Перейти к содержанию

Метод Ващенка


ДобровоЛ

Рекомендуемые сообщения

Догляд та розведення бджіл за методом Ващенка Василь Федорович Ващенко – відомий діяч вітчизняного бджільництва, що увійшов в історію бджільництва як автор протиройового методу, пропагандист кочового бджільництва, винахідник вулика – лежака з вузьковисокими рамками 410 х 330. Народився в Полтавській губернії. Був одним з організаторів Боярської школи пасічників, матеріально сприяв її зміцненню, а з 1907 року керував нею. За радянських часів цей навчальний заклад реорганізували в середню професійно-технічну школу, а потім – у школу бджільництва. Підготовка спеціалістів у Боярському технікумі відіграла значну роль у кадровому забезпеченні галузі. Зважаючи на те, що у вищих навчальних закладах у минулі роки не готували фахівців з такої спеціальності, технікум у Боярці був єдиним в Україні центром підготовки кваліфікованих спеціалістів з бджільництва. Розробив свою методику утримання бджіл, що відзначалася простотою і забезпечувала йому неабиякі прибутки від пасіки. На власному досвіді переконався, що багато меду дають лише сильні сім’ї. Слабкі ж і ті, що зроїлись, - це сім’ї-утриманці. Спосіб цей зручно застосовувати в місцевостях з пізнім взятком у вуликах-лежаках. Пасічник Ващенко, припускаючи роїння, використовував ройову енергію бджіл для сильних пізніх взятків таким способом. Коли рій виходив рано, приблизно за 6 тижнів до головного взятку, він перегороджував вулик на дві частини і в одну з них, що мала запасний льоток, саджав роя на окреме гніздо. В основній сім'ї всі маточники знищувались крім одного. Незабаром у ньому виплоджувалася молода матка. Після її запліднення стара матка з роя відбиралась і дві сім'ї з'єднувались, але не зразу, а поступово спочатку глуху перегородку заміняли дротяною сіткою і, коли бджоли основної сім'ї й роя набирали однакового запаху, вони з'єднувались. В разі коли бджолосім'ї починають готуватися до роїння пізно, наприклад, за 3—4 тижні перед головним взятком, щоб зберегти силу сім'ї, використовують за методом Ващенка такі два способи: 1) При появі в сім'ї ройових маточників беруть з гнізда дві, рамки з червою (без маточників), дві з медом, дві-три рамки порожніх стільників і ставлять їх у другу половину вулика, відокремлену від основної сім'ї глухою перегородкою. Після цього на новоутворене гніздо струшують усіх бджіл і матку. В основній сім'ї знищують всі маточники, крім одного. Всі літні бджоли повернуть на старе місце, а молоді бджоли з маткою залишаться як відводок. Кілька днів відводкові треба давати воду або рідкий цукровий сироп. Після виходу та запліднення молодої матки стару матку у відводку забирають і обидві сім'ї з'єднують. 2) За другим способом вулик також поділяють на дві частини, при чому в гнізді основної сім'ї знищують усі маточники, а в другу частину переносять одну рамку з червою і маточником та 4—5 рамок запасних стільників. Після цього вулик повертають передньою частиною назад, щоб головний льоток прийшовся на місце запасного, а запасний — на місце головного. Усі літні бджоли сім'ї зберуться в запасному відділі вулика на маточник, а в старому гнізді залишиться матка та молоді бджоли, яким кілька днів треба давати воду. Після запліднення молодої матки обидві сім'ї з початком головного взятку з'єднують. Описом зазначених вище способів далеко не вичерпується численна кількість методів, що їх виробило багато наших пасічників-практиків, а також пасічників закордонних. Усі вони в основному зводяться до запобігання природному роїнню та до максимального використання робочої енергії бджіл у період медозбору. Треба зауважити, що не в кожній місцевості будьякий з зазначених методів дасть добрі наслідки. Лише після старанного вивчення умов розвитку бджолосімей, сили, строків та тривалості головного взятку пасічник зможе вибрати для практичного застосування в даній місцевості метод найбільш придатний як для максимального нарощування сили бджолосімей, так і для ефективного їх використання на медозборі. За повідомленням іннету.

