Українська селекція медоносних бджіл рухається на одному місці, як на мітингу з однієї ноги на іншу ногу щоб не замерзнути.

Причин цьому так сталося декілька:

- позиція держави зберегти генофонд без проведення над ним будь якої селекційної роботи.

- відсутність наукового супроводу для аматорів.

- відсутність фінансів.

Але здавалося маємо велику кількість аматорів і селекціонерів які моглиб забезпечити попит на визначені законом породи , але роками рухаємося на одному місці, а все це тому що все в нас ось так:

Головна мета всього селекційного руху точно така як на будь якому мітингу по Українські: заробити грошей. Саме гроші а не попит на якісний відчизняний метеріал запустили до руху колесо селекційного процесу, що буде далі ......

Думайте панове.