Перейти к содержанию

Яка ж вона, істина?


Bombus

Рекомендуемые сообщения

Яка ж вона істина?

В. Пилипенко В. Гайдар Допис В. Пилипенка і В. Гайдара «Зберегти породи бджіл України» (1)викликав значний резонанс серед пасічницького загалу. І це дуже добре. Дивує лише те, що самовпевненість прихильників завезення чужих порід бджіл не має меж, але величезна кількість телефонних дзвінків з різних регіонів держави підтверджує те, що серед пасічників України противників завезення чужих бджіл значно більше, ніж їх прихильників. Навіть більше, наші опоненти В. Хижа, А.Кора, С. Ясько (2) стверджують, «... що наші колеги із Закарпаття (очевидно, В. Гайдар і В. Пилипенко) зовсім невірно їх зрозуміли... Ми завжди були і залишаємося прихильниками генетичного відтворення аборигенних українських бджіл, які були примусово метизовані в середині минулого століття завізними бджолами з Північного Кавказу і Кубані». Тож на якого дідька знову створювати в нашій державі заповідні зони чужинок? Адже всім зрозуміло, що того самого ефекту гетерозису досягають шляхом міжлінійного (3) і міжтипового (4) схрещування в межах породи, чи то українські, чи карпатські бджоли, а чужинки знову поширяться по всій державі. Чи зможе гарантувати В. Хижа та інші, що в кишенях чи валізах пасічники не будуть завозити чужоземних маток (щоб попробувати) в ту ж Полтавську, Сумську чи Хмельницьку область (сюди вже завезені бакфастські бджоли паном О. Проньком з Західної Європи, і він переконаний, що чинить вірно, бо одержав перше покоління помісних більш продуктивних бджіл, (5) а що далі...)? До речі, так робили кілька полковників запасу, які проживали в Мукачеві. В 1966 році, коли Закарпаття рішенням облвиконкому було оголошене заповідником щодо збереження карпатських бджіл, то вони виписували з Красної Поляни кавказьких маток на Чернівецьку область (на адреси своїх знайомих), а потім в автомобілях перевозили їх у Закарпаття, відмахуючись від карпатських бджіл. Доведення В. Пилипенка, як завідувача обласного бджолорозплідника, умовляння, застереження викликали в них лише самовпевнену насмішкуватість. І лише через кілька років (в 1970 р.) вони самі показали кліточки з штампами Красної Поляни, розповіли про все (хоча то вже давно не було таємницею), показали свої пасіки і вибачились, та потім регулярно брали на розпліднику маточники, плідних і неплідних маток карпатських бджіл. Чи гарантуєте Ви, шановний Василь Дмитрович, що з Кримського чи Одеського заповідників, відповідно кавказьких та італійських бджіл, які Ви пропонуєте створити, не завезуть у Полтавську, Сумську або ж Хмельницьку області маток згаданих порід? Чому в своїх дописах Ви не згадуєте про бакфастську бджолу, яку вже завезли на Хмельниччину і не тільки? А кримські пасічники кочують зі своїми пасіками не тільки по південних областях України, а вже і по центральних. Яка може бути сувора та надійна просторова ізоляція кавказьких та італійських бджіл, якщо Ви рекомендуєте використовувати їх для підвищення медової продуктивності та іншого раціонального використання в «зонах промислового розведення бджіл», і де границі цих зон? І ми знову наступимо на одні й ті самі граблі, відкидаючи досягнення селекціонерів як карпатських, так і українських бджіл на десятки років назад. Якщо Ви робите посилання на глибокі знання елементарної генетики та законів еволюційного розвитку, то чудово розумієте (виходячи з специфіки розмноження бджіл), що лінії в бджільництві не можуть бути довговічними, а більш довговічними є типи, які дають можливість (до речі, як і лінії) отримувати внутрішньопородні гібриди, яким властиве те саме явище гетерозису, що й при міжпородному схрещуванні, з тією лише різницею, що вони не вироджуються і чистота породи зберігається, що дає можливість одержувати нові 'лінії і типи та їх гібриди. Шановний Василь Дмитрович та його колеги за дописом уважно слідкують за вітчизняною пасічницькою періодикою, а тому повинні знати, що пасіки 77-ї лінії карпатських бджіл у Вучковому не стало не в результаті виродження, а внаслідок безвідповідального ставлення тих, хто повинен був оберігати пасіку, і вона за зиму 1986—1987 рр. загинула. (6) Всі роки до цього з пасіки у Вучковому доставлявся племінний матеріал на розплідницькі пасіки провідних бджологосподарств-репродукторів карпатських маток Північного Кавказу Росії, Узбекистану, Казахстану, де працювали досвідчені зоотехніки-селекціонери та науковці і з якими Мукачівський розплідник підтримував тісні зв'язки. Повідомлень про інбредну депресію не поступало. Та й не могло цього бути, бо на пасіці велася цілеспрямована селекційна робота з врахуванням попередження цього явища. А якби навіть цього не було і ніхто не вів ніякого відбору, тобто не вмішувалась людина, то ніякої «...