Вартість трішки змінена, бо і програма змінена Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
Apipol_Ukr Posted January 26, 2015 Share Posted January 26, 2015 О, ще одне пропустили: Наведять будь ласка приклад таких пасік реальних. Було б дуже цікаво подивитись ще відео про пасіки де працюють за системою APIPOL (навіть на польській мові). На ютюбі по запиту APIPOL є кілька роликів, але там фільми 98 року.. З того часу і технологія, і навіть конструкція корпуса дещо змінились.. Нові фільми будуть створюватись протягом цього сезону, сподіваюсь що це вдасться зробити на пілотних пасіках в Україні Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
PNS Posted January 26, 2015 Share Posted January 26, 2015 Apipol_Ukr Отправил вам в личку письмо с рядом вопросов по теме , не из праздного любопытства , если можно ответьте ? А чому у лічку, чи не краще почути відповідь у темі. Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
Apipol_Ukr Posted January 26, 2015 Share Posted January 26, 2015 Apipol_Ukr Отправил вам в личку письмо с рядом вопросов по теме , не из праздного любопытства , если можно ответьте ? А чому у лічку, чи не краще почути відповідь у темі. Будуть і у темі Зараз відбувається узгодження всіх юридичних\авторських\технічних моментів стосовно повноцінного приходу технології до України. Ну і вся інформація появиться відповідно і тут.. Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
PNS Posted January 26, 2015 Share Posted January 26, 2015 З того часу і технологія, і навіть конструкція корпуса дещо змінились.. ? Якщо не помиляюсь, рамка АРІРОI має розмір 435х115. Що змінилось у конструкції корпуса. І у Вас вказана порода бджіл Малопольські. Знаю особисто деяких промислових пасічників Польші, жодну з ліній малопольською вони не називали. На польських бджолярських форумах теж буваю і подібної назви не зустрічав. Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
Apipol_Ukr Posted January 26, 2015 Share Posted January 26, 2015 З того часу і технологія, і навіть конструкція корпуса дещо змінились.. ? Якщо не помиляюсь, рамка АРІРОI має розмір 435х115. Що змінилось у конструкції корпуса. І у Вас вказана порода бджіл Малопольські. Знаю особисто деяких промислових пасічників Польші, жодну з ліній малопольською вони не називали. На польських бджолярських форумах теж буваю і подібної назви не зустрічав. Рамка - 110 мм. Еволюція була від 145 Інші внутрішні розміри не змінились. Конструкція корпуса ж мала таку "еволюцію": в перших варіантах корпус був суцільним - тобто всі чотири стінки були нерозємними. До цього часу такі корпуси виготовляються іншими виробниками під назвою АРІРOL, але це все таки не апіполь. Окрім того, такий корпус при пошкодженні, критичному для механічної міцності, доводиться викидати повністю. Також в таких корпусах недосяжна гарантована рівномірна густина заповнення... Потім була низка експериментів з корпусами, що складаються з 4-рьох окремих стінок на одній скрутці і різними конструкціями пазів... Цей варіант також не виправдав себе. Ну і зараз маємо корпус з чотирьох боковинок, 8 пластмасових шурупів під ключ. Досягається гарантована густина/міцність корпуса, при пошкоджені елемента - заміна лише однієї стінки. Додаткові результати - новий вулик у розібраному вигляді займає мінімум місця, гарантія на корпус - 30 років... Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
PNS Posted January 26, 2015 Share Posted January 26, 2015 в перших варіантах корпус був суцільним - тобто всі чотири стінки були нерозємними. ? Ну так із відомих виробників суцільні корпуси випускає Лисонь. А ті на фото з пластиковими шурупами випускає Бабік. Це відомо давно, а Ваша фішка у чому ? Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
Solo Posted January 26, 2015 Share Posted January 26, 2015 Ответте, пожалуйста ещё на эти вопросы: Сколько пчеловодов Польши официально работают по данной системе??? Где я могу прочитать отзывы польских пчеловодов о системе APIPOL? Как пообщаться з теми людьми которые прошли курсы в ноябре 2014 года? Почему выросла плата (на 50 евро и 900 грн.) за курсы которые организовываются на март 2015 года? Група на фейсі, створена для учасників стажування: https://www.facebook.com/groups/799269733448018/ Вартість трішки змінена, бо і програма змінена Ви не відповіли наперших два запитання! На третє теж. В цій групі ніхто нічого не обговорює. А на четверте запитання відповідь "відчепінська". Як змінена? Чому змінена? Що змінено? І т.д. і т.п. На ютюбі по запиту APIPOL є кілька роликів, але там фільми 98 року.. З того часу і технологія, і навіть конструкція корпуса дещо змінились.. Нічого не знайшов крім рекламного ролика, викладеного вже після того як я просив: - Було б дуже цікаво подивитись ще відео про пасіки де працюють за системою APIPOL (навіть на польській мові). Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
