Лініченко Posted January 25, 2010 Share Posted January 25, 2010 __.docПасічники протягом століття створили багато конструкцій розбірних вуликів. Майже усі для літнього утримання бджіл. Зрозуміло, бджоли взимку не доступні для спостереження пасічника, та й, як правило, мало його цікавить, аби лиш перезимували. Але ж не перезимовують. Розмірковуємо далі. Відомі житла бджіл доцільно класифікувати за ступенем їхнього розбирання: 1) Нерозбірне - дупло, борть, колода. 2) Напіврозбірне, частинами корпуса - дуплянка, сапетка, дзвоноподібний в. Витвицького. 3) Лінійкове, розбірне стільниками на рейках - в. Кріста з лінійками й в. Дзержона. 4) Рамковий вулик - книжковий вулик Губера. 5) Однокорпусний вулик із рамками в один поверх і з магазинами - український, дадана. 6) Багатокорпусний складений вулик - двокорпусний, багатокорпусний Рута, альпійський Роже де Лона. 7) Суцільний багатоповерховий вулик - в. Прокоповича, касетні вулики. Сучасному, прогресивному пасічнику треба усвідомити, що Бджолам для комфортного існування потрібно два вулики, як і житло у багатьох людей: влітку - дача, взимку - квартира в багатоповерхівці. Фактично кожен пасічник у міжсезоння змінює вулик, трансформуючи його до зими звуженням, утепленням, закриванням льотків і в зворотньому напрямку до літа. Приймемо до уваги дупло, як еталон зимового житла для бджіл. Найближчий до дупла з відомих зимових - вулик П.Прокоповича та дзвоноподібний Вітвицького. У вулику Прокоповича немає великого поза рамкового простору і наближені до дупла усі розміри. У дзвоноподібному Вітвицького - звуження угорі, наче у голові дупла. Спитаю вас: Чим суттєво відрізняються вулики від дупла? І відповім - Наявністю поза рамкового простору. Цей винахід - рухома рамка, надав пасічнику великі переваги, але в той же час зневажив зимуючих бджіл, висмикнувши їх з природніх умов природного середовища. Зимовий вулик це технологічна конструкція вулика-дупла, яка відповідає суттєвим вимогам, які задовольняєтипове природне дупло. Нагадую тут говоримо про зимівлю. Розроблена конструкція вулика для зимівлі так, щоб її можна було використовувати у парі з літнім вуликом любої розповсюдженої сьогодні конструкції: багатокорпусним, альпійцем, українським, даданом, або з будь яким іншим, на які зимовий вулик встановлюється наприкінці літнього робочого сезону зверху на рамки. Тут подано поперечний переріз зимового вулика. Принципова відмінність запропонованої конструкції вулика, призначеного для утримання бджіл виключно під час зимівлі, полягає у абсолютній відсутності поза рамкового простору. Це досягяється за рахунок бічних планок рамок, які щільно змикаються між собою і разом з бічними стінками вулика утворюють суцільний ствол поперечного простору на 2-3 поверхи зимового вулика. Крім того утворений простір має восьмикутний переріз, у який вписується коло Ф245 ММ. Восьмикутність перерізу забезпечується профілем бічних планок крайньої і передостанньої рамки, які скошені усередину гнізда до вощини. Така конструкція є самим технологічним варіантом штучного дупла, або найбільшою мірою наближена до ідеальної геометрії дупла._________.doc Link to comment Share on other sites More sharing options...
Bdjol Posted January 26, 2010 Share Posted January 26, 2010 Принципова відмінність запропонованої конструкції вулика, призначеного для утримання бджіл виключно під час зимівл ? Специальные ульи, специальные рамки? После того как прочитал "Высокотемпературная зимовка медоносных пчел" Комисар , а после своими глазами увидел как жменька пчел зимует на подоконнике в комнате с температурой за 20град и не взирая на шум в этой комнате. Для меня стали понятны основные моменты зимовки пчел. Теплый влажный верх и холодный сухой низ. Если это обеспечит то все будет ОК. Про запасы корма разговор не идет. Это аксиома. Link to comment Share on other sites More sharing options...