природної поглибленої інбредизації та інбредної депресії...» не могло бути в силу специфіки біології бджолиної сім'ї. Про це свідчать відомі досліди розведення бджіл на ізольованих островах протягом багатьох років. Не можемо погодитись і з тим, «...що протягом останніх 20 років у вітчизняному бджільництві не використовують новітні селекційні досягнення...». Адже не міг пан В. Д. Хижа та його співавтори не помітити публікацію В. Гайдара та О. Гінзбурга «Селекція карпатських бджіл у напівзакритій мікропопуляції». (7) Це програма селекції карпатських бджіл, в основу якої закладені принципи відомої програми «Селекція бджіл в закритій популяції», запропонованої відомими у світі селекціонерами Р. Пейдж і Г. Лей-длоу. Адже застосування переважно розробленої нами програми в селекційному процесі з карпатськими бджолами дало можливість створити низку їх типів, які уже багато років успішно розводяться «в собі» без жодних ознак інбредної депресії . Та ці ж принципи цієї ж методики були використані і при створенні типу «Хмельницький» українських степових бджіл. (8) Саме ці методики враховують «...пластичність генетичного апарату медоносних бджіл, а ще і партено-генетичні їх особливості, і поліандрію...», і все інше, написане Вами. В. Д. Хижа та його співавтори пишуть, що «...в межах Закарпаття майже не можливо знайти чистопородних бджіл...», посилаючись на статтю «Пошук автохтонних бджіл карпатської породи для створення їх нового типу» (В. Гайдар та інші). (9) Насправді ж у статті викладені результати обстеження окремих, малочисельних пасік лише гірського Міжгірського району, то для чого знадобилось переносити висновки на все Закарпаття???! це при тому, що Василь Дмитрович, на відміну від інших співавторів статті, добре знайомий з пасічництвом, географією та природно-кліматичними умовами Закарпаття, бо тут він на початку сімдесятих років виконував дисертаційну роботу і зробив немало корисного. Йому також відомо, що на Закарпатті в долинних районах немало пасік, на яких утримують 300 і більше бджолиних сімей, а основну їх кількість розводять на пасіках близько 100 бджолосімей. Тому звертаємо увагу на те, що воістину наші колеги з Гадяча зовсім не вірно і, до того ж, заангажовано зрозуміли сутність цього повідомлення. Пан В. Д. Хижа та інші [2] ставлять питання «Чому останні 5—7 років пасічники України та Росії дедалі частіше скаржаться на низьку якість бджолиних маток із Закарпаття?». Тут би авторам, перш за все, було б доречним навести статистику таких фактів, а вона така, що попит на маток відселекціонованих карпатських бджіл із року в рік зростає і, переважно, з-за меж України. Як би це було так, як це подають В. Д. Хижа та його колеги, то виробництво маток в Закарпатті всі ці роки зменшувалось би, а воно, навпаки, зростало і за нашими даними в останні роки досягло ста тисяч в рік. I тут доречним було б поставити питання: чи завжди сто відсотків маток, що поставляються, високої якості? Чи відповідь на це питання визначається лише генетичними задатками бджіл тієї чи іншої породи? Та ні ж! Не тільки, бо якість маток визначається ще й сукупністю ознак і властивостей організму, що склались в процесі його індивідуального розвитку. Так от, тут маємо вплив зовнішніх факторів, які значною мірою визначаються, перш за все, кваліфікацією пасіч-ника-матковивідника. А вона ой яка різна! На жаль, реальна ситуація в Україні така, що є матковивідники, які не мають елементарних знань не тільки щодо виведення маток, а й щодо біології бджолиної сім'ї, а заборонити їм займатись виведенням і реалізацією маток неможливо. Тому від них поступають матки нижчої якості. Загальновідомо, що якість маток значною мірою визначається низкою зовнішніх факторів: це й якість сімей-виховательок