Jump to content

Конкурс "Питні меди"


Хуторянин
 Share

Recommended Posts

ОДИНАДЦАТЬ ЛЕТ ГИЛЬДИИ МЕДОВАРОВ. ПОЛЕТ НОРМАЛЬНЫЙ? ПРАЗДНИК 7-8 февраля на кафедре пчеловодства Национального Университета биоресурсов и природоиспользования состоялся ХІ Всеукраинский открытый конкурс «Питні меди – 2015» и прошел семинар "Технології приготування медових напоїв". Раньше эти два мероприятия были разведены во времени, что было не совсем удобно и совсем не рационально. Совмещение же явно пошло на пользу: пока дегустационная комиссия работала, медовары в ожидании "приговора", имели возможность вдоволь пообщаться, послушать доклады, купить дрожжи, литературу, прочие товары, а также вдоволь потешить друг друга медовухой собственного приготовления.Радовало большое количество участников и чуть ли не рекордное количество образцов питьевых медов - больше 120. Солидности и основательности мероприятию добавляла многочисленная и авторитетная дегустационная комиссия во главе с профессором Литовченко. Немного огорчил уровень докладов (особенно первого дня проведения семинара). Некоторые, как например, выступление заведующего кафедрой пчеловодства Валерия Броварского, вообще не имели отношения к медоварению (скорее к околонаучной апитерапии), но слушали терпеливо,отдавая дань уважения гостеприимному хозяину. Выступления Президента Гильдии Василий Барабаша были в основном организационного характера, а оценки и перспективы организации в отличие от прошлых лет не были столь оптимистичны и зажигательны. А некоторые его идеи, как-то лично поехать в далекую Индонезию с целью представлять Гильдию и пчеловодство Украины (частично за счет членских взносов Гильдии), несмотря на всю масштабность задуманного, ненаходили должного энтузиазма в среде собравшихся. Вялое одобрение вызвала также инициатива Барабаша атаковать Т.Василькивськую и ее "гвардейцев" (или другими словами Организационный комитет Киевского Конгресса Апимондии) путем сбора изобличающих документов по поводу оценок проведения Конгресса. Это необходимо для борьбы с "командой", которая замечена в активностиповозобновлению деятельности, касающейсяпредставления пчеловодства Украины на различных международных мероприятиях. Выступления Найдан об особенностях использования дрожжей в медоварении и Рощиной о технических приспособлениях при подготовке сусланосили скорее рекламный характер. Откровения известного медовара Дейнеки были заметно скупее, чем в прошлые годы, а доклад "апостола" медоварения Горнича об игристом медовом вине и рассказ о семье американских медоваров бесспорно повысили эрудицию собравшихся, но, думаю, без глубокого следа в головах и душах слушателей. Зато порадовало выступление Дмитрука. Оно с лихвой компенсировало слабости всех предыдущих докладов, так как в нем было все: выкладка основных теоретических положений, щедрый букет практических советов, а главное - основательность жизненно-мудрого подхода к делу. Думаю, что прослушав даже этот единственный доклад, любой новичок или даже медовар средней подготовки вряд ли бы сожалел овремени и средствах, потраченныхдля приезда на этот семинар. В целом же, учитывая уровень проведения мероприятия, хорошую организацию, приятную атмосферу, отсутствие серьезных нареканий, радушный ритуал чествования победителей, можно с уверенностью сказать - праздник удался. ВСЕ ЛИ ХОРОШО В "ДАТСКОМ КОРОЛЕВСТВЕ"? Праздник праздником, но не обошлось и без принципиального разговора о состоянии дел в Гильдии. Прологом к серьезному разговору стало упоминание Барабаша о плачевном финансовом состоянии организации - касса фактически пуста, задолженность по членским взносам около 100 тыс. гривен... Как следствие этого любая серьезная работа Гильдии практически парализована. От работающей дегустационной комиссии также пришла неприятная новость - уровень сданных на конкурс образцов элиты украинских медоваров не выдерживает серьезной критики. Многие претенденты на соискание самых