Перейти к содержанию

Поліська лісова порода бджіл


ДобровоЛ

Рекомендуемые сообщения

ПОЛІСЬКА ЛІСОВА ПОРОДА БДЖІЛ Дуже образливо, коли нашу ПОЛІСЬКУ ЛІСОВУ тут згадують інколи і то лише як різновид середньоросійської. А після аварії на Чорнобильській ЧАЕС, їй , як і всьому нашому Поліссі, було нанесено невиправних втрат. Присутні на форумі всі порододи бджіл, а сіра кавказька навіть двічі(в одному з варіантів дописано ще - гірська, але це одна і та ж бджола) . Чому ми так легко позбуваємось тисячолітніх золотих надбань наших предків, не цінимо своє, рідне?! Народ, що не береже свою історію, не цінить надбання своїх предків, приречений на вимирання. Пам'ятаймо це! Отож, прагнучи не уподобитися до " вимираючого виду" , вирішив відкрити цю тему. Поліські бджоли належать до темних лісових бджіл, які населяють природно-географічну зону Полісся (північні райони Київської, Житомирської, Чернігівської, Рівненської, Волинської та Сумської областей). Вони древні аборигенні бджоли України, що згадуються при описах господарської діяльності і побуту слов'янських племен (насамперед, древлян) докиївської доби і Київської Русі. Саме ці бджоли забезпечували наших предків медом, воском, різними напоями як для власного споживання, так і для торгівлі на внутрішньому і зовнішньому ринках, вони були також обов'язковою складовою частиною данин, обмінів, подарунків, податків і при справлянні культових обрядів. Поліським бджолам властиві характерні породовизначні ознаки. Вони переважають інші українські породи (степову і карпатську) за величиною, будуючи комірочки стільника більшого розміру (!), тому й маса особин, що народжуються, вища. За М. Ф. Шеметковим (1991 p.), робочі бджоли мають живу масу при виході із комірки 125,3 мг, матки — 201,2 мг. У них більший розмір крил та воскових дзеркалець. Забарвлення бджіл темно-сіре, без жовтизни. Довжина хоботка — 5,9—6,3 мм, ширина третього тергіта — 4,8—5,2 мм, кубітальний індекс — 1,4—1,9, дискоїдальне зміщення негативне. Печатка меду виключно біла ("суха") . Стільники будують високоякісні, без воскових перемичок. Гнізда прополісують слабо. Породною особливістю є підвищена агресивність. Вони різко збуджуються при огляді сім'ї і нападають на пасічника, збігають донизу, звисаючи на нижній планці вийнятого стільника. Будучи агресивними, все ж свої гнізда від бджіл-злодійок захищають слабо. Природно-кліматичні умови середньої європейської частини зумовили високу зимостійкість і витривалість поліських бджіл, їх безоблітний період може становити 6—7 місяців. Породною особливістю, яку відзначають сучасні дослідники, є підвищена опірність до нозематозу та європейського гнильцю, а за падевим токсикозом вони залишають першість лише українським бджолам. Проте на початку століття ряд авторів вказували на спустошення пасік у селянських господарствах саме від гнильцю. Про це повідомляв, наприклад, вчитель Т. Нестерук (1911 р.) при описі стану бджільництва в Овруцькому повіті Волинської губернії. Весняний розвиток бджолині сім'ї розпочинають пізніше від інших порід, однак він відбувається інтенсивно і закінчується до середини червня. Поліські бджоли дуже рійливі, та ця характеристика залежить від об'єму вулика, в просторих сучасних вони рояться менше. Підтримуючий медозбір стимулює нарощування розплоду, але ройовий стан знижує льотну активність, відбудову стільників, розвиток сім'ї. Вивести її з такого стану, застосовуючи сучасні протиройові заходи, неможливо. Це можна зробити лише тоді (І. Г. Багрій, В. Д. Броварський, 1995), коли вийде рій-первак і пасічник знищить усі маточники (крім одного), або із настанням інтенсивного медозбору (3—3,5 кг за добу). Відмічають високу відтворювальну здатність бджолиних маток у період інтенсивного розвитку — 1500—2000 і до 2500 яєць на добу, що досягає живої маси самої матки. Випадки тихої заміни і співіснування двох маток бувають виключно рідко. Поліські бджоли цілеспрямовано використовують медозбір із характерних для зони Полісся рослин: гречки, липи, вересу, крушини, лучного різнотрав'я, малини, ожини, тобто для них характерна флороспеціалізація. За умов квітування різних медоносів, а також при