і нуклеусних сімейок, і умови транспортування, і як бджоли приймуть матку при її підсадженні в сім'ю, тощо. На наш погляд, мінливість якості маток, яка визначається зовнішніми факторами (фенотипова), коливається в межах 10-30%. Тоді як генетична мінливість перебуває в межах декількох відсотків. А тепер щодо «безпристрасного» аналітика О. Комісара, (10) для котрого «Платон мені друг, але істина дорожча». Коли в 2002 році в «УП» готувалась до друку стаття М. Горніча «Порода, раса чи екотип?» з неправдивими виразами на адресу фундаторів вивчення карпатських бджіл Г. Аветисяна і В. Губіна, стало відомо, що ще до друку з нею ознайомлений і О. Комісар. Проте, на запитання В. Гайдара і В. Пилипенка він відповів, що зі статтею незнайомий. Та в кінці статті («УП». № 4 за 2002 р.) М. Горніч пише: «Висловлюю вдячність О. Д. Комісару за попередній перегляд статті і ряд цінних зауважень, частина з яких враховані при остаточній редакції статті». " То що ж Вам, шановний Олександр Данилович, дорожче, істина чи ...? Олександр Данилович, цінуємо Вас як спеціаліста і щиро дякуємо за суттєві зауваження. Але важко погодитись, що Ваш аналіз нашої статті безпристрасний (безсторонній). Це було б так, якби Ви цитували фрагменти наших праць чи інших авторів, а потім їх коментували. Тоді б це не дало Вам можливість пересмикувати факти. Ваш коментар - це коментар явно зацікавленого прибічника подальшого поширення кавказьких бджіл в нашій країні, ігноруючи загальновідому шкоду, яку вони завдали пасікам Радянського Союзу, в тому числі і нашої країни. І найгірше те, що всі негаразди розведення кавказьких бджіл Ви списуєте на колективну форму власності, при якій не завжди пасіки належно доглядались та не вся продукція ішла в комору. Так, це потрібно визнати, як і те, що при переході на розведення карпатських бджіл продуктивність пасік зросла, в тому числі і тих, які були в колективній власності. Тому на Ваше риторичне запитання «Кому заважають кавказькі бджоли?» може бути наступна відповідь. За офіційними даними контори бджільництва Луганської області, в першій половині 80-х років минулого століття, після створення там розплідника карпатських бджіл, продуктивність громадських пасік зросла на 50%. До того там були глибокі помісі місцевих бджіл з кавказькими. Переконливу перевагу карпатських бджіл по медозбору над кавказьким було одержано в 1974 році у виробничих умовах в Кемеровській області Росії, де випробовувались на медозборі 120 безщільни-кових пакетних сімей карпатських бджіл із Закарпаття і 120 - кавказьких з Північної Осетії. Медозбір карпаток був удвічі вищий. У 1975 році в Тюменській області пакетні сім'ї карпатських бджіл переважали по медозбору кавказьких у З рази, а в 1976 році у Новосибірській області - у 2,3 рази. Все це пояснюється різними біологічними особливостями бджіл цих порід. (11) Тепер щодо Вашої тези: «Стосовно українок карпатянки є іншою породою, точно такою ж іншою, як і кавказянки». О ні! Це далеко не зовсім так! Обидві породи бджіл нам дуже добре знайомі, як з власної багаторічної практики, так і з результатів їх дослідження на Українській дослідній станції бджільництва. Почнемо хоча б з того, що карпатські і українські бджоли є суто нашими українськими бджолами і їх природні ареали межують, а отже в процесії еволюції відбувалась їх асиміляція, тобто вони ставали дещо подібними, чого не можна сказати про кавказьких бджіл, які походять з далеких Кавказьких гір. Цього Вам уже ніяк не заперечити! Так? А отже, коли так, то ми ніяк не можемо говорити про рівноцінний вплив кавказьких і карпатських на місцевих бджіл України. Відомий професор В. П. Поліщук пише: «Масове завезення бджіл з Кавказу в минулі часи та безсистемне схрещування з українськими степовими призвело майже до повної втрати чистопородного матеріалу аборигенної породи. На багатьох пасіках тепер залишились помісі невідомих поколінь із зниженою продуктивністю та зимостійкістю». (12) При такій ситуації, з середини сімдесятих років карпатські бджоли почали масово розводити майже на всіх розплідниках України, що дало можливість майже повністю витіснити кров кавказьких бджіл та різко підняти продуктивність пасік. Не будемо зупинятись на цілій низці Ваших гіпотез, бо це гіпотези і не