Експерти вважають проблему із масовим мором бджіл в Україні перебільшеною

Таку думку висловив Михайло Філатов, кандидат біологічних наук, доцент кафедри зоології та ентомології ім. Б. Литвинова факультету захисту рослин Харківського національного аграрного університету ім. В. Докучаєва, кандидат біологічних наук

«Я давно стежу за суперечками навколо неонікотиноїдів про те, що ці препарати вбивають бджіл. Але давайте подивимось на ситуацію зі сторони. У ЄС заборонили їх використання. А бджоли як гинули, так і гинуть. Поряд із цим у тій же Індії або Китаї на мільярди доларів закуповують і використовують неонікотиноїди. Вони в прямому сенсі поливають поля цими препаратами. А стан із бджолами такий же, як і в Європі. Тобто, справа не лише в пестицидах — хоча іноді таке трапляється», — коментує ситуацію науковець.

Директор Інституту тваринництва НААН, доктор ветеринарних наук Євген Руденко зазначає, що від неправильного формування бджолосімей в зиму, неякісного корму, порушення правил годівлі бджіл восени, неправильних дій щодо лікування варроозу бджіл взимку і навесні показники загибелі бджіл доходять до 10-15%. У деяких регіонах — до 30%. За його словами, загибель бджіл є результатом взаємодії факторів, а не певної причини.

«У топ-10 основних факторів входить поширення паразитів, хвороб і природних ворогів бджіл, зменшення природної кормової бази бджіл і несприятливий вплив зміни клімату», — Євген Руденко.

Однією з основних проблем, на його погляд, у бджільництві залишається варрооз. Це пов’язано як із безпосереднім негативним впливом кліща на життєдіяльність бджіл, який призводить до загибелі, так і з непрямим ефектом, коли кліщ знижує імунітет і загальну резистентність бджіл, що призводить до виникнення і розвитку заразних хвороб (вірусні, гнильці, мікози, ноземоз та ін.). У свою чергу, вони викликають загибель бджіл.

Це вже питання застосування якісних засобів захисту, дотримання правил внесення, повного уникнення контрафакту і, звичайно ж, комунікації між бджолярами та сільгоспвиробниками. Одним із стримуючих чинників налагодження цієї комунікації є те, що більшість бджолярів працює в тіні, не реєструючи свої пасіки.

«Неякісна, науково необґрунтована обробка деякими аграріями своїх угідь відбувається зазвичай у випадках, коли найближчий територіально бджоляр працює неофіційно. Адже на матеріальну компенсацію може розраховувати тільки той, хто зареєстрував свою пасіку. А таких у нас близько 2%», — розповідає завідуюча сектором вивчення хвороб бджіл ННЦ «Інститут експериментальної та клінічної ветеринарної медицини», кандидат ветеринарних наук Олена Сіренко.

https://agroreview.com/content/eksperty-vvazhayut-problemu-iz-masovym-morom-bdzhil-v-ukrayini-perebilshenoyu

Найчастіше бджоли гинуть від вірусів, які переносять кліщі. Таку точку зору в інтерв'ю ІА «АПК-Інформ» висловив Михайло Філатов, к. б.н, доцент кафедри зоології та ентомології їм. Б. Литвинова факультету захисту рослин Харківського національного аграрного університету ім. В. Докучаєва.

«В цьому випадку головне навіть не кліщ як такий (хоча він теж завдає шкоди!). Кліщі є переносниками захворювань — вірусу деформації крила, паралічів, тощо. Там, де є варроа, обов'язково будуть віруси. Тому бджоли гинуть, і найчастіше це трапляється після зимівлі», — розповідає експерт.

Виходить так, що бджоляр виставляє пасіку, і починається мор. В цей час в полях ходять обприскувачі, й бджоляр вважає, що причина загибелі бджіл криється саме в обробці полів. «Інші варіанти навіть не розглядаються», — зазначає Філатов. Він додає, що вимирання бджіл — це величезні матеріальні втрати для пасічника. Їх намагаються їм якось компенсувати. Найбільш легкий спосіб — списати все на сільгоспвиробника.

Філатов погоджується, що отруєння бджіл пестицидами теж має місце. Але таке трапляється тільки в трьох випадках. Перший — якщо поряд з пасікою знаходяться посіви квітучого ріпаку і його обробляли інсектицидами. Можливо, сумнівної якості.

Друге, через що можуть постраждати бджоли, — обробки садів, які цвітуть якраз на початку травня. «Але це вже порушення з боку садівника: квітучий сад, на відміну від ріпаку, заборонено обробляти будь-якими інсектицидами», — говорить експерт

Третя причина — обробки контрафактними препаратами на присадибних ділянках. Водночас, зробити аналіз на залишкову кількість пестицидів і довести, що бджоли загинули саме від цього, зараз не складе проблеми, каже Філатов. Інша справа — провести аналіз на наявність вірусу. Це досить складно, тому що в Україні мало таких лабораторій.

Детальніше читайте на УНІАН: https://www.unian.ua/economics/agro/ekspert-nazvav-naybilsh-poshirenu-problemu-zagibeli-bdzhil-novini-11031794.html