Лініченко Posted January 27, 2010 Author Share Posted January 27, 2010 _________.bmp Принципова відмінність запропонованої конструкції вулика, призначеного для утримання бджіл виключно під час зимівл ? Специальные ульи, специальные рамки? После того как прочитал "Высокотемпературная зимовка медоносных пчел" Комисар , а после своими глазами увидел как жменька пчел зимует на подоконнике в комнате с температурой за 20град и не взирая на шум в этой комнате. Для меня стали понятны основные моменты зимовки пчел. Теплый влажный верх и холодный сухой низ. Если это обеспечит то все будет ОК. Про запасы корма разговор не идет. Это аксиома. Нехай спеціальні. З цих зимових рамок не качати. Додатком хочу розмістити креслюнок поперечного перерізу зимового вулика._________.doc_________.doc Link to comment Share on other sites More sharing options...
Артем Posted February 1, 2010 Share Posted February 1, 2010 Необходимость специального "зимового улья" действительно существует, тем более что для ее приминения годятся все многокорпусные ульи. Link to comment Share on other sites More sharing options...
Petrovych61 Posted February 2, 2010 Share Posted February 2, 2010 Якщо на зиму переселяти бджіл на іншу рамку в певній мірі реально, то весною перейти з одного типу рамок з розплодом на інший - я не уявляю. До того ж бджоли в зиму готують собі гніздо ще з літа. Себто адаптовують своє помешкання згідно існуючих умов, а тут знову їх ба-бах і на інші рамки, і в інший корпус... А ДЛЯ ЧОГО? Вони і в лежаках добре зимують. Невже додаткові заходи щодо підготовки бджіл до зими трудоємніші забезпечення сімей ще одним комплектом вуликів і переселення їх туди і назад. Почитайте статтю Комісара про зимівлю на скорочених гніздах - Вам сподобається і не потрібно міняти ні вуликів, ні рамок на зиму.. Link to comment Share on other sites More sharing options...
владек Posted February 2, 2010 Share Posted February 2, 2010 Почитайте статтю Комісара про зимівлю на скорочених гніздах - Вам сподобається і не потрібно міняти ні вуликів, ні рамок на зиму.. ? Дайте зсилочку. Link to comment Share on other sites More sharing options...
Лініченко Posted February 2, 2010 Author Share Posted February 2, 2010 Якщо на зиму переселяти бджіл на іншу рамку в певній мірі реально, то весною перейти з одного типу рамок з розплодом на інший - я не уявляю. До того ж бджоли в зиму готують собі гніздо ще з літа. Себто адаптовують своє помешкання згідно існуючих умов, а тут знову їх ба-бах і на інші рамки, і в інший корпус... А ДЛЯ ЧОГО? Вони і в лежаках добре зимують. Невже додаткові заходи щодо підготовки бджіл до зими трудоємніші забезпечення сімей ще одним комплектом вуликів і переселення їх туди і назад. Почитайте статтю Комісара про зимівлю на скорочених гніздах - Вам сподобається і не потрібно міняти ні вуликів, ні рамок на зиму.. Сутність роботи зимового вулика викладатиму у діалозі. Зимовий вулик заселяється роєм і облаштовується в зиму самими бджолами. Навесні зимовий вулик встановлюється на ваш літній. Бджолосім"я заносить у зимовий вулик весняний мед і переходить (витісняється) у ваш літній вулик. Зимовий зберігається до осені окремо. Перед зимівлею на літній вулик встановлюється Зимовий з вже зкладеним запасом кормів. Зимувати бджіл можна окремо від літнього. Можна використати вільний час для очищення і підготовки літнього вулика до нового сезону. Додаю схему розташування для різних систем. Предложения коммерческого плана оставляйте в соответствующей теме Пропоную лекції._______________________.doc_____________.doc Link to comment Share on other sites More sharing options...
