Перейти к содержанию

Філософія життя


kochut

Рекомендуемые сообщения

Не надо ничего придумывать - 500 секунд правды об Украине есть 10 фильмов. А вот цивилизованных опровержений нет...

:) ... Это из серии - нужно первым опплевать оппонента. В этом случае он, вместо того, что бы тебя опровергать, будет оттирать твои плевки... Подленький, трусливый, давно известный приемчик :hi:
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

а почему комментарии на русском а не на языке титульной нации opr06K94.gif

Что бы было понятно, прежде всего, "нетитульным" :ae::hi:
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

:) ... Это из серии - нужно первым опплевать оппонента. В этом случае он, вместо того, что бы тебя опровергать, будет оттирать твои плевки... Подленький, трусливый, давно известный приемчик :hi:
А что тут разбираться. Для этого нужны факты, документы. Когда семья распадается, всегда родственники жены считают, что муж дурак, а его его родственники негодяи. И, наоборот. Есть факты, документы, предъявите. А доказывать, что держали в браке насильственно, потому, что я так думаю, не надо. В народе говорят: «Дурак, если бы он знал, что он дурак, не был бы дурак.»
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Для этого нужны факты, документы

И где Вы, почтеннейший, увидели в этом "историческом" ролике факты, а, тем более, документы? :umora:
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Положим, мы затеяли с тобой спор, и ты победил меня, а я не смог переспорить тебя, значит ли это, что ты и в самом деле прав, а я на самом деле не прав? А если позвать того, кто согласится со мной и с тобой, то мы опять-таки не доберемся до истины. Выходит, ни я, ни ты, ни кто-либо другой не можем установить общую для всех истину. [Чжуан-цзы] SUhGtk0-iPY.jpg

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

И где Вы, почтеннейший, увидели в этом "историческом" ролике факты, а, тем более, документы? :umora:
Давал же ссылку на второй фильм, так там и фактов и документов навалом. Даже есть наша первая в мире конституция, но почему, то на русском языке.
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Пусть все чувствующие существа будут счастливы и познают причину счастья. Пусть они освободятся от страданий и причины страданий. Пусть они соединятся с источником безграничной радости, не знающей горя. Пусть они пребывают в состоянии полной невозмутимости, свободном от страсти, агрессии и предубеждений.

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Давал же ссылку на второй фильм, так там и фактов и документов навалом.

Вы давайте "ссылки" хоть на 100 фильмов. Все равно, из них торчат одни и те же "уши". И цель у них одна - любыми правдами и неправдами расколоть, поработить, вернуть утраченное. Что мы и наблюдаем в недальновидной "политике" нынешнего руководства России :hi:
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Кочут, ось це і є завершення спорів.

Изображение

Дибільні фільми знімати мають гроші, а їхні громадяни сидять у таких хатинах, як у фільмі. Бачив на власні очі. :dntknw:
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Давал же ссылку на второй фильм, так там и фактов и документов навалом. Даже есть наша первая в мире конституция, но почему, то на русском языке.
Майже в кожній книжковій крамниці є полиця для студентів. Там лежать такі маленькі книжечки типа "Кант за 90 хвилин", "Платон за 30 хвилин". Це щоб здав і забув. Так і ці нікчемні фільмеці, розраховані на обивателя, який не вміє думати. Будь-який нормальний історик просто всцявся б від сміху. Я на щастя не історик, тому подивився кілька хвилин, побачив прищавого і януча з ахметом - це мабуть така зомботехнологія для посилення негативного ефекту до всього українського. Яким боком це стосується історії і Орлика? Ну біс із ними. Далі у цьому словоблудді чомусь чіпляються до імен, мабуть нема більш до чого вчепитись (пом'янули Бандеру незлим, тихим... - як же він їм в печінках сидить!). Ісуса Христа, наприклад, по-справжньому звали Ієшуа Ха Машиах. Є ще безліч прикладів, коли імена транслітеруються з однієї мови в іншу або під впливом зміни культури чи епохи. На той час панувала західноєвропейська латинська традиція з польськими впливами. І що з того? Але словоблуддя починає так само маніпулювати іншими речами та поняттями, і розбирати це, якщо висловлюючись по-філософському, значить заглиблюватися в "дурну нескінченність". Інтернет у мене досить повільний і не безмежний. Тому я не став марнувати час і трафік на це гімно. Якщо когось цікавлять справжні документи та факти, в мережі все це є відскановане. Наприклад ось Конституція Пилипа Орлика, оригінал та його історія (оригінал старою українською мовою). Ось Конституція гетьмана Пилипа Орлика сучасною українською мовою. Є ще документи на латині, багато праць і документів про Мазепу і його час. Тобто, якщо ви не хочете виставляти себе тупим обивателем, не давайте посилання на такі фільмеці. Читайте, думайте, і не дозволяйте, щоб за вас це робили інші.
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

