Jump to content

Методы борьбы с клещём Варроа


Recommended Posts

У нас взагалі поширена практика обробляти від кліща тільки восени. Не знаю, чи правильно це. Я так теж робив. Крім біпіна використовував щавлеву кислоту. Все ж таки хотів би цієї весни провести обробку кислотою для надійності, бо потім кліща до холєри. Ось тільки розплід вже в наявності. Ще вичитав в журналі "Пасіка" про настоянку м"яти на спірту. Її теж використовував літом, просочуючи картонки, які вішав у вулики. Не знаю, чи дало ефект. Пишуть, що кліщ гине навіть в ячейках з розплодом. Не дуже віриться, але... Хтось використовував таке, чи це туфта?

Link to comment
Share on other sites

Мукой посыпать на улочки с пчелами.

И что это даст?
Можливо бджоли захочуть спекти собі паску на Великдень... :):umora:
Link to comment
Share on other sites

Ну а якщо без хімії,і наприклад під час медозбору!?Мається на увазі щоб залишки не попали в мед?
Вычитал в книге 3000 советов пасечнику--можно корнем хрона--натереть на тёрке и высушить ,потом добавлять в дымарь. При осмотре ульев окуривать рамки :hi: пробывал и я но непреглядывался падал вараор или нет не знаю :blink:
Link to comment
Share on other sites

Мукой посыпать на улочки с пчелами.

И что это даст?
По идее, мука попадает на присоски клеща и он не сможет удержатся на пчеле, падает на дно улья.. Никогда не пробовал :ah:
Link to comment
Share on other sites

Вычитал в книге 3000 советов пасечнику--можно корнем хрона--натереть на тёрке и высушить ,потом добавлять в дымарь.

Это мы уже обсуждали, по-моему даже в этой теме. :hi:
Link to comment
Share on other sites

По идее, мука попадает на присоски клеща и он не сможет удержатся на пчеле, падает на дно улья.. Никогда не пробовал

Но ми ж не посипаєм себе мукою коли заводяться воші,навіть якщо б вони із цього посипались... ;)
Link to comment
Share on other sites

Сява, , ну это ж не я придумал ;) Это просто один с противовароатозных методов.. :wave: Кстати, противникам прменения амитразы.. не буду приводить статей, которые говорят о том, что Флувалинат накапливается в воске (в отличии от той же амитразы) Вот вам интересный отрывок с одной статьи.. статья длинная, много букв можна найти её в тырнете при желании..

Стійкий до флювалінату кліщ уперше був відселекціонований на Сицилії (Eischen, 1995), а потім кочовими пасіками був перенесений на північ Італії, звідки через Альпи проник у Словенію, Швейцарію, Францію, Бельгію, Австрію. Іспанію й навіть у Фінляндію. За повідомленнями італійських дослідників, коли клони вароа, стійкі до тауфлювалінату, поширилися в цій країні, втрати в багатьох районах склали більше 70% бджолосімей. Характерно, що доза (концентрація) флюваліната. яка потрібна, щоб вбити 50% особин кліща вароа (ЛД50), на території, де лікування флювалінатом стало неефективним, була в 25—50 разів вищою за дозу, що була потрібна для знищення кліщів у районах, де паразити були чутливі до флювалінату (Colombo й ін., 1993; Мilani, 1995; Мilani, 2000). Результати спостережень на півночі Італії (район Флури), у провинціях Удине й Пордеоне показали, що коли фронт хвилі стійких кліщів дійшов до цих місць, то майже всі пасіки виявилися зараженими новими (стійкими) особинами. Помічено також, що в гористих районах переміщення хвилі паразитів може бути дуже нерегулярним (Тrouiller, 1998). Спочатку пасічники не розпізнавали ознак стійкості й не зауважували спаду ефективності в знищенні вароа. Тому зміни в лікування не вносилися, і звичайно це приводило до збільшення відходу бджолосімей. Внаслідок неефективного лікування стійкі кліщі вароа розмножилися в окремих бджолосім'ях. Ці сім'ї (пасіки) стали джерелом зараження інших сімей ( Мilani,1996). На жаль, стійкість до одного акарициду може поширюватися й на близькоспоріднені речовини. Явище відомо під назвою "перехресна стійкість". Наприклад, стійкість до флювалінату означає зазвичай й стійкість до акринатрину й флуметрину (Мilani, 2000). До того ж, незважаючи на те, що флювалінат й амітраз не є хімічно родинними, ферменти стійких кліщів можуть зробити ці речовини неефективними. По Ельзену із співр. (2001), "стійкість до флювалінату йде рука об руку із стійкістю до амітразу..., застосування амітраза збільшує стійкість до флювалінату". Автор також повідомляє, що у Флориді "амітраз не знищує кліщів, стійких до флювалінату". У Франції використання флювалината (апістан, клартан) привело до відмови від цієї речовини й поверненню до амітразу (Маіпіеи & Раисоп, 2000). Тут особливо потрібно підкреслити, що часте використання на півдні Польщі клартана (технічного флюваліната) і акринатрина (габону) призвело до того, що дуже сильно підняло антитоксичні здатності місцевої популяції кліща вароа й зміцніло її стійкість до флуметрину й амітразу. 3. ЛИПИНЬСЬКИЙ, журнал "Пчеларство", №4, 2008, Польща. Підготувала О. СИРБУ, м Київ
Link to comment
Share on other sites

Сява, , ну это ж не я придумал Это просто один с противовароатозных методов..

Та я в загальному :ah: Метод старий як світ,але від того не кращий.Мені виходить треба на сотню сімей,купляти два мішка муки і ходити посипати вулики :) Вибачте,але виглядає мяко кажучи по дурному... До таких же методів можна віднести так званий протиройовий метод,коли у вулик засипають відро стружки :umora: -це ж просто знущання над бджолами :helpme::hi:
Link to comment
Share on other sites

Диму без вогню не буває.Біпін-канцерогенна речовина,яка спочатку отруює гемолімфу бджоли,а лише тоді кліща.
Сява, ка вы может поняли с приведённой выше цитаты, за границей ругать препараты на основе амитразы- уже давно не модно... У них шас там совершенно другие проблеммы, дай Бог шоб до нас их проблеммы подольше не доходили. А то шо бипин "отруює гемолімфу бджоли".. Я пропустил, а чем вы обрабатываете своих пчёл от варроатоза? Неужели корень хрена трёте? Или другими "экологически чистыми" методами, заклинаниями например.. А если ставите полоски, или обкуриваете чем нить, то как вы представляете себе воздействие этих препаратов на клеща? Думаете, что услышав запах хрена (полосок, щавелевой кислоты, тимола) клещ умирает от испуга, а на пчёл это нисколько не влияет? :blink:
Link to comment
Share on other sites

Диму без вогню не буває.Біпін-канцерогенна речовина,яка спочатку отруює гемолімфу бджоли,а лише тоді кліща.
Сява, ка вы может поняли с приведённой выше цитаты, за границей ругать препараты на основе амитразы- уже давно не модно... У них шас там совершенно другие проблеммы, дай Бог шоб до нас их проблеммы подольше не доходили. А то шо бипин "отруює гемолімфу бджоли".. Я пропустил, а чем вы обрабатываете своих пчёл от варроатоза? Неужели корень хрена трёте? Или другими "экологически чистыми" методами, заклинаниями например.. А если ставите полоски, или обкуриваете чем нить, то как вы представляете себе воздействие этих препаратов на клеща? Думаете, что услышав запах хрена (полосок, щавелевой кислоты, тимола) клещ умирает от испуга, а на пчёл это нисколько не влияет? :blink:
Без хімії поки не обійтись,але вплив її на бджолопродукти можна зменшити до мінімуму.Існує велика різниця коли обробляєш за 6-7 місяців до медозбору і коли обробляєш за місяць...
Link to comment
Share on other sites

О том как вы обрабатываете от клеща, вы так и не ответили.. Ладно. Тогда так. Откуда у вас информация, что амитраз, например (вещество, которое содержится в бипине), как то влияет на продукты пчеловодства (мёд, воск и тп). Может оно в них остаётся после обработки? За месяц до медосбора и за 6 месяцев- в чём разница? Мне правда интересно, я никогда не видел информации о том, что бипин как то влияет на мёд.. В отличие от синтетических перитроидов (Апистан (флувалинат), габон (акринатрин)), Фольбекс ВА, акпин, неорон (бромпропилат) и Кумафоса (Перицин), которые в разной степени остаются в мёде и воске..

Link to comment
Share on other sites

О том как вы обрабатываете от клеща, вы так и не ответили.. Ладно. Тогда так. Откуда у вас информация, что амитраз, например (вещество, которое содержится в бипине), как то влияет на продукты пчеловодства (мёд, воск и тп). Может оно в них остаётся после обработки? За месяц до медосбора и за 6 месяцев- в чём разница? Мне правда интересно, я никогда не видел информации о том, что бипин как то влияет на мёд.. В отличие от синтетических перитроидов (Апистан (флувалинат), габон (акринатрин)), Фольбекс ВА, акпин, неорон (бромпропилат) и Кумафоса (Перицин), которые в разной степени остаются в мёде и воске..
Обробляю різними препаратами,але лише серпень вересень.Біпін не використовую.І якщо для вас немає різниці за який срок до медозбору обробляти біпіном,то у вас вихід один-провести такі експеременти на собі і своїй родині.Якщо не отруєтеся таким медом тоді можна і на базар. Не можна забувати однієї істини-люди беруть мед,щоб лікуватися,а не травитися... :hi:
Link to comment
Share on other sites

Біпін не використовую.І якщо для вас немає різниці за який срок до медозбору обробляти біпіном,то у вас вихід один-провести такі експеременти на собі і своїй родині.Якщо не отруєтеся таким медом тоді можна і на базар.
Сява, а что, вам известны случаи отравления мёдом после обработки бипином? :umora: Или вам известны случаи, когда бипин находили в мёде? :ax: Я видел, как люди вводили в ульи лошадиные дозы бипина, опрыскивая каждую рамку росинкой с обеих сторон... Я канешно не считаю это правильным, но о никаких негативных последствиях слышать не довелось... Не, ну все таки, если бипин- это "яд" то посоветуйте средство борьбы с вароатозом, которое "неяд" :baby: Посоветуйте экологически чистое, эффективное и безвредное для пчёл средство борьбы с клещом. Или хотя б шоб оно было менее "ядовитое" чем бипин.. Да, и главное- шоб от него ещё и клещ падал.. :dntknw: И всё таки вы не ответили, в чём, по вашему мнению, разница в обработке бипином за 6 месяцев и за 1 месяц. Такое ощущение, что вы знаете, а сказать не хотите... :az:
Link to comment
Share on other sites

И всё таки вы не ответили, в чём, по вашему мнению, разница в обработке бипином за 6 месяцев и за 1 месяц. Такое ощущение, что вы знаете, а сказать не хотите...

Відповім питанням на питання: - Чому під час обробки ріпака бджіл потрібно закривати на декілька днів, а не скажімо на годину?
Link to comment
Share on other sites

И всё таки вы не ответили, в чём, по вашему мнению, разница в обработке бипином за 6 месяцев и за 1 месяц. Такое ощущение, что вы знаете, а сказать не хотите...

Або таким чином: -при осінній обробці бджоли з отруєною гемолімфою це так звана зимувала генерація,такі бджоли участь у медозборі практисно не беруть,на відміну від весняної обробки.Якщо логічно подумати то бджола маючи отруєну гемолімфу,в той же час додає до меду ферменти а це прямий шлях попадання отрути до меду...
Link to comment
Share on other sites

Сява, а что, вам известны случаи отравления мёдом после обработки бипином? opr06K9J.gif Или вам известны случаи, когда бипин находили в мёде? ax.gif Я видел, как люди вводили в ульи лошадиные дозы бипина, опрыскивая каждую рамку росинкой с обеих сторон... Я канешно не считаю это правильным, но о никаких негативных последствиях слышать не довелось...

Послушайте лекцию Е.В. Руденко или при случае побеседуйте с ним лично. И если у Вас найдется, что ему возразить, мы тут с большим интересом выслушаем Ваше мнение. :hi:
Link to comment
Share on other sites

Я ставлю байварол і потім обробляю біпіном. Кліщ падає,бджоли зимують добре. Весною знову ставлю пластини. Буду забирати десь за 2 тижні. Якщо роблю щось не правельно то порадьте як краще. :hi:

Link to comment
Share on other sites

Ок, давайте вашего Руденко в студию, потому как я, знаете ли, с ним лично не знаком, а поиск в интернете, к сожалению ничего не дал. Наверно очень известный человек.. Но если вы так уверены в его правоте, то почему бы вам самим не пересказать что он думает по этому поводу? И на счёт моего мнения- у меня его нет, потому как я не учный, я не ставлю опытов, я не читаю труды учёных по пчеловодству со всего мира. Я посто могу взять информацию по интересующему меня вопросу с журнала или интернета. И эта информация не совсем вяжется с той, о которой вы загадочно намекаете. И когда говорят про "отруену" гемолимфу и про "отруту" в медё, то имею я право спросить, откуда такие сведения? Это достоверно установлено в результате лабораторных исследований или так, ктототамдетошототакоеговорил? Хз, если вы, уважаемый Бортник, уверены, что амитраза (бипин)- страшный яд, то почему бы вам не рассказать, откуда у вас такая информация? А вдруг это окажется правдой, тогда нада срочно отказываться от бипина и байварола и переходить на термокамеры, кас81, поддоны с подсолнечным маслом и тд.. Не знаю как другие, а я с интересом выслушаю ваши доводы.. :hi: Только пожалуста, не нада общих загадочных фраз, Если у вас есть информация, то просто поделитесь ею, и желательно было б услышать какие нить подтверждения в виде ссылок или спросто назвать источник информации. Иначе все разговоры об "отраве"- это просто ваше ИМХО (или ИМХО Е.В. Руденко), которое вы можете высказать, но не можете призывать других беспрекословно в него верить.. :IMHO1: ЗЫ, кстати Ілюха обрабатывает байваролом и бипином- препаратами на основе амитразы. Я думаю, что он делает правильно. А что посоветуете ему вы? ЗЗЫ Сява, говоря об отруеной гемолимфе и ферментах- вы это установили путём лабораторных исследований? Или где-то читали о таких исследованиях? Где?

