Українські бджолярі налаштовані діяти більш злагоджено, відправляючи свою продукцію на зовнішні ринки. Але вони розраховують на конструктив з боку експортерів, що пропонують цей товар закордонним партнерам, а також — на юридичну підтримку в разі загибелі бджіл через отруєння ЗЗР на полях.

Ці питання обговорювалися на IX з’їзді Спілки пасічників України, який пройшов 15 грудня в Києві. За підсумками було вирішено, зокрема, створити в складі організації новий структурний підрозділ — Центр юрпідтримки. А для кращої координації дій при поставках української продукції на експорт Союз пасічників та Асоціація експортерів та переробників меду домовилися «обмінятися» постійними представниками.

При цьому найбільший час на порядку денному з’їзду було відведено виборам президента і призначенню віце-президентів Спілки пасічників. У підсумку президентом залишився Володимир Стретович — його єдиний конкурент Петро Шалієвский, заступник голови Київської обласної організації, зняв свою кандидатуру, визнавши, що вийшов на вибори без сформованої команди.

Першим віце-президентом Спілки пасічників України призначено Віталія Нагорнюк, віце-президентами — Володимир Дмитрук, Денис Солдатов, Світлана Друмова, Сергій Гриньов, Андрій Бажин і Андрій Тимощук.

Володимир Стретович у своєму виступі зробив акцент на нескоординовану роботу бджолярів, переробників, ветеринарів і експортерів меду. У зв’язку з цим, за його словами, необхідна співпраця між органами влади, Спілкою пасічників і вченими в підготовці держпрограми розвитку бджільництва України на 2020-2025 рр.

iAgro поцікавився в учасників з’їзду, як вони бачать розвиток вітчизняного ринку меду в доступній для огляду перспективі, і які помилки слід врахувати всім його гравцям.

Володимир Очколас,
директор ТОВ «Український Центр Меду»:

На кордоні 2015-2016 рр. У медовій галузі почалася криза, але на це ніхто не звернув уваги. А в 2016-2017 рр. Україна запропонувала на зовнішньому ринку меду значно більше, ніж раніше, — і його експортна ціна впала. І ось вона знижується три роки поспіль.

Ми самі собі вирили яму. Експортери українського меду бігали наввипередки, знижуючи ціну на переговорах. Але вони ні разу не запитали пасічників, яка ціна прийнятна. Тобто не був врахований заробіток по ланцюжку «пасічник — переробник — експортер».

Головною помилкою 2017-2018 рр. було те, що п’ять великих українських компаній-експортерів меду, що займають 50-60% експортного ринку, захотіли його монополізувати. Вони обійшли німецьких та інших посередників. Але щоб вийти до кінцевого споживача, треба було знизити ціну. Опустивши її нижче тієї, яку пропонували компанії-посередники Бельгії, Франції, Польщі, вони знизили ціну реалізації, але не обговорили це з бджолярами.

Тепер потрібно домовлятися, тому що криза триватиме ще 2-3 роки, не менше. За стіл переговорів треба посадити всіх переробників, в тому числі і воску — а це близько 78 підприємств, представників пасічників в областях і експортерів. Вони повинні сформувати стратегію і тактику в цьому питанні. І Спілка пасічників України повинна очолити все це рух.

Денис Солдатов,
віце-президент Спілки пасічників України:

У Харківській області держадміністрація, Держспоживслужба, Асоціація фермерів та приватних землевласників і Спілка пасічників області постійно взаємодіють, і це дає свої результати. Наприклад, показовим є те, що всі отруєння бджіл в регіоні відбулися у бджолярів, які не входять до Спілки пасічників.

На сьогодні завершено роботу зі страхування пасік: з березня 2019 року бджолярам можна буде укладати договори страхування бджіл. Послуги страхування ризиків надасть СК «Брокбізнес». На підготовку пішло майже три роки, зараз юристи допрацьовують договір і уточнюють деталі.

Пасічник сам зможе призначати страхову виплату: тисячу гривень, дві, три або п’ять — скільки він вважатиме за потрібне.Від цього залежить вартість платежу за бджолосім’ю, але в середньому 6,1-6,2% від страхової суми, плюс ще 2% франшизи. При цьому страхова компанія залишає за собою право з того, хто завдав шкоди, стягнути на свою користь збитки від отруєння бджіл. Тобто страховики будуть працювати на стороні бджолярів.

Треба розуміти, що фінансова компенсація в разі отруєння бджіл можлива тільки за умови реєстрації пасіки. І пасічники повинні мати контакт з аграріями. Крім того, при кожному обласному і районному союзі повинна бути організована юридична підтримка. Потрібен професійний юрист, який би допомагав людям відстоювати їхні інтереси.

Сергій Гриньов,
віце-президент Спілки пасічників України:

Проблеми щодо захисту пасічниками своїх інтересів в законодавчому полі не з’явилися відразу, вони накопичувалися з роками. Та їх захист, який прописаний в законодавстві України, істотно відрізняється від реальності: частина законів застаріла і потребує оновлення.

Пасічник — не юрист, він не може сам себе захистити. Як показало літо 2018 року, в разі отруєння бджіл він навіть не може самостійно зібрати докази, щоб використовувати їх в суді. І суд тільки в рідкісних випадках задовольняє позовні заяви бджолярів з відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок отруєння бджіл. В цьому році є тільки одне таке рішення — про отруєння бджіл по Вінницькій області. І то воно стосується випадку, зафіксованого ще в 2000 році. Тобто людина 18 років чекала цього рішення. І йому відшкодували матеріальний збиток, а моральний, і тільки завдяки тому, що було заведено кримінальну справу.

На сьогодні за отруєння бджіл немає кримінальної відповідальності, і потрібно вносити зміни в законодавство. Також потрібно враховувати, що в грудні 2017 року відбулися певні зміни в Процесуальному кодексі: в нього внесли зміни, згідно з якими докази подаються тільки разом з позовом і до початку судового розгляду.

Юристів і адвокатів, які добре розбираються в сфері бджільництва, одиниці. Їх потрібно навчати, яким чином збирати докази щодо отруєння бджіл. І така робота до цього не робилася.

Під час засідання Спілки пасічників м.Києва прозвучала (і була підтримана) ініціатива створити постійно діючий центр юридичної підтримки пасічників. Він буде підрозділом Союзу пасічників України, і його очолить віце-президент організації. Його основна функція — захист прав пасічників і представлення їх інтересів в судах. Центр може стати акумулятором пропозицій щодо вирішення проблем у бджільництві і брати участь в розробці законопроектів по галузі.

https://agroinsider.com.ua/2018/12/17/ne-solodko-pasichniki-xochut-spravedlivix-cin-na-med-i-yuridichnoї-pidtrimki/