слабкому чи непостійному медозборі вони неактивні в його пошуку і значно поступаються за продуктивністю іншим породам. Медова продуктивність сім'ї поліських бджіл досягає 70 кг. Вивчення біологічних та господарськи корисних ознак поліських бджіл України, їх випробування порівняно з іншими породами проводилось колишньою Українською дослідною станцією бджільництва в 1964—1972 pp. (А. І. Іванченко, В. І. Чаркіна, П. Г. Зубко, М. А. Бабич). Ще за часів Радянського Союзу у середньому від бджолосім'ї пасіки колгоспу ім. Кірова Сарненського району Рівненської області одержували по 30— 34 кг валового меду і 0,3—0,47 кг воску. Тоді ж результати трирічного породовипробування в умовах радгоспу "Комсомолець Полісся" Чорнобильського району Київської області показали деяку перевагу поліських бджіл за валовим збором меду від бджолосім'ї (26,7 кг) над карпатськими (23,4 кг) і сірими гірськими кавказькими (26,6 кг), воскопродуктивність становила відповідно 0,23, 0,33 і 0,19 кг. Поліські бджоли мали кращі показники зимостійкості (відхід у підмор, опоношування гнізд) і нарощування розплоду після періоду спокою. За зимовим споживанням кормів породи характеризувались однаковими результатами. Колишньою Українською дослідною станцією бджільництва виведено дві лінії поліських бджіл, які були передані для розведення у північні райони вищезгаданих областей України (В. Д. Броварський, І. Г. Багрій, 1995). Для поліпшення господарськи корисних ознак використовується генетичний фонд карпатської породи бджіл. У державному масштабі селекційну роботу координує Науково-виробничий селекційний та навчальний центр. М. Ф. Шеметков (1987 р.) вважає, що темні лісові (поліські) бджоли перебувають на межі повного зникнення в результаті завозу інших порід бджіл і безконтрольного їх використання в напрямах поглинального схрещування. Однак, зважаючи на пристосованість до природно-кліматичних умов Полісся і ряд виключно господарськи корисних ознак (висока яйценоскість маток, ефективність монофлорного медозбору, умілого використання взятку з із гречки, липи, вересу, крушини, лучного різнотрав'я, малини, ожини, високоякісна воскопродуктивність, стійкість в умовах тривалого безоблітного зимового періоду до ряду захворювань), вони становлять значний інтерес для селекціонерів, поліських пасічників та любителів цієї породи. На Житомирщині створюють Центр із відродження унікальних поліських темних лісових бджіл. Про це в коментарі кореспондентові Укрінформу повідомив доктор ветеринарних наук, директор Національного наукового центру "Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича" Олександр Галатюк. «Наш інститут розпочав роботу з відродження цієї породи, тому що темна лісова бджола втрачена в Європі. Провідні європейські науковці також зацікавилися цією темою та вивчають її. Навіть постало питання про те, якщо буде створено таку пасіку, то її включать до європейського реєстру, і, можливо, виділять фінансування», - зазначив Галатюк.Він розповів, що це буде пасіка з племінного розведення щонайменше на 500 бджолосімей, яка слугуватиме виключно справі розведення саме поліської темної бджоли. «Наша поліська..., карпатська й українська степова - це три прекрасні бджолині породи, і ми пишаємося з того, що вони у нас є», - підкреслив науковець.Принагідно він зазначив, що Україна посідає п'яте місце в світі після Китаю, Аргентини, Індії та США за якістю меду і водночас перше в Європі, адже "таких ароматів і різноманіття меду ніде більше немає". Підготовлено за інформацією іннету. Вже після аварії на Чорнобильській атомній станції, на двох старих деревах поблизу стертого з лиця землі, при зачищенні 10-км зони ЧАЕС, села Янів, я на власні очі спостерігав кілька років дві борті, де жили поліські лісові бджоли, залишені переселенцями. На жаль, одна з них звалилася від ваги зібраного меду, як розповідали ліквідатори наслідків аварії, а де ділась інша, - й до сих пір так ніхто й не знає. :vinny:Просьба висловити тут свою думку тим, кому не байдужа ситуація, що склалася з цією аборигенною українською породою, хто до цих пір, незважаючи на її "кусючість", переконаний у тому, що ця порода для нього найкраща.