  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

Ок, давайте вашего Руденко в студию,

Он уже давно в "студии". Ждёт, когда вы нажмете кнопочку и ознакомитесь с материалом. :hi:
Link to comment
Share on other sites

ЗЗЫ Сява, говоря об отруеной гемолимфе и ферментах- вы это установили путём лабораторных исследований? Или где-то читали о таких исследованиях? Где?

Я не можу зрозуміти вашого підходу.У бджільництві є тисячі доктрин і стандартів і що на кожен із них вам потрібно предявляти результати лабораторної експертизи?Найкраща лабораторія це наш мозок,тобто досвід який ми набираємо з віком під час роботи з бджолами. Я не маю наміру вам щось доказувати тому,що ви впевнені у свому погляді на проблему і це ваше право,будь які аргументи безперспективні.А моя точка зору абсолютно протилежна...
Link to comment
Share on other sites

Мені цікаво чи хтось з пасічників використовує ще якісь природні методи боротьби з кліщом, точніше використовувати як профілактичні методи. Наприклад в мене на пасіці росте горіх, який крім того що діє літом тінь на вулики, ще й створює запах неблагоприємний для кліща. Я не говорю що це 100% метод боротьби з кліщом, але я думаю що переваг в такому методі профілактики є досить, тай затрати на посадження горіха мінімальні. Хотілось б вислухати думку інших, а то може тільки я думаю що цей метод щось дає.

Link to comment
Share on other sites

Наприклад в мене на пасіці росте горіх, який крім того що діє літом тінь на вулики, ще й створює запах неблагоприємний для кліща.

Вибачте, а Вам про це кліщ сказав чи у Вас є конкретні результати спостережень? Наприклад можливо у Вас є результати порівняння вуликів , що стоять під горіхом і іншими акарицидами не оброблялися з іншими, що стоять не під горіхами і теж нічим не оброблялися?
Link to comment
Share on other sites

Коллеги, а никто не думал или не пробовал распускать полоски на 2 части по длине и использовать отдельно? Не подумайте, что жлобствую просто иногда с финансами подпирает а пчелок жалко. Ведь по инструкции достаточно, чтобы с препаратом проконтактировало 10-15% пчел. Препарат варотом.

Link to comment
Share on other sites

Мені цікаво чи хтось з пасічників використовує ще якісь природні методи боротьби з кліщом, точніше використовувати як профілактичні методи. Наприклад в мене на пасіці росте горіх, який крім того що діє літом тінь на вулики, ще й створює запах неблагоприємний для кліща. Я не говорю що це 100% метод боротьби з кліщом, але я думаю що переваг в такому методі профілактики є досить, тай затрати на посадження горіха мінімальні. Хотілось б вислухати думку інших, а то може тільки я думаю що цей метод щось дає.
Вы знаете, у самого на пасеке растет огромный орех, и ульи под ним стоят, а клещ как был так и есть :dntknw:
Коллеги, а никто не думал или не пробовал распускать полоски на 2 части по длине и использовать отдельно? Не подумайте, что жлобствую просто иногда с финансами подпирает а пчелок жалко. Ведь по инструкции достаточно, чтобы с препаратом проконтактировало 10-15% пчел. Препарат варотом.
Я в слабые семьи так и делаю этой весной :ah:
Link to comment
Share on other sites

Коллеги, а никто не думал или не пробовал распускать полоски на 2 части по длине и использовать отдельно?

Некоторые пчеловоды полоски варотома прибивают степлером возле летка с внутренней стороны так чтобы входящие пчёлы проходили по ней. Получается четырёх кратная экономия: вместо двух используется одна полоска, через три недели полоску перемещают в другую семью обратной стороной. Такой способ сам не применял, но думаю способ вполне работоспособен. Хотелось бы услышать ваше мнение.
Link to comment
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

 Share

×
×
  • Create New...