Petrovych61 Posted February 9, 2010 Share Posted February 9, 2010 Дайте зсилочку. ← Це в Бджолярському крузі, здається 3 номер за минулий рік. Сутність роботи зимового вулика викладатиму у діалозі. Зимовий вулик заселяється роєм і облаштовується в зиму самими бджолами. Навесні зимовий вулик встановлюється на ваш літній. Бджолосім"я заносить у зимовий вулик весняний мед і переходить (витісняється) у ваш літній вулик. Зимовий зберігається до осені окремо. Перед зимівлею на літній вулик встановлюється Зимовий з вже зкладеним запасом кормів. Зимувати бджіл можна окремо від літнього. Можна використати вільний час для очищення і підготовки літнього вулика до нового сезону. Додаю схему розташування для різних систем. ← Тепер уявіть, що в Вас не 2-5, а хоча б 20-30 ... На скільки зростає трудомісткість, потреба в додатковому інвентарі і площах(зберігання додаткових корпусів і рамок для них). У Вас вулики альпійці і українські. Перші Ви не переселяете напевно. На скількох українських Ви проводите цю технологію? А крім того - мати на пасіці рамки різної системи це ДУЖЕ НЕ ТЕХНОЛОГІЧНО. І питання основне - А БДЖОЛАМ ЦЕ ПОТРІБНО? Як висновок ДЛЯ СЕБЕ: Зробивши в два рази більше корпусів і рамок для них, при умові що є де зберігати це все, найраціональніше збільшити пасіку, хоча б в 1,5 раза. Link to comment Share on other sites More sharing options...
Trut.vova Posted February 9, 2010 Share Posted February 9, 2010 __.docПасічники протягом століття створили багато конструкцій розбірних вуликів. Майже усі для літнього утримання бджіл. Зрозуміло, бджоли взимку не доступні для спостереження пасічника, та й, як правило, мало його цікавить, аби лиш перезимували. Але ж не перезимовують. Розмірковуємо далі. Відомі житла бджіл доцільно класифікувати за ступенем їхнього розбирання: 1) Нерозбірне - дупло, борть, колода. 2) Напіврозбірне, частинами корпуса - дуплянка, сапетка, дзвоноподібний в. Витвицького. 3) Лінійкове, розбірне стільниками на рейках - в. Кріста з лінійками й в. Дзержона. 4) Рамковий вулик - книжковий вулик Губера. 5) Однокорпусний вулик із рамками в один поверх і з магазинами - український, дадана. 6) Багатокорпусний складений вулик - двокорпусний, багатокорпусний Рута, альпійський Роже де Лона. 7) Суцільний багатоповерховий вулик - в. Прокоповича, касетні вулики. Сучасному, прогресивному пасічнику треба усвідомити, що Бджолам для комфортного існування потрібно два вулики, як і житло у багатьох людей: влітку - дача, взимку - квартира в багатоповерхівці. Фактично кожен пасічник у міжсезоння змінює вулик, трансформуючи його до зими звуженням, утепленням, закриванням льотків і в зворотньому напрямку до літа. Приймемо до уваги дупло, як еталон зимового житла для бджіл. Найближчий до дупла з відомих зимових - вулик П.Прокоповича та дзвоноподібний Вітвицького. У вулику Прокоповича немає великого поза рамкового простору і наближені до дупла усі розміри. У дзвоноподібному Вітвицького - звуження угорі, наче у голові дупла. Спитаю вас: Чим суттєво відрізняються вулики від дупла? І відповім - Наявністю поза рамкового простору. Цей винахід - рухома рамка, надав пасічнику великі переваги, але в той же час зневажив зимуючих бджіл, висмикнувши їх з природніх умов природного середовища. А скажите пожалуйста хто изучал дупло? Прокополвич?Роже де Лон? ...... Они считали так должно быть. Посмотрите дупло где селятся пчолы , полу живое дерево , дно дупла тырса, размер да практически подходит под улий, застройка сотов до низу не за один год. 1-дно дупла поглащает влагу зимой,2-первый ,второй год пчела доходид до дна,а на третий она отпускает рой.Ни какой вентиляции в голове ,только щель(леток).Посмотрите на свои ульи .Потолочину прополисуют,холстики прополисуют,да чем не закрой щели прополис.Вот и задумайтесь зимний улий. Link to comment Share on other sites More sharing options...