більше. Якщо ж пан О. Комісар не має інформації про існування «тихих крадіжок» серед бджіл, то створюється враження, що він ніколи не був на пасіках, де утримувались кавказькі бджоли і їх помісі поряд з іншими бджолами. В такому випадку варто було б проїхатись на пасіку Й. Жавка, В. Молостова й інших пасічників (особливо старшого віку), які з жахом згадують часи, коли на пасіках з кавказькими бджолами лютували гнильці і нозематоз, а злодійкуваті бджоли розносили ці хвороби по інших пасіках. Злодій-куватість кавказьких бджіл загальновідома у світі. Так, всесвітньо відомий німецький вчений Ф. Руттнер про кавка-зянок пише: «Бджоли схильні до блукання по вуликах і бджолиних крадіжок, (13) їх необхідно тримати в стороні від інших сімей. (14) З причини останніх властивостей кавказьких бджіл значно пізніше від завершення конкурсного випробування різних порід бджіл в Радянському Союзі, було визнано помилкою порівнювати продуктивність цих бджіл на одній пасіці з іншими породами. Не знаємо, з яких років минулого століття Ви, шановний Олександр Данилович, почали працювати з бджолами, але ми по-доброму заздримо Вам, що Ви не бачили страхіть, які в Україну в свій час принесли кавказькі бджоли, коли ще за межами пасіки стояв сморід гнилого м'яса або ж столярного клею (запахи європейського і американського гнильців), коли в окремих господарствах вже роками не було пасік, але в обласні контори бджільництва регулярно надходили акти весняних і осінніх ревізій пасік. Чому? А тому, що деякі господарства на бджілок списували десятки тонн буряку з метою зниження собівартості основних видів тваринницької продукції. З метою збереження чистопородності українських бджіл (а не їх сурогатів) необхідно створити (поки ще не пізно) заповідні зони, куди могли б увійти Полтавська, Сумська і Хмельницька області, а для карпатських бджіл - Закарпатська, гірські райони Івано-Франківської та Чернівецької областей. При цьому серед пасічників повинна вестись широка роз'яснювальна робота, проводитись регіональні семінари матковивід-ників, пасічників, організовані громадськими організаціями пасічників за сприяння та підтримки органів державної влади на місцях. І останнє. Глибоко поважаючи опонентів, Василя Дмитровича Хижу, Олександра Даниловича Комісара та інших, на закінчення хотілось би сказати наступне. Якщо для одних «істина дорожче за Платона», а для інших «застій не лише на пасіках, а й у головах», то вважаємо, що немає більше потреби дискутувати на порушену тему, і закінчити короткий допис такою белібердою: «Оно, конечно, оно і дєйствітєльно, что касатєльно, то і относітєльно, оно не как лібо что, а до-вєдісь такоє дєло, вот те і пожалуй ста». Дякуємо. Список літератури 1. В.П. Пилипенко, В.А. Гайдар. Зберегти породи бджіл України. / / Український пасічник -2008. -№5. -С. 17-21. 2. Хижа В., Кора А., Ясько С. Застій не тільки на наших пасіках, а й у наших головах. // Український пасічник - 2008. - № 7. - С. 21-23. 3. Тимченко Н.Н. Гибридьі карпатских пчел. // Пчеловодство - 1983. -№ 9. - С. 11. 4. Боднарчук Л., Гайдар В., Керек С. Міжтипові гібриди карпатських бджіл у Криму // Український пасічник. - 2000. - № 7. - С. 4. 5. Пронько О. Роздуми про дійсність, або покаяння Пронька. // Український пасічник. - 2008. - №7. - С.23-25. 6. Боднарчук Л., Гайдар В., Пилипенко В., Кізман А. // Пасіка. -1996. - № 5. - С.22-23. 7. Гайдар В., Гінзбург О. Селекція карпатсь¬ких бджіл у напівзакритій мікропопуляції // Український пасічник. - 1998. - № 9. - С. 2. 8. Поліщук В., Головецький І., Яцишин Д. Селекція українських бджіл на Хмельниччині / / Український пасічник. - 2003. - № 2.- С. 11-13. 9. Гайдар В., Керек С, Папп В., Кізман А., Кейль Е. Пошук автохтонних бджіл карпатської породи для створення їх нового типу // Український пасічник. - 2008. - №2. - С. 6 -10. 10. Комісар О.Д. Про науковий підхід до факторів про породи бджіл. / / Український пасічник. - 2008. - № 7- С. 19-21. 11. Гайдар В. Карпатські бджоли в пакетній справі. // Український пасічник. - 1999. - № 4,- С. 22-24. 12. Поліщук В.П. Бджільництво. - Львів, 2001.-С. 111. 13. Ф. Руттнер. Расн пчел. Пчела и улей. -М.: Колос, 1969. - С.42. 14. Ф. Руттнер. Техника разведения и селекционньїй отбор пчел. - М.: АСТ, Астрель, 2006.-С. 125.