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

А є серед нас такі, хто опробував його метод і вулик,окрім мене? Вулики Василя Ващенка до сих пір зустрічаються у нас на Київщині. Правда метод його здебільшого трохи змінюють .

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Догляд та розведення бджіл за методом Ващенка Після її запліднення стара матка з роя відбиралась і дві сім'ї з'єднувались, але не зразу, а поступово спочатку глуху перегородку заміняли дротяною сіткою і, коли бджоли основної сім'ї й роя набирали
Про дротяну сітку - це мабуть занадто! По перше,її тоді ще не було, а по друге - в цьому нема ніякої необхідності- сім"ї, які тривалий час живуть в одному вулику, абсолютно мирно об"єднуються, часто матки мирно співпрацюють.
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Про дротяну сітку - це мабуть занадто! По перше,її тоді ще не було, а по друге - в цьому нема ніякої необхідності- сім"ї, які тривалий час живуть в одному вулику, абсолютно мирно об"єднуються, часто матки мирно співпрацюють.

Вже у першому в світі винайденому рамкомовому вулику ПРОКОПОВИЧА використовувалась решітка, правда ще дерев'яна. Це по перше. А по друге,- це не мої видумки, а передрук з відомих наукових праць. :hi:
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

  • 1 year later...
Догляд та розведення бджіл за методом Ващенка Після її запліднення стара матка з роя відбиралась і дві сім'ї з'єднувались, але не зразу, а поступово спочатку глуху перегородку заміняли дротяною сіткою і, коли бджоли основної сім'ї й роя набирали
Про дротяну сітку - це мабуть занадто! По перше,її тоді ще не було, а по друге - в цьому нема ніякої необхідності- сім"ї, які тривалий час живуть в одному вулику, абсолютно мирно об"єднуються, часто матки мирно співпрацюють.
Вирішив повернутись до цієї цікавої теми. Взагалі - Ващенко у нашому бджільництві,- то ціла глиба. А все нове,- це добре забуте старе. Чи ж я не правий? А його методом користується багато пасічників, і не тільки в Україні, і по цей день.
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Вже у першому в світі винайденому рамкомовому вулику ПРОКОПОВИЧА використовувалась решітка, правда ще дерев'яна.

Тут ти неправий. Подивись уважно як Соломка розказує про вулик Прокоповича. Це не решітка в сучасному використанні. А чи була тоді сітка? Припускаю що була. І Ващенком використовувалась. А що заважало йому просверлити у дощаній перегородці сотню дірочок до 3-х мм діаметром?
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Вже у першому в світі винайденому рамкомовому вулику ПРОКОПОВИЧА використовувалась решітка, правда ще дерев'яна.

Тут ти неправий. Подивись уважно як Соломка розказує про вулик Прокоповича. Це не решітка в сучасному використанні. А чи була тоді сітка? Припускаю що була. І Ващенком використовувалась. А що заважало йому просверлити у дощаній перегородці сотню дірочок до 3-х мм діаметром?
Може й так , Маркіян. Але у вулику Прокоповича дійсно використовувалася дерев"яна рамка, як РР , хоч деталей я не знаю. Соломка розповідав про цей вулик у Баришівці. А може я й помиляюсь?
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Дякую, Маркіяне. Ось переглянув, якраз він там і говорить про Роздільну Решітку. :hi: Бо ці ж слова я чув у Баришівці на Крузі. коли він показував на вулиці цей вулик. жалко. у мене трохи проблеми з ПК. не можу дістати власні фото з Роздільною Рамкою у його руці... Вже зовнішній вигляд її нагадує РР. Але це не по цій темі. Бо тут про Ващенка.
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Заархивировано

Эта тема находится в архиве и закрыта для дальнейших ответов.

×
×
  • Создать...