Jump to content
  • entries
    2
  • comments
    0
  • views
    358

Карпатські бджоли – проблеми систематики.


rudakov

56 views

 Share

Ситуація з карпатською бджолою є дещо парадоксальною. З одного боку, це добре відома в світі бджола. Її матки і пакети експортуються в більше ніж 10 країн світу. За обсягами продаж – найвідоміша бджола на пострадянському просторі. З іншого боку, її таксономічний статус до кінця не визначено, дехто із вітчизняних науковців авторитетно заявляє що це окрема гілка карніки (так би сказати окрема популяція карніки), інші сліпо звикли слідувати радянським термінам в систематиці популяцій бджіл називаючи їх "породами". Треті більш "розумні науковці" взагалі вирішили зайняти нейтральні позиції і називати дану бджолу по простому "Карпатські бджоли", концентрувати свою увагу останні вирішили не на науці а на типовій бізнес схемі, якомога більше продати маток і пакетів Карпати на всі напрямки світу. В руслі останніх подій(фактично через війну повністю втрачено ринок Росії, Білорусії та інших країн пострадянського простору), коли планується масова реалізація наших маток в Європу, це питання знову стає актуальним. Не можна успішно торгувати матками, походження яких невизначене, все начебто просто, походження маток наші комерсанти швидко нарисували, да такі гарні родоводи що диво дивне, минулого року таких даних не було в цього року данні на всіх оголошення. Не що давна робота чернівецьких вчених показала, що мітохондріальні ДНК карпатки і країнки нібито ідентичні. Але цього ще не досить, щоб карпатка автоматично стала карнікою. Адже карпатка має свій ареал поширення в гірській місцевості як і карніка. (Мова саме про альпійську карніку), але поряд Румунія і доречно було би вирішувати ці питання разом, оскільки там Карпати займають ще більшу площу, ніж в Україні і неважко припустити, що карпатська бджола має єдиний ареал в обох країнах. Але ніяких серйозних кроків до спільного вивчення бджіл вказаного ареалу не відбувається, що дуже дивно з точки зору наукової справи. Інша сторона медалі що на основі типів (це такі собі штучні міні-популяції бджіл) Карпатки було створено декілька нових ліній карніки, наприклад набираючи обертів лінія Вігор.

Відповідно дані події все більше і більше підривають авторитет однієї з аборигенних бджіл України, зовсім нещодавно було 4 раси бджіл, тепер фактично маємо дві:

1.thumb.jpg.869246e9addf0363866db38463d9951b.jpg

На фоні популізму який що року набирає обертів людина своїми діями знищує ареал одних бджіл іншими. Наприклад не може раса Карпатської популяції бджіл існувати на одній території з іншими расами, наприклад карнікою, але по факту маємо в ареалі Карпатки - карніку на кожному кроці, це легко прослідкувати за допомогою морфометрії, КІ карпатки зростає кожного року і де буде середее значення КІ карпатки через 50 років ніхто не може навіть прогнозування, адже фактично своєю діяльністю наукові заклади країни ніяких досліджень не проводили, а лише переписували фейкові результати дослідження бджіл кожного року по новому.  

Оскільки проблему систематики Карпатських бджіл вирішити одній країні складно і потрібне значне фінансування та зважаючи на те що a.m. Carpatica де-факто зайнято Румунією, а приписати цілу окрему популяцію Карпатки як окрему гілку карніки є помилковим рішенням (наприклад німці приняли карпатку в бібрід як окрему популяцію надавши потужний селекційний інструмент для її подальшої селекції, але там більшість маток походить з типу Синевір) пропоную кожну окрему популяцію (по факту міні-популяцію) називати за географічними показниками або назвами комерційних брендів, наприклад  a.m. Rudaki popul. Carpatica, a.m. Synevir popul. Carpatica. 

По перше це вносить більш прозору ясність до походження матеріалу, по друге вказує що дана раса бджіл є популяцією конкретних бджіл, хоча потрібно відходить від стереотипів визначення РАСИ БДЖІЛ, адже в сучасному світі, в особливо в Україні кожне село і України це свого роду унікальна популяція бджіл, адже вплив інших бджіл з сусідніх популяцій - мінімальний. По-друге: це додасть нашим бджолам унікальної можливості просування Українських брендів в Європу та інші країни. Оскільки класична систематика бджіл в світі де-факто це вже історичне надбання людства.

 

 

 

  • Haha 1
 Share

0 Comments


Recommended Comments

There are no comments to display.

Guest
Add a comment...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

×
×
  • Create New...