Клещ Варроа

[vovchik]

Я беру димар, розпалюю стружками, потім кидаю вугілля (можна те що використовують для шашлику) коли його роздмухую до червоного кольору ставлю зверху чисту банку від згущеного молока, засипаю чайну ложку (без верху) щавелевої кислоти, закриваю димар, дмухаю в льоток ( появляться густий сірий дим) чрез 2-3 хв. кислота випаровується - сімя оброблена. На 2-4 день кліщ починає інтенсивно сипатись. Льотки не закриваю. При температурі 600 градусів (на вугіллі вона досягає до 700, щавлева кислота перетворюється в мурашину. Поганого впливу на бджіл чи маток не спостерігав. Користуюсь методом з 1991 року.

[sij]

Поганого впливу на бджіл чи маток не спостерігав. Користуюсь методом з 1991 року.

←

Крім цього, ще якісь контрольні обробки проводите?

[vovchik]

Крім цього, ще якісь контрольні обробки проводите?

?

Так, ставлю полоски, правда їх міняю (фірми) щоб не привикав кліщ.

[hnatyk]

Варроатоз — інвазійна дуже небезпечна хвороба, що заподіює значний збиток бджільництву. Вона поширена в багатьох країнах світу, у тому числі й у нашій країні, спричинюється паразитуванням у бджолиній сім’ї кліща Varroa destructor. Кліща можна побачити неозброєним оком. Він має укорочене, плоске, овальної форми тіло. Самець світлий, мармурового кольору, завдовжки 1 і завширшки 0,9 мм. Самка темніша, коричневого кольору, 1,1 мм у довжину і 1,6 мм у ширину. Паразит має чотири пари ніг, за допомогою яких пересувається, робить стрибки при розселенні та прикріплюється до тіла бджоли. Колючо-сисним ротовим апаратом він висмоктує гемолімфу з тіла личинок, лялечок і дорослих особин. Для проколювання кліщ знаходить м'які ділянки зовнішнього покриву бджоли — міжсегментарні перетинки на черевці, між головою і грудьми, біля основи крил. Влітку він може розміщуватися на будь-яких ділянках тіла, а в холодний час — переважно між першими трьома нижніми півкільцями черевця. Розмножується тільки на розплоді. Статевозрілі самки проникають в комірки з личинками перед запечатуванням, віддаючи перевагу трутневим. Тому в період виведення трутнів ураженість бджолиного розплоду є незначною, а до осені різко зростає. В одній комірці іноді нараховують більш 20 паразитів. Висока зараженість призводить до загибелі розплоду чи народження недорозвинених бджіл (безногих, безкрилих тощо). Цикл розвитку кліща: яйце, протонімфа, дейтонімфа, доросла особина. Після спарювання самка відкладає в осередку 5-6 яєць. Зимують у бджолиній сім’ї тільки жіночі особи паразита. Вони залишаються на бджолах до появи першого розплоду. З кінця зими до осені знову проходить розмноження. Збудник хвороби у всіх стадіях розвитку і частково в дорослій формі знаходиться в комірках із запечатаним розплодом, що ускладнює боротьбу з ним. Варроатоз поширюється при бджолиному злодійстві, злетах, нальотах, відвідуванні квіток, поїлок, підсиленні і розмноженні сімей, пересиланні і перевезенні бджіл і маток, кочівлі пасік. У початковий період розвитку інвазії збудник виявити важко, явних порушень у сім’ї немає. Уявне благополуччя пасіки може стати причиною спізнілого застосування заходів боротьби з кліщем, без яких сім’я гине на 2-3-й рік хвороби. Протягом весняно-літнього періоду паразит розмножується в таких кількостях, що виснажені й покалічені бджоли восени чи взимку відмирають, а розплід наприкінці літа може ще вражатися гнильцями й іншими хворобами. Хворі сім’ї зимують неспокійно, бджоли виповзають з льотків. Діагноз встановлюють при огляді сімей і лабораторних дослідженнях. Дорослих кліщів виявляють на тілі бджіл і трутнів, у підморі і просто на дні вулика та прилітній дошці. Взимку досліджують підмор, який беруть з дна вулика (не менш 200 г), а в активний період — розплід смужками розміром 3х15 см. Боротьба з варроатозом складна і трудомістка. Одним способом чи яким-небудь лікувальним засобом оздоровити пасіку від інвазії не вдається. Потрібно застосовувати цілий комплекс заходів, що перешкоджають розмноженню і розселенню паразита і спрямовані на його