1. Единственный творец ваших страданий — ваши собственные деяния; поэтому следите за тем, как вы поступаете. 2. Приучите себя быть всегда спокойными и разумными. Если вы будете спокойны и разумны, то сумеете реагировать правильно, а не отвечать действиями, отягощенными эмоциями. 3. Насилие и ненависть не могут принести счастья, даже победившему в сражении. 4. Ваши действия, вдохновляемые гневом, свидетельствуют о том, что вы утратили самообладание и более не способны ясно мыслить и видеть. Это весьма опасный путь. 5. Посмотрев на создавшееся положение с точки зрения оппонента, вы яснее увидите путь к подлинному решению проблемы. 6. Для необузданного ума нет мудрости и сосредоточенности; без мудрости и сосредоточенности нет спокойствия; а разве может быть счастье для беспокойного? 7. Не разыгрывайте проявлений чувств, если у вас отсутствуют подлинные чувства. Не позволяйте враждебным помыслам побуждать вас к действию. Необузданное проявление враждебности с вашей стороны лишь породит ответную вражду. Конфликт такого типа — наихудший из возможных, и все истинные буддисты стремятся избежать его. 8. Обуздайте себя, и вы станете совершеннее; познайте себя, и вы достигните освобождения. 9. Любовь и сострадание — вот главное в вашей жизни; имея их, в конечном счете, вы обретете все. 10. Если вы воспитали ум со всей искренностью, вы достигните успеха и пребудете в спокойствии.

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Ще один патріарх в якого не було годинника за 30 тис. євро 1359879290_1194326868.jpg

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

А вот цивилизованных опровержений нет...
Зато есть ответы:в этой же теме №№111 и 115
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