Лініченко Posted February 13, 2010 Author Share Posted February 13, 2010 Потолочину прополисуют,холстики прополисуют,да чем не закрой щели прополис.Вот и задумайтесь зимний улий. ? Що крім пафоса? Намагайтеся бути зрозумілим. Вашим прикладом про прополюсування бджолами верху гнізда - вони протестують проти усіх вентиляцій напридуманих пасічниками. Я як конструктор, дивлюсь не на зовнішній вигляд дупла, кора там, сучки, трухлявина, а як на Технічне завдання мені конструктору-пасічнику "Дотумкай, дурню, що мені потрібно!". Пропоную кожному сформулювати Головну відмінність Дупла і Вулика. Пошукаймо істину разом і без трухлі. Тепер уявіть, що в Вас не 2-5, а хоча б 20-30 ... На скільки зростає трудомісткість, потреба в додатковому інвентарі і площах(зберігання додаткових корпусів і рамок для них). У Вас вулики альпійці і українські. Перші Ви не переселяете напевно. На скількох українських Ви проводите цю технологію? А крім того - мати на пасіці рамки різної системи це ДУЖЕ НЕ ТЕХНОЛОГІЧНО. І питання основне - А БДЖОЛАМ ЦЕ ПОТРІБНО? Як висновок ДЛЯ СЕБЕ: Зробивши в два рази більше корпусів і рамок для них, при умові що є де зберігати це все, найраціональніше збільшити пасіку, хоча б в 1,5 раза. ? Шановний П. у 1996 р. у мене було 15 сімей. Зараз за станом здоровя я зменшив кількість сімей. Та справа не в тім. Наука іде попереду практики, вона висвітлює принципові питання "в чистоті", без огляду чи економічно комусь, чи зручно пасічнику. Головне зрозуміти - БДЖОЛАМ ЦЕ ПОТРІБНО!, або не зрозуміти цього. Коли розберемось у питанні зимівлі з технічного боку, я дам таку організаційну пораду тримайте свої 40-240 сімей як тримаєте, але утримуйте 2 сімї взимку у зимовому вулику. 1) ви зможете порівняти витрату меду і стан сімї з вашою традиційною зимівлею; 2) ви будете застраховані на випадок, коли від НУ ДУЖЕ тривалого безоблітного періоду масово "посиплються" бджоли (не дай Бог), то шансів вижити у бджіл у дуплі буде більше. Причому тут різна система рамок, якщо з зимового вулика ніколи меду не качати і рамок між вуликами не переставляти. Зимовий вулик у мене є і до альпійців. Уявіть що після зимівлі ви залишились без бджіл, говоритемем ми про додатковий інвентар і плоші складів. Якщо не розібратись в природній зимівлі, ціна питання - можливість втратити бджіл. Найдужче у такій ситуації пролетять промисловики. Більшість з них цікавить доходність, а не природність. Як ви у себе збережете бджіл, прийдуть до вас промисловики і за сімю на розвод віддадуть золотом. Це я в запалі полеміки. Просто я хотів сказати кожному - намагайтеся зрозуміти, потім заперечуватимете. Link to comment Share on other sites More sharing options...
шаруда Posted February 13, 2010 Share Posted February 13, 2010 Якщо не розібратись в природній зимівлі, ціна питання - можливість втратити бджіл. Найдужче у такій ситуації пролетять промисловики. Більшість з них цікавить доходність, а не природність. Як ви у себе збережете бджіл, прийдуть до вас промисловики і за сімю на розвод віддадуть золотом ? Уважаемый, Скіф Юрів, у "промисловиків" вероятность потерять пчел после зимовки, по сравнению с Вами, в 100 раз меньше. Догадайтесь сами - почему Link to comment Share on other sites More sharing options...
Лініченко Posted February 14, 2010 Author Share Posted February 14, 2010 Уважаемый, Скіф Юрів, у "промисловиків" вероятность потерять пчел после зимовки, по сравнению с Вами, в 100 раз меньше. Догадайтесь сами - почему ? Я вас розумію, у якій площині іде мова і погоджуюсь. Замісь суперечки я пропоную вам усвідомити, що промисловики, озброєні принципами природнього бджільництва, з їхнім великим досвідом могли би опанувати природне бджільництво ефективніше ніж початківці. Якщо намагатись зрозуміти про що іде мова, то усе інше варто покищо винести за скобки, як у математиці. От якби я встановлював умови лекції, то поділив би слухачів на дві окремі групи, щоб по різному подати матеріал для починаючих і досвічених. А так я вимушений метатися на два "фронти". Якщо вам ця природність бджіл нідочого, то не створюйте зайвого інформаційного шуму . Оце зимівля у происловому вулику - багатокорпусному. Проаналізуйте і порівняйте подумки з дуплом. Link to comment Share on other sites More sharing options...
