Перейти к содержанию

Конгресс Апиславии в Польще.


krim_pchel

Рекомендуемые сообщения

А у Вас,шановний бжоло-кулеметнику,є щось цікаве повідати про Апіславію?Тоді я весь увага

Думаю, найкориснішою інформацією для нас була б інформація про те, як поляки добилися держпідтримки, та такий, що можуть дозволити собі таке устаткування. Ось це - найважливіше і корисніше, чим могли б з нами поділитися представники ББУ. Сподіватимемося, що так вони і зроблять, ось тільки дочекаються щорічних скрупульозних звітів форумчан з БК. Ми адже знаємо, як вони уміють це робити, як люблять ділитися інформацією, а з урахуванням спецбейджиков усі потенційні інформатори у нас на видноті. Запасемося терпінням і подддождем їх? ;)
Нас також цікавила ця інф. Відповідь на більшість поставлених питань ми одержали під час зустрічі на "Пасіці Діда Василя" з Томашем Лісонем і Рафалом Кравщуком та спілкуванні з М.І.Грибком, який плідно (без "понтів") співпрацює з поляками. Нижче подаю матеріали з його "баченням" "феноменів" польського бджільництва (з купюрами релакції БК) (4 публікації Грибка М.І на замовлення редакції. публікація третя –перша була в БК4-12) Ситуація в бджільництві Польщі. Микола ГРИБОК, провідник Львівського братства пасічників «Рій», за вагомий творчий внесок в розвиток громадського життя в бджільництві України нагороджений Дипломом Бджолярського Кругу України.Тел. 067-673-15-80 На сьогоднішній день у Польщі зареєстровано 50 тисяч пасічників Кількість бджолосімей в Польщі на кінець жовтня 2009 року становила 1123356. В Польщі в середньому на квадратний кілометр припадає 3.68 бджолосімей. В Євросоюзі ця цифра становить 2.9 бджолосім”ї. Зараз в Польщі є 44999 бджолярських господарств. В середньому величина пасік складає 25 бджолосімей. Відсоток пасік з числом бджолосімей до 80 становить 97.4. В решті пасік з числом бджолосімей більше 80 знаходиться 151150 бджолосімей (13.46%). В Євросоюзі промисловими вважаються пасіки, які мають більше 150 бджолосімей. Виходячи з цього в Польщі є 237 таких пасік (0.53%). Професійні пасічники мають 59754 бджолосім”ї. В 2011 році виробництво меду становило 23 тисячі тон. 65% продукції продається пасічниками безпосередньо покупцям. Найменший прибуток одержують пасічники, коли користуються допомогою посередників. Річне споживання меду в Польщі складає 0.62 кг. на особу. В той же час в Греції споживання меду становить 3.5 кг на особу, в Австрії – 2.5 кг на особу, а в Німеччині – 2 кг на особу. Така велика різниця в споживанні меду стала підставою розробки програми пропаганди корисності продуктів бджільництва для здоров”я людини. На основі даних Євросоюзу дохід від 14 млн. бджолосімей становить 15 млрд.євро за рахунок запилення сільськогосподарських рослин, садів і дикоростучих рослин. В середньому одна бджолосім”я приносить прибуток 1070 євро в рік. І це стало підставою розробки програм щодо підтримки бджільництва у Євросоюзі. На сьогодні Євросоюз є найбільшим імпортером меду у світі. Кількість імпортованого меду становить 140 тисяч тон в рік. Власна продукція меду покриває 58% внутрішньої потреби. Польща також має перевищення імпорту меду над експортом. У 2010 році дефіцит меду становив 8900 тон, а в 2011 році – 9391 тону. Найбільшу кількість меду до Польщі імпортують з Китаю та з України. А тому державною політикою в галузі бджільництва у Польщі є розробка заходів щодо збільшення власного виробництва меду. Для цього створюються умови, щоб бджільництво було економічно вигідним. В першу чергу проводиться політика створення економічно вигідних для пасічника гуртових цін на мед. В 2011 році в продажі ціна на мед складала 21.6 зл. ( 56.6 грн.)/кг. за багатоквітковий мед і 38зл. (101.4 грн.)/кг за вересовий мед. За гуртовими цінами бджолярі продавали ріпаковий і багатоквітковий меди (8.3-8.9 зл.( 21.58-23.14 грн.))/кг. Гуртові ціни медів акацієвого, липового, гречаного і падевого ( листяного) становили 13 зл. ( 33.8 грн.)/кг. Найдорожчими медами були вересові і падеві з ялини. Відповідно ціна на них становила 51.7 зл.( 134.4 грн.)/кг і 36 зл. ( 93.6 грн.)/кг. Такі ціни наперед відомі і не можуть бути змінені маніпулятивними методами. Це є своєрідна угода між суспільством і бджолярами. Така ситуація дає можливість пасічнику як господарю планувати своє економічне життя на два-три роки вперед. Вище названі заходи підтримки бджільництва доповнюються спеціальними програмами, які фінансуються як з бюджету Євросоюзу, так і з бюджету Польщ (див. далі).
А у Вас,шановний бжоло-кулеметнику,є щось цікаве повідати про Апіславію?Тоді я весь увага

