Українська бджолярська галузь переживає сьогодні не кращі дні. Спілка пасічників України повідомляє про велику кількість знищених, пошкоджених, або розграбованих пасік на окупованих територіях, або в зоні бойових дій. Мед сезону 2022 року буде із гірким присмаком війни. Друга біда – несприятливі погодні умови, для яких характерні знижені температури, посуха, сильні вітри, які гальмують вегетацію медоносів, що своєю чергою негативно позначається на розвитку бджолосімей.

«Бджоли добре попрацювали в садах. З воску, який взяли із суцвіть, відбудували собі комірки, відтягнули вощину, і зараз повинні наповнити рамки цілющим нектаром із головного взятку, який наступає в третій декаді травня, коли розцвітає акація. Але ця пора запізнюється, більше пощастило тим пасікам, які розташовані біля ріпакових полів. Та загалом, початок сезону для бджільництва дуже невдалий, вся надія тепер на літо», – ділиться своїми враженнями голова Спілки пасічників України Володимир Стретович.

Третя проблема – загибель бджіл внаслідок внесення хімікатів. Вона не така гостра, як у попередні роки, бо агропідприємствам у цьому році бракувало засобів захисту рослин, але випадків потрави медоносних комах було також багато. Особливо на Полтавщині та Івано-Франківщині. Найбільше клопотів бджолярам завдають дрібні фермери, які обробляють від 50 до 600 га, котрі не вважають за потрібне повідомляти про час обробки полів хімікатами.

Бджолярство останніми роками завдяки надзвичайним зусиллям пасічницьких спілок та Мінагрополітики почало поступово виходити з тіні. Цьому, зокрема сприяла податкова політика та запровадження державної програми підтримки пасічницьких господарств, згідно з якою у 2021 році на одну бджолосім’ю виділялося 200 грн дотації,  в цьому році – 106 грн. Завдяки цьому легалізувалося понад 45 тисяч пасічницьких господарств. Володимир Стретович вважає, що ця цифра може бути у кілька разів більшою, але для цього слід продовжувати практику підтримки галузі з допомогою податкових та бюджетних інструментів. Натомість у березні були скасовані податкові пільги для пасічницьких господарств. А тому процес легалізації галузі припинився, пасічник знову зачаївся, намагаючись не показувати свої доходи.

«Ми  чекаємо, що Верховна Рада виправить помилку і поверне норму, яка діяла до початку війни, бо її скасування не впливає на дохідну частину бюджету, але пасічники не бажатимуть виходити з тіні. Ми нещодавно зустрілися із першим заступником міністра аграрної політики України Тарасом Висоцьким, обговорили з ним всі наші нагальні проблеми. Він обіцяв сприяння у їхньому розв’язанні, і в той же час наголосив, що умовою підтримки пасічників є їхня легалізація. Йдеться про реєстрацію, одержання ветеринарних паспортів. Ми, своєю чергою, також переконуємо пасічників виходити з тіні, позаяк цьому немає альтернативи в країні, котра готується стати членом ЄС», – говорить Володимир Стретович.

На зустрічі із Тарасом Висоцьким обговорювалося також питання підготовки українських пасічників до участі в Апімондії- 22, яка відбудеться з 24 по 28 серпня у Стамбулі. Буде сформована делегація, вже сьогодні представники пасічницьких спільнот висловлюють свої пропозиції щодо оформлення і наповнення української експозиції. Варто нагадати, що наші пасічники завжди поверталися з цього форуму з нагородами. До речі, проведення Апімондії-22 спочатку планувалося в Уфі (РФ), але на вимогу Спілки пасічників України та асоціації інших країн вона була перенесена до Туреччини.

«Ми завжди привозили із форумів Апімондії і нагороди, і нові знання про світові тенденції розвитку світового бджолярства, сподіваюсь, що й цього разу наша участь у цьому заході буде плідною», – підсумовує Володимир Стретович.

https://www.zerno-ua.com/journals/ukraїnski-pasichniki-dobilisya-perenesennya-apimondiї-22-iz-ufi-v-stambul/