sewerby Posted January 17, 2013 Share Posted January 17, 2013 Мать-и-мачеха обыкновенная (Tussilago farfara L.) —многолетнее растение сем. сложноцветных. Генеративные побеги опушенные, неветвистые, покрыты мелкими чешуевидными прижатыми острыми листьями. Листья укороченных вегетативных побегов, которые появляются после цветения, длинночерешко-вые, голые, снизу с мягким серовойлочным опушением. Корзинки одиночные, до и после цветения поникающие, цветки — золотисто-желтые. Семянки продолговатые, ребристые. На Украине произрастает повсеместно. Лекарственное р-ние. На хорошо прогретых местах М.-и.-м. о. начинает цвести уже в марте, когда вокруг еще лежит снег. Это один из самых ранних пыльценосов и медоносов. Сахаропродуктивность сплошного покрытия М.-и.-м. о. составляет 25—30 кг/га. Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
ДобровоЛ Posted January 31, 2015 Share Posted January 31, 2015 Знайшов цікаве доповнення. Підбіл звичайний, мати-й-мачуха (Tussilago farfara L). Місцеві назви — мати-мачуха, мачушник, білпух, підбій тощо — багаторічна трав'яниста рослина з монотипного роду - підбіл родини складноцвітих (40-25 см заввишки) з повзучим, товстим кореневищем. Лікарська й медоносна рослина. Підбіл звичайний — один з найперших медоносів і пилконосів. Медопродуктивність його від 18 й до 30 кг/га (у залежності від умов розташування). Та не у кількості нектару цінність цього весняного медо- і пилконоса. Це, як сильний природний стимулятор весняного розвитку бджолосімей, які під час його квітування збільшують кількість розплоду в рази. Навесні утворюються тільки квітконосні безлисті опушені пагони з численними дрібними лускоподібними листочками. Листочки притиснуті, яйцеподібно-ланцетні, бурувато-червоні. Після цвітіння утворюються укорочені пагони з розеткою прикореневих листків. Листки (10-25 см завширшки) округло-серцеподібні, кутасті, нерівнозубчасті, зверху голі, знизу — білоповстисті. Кошики (20-25 мм у діаметрі) поодинокі, після цвітіння пониклі. Квітколоже плоске, голе, крапчасто-ямчасте. Обгортка дзвоникувата, однорядна, листочки обгортки лінійно-ланцетні, зеленуваті, по краях білуватоплівчасті, квітки жовті, крайові — язичкові, маточкові, серединні — трубчасто-дзвоникоподібні, на верхівці п'ятизубчасті, двостатеві. Тичинок п'ять, маточка одна, зав'язь нижня. Плід — довгасто-циліндрична сім'янка (3,5-4 мм завдовжки) з чубком довгих білуватих волосків. Росте підбіл на глинистих схилах, у ярах, по берегах річок і озер, на окраїнах вільхових боліт. Тіньовитривала рослина. Цвіте в березні — квітні. Поширена майже по всій Україні, переважно на Поліссі, півночі Лісостепу, в Карпатах і Закарпатті. Промислова заготівля можлива у Волинській, Рівненській, Житомирській, Київській, Чернігівській, Сумській, Хмельницькій, Вінницькій, Тернопільській, Львівській, Івано-Франківській і Закарпатській областях. Запаси сировини значні. У науковій медицині з лікувальною метою використовують листки, рідше квітки. Їх застосовують як відхаркувальний засіб при хворобах дихальних шляхів та при кашлі. У листках і кошиках містяться глікозид тусилягін, ефірна олія, дубильні і слизисті речовини, фітостерин, інулін, галова, яблучна й винна кислоти, каротин і вітамін C. У народній медицині листки і кошики підбілу рекомендують при стенокардії, бронхіальній астмі, запаленні і туберкульозі легень, затяжному кашлі, кишково-шлункових хворобах. Листки використовують для збудження апетиту, при простудних захворюваннях. Соком листків лікують туберкульоз легень, золотуху, нежить, гнійні рани й виразки. Свіжі листки прикладають до наривів, ними лікують запалення шкіри, запалення вен на ногах. Відваром листків з підбілу і кропиви миють голову для укріплення волосся і проти лупи. За повідомленням іннету. Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
Олександр Васильєв Posted April 2, 2015 Share Posted April 2, 2015 Погода не позволила сегодня поработать как хотел, поэтому отправился на экскурсию по поиску медоносов, точно как описано: Росте підбіл на глинистих схилах, у ярах, по берегах річок і озер, на окраїнах вільхових боліт. ? на краю речушки растет она самая: . Возможно она и является источником желтой пыльцы которую пчелы несут последнюю неделю. 1 Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
ДобровоЛ Posted April 3, 2015 Share Posted April 3, 2015 Погода не позволила сегодня поработать как хотел, поэтому отправился на экскурсию по поиску медоносов, точно как описано: Росте підбіл на глинистих схилах, у ярах, по берегах річок і озер, на окраїнах вільхових боліт. ? на краю речушки растет она самая: Возможно она и является источником желтой пыльцы которую пчелы несут последнюю неделю. Точно так , aleksanderche. На відміну від інших пилконосів, у неї пилок є завжди, при любій погоді. Хоча кількість його від погоди залежна,- з власних спостережень. 1 Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
sitava Posted January 23, 2020 Share Posted January 23, 2020 А чи ростиме підбіл в більш сухих місцях? Хтось пробував його підсівати біля пасік? Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
Міхал-69 Posted January 24, 2020 Share Posted January 24, 2020 Ще за союзу залізничний насип завжди обробляли від бурянів і там майже нічого не росло. А тепер на цьому насипі майже біля самих шпал росте багато підбілу. Думаю, що там напевно досить сухо, але росте і гарно цвіте. 1 Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
Recommended Posts
Join the conversation
You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.