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Эта статья опубликована в каком-то журнале, кажется, надо бы указать источник, чтоб не обидеть издателя. А истина, действительно, многогранна. С теми же самозабвением и усердием, с которыми В.А. Гайдар выступает против иноземных пчел, он способствует разрушению других экотипов (если не сказать, пород) пчел в Украине, отправляя своих маток и пчеловакеты во все подряд регионы Украины, даже в те, которые означены планом породного районирования как места обитания той же украинской степной... :IMHO1:

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Это №1 УП за 2009 год.

Да, я уже понял, как раз сегодня дошел ход до ознакомления с материалами журнала. Но эти мысли я уже где-то тоже читал...
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

bombus, ну и в чём тут в бомба? в том, шо авторитеты ругаюцца? :dntknw: Я брал маток с Мукачево и Гадяча. Сравнивая их, я свой выбор сделал.. И никака "широка роз'яснювальна робота" меня не убедит, что снег зеленее травы...:ae: А про кавказкие пчёлы- слышал отзывы старых пчеловодов.. ни одного положительного... :dntknw: А то что мэтры спорят.. штож, бизнес есть бизнес.. :ax:

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Я брал маток с Мукачево и Гадяча. Сравнивая их, я свой выбор сделал..

И каков же он, выбор Ваш, коллега? В аватаре не заполнено...
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Не хотелось делать кому то рекламу а кого то обгаживать.. но если настаиваете.. то мой выбор- карпатки+ селекция из собственных самых продуктивных семей.. а к степным- не подойду на пушечный выстрел :ah: Я понимаю, что в мне могло просто не повезти, и может в других матководов (тех же Егошиных) матки более "степные" Но проверять у меня желание отпало.. и не только у меня, а и у коллеги который выписывал "українських степових" вместе со мной... Вспоминаем мы об этом случае всегда со смехом.. это ж нада было такое выписать.. :umora: Зы Шо ещё смешно... выписывались эти матки по большому блату, при содействии одного из людей, упомянутых в статье в посте №1 ;)

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Я тоже думаю надо держатся тех пород пчел которые есть в Вашем регионе, и заниматся селекцией лутших семей и выбраковкой худших :IMHO1: . А выписка племенных маток не всегда себя оправдывает. Держать читоту породы можно только на хуторе, или поменять маток и соседям :umora: . И весь шум около этой темы не больше чем реклама своего бизнеса :af: . Щось на зразок: захистимо нашого товаровиробника в машинобудуванні :wave: .

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

А выписка племенных маток не всегда себя оправдывает. Держать читоту породы можно только на хуторе, или поменять маток и соседям

Я тоже думал так же точно, даже знаю, что есть старые пасечники, которые за свою жизнь не купили ни одной матки. И они тоже всем довольны, правда, раз в несколько лет им приходится начинать почти с нуля по непонятным им причинам... Если разобраться в вопросе глубже, то пчеловоду всё равно какой породы к него пчелы, ибо важен результат прежде всего. Но так получается, что мы в понятие "порода" вкладываем какой-то особенный смысл, прежде всего основанный на результатах. По сходным с Вашими причинам я также не пытаюсь подойти на близкое расстояние к карпаткам, опыт коллег останавливает... А может, нужно как-то по-другому определять принадлежность пчел к каким-либо экотипам? Можно было бы назвать просто: "Пчелы Егошинской селекции", "Пчелы от Гайдара", например... Вот тогда мы обговаривали бы не какие-то породные свойства, а скорее результаты работы матководов, например, их успехи в медовой селекции пчел. Тогда вполне могло бы иметь место вот такое сообщение: -"На медосборе в ..году в ..области карпатки от Гайдара собрали в среднем ...кГ мёда, а карпатки от Хомы - другое количество. Вот тогда, возможно, происходил естественный отбор в среде самих ведущих пчеловодов. И так - по всем породам и по всей территории страны.
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Спору нет--карпатские пчелы неплохие.В начале своей пчеловодной деятельности :umora: я просто поражался качеством засева,работоспособностью.Но со временем заметил,что их дочки-внучки снижают показатели.Снова начались поиски и теперь предпочитаю украинку,хотя по внешним признакам разница не такая уж и заметная.Вот у меня вопрос--в международный пчелокругах названные мною породы узаконены официальным признаниями?Желательна ссылка на документ,время его выхода и "мокрая" печать.А так все смахивает на бизнесборьбу,противостояние школ.

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

bombus, ну и в чём тут в бомба? в том, шо авторитеты ругаюцца?

Наверное у меня больше развито правое полушарие мозга. Я поклонник людей умеющих красиво выражать свои мысли. Я получаю удовольствие от чтения этой статьи, сравнимое с просмотром спектакля, например. То, что перед нами разворачивается спектакль, действие -надцатое, у меня лично, нет сомнений. При этом стоит оценить стиль написания. Так и хочется воскликнуть: "Учитесь, Киса!" :) Вот, например, такие фразы: А тепер щодо «безпристрасного» аналітика О. Комісара, для котрого «Платон мені друг, але істина дорожча». Якщо ж пан О. Комісар не має інформації про існування «тихих крадіжок» серед бджіл, то створюється враження, що він ніколи не був на пасіках, Не знаємо, з яких років минулого століття Ви, шановний Олександр Данилович, почали працювати з бджолами, але ми по-доброму заздримо Вам Ну а это, ваще шедевр:І останнє. Глибоко поважаючи опонентів, Василя Дмитровича Хижу, Олександра Даниловича Комісара та інших, на закінчення хотілось би сказати наступне. Якщо для одних «істина дорожче за Платона», а для інших «застій не лише на пасіках, а й у головах», то вважаємо, що немає більше потреби дискутувати на порушену тему, і закінчити короткий допис такою белібердою: «Оно, конечно, оно і дєйствітєльно, что касатєльно, то і относітєльно, оно не как лібо что, а до-вєдісь такоє дєло, вот те і пожалуй ста». Дякуємо. Проня Прокоповна - отдыхает! Насколько я наслышан об Олександре Даниловиче, он тот еще боец и надеюсь, что одним февральским вечером, они сядут с Н.Л. Горничем, хыльнут по стопочке виноградной медовухи или, на худой конец, Рorto pineau des Charentes 1867 г и сочинят ответ, достойный ответа запорожских казаков турецкому султану и нам с вами, на потеху. По поводу маток. Все мы понимаем, что мир меняется. Меняется стремительно и, к сожалению, без нашего желания и участия. Границы открыты, запрещающие законы - не "канают", ветслужба - разрушена, пчелоконторы - давно превратились в частные лавочки, где бал празднует - его величество ЕВРО. Взывать к самосознанию конкретных людей или всего общества, в таких условиях - бесполезно. Эти рычаги не действуют, а вызывают, как минимум, злобную усмешечку - типа " ага, рассказывайте, рассказывайте, мы вас уважно слухаем". ;) Покупать будут то, что проверено годами или втюхнуто с помощью навязчивой рекламы (если будет за что покупать). Рекламу мы видим и читаем ее годами в журналах. Один номер журнала рекламирует украинскую, следующий - карпатку. Появился новый журнал - пошла реклама новой породы, кавказской. Мне это напоминает немного наш политикум, когда власть меняется, а результат все равно один и тот же, что с Ющенко, что с Тимошенко, что с Януковичем. Кого не выбираем, поддавшись на слащавые посулы - в результате отрымуемо пустые карманы и привкус лапши на ушах. Можем ли мы что-то изменить в происходящем? Сомневаюсь. Поэтому давайте расслабимся и получим удовольствие от прочтения. Бунтарский характер О. Д. Комиссара известен многим. К 1-му номеру БК, вряд ли успеет с ответом, ко второму - в самый раз. Ждемс! :ole_ole::az:
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Но эти мысли я уже где-то тоже читал...