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

ПОЛІСЬКА ЛІСОВА ПОРОДА БДЖІЛ Просьба висловити тут свою думку тим, кому не байдужа ситуація, що склалася з цією аборигенною українською породою, хто до цих пір, незважаючи на її "кусючість", переконаний у тому, що ця порода для нього найкраща.
Підтримую хотулося побільше про неї знати, а ще краще випробувати в себе ... та тільки деж тепер вона залишилася, і чи дійсно вона ще є?
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Николай13, Є ще трохи, Миколо! А у Вас вона, якраз на Н.- Сіверщині, колись скрізь і була. І сторіччями - у бортях. Зверніться до Житомира, прочитайте уважніше, там у статті є дані і імена. Ще є форумчани з Рівенщини та Житомирщини і Волині з поліською лісовою . Та я й сам би спробував , але пасіка на 6-ти сотках. Сусіди зроблять мені "імпічмент" :rofl: і :refery:

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

lddo, как вы думаете, какие полезные свойства есть у этой породы и их нет у других.... Где вы нашли данные о валовом медосборе, этот термин не встречался лет 20...

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

На Житомирщині створюють Центр із відродження унікальних поліських темних лісових бджіл.

Пускай сначала найдут тех кто согласится в ОЗК работать с этими пчелами.
  • Подобається 1
  • Ха-Ха 1
  • Здивований 1
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Сусіди зроблять мені "імпічмент" :rofl: і :refery:
Саме це і є однією з корисних ознак :umora: , для цього мені вони і потрібні, пару сімей:umora: докладніше про свої наміри писав тут (пост№31 :umora: А якщо говорити (писати) серйозно, то цікаво які ж відмінності між Середньороссійською та Поліською лісовою?
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

lddo, как вы думаете, какие полезные свойства есть у этой породы и их нет у других.... Где вы нашли данные о валовом медосборе, этот термин не встречался лет 20...

Брониславович,, я добре розумію, з ким маю справу. Достатньо було пару Ваших фраз при спілкуванні, але для загалу поясню, щоб не повертатись ще раз. Те, що це наша автохтонна, аборигенна порода, тобто яка виникла у процесі еволюції в даній місцевості і, на відміну від алохтонів (що населяють дану місцевість, але виникли в процесі еволюції в якомусь іншому місці, тобто простіше - завезених), живе у цій місцевості і зараз,- найперша її цінність. Так як може слугувати при "гібридизації "та виведенні нових "порід". Дуже добре переносять довгу зимівлю і можуть зимувати на вересовому та падєвому меду, пристосовані найкраще до флори Полісся та його суворих умов, мало піддавались хворобам гнильцю. За масою робочих особин - найбільші за більшість випробовуваних у нас (про середньоросійську чи європейську темну лісову не йдеться, це близькі породи),без вощини будують комірочки стільника більшого розміру від інших порід. Печатка меду тільки біла. Але, на жаль, за ними доглядав лише в юності. Далі через іхню агресивність були проблеми з утриманням. А всю інформацію "виуджував " у поліських пасічників, здебільшого літніх, при частих відрядженнях на Полісся, а після аварії на ЧАЕС, - по місцях їх розселення. Ну, а про валовий мед якраз і знайшов у публікаціях, яким десь і є років з двадцять, якщо не більш. P.S. Так повно відповідаю у подяку за інфо про бакфаст. :umora::hi:
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

В Белоруссии эта порода есть тоже и проведены ( и проводятся) сравнительные испытания нескольких пород в том числе и этой. Официальных отчетов не видел, но есть данные что лидируют карника и бакфаст. Бакфаст создан на основе темной английской пчелы и устойчив к пади и зимует на вересковом меде...Надо и у нас провести сравнительные испытания и сделать выводы... :IMHO1:

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Вся Білорусія - це і є Полісся. Так що ця бджола і там водилася століттями. Та й зараз у деяких вєсках є вона, доречі, ще і у бортях інколи можна зустріти. Якось читав, а років вісім тому там й сам бачив борті у якогось лісника. А бакфаст як ніби взяв усе найкраще від цих бджіл, залишивши ісходнику його злобливість. Не кожна ж бджола може на вересу зимувати. Але пока, як мовиться у руках не держав... :ah:hadzumaki, :rofl::umora: Але є й на форумі такі.Це своєрідний ЕКСТРИМ. маса сміху, особливо коли залізають у... давайте так скажу ...між штани . :umora::umora:

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

hadzumaki, Але є й на форумі такі.Це своєрідний ЕКСТРИМ. маса сміху, особливо коли залізають у... давайте так скажу ...між штани

:blink: Покажіть мені хоч одного такого користувача форуму..... УкрСтеп не рахується. :umora: Жарт чудовий, але мені проблеми з сусідами не потрібні. А взагалі все це пуста втрата часу :IMHO1: Наш інститут не може розібратися з Українкою....
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Наш інститут не може розібратися з Українкою....

hadzumaki, в тому то й справа... :ak: А для селекції без аборигених бджіл не обійтися!
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Надо и у нас провести сравнительные испытания и сделать выводы..

Где приобрести маточку подскажите?
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Надо и у нас провести сравнительные испытания и сделать выводы..

Где приобрести маточку подскажите?
Чув що десь в Чернігівській обл. є бджолорозплідник Поліської бджоли. Але на скільки вони Поліські, то не знаю :dntknw:
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

На Житомирщині створюють Центр із відродження унікальних поліських темних лісових бджіл. Про це в коментарі кореспондентові Укрінформу повідомив доктор ветеринарних наук, директор Національного наукового центру "Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича" Олександр Галатюк. «Наш інститут розпочав роботу з відродження цієї породи, тому що темна лісова бджола втрачена в Європі. Провідні європейські науковці також зацікавилися цією темою та вивчають її. Навіть постало питання про те, якщо буде створено таку пасіку, то її включать до європейського реєстру, і, можливо, виділять фінансування», - зазначив Галатюк.Він розповів, що це буде пасіка з племінного розведення щонайменше на 500 бджолосімей, яка слугуватиме виключно справі розведення саме поліської темної бджоли. «Наша поліська..., карпатська й українська степова - це три прекрасні бджолині породи, і ми пишаємося з того, що вони у нас є», - підкреслив науковець.

kudla14, Це зкопіював з моєї публікації на самому початку спеціально для Вас. Там є об'ємна інфо по цій бджолі. :hi:
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

А для селекції без аборигених бджіл не обійтися!

Кто вам такое сказал ? Что они могут кроме злобливости дать ? Зимостойкость, так с этим у того же бакфаста все отлично. Сегодня смотрел где клуб располагается у бакфаста и УС. Оставлял полно медные рамки, улья одинаковые, сила семей почти одинаковая (бакфаст 6 улочек) УС 5. Так вот бакфаст ещё сидит возле передней стенки, а УС уже почти дошли до середины. :dntknw:
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Це зкопіював з моєї публікації на самому початку спеціально для Вас. Там є об'ємна інфо по цій бджолі.

Спасибо огромное! Информации по этой пчеле в меня достаточно.А вот по продаже маток чистой породы найти не могу. Из Ваших слов я понял,что нужно обратиться к Галатюку Александру?
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Була у мене так звана"поліська",привіз рій з Макарівського району Киівськоі обл.Хай Бог милує :blink: .Колись я на форумі просив поради,як з ними поводитись.До вулика можна було наблизитись,коли гарний взяток,та відкрити його спокійно неможливо було ніколи :angry: .На городі можна було працювати тільки у досвіта і ввечорі,сусіди в екстазі(мед не допомагав).Так я з ними і не перезимував(подушив сіркою) :ak: Можу підтвердить,що бджоли сірі,доволі великі,розмножуються дуже активно,мед,той що приносили,той і поідали ;) .Дуже агресивні.Не завидую тим бджолярам,котрі з такими бджолами мають справу :)