А вот цивилизованных опровержений нет...
Зато есть ответы:в этой же теме №№111 и 115
Чтобы отвечать, надо, почитать не тему, а историю. Хотя бы в таком виде. Борис КРУПНИЦЬКИЙ ГЕТЬМАН ПИЛИП ОРЛИК (1672 — 1742) ЙОГО ЖИТТЯ І ДОЛЯ ВИДАВНИЦТВО «ДНІПРОВА ХВИЛЯ» Мюнхен — 1956 — Німеччина http://litopys.org.ua/rizne/krupn.htm А дальше все будет выглядеть, кто как на это смотрит. Где героизм, и патриотизм, а где изменга и предательство.
Пилип Орлик походив з чеського роду. Орлики — це була стара баронська фамілія, дуже розповсюджена в самій Чехії, в Моравії і на Шлезьку. Політичні обставини примусили не одного її представника вимандрувати з Чеського королівства. Ще за гуситської революції одна лінія її подалася до Польщі і прийняла до родового імени ще назву «de Laziska», а друга, протестантська, правдоподібно виеміґрувала після подій 1620 р. в Прусію і тут увійшла з часом у склад німецької аристократії, зберігши стару назву «von Orlick». З польської лінії, що перенеслась на Литву, і походив безпосередньо будучий український гетьман. Батьки Орлика, Степан, певно католик, і мати Ірина, за джерелами правдоподібно з православного роду Малаховських, жили на Виленщині в Ошмянськім повіті. Тут у селі Косуті народився 11 жовтня *) 1672 р. Пилип Орлик. Батько Степан, приймаючи участь в польсько-турецькій війні, був убитий під Хотином у грудні 1673 р. в 51 році життя. Пилип Орлик залишився сиротою на руках матері, і його було певно й охрещено по православному обряді. Про перші кроки П. Орлика ми майже нічого не знаємо. До школи ходив десь в околиці родинного місця («в школі на Литві»). А пізніше вступив до Київської Могилянської Академії. Саме тоді Академія, що носила ще офіційний титул Колегії, почала йти вгору. Тут Орлик учився красномовства і філософії у славного на той час професора Степана Яворського, до якого молодий хлопець прив’язався всією душею і ставився до нього все своє життя з великим пієтетом. Покінчивши студії в Академії, він спочатку зайняв уряд консисторського писаря в київській митрополії в 1692 (найпізніше 1693) р., певно, завдяки протекції Яворського. Пізніше опинився він в гетьманській канцелярії, і тут можна вбачати руку того ж самого протектора. Але найбільшим добродієм його став Іван Мазепа. Старий гетьман шукав за здібними співробітниками, яким можна було довіритись, і Орлик з доброю освітою, розумною головою і з молодечим запалом до праці добре надався для цього. Молодий писар Генеральної Канцелярії і з свого боку робив все можливе, щоби подобатися гетьманові. В 1695 р. він написав на честь Мазепи відомий панеґирик «Alcides Rossiyski...». Такі панеґирики були за Мазепиного бароко модою часу, якій слідував Орлик поруч інших достойників Української держави, але безперечно тут був і вислів відданости і пієтету до гетьмана. Пам’ять Мазепи є чистою в його очах навіть після гірких іспитів еміґрації, бо він все бачив у нім щирого українського патріота і з пошаною висловлювався про нього в своїм Діярії, очевидно не призначенім для чужих очей. Ясно одне, що Орлик належав уже до нового типу співробітників Мазепи, в першу цергу залежних від нього і його ласки. Йому передовсім він завдячував і свою блискучу кар’єру, і свій добробут. Гетьман став за хрещеного батька першій дитині Орликів, сина Тригора, який народився в 1702 р. Тоді Пилип Орлик займав уже поважну посаду старшого військового канцеляриста. Незабаром дістав він призначення на уряд генерального писаря, який займав Кочубей з початку гетьманування Мазепи аж до 1700 р. За шведським королем подався і Мазепа з своїм оточенням та запорожцями в далекий шлях до Туреччини. З ним разом був і Орлик. Це були тяжкі часи мандрівки через степи Правобережжя, і тільки завдяки степовикам-запорожцям, можна було сяк-так утримати при житті таку силу людей в безлюдних місцевостях, аж поки вони не опинилися у берегів Богу. Мазепа був фізично і душевно розбитий. Між ним і запорожцями, що понесли стільки втрат, не було вже згоди. Подорожуючи, січовики хвилювалися. Десь на півдні — передають свідки — їх глухе незадоволення прийшло до вибуху, і вони навіть збиралися плюндрувати гетьманський багаж та хотіли захопити в свої руки самого гетьмана, щоби видати його цареві, але потім якось заспокоїлося. Особливо неприємним було це для Мазепи, який нераз запевняв короля, що очаківський паша — його добрий приятель. Аж десь у липні 1709 р. прибули вигнанці до Бендер. Саме тут Мазепі судилося закінчити свої дні. Будучи смертельно хворою людиною, він не пожив тут і кількох місяців і помер вночі з 21 на 22 вересня 1709 р. В цім відношенні особа Андрія Войнаровського, племінника Мазепи й наслідника приватного майна гетьмана, виступила само собою на перший плян. На