В ППЗ за прошлый год , нето 23, не то24 номер!
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Вспоминаем мы об этом случае всегда со смехом.. это ж нада было такое выписать..

А вы б взяли да поделились, мож мы тоже посмеёмся , и плиз в чём причина смеха, кратко , для общего ознакомления. Может кому польза будет, с ув :hi:
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

В ППЗ за прошлый год , нето 23, не то24 номер!

Точно, а то я уже начал беспокоиться о здоровье своем... Спасибо, коллега! :az:
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Ждемс!

Я жду, жду и, возможно, не там где надо Ваш ответ на злобный напад на Вас Деда Василя " Вдж. Круг" №3 за 2008г. стр. 2- 3. Шануемось! Свое мнение о породах уже высказал. Каждый кулик хвалит свое болото.
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Через рамблеровский поисковик набрал "мировые породы пчел".На нескольких страницах утверждается ,что общепризнаными в мировом пчеловодстве считаются три породы--итальянская,серая горная кавкизская и краинская.К последней,как я понимаю,относятся карпатская и украинская.Но популяции со своими отличиями,продиктованнымии условиями ареалов!Вы будете смеяться,но поборники кавказских пчел,называя положительные стороны карпатянки,к крупным ее недостаткам относят... в-о-р-о-в-в-и-т-о-с-ть.При этом чуть ли не теми точно словами,что и в памфлете-отповеди цитируемого выше и уважаемого мною "Украинского пасечника".Обычная борьба за рынок и если Комиссар двигает какую-то пчелу,неугодную ужгородской корпорации,то пусть борются,нам хуже от этого не станет,а обогатимся новыми знаниями и более дешовыми матками!

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Я жду, жду и, возможно, не там где надо Ваш ответ на злобный напад на Вас Деда Василя " Вдж. Круг" №3 за 2008г. стр. 2- 3. Шануемось!

:ay:Сергей Николаевич, должен же кто-то быть глупее. Пусть это буду я, с меня не убудет. Когда так реагируют на простой флейм в интернете, значит зацепило по самое никуда. Значит есть за что. :ay: А меня, сравнение с мифическими существами, не зацепило, а улыбнуло. Впрочем, с момента появления на форуме "тех, кого е кому захыщаты", :) я уже не удивляюсь никакой мышиной возне вокруг моей скромной персоны. ;) Бог им судья, а я - все прощаю. :az:
общепризнаными в мировом пчеловодстве считаются три породы--итальянская,серая горная кавкизская и краинская.