шаруда Posted February 14, 2010 Share Posted February 14, 2010 Якщо вам ця природність бджіл нідочого, то не створюйте зайвого інформаційного шуму . ? Уважаемый Скіф Юрів, я абсолютно не против того, что бы Вы поделились своими знаниями с остальным народом, но иные Ваши "умозаключения" именно у профессиональных пчеловодов, съевших в этом деле не одну "собаку" и с не одним пудом соли, вызывают, мягко говоря, удивление ... Поэтому не обижайтесь(Вы на форуме не один), если на Ваши рассуждения будет звучать мягкая критика со стороны профессионалов. Это пойдет на пользу и Вам, в том числе. Кое-что из Ваших выводов для практического пчеловодства, в общем, принципиального значения не имеет, но там, где Вы явно не "в ту степь", промолчать, по отношению к остальным, просто не порядочно. Link to comment Share on other sites More sharing options...
Лініченко Posted February 14, 2010 Author Share Posted February 14, 2010 иные Ваши "умозаключения" ? вызывают, мягко говоря, удивление ? Поэтому не обижайтесь ? Я не ображаюсь. Які мої висновки викликають подив? може ці - Як ви у себе збережете бджіл, прийдуть до вас промисловики і за сімю на розвод віддадуть золотом. ? Ви, шановний Шаруда, своєю войовничою реакцією підтвердили мою позицію, що промисловики, яких є за що поважати (за шалену працездатність), консервативні: "що там вдосконалювати? і так усе добре! Рідко який сяде за парту повчитись і матиме витримку знайти зерно і зрозуміти, але я сподіваюсь що на форумі такі будуть. Я знаю, що значна частина промисловиків досвідченіша од мене, але в мене є перевага: я не підпадаю під те що можна назвати "головокружение от успехов". Я веду бджіл як лірик, помірковано, без фанатизму. (У місті Миколаєві на причалі боцман з буксира вудкою тягає бичків одного за одним і одразу випускає. Голоси з натовпу: "РЫболов-спортсмен", "Любитель природы", "Дослідник"), - як жарт над собою. Так які ж висновки викликають здивування? Готовий до конструктивної полеміки після викладення мною усього матеріалу, або по ходу. Хотів би щоби усі кому є що ... робили це по братські з позитивною допомогою. Я ж у вас нічого не забираю, нікого не хочу образити, а, навпаки, хочу поділитись, нехай не досвідом, а лише логікою розуміння, спостереження і творчості. Можливо хтось мене зрозуміє. Link to comment Share on other sites More sharing options...
Petrovych61 Posted February 15, 2010 Share Posted February 15, 2010 Просто я хотів сказати кожному - намагайтеся зрозуміти, потім заперечуватимете. ← А хіба мої слова виглядають на заперечення? Я просто висловив свою думку на запропоновану Вами полеміку. Я розумію що з моїм досвідом ця думка мало важить, але вона є. Не варто сприймати протилежну думку як агресію(це я стосовно Ваших висновків щодо Шаруди теж). Або іде дискусія(в яку входять як зауваження,так і заперечення), або всі просто промовчать читаючи Ваші лекції. Щодо Вашої фотографії. Ви мали на увазі, що розмір клуба набагато менший розміру вулика? Але ж постановкою утеплених заставних можна це виправити. Доречі зі своєї невеликої практики зауважив що для сильної сім"ї в НАШИХ краях утеплення збоку важливої ролі не відіграє, а часом ще й погіршує зимівлю. Найкраща зимівля в мене проходить в одному лежаку - 7-8 рамок бджіл, 6 см підрамочне, заставна з ДВП далі порожній простір, Поверх стельових ватяний матрасик товщинобдо 2 см. Нижній льоток збоку(на теплий занос) нахлухо закритий, верхній(на холодний) - 7 см від верху рамок. Корму споживають небагато, зимують без будь-якої збудженності і підмору не буває більше склянки. Сім"я від краінки. Якби я їм створював більш комфортні умови, то зимового червління навряд чи вдалося б уникнути - зі всіма наслідками. Я думаю що все ж таки треба враховувати і кліматичні умови регіону. Щодо зимівлі(і не тільки), то не може бути абсолютних істин для різних умов. Не виключено, що комусь зимові вулики потрібні як повітря. Але якщо я бачу, що зимівля проходить добре, підмору мало, корму споживается небагато - то це я сприймаю як індикатор оцінки умов зимівлі бджолами. Ще раз хочу наголосити - це всього лиш Link to comment Share on other sites More sharing options...
Trut.vova Posted February 15, 2010 Share Posted February 15, 2010 Уважаемый Скіф ЮрІв Вы предлагаете ( щоб по різному подати матеріал для починаючих і досвічених ), а зачем начинающим начинать все с нуля? Есть опыт передовых пасичников с которым они делятся . Каждый настоящий пасичник стремится в перед ,как солдат хочет стать генералом,поетому я хочу сказать,что Ваш зимний улий детище многолетних наблюдений и опыта лично меня не удивил,лет пять назад проскакивала информация о зимнем улике ,только круглом как бочонок. Там автор писал что( зимний клуб имеет форму елипса) поетому исходя из этого он и придумал зимний улий. Я раньше тоже так думал пока не попробовал ограничить семью с двух сторон. Прошлую зимовку я так и сделал.В декабре подняв утеплитель(под утеплителем сетка) испугался,пчолы были в верху,думал конец кормам.После ревизии весной увидел результаты зимовки и про себя подумал ,чтожи вы ели девочки.Оказалось кормов сьедено минимум.Вот и попробуйте колего для сравнения несколько вариантов.Да вот еще , многие начинающие ограничены в местности под пасику и в хранилищах,а Ваш улий требует дополнительного места.Начинающим нужен кродчайший путь к достижениям иначе не хватет жизни чтобы стать профисионалом. С уважением владимир. Link to comment Share on other sites More sharing options...
шаруда Posted February 15, 2010 Share Posted February 15, 2010 УважаемыйСкіф Юрів, Вы меня не поняли... Подавляющему большенству пчеловодов на этом(и не только на этом) форуме ценна и интересна та информация, которая помогает увеличить продуктивность пчело-семей и, тем самым, уменьшить зависимость отдельно взятого пчеловода от государства. Мы поставлены в такие условия, что нам не до "выпускания пойманных рыбок обратно в речку" Когда у Вас будет хотя бы 70-т семей, Вы поймете, что Ваше утверждение о том, что "рої летять - пасічник багатіє" глубоко ошибочное и крайне вредное, и свидетельствует о том, что Вы от практического пчеловодства еще очень и очень далеки Вы еще не "летаете", Вы только-только начинаете "ползать" А нам, и мне в том числе, интересны "умозаключения" того, кто "летает" Только не обижайтесь, обидчивость застилает глаза и не дает реально и трезво оценивать и воспринимать окружающий мир и те явления, которые в нем происходят Link to comment Share on other sites More sharing options...
AlexandrSPb Posted February 15, 2010 Share Posted February 15, 2010 Приймемо до уваги дупло, як еталон зимового житла для бджіл. Найближчий до дупла з відомих зимових - вулик П.Прокоповича та дзвоноподібний Вітвицького. ? Несколько слов, по поводу поклонения дуплу. Если бы вы внимательно прочитали отчёты пана Прокоповича, то вы бы узнали, что во времена колодные, медозборы не достигали и 8 кг с семьи. Семейки были небольшими. Семья в три кг на медосборе, считалась сильной. Link to comment Share on other sites More sharing options...
Petrovych61 Posted February 16, 2010 Share Posted February 16, 2010 а Ваш улий требует дополнительного места. ← Этот аргумент для меня самый весомый. Потому что оба точка у меня на арендованых участках и своих помещений вообще нет. Конечно что мои арендаторы любят мёд и я не скуплюсь, но всему есть границы... И не буду повторять то что уже писал - нормально зимуют и в "летних" - надо просто наблюдать и делать всё как надо. А форс-мажоры бывают в любом случае... С другой стороны никто не может и запретить желающим иметь по два комплекта на семью. Есть же люди, которые размер рамки подганяют под десятые доли милиметра. Раз им это надо, значит правильно делают. Link to comment Share on other sites More sharing options...
Trut.vova Posted February 16, 2010 Share Posted February 16, 2010 Mapet я тоже орендую участок 15 лет. В любой момент хазяин может отказать. Спасает только кочовка,а платить всеравно приходится.Я виду к тому ,что начинающим нужно в первую очередь задуматься о базе ,а потом о пчелах.Пчеловодство Слава Богу унас не в упадке.Черпай оныт и все будет слава КПСС. Это мое мнение. С уважением Владимир. Link to comment Share on other sites More sharing options...
