Дягель лекарственный (дудник)

[sewerby]

Дягель лекарственный (Archangelica officinalis L.) —двух­летнее травянистое р-ние сем. зонтичных. Стебель прямой выс. 120—200 см. Листья большие голые, дважды- и триждыперистые с яйцевидными пильчатыми листочками. Цветки мелкие, зелено­вато-белые, собраны на верхушке стебля в сложный зонтик шаро­видной формы. Плоды — плоские крылатые двусемянки. Распро­странен в Полесье, северной части Лесостепи и в Карпатах. Разводят Д. л. семенами в качестве эфиромасличного, пряного, лекарственного и медоносного р-ния. Цветет в июле — августе. Относится к сильным медоносам, обеспечивающим пчел некта­ром и пыльцой. Цветок живет два дня, выделяет 0,1 мг сахара в нектаре, сахаропродуктивность 1 га зарослей — до 200 кг. Мед красноватого цвета с сильным приятным запахом, быстро кристаллизуется.

[ДобровоЛ]

Знайшов цікаве доповнення. Дягель лікарський (Angelica archangelica, синоніми: Archangelica officinalis, Archangelica norvegica); дудник лікарський; родина Селерових (Аріасеае), або Зонтичних (Umbelliferae); дягиль лекарственный Дягель зовні дуже подібний до дудника лісового, їх важко відрізнити. Недарма ці рослини належать до одного роду. Проте, якщо придивитися уважніше, то відмінності все-таки можна помітити. Дягель — більш висока (до 2,5 м) та масивна рослина. Крім того, дудник лісовий — багаторічник, а дягель — дворічна рослина. Товщина його кореневища — до 5 см. Корені, що відходять від кореневища, також товсті — до 1 см у діаметрі, а саме кореневище досягає довжини 30см. Стебло рослини порожнисте, товсте, зверху зазвичай червонувате. Листки завдовжки до 80 см, довгочерешкові, трійчасті, двічі- та тричіперисторозсічені, з великими яйцеподібними дво та трилопатевими пилчастими листочками. Квітки дрібні, зелені чи зеленкувато-жовті, зібрані у великі (10-17 см) кулясті складні зонтики. Цвіте дягель у другій половині літа, тривало, до 25 діб. Рослина росте розсіяно чи невеликими групами на заплавних луках, поблизу водойм, на узліссях вологих листяних лісів, верхових болотах у Європейській частині Росії, на Кавказі та у Західному Сибіру. В Україні росте у вологих місцях на Поліссі, у лісостеповій зоні, рідше степовій — поблизу водойм, у вільшняках, на лісових луках. Кореневища рослини мають приємний і сильний своєрідний аромат, тому восени їх збирають, шаткують, додають у салати, гарячі овочеві страви та супи. Свіжі кореневища відварюють у цукровому сиропі та отримують з них густе варення й цукати. Сухі кореневища, подрібнені на порошок, додають у борошно і випікають оригінальний ароматний хліб. Насіння дягеля використовують для ароматизації лікерів і настоянок. Молоді пагони рослини вживають як пряну зелень, додають у салати, попередньо знявши шкірку. Як медонос, дягель значно продуктивніший, ніж дудник: 100 квіток рослини виділяють за добу з нектаром до 24 мг цукру. Бджолина сім'я заготовляє з заростей дягеля до 8 кг меду на день, а медова продуктивність рослини досягає 500 кг з 1 гектара (а за першим повідомленням(SeWerby ) - 200). Мабуть істина десь по середині. Мед з рослини червонуватий, повільно кристалізується (що трохи не співпадає з повідомленням SeWerby ), що є дуже цінним при підготовці сімей до зими, знаючи, що цвіте він у другій половині літа. Це не мої спостереження, а інфо з іннета.

[Cfif]

Сегодня в сыром месте обнаружил такие растения, очень похожи на дягиль. Кто в теме?? это он?-нет??

Высота метра полтора.