нього дивилися і шведські кола, і гетьманське оточення, як на будучого гетьмана України. Здається, і сам Мазепа так дивився на справу і передавав в руки свого племінника всі засоби, державні і приватні, що були у нього, щоби улегшити йому відповідальне завдання шефа держави поза межами країни. Коли помер гетьман, Войнаровський катеґорично відмовився від кандидатури на гетьманство. В умовах еміґрантського життя було це хоч і почесне, але прикре і докучливе завдання. В середині жовтня (1709) появилася їх делеґація в королівській канцелярії й заявила свої права на спадщину Мазепи. Це не була легка справа. Безперечно, Мазепа вивіз разом із приватним своїм майном також і дещо з державного майна: гетьманські інсиґнії, клейноди і т. д. Очевидно й шведському королеві не була цілком ясною правна сторона спору. Він призначив для її дослідження комісію, в яку війшли генерал Понятовський, канцлер фон Мюллерн, камергер Клінґерштерна і радник канцелярії фон Кохен. Значно пізніше, в 1719 р. Орлик писав з цього приводу до шведської королеви Ульрики Елеонори: «Войнаровський, наперекір праву і звичаям, мав у своїх руках усі публічні фонди, завдяки ласці і допомозі своїх приятелів, яких він з’єднав собі підкупом. Я мовчав, хоч ціла моя істота вояка протестувала проти цього мовчання». Не тільки матеріяльні моменти грали ролю. І політична ситуація була покищо зовсім несприятливою для Орлика. Сам Карл XII з своїми кільсасот шведами був до певної міри еміґрантом на турецькій території, союзників не було. А Туреччина зовсім ще не думала воювати проти Росії. Ця асекурація відома нам під датою 10 травня 1710 р. Карл виставив формальний диплом («Diploma assecuratorium pro Duce et Exercitu Zaporoviensi»), правда вже після виборів Орлика, і тим значно підкріпив нового гетьмана на початку його діяльности. Щодо козацтва, то його охопила певна деморалізація. Перед нами типова картина еміґраційних злиднів: голод, холод, дезерції, хвороби й т. д. Продовж 1710 р. з козацьких осель біля Бендер і деінде напливають жалісні прохання до шведського короля про допомогу. Не знаючи, як вийти з положення, козацтво почало продавати свою зброю. Свідки оповідають, що під командою кошового було 4 000 запорожців, у яких зброї немає, бо вони її за час перебування в Бендерах з голоду попродавали. І тут полегша прийшла тільки наприкінці 1710 р., перед походом на Правобережну Україну. Саме тоді шведський король виплатив запорожцям якісь гроші, щоби дати їм можливість викупити свої рушниці та справити собі одяг. Переговори з козаками, себто в першу чергу запорожцями, почалися очевидно скоро після смерти Мазепи і до остаточної згоди прийшло вже десь на весні 1710 р. Аж тепер Орлик зважився прийняти остаточне рішення. 5 квітня 1710 р. відбувся традиційний виборчий акт, на підставі якого бувший генеральний писар Мазепи став гетьманом України. Очевидно тоді ж була уконституована нова генеральна старшина. Генеральним обозним залишився у Орлика Іван Ломиковський, що займав цю посаду ще за Мазепи; генеральним суддею став Клим Довгополий, генеральним писарем Іван Максимович, генеральними осавулами Григорій Герцик і Федір Мирович. В день виборів проголошена була і державна конституція, яка стала відомою під назвою «Конституція прав і свобод Запорозького Війська» («Pacta et Constitutiones legum libertatumqe Exercitus Zaporoviensis»). Головним постулятом її була повна незалежність України від Польщі і Москви, при чім кордони з Польщею визначалися по лінії Случу, як колись за Богдана Хмельницького. Важливими були пункти, які обмежували гетьманську владу та встановляли козацький парлямент, типу поширеної Старшинської ради, до якої мала входити не тільки генеральна старшина й полковники, але також представники Запоріжжя й з кожного полку по одній значній і заслуженій особі. Цей парлямент мав збиратися тричі на рік. Таким чином, на місце самовладних тенденцій Мазепи мала прийти ближча співпраця з Військом. Зустрічаємо в конституції і спеціяльні статті на користь запорожців, потрібні хочби з огляду на переважаючу кількість січовиків на еміґрації. З свого боку, і Карл XII дотримав свого слова. Після виборів гетьмана вже не тільки дав українцям асекураційний диплом, але й підтвердив схвалену в Бендерах козацьку конституцію. Це було зовсім немаловажне. Як протектор України, він підтверджував тим самим не тільки права і привілеї Війська Запорозького, а також ставав ґарантом незалежности країни, ґарантом її кордонів, в які входили по змислу конституції, і Лівобережна, і Правобережна Україна. /22/
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Наприклад ось Конституція Пилипа Орлика, оригінал та його історія (оригінал старою українською мовою).