Ракетин Posted February 16, 2010 Share Posted February 16, 2010 Пропоную кожному сформулювати Головну відмінність Дупла і Вулика. ? Ну, начнём! С того, что в скором будущем будет у многих: не менее 500 семей. И в чём будет разница между 500 дуплами и 500 ульями? Всё, что касается ульев, так или иначе, за полтора столетия вылилось в какие-то определённые технологические приёмы, оборудование и т. д.... И целью было достижение максимальной механизации и автоматизации технологических приёмов как в пчеловождении, так и в отборе мёда - опять же для получения максимального количества продукции, т. е. мёда. А если суть разговора свести к поперечному сечению улья, то чем тогда "альпиец" (в корне) отличается от предложенного Вами "зимнего?" Или "украинец," ужатый до 6-8 рамок теми же заставными? Многое уже известно до нас... А "принципы природнього бджильництва"... здесь надо уточнить кто кому служит! В вопросах "естественного птицеводства" победили бройлеры... Ну а если пасеку завести только для себя любимого, то и вопросов не должно быть: "Как он дышит, так и пишет, Не стараясь угодить...." И последнее. Можете предложить свою технологию, дающую примерно такую же Размер рамки, согласитесь, мало что меняет. Link to comment Share on other sites More sharing options...
Лініченко Posted February 16, 2010 Author Share Posted February 16, 2010 С того, что в скором будущем будет у многих: не менее 500 семей. ? Дай Боже вам уссім. Але я хвилююсь щоб бджоли в Україні не пропали зовсім, як місцями в Америці. Ракетин, Mapet, я до вас ставлюся дуже добре, передивився фотографії у Ногайця і дуже радий за ваший колективізм. Спробуйте сприйняти мою "теорію", як віртуальну, але цілісну. Не висмикуйте і не приміряйте на себе поки що: ні зимових вуликів, ні нетипових рамок, ні моїх закликів, які ще будуть про позитивність роїння. Коли сидите перед монітором уявляйте себе бджолою, а коли я вичитаю 8 тем лекцій, я вислухаю все що скажете. Я од вас не ховатимусь. Був на 1-х і 2-х девятинах, здається зустрічався з Бортником. Буваю на ярмарці Бджільництва у Києві, їноді і в травні і в серпні. з задоволенням зустрінусь з форумчанами поближче за географією до Сумщини. чем тогда "альпиец" (в корне) отличается от предложенного Вами "зимнего?" Или "украинец," ужатый до 6-8 ? Так, мій зимовий вулик має 7 рамок, проти 8 альпійця. Але головне чим відрізняється мій зимовий - це відсутність позарамкового простору , саме та перевага, яка найбільше прислужилась пасічнику, найбільше зашкодила бджолам взимку. Можливо самий значущий винахід для літнього вулика став "стихійним" лихом для бджоли. її позбавили контролю за поперечним перерізом зимового гнізда. життя бджіл у вулику (будь якому), це вихід з оточення німців, коли вони оточують усі 360 градусів іще гірше, бо німці на землі по колу, а неконтрольоване повітря скрізь навколо у стереометрії. Коли пасічник це зрозумів він став застосовувати "затички", інакще я не можу це назвати загальним словом: заставні дошки, мати з сухої трави, з очерету, пінопласту, целофанової плівки. А треба було (ми усі розумні заднім числом), позарамковий простір передбачати лише на період медозбору, а з вересня по березень залишати бджіл "у дуплі" - такий досвід описаний 15 років тому. Далі буде. Link to comment Share on other sites More sharing options...
Ракетин Posted February 16, 2010 Share Posted February 16, 2010 Далі буде. ? В этом году у меня бОльшая половина семей зимует (на меду) с непрницаемым верхом и с сеткой в дне. Никаких заставных (из-за напряга с финансами, но не помешало бы...) Пока мне всё нравится. Завтра очередной визит на пасеку - 50км. Две недели ранее всё было в порядке. Одним словом, зимуют! Link to comment Share on other sites More sharing options...
sij Posted February 17, 2010 Share Posted February 17, 2010 с непрницаемым верхом и с сеткой в дне. ← Если снять непроницаемый верх-можно увидеть между рамками траву под ульем, ну или снег? Link to comment Share on other sites More sharing options...
Trut.vova Posted February 17, 2010 Share Posted February 17, 2010 с непрницаемым верхом и с сеткой в дне. ? Если снять непроницаемый верх-можно увидеть между рамками траву под ульем, ну или снег? Подскажите пожалуйста в каком разделе про сетчатое дно? Link to comment Share on other sites More sharing options...
Recommended Posts
Archived
This topic is now archived and is closed to further replies.