zaporojec Posted February 18, 2015 Share Posted February 18, 2015 Ну и не забывайте - медовые корпуса устанавливают где-то через месяц после массового облета , а то и позже ? Все понятно, но про тимол и прочие так сказать органику, считающуюся безвредной, проскакивают не столь оптимистические нотки К примеру муравьинка Отмечено, что при применении муравьиной кислоты весной она может сохраняться в меде в довольно высоких концентрациях (вплоть до изменения вкуса продукта) и летом. Поэтому вопрос интересный. По идее щавелка при возгонке на что распадается? Поэтому нужно вдумчиво относится и к препаратам, и к срокам, и к дозам Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
Игоревич Posted February 18, 2015 Share Posted February 18, 2015 Кто может подсказать за эфективность термооброботки пчел с помощью камеры (Нектар советского производства) предлагают купить за 400 грн туда входит стекляная камера крышка м барабан с металической сеткой работает от 220.Стоит ли брать не сильно ли это трудоемкий процес? Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
zaporojec Posted February 18, 2015 Share Posted February 18, 2015 Кто может подсказать за эфективность термооброботки пчел с помощью камеры (Нектар советского производства) предлагают купить за 400 грн туда входит стекляная камера крышка м барабан с металической сеткой работает от 220.Стоит ли брать не сильно ли это трудоемкий процес? ? Считается экологическим и эффективным методом. Но есть нюанс, трудоемко -------- Тянет Автотья Никитична цветной телевизор "Горизонт", домой, и еще мешок презервативов к нему. Подружка и спрашивает, ну телевизор понятно, а презервативы то причем, да еще и мешок. На что Авдотья Никитична ответила, что при продаже, продавец ей сказал--------- " Оох и на....... ты сэтим телевизором Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
Игоревич Posted February 18, 2015 Share Posted February 18, 2015 Кто может подсказать за эфективность термооброботки пчел с помощью камеры (Нектар советского производства) предлагают купить за 400 грн туда входит стекляная камера крышка м барабан с металической сеткой работает от 220.Стоит ли брать не сильно ли это трудоемкий процес? ? Считается экологическим и эффективным методом. Но есть нюанс, трудоемко -------- Тянет Автотья Никитична цветной телевизор "Горизонт", домой, и еще мешок презервативов к нему. Подружка и спрашивает, ну телевизор понятно, а презервативы то причем, да еще и мешок. На что Авдотья Никитична ответила, что при продаже, продавец ей сказал--------- " Оох и на....... ты сэтим телевизором Я же так подумал что если пасека в 5-10 семей то можна а если в планах поболее то уж трудоемко и времязатратно мое мнение.Вот и решил спросить совет у бывалых! Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
Игоревич Posted February 18, 2015 Share Posted February 18, 2015 Кто может подсказать за эфективность термооброботки пчел с помощью камеры (Нектар советского производства) предлагают купить за 400 грн туда входит стекляная камера крышка м барабан с металической сеткой работает от 220.Стоит ли брать не сильно ли это трудоемкий процес? ? Считается экологическим и эффективным методом. Но есть нюанс, трудоемко -------- Тянет Автотья Никитична цветной телевизор "Горизонт", домой, и еще мешок презервативов к нему. Подружка и спрашивает, ну телевизор понятно, а презервативы то причем, да еще и мешок. На что Авдотья Никитична ответила, что при продаже, продавец ей сказал--------- " Оох и на....... ты сэтим телевизором только что посмотрел видео ролик Генадий Степаненко обработка клеща с помощью термокамеры всем Советую к просмотру Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
Rad Posted February 21, 2015 Share Posted February 21, 2015 Проголосовал за обработку. Не от хорошей жизни. В прошлом сезоне столкнулся с такой вспышкой клеща, которой не видел за весь свой скромный стаж. Прихожу к выводу что для надёжности лучше с весны подавить активное размножение клеща в семьях, т.к. обработка в активный период крайне нежелательна и менее эффективна. А до осени сильно зараженная семья может прийти в плачевном состоянии. Для себя пришёл к выводу что наиболее экологичными препаратами являются щавелька и тимол. И то и то природные вещества, мягкие антисептики, главное просто не переборщить с дозировкой. Надо бы дымпушку прикупить, эти самодельные полоски и пудры с тимолом и испарение щавельки с пластины марудное занятие. Обработаю сразу после облёта раз и потом дважды с интервалом в пару дней когда матка выйдет на активный сев. Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