Все правильно! В нашем же, украинском случае, разговор идет не о породах, а о "брендах" ими торгующих. Давным давно есть современные методы определения породной принадлежности. Господа спорящие, на мой взгляд, должны опубликовать результаты анализов, проведенных под эгидой Института пчеловодства, как минимум, в наивной надежде избежать протекционизма. Только после того, как будет доказано, что они работают с племенным материалом, можно будет разговаривать о каком то сравнении полезных хозяйственных качеств семей с матками, продуцируемыми от племенных, в разных областях Украины, на разном взятке, при разных климатических условиях, в различных системах пчеловождения и так далее. Я с большим уважением отношусь к В. Гайдару. Считаю, что человеку с его опытом, знаниями, человеческими качествами стоило бы сконцентрироваться на научно-исследовательской работе и оставаться "незапятнанным" бизнесом. У нас не так много в Украине вещей, которыми мы можем гордиться. Неплохо бы было иметь, нечто наподобия "Института карпатской пчелы", где самое место для приложения знаний В. Гайдару. Но это сугубо мое :IMHO1: . Жизнь жестче и несправедливее и мы маемо тэ що маемо. Даже в таких скрутных экономических условиях до нас доходят слухи, что именно В. Гайдар, первым, пытается наладить промышленное ИО маток на Украине. Надеемся, что не за горами и продуцирование собственных ИО маток украинской и карниковской пород. Наличие возможности получения чистопородного материала - запорука от страхов, описанных в статье выше. В конце отмечу, что только В. Гайдар, из нашей пчеловодной элтиы, не побоялся, не только открыто почтить своим присутствием форумное пространство СНГ, но и принять участие в диспутах, далеко не всегда "корректных", по отношению к человеку с его опытом. Пусть кто-то считает это продуманным пиар ходом. Пусть. Но самим своим отношением и поведением на форумах В. Гайдар заслужил еще большее уважение и как принято говорить, добавил очков в свою копилку. Шануемся. :az:
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Пусть кто-то считает это продуманным пиар ходом. Пусть. Но самим своим отношением и поведением на форумах В. Гайдар заслужил еще большее уважение и как принято говорить, добавил очков в свою копилку.

Заслуг Гайдара никто не умаляет, я во всяком случае, такого не наблюдал. Но к поведению на форумах вставлю словечко. Всё было бы еще лучше, если бы уважаемый Василь Антонович отвечал на поставленные вопросы, а не игнорировал их. Не всем же понятно навсидку то, что корифей подразумевал сказать между строк. Хочется получать основательные ответы, тогда и брэнд будет продвигаться с еще большей силой. :IMHO1:
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Бортник,я смутно подозреваю,что у Гайдара есть двойник.Он-то и появляется время от времени на форуме.А настоящий Гайдар в кабинетной тиши или уютной облетной камере науку двигает.Иначе как понять откровенный бизнес и ученые изыскания?

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

как понять откровенный бизнес и ученые изыскания?

Говорят, человек добившись результата на одном поприще, желает самоутвердиться в другом. Это нормально. Мужик. Тем более он не скрывает это за витиеватыми отмазками в альтруистическом желании повысить уровень... бла бла бла. :)
Всё было бы еще лучше, если бы уважаемый Василь Антонович отвечал на поставленные вопросы, а не игнорировал их.

Бортник, я следил за постами Гайдара и понимаю о чем ты говоришь. Представь себе, ты специалист по тонкой работе с металлом, занят в десятке других дел и вопросов, спешишь, пробегая мимо песочницы, на обед. А из нее, карапуз в панамке, с дырочками, кричит: Дяденька, расскажите мне почему металлический совочек тяжелее пластмасового? И ты присаживаешься возле мальчонки и начинаешь объяснять про удельный вес...А в животе бурчит...И ты махаешь рукой и говоришь: Пусть тебе папа расскажет или Подрастешь - поймешь!( что в переводе значит - ребята, прочтите, хотя бы, парочку книг по основам селекции и тогда вступайте в мало -мальский аргументируимый спор, с мэтром) :dntknw::)
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Бортник, я следил за постами Гайдара и понимаю о чем ты говоришь.

Я тоже понимаю, о чем я говорю. И Гайдар понимает, скорее всего.
Представь себе, ты специалист по тонкой работе с металлом, занят в десятке других дел и вопросов, спешишь, пробегая мимо песочницы, на обед.

Возможно, что и так. Но человек зашел на форум далеко не свинопасов, и если о чем-то скзал и его просят разъяснить, то нельзя быть таким прошенным :IMHO1: , потому что человек продвигает свой брэнд... А в этом брэнде и мои денежки есть, пусть небольшие, но кровные. Имею право задать вопрос даже мэтру... А так у пробегающего мимо продавца пластмассовых совочков кто-то из песочницы спрашивает: - Дяденька, а почему в проданный Вами совочек помещается меньше песочка, чем в такой же точно металлический? , - а дяденька буркнул в ответ что-то непонятное и с деловым видом обремененного вниманием и безмерным уважением клиентов продавца - удалился... Ну что ж, подождем, я согласен...
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Бомбус (шмель), прежде всего, благодарим Вас за размещение нашей статьи на форуме. Вместе с тем убедительно просим Вас внести изменения (отредактировать) в статью, чтобы она полностью соответствовала оригиналу, напечатанному в журнале "Український пасічник". В частности, сохранить все ссылки на первоисточники, а их 14. Также желательно сохранить и выделения жирным курсивом, что упростить восприятие довольно обширного материала. Это у форумчан снимет ряд вопросов и не только....

он способствует разрушению других экотипов (если не сказать, пород) пчел в Украине, отправляя своих маток и пчелопакеты во все подряд регионы Украины, даже в те, которые означены планом породного районирования как места обитания той же украинской степной...