престижных медалей даже не удосужились выдержать вино положенное время... Возможно, все эти моменты были бы восприняты объективными трудностями и особенностями этапа развития Гильдии и прошли краешком сознания собравшихся, если бы не принципиальное выступление Почетного медовара Украины Василия Алексеевича Соломки. Человека, стоявшего у истоков возрождения медоварения, считавшего эту организацию одним из лучших и дееспособнейших своих детищ и без сомнения болеющего душой за ее будущее. Вот отрывок из его речи. "Не все гладко в нашем "датском королевстве". Начнем с денег. Они- это ветер в паруса. В любом деле. Если у Гильдии медоваров не будет средств - она абсолютно недееспособна. Ей не под силу главная задача, ради которой она создавалась - защита интересов ее членов. Другая проблема - рынок заполонили некачественные вина. До чего мы дошли на одиннадцатый год существования Гильдии - реализуемый питьевой мед, выдержанный хотя бы год - большая редкость. Даже у лучших медоваров, даже у наших грандов. А ведь это - ключевое условие качественной продукции. Всем также прекрасно известна роль правильного температурного режима при брожении и выдержке медового вина. Но многие ли из нас соблюдают его? Еще один удар по качеству... Понятно, что промышленные технологии нам покане доступны, но, работая с такойвысокой рентабельностью, мы не только можем, но и обязаны позаботиться об этом. Сегодня мед варит масса пчеловодов. Примерно каждый десятый из них - член нашей Гильдии. Но если даже среди нас есть специалисты, качество продукции которых не выдерживают критики, то что говорить о других. Я уже не один год говорю о необходимости создания "инквизиции" - авторитетных членов нашей организации с широкими полномочиями, которые будут следить за качеством продукции. Их задача - убирать с прилавковпродукцию, которая подрывает доверие к медоварению. Другого пути нет. После войны во Франции наблюдался настоящий бум потребления обножки пчелиной. А после несчастного случая - смерти человека, которую связали с этим продуктом - пыльца на 30 лет была запрещена. Сегодня мы близкик тому, что нечто похожее может повториться и с медовым вином, особенно, если в подобном сценарии будет кто-либо заинтересован, например, алкогольная мафия. Причем удар в первую очередь придется по Гильдии. Чем нам это грозит? Без куска хлеба останемся... Поэтому, вопрос качества продукции - это вопрос выживания. Или Гильдия наводит в этом вопросе порядок или она должна самораспуститься...". После этого тревожного спича, слово взял Владимир Дмитрук, выступление которого лишь отчасти вселяло оптимизм. В целом он разделил опасения Василия Алексеевича и даже высветил некоторые другие негативные моменты в работе Гильдии. Например, в организацию принимают всех желающих, без проверки его знаний и дегустации его продукции - последствия понятны... Далеко не обязательным среди медоваров считается иметь заключение, выдаваемое госстандартметрологии, свидетельствующее о пищевой безопасности продукции, ведь какой ни есть, а аргумент в защиту собственной медивки в случае проблем. Мало того, вот уже несколько лет как для участия в республиканском конкурсе наличие этого документа является обязательным условием, однако образцы продолжают принимать и без него вызывая недоумение тех участников, которые потратили время и деньги на получение этого заключения.