знищення. Зоотехнічні методи боротьби з варроатозом: у весняно-літній період систематично (один раз на тиждень) видаляють трутневий запечатаний розплід вирізанням стільників з будівельних рамок чи смужок стільника по черзі в трьох звичайних рамках; відбирають його рано навесні після обльоту рамок з першим розплодом (бажано трутневим у спеціально залишених у гнізді стільниках), де зосереджена основна маса збудників; попереджають злети, нальоти, блукання, бджолине злодійство, що сприяють перезараженню бджолиних сімей; виключають прийом підсилення і вирівнювання сімей, при яких можливе поширення кліщів; навесні й у першій половині літа формують безрозплідні відводки, особливо зі знезаражених бджіл хімічним чи тепловим методом; посилюють репродукцію бджіл у сім’ях щорічною заміною маток, поліпшенням годівлі й за допомогою інших прийомів; знижують ураженість кліщем у другій половині літа перед осіннім нарощуванням бджіл шляхом видалення розплоду в окремі корпуси чи сім’ї-ізолятори в поєднанні з термічною чи хімічною обробкою; переносять навантаження по переробці цукрового корму для зимового періоду на літних бджіл, щоб уникнути зношування і відмирання осіннього покоління. Фізичні методи боротьби спрямовані на знищення кліщів тепловою (термічною) обробкою, виловлюванням за допомогою сіткового підрамника та інших прийомів. При тепловій обробці застосовують гранично високі для бджіл температури (46-48 °С), при яких вони не піддаються негативному впливу, а кліщі гинуть. Тривалість обігрівання при цій температурі 12-15 хв. Метод вимагає сурового дотримання зазначених параметрів. При 50°С і вище бджоли запарюються. Зменшення експозиції, як і зниження температури, не дає бажаного ефекту. Для обробки бджіл виготовляють сітчасті касети (розмір комірок 3х3 мм) циліндричної форми з горизонтальною віссю для повільного обертання під час обігрівання. Це забезпечує рівномірний обігрів бджіл і розміщення їх в один шар без скупчування. Після струшування бджіл із усіх рамок через спеціальну лійку в касету її поміщають на обігрів до зазначених меж. Для обігріву використовують термокамеру, обладнану нагрівальними елементами, термометрами, оглядовим вікном і пристосуванням для регулювання температури. Деталі пристрою термокамери різних конструкцій описані в спеціальній літературі. Метод термічної обробки дозволяє звільнити бджіл від кліщів на 95-100%. Він більш ефективний при застосуванні в безрозплідний період, особливо восени, коли варроа після утворення клубу залишається зимувати у формі самок тільки на дорослих комахах. Термічну обробку на пасіці можна застосовувати до січня, в другу половину зимівлі обробка теплом приводить до появи в бджіл поносу у зв'язку з нагромадженням у товстій кишці екскрементів. Навесні описаний метод потрібно сполучити зі знищенням кліщів у розплоді, а також комплексом інших заходів. Облаштування другого сітчастого дна у вулику (дротового чи штампованого) з отворами шириною близько 3 мм знижує зараженість бджіл кліщем, оскільки усуває їх контакт з паразитами, що обсипалися. Збудження бджіл під час перевезення, огляду, дії електричного поля й в інших випадках супроводжується опаданням кліщів, що провалюються крізь сітку і залишаються під нею. На дні вулика з метою виловлювання кліщів застосовують також аркуші паперу, тонко змащені медичним вазеліном чи олією. Їх вставляють через нижній льоток чи у відкритий вулик збоку. Підкладання аркушів, як правило, поєднують з окурюванням бджіл препаратами, що не виявляють згубної дії на бджіл, але підсилюють осипання кліщів. З хімічних засобів проти варроатоза застосовують фенотіазін, варроатин, тимол, фольбекс, мурашину і щавлеву кислоти, біпін, байварол, апістан, апісан, акпін, варроацид, габон та ін При їх застосуванні необхідно дотримуватися ветеринарно-санітарних правил безпеки, строків і кратності обробок та рекомендацій щодо дозування препарату на бджолину сім’ю. Прочитайте уважно правила форуму. Та і сам форум теж. Для чого виставляти вже існуючу інформацію? Адм.

[surovyj]

Так оптовая цена "Варотома" без доставки 32 гривны.

?

В Киеве,на выставке наименьшая цена была-35гр. за упаковку.

[владек]

А какая дозировка и режим?

?

800мл воды 200сахара и 35 щавельной и потом когда расплода нету поулочкам проливаеж http://www.holtermann-shop.de/index.php/cP...enenpflege.html вот такой апарат под номером 7381 сковородочка маленькая туда кладу на 1 дну царгу 1 грам на 2 ц 2 гр и подключаю 2 менуты и всё летки закрываю на 15 минут и все

Какой чистоты кислоту применяете и как сильно "электросковородочка" нагревается?

Дослівно те, що знайшов в літературі : "На відміну від мурашиної та молочної кислот, щавелева кислота застосовується пізньою осінню (в жовтні або листопаді), коли в сім"ях вже немає розплоду. Хартвіг (2006) пропонує такий варіант: в 400г теплої воді розчиняється 400 г цукру, додається 30 г кислоти і розмішується. Липинський(2003) дає такий рецепт: 1кг цукру, 1кг води 35 г кислоти. Топольська обстоює шведський варіант: 7,5 г кислоти розчиняється в сиропі, що приготований з 100 г води і 100 цукру. Застосування розчину однакове в усіх випадках: Розчин обов"язково нагрівається до 30-35 град. і поливається на бджоли з розрахунку 5 мл на вуличку.(тобто на кожен обсиджений сот витрачається 5 мл розчину. Не рекомендуєься обробляти у туманну та вітряну погоду. Ефективність щавелевої кислоти досягає 98%."

[nestp]

Підскажіть будь ласка, цього року обробив від кліща біпіном тільки один раз коли вже не було розплоду. Чи варто ще раз обробляти (на вихідні передають потепління).

[Bdjol]

Підскажіть будь ласка, цього року обробив від кліща біпіном тільки один раз коли вже не було розплоду. Чи варто ще раз обробляти (на вихідні передають потепління).

Если полоски не ставили то второй раз как бы надо. Хотя если вы уверены что расплода не было... Лишний раз поливать тоже нет надобности.

[korlykhanov]

Если после обработки пчелы посыпались, значит время упустили

?

А что значит "...время упустил" можно поподробнее!

[владек]

Підскажіть будь ласка, цього року обробив від кліща біпіном тільки один раз коли вже не було розплоду. Чи варто ще раз обробляти (на вихідні передають потепління). Если полоски не ставили то второй раз как бы надо. Хотя если вы уверены что расплода не было... Лишний раз поливать тоже нет надобности.

?

В літературі радять повторне оброблювання біпіном (тактиком). Однак я за багато - багато років ніколи такого не робив бо дуже боюся "хімії". Це як наші лікарі при хворобі призначають курс антибіотиків не менше 10 днів (бо кажуть, інакше неефективно) а я вперто більше 5-и ніколи не приймаю, але їх заспокоюю кажучи що пив 10-ь і все ок"ей.

[Тина]

при хворобі призначають курс антибіотиків не менше 10 днів (бо кажуть, інакше неефективно) а я вперто більше 5-и ніколи не приймаю

?

І правильно робите. При дуже запущених запальних процесах на даний час призначають антибіотики не більше семи днів, якщо довше - виникає привикання мікроорганізмів до даних ліків. Якщо потрібно лікуватися довше , то слід приймати інший антибіотик. ( читала в медичній літературі) В принципі таке ж лікування і бджіл від Варроа - Не користуватися багаторазово одним і тим препаратом, а слід міняти на інший.

[Бортник]

А что значит "...время упустил" можно поподробнее!

←

А то и значит, что упустили. Клещ, паразитируя на личинке, оставляет на ней раны, которые преобразуются в рубцы. Вышедшая пчела, естественно, имеет ослабленный иммунитет и её добивает амитраз. Другая сторона вопроса - когда расплода уже нет, клещ начинает паразитировать на пчеле, оставляя в хитиновом покрове отверстия. Амитраз вначале убивает клеща, а потом, проникая в гемолимфу пчелы, убивает её. Этим, по словам Руденко, и объясняется массовый отход пчел осенью при запоздалой обработке.

[владек]

А то и значит, что упустили. Клещ, паразитируя на личинке, оставляет на ней раны, которые преобразуются в рубцы. Вышедшая пчела, естественно, имеет ослабленный иммунитет и её добивает амитраз. Другая сторона вопроса - когда расплода уже нет, клещ начинает паразитировать на пчеле, оставляя в хитиновом покрове отверстия. Амитраз вначале убивает клеща, а потом, проникая в гемолимфу пчелы, убивает её. Этим, по словам Руденко, и объясняется массовый отход пчел осенью при запоздалой обработке.

?

Ого, я навіть не знав, кліщ може прогризти оболонку. Думав, просто крила обгризає. Так що дуже може бути таке. Вибачаюся з персоналіями не дуже обізнаний, а хто цей, згадуваний Вами, Руденко?

[Bdjol]

В літературі радять повторне оброблювання біпіном (тактиком). Однак я за багато - багато років ніколи такого не робив

?

Повторная обработка нужна если семьи обрабатываются с расплодом. Сами понимаете почему.

[Юрій Геннадійович]

Хоча мене тут i критикують, але наважусь запропонувати свiй прилад для профiлактики вiд клiща. Відомо, що в країнах Індокитаю, звідки кліщ родом, бджоли на вароатоз не хворіють зовсім, бо коли сідають на розпечений на сонці камінь, кліщ з бджоли відпадає через нестерпну для нього температуру. Те ж саме відбувається і в приладі рис.1. Корпус прилада фарбуємо в чорний колір – для протягування сонячного тепла. На дно прилада насипаємо хвойної муки 1, щоб кліщ не мав можливості вибратися із пастки. Пристосування встановлюємо на вулики у сонячні дні – для лікування та профілактики бджіл від кліща Вароа. Пишiть, коментуйте я критики не боюсь Гуртом i батька легше бити.

[Cергей Николаевич]

бджоли на вароатоз не хворіють зовсім, бо коли сідають на розпечений на сонці камінь, кліщ з бджоли відпадає через нестерпну для нього температуру

?

Это было бы правильно, если бы клещ сосал лимфу у пчел через пятки лапок. А так жар должен нагреть спину пчелы, где сидит клещ. В Индии мягкий климат, медоносную пчелу туда завезли из Европы, а местная, которая действительно сосуществует с клещом долго не задерживается в гнездах и часто их меняет. Благодаря этому у нее не накапливается большого количества клещей. Пчелы на раскаленные камни не садятся, они предпочитают растительность.

[Юрій Геннадійович]

Ваша правда можливо в країнах Індокитаю бджоли i хворiють. А мiй прилад для профiлактики. Можете самi зробити i переконатися.

[sij]

Хоча мене тут i критикують, але наважусь запропонувати свiй прилад для профiлактики вiд клiща.

←

Прокоментуйте малюнок, а то я крім стрілок нічого знайомого не бачу.

[Бортник]

а хто цей, згадуваний Вами, Руденко?

←

Євген Володимирович Руденко, директор інституту ветеринарної медицини в м. Харків, пасічник.

[Cергей Николаевич]

А мiй прилад для профiлактики.

?

Для профилактики чего? Если Варротоза - он не годится. Если прогревания нижних конечностей пчел - годится. Ведь все Ваше изобретение идет из неверной предпосылки, что повышая температуру прилетной доски можно избавить пчелу от клеща. Все равно, удачи в Вашем безнадежном деле.

[uslav]

Тимол. В период активного лёта пчел при температуре не ниже 7-8 °С и не выше 27 °С мелко растертый препарат распыливают по верхним планкам рамок или дают его в различных мешочках (кассетах) из расчета 0,25 г на улочку пчел двукратно с интервалом 7 сут, при сильном поражении — трехкратно через сутки. Мешочки (пакеты) размером 5X5 или 10X10 см из марли, капроновой ткани помещают сверху на планки рамок у задней стенки улья. По мере испарения (через три-четыре недели) порошок добавляют, через каждые пять-семь дней его разминают. В течение сезона проводят три курса лечения: весной, летом — сразу после откачки меда, и осенью, когда отсутствует расплод, но зимний клуб еще окончательно не сформирован. За семь дней до откачки меда обработки тимолом прекращают. Мед из семей, обработанных этим препаратом, используют в пищу без ограничений. Варроабраулин. Пчел на рамках, изъятых из улья, опыливают из порошко-распылителя или пудреницы с расстояния 25-30 см. На опыливание одной рамки с пчелами расходуется 3-4 г препарата. Курс лечения (весной и осенью) состоит из трех-пяти обработок с интервалом 6- 7 сут. Обработку можно проводить непосредственно по межрамочным пространствам. После обработки этим препаратом клещи с пчел осыпаются, но не погибают. Поэтому после окончания обработки бумагу с клещами извлекают со дна улья и сжигают. Препарат KAC-81 (отвар из почек сосны и полыни горькой) применяется для борьбы с варроатозом, стимуляции развития семей и профилактики нозематоза, используется в осенней подкормке пчел сахарным сиропом. Для этого почки сосны до набухания срезают вместе с молодыми побегами (до 4 см от верхушки). Полынь заготавливают в период цветения и вегетации. Сырье сушат в затемненном и хорошо проветриваемом месте при температуре 20° С . Из высушенного сырья готовят смесь: почки сосны — 50 г; полынь, собранная в период вегетации, — 50 г; полынь, собранная в период цветения, — 900 г. Для приготовления отвара на 10 л воды берут 1 кг смеси. Состав кипятят- на слабом огне в емкости с плотно закрытой крышкой 2-3 ч. Затем 8 ч настаивают в теплом месте, процеживают через два слоя марли и добавляют *в сахарный сироп, который скармливают пчелам. На 1 л сахарного сиропа, приготовленного в соотношении 1,5 кг сахара на 1 л воды идет 30- 35 мл КАС-81. Семье, находящейся в 12-рамочном улье, скармливают 5-6 л сиропа с препаратом; семьям в лежаках и многокорпусных ульях (2-3 корпуса) дают до 10 л сиропа в три-четыре приема. Хранить готовый отвар препарата КАС-81 лучше а стеклянной. таре в холодильнике не более десяти дней. Учитывая, что клещи, находящиеся в запечатанном расплоде, становятся недосягаемыми для воздействия большинства акарицидов, применение последних с 1 июня по 15 августа неэффективно. Наиболее эффективны для применения в указанное время зоотехнические приемы (использование строительных рамок, формирование отводков), а также использование клещеуловителей. Использование строительных рамок. На семью надо иметь по две-три строительные рамки. При появлении трутневого расплода одну рамку ставят в гнездо. Ее вынимают после того, как расплод на ней будет полностью запечатан. На освободившееся место ставят другую. Таким образом их сменяют через каждые две недели. С изъятых рамок в помещении срезают крышечки ячеек, затем куколок трутней вытряхивают или вымывают струей воды и уничтожают. После этого рамки можно применять повторно. При многократном использовании строительных рамок семья освобождается от работ по отстройке трутневых сотов. Формирование отводков проводят в конце мая — начале июня, когда сила семьи достигает 10-12 улочек. Отводки на плодную и неплодную матку. Их формируют в теплый день. Из расчета на основную семью подготавливают продезинфицированный улей с двумя кормовыми сотами и одним-двумя сотами для вывода расплода. Из основной семьи в него переносят два-три сота с расплодом в возрасте от одного до пяти дней и стряхивают не менее одного килограмма пчел, предварительно обработанных против варроатоза. В отводок . дают матку (лучше плодную). Новые семьи в этот же день вывозят на . отдельный точок, расположенный не ближе семи-восьми километров. Отводки на зрелый маточник. Из основной семьи отбирают четыре — шесть рамок с запечатанным расплодом, пчелами, одну-две рамки с кормом и дают зрелый маточник. Улей с отводком на два-три дня закрывают. Спустя 13- 16 дней после формирования отводка, когда все клещи находятся на пчелах, а вышедшая молодая матка начнет откладывать яйца, новую семью обрабатывают против варроатоза. Отводки на яйца. Из основной семьи отбирают все рамки с запечатанным и открытым расплодом старше пяти дней вместе с сидящими на них пчелами, одну рамку с одно-двухдневными яйцами для вывода свищевых маток. В *Отводок ставят две рамки с кормом. Основную семью против варроатоза обрабатывают сразу, а новую — через три недели, когда выйдут все молодые пчелы. Отводки путем налета на матку или на маточник. Основную семью относят в сторону и на ее место ставят улей, в который дают пустые рамки с кормом, матку (под колпачком, в клеточке) или маточник. Летные пчелы из основной семьи перелетают в новый улей. Матку из него выпускают на второй день. Затем пчел обоих ульев обрабатывают против варроатоза. Матку можно брать из основной семьи только тогда, когда в семье имеется однодневный засев яиц, из которого пчелы могут заложить маточники. Обработку семьи проводят после выхода всех молодых пчел. Перегон семей в новый упей с сотами и кормовыми запасами. Улей с пчелами относят в сторону на 1 м от прежнего места и на его место ставят другой, укомплектованный сотами. Пчел стряхивают с рамок на лист фанеры, положенный перед новым ульем, и направляют их в леток дымом из дымаря, после чего обрабатывают. Оставшийся расплод помещают в семьи-инкубаторы, которые утепляют, снабжают водой, и по мере выхода через каждые семь — десять дней обрабатывают одним из рекомендованных препаратов (способов). Использование клещеуловителей. В каждый улей вставляют сетчатый подрамник с выдвижным поддоном или на дно улья кладут плотную бумагу (пленку), смазанную вазелином, ланолином или растительным маслом. Раз в неделю подрамник очищают и меняют бумагу. Учитывая, что большинство акарицидов отрицательно влияют на продолжительность жизни пчел, вызывают иногда гибель маток, осенние генерации пчел, готовящиеся в зимовку, необходимо оберегать от воздействия химических препаратов. Поэтому избранная пчеловодом и ветеринарным специалистом система обработки пчел против варроатоза перечисленными препаратами должна строиться на основе знаний физиологического состояния пчел, маток, трутней, их расплода и в целом семьи. В систему входит несколько мероприятий. 8 феврале — мае в зависимости от климатической зоны, сразу после очистительного облета пчел и освобождения дна ульев от подмора обязательна обработка семей тем или иным химическим препаратом. С мая по август — применение зоотехнических приемов. Конец августа—октябрь — заключительные обработки пчел после откачки товарного меда. Обязательный контроль эффективности обработок сразу после их завершения осенью. Дезакаризация запасных сотов, ульев и утеплительного материала проводится на пасеке после оздоровления семей от варроатоза. Для заключительных обработок после откачки товарного меда целесообразно использовать менее токсичные для пчел акарициды: вароксан Т-1, КАС-81, а также тепловой способ обработки. Контроль эффективности обработок пчел обязателен осенью, сразу после завершения курса лечения. Нередко при осенней обработке пчел тем или иным препаратом или способом на дно ульев или термокамеры осыпается много клещей. Это вводит в заблуждение некоторых пчеловодов и ветспециалистов, считающих, что обработка была эффективной. На самом деле в этих семьях по ряду причин может остаться еще много клещей, и если не провести дополнительной обработки, то семьи могут погибнуть в зимовке от варроатоза. Для определения степени поражения семей в стеклянную банку отбирают 50-100 живых пчел с сотов в центре гнезда, заливают 100-150 мл горячей воды (70 °С с добавлением 2-3 г стирального порошка). После помешивания в течение 2-3 мин и встряхивания погибших пчел из банки вместе с раствором выливают в белую тарелку или белый кювет. Пчел извлекают из тарелки и подсчитывают. Осыпавшиеся клещи остаются на дне тарелки и их также легко подсчитать по формуле С= К/П?100 где С — степень поражения (%), то есть число клещей в расчете на 100 пчел; К — число осыпавшихся клещей; П — число пчел в пробе. При слабой степени поражения на 100 пчелах обнаруживают одного-двух клещей, средней — до пяти и при сильной — более девяти клещей. При степени поражениости, превышающей 2 %, требуется дополнительная обработка, в противном случае семьи могут погибнуть. Учитывая, что в настоящее время Главным управлением ветеринарии Госагропрома СССР установлены минимально допустимые пределы степени заклещеикости (не более 2%), во избежание необоснованного списания погибших семей из-за варроатоза необходимо диагноз устанавливать комиссионно с участием зооветспециалистов районной станции по борьбе с болезнями животных, ветлаборатории, представителя общества пчеловодов-любителей, ветслециалиста хозяйства и пчеловодов. Гибель от варроатоза может быть признанной в том случае, если а подморе пчел и соре со дна ульев обнаружены клещи варроа, при исключении ветеринарной лабораторией всех других заболеваний и отравлений, наличии в гнезде достаточного количества доброкачественных кормов. Необходимо при этом учитывать и в акт списания включать акты обработок, подтверждающие, что в хозяйстве принимались необходимые противоварроатозные меры. Заключительная дезакаризация проводится в недоступном для пчел помещении, где в течение 35 дней выдерживают пустые ульи, запасные соты, утеплительные подушки, инвентарь. За это время клещи погибают. Для ускорения деэакаризации эти объекты помещают под пленку и обрабатывают сернистым газом (расход — 200 г/м3 при экспозиции 24 ч) или газами — бромистым метилом, ОКЭБМ (доза — 200 г/м3, экспозиция 10 ч). Работу с газами проводят специалисты ватсанотрядов.

[Petrovych61]

Хоча мене тут i критикують, але наважусь запропонувати свiй прилад для профiлактики вiд клiща.

←

Критикувати завжди і будуть - тут переважно практики... Але Ви наважуйтесь пропонувати і надалі, бо будь-яка ідея корисна, а такий потік ідей як у Вас, то взагалі рідкість. Я абсолютно без іронії...

А мiй прилад для профiлактики. Можете самi зробити i переконатися. az.gif

←

Юрій Геннадійович, а Ви той прилад зробили і випробували? Покажіть фото... Опишіть Ваші дослідження. На скількох вуликах і скільки років випробовували, як контролювали результат? Льотна бджола на прилітці 1-2 сек макс. - невже ж за цей час кліщ встигне перегрітися до 45(я взяв температуру випробованої термокамери). А ще додаткове джерело тепла біля льотка в час, коли бджоли з усіма зусиллями вентилюють гніздо - це не на шкоду роботі бджіл?

[Сергей Николаевич]

Сегодня огорченный слетом одной семьи и наличием в их подморе клеща полил Бипином все семьи. Почти все повыходили уже наверх у передней стенки. Поливал при +7. После полива одиночки вылетали. Теперь можно спокойней ждать весны.

[sika4]

Сегодня огорченный слетом одной семьи

и что улетела навсегда,вы ее не вернули

[Сергей Николаевич]

и что улетела навсегда,вы ее не вернули

?

Никто не знает куда слетела.