Арій, ну понятно - интернет у вас плохой и вы не смогли посмотреть видеоролик... Арій, а вы хоть читали выложенный документ ( почему-то только три страницы в оригинале :) ) ? :hi:
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Кочут, у вас тоже плохой интернет? Как люди судят о других....другом... :) w1e4kffwaus

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Хто знає в чому сенс/смисл життя???

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Чтобы отвечать, надо, почитать не тему, а историю.
Почитать в смысле уважать,или в смысле прочесть?Так прочитать все варианты "историй" трех жизней не хватит.Историю прихлебатели-борзописцы дворовые переписывали под правителей сотни раз.А сейчас еще переписывают и под того ,кто заплатит.Посему в отличие от Вас,г-н(или г-жа) Катюшка, всем советую(а надо,или не надо,пусть каждый сам за себя решает) не тратить драгоценное время на глупые занятия - есть гораздо важнее дела на земле.Да и обсуждаем мы здесь не историю,а философию(понимаю,что в ЦПШ подобного предмета не изучают,посему рекомендую открыть соответствующую тему для обсуждения,и - вперед грызть гранит науки истории,если зубы негде применить!).Эээх!,воистину во многих знаниях многия печали... P.S.Ну и насмешили,только сейчас заметил:нам предлагают изучать историю Украины издания Германского Мюнхена 1956 года! А я то думаю,чего мне читать так не хотелось данное исследование!Это та же типография,которая Майн Кампф печатала?Или,может, вообще один из разделов творения автрора МК?
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Хто знає в чому сенс/смисл життя???
Сенс життя відкривається особистості по мірі її росту в духовному сенсі.Наприклад,сенс життя алкаша - в сигареті і щоденній дозі.Сенс життя раба - в тому,щоб дотягнуть до зарплати,ну ще там в якійсь мірі задовольнить деякі інстинкти,наприклад,продовження роду і т.д.Так що відповісти однозначно на це питання нереально.Я зараз вечорами слухаю вебінар по інвестуванню,в якому бере участь до 500 особистостей(безкоштовний тому що),такі запитання люди задають(!!!) - зразу видно,на якій ступеньці розвитку духовного стоять ті,чи інші слухачі.Я можурозповісти,в сому сенс мого життя,але питання - це комусь допоможе,чи нашкодить,а можуть і спалити мене,чи розіп"яти за такі думки.Тому тримаюсь позиції,задекларованій в повідомленні №115.
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Посему в отличие от Вас,г-н(или г-жа) Катюшка,

Гармаш Александр, у нас не Точек, а какое-то "революционное" подполье :blink::dntknw: ... Катюшка - он же Metrolog, Bombus - он же Dnepro-Bee... Не все уехали в Израиль! :umora::hi:
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Арій, ну понятно - интернет у вас плохой и вы не смогли посмотреть видеоролик...
Я подивився частину ролика і більше не захотів, і вам не раджу. Насправді, мені ця тема не "болить". Просто захотілося відповісти щось тому добродію, який посилається на фільм. Мабуть йому болить.
Арій, а вы хоть читали выложенный документ ( почему-то только три страницы в оригинале :) ) ? :hi:
Текст документа передано мовою оригіналу (староукраїнською) зі збереженням варіантів написання, характерних для кінця ХVII – 1-ї пол. XVIII ст. Підготовку його до публікації здійснено на основі розро- блених в ЦДІА К України ”Методичних рекомендацій по підготовці до видання ”Архіву Коша Нової Запорозької Січі”. Усі рукописні літери кириличного і латинського алфавітів передаються з допомогою фоне- тично і графічно відповідних їм друкарських знаків сучасного граждан- ського кириличного шрифту. Зберігаються літери, що вийшли з ужитку і яким немає графічного відповідника у сучасному алфавіті: ?, ?, ?, ?, ?, z, n, ?. Виносні літери і буквосполучення внесено у рядок і передано курсивом. Паєрки на позначення звуку ”й” передаються за допомогою курсивного ”й”. М’який та твердий знаки передано у повній відповід- ності з їх уживанням у тексті. Пунктуаційні знаки, великі і малі літе- ри проставлені з наближенням до сучасного правопису.
Якщо ви сумніваєтеся в чомусь, можете провести підрахунок частоти вживання українських слів та їх загальну кількість. Слід мати на увазі, що мовою науки та книжною довгий час вважалася церковнослов'янська. Тому ви можете знайти багато церковнослов'янських слів. Той факт, що це мало схоже на сучасну літературну українську, означає безперервний природний процес розвитку та еволюціонування мов (і це стосується не тільки української). На той час навіть створювали словники, де наводили "народні" українські слова та церковнослов'янські відповідники. Але наявність значної кількості українських слів дає підстави сказати, що цей документ написаний староукраїнською книжною мовою. На жаль, деякі сучані проплачені грамотеї ніяк не хочуть визнати, що жодна мова не виникає відразу готова на рівному місці, з готовою граматикою, сталим словником, правилами і нормами. Ці грамотеї натомість скажуть, що українську видумали варшавські жиди або поляки, щоб насолити Москві. Цих грамотеїв в пеклі чекає розпечене залізо на язик. :baby:
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Присоединяйтесь к обсуждению

Вы можете написать сейчас и зарегистрироваться позже. Если у вас есть аккаунт, авторизуйтесь, чтобы опубликовать от имени своего аккаунта.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вставлено с форматированием.   Вставить как обычный текст

  Разрешено использовать не более 75 эмодзи.

×   Ваша ссылка была автоматически встроена.   Отображать как обычную ссылку

×   Ваш предыдущий контент был восстановлен.   Очистить редактор

×   Вы не можете вставлять изображения напрямую. Загружайте или вставляйте изображения по ссылке.

×
×
  • Создать...