Apipol_Ukr Posted January 26, 2015 Share Posted January 26, 2015 Ответте, пожалуйста ещё на эти вопросы: Сколько пчеловодов Польши официально работают по данной системе??? Где я могу прочитать отзывы польских пчеловодов о системе APIPOL? Как пообщаться з теми людьми которые прошли курсы в ноябре 2014 года? Почему выросла плата (на 50 евро и 900 грн.) за курсы которые организовываются на март 2015 года? Група на фейсі, створена для учасників стажування: https://www.facebook.com/groups/799269733448018/ Вартість трішки змінена, бо і програма змінена Ви не відповіли наперших два запитання! На третє теж. В цій групі ніхто нічого не обговорює. А на четверте запитання відповідь "відчепінська". Як змінена? Чому змінена? Що змінено? І т.д. і т.п. На ютюбі по запиту APIPOL є кілька роликів, але там фільми 98 року.. З того часу і технологія, і навіть конструкція корпуса дещо змінились.. Нічого не знайшов крім рекламного ролика, викладеного вже після того як я просив: - Було б дуже цікаво подивитись ще відео про пасіки де працюють за системою APIPOL (навіть на польській мові). Помилився, там відео не 98, а 99 року. і чомусь написано 145 мм, хоча там 110... Ну і сама технологія відповідно того часу... Наприклад там видно маточники... на даний момент роїння практично немає, і маточники побачити практично неможливо... Але на тих роликах можна роздивитись еволюцію корпусів - там зустрічаються у суцільні, і з одною скруткою в торці, і з двома.. А ролик, про який говорите - не рекламний, а звітний, змонтований одним з учасників стажування... Дізнався про нього завдяки вам Відносно "отзывов"... як на мене, найкраще поїхати в проект, зустрітись з ними задати запитання і отримати відповіді... Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
Solo Posted January 26, 2015 Share Posted January 26, 2015 От і відповіді "змістовні" отримав. "Дякую!" Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
PNS Posted January 26, 2015 Share Posted January 26, 2015 Але на тих роликах можна роздивитись еволюцію корпусів - там зустрічаються у суцільні, і з одною скруткою в торці, і з двома.. ? Ви про яку еволюцію. Ще до 2000-го року я бачив на польських пасіках як суцільні пінополістирольні корпуси, так і на скрутках. Тобто це два різних виробники - перший Томаш Лисонь, другий Бабік. Також ще тоді багато польських пасічників у рамках застосовували пластикові боковини, але це із опери про технологію МЕТЕ. Андрес Раава тоді розмістив замовлення на пластикові бокові рейки у місті Шебекіно Белгородської обл. Росії. На даному етапі я зрозумів те, що Ви пропонуєте Польські пінополістирольні вулики фірми Бабік. Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
Petrovych61 Posted January 27, 2015 Share Posted January 27, 2015 Кожні два роки бджоли закурюються і використовуються в якості сировини для виробництва медичних препаратів. Сім’ї замінюються новими, для отримання яких використовуються вирощені тут же бджолині матки. ← В чому фішка і яка потреба закурювати, якщо і так маток переважно міняють кожного року(принаймі я так стараюся), через два - то гарантія. Бджоли ж міняються декілька разів на рік. Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
Екатерина Гладкевич Posted January 27, 2015 Share Posted January 27, 2015 Кожні два роки бджоли закурюються і використовуються в якості сировини для виробництва медичних препаратів. Сім’ї замінюються новими, для отримання яких використовуються вирощені тут же бджолині матки. ? В чому фішка і яка потреба закурювати, якщо і так маток переважно міняють кожного року(принаймі я так стараюся), через два - то гарантія. Бджоли ж міняються декілька разів на рік. За технологією бджоли впродовж сезону беруть взяток з медоносів, а потім їх постійно підгодовують спеціально виготовленими сиропами лікувальних трав. Це дає можливість за один сезон отримати і натуральний мед і фітомеди (різні, в залежності від складу сиропу, їх використовують у лікуванні захворювань). Але від такої інтенсивної експлуатації сім'я дуже виснажується, тому щанс, що вона переживе зиму - невеликий. Отже - закурюють. Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
PNS Posted January 27, 2015 Share Posted January 27, 2015 За технологією бджоли впродовж сезону беруть взяток з медоносів, а потім їх постійно підгодовують спеціально виготовленими сиропами лікувальних трав. Це дає можливість за один сезон отримати і натуральний мед і фітомеди (різні, в залежності від складу сиропу, їх використовують у лікуванні захворювань). ? Рівень життя у Польші та Україні, м'яко кажучи, трохи різниться. У нас зараз не те, що лікувальний штучний мед із трав у роздріб не іде, а і високоякісний натуральний. Тому багато пасічників бачить сенс відповідно готувати сім'ї до соняха, щоб, як говорив Денис, із корінням його виривали, і весь мед експортерам. Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
Екатерина Гладкевич Posted January 27, 2015 Share Posted January 27, 2015 За технологією бджоли впродовж сезону беруть взяток з медоносів, а потім їх постійно підгодовують спеціально виготовленими сиропами лікувальних трав. Це дає можливість за один сезон отримати і натуральний мед і фітомеди (різні, в залежності від складу сиропу, їх використовують у лікуванні захворювань). ? Рівень життя у Польші та Україні, м'яко кажучи, трохи різниться. У нас зараз не те, що лікувальний штучний мед із трав у роздріб не іде, а і високоякісний натуральний. Тому багато пасічників бачить сенс відповідно готувати сім'ї до соняха, щоб, як говорив Денис, із корінням його виривали, і весь мед експортерам. Продукція виготовляється для Європейського ринку. Апіполь її закуповує, за умови дотримання технології і стандартів якості (чому, власне, і організуємо навчання). А на європейському ринку піде - там це ціла індустрія. Вони його фасують в баночки різного розміру, в одноразові тюбики для дітей і спортсменів, роблять драже в пачечках і продають це все через автомати в супермаркетах, по типу автоматів для продажу шоколадок і коли. Дуже хочуть, щоб європейці були здорові. Тому поступово замінюють вироби з цукру медовими з різними додатками. Але я принципово не проти соняха. Думаю, місця на ринку всякій продукції вистачить. Тим більше - європейці планують перейти з дешевих технічних китайських медів на високоякісні, в тому числі - українські. Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
Recommended Posts
Join the conversation
You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.