Александр Д Posted February 21, 2015 Share Posted February 21, 2015 Проголосовал за обработку. Не от хорошей жизни. В прошлом сезоне столкнулся с такой вспышкой клеща, которой не видел за весь свой скромный стаж. Прихожу к выводу что для надёжности лучше с весны подавить активное размножение клеща в семьях, т.к. обработка в активный период крайне нежелательна и менее эффективна. А до осени сильно зараженная семья может прийти в плачевном состоянии. Для себя пришёл к выводу что наиболее экологичными препаратами являются щавелька и тимол. И то и то природные вещества, мягкие антисептики, главное просто не переборщить с дозировкой. Надо бы дымпушку прикупить, эти самодельные полоски и пудры с тимолом и испарение щавельки с пластины марудное занятие. Обработаю сразу после облёта раз и потом дважды с интервалом в пару дней когда матка выйдет на активный сев. я в цйому році дума одною щавелькою без тімола обробить пушкою,а в активний сезон використовувать рослини для профілактики я думаю що результат буде добрий. Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
zaporojec Posted February 21, 2015 Share Posted February 21, 2015 в активний сезон використовувать рослини для профілактики я думаю що результат буде добрий. ? При условии если ульи оборудованы противоклещевыми сетками Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
гигиги Posted February 21, 2015 Share Posted February 21, 2015 Якось це все не логічно виходить. Осіння обробка - кліща знищено. Звідки йому взятися за зиму? Ну, припустимо, осінню кліща знищено не повністю і якійсь процент виживе, зимою розмноження немає (окрім можливо теплих районів, де зимою вирощується розплід), тобто навесні кліщ якщо і є, то дуже в незначних кількостях. Де є гарантія, що ви його дістанете зараз, якщо він вижив після осіннього геноциду і зимою? Це як стріляти гарматою по горобцях. 1 Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
roman-1 Posted February 21, 2015 Share Posted February 21, 2015 Переглянув відео про обробку бджіл у термокамері. Можливо і такий спосіб дієвий проти кліща. На мою думку знущання над бджолами. Я буду обробляти АПІВАРОЛЕМ. Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
Олександр Васильєв Posted February 21, 2015 Share Posted February 21, 2015 Переглянув відео про обробку бджіл у термокамері. ? А кто-то сейчас проводит обработку в термокамере? Уж очень трудоемкий процесс... Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
Пасічник 2 Posted February 21, 2015 Share Posted February 21, 2015 Де є гарантія, що ви його дістанете зараз, якщо він вижив після осіннього геноциду і зимою? Це як стріляти гарматою по горобцях. А ще бджоли весною можуть і принести кліщів, якщо рядом не благополучні пасіки. Саме найкраще буде провести аналіз на закліщеність бджолосімей, по методу Гайдара. Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
konoval_am Posted February 21, 2015 Author Share Posted February 21, 2015 Саме найкраще буде провести аналіз на закліщеність бджолосімей, по методу Гайдара. ? А тому запитаю більш досвідчених пасічників... Якщо перевірку закліщеності сім"ї проводити взявши за вихідний матеріал зимовий підмор а не живих дівчат? В кого які думки? Наскільки об"єктивними будуть подібні дані? Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
Мико Posted February 21, 2015 Share Posted February 21, 2015 . Якщо перевірку закліщеності сім"ї проводити взявши за вихідний матеріал зимовий підмор Наскільки об"єктивними будуть подібні дані? В подмор уйдёт самое слабое звено .Так что думаю результат будет не достоверный. Но попробовать надо .Но не для руководства к действию Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
Александр Д Posted February 21, 2015 Share Posted February 21, 2015 щоб оброблять у термо камері потрібно придбати її, пушкою обробляв і без сетки на дні був результат робив так, в вечері обробляв пошкою вранці, коли бджоли не пішли в роботу, знімав днища і опалював горелкою .трудоємко ну не більше як у камері. Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