Он подтвердил, что массовое уклонение от оплаты членских взносов в кассу Гильдии (не самой бедной по сути и потенциалу организации) есть не только лишающее ее дееспособности, но и позорящееее членов, большинство которых все же серьезные и солидные люди. «ИНКВИЗИЦИИ» БЫТЬ К счастью, проблемы Гильдии не только озвучивались. Дмитрук, опираясь, прежде всего, на опыт Волынской ячейки предлагал вполне разумные пути выхода из создавшегося положения, да и Барабаш, посыпая голову пеплом, признавал свои упущения, давал обещания, что с этой самой минуты в Гильдии все будет по-другому. Прежде всего, это касается уплаты членских взносов. Родилась идея высветить фамилии неплательщиков на сайте Гильдии медоваров и после ненавязчивых предупреждений погасить задолженность, упорствующие должники будут исключаться из организации. Возможно, без права возобновления членства в будущем. С целью повышения качества медовых вин, на совещании Рады будет таки рассмотрен вопрос создания уполномоченных Гильдией людей (или комиссии), которые будут дегустировать с прилавков продукцию, продаваемую членами организации (причем в любой точке Украины). В случае же, если она окажется низкого качества, требовать или убрать ее, или распрощаться с членством в сообществе добросовестных медоваров. Интересно, что чуть ли не впервые в истории упреки звучали не только из уст членов дегустационной комиссии в адрес медоваров, но и наоборот. Особенно после того, как стало известно, что с конкурса за несоответствие сняли некоторые образцынаших грандов - Дейнеки, Верета, Дмитрука. Объяснение этому находилось одно: комиссия не смогла по достоинству оценить смелые эксперименты бывших медалистов и владельцев кубков, но не в силу своей некомпетентности, а по причине большого количества образцов. Действительно, объективно оценить содержимое120 бокалов за один день даже теоретически невозможно. Поэтому было принято еще одно важное решение - вернутся к практике, когда на конкурс в Киев, отправлялись вина-победители в региональных конкурсах, каковых решено было проводить пять.В конечном итоге, в финале образцов станет значительно меньше, качество (как и подобает республиканскому конкурсу) не будет вызывать пересудов, а оценка станет объективнее. Много на конкурсе-семинаре говорилось о сайте Гильдии. Большое значение ему придает лично Василий Барабаш. Настолько большое, что в планах Президента найти специалиста, который за оплату будет плотно занят его наполнением, возможно даже в офисе организации, который также планируется открыть в ближайшее время. Сайт должен стать лицом, визитной карточкой организации. Ведь именно через него, по мнению Барабаша, не только в Украине, но и во всем мире будет складываться мнение о работе организации. Что ж, любой желающий может присоединиться к ожидаемым изменениям к лучшему, время от времени набирая в адресной строке браузера - www.medovary.org. НАЗАД К ДРУГИМ ВЕРШИНАМ? Надо признать, что Гильдия не стала массовым объединением любителей и профессионалов медоварения. Как отметил Василий Соломка, организация объединяет, в лучшем случае, десятую часть медоваров. Большая часть из которых, мягко говоря, не принимает активного участия в ее работе. Не по плечу оказалось Гильдии решение глобальных задач, как например, легализация отрасли медоварения по общемировым стандартам. Качество продукции дошло до критически низкого уровня, что может дискредитировать идею медоварения. После чистки рядов путем исключения неплательщиков членских взносов (если оно состоится) существенно уменьшится и количество номинальных "штыков в строю". У организации нет ни средств,ни сильных идей как поднять Гильдию до планируемых когда-то высот. Развитие прекратилось... Однако вселяет оптимизм появление дееспособных областных объединений как, например, на Волыни, в Ивано-Франковске, Харькове, Белой Церкви. Мне кажется, что намеченный спад прекратится, если Гильдия обопрется обидеи и умение решать практические вопросы лидеров именно этих регионов. Дееспособность Гильдии обязательно возрастет, когда она уйдет от стремления к массовости, избавится от части грандиозных первоначальных замыслов. А превратится в престижную общественную организацию, вступить в которую не просто, вылететь легко, которая ко многому обязывает, но в то же время много дает. Прежде всего, это будет указывать на принадлежность к настоящей элите отрасли, а продукция, реализуемая под брендом Гильдии, станет наивысшим знаком качества. Анатолий ГУРМАН Газета "Пасека от А до Я" март 2015

Link to comment
Share on other sites

Гурман, :ay: Дякую за інформацію. Добре що лунають критичні зауваження, можливо ще не все втрачено. :hi:

Link to comment
Share on other sites

Интересно, что чуть ли не впервые в истории упреки звучали не только из уст членов дегустационной комиссии в адрес медоваров, но и наоборот. Особенно после того, как стало известно, что с конкурса за несоответствие сняли некоторые образцынаших грандов - Дейнеки, Верета, Дмитрука.

Просив би автора виправити помилки. 1. Правильно ВереД С.Л. 2. Зразок Дмитруком був зданий на конкурс лише один і він одержав "срібло", отже "зняти"його не могли. 3. Якщо називаєте прізвища "грандів", зразки яких були зняті, то називайте всіх, або нікого і зверніть увагу на ініціали біля прізвищ. Звіт про роботу комісії можна подивитись на сайті Гільдії - http://www.medovary.org/
Link to comment
Share on other sites

Вручение гран при конкурса Сабашенко Наталье Олексеевне. Эта победа стала небольшой неожиданностью. Насколько я понимаю Наталья впервые приняла участие в конкурсе. Вино вареное с добавлением ароматических трав. Выдержка 4 года. Она из Черниговской облати.

Link to comment
Share on other sites

Насколько я понимаю Наталья впервые приняла участие в конкурсе.

Наталья принимает активное участие в конкурсах медоваров. Пользуйтесь достоверной информацией, а не слухами. :hi:
Эта победа стала

заслуженной наградой за многолетний труд. Насколько мне известно, Наташа чётко следует основным принципам и даже сбраживает сусло в стекле. Так что... :hi:
Link to comment
Share on other sites

Наталья принимает активное участие в конкурсах медоваров. Пользуйтесь достоверной информацией, а не слухами.

Конкурс питних медів 2010 рік. post-218-1426052796_thumb.jpg Якщо беретеся друкувати інформацію, пане Гурман - спочатку треба впевнитися в її достовірності. Забагато помилок робите. :IMHO1::hi:
Link to comment
Share on other sites

  • 9 months later...

@Бортник Доброго дня. Підкажіть, коли буде наступний конкурс медоварів?

 

Link to comment
Share on other sites

4 часа назад, yochik71 сказал:

@Бортник Доброго дня. Підкажіть, коли буде наступний конкурс медоварів?

 

Згідно з рішенням Ради Гільдії конкурс буде проводитися 28 лютого.

Link to comment
Share on other sites

  • 2 weeks later...

ХІІ Всеукраїнський відкритий конкурс «Питні меди – 2016»

Рада громадської організації «Гільдія медоварів України – виробників медових напоїв і оздоровчої бджоло продукції» спільно з кафедрою бджільництва ім. В.А. Нестерводського Національного Університету біоресурсів та природокористування України, оголошує про проведення ХІІ Всеукраїнського відкритого конкурсу «Питні меди – 2016», який відбудеться 27-28 лютого  2016 року, за адресою: м. Київ, вул. Героїв оборони 19, корпус 1 – кафедра бджільництва ім. В.А. Нестерводського.

Для участі у конкурсі запрошуються бджолярі, медовари – виробники медових напоїв України та зарубіжжя.

Мета конкурсу:

  1. Підтвердження професійного рівня членів ГО «Гільдія медоварів України».
  2. Пошук нових рецептурних розробок.
  3. Пошук нових талановитих медоварів.

Конкурс проводиться в номінаціях:

  1. Меди ставлені без додавання соків та ароматичних трав.
  2. Меди ставлені з додаванням соків.
  3. Меди ставлені з додаванням ароматичних трав.
  4. Меди варені без додавання соків та ароматичних трав.
  5. Меди варені з  додаванням соків.
  6. Меди варені з  додаванням ароматичних трав
  7. Медові кваси, збитні, пиво (подаються в день конкурсу)
  8. Оформлення продукції.

Оргвнесок:

1-й зразок – 250 грн.
2-й зразок – 200 грн.
3-й зразок – 150 грн.
4-й зразок – 100 грн.
5-й зразок – 100 грн.

(Для прикладу 6 зразків – 250 + 200 + 150 + 100 + 100 + 100 = 900 грн.)

Кількість зразків  – необмежена.

З метою недопущення до конкурсу неякісних зразків, безпідставного зняття  зразків з дегустації, необхідно на кожний зразок додавати висновок сертифікованої лабораторії на безпечність напою.

Зразки приймаються в скляних ємностях не менше 0,5 л. в кількості 2-х екземплярів (1- конкурсний + 1- контрольний).

Заявки на участь в конкурсі приймаються оргкомітетом до 20.02.2016 року.

Для учасників конкурсу та членів ГО «Гільдія медоварів України», буде проводитись семінар на тему «Технології виготовлення медових напоїв і інновації в виробництві медової продукції.»

Під час  проведення семінару розглядатимуться наступні питання:

  1. Особливості підготовки води при виготовленні медових напоїв.
  2. Особливості роботи з дріжджами при виготовленні медових напоїв.
  3. Підготовка сити для виготовлення медового напою.
  4. Медові напої без додавання соків і ароматичних трав.
  5. Медові напої з додаванням соків і ароматичних трав.
  6. Способи підготовки ягід і фруктів для виготовлення медових напоїв.
  7. Інновації в виробництві медової продукції.
  8. Рецепти виготовлення медових напоїв від переможців конкурсів

Порядок денний:

Прийом зразків та реєстрація учасників  27.02.2016 з 09:00 до 13:00
Урочисте відкриття конкурсу 27.02.2016 року з 13:00
Час  роботи дегустаційної комісії 14:00 – 18:00
19:30 – 22:00 – Братня вечеря.

28.02.2015 р. :

9:00 – 12:00 – Продовження роботи семінар.
12:30 – 15:00 Підведення підсумків конкурсу, нагородження переможців.

Їхати маршрутом № 212 від м. Либідська до 1 навчального корпусу кафедри бджільництва (поряд монастир «Голосіївська пустинь»)

Оргкомітет

Тел. для довідок:  067-50-725-50 – Барабаш Василь Степанович

050-378-56-83 – Дмитрук Володимир Антонович

096-110-93-93  – Сищук Ростислав Анатолійович

Link to comment
Share on other sites

  • 1 month later...

Короткий уривок з тривалого монологу В.А. Соломки на ХІІ Всеукраїнському відкритому конкурсі «Питні меди – 2016», Київ, 27 лютого 2016

 

  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

Виступ Миколи Горнича на Всеукраінському конкурсі питних медівок 2016

Link to comment
Share on other sites

  • 10 months later...

Коли буде конкурс 2017 р. підкажіть дату,

Link to comment
Share on other sites

  • 2 weeks later...

http://lutsk.rayon.in.ua/topics/802-chomu-tsogorich-v-misti-ne-bude-konkursu-medovariv-a-na-masovih-zahodah-ne-kushtuvatimut-pitnih-mediv

Чому цьогоріч в місті не буде конкурсу медоварів, а на масових заходах не куштуватимуть питних медів
15:04 13.01.2017

Через прогалини в законодавстві волинським медоварам важко реалізувати питні меди, внаслідок чого обласний центр Волині може лишитися без частини свого туристичного бренду.

Лучани і гості міста уже звикли куштувати на масових заходах смачні меди, різноманітність яких вражає поціновувачів солодкого дару бджіл. Особливою популярністю користуються медові напої, які уже стали своєрідною родзинкою міста.

Специфіка питних медів потребує особливого підходу як до їхнього виготовлення, так і до реалізації. Про те, чому обласний центр Волині цього року лишиться без конкурсу медоварів, а на масових заходах не продаватимуть питних медів, розповів пасічник зі стажем, голова громадської організації «Братство бджолярів землі Волинської «Ройовий Стан» Володимир Дмитрук.

 

17_p1010103.jpg
 
 

 

ЯК ЛУЦЬК ПЕРЕТВОРЮВАВСЯ НА МІСТО МЕДІВ

2004 року волинські пасічники створили громадську організацію «Братство бджолярів землі Волинської «Ройовий Стан». Вона була покликана об’єднати бджолярів і зробити так, щоб рентабельність пасік підвищилася. За цей час, каже Володимир Дмитрук, вдалося відкрити музей бджільництва у селі Баїв та Центр традиційної культури «Медова хата». Крім того, волинські питні меди займали передові місця як на всеукраїнських, так і на міжнародних конкурсах.

 

15_dsc_0025.jpg
 
 
13_34.jpg
 
 

 

«У 2002 році я вперше покуштував питний мед. Тоді відкрив для себе новий напій, який можна виготовляти з меду. Після чого у мене і кількох соратників виникла ідея відродити традицію вживання питних медів», – розповідає Володимир Дмитрук.

Розпочали опановувати нову справу з вивчення культури виготовлення і споживання цього напою. Рецептуру ІХ-Х століття, звісно, відновити складно, проте, починаючи з ХVІ-ХVІІ століть, уже з’являлися згадки про давню традицію медоваріння.

«Хвиля відродження давньої традиції пішла по всій Україні, після чого у 2008 році створили громадську організацію «Гільдія медоварів України – виробників медових напоїв і оздоровчої бджолопродукції». Почали напрацьовувати теоретичну і наукову базу, організовувати конкурси на найкращий медовий напій», – зазначає медовар.

З 2008 року прийняли рішення проводити конкурси на визначення найкращих питних медів на регіональному рівні. 2009 року такий конкурс вперше провели у Луцьку. З цього часу їх влаштовували щорічно, у рамках фестивалю «Різдво у Луцьку».

 

6_rizdvo.jpg
 
 

 

«Почали співпрацювати з управлінням туризму та промоції міста Луцької міської ради. Виникла ідея прийняти своєрідним брендом Луцька мед, у тому числі й питний. Коли ми представляли наше місто на найбільшій у Європі туристичній біржі в Берліні, позиціонували Луцьк як місто медів. Відтоді питні меди стали туристичною візитівкою міста», – розповідає Володимир Дмитрук.

 

10_7.jpg
 

 

 

ЗАКОНОДАВЧІ ПАЛКИ В КОЛЕСА

Коли виготовлення питного меду почало стрімко розвиватися, постало питання про його реалізацію. У 2012 році представники міськради запропонували пасічникам Володимиру Дмитруку та Антону Шотіку відкрити заклад, де продаватимуть продукцію бджільництва. Тоді й створили Центр традиційної культури «Медова хата».

«Коли ми вийшли на дещо вищий рівень, постало питання про виробництво питних медів у більших об’ємах. Але ми ставили собі за ціль не створювати великих заводів, бо хочемо, щоб ці меди пасічники могли виробляти в домашніх умовах», – зауважує медовар.

Тоді виникла потреба у легалізації виробництва та реалізації медових напоїв. 2013 року представники громадської організації звернулися до Кабміну і створили фахову комісію з вирішення цього питання. Проте через складні обставини в країні процес не дійшов логічного завершення. Комісія відновила роботу 2015 року, але результатів, каже Володимир Дмитрук, поки що дуже мало.

«Результатом роботи членів цієї комісії, а також виноробів, наразі стало зняття ліцензії на право оптової торгівлі напоями. Раніше нас прирівнювали до великих заводів з виробництва горілки чи вина. Тобто вони платять таку ж суму – 500 тисяч гривень на рік – за оптову торгівлю, що мав би платити й звичайний пасічник. Ми з побратимами стільки платити не мали змоги. Але, на щастя, 2016 року цю ліцензію відмінили», – розповідає Володимир Дмитрук.

Попри це, виготовити документи на право виробництва цього напою все одно нелегко. За словами Володимира Дмитрука, норми, яких вимагає законодавство, розраховані на побудову заводу, а не виробництво продуктів живого бродіння в домашніх умовах.

«Контроль, звісно ж, повинен бути обов’язково. У цьому випадку ми могли б укласти договір з представниками «Держстандартметрології». Там ми і зараз випробовуємо нашу продукцію. Крім того, контроль має бути й з боку громадських організацій, адже ніхто так не знає нюансів медоваріння, як люди, які цим займаються», – вважає пасічник.

Для того, щоб продавати питні меди вроздріб, розповідає медовар, потрібно також мати ліцензію на право торгівлі алкогольними напоями. Адже питний мед має міцність більш як 8-9 градусів і підлягає під категорію алкогольних напоїв. Хоча, за словами Володимира Дмитрука, згідно висновку судово-медичної експертизи, напій, який виготовили шляхом бродіння, не підлягає акцизу.
 

19_foto-produktsiyi.jpg
 
 

 

ВОЛИНСЬКІ ПИТНІ МЕДИ ТЕПЕР СМАКУВАТИМУТЬ НЕ НА ВОЛИНІ

Для того, щоб брати участь у масових заходах, медовари укладали договір з управлінням культури. Втім, за словами Володимира Дмитрука, останнім часом кожен масовий захід для пасічників перетворювався на скандал.

«Занадто свідомі громадяни, як я їх називаю, почали нам ставити палки в колеса і писати кляузи. Вони стверджують, що ми тут продаємо мало не самогон і тому подібне. Не знаю, яку вони переслідують мету…можливо, не до кінця розуміють про які напої йдеться», – дивується пасічник.

Тому, каже бджоляр, склалася така ситуація, що будь-яка ярмарка, у якій беруть участь медовари, закінчується викликом правоохоронців, податкової поліції та вилученням товарів. Справу розглянули в суді, проте складу адміністративного правопорушення не виявили, а вилучені товари повернули власнику.

 

9_1111.jpg
 
 
4_2.jpg
 
 

 

В таких умовах, каже Володимир Дмитрук, осередок «Гільдії медоварів» у Волинській області не може працювати. Тому цього року вирішили скасувати проведення конкурсу в Луцьку. Натомість волинські питні меди куштуватимуть в інших містах України, куди медоварів запрошують взяти участь у масових заходах.

«Ми почали займатися питанням легалізації. Виготовили технічні умови на питні меди, шукаємо приміщення для виробництва. Думаю, воно все-таки вирішиться найближчим часом. Але зараз у нас перехідний період. У зв’язку з цими подіями ми були змушені зняти продаж питних медів у «Медовій хаті» і закрили одну торгову точку, бо не могли оплачувати оренду», – розповідає бджоляр.

Втім, навіть якщо на виготовлення і реалізацію медових напоїв медовари матимуть відповідні дозволи, каже Володимир Дмитрук, все одно треба шукати приміщення для виробництва, касові апарати та щоденно звітувати. Тож в силу законодавчих актів, медовари, які виготовляють напої в домашніх умовах, не матимуть права брати участь у масових заходах.

«Звісно, ми виготовляємо й інші медові напої – апіфітобальзами, які мають більшу міцність. Для їхнього виготовлення ми уже використовуємо алкоголь. Проте такі напої не п’ють великими дозами, їх вживають в оздоровчих цілях», – наголошує Володимир Дмитрук.

З реалізацією цього виду напою проблем, за словами медовара, ще більше, адже його міцність вища, ніж у питних медів. Тож представники ГО «Гільдія медоварів України – виробників медових напоїв і оздоровчої бджолопродукції» працюють над тим, щоб у нашій країні створили окреме законодавство щодо виготовлення і реалізації медових напоїв. Адже медовари впевнені, що виробництво питних медів має великий потенціал.

Продавати таку продукцію можна як на вітчизняному рівні, так і закордоном, а кількості потенційної сировини для цього у пасічників вистачає. Адже Україна посідає перше місце в Європі за кількістю виготовленого меду. Розвиваючи таку ідею, каже Володимир Дмитрук, можна навіть створити нову галузь сільського господарства – медоваріння. Ця галузь не потребувала би майже ніяких капітальних вкладень, єдине що необхідно, впевнені медовари, це зміни до законодавства.

 

3_p9050149.jpg
 
 

 

Оксана ВЛАСЮК

Фото з особистого архіву Володимира ДМИТРУКА

 

Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Район.Луцьк» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу телефонуйте +38 066 413 29 28 або пишіть на редакційну електронну адресу lutsk.rayon@gmail.com

  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

  • 1 year later...

доброго дня. коли конкурс 2018 р.????

 

Link to comment
Share on other sites

59 минут назад, yochik71 сказал:

доброго дня. коли конкурс 2018 р.????

 

 

В 05.01.2017 в 15:34, yochik71 сказал:

Коли буде конкурс 2017 р. підкажіть дату,

 

В 11.01.2016 в 14:11, Petrovych61 сказал:

Оргвнесок:

1-й зразок – 250 грн.
2-й зразок – 200 грн.
3-й зразок – 150 грн.
4-й зразок – 100 грн.
5-й зразок – 100 грн.

(Для прикладу 6 зразків – 250 + 200 + 150 + 100 + 100 + 100 = 900 грн.)

 

:hmm::dntknw:

 

В 14.01.2017 в 01:24, Струк сказал:

Чому цьогоріч в місті не буде конкурсу медоварів, а на масових заходах не куштуватимуть питних медів

 

Link to comment
Share on other sites

шось не зрозуміла позиція організаторів конкусу по відношенню до точківців. дізнався про дату в іншому місці тернету, викладую...