Думаю, найкориснішою інформацією для нас була б інформація про те, як поляки добилися держпідтримки, та такий, що можуть дозволити собі таке устаткування. Ось це - найважливіше і корисніше, чим могли б з нами поділитися представники ББУ. Сподіватимемося, що так вони і зроблять, ось тільки дочекаються щорічних скрупульозних звітів форумчан з БК. Ми адже знаємо, як вони уміють це робити, як люблять ділитися інформацією, а з урахуванням спецбейджиков усі потенційні інформатори у нас на видноті. Запасемося терпінням і подддождем їх? ;)
Нас також цікавила ця інф. Відповідь на більшість поставлених питань ми одержали під час зустрічі на "Пасіці Діда Василя" з Томашем Лісонем і Рафалом Кравщуком та спілкуванні з М.І.Грибком, який плідно (без "понтів") співпрацює з поляками. Нижче подаю матеріали з його "баченням" "феноменів" польського бджільництва (з купюрами редакції БК)
(4 публікації Грибка М.І на замовлення редакції. публікація четверта і остання –перша була в БК4-12, друга в БК1-13) ДЕРЖАВНІ ПРОГРАМИ ДОПОМОГИ БДЖІЛЬНИЦТВУ ПОЛЩІ (див. БК2-13) Микола ГРИБОК, провідник Львівського братства пасічників «Рій», за вагомий творчий внесок в розвиток громадського життя в бджільництві України нагороджений Дипломом Бджолярського Кругу України.Тел. 067-673-15-80 В міністерстві сільського господарства розроблені державні програми допомоги (підтримки) бджільництва згідно з рішенням Ради (WE) № 1234/2007 від 22 жовтня 2007 року, що встановлює спільну організацію сільськогосподарського ринку, а також розпорядження про одинакову спільну організацію сільськогосподарського ринку. (D2 U2z UEL 299 від 26 11.2007р. ст.1 з наступними змінами, а також рішення комісії (WE) № 917/2004 від 29 липня 2004 р. Перша програма реалізована в 2004-2005рр. і 2006-2007рр.з бюджетом 11.7 млн.євро, друга програма реалізована в 2007-2008рр і 2009-2010рр. бюджет – 13.3 млн.євро. Опрацьована і реалізована третя програма на 2010-2011 і 2011-2012рр. з бюджетом 15.1 млн.євро. В програмі 2007-2008рр. та 2009-2010рр. брали участь бджолярі, які мали 1 млн. бджолосімей з 1.1 млн., що зареєстровані Повітовими ветеринарними лікарнями. Використано 90% доступних засобів з бюджету. Метою бджолярських програм є покращення умов виробництва і впровадження в обіг продуктів бджільництва. Шляхи ( напрямки) допомоги: 1. Технічна допомога, яка направлена бджолярам і групам бджолярів. 2. Боротьба з вароатозом 3. Допомога при сезонному перевезенні вуликів. 4. Засоби допомоги лабораторіям, які проводять фізико-хімічні аналізи властивостей меду. 5. Оплата відводків для розширення кількості бджолосімей. 6. Співпраця зі спеціальними органами в сфері науково-дослідних програм, що торкаються бджільництва та продуктів бджільництва. Фінансова допомога згідно вказаних програм направляється безпосередньо до об”єднань бджолярів, де кінцевими споживачами коштів стають бджолярські господарства, які мають ідентифікаційний ветