Семінар з медоваріння у Києві

[Sergiy]

А регистрироваться заранее где-либо нужно?

Да, кстати! Зима, однако. Бейджик уже не прикрепиш прищепочкой на кожух. До встречи!

[Бортник]

Билеты купил, до встречи на семинаре! А регистрироваться заранее где-либо нужно?

Регистрация будет проводиться по месту, насколько я понял. Если что - связь по телефону, не потеряемся.

[Сабур]

Регистрация будет проводиться по месту, насколько я понял. Если что - связь по телефону, не потеряемся.

?

Гильдия медоваров почему молчит

[yochik71]

Гильдия медоваров почему молчит

?

Готовится встречать делегатов!!!

[Pasha_max]

Всем привет - планирую посетить данное мероприятие, могу забрать 4х приезжих форумчан с метро (все в личку ориентир 10-00, 10-15 -начало ж вроде в 11-00) и довезти до выставки.

[yochik71]

Всем привет - планирую посетить данное мероприятие, могу забрать 4х приезжих форумчан с метро (все в личку ориентир 10-00, 10-15 -начало ж вроде в 11-00) и довезти до выставки.

?

С какого метро??? Станцию укажите??? В руке будет зажат журнал ОГОНЕК???

[Pasha_max]

С метро Васильковская, по поводу остального я ведь написал - обращайтесь в личку. Это не трансфер автобусом неоплан, который будет дежурить у метро с табличкой "на семинар"))) - а созвонились, собрались,поехали, в Киеве сейчас небольшой транспортный коллапс (неожиданно пришла зима) и куча пробок, так что выехать с м.Васильковская необходимо где то в 10-15, что б не напороться.

[Kolokol]

Поддерживаю Pasha_max, буду ехать с левого берега Киева, могу забрать 3-4 человек от ст.М "Днепр" (прямая ветка от жд вокзала), звоните договоримся во сколько. т. 0663155539.

[yochik71]

С метро Васильковская, по поводу остального я ведь написал - обращайтесь в личку. Это не трансфер автобусом неоплан, который будет дежурить у метро с табличкой "на семинар"))) - а созвонились, собрались,поехали, в Киеве сейчас небольшой транспортный коллапс (неожиданно пришла зима) и куча пробок, так что выехать с м.Васильковская необходимо где то в 10-15, что б не напороться.

?

Билеты в кармане, скоро едем. Всем до встречи.

[Мико]

[ Билеты в кармане, скоро едем. Всем до встречи.

Ждём с полным чемоданом знаний и видеоотчётом

[Бортник]

Ждём с полным чемоданом знаний и видеоотчётом

←

...готовьте шашлыки...

[Мико]

Ждём с полным чемоданом знаний и видеоотчётом

?

...готовьте шашлыки...

Всегда готовы только дайте отмашку

[Бортник]

Всегда готовы только дайте отмашку

←

Вот и еще одно направление вырисовывается по увеличению рентабельности пасеки... А почему нет?

[Сабур]

...готовьте шашлыки...

?

Дрова (дуб) везти? Один раз в Баришевку возил

[didvasil]

[guote] ДОКІНЕЧНО УЗГОДЖЕНО ПРОГРАМУ СЕМІНАРУ ЯК ПО ТЕМАТИЦІ, ТАК І ПОБУТОВІ ПИТАННЯ. ГОТЕЛЬ ПОРЯД І ЗА ПОМІРНИМИ ЦІНАМИ І ОБІДИ ПРЯМО В ІНСТИТУТІ. ОРГАНІЗАЦІЙНІ САМО - СОБОЮ... ЗА ДОРУЧЕННЯМ ОРГКОМІТЕТУ Порядок денний семінару «Питні меди – рецепти і технології виготовлення» 08 – 09 грудня 2012 року 08.12.2012 р. Час проведення Тема, доповідач 9.00 – 11.00 Реєстрація учасників 11.00 – 11.30 «Перспективи розвитку бджільництва на сучасному етапі», Галатюк Олександр Євстафійович. Професор, доктор наук, директор інституту бджільництва ім.. П.І. Прокоповича: 11.30 – 12.20 «Питні меди і наше здоров’я», Карпенко Петро Олександрович. Доктор медичних наук, професор кафедри технології і організації ресторанного господарства Київського національного торгово-економічного університету. 12.30 – 13.10 «Історія медоваріння», «Терміни і визначення в медоварінні», Горніч Микола Лазаревич. «Почесний пасічник України», науковий редактор журналу «Бджолярський круг», автор книги «Медові вина», володар відзнаки «Піонер медоваріння» 13.10 – 14.00 «Підготовка води при виготовленні питних медів», Ізмайлов Геннадій Броніславович. Голова Харківської спілки бджолярів 14.00 – 15.00 Обідня перерва 15.00 – 15.30 «Чи дійшли до нас древні технології виготовлення питного меду?», Бабенко Віктор Тарасович. «Почесний пасічник України», лауреат медових конкурсів 15.30 – 16.00 «Питні меди варені без додавання соків і ароматичних трав», Дмитрук Володимир Антонович. «Почесний пасічник України», голова Волинського осередку ГО «Гільдія медоварів України», лауреат Всеукраїнських конкурсів якості продукції «Сто кращих товарів року 2011 – 2012» 16.00 – 16.30 «Рецепти і технології виготовлення медових напоїв з додаванням соків», Лабага Костянтин Петрович. «Почесний пасічник України», володар Гран-прі «Кращий питний мед» 2011, 2012 р.р., Золотого та Срібного «Грифонів» міжнародних конкурсів 16.30 – 17.00 «Медиставлені без додавання соків і ароматичних трав», Кобцев Олександр Миколайович. «Почесний пасічник України», володар відзнаки «Піонер медоваріння», переможець медових конкурсів 17.00 – 17.30 «Меди ставлені з додаванням соків і ароматичних трав», Шотік Антон Максимович. Переможець Всеукраїнських медових конкурсів» 17.30 – 18.00 «Технології виготовлення і освітлення медових напоїв», Дейнека Федір Микитович. Переможець Всеукраїнських конкурсів питних медів 09.12.2012 р. 9.00 – 9.30 «Рецепти і технології виготовлення квасів», Кобцев Олександр Миколайович. «Почесний пасічник України», володар відзнаки «Піонер медоваріння», переможець медових конкурсів: 9.30 – 10.30 «Використання дріжджів при виготовленні медових напоїв», Філько Ярослав Володимирович. Хімік-технолог: 10.30 – 12.00 «Хвороби напоїв і методи їх виправлення», Луканін Олександр Сергійович. Академік УААН, доктор технічних наук, професор виноробства 12.00 – 13.00 «Питання забезпечення якості питних медів. Основні принципи дегустації напоїв», Литовченко Олександр Михайлович. Доктор наук спеціальності «Технологія продуктів бродіння алкогольних і безалкогольних напоїв», професор кафедри «Технології зберігання і переробки», «Почесний медовар України» 13.00 – 14.00 Обідня перерва 14.00 – 14.30 «Маркетинг в медоварінні», Дмитрук Володимир Антонович. «Почесний пасічник України», Голова Волинського осередку ГО «Гільдія медоварів України», лауреат Всеукраїнських конкурсів якості продукції «Сто кращих товарів року 2011 – 2012» 14.30 – 15.00 «Пропаганда продуктів бджільництва», презентація нової книги «Питные меды. Рецепты. Технологии», Соломка Василь Олексійович. «Почесний медовар України», головний редактор журналу «Бджолярський круг»,автор кн. «Медові трунки. Давні рецепти і технології», володар відзнаки «Піонер медоваріння» 15.00 – 16.00 Виступи учасників семінару. Вручення сертифікатів учасникам семінару ? ЗА ДОРУЧЕННЯМ ОРГКОМІТЕТУ НАДАЮ ІНФ. В ПРЕС-РЕЛІЗ Медові напої Прес-реліз. Історична довідка про питний мед Пам'ятаєте, як закінчуються старовинні казки? "І я там був, мед-пиво пив по вусах текло, а до рота не попадало". Отож, питний мед - це зовсім не казковий напій, а найсправжнісінький. І варили мед на Русі споконвіку. З давніх-давен медоваріння було відомо, як ремесло. Ще під час розкопок скіфських курганів знаходили закорковані амфори, наповнені солодким, тягучим від часу медовим вином. На Русі мед варили у монастирях і у садибах знаті. Мед – сильнодіюча біологічно активна речовина. Цю чудодійну силу меду люди використовують із давніх-давен. Мед – це складний біологічний продукт, що містить у собі комплекс біохімічних речовин, необхідних для людині для життєдіяльності, збільшення тривалості активного життя та збереження здоров`я. З давніх часів мед відомий людині як ефективний профілактичний і лікувальний засіб при лікуванні багатьох захворювань. До складу меду входить більше 70 речовин, благотворно впливають на організм: фруктоза, глюкоза, сахароза і мальтоза, мінеральні солі, багато ферментів (інвертаза, діастазу, каталаза, оксидаза і протеолітичні ензими), вітаміни (В1, В2, В3, В5, В6 , Е, К, С і каротин), фактори росту, антибіотики і білки, мікроелементи (залізо, мідь, кальцій і калій, магній, марганець, нікель, срібло, натрій літій, фосфор, сірка, молібден і інші). Постійне вживання меду підвищує імунобіологічну реактивність організму, роблячи його стійким до інфекцій.У меді в оптимальних кількостях містяться мікроелементи, амінокислоти, бактеріостатичні та ароматичні речовини. Хмільний мед, питний мед чи просто мед (рос. медовуха, англ. mead, польське. mi?d pitny) — слабоалкогольний напій, виготовлений шляхом бродіння з натурального меду. Відомий в Україні з прадавніх часів, питний мед є (судячи зі згадок в давньогерманському та кельтському епосі) чи не найдавнішим слабоалкогольним напоєм, відомим в Середній та Північній Європі. Коли саме люди почали виробляти перші питні меди, достеменно невідомо. Протее вважають, що це могло статися близько 10 тисяч років тому і що першими слабоалкогольним напоями були виноградне вино та питні меди. У Велесовій книзі зазначено, що ще у IX столітті до нашої ери вожді двох слов'янських племен приготували священні п'янкі напої, отримавши їх таємницю від бога Квасури (однокореневі слова - квас, який був п'янким, і квасити). Богиня Лада передала Квасуру, чоловіку сильному і від богів розумному, таємницю виготовлення сурини – питного меду. Відповідно до неї, «Лада підійшла до Квасури та звеліла вилити мед у воду та осурити його на сонці. І Сурья-Сонце створило мед-сурью (сурицю, сонячний).» З тих часів і пішло по Русі "квасити" тобто випивати. Це були напої для святкувань. Священний напій не валив з ніг, але бив у голову. В усі епохи всі народи, що жили на території України, виготовляли питний мед. Геродот, описуючи Скіфію, згадує, що тут було багато бджіл і меду. Пріск Панійський, описуючи побут скіфів, пише, що вони пили напій під назвою «мед». Мед - назва древня, згадується вже в Остромировом євангелії (XI ст.). Питний мед - хмільний напій, що готується із суміші меду бджіл і соків ягід та піддається витримці від 1 до 30 років. До XVII століття мед був головниим національний спиртним напоєм Русі. Літописи донесли до наших днів відомості про виготовлення питних медів при дворах київських князів. Питний мед був найулюбленішим з напоїв давніх слов'янських князів та воєвод. Медовий трунок є природним живим натуральним продуктом, консерванти і стабілізатори при виробництві не використовуються. Мед варили і вживали на свята, часто його готували спільно, громадою. Мед був сакральним, обрядовим, ритуальним напоєм. Пасічники настійливо підкреслюють, що медовий трунок не має нічого спільного з розчином меду із горілкою, як помилково вважають деякі споживачі, введені в оману нав’язливою рекламою. Це натуральний продукт, виготовлений із меду, а алкоголь у ньому утворюється природним шляхом. Корисні властивості меду і медових напоїв Цілющі властивості питного меду є унікальними. Вони мають іноді дуже несподівані властивості. Питний мед легко засвоюється, відновлює сили при фізичних навантаженнях, справляє заспокійливу дію, виводить з організму токсини. Люди, які регулярно п'ють меди, рідко страждають на хвороби серця та мають міцну нервову систему. Особливо, якщо випивати терапевтичну дозу - до 100 грамів проти ночі. Питний мед посилює потовиділення і виведення рідини з організму. Це очищує організм природним шляхом. Питний мед корисний при бронхітах, трахеїтах, запаленні легень та інших захворюваннях дихальних шляхів, оскільки стимулює вентиляцію легенів, зігріває і дезінфікує носоглотку при простуді. Заспокійлива і стимулююча дія медового трунку триває близько шести годин. Тому його варто пити увечері перед сном. Вранці ви прокинетеся бадьорим, відчуєте, що виспалися і готові до нових звершень. Благотворно питний мед впливає на роботу печінки, шлунково-кишкового тракту. Але це стосується тільки слабоалкогольних медів. Парадокс, але за словами досвідчених медоварів, питні меди, попри вміст в них алкоголю, можуть відвернути любителів оковитої від міцних напоїв. Є припущення, що їх можна використовувати для лікування алкоголізму - така своєрідна замісна терапія для алкоголіків. Мед - це джерело здоров'я. Мед повністю засвоюється організмом та має протизапальні властивості , сприяє правильному функціонуванню тканин, благотворно впливає не тільки на шкіру, але і на весь організм у цілому. Велика кількість цукрів у меді грає важливу роль в обміні речовин : вони легко засвоюються організмом і, швидко переходячи в кров, стають хорошим джерелом енергії. Тому мед дуже ефективний для відновлення сил організму після важкої фізичної праці і в період одужання після хвороби. Містяться в меді ензими - ферменти, що прискорюють хімічні процеси в організмі , - стимулюють секреторну діяльність шлунка і кишечника , полегшують засвоєння поживних речовин. У меді присутні речовини, здатні підвищувати загальний життєвий тонус . Тому регулярне вживання меду сприяє підвищенню працездатності , подолання втоми і підтриманню хорошого настрою. Продукти бджільництва з давніх-давен люди використовували як ліки. У «Каноні лікарської науки» Авіценни наведено близько 150 рецептів із застосуванням меду. За складом вітамінів та мікроелементів і їх співвідношенням мед дуже схожий на сироватку крові! Недарма цей продукт є обов’язковим елементом раціону космонавтів, а японським школярам протягом усього періоду 12-річного навчання держава щоденно і безкоштовно виділяє мед та маточне молочко. Не дивно, що японці, попри неблагополучний радіаційний фон, перенаселення та інші негативні фактори, живуть найдовше у світі. За даними Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я, абсолютна більшість довгожителів має стосунок до бджільництва. Людина, яка споживає хоча б 5 кг меду на рік, має шанси продовжити своє життя на 10 років, а ті, хто займається бджільництвом, живуть на 15-20 років довше. А чому перший місяць після весілля називається «медовим»? Так нарекли світанок сімейного життя медовим не в переносному, а в цілком прямому значенні цього слова: молодята після одруження разом із батьками варили бочку питного меду та споживали, щоб і самим оздоровитися, і народити здорових дітей. Той час коли молодята пили цей мед називався «медовим місяцем». А місяця зазвичай виявлялося достатньо, щоб молода дружина завагітніла. Бджільництво України. Всі дані щодо бджільнитва України є оціночними, оскільки точні статистичні дані невідомі. Отже, за різними оцінками, в Україні налічується до 4-х млн сімей і 300-400 тис. пасічників. Дехто вважає такі дані завищеними, але вони швидше за все близькі до істини. Середній розмір пасіки – 10 – 12 бджолосімей, таким чином наше бджільництво є чисто аматорським чи любительським. Це не є недостатком, це особливість нашого бджільництва. Основний продукт бджільництва – мед і за його виробництвом – 60 – 75 тис. т/рік – Україна посідає четверте місце в світі (дані ФАО, за 2008 рік), поступаючись Китаю, Туреччині і Аргентині, але випереджаючи США, Індію, Росію, Мексику, Ефіопію, Бразилію, Іран, Іспанію, Канаду. Особливість України, як виробника меду – половину отриманого меду ми споживаємо самі, половину експортуємо – жодна інша країна світу, помітний виробник меду не має такого балансу споживання. Крім меду наші пасічники отримують і інші продукти від бджіл – віск, пилок (Обніжжя), пергу, прополіс, маточне молочко, трутневий гомогенат, настоянка личинок воскової молі, підмор бджіл і чисто галузевий продукт – бджоломатки і пакети бджіл. В основі нашого бджільництва лежить любов українця до бджоли і нічого більше, оскільки держава ніяк не підтримує нашого пасічника, більше того, сучасна система ведення сільського господарства шкодить бджільництву і завдає йому значних втрат через непомірну хімізацію, знищення природних медоносів, вирощування монокультур і поширення самозапильних видів. Бджільництво – єдина галузь сільського господарства України, яка після розпаду Союзу не тільки не зменшила обсяги виробництва, але і наростила його, заслуга в цьому досягненні всеціло належить рядовому пасічнику. Основні медоноси України – соняшник, ріпак, акація, гречка, липа, еспарцет, коріандр, сади, різнотрав’я, баштани, городина, бур’яни. Можливо, до 80% українського меду – це мед із соняшника. Соняшник – наш основний медонос в більшості областей України. Історія відродження медоваріння в Україні. Слабоалкогольні напої на основі меду називають по різному – питні меди, медові вина, медовуха. В часи Союзу медових вин не було. Як і чому медоваріння виникло в незалежній Україні. Якщо в часи Союзу мед був постійно дефіцитом і про його реалізацію думати було не потрібно, то в часи незалежносі пасічники швидко наситили ринок медом, далася взнаки також низька купівельна спроможність населення. Десь на межі 2000 року почало відчуватись перевиробництво меду – основного нашого продукту. Ціни на мед суттєво впали, почалося затоварювання продукції. Ці процеси негативно вплинули на наше бджільництво. В пошуках виходу із ситуації ряд пасічників звернули увагу на виробництво медових напоїв, як продукту, який можна реалізувати додатково на ринку. Ідея виявилася правильною. Ряд пасічників виступили з пропозицєю проведення всеукраїнського конкурсу медових вин. Другий такий конкурс і семінар був проведений на кафедрі бджільництва НАУ на масляну неділю в 2006 році. З тих пір регулярно на масляну неділю проводиться всеукраїнський конкурс медових вин і питних медів. З часом була створена Гільдія медоварів України, яка перебрала на себе турботи з проведення подібних конкурсів. Конкурси медоваріння – значна заслуга голови Гільдії – Барабаша Василя Степановича. Взагалі,успіхи у медоварінні останніх років – прекрасний зразок успішної громадської роботи у бджільництві. В основі успішного відродження медоваріння в Україні лежать об’єктивні чинники – перевиробництво меду на межі століть (медоваріння виникає тільки там і тоді,- коли і де є перевиробництво меду) і суб’єктивні чинники – ідея проведення всеукраїнських конкурсів і семінарів по медоварінню. Перевиробництво меду – створило сировинну базу для медоваріння на початковому етапі. Проведення всеукраїнських конкурсів дозволило унормувати процес, залучити до нього нашу науку, швидко поширити знання про новий продукт бджільництва серед широких мас рядових пасічників. Науковому забеспеченню відродження медоваріння в Україні сприяв відділ плодоягідного виноробства Інституту садівництва на чолі з професором Литовченком О. М., пізніше – до питань медоваріння долучився професор Луканін, відомий в Україні спеціаліст по виноградних винах. Напої з меду. Виготовлення слабоалкогольних напоїв з меду називається медоварінням. Як сказано вище медові напої називають по різному – питні меди, медові вина, медовухи – єдиного стандарту ще не склалося. Але ми, в тому числі і завдяки конкурсам і семінарам маємо більш-менш єдину і усталену термінологію і класифікацію медових напоїв, що є неабиякою нашою заслугою, хоча ця обставина і не очевидна. Із існуючих і відомих алкогольних напоїв найбільш близькі до питних медів за технологією виготовлення і споживчими якостями – натуральні виноградні вина. Більше того – при відродженні медоваріння нами широко використовувалися технологія, дріжджі і посуда і інші атрибути, прийняті в виноградному виноробстві. В той же час питні меди – оригінальні слабоалкогольні напої найвищої якості, які можуть представити нашу країну в світі. При виробництві медових напоїв мед змішується з водою. Суміш меду з водою називається суслом. До сусла можуть додаватися сік плодів чи ягід, дріжджі, перга, хміль, лимонна чи винні кислоти, танін і деякі інші інгредієнти. Сусло може варитися – отримуємо варені питні меди, або меди гарячого приготування. Сусло може зброджуватися без варіння сусла – отримуємо ставлені питні меди, або меди холодного приготування. І до ставлених і до варених медів може бути добавлений сік перед зброджуванням – отримуємо медово-плодоягідні вина. Якщо до соку добавляється небагато меду, для підвищення його цукристості – то напій буде – плодоягідно-медовим вином. Зазвичай медові вина мають спитруозність в межах 10 – 18% об., отриманих шляхом природного зброджування. Додавання спирту до питних медів не практикується – напій з додаванням спирту вважається фальсифікатом. Властивість і можливістьшироко варіювати цукристістю сусла і готового напою – робить клас медових напоїв дуже пластичним і різноманітним у своїх споживчих якостях, які не досяжні у виноградному виноробстві. Наприклад, за цукристістю сусла існує стародавня класифікація (яка паралельно дає нам інформацію про крайні межі цукристості медового сусла, встановлені емпірично на протязі століть)- мед-півторак (2:1,дві частини меду – одна частина води), мед-двійняк (1:1), мед-трійняк (1:2), мед-четвертак(3:1), мед-п’ятак(4:1), мед-шостак(5:1). Інших не може бути за цією класифікацією, оскільки при солодшому, ніж у півторака суслі, вже не будуть працювати винні дріжджі, а слабший від шостака питний мед не буде стійким і не буде зберігатися. Частково до питних медів може бути застосована класифікація прийнята у виноградному виноробстві. Зокрема, за співвідношенням цукор(мед)-спирт у готовому продукті, питні меди бувають лікерні, солодкі, напівсолодкі, напівсухі, сухі і брют. Хоча більшість медів належать до класу солодкі і напівсолодкі. Справа в тому, що споживач, почувши слово мед очікує, що продукт має бути солодким, сухі питні меди є, але поширені вони менше. Втім, тонкощі класифікації, це те, що споживача цікавить найменше. Питний мед, як продукт ринку. Відродження медоваріння відбулося як домашнє виноробство. Питний мед можна розглядати як ще один продукт бджільництва. Можливі три форми існування медоваріння: дрібне, домашнє, для власних потреб, середньотоварне і великі промислові підприємства. Наше медоваріння існує в перших двох формах, третя – на етапі становлення. Наша галузь перебуває у такому ж становищі в країні, як і домашнє виноградне виноробство. Там теж є конкурси в Мукачевому, Ужгороді, Хусті, Одесі і Магарачі, є напівлегальне виробництво, але немає юридичного визнання з боку держави. Поки що пасічники реалізують питні меди на всіляких виставках і ярмарках, переважно в Києві, обласних центрах. Більше того, деякі заходи, Агро-, Сорочинський ярмарок, виставки біля інституту бджільництва вже неможливо уявити без питних медів. Тут же на виставках проявляється і основна проблема медоваріння – юридична неврегульованість виготовлення і реалізації слабоалкогольних напоїв на основі меду. Якщо технологічні, виробничі проблеми медоваріння пасічники вирішили самотужки – успішно і в короткий термін – з вирішенням юридичних проблем сама галузь справитися не може – тут повинні бути зусилля і зацікавлення зі сторони і інших державних органів, до Верховної Ради включно. Завдання це таким вже невирішеним не є. Адже наші близькі сусіди Росія і Польща цю задачу вже давно вирішили – там пасічники без зайвих проблем можуть реалізувати власний продукт – питний мед на ринку. У нас це питання, повторюсь – поки що неврегульоване і це є основною проблемою нашого медоваріння, яка стримує його розвиток. Споживчі якості питних медів – незаперечні. Цей напій може розглядатися і як лікувальний. Так само як і при вживанні натуральних виноградних вин, від питних медів не буває алкогольної залежності. Питні меди, виготовлені в Україні відзначаються високою якістю. Вони вже здобували золоті медалі і Гран-прі на найпрестижніших міжнародих виставках, зокрема Конгресах Апімондії (міжнародної організації пасічників). В основі високої якості наших медових вин лежить не лише майстерність наших медоварів (яка є очевидною), але, є припущеня, що і багатий мікроелементний склад наших медів, недосяжний в інших країнах. Тут справджується теза, що медове вино є продукт землі, яка його породила. Потенціал медоваріння своєрідний. З одного боку ми не можемо безконечно нарощувати обсяги його виробництва, адже кількість меду в нас обмежена, крім того не весь мед ми можемо переробити на медовуху, крім того мед – дорогий продукт, який має самостійну цінність. З іншого боку мед може добавлятися, як інгредієнт до плодоягідних вин, значно підвищуючи при цьому їх якість і споживчі якості. Наша оцінка – потенційно в Україні може бути виготовлено медових вин так само багато, як і натуральних (не підроблених) виноградних, тобто до 10 л/рік/мешканця. Звичайно, його стільки не виробляється і вироблятися не буде. Медоваріння на території України існувало з доісторичних часів. Українське слово мед ввійшло в багато інших мов світу, як термін, що означає хмільний напій з меду – зокрема -англійське –mead, німецьке - met і т.д. Символічно, що відродившись на межі тисячоліть, виробництво істинно українського продукту – питного меду – продовжує бурхливо розвиватися, навіть в роки несприятливі для медозборів. Чим не свідчення життєздатності галузі? В знаменитих кримських підвалах Інкерману навіть зараз лежать пляжки з медовим вином, яке виготовляв граф Голіцин, і не десь в кутку, а поруч зі знаменитими мускатами. Віковим пилом вкриваються "Мед коронаційний", Мед з липових квіток". Тому, не забуваймо рецептів старовинних національних напоїв, а рішуче приступаємо до поповнення свої домашніх енотек таким чудовим напоєм, як медовий трунок. Всеукраїнські конкурси «Питні меди» Відродженню медоваріння в Україні посприяли всеукраїнські Конкурси медоварів. Ідея проведення Таких конкурсів належить Соломці Василю Олексійовичу. Згодом проведення конкурсів перебрала на себе громадська організація - Гільдія медоварів України. Захід традиційно проводиться на масляну неділю. В цьому році подібний конкурс проводиться вже в дев'ятий раз. Конкурси, це не лише визначення кращих напоїв у певних номінаціях. Це обмін досвідом, це популяризація напоїв серед споживачів, це пропаганда продуктів бджільництва. З метою популяризації медових напоїв Гільдія медоварів України провела в різні роки регіональні конкурси медоварів – у Чернігові, Харкові, Одесі, Луцьку. Конкурс в Луцьку став традиційним і тепер проводиться в рамках свята – «Різдво у волинській родині». За моїми оцінками – в Україні займаються медоварінням 4 – 5 тисяч пасічників, тобто кожен сотий пасічник. У всеукраїнських конкурсах зазвичай беруть участь більше 100 учасників. Представництво – найширше: від Донбасу до Волині, від Чернігівщини до Одеси. Кращі медовари України брали участь в конкурсах в інституті «Магарач» і ім. Таїрова. Зокрема, золоті медалі за медові вина в «Магарачі» отримали Костянтин Лабага і Олександр Нєженський, в інституті Таїрова – Валентин Ференчук. Видана книга «Медові вина», автор Горніч Микола, яка узагальнює досвід кращих медоварів і допомагає початківцям освоювати процесс медоваріння. Медовий напій, виготовлений Дмитруком Володимиром з Луцька, увійшов до списку «Сто кращих товарів України за 2011-й і 2012 роки. Всеукраїнський конкурс медоварів проводиться на найвищому технологічному рівні. Так, незмінний голова дегустаційної комісії – проф. Литовченко Олександр Михайлович, лауреат Державної премії України, зав. Відділом плодоягідного виноробства, учасник дегустаційних комісій на міжнародних конкурсах. Переможці конкурсу – автори дійсно видатних вин і напоїв, які представляють нашу землю і нашу країну. Медові напої – це символ нашої країни і нинішнє покоління пасічників достойно примножує славу наших попередників. Горніч Микола Член Національної Спілки Журналістів України Зам. Редактора журналу «Бджолярський Круг» Член Ради Гільдії медоварів України Тел. 097 274 12 34 З ИСТОРИИ ВОЗРОЖДЕНИЯ МЕДОВАРЕНИЯ В УКРАИНЕ (Из кн. «Питные меды. Рецепты и технологии» («Медові трунки. Давні рецепти і технології»). Изд-е 2-е дополненное и переработаное.-2012г. 112 с.) Начав серьйозно заниматься продуктами пчеловодства я интенсивно работал с пасечной литературой пользуясь и своими столичными возможностямии. Широчайшие связи с пасечниками Украины позволили мне знакомиться с литературой на полках пасечников, где можно часто найти раритеты, которых нет и в столичных библиотеках. Так в руки мне и попал учебник И.Корабльова [ 2 ] и вот что я там вычитал: «На основании своего многолетнего опыта я хочу отметить лишь, что как и с чистого меда, так и с домашним соком разных плодов и ягод можно сделать такие хорошие вина, что они будут не хуже виноградных. И поэтому я искренне советую каждому пчеловоду посуетиться вокруг этого дела. Пусть на первых порах будут ошибки: пускай вначале напитки будут не очень высокого качества … пусть это вас не смущает, дело надо продолжить. И вы быстро получите ожидаемый результат. В этом я убедился на собственном опыте. Медовые напитки имеют то преимущество перед другими, что они во-первых обходятся очень дешево, во-вторых полезней для здоровья чем дорогие чужеземные вина, заправленые глицерином, сахаром, картофельным спиртом и разными етеровыми маслами» Вот это наставление одного из корифеев украинского пчеловодства и сподвигнуло меня заняться медоварением и достигнув определенного уровня (набив при этом немало шишек) я понял, что в одиночку двигаться в этом направлении трудно. И я решил собрать всех известных мне на то время пасечников, которые занимались медовыми напитками на «Масляну» 2005 г. на опытной «Пасіці діда Василя». За два дня мы попробовали питные меда (и вареные и ставленые) всех участников. Они уже были «вполне…». Мы все что знали – рассказали друг другу и поняли что знаний по медоварению у нас крайне мало и двигаемся мы все основываясь на крупицах знаний добытых каждым в меру своих возможностей пчеловодов-любителей. Вместе с тем обмен опытом дажже в сравнительно узком кругу обогатил каждого из нас и показал сколь полезным может быть общение единомышленников. Импровизированый конкурс и общение были настолько полезными, что мы решили ровно через год «на Масляну» провести Второй Всеукраинский конкурс-семинар медоваров. Я взял на себя эту миссию, не зная еще сколь она будет трудной, но благодатной. И конкурс-семинар состоялся. На мой призыв откликнулись многие пасечники, которые пробовали свои силы готовить питные меды, а некоторые экспериментировали уже годами. Среди выступающих выделялись проф. Литовченко А.М. (см. стр…..), который не колеблясь ни минуты откликнулся на мое приглашение и с тех пор постоянно сотрудничает с медоварами. Он системно изложил нам основы теории и практики производства вин. Он же возглавил конкурсную комиссию, которая продегустировала 64 образца питных медов. Показательным было уже то, что около трети образцов не прошли «квалификацию» (не были допущены к конкурсу). Зато какие чудесные были питные меды победителей: С.В.Гриценко, С.В.Гопалова, Н.В.Сукновского, Горнича Н.Л…. Победители не таясь поделились своими знаниями, рецептами и технологиями. Впечатлило выступление Горнича Н.Л. , который 20 лет занимался виноделием, в т.ч. медоварением, экспериментировал, опираясь на серьезные знания почерпнутые из специализированной литературы. Убедителен был его методический подход, который грубо сводился к следующему: 1) технология производства виноградных вин широко известна и ее успешно пользуются миллионы; 2) состав сусла для производства виноградного вина описан даже в учебниках; 3) состав меда известен и тоже описан в учебниках и при приготовлении сусла для сбраживания в него добавляется лишь вода. Таким образом лишь добавить в медовое сусло ингредиенты, которых в нем недостает по сравнению с виноградным суслом и можно производить питной мед по технологиям производства вина виноградного.Положительную роль сыграла и «методичка» [ «Медові трунки. Давні рецепти і технології» ] подготовленная мной к семинару, составленная с использованием сведений полученных из раритетных изданий [2, 4, 5]. Для многих в будущем успешных медоваров она явилась «букварем», который привел их к успеху (см. стр…..). Результаты и безусловный успех семинара-конкурса окрилял и и было принято решение для обмена опытом собираться на Масляну ежегодно. Забегая вперед скажу, что решение наше неукоснительно соблюдается вот уже 8 лет. Ровно через год, опять же «на Масляну» более сотни участников семинара-конкурса «Питні меди – 2007» прослушали впечатляющие и полезные выступления победителей конкурса (112 образцов): Бабенко В.Т., Вовнянко М.И., проф. Литовченко А.М… и лекцию «Горнича Н.Л., которая за решением семинара была положены в основу его книги «Медові вина» . Переломным в истории возрождения медоварения в Украине был 2008 год. На конкурс «Питні меди – 2008» было представлено 164 образца в 5 номинациях. Это свидетельствовало о том, что «процесс пошел» и для его «жизнеобеспечения необходимы новые организационные формы. Здесь же во время проведения конкурса была образована Гильдия медоваров Украины, которую возглавил Барабаш В.С. Вторым существенным событием была презентация книги Горнича Н.Л. [ 6 ] «Медові вина», которая, по сути, явилась технологической инструкцией по производству питных медов. Она сыграла важную роль в распространении знаний о медоварении и массового освоении его технологий. В 2009 г. до проведения всеукраинского конкурса были проведены региональные конкурсы в г.г. Чернигове, Одессе, Харькове, Луцке, которые значительно расширили круг участников и способствовали популяризации и пропаганде питных медов среди населения. Наряду с ежегодными всеукраинскими и региональными конкурсами питные меда украинских медоваров стали побеждать в престижных, в т.ч. международных конкурсах; Золотая медаль Апимондии в 2007 г. в Австралии, победа в номинации «Выбор потребителя» и Серебряная медаль на конкурсе «Золотой Грифон» (200.., Одесса), Большая Золотая медаль на конкурсе «Золотой Грифон (2010, ), а в 2011 и 2012 гг питные меды с Волыни победили в конкурсах «100 лучших товаров Украины» (см. стр….). Росту квалификации медоваров способствовали ежегодные семинары, проводимые Гильдией медоваров в рамках «Бджолярского Круга» Украины, курси навчання проведенные с 21 по 27 декабря 2009 г. академиком УААН, докт. наук, профессором виноделия Луканиным О.С. (виписка з атестата: «Виробництво медів, медових вин та напоїв» за напрямами: Технологія виробництва плодово-ягідних і медових вин, напоїв та медів; Фізико-хімічний, мікробіологічний контроль якості вин, напоїв та медів; Терія і практика дегустації плодово-ягідних, медових вин, напоїв, медів). Гильдия медоваров провела мощный семинар в ННЦ Институт пчеловодства им. П.И.Прокоповича в декабре 2011 г. с участием проф. Литовченко А.М., проф. Карпенко П.А., ведущих медоваров, специалистов пищевой промышленности Я.Филько (см. стр…), на котором было принято решение о написании этой книги. Решением семинара была поддержана инициатива выпуска массовым тиражом написанной мною совместно с проф. Карпенко П.А. (см. стр….) книжечки-агитки «Питные меды и ваше здоровье», что и было осуществлено в 2012 г. Успехи наши не остались незамеченными и за пределами Украины – Союз пчеловодов Казахстана обратился к нам с просьбой провести семинар по технологиям медоварения и в феврале 2012 группа из 50 чел. была обучена нашими знатными медоварами К.Я.Лециным (см. стр….), Дмитруком В.А. (см. стр….) и автором этих строк. Результативность семинара подтверждается 4-м местом питного меда одного из слушателей семинара Шулико М.М. на конкурсе «Апиславии» в Польше в сентябре с.г. Сегодня можно с уверенностью констатировать, что в историю украинского пчеловодства может быть вписана всего одна строка: «В начале второго тысячелетия (ХХ1 века) в Украине возрождено медоварение» Цель приведенной информации: показать, что процесс возрождения медоварения в Украине проведен украинскими пчеловодами энтузиастами сравнительно быстро, уверенно и основательно. Для этого были привлечены лучшие виноделы, медовары Украины и при этом не просили ни у кого ни копейки. Это ли не повод для гордости своими действиями во славу украинского пчеловодства. В.Соломка («ДіД Василь»), Гол ред. Ж. «Бджолярський Круг», Почесний медовар України

[Бортник]

Харьковская делегация двумя экипажами выдвинулась на семинар. До скорой встречи!

[yochik71]

и не только машинами!

[Petrovych61]

Іде другийдень семінар . Як на мене, то гроші "окупилися"ще вчора. Всім форумчанам привіт від Бортника, Броніславовича, Сергія Анатолійовича та інших семінаристів!

[Мико]

Іде другийдень семінар . Як на мене, то гроші "окупилися"ще вчора. Всім форумчанам привіт від Бортника, Броніславовича, Сергія Анатолійовича та інших семінаристів!

Им также привет от не имевших возможности приехать

[hena]

Іде другийдень семінар . Як на мене, то гроші "окупилися"ще вчора. Всім форумчанам привіт від Бортника, Броніславовича, Сергія Анатолійовича та інших семінаристів!

Им также привет от не имевших возможности приехать

І щоб не передегустувалися

[Pasha_max]

А у меня сегодня не получилось приехать((((( Вот жалею о сертификате, который не вышло получить.. А жаль.. Но первый день был очень интересен! Не удержался и продегустировал медовушки пана Дмитрука хоть и был за рулем -это тема, теперь понимаю каким должен быть напиток, хотя сам делал 3 сезона подряд)

[hena]

А у меня сегодня не получилось приехать((((( Вот жалею о сертификате, который не вышло получить.. А жаль.. Но первый день был очень интересен! Не удержался и продегустировал медовушки пана Дмитрука хоть и был за рулем -это тема, теперь понимаю каким должен быть напиток, хотя сам делал 3 сезона подряд)

Вот и я о том же:"В каждой новой пьянке нужно открывать что-то новое"

[Сабур]

Не удержался и продегустировал медовушки пана Дмитрука хоть и был за рулем -это тема, теперь понимаю каким должен быть напиток, хотя сам делал 3 сезона подряд)

?

Этого что ли?

Вот жалею о сертификате, который не вышло получить.. А жаль..

?

Выдали, вот такие

[Бортник]

Только что прибыл домой. Впечатления самые хорошие. Не думал, что в теме медоварения есть еще столько неизвестного и удивительного. Впечатлила довольно обширная лекция Брониславовича о подготовке воды для сусла, зал слушал затаив дыхание. Было много вопросов. Во второй день понравилась лекция академика Луканина о болезнях вина, а также доклад Ярослава Филько о дрожжах. Все выступления были на очень высоком уровне. Думаю, качество питных медов в Украине поднимется еще на одну ступень. Но это мое мнение, а коллеги, надеюсь, выскажут свое мнение и поправят меня если что. Не обошлось в этот раз без неприятностей - умер участник семинара из нашей области. Очень жаль...

[Petrovych61]

Я перший раз на такому заході, тож хочу поділитися враженнями новачка. З поїзда, після короткого "забігу" додому відразу на роботу, тож даруйте, якщо трохи нескладно напишу. Об'єктивно - семінар відбувся. Суб'єктивно. Позитив: - Надзвичайно казкова атмосфера території інституту-музею! Просто зимова казка з вуликами і бортями! - Море нової інформації, не зважаючи на те, що медовими напоями цікавлюся не перший рік і є деякі спроби. Хто виступав - є в програмі. Нецікавих виступів не було. Кожен вніс щось своє, якщо навіть і говорили про одні і ті ж речі. Чути досвід практиків - це цікаво, але якщо до того ще й додається інформація від науковців - це вже піднімається планка, до якої варто прагнути. Тому вважаю, що семінар в цьому плані пройшов дійсно на вищому рівні. - Цікава і корисна література(на неї пішло найбільше коштів). МОЖЕ вона колись з'явиться і у Львові, але то буде КОЛИСЬ. Час - це гроші(це для прагматиків... ) . Ще були диски з останнього БК і аріометри для вимірювання цукру(насправді НЕОБХІДНА річ для виготовлення медових напоїв - переконався на практиці в цьому році). - Живе спілкування з людьми, яких вже давно знаю, але те так часто бачу. - Додатковий майстер клас по дегустації і об'єктивна оцінка моїх виробів такими практиками, як Броніславович і Костя Лецин, що відбувся за дружньою вечерею в готелі. Це було дійсно дуже важливо для мене особисто. Відчуваючи саркастичні посмішки кажу - розійшлися пізно, але п'яних не було і всього, що привезли не випили. Не того ми туди їхали. Негатив: - Незначна затримка з обідом в перший день, що трохи зсунуло графік семінару. - Велика кількість "зайців". При зареєстрованих 100 учасниках, зал на 200 осіб був заповнений. Ще коли чоловік з дружиною, то якось зрозуміти можна, але подружніх пар було небагато. Втім це на совісті тих людей. І те що їх ніхто за руку не виводив(хоча як зауваження це прозвучало) робить честь організаторам... Про трагічне Бортник написав. Можна тільки виразити співчуття родичам. Хай спочиває з Богом. Висновок: кого дійсно цікавила ця справа, не мав підстав шкодувати за видатками, бо таку спеціалізовану інформацію важко найти деінде. Є якісь рецепти, пропорції, тощо, але нема детальної інформації про технологію, моніторинг і виправлення похибок. До того ж більшість представленої на семінарі інформації перевірена на практиці. Дякую нашим медоварам-форумчанам, що виступали і щиро ділилися своїми знаннями: Броніславович, Struk07, Kitosh. Будемо чекати відео від yochik71. Думаю ціна за диски буде так десь від 200 грн за комплект. ПС. Окрім медових трунків, мова ще велася навколо створення пам'ятника на могилі П. Прокоповича. З цього поводу нас відвідав пан Стретович. Та про це краще напевно напишуть організатори з пропозиціями і реквізитами. Мабуть в основному все! Шануймося!