Journal of Apicultural Research 2013 Marina D Meixner, Maria Pinto, Maria Bouga, Per Kryger, Evgeniya Ivanova та Stefan Fuchs

 

...Продовження. Початок - ТУТ.

У дослідженні варіації медоносних бджіл з практичних або наукових причин дослідники стикаються з досить різними завданнями. Слід дослідити невідомі варіації для встановлення твердих груп. Щоб виконати це завдання, доводиться включати широкий діапазон параметрів варіації. Цей напрямок призвів до визначення підвидів та екотипів, розроблених морфологічними та поведінковими ознаками, до переоцінки загальної картини шляхом включення молекулярних характеристик та збільшення висвітлення філогенетичних зв'язків між популяціями.

 

2.1. Збір зразків та зберігання зразків для аналізу. Спеціальні рекомендації щодо вибірки.

Обсяг будь-якої вибірки значною мірою залежить від мети дослідження. У випадку ідентифікації, він може просто містити відібрані зразки, наприклад, з конкретної пасіки або бджолиної лінії. Однак, через різницю між колоніями, слід обрати достатню кількість принаймні трьох колоній. Якщо хтось хоче провести дослідження популяції, яке охоплює територію для виявлення регіональних відмінностей, то слід обрати приблизно 5 колоній у кожному населеному пункті, щоб уникнути помилок вибірки у допустимих межах (Radloff et al., 2003). Зокрема, слід звернути увагу на вибіркове охоплення регіону, в ідеалі, з збалансованими відстанями між місцями та відсутністю явних прогалин у вибірці, щоб уникнути штучних угруповань за рахунок локальної вибірки зразків.

Дійсно, роздільна здатність змін типу сильно залежить від щільності зразка, де при малій щільності великомасштабні відмінності, як правило, більш виражені, але невеликі регіональні відмінності можуть бути розмитими (Radloff and Hepburn, 1998). Тому може бути необхідним диференціювати мезомасштабні та макромасштабні дослідження та адаптувати відповідний режим вибірки (Radloff et al., 2010).

В ідеалі, зразки слід збирати таким чином, щоб з'ясувати їх походження з аналізованого вулика. Хоча вибірка лялечок буде ідеальною для цієї мети, вони не підходять для морфометричного аналізу, і їх збирання займає багато часу.

Тому ми рекомендуємо відбирати робочих бджіл серед молодої бджоли, що виходить з комірок. Однак це також не завжди можливо, оскільки не всі вулики легко відкриваються з різних причин (традиційні вулики, дупла дерев, агресія тощо). У цих випадках повинно бути достатньо вибірки з льотної бджоли. Проте один зразок повинен завжди представляти одну колонію, тобто містити лише робочих бджіл, відібраних з одного вулика. Вибірка трутнів є складнішою, оскільки вони є сезонними і більш схильні до перельотів між родинами ніж бджоли (Currie and Jay, 1988; Jay, 1969; Neumann et al., 2000).

 

2.2. Обсяг вибірки

Вірним є збирати достатньо бджіл, щоб аналіз зразка можна було використовувати за допомогою комбінації методів. Тоді як для більшості молекулярних методів достатньо однієї бджоли на колонію, для морфометричного аналізу рекомендується 15 бджіл, а мінімум слід аналізувати 10 (табл. 3). Насправді, кількість бджіл, необхідних у морфометрії, залежить від ступеня внутрішньпородної варіації і вища для змінних ознак, таких як окрас, але може бути зменшена до 5 з більш стабільними рисами, як параметри крила (Alpatov, 1929, Radloff et al. 2003). Для всіх методів, обговорюваних тут, бджоли знищуються під час аналізу, і тому вибірка з приблизно 30 - 40 особин на кожну колонію є обгрунтованою.

 

2.3. Підготовка та зберігання зразків

Для методів молекулярної (ДНК) спосіб вбивства не дуже важливий, і рекомендується зберігання в 95% етанолі. Розведений етанол (70%) буде працювати протягом обмеженої кількості часу, коли немає 95% спирту, тому бджоли якнайшвидше повинні бути перенесені в більш високі концентрації. Заморожування також можливе, але цей метод складно використовувати при зборі в полі. Зберігання в будь-якій рідині, що містить формальдегід або оцтову кислоту - руйнує ДНК і не рекомендується.

Для аналізу з "класичною" морфометрією бажано бджіл вбити зануренням у гарячу (киплячу) воду або пари ефіру, тому що жоден інший метод не призведе обов'язково подовження їхнього хоботка, який неможливо виміряти, якщо він не розтягнутий. При польовій роботі можливо зберігати гарячу воду у термосі протягом декількох годин. Найкращим способом зберігання морфометричного аналізу є 70% етанол, де хітин залишається досить м'яким для розщеплення. Проте розщеплення також можливо після зберігання у 95%, як рекомендовано для аналізу ДНК.

Для аналізу алозиму, бджоли повинні бути живими або заморожені на місці (сухий лід, рідкий азот).

 

2.4. Морфометрія

Для порід, описаних в Ruttner (1988), наведено символьні цифри, що мають скорочення відповідно до Ruttner et al. (1978) у дужках. Номери авторів - джерела опису, де є оригінальні описи. Символи, що використовуються в методі Давіно, описані в Bouga et al. (2011). Інші автори: 1 Алпатов, 1928, 1929; 2 Goetze, 1964; 3 Дупра, 1964; 4 Ruttner et al., 1978, 10 і Miguel et al., 2010. Скорочення, запропоновані в останньому стовпчику, об'єднані з кількох джерел, щоб зобразити спільне використання, але місцями їх змінювали для більшої зрозумілості і послідовності. З них можуть бути розраховані індекси та кути крила для аналізу.

... читати далі - ТУТ...