Jump to content
  • entries
    1,016
  • comments
    2,289
  • views
    156,073

Наш мед до Японії


ромео

386 views

 Share

Як українець виробляє мед, який дуже високо оцінили в Японії

832.jpg?itok=7WuDYIHK
31 ТРАВНЯ 18:00
Про це пише uatv.ua.

Крім монофлерних – медів з однієї культури – бджолярі також виготовляють медові суміші, квітковий пилок, прополіс і віск, всього близько 10 корисних продуктів.

Український мед до смаку всьому світу. Один із тих, хто дивує іноземців своїм продуктом, – Віталій Нагорнюк. За професією він військовий. Із 1986 року він займався бджолами, а коли в 1996-му вийшов на пенсію, створив своє підприємство з виробництва й експорту меду.

На двох гектарах його бджолиної ферми – зимівник для бджолиних сімей, столярний цех, де роблять вулики та рами для стільників, фасувальний цех з лабораторією і завод із виготовлення вощини. Таке підприємство вдалося створити за шість років.

У Віталія Нагорнюка – 2,5 тисячі бджолиний сімей. Влітку вони живуть на медоносних угіддях, в холодну пору року – в зимівнику. Доглядають за ними 16 осіб: перевозять, будують будиночки-вулики та збирають мед. Фермер вважає, що справжній пасічник повинен уміти все робити сам.

“Українська степова й українська бджола-“карпатка” – це аборигенні породи, які століттями годували Європу і, на щастя, збереглися. Тому люди, котрі кидаються за модними породами, багато чого ще не розуміють. Передові бджолярі Європи говорять – у вас є основа генофонду, ви його повинні зберегти”, – розповідає Віталій Нагорнюк.

Україна збирає 100 тисяч тонн меду на рік і посідає лідируюче місце в світі. Основна частина йде на експорт у 35 країн.

Компанія Віталія Нагорнюка завоювала довіру Японії, і ось уже чотири роки стабільно постачає туди мед. Українці знайшли, чим їх здивувати.

“Спочатку в Японії використовували наш мед як кулінарний – додавали як начинку в рисове печиво. Потім вони самі стали його розфасовувати. Тара у них менша, ніж у нас, – 150 грамів. Що менше фасування, то краще зберігаються всі корисні речовини. Є стільниковий або брусковий мономед, його вже можна зарахувати до категорії екопродукт. Цього продукту навіть палець людини не торкався. Ці види меду, вагою близько 350 грамів, ми постачали до Японії. Вони досить дорогі”, – говорить бджоляр.

Він показує свою колекцію баночок меду з-за кордону. Наприклад, італійці додають у наш мед соснову шишку, і він вже перестає бути українським.

https://agroreview.com/news/yak-ukrayinec-vyroblyaye-med-yakyj-duzhe-vysoko-ocinyly-v-yaponiyi

  • Thanks 1
 Share

0 Comments


Recommended Comments

There are no comments to display.

Guest
Add a comment...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

×
×
  • Create New...