konoval_am Posted February 21, 2015 Author Share Posted February 21, 2015 В подмор уйдёт самое слабое звено .Так что думаю результат будет не достоверный. Но попробовать надо .Но не для руководства к действию ? Просто я поміркував і зрозумів, що ніде в літературі не зустрічав інформацію про долю кліща, який зимує на бджолі, яка відійшла. В період активного сезону все зрозуміло - він спокійно перескочить на найближчу бджолу, яка пробігає по дну. А от в стані спокою виникає питання. Хочу навесні провести аналіз закліщенності з застосуванням від деяких сімей живих бджіл, від інших - підмору (а ще краще, думаю, від однієї сім"ї обидва варіанти). І тут багато чого стане відомо: 1. Якщо різниця в закліщенності буде незначна то можна зробити висновок про те, що кліщ відходить разом з бджолою і разом з нею і помирає; 2. Якщо в підморі кліща не буде - прийдемо до висновку що він відчуває загибель особини і переходить на більш здорову особину в клубі; 3. якщо кліща в підморі більше ніж в пробах живих бджіл то висновком напроситься те, що в зимівлі відходять в більшості своїй бджоли, вражені кліщем. 4,5,6. свої додаткові варіанти. Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
Бджолопотам Posted February 21, 2015 Share Posted February 21, 2015 Хочу навесні провести аналіз закліщенності з застосуванням від деяких сімей живих бджіл, від інших - підмору (а ще краще, думаю, від однієї сім"ї обидва варіанти). І тут багато чого стане відомо: В кожній сім'ї різна кількість кліща може бути, тому однозначних висновків Вам зробити мабуть не вийде. Весною коли просіюю підмор бджіл через сито то кліща можна виявити серед крихт воску і кристалів меду. І тут знову ж в різних сім'ях кількість коливається... Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
zaporojec Posted February 21, 2015 Share Posted February 21, 2015 2. Якщо в підморі кліща не буде - прийдемо до висновку що він відчуває загибель особини і переходить на більш здорову особину в клубі; ? Все ульи с сетчатым дном. Под каждым ульем лежит задвижка из белого пластика. На время обработок дымпушкой, закрываю сетку. Всю зиму под ульями, не закрывая сетки пролежали задвижки. Недавно осматривал. на четырех задвижкаж нашол 1-2 клеща Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
Александр Д Posted February 21, 2015 Share Posted February 21, 2015 2. Якщо в підморі кліща не буде - прийдемо до висновку що він відчуває загибель особини і переходить на більш здорову особину в клубі; ? Все ульи с сетчатым дном. Под каждым ульем лежит задвижка из белого пластика. На время обработок дымпушкой, закрываю сетку. Всю зиму под ульями, не закрывая сетки пролежали задвижки. Недавно осматривал. на четырех задвижкаж нашол 1-2 клеща щоб днища переробить на січате дно потрібно багато грошей і клопоту,і потрібно міняти конструкцію дна. Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
zaporojec Posted February 21, 2015 Share Posted February 21, 2015 щоб днища переробить на січате дно потрібно багато грошей і клопоту,і потрібно міняти конструкцію дна. ? Когда были деревянные ульи, были высокие донья с сетчатым подрамником, когда появились полистирольные ульи, сразу делал простые сетчатые донья. Сразу все делалось с сеткой Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
Николай77 Posted February 21, 2015 Share Posted February 21, 2015 Три остані роки оброблюю в квітні двічі "апиварольом" Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
Кузьмич Posted February 21, 2015 Share Posted February 21, 2015 щоб днища переробить на січате дно потрібно багато грошей і клопоту,і потрібно міняти конструкцію дна. Не правда . Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
гигиги Posted February 21, 2015 Share Posted February 21, 2015 Просто я поміркував і зрозумів, що ніде в літературі не зустрічав інформацію про долю кліща, який зимує на бджолі, яка відійшла......... 4,5,6. свої додаткові варіанти. Ну ось вам ще для розмірковування. Самка кліща живе 2 місяці літом, а та, що зимує, живе до 8 місяців. Без бджіл і розплоду кліщ живе 5 днів. А ще бджоли весною можуть і принести кліщів, якщо рядом не благополучні пасіки. Саме найкраще буде провести аналіз на закліщеність бджолосімей, по методу Гайдара. Це дуже правильний підхід. Звісно кліща принесуть. Але в такому випадку основне ураження бджолосімей буде відбуватись наприкінці літа, коли вже не буде трутового розплоду, а під удар потрапить бджолиний розплід, тобто ті бджоли, які повинні перезимувати. Я думаю, що протягом весни-літа бджоли мають мільйон шансів підхопити десь кліща і до осені отримають певний рівень закліщеності. Основні проблеми і злети виникають саме наприкінці сезону. Отже, який сенс у весняній обробці, якщо сім'ї добре перезимували і розвиваються без ознак сильного ураження? Я звісно не маю великого досвіду, але темою цікавлюсь. Є розроблена (науковцями, а не фантазерами-органіками) тактична система по боротьбі з кліщем (ІРМ), рекомендована в США, де ці проблеми йдуть з випередженням, і нам корисно це знати, щоб наші бджоли не опинились там, де американські. Оскільки кліща знищити неможливо, потрібно підтримувати його популяцію на