Так от, оглянувши поля, які їм дістались по офіційно зареєстрованій оренді нові власники агроформування справедливо констатували, що попередній керуючий взагалі не приділяв уваги боротьбі із карантинною рослиною ваточник сірійський. На жаль, ця агресивна рослина, що захоплює територію суцільним фронтом і витісняє всі інші рослини є і на території Переяслава. Росте густими колоніями. Висота стебел більше метра, прямий стовбур, товщиною в палець. Листки овальної форми схожі за формою на лаврові листки, розміром удвічі більшим від лаврових, знизу листка захисний восковий наліт – рослина озброїлась для конкурування із іншими рослинами у протистоянні із погодними умовами добре. На стеблі листки розміщені густо. Суцвіття – кульки розміром із тенісний м’яч із дрібними як ягідка калини ліловими квітками, які надзвичайно приємно пахнуть. Протягом червня був період його цвітіння. Тому на нього злітаються бджоли і запилюють його. Розмножується ваточник сірійський вегетативно коріннями – корінь настільки стійний до репродукції та глибокий, що для того, щоб видалити його, люди бувало розкопували вирви більш як по півметра, а корінь все не кінчався. Засипали ту яму, а на наступний рік ваточник тут як тут. Навіть такий сильний гербіцид як раундап не бере корінь цього агресора. Також розмножується насінням – до якого прикріплені парашутики, наче вата, тому і називається ваточником. Борються із цим бур’яном до його цвітіння на початку травня, коли видно, що він зійшов і видно розміри його колонії – заливають все гербіцидами. Іншого шляху його знищення як його випалити на даний час не існує.

Повертаюсь до нових господарів полів одного із сіл Переяславщини. Що ж вирішили вони робити із ваточником сірійським, про наявність якого «подбав» попередній керуючий? Вони вирішили його знищити гербіцидами. До речі, ці гербіциди такі дорогі, що каністра із 25 літрів коштує 25 тис. грн. І особливо не задумуючись про наслідки своїх дій, не беручи зовсім у розрахунок те, що зараз бджоли на колоніях ваточника збирають нектар, на минулому тижні ручними оприскувачами та на маленькому тракторці потруїли колонії ваточника. Зараз він стоїть чорний – згорів. Але разом з ним загинула значна частина бджіл у трьох пасіках того села. Та й мед, що вони збирали – тепер уже неякісний, шкідливий. Що таке бджола для рослин я пояснювати не буду. Ось такий екологічний злочин трапився на Переяславщині, адже це нанесення збитків не тільки власникам бджолосімей, а й всім, хто має городи у тому ареалі, тому що значно впаде запиленість сільськогосподарських культур, а з нею і урожайність. До речі, одна бджолосім’я коштує 200 доларів.

Коли кропили ваточник, то робітник запитав у своєї керуючої: «Там бджоли, вони ж подохнуть». Керуюча відповіла: «Сказали отруюй, значить – отруюй».

Підсумовуючи написане, хочеться сказати, що крім своїх агроінтересів власникам потрібно думати і про наслідки своїх дій для екології. А всіх, хто прочитав цю статтю закликаю боротися із ваточником доступним способом. Ось хай він тільки одцвіте, то ми йому дамо! Коли через тижнів два квітки відцвітуть і зав’яжеться насіння і бджоли уже літатимуть, то потрібно взяти лопату і зрубати під корінь всю колонію. Коштів на гербіциди у простої людини тим більше для знищення ваточника на комунальній землі не буде. А лопата – завжди знайдеться. Також привертаю увагу власників земельних паїв – може на перший погляд ви і думаєте, що орендарю передали свою землю, і ваточник це його проблема. Воно то так, але трохи не так. Ваточник зменшує площі і зменшує урожайність із 1 га, але орендар побув і пішов, а ваточник залишається вам. Притому щороку його все більше і більше.

Тому, закликаю – всі на боротьбу із ваточником сірійським лопатами!!!

Оксана Шевченко, громадський активіст