Бортник, эти Ваши обвинения читаю не в первый раз и воспринимаю их как продвижение репродуцированного Вами материала и не больше, а более серьёзный ответ найдете при внимательном чтении нашей статьи.
И весь шум около этой темы не больше чем реклама своего бизнеса

Реклама бизнесу всегда нужна, но не моему.... Уважаю справедливость и порядочность, которой нас учили во времена СССР. И чтобы не говорили, а все же этих качеств у людей того времени больше.
"На медосборе в ..году в ..области карпатки от Гайдара собрали в среднем ...кГ мёда, а карпатки от Хомы - другое количество.

Все пчеловоды, занимающиеся репродукцией карпатских маток, как нашей страны так и других получают племенной материал с одного единственного источника Национальный научный центр "Інститут бджільництва імені П.І. Прокоповича УААН". Єтот материал создан под моим руководством и пока я принимаю всевозможные меры для его сохранения и совершенствования.
в результате отрымуемо пустые карманы и привкус лапши на ушах.

За людей нашего государства обидно, но сам такого не навижу
Обычная борьба за рынок и если Комиссар двигает какую-то пчелу,неугодную ужгородской корпорации

Нет это не так! Далеко не так! Надо понять, что надо беречь то, что имеем сейчас на наших пасеках. Надо всегда помнить, что кавказянку уже двигали, а ее последствия выдвигали карпатской пчелой.
Всё было бы еще лучше, если бы уважаемый Василь Антонович отвечал на поставленные вопросы, а не игнорировал их.

Бывает - интуиция подсказывает, что лучше промолчать....
Иначе как понять откровенный бизнес и ученые изыскания?

Откровенно - если бы не мой и других моих коллег бизнес, то то не было бы тех типовкарпатских пчел, что созданы нами. Ведь в нашем государстве, к сожалению, так мудрено устроено, что деньги на племенную работу, в основном, получают те, что конкретно ею не занимаются.
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Ведь в нашем государстве, к сожалению, так мудрено устроено, что деньги на племенную работу, в основном, получают те, что конкретно ею не занимаются.

Это не только в пчеловодстве, это в любой сфере так. :angry:
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Вместе с тем убедительно просим Вас внести изменения (отредактировать) в статью, чтобы она полностью соответствовала оригиналу, напечатанному в журнале "Український пасічник".

Только из глубокого уважения к Вам, Василий Антонович и в надежде на беспрецедентную скидку в этом году! :) Р.С. Доберусь до сканера - сделаю то, что возможно в моих, скромных силах.
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Цитата(Бортник @ 31.1.2009, 22:15) он способствует разрушению других экотипов (если не сказать, пород) пчел в Украине, отправляя своих маток и пчелопакеты во все подряд регионы Украины, даже в те, которые означены планом породного районирования как места обитания той же украинской степной... Бортник, эти Ваши обвинения читаю не в первый раз и воспринимаю их как продвижение репродуцированного Вами материала и не больше, а более серьёзный ответ найдете при внимательном чтении нашей статьи.

О каких обвинениях Вы говорите, Василь Антонович? Мне очень хочется разобраться в этом вопросе, а Вы, на мой взгляд, всячески уходите от ответов. Не стану говорить, что я от этого в восторге. А статью я прочел внимательно еще в прошлом году, отчего она отложилась в памяти. Так вот, на задаваемые Вам вопросы я не нашел там ответов, уж извините... А читатель продолжает интересоваться...
Все пчеловоды, занимающиеся репродукцией карпатских маток, как нашей страны так и других получают племенной материал с одного единственного источника Национальный научный центр "Інститут бджільництва імені П.І. Прокоповича УААН". Єтот материал создан под моим руководством и пока я принимаю всевозможные меры для его сохранения и совершенствования.

А почему же тогда результаты у всех разные, если материал один и тот же? И попутно вопросик, уж не обессудьте. Расскажите как Вы проводите селекцию пчел по медовому направлению? Или ограничиваетесь только расплодным? Я тут озвучиваю вопросы и других интересующихся этой темой пчеловодов. Очень надеюсь, что в этот раз интуиция Вам подскажет что-то другое, чтобы круг снова не замыкался на вот таких сообщениях:
Цитата(Бортник @ 2.2.2009, 19:05) Всё было бы еще лучше, если бы уважаемый Василь Антонович отвечал на поставленные вопросы, а не игнорировал их. * Бывает - интуиция подсказывает, что лучше промолчать....

Очень надеюсь, что не обидел Вас, с наилучшими пожеланиями :hi:
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Присоединяйтесь к обсуждению

Вы можете написать сейчас и зарегистрироваться позже. Если у вас есть аккаунт, авторизуйтесь, чтобы опубликовать от имени своего аккаунта.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вставлено с форматированием.   Вставить как обычный текст

  Разрешено использовать не более 75 эмодзи.

×   Ваша ссылка была автоматически встроена.   Отображать как обычную ссылку

×   Ваш предыдущий контент был восстановлен.   Очистить редактор

×   Вы не можете вставлять изображения напрямую. Загружайте или вставляйте изображения по ссылке.

×
×
  • Создать...