безпечному рівні (поріг чутливості), при якому бджолосім'ї є толерантними до паразита. Тут я посилаюсь на Пенсильванський університет, але посилання на книжку загубив. Коротко йдеться про таке: Основні принципи системи: розуміння природи паразита, носія (господаря) та їх взаємодії; визначення порогу чутливості; використання різноманітних тактик, а не однієї; безпечність, вигода (фінансова), безпека для довкілля. Тактика боротьби на різних рівнях: 1) включає в себе процедури по догляду за бджолами (вибраковка старих стільників, розведення стійких до кліща порід бджіл - рекомендують "російську" породу, відбудова стільників з ячейками малого розміру, як у африканізованих бджіл, розміщення пасік на добре провітрюваних місцях - стверджують дає ефект); 2) фізико-механічні способи (будівельна рамка, сітчасте дно, термообробка); 3) біологічні способи - на данному етапі щодо бджільництва вивчається вплив грибкової мікрофлори на кліща варроа (я б ще додав трави); 4) "біораціональні" пестициди (кислоти, ментол); 5) стандартні токсичні пестициди. За цим підходом метою не є знищення кожного окремого кліща, а дотримання порогу чутливості. Хімічні засоби не виключаються, а застосовуються як остання можливість врятувати бджіл, коли інші засоби не дали результату і поріг чутливості перевищено. Центральним поняттям в системі є поріг чутливості, при якому господар толерантний до паразита. Знання порогу дозволяє лікувати ті сім'ї, які цього потребують. Візуальні ознаки захворювання (сильного зараження) відомі всім. До цього слід додати різні способи визначення закліщеності, такі як банка з цукровою пудрою, дослідження трутового розплоду тощо. Ці способи не завжди дозволяють розпізнати незначне зараження. Природне осипання кліща дозволяє ефективно визначити рівень закліщеності. Для цього застосовують дно з сіткою і липкий піддон, де залипають кліщі. Таке дно встановлюється на три дні. Таким чином можна визначити природне осипання кліща за день. Досліди Університету Делавер та інших свідчать, що в кінці літа 50 і більше кліщів на день (поріг) вимагають лікування. Бджолярі можуть індивідуально визначати поріг чутливості, залежно від обставин. Наприклад, якщо бджоляр не бажає застосовувати хімікати і готовий підвищити ризик втратити бджолосім'ю, то поріг можна підвищити. Навпаки, якщо прагнути зменшити ризики і не турбуватися з приводу хімії, поріг зменшують. До уваги також слід взяти стан довкілля, стан сімей та впливи вірусів на них. Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
Rad Posted February 21, 2015 Share Posted February 21, 2015 Якось це все не логічно виходить. Осіння обробка - кліща знищено. Звідки йому взятися за зиму? Ну, припустимо, осінню кліща знищено не повністю і якійсь процент виживе, зимою розмноження немає (окрім можливо теплих районів, де зимою вирощується розплід), тобто навесні кліщ якщо і є, то дуже в незначних кількостях. Де є гарантія, що ви його дістанете зараз, якщо він вижив після осіннього геноциду і зимою? Це як стріляти гарматою по горобцях. Я себе понимаю так, за малым исключением большинство осенних обработок не избавляют колонию от клеща на 100%. Причины на то разные, начиная с устойчивости отдельных особей клеща, и заканчивая самой простой и на мой взгляд самой распространенной - на какую-то как правило небольшую часть клещей препарат просто не попадает в достаточном для гибели количестве. Далее следует зимовка которая само собой является неблагоприятным периодом и для паразита и для хозяина, поскольку исключает наличие расплода позволяющего размножаться и тем и тем особям. С приходом весны обе популяции стартуют свое наращивание. Если мы не будем рассматривать перезаражение между семьями (не думаю что это в любом случае быстрый процесс), то у нас идет параллельное развитие и пчелы и клеща. Если мы в начале сезона наносим дополнительный удар по популяции клеща, то имеем шанс, что даже при недостаточной осенней обработке, количество клещей в семье не сможет вырасти к активному сезону до угрожающего уровня. Поэтому имеет смысл еще и весенняя обработка от клеща, но теми препаратами, которые не угрожают качеству меда. Как-то так. Чисто общие соображения дилетанта, на истину не претендую. Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
Александр Д Posted February 22, 2015 Share Posted February 22, 2015 щоб днища переробить на січате дно потрібно багато грошей і клопоту,і потрібно міняти конструкцію дна. Не правда . чому неправда Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
Recommended Posts
Join the conversation
You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.