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Информации по этой пчеле в меня достаточно.А вот по продаже маток чистой породы найти не могу. Из Ваших слов я понял,что нужно обратиться к Галатюку Александру?

kudla14, На жаль про продажі мені не відомо. Зверніться до інституту бджільництва ім. П. Прокоповича. Виставив цю інфо, так як образливо було, що про третю нашу українську породу тут просто забули.Та і Чорнобиль її теж дістав. На жаль, мої 6 соток з сусідами впритул. не дозволяють ними займатися. А це ось про Галатюка, може знадобиться. Галатюк Александр Евстафьевич, доктор ветеринарных наук, профессор. Заведующий кафедрой микробиологии, вирусологии и эпизоотологии факультета ветеринарной медицины Житомирского национального агроэкологического университета.Директор Национального научного центра «Институт пчеловодства им.П.И.Прокоповича». Інших даних не маю.
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

На городі можна було працювати тільки у досвіта і ввечорі,сусіди в екстазі(мед не допомагав)

Kolyan, :rofl::umora: Я не з Вас сміюся, а згадую своє перше бойове хрещення полісянками у пасічкуванні. Моє знайомство з цією породою було ще у дитинстві. Дід мій киянин (рідний брат мого діда по матері) відставник, фронтовик подарував моєму батькові дві бджолосім'ї. Серед яких була й полісянка. Батько, коли до них заглядав, то не допомогала й фуфайка й такі ж штани ватяні, брезентові рукавиці - прогризалися й знаходили свого "обідчика". Але не хворіли і мед носили справно, хоч частенько й роїлись,- вулик був малим. От роя від них я свого першого й зловив,- років десь дев'ять мені було тоді. Вирішив заглянути до сім'ї звідки був рій. Зняв кришку, не встиг і оглянутися,- налетіла ціла хмара. :vinny: Мабуть так ніколи я ще й не бігав,- до ставка було з добрий кілометр. Одержав з півсотні укусів,- нічого, оклигав буквально на другий день. Дякуючи норову тому рою та порадам діда швидко сприйняв науку. З тих пір і пасічникую. :umora::hi:
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Iddo,щиро дякую! :az:

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Я не з Вас сміюся,

Зняв кришку, не встиг і оглянутися,- налетіла ціла хмара. Мабуть так ніколи я ще й не бігав,- до ставка було з добрий кілометр. Одержав з півсотні укусів,- нічого, оклигав буквально на другий день.

А я с вас :rofl::rofl::rofl: Ну ничего то наука ;)
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Ну ничего то наука

hadzumaki, :umora: Навіть раді цих емоцій варто цих поліщучок доглядати. Та й по краях пасіки на кочівлі ставити. Це ліпше московської сторожевої буде!Та й шашлички випрошувати не буде...:umora:
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Iddo,нашел маток в Черниговской обл. прям из колод .В него колоды в лесу уже сем лет и никакой обработки не проводилось!!!! :dntknw: Может быть не плохой материал для кроссов! :ay: Буду ждать весну. :wave:

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Iddo,нашел маток в Черниговской обл. прям из колод .В него колоды в лесу уже сем лет и никакой обработки не проводилось!!!! Может быть не плохой материал для кроссов! Буду ждать весну.

kudla14, По доброму завидую Вам. А в мене не вийде,- не хочу з сусідами по дачі сваритися. Хіба й собі борть організувати де-інде. А де це Ви надибали на таке чудо? Очевидно туди ще й кліщ не дійшов.
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Я думаю,что клещ везде есть-сам факт 7 лет!!! :ay:

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Присоединяйтесь к обсуждению

Вы можете написать сейчас и зарегистрироваться позже. Если у вас есть аккаунт, авторизуйтесь, чтобы опубликовать от имени своего аккаунта.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вставлено с форматированием.   Вставить как обычный текст

  Разрешено использовать не более 75 эмодзи.

×   Ваша ссылка была автоматически встроена.   Отображать как обычную ссылку

×   Ваш предыдущий контент был восстановлен.   Очистить редактор

×   Вы не можете вставлять изображения напрямую. Загружайте или вставляйте изображения по ссылке.

×
×
  • Создать...