Знай наших: Україна у трійці лідерів серед країн-експортерів меду

Експорт українського меду збільшився у 15 разів за останні 9 років. За цей час Україна з 24-го місця піднялася до трійки лідерів турнірної таблиці серед провідних країн-експортерів меду. Про це повідомив економіст інвестиційного департаменту ФАО Андрій Ярмак.

За словами експерта, попри гарні показники експорту продукту, українські пасічники збирають лише 10% від потенціалу меду. Крім того, дохід від реалізації прополісу, маточного молочка, пилку, вощини в Україні є мінімальним.

Вітчизняні бджолярі цікавляться можливістю будівництва промислових пасік, яких на сьогодні у країні немає. Їх створення дасть можливість пасічникам співпрацювати з представниками плодоовочевого бізнесу та отримувати дохід від запилювання дерев та рослин родинами бджіл. Сьогодні 90% прибутку українського бджоляра складає саме реалізація меду, а від запилювання – 0%. Для порівняння, співвідношення цих категорій доходу американського бджоляра складає 50% на 50%.

«Пасічники України зацікавлені у співпраці із садівниками та овочівниками, але не довіряють їм, оскільки існує проблема отруєння бджіл засобами захисту рослин», – зазначив Андрій Ярмак.

Українські господарства практично не користуються послугою запилення рослин. Це стосується, наприклад, овочівників відкритого ґрунту та виробників баштанних культур, а також садівників, які переважно мають власні збиткові пасіки з недостатньою кількістю родин бджіл. Послугою запилення користуються лише тепличники, які професійно працюють із джмелями.

За словами Андрія Ярмака, щороку від недозапилення рослин Україна втрачає 3 млрд. грн у плодоовочевому секторі. Наприклад, садівники від недозапилення яблунь втрачають 50-100 тис. грн/га, в той час, як розмістивши біля саду 4 потужні сім’ї бджіл, витрати склали б усього 1,2 тис.грн. Недозапилення рослин призводить до відсутності врожаю взагалі або ж до неякісного продукту на виході.

Для більш ефективної роботи українських пасік експерт ФАО Андрій Ярмак пропонує створити у країні промислові угіддя, які спеціалізуватимуться на запиленні, адаптувати правила використання засобів захисту рослин до безпеки бджіл та інших запилювачів та синхронізувати процеси виконання робіт між пасічниками та фермерами.

Налагодити співпрацю бджолярів та представників плодоовочевого бізнесу може також онлайн-мапа українських пасік, яку планують створити вже найближчим часом. Про це повідомив голова Держспоживслужби Володимир Лапа під час зустрічі з головою Спілки пасічників України Володимиром Стретовичем.

За допомогою такої мапи, за словами чиновника, бджолярі матимуть змогу оцінити щільність розміщення інших пасік поблизу свого господарства, а також дізнатися, чи є у регіоні потенційно привабливі для бджіл поля

http://landlord.ua/znay-nashih-ukrayina-u-triytsi-lideriv-sered-krayin-eksporteriv-medu/