ОГОЛОШЕННЯ

Відповідно до рішення Ради ГО “Гільдія медоварів України – виробників медових напоїв і оздоровчої бджоло продукції ” від 7 жовтня 2017 року, спільно з кафедрою бджільництва ім. В.А. Нестерводського Національного університету біоресурсів і природокористування України, оголошуємо про проведення ХІV Всеукраїнського відкритого конкурсу “Питні меди – 2018”, який відбудеться 03-04 лютого 2018 року, за адресою:

м. Київ, вул. Героїв оборони 19, корпус 1 – кафедра бджільництва.

Мета конкурсу:

1. Підтвердження професійного рівня членів ГО “Гільдія медоварів України”.
2. Пошук нових рецептурних розробок.
3. Пошук нових талановитих медоварів.

До конкурсу запрошуються бджолярі, медовари – виробники медових напоїв України та зарубіжжя. 
З метою недопущення до конкурсу неякісних зразків, безпідставного зняття зразків з дегустації, необхідно на кожний зразок додавати висновок сертифікованої лабораторії на безпечність напою (ксерокопію).

При відсутності лабораторного висновку, номінант додаткого сплачує 300 грн, як страховий внесок, за кожен зразок.

Конкурс проводиться в номінаціях:

1. Меди ставлені без додавання соків та ароматичних трав.
2. Меди ставлені з додаванням соків.
3. Меди ставлені з додаванням ароматичних трав.
4. Меди варені без додавання соків та ароматичних трав.
5. Меди варені з додаванням соків.
6. Меди варені з додаванням ароматичних трав
7. Медові кваси, збитні, пиво (подаються в день конкурсу)
8. Оформлення продукції.

Оргвнесок:
1-й зразок – 300 грн.
2-й зразок – 250 грн.
3-й зразок – 200 грн. 
4-й зразок – 150 грн.
5-й зразок – 150 грн.
(Для прикладу 6 зразків – 300 + 250 + 200 + 150 + 150 + 150 = 1200 грн.)
Кількість зразків - необмежена.

Приймаються зразки в скляних ємкостях не менше 0,5 л. в кількості 2-х екземплярів (1- конкурсний + 1- контрольний).
Прийом зразків та реєстрація учасників 02.02.2018 з 12:00 до 17:00
03.02.2018 з 09:00 до 12:00

Урочисте відкриття конкурсу 03.02.2018 року з 12:30 до 13:00
Час роботи дегустаційної комісії 13:30 – 18:00

Паралельно з роботою дегустаційної комісії, проводяться загальні збори ГО “Гільдія медоварів України”.
Порядок денний:
1. Затвердження положень, що регламентують роботу Гільдії.
2. Звіт Голови.
3. Звіт ревізійної комісії.
4. Перевибори голови.
5. Перевибори Ради Гільдії і ревізійної комісії. 
6. Інше.

19:00 – 22:00 – Братня вечеря.

04.02.2018 р. :

9:00 – 12:00 – обговорення і затвердження плану роботи на 2018 – 2019 роки.
12:30 – 15 :00 Підведення підсумків конкурсу, нагородження переможців.

Їхати маршрутом № 212 від м. Либідська до 1 навчального корпусу кафедри бджільництва (поряд монастир “Голосіївська пустиль”).

Оргкомітет
Тел. для довідок: 067-50-725-50 - Барабаш Василь Степанович
050-378-56-83 - Дмитрук Володимир Антонович 
067-600-42-17 – Лабага Констянтин Петрович
099-373-73-79
Заяви на участь в конкурсі приймаються до 02.02.2018 включно.

Оркомітет

  • Like 3
Link to comment
Share on other sites

3 часа назад, yochik71 сказал:

шось не зрозуміла позиція організаторів конкусу по відношенню до точківців. дізнався про дату в іншому місці тернету, викладую...

онкурсі приймаються до 02.02.2018 включно.

Оркомітет

Та я вже викладував тiльки в темi медоварiння 

 

Link to comment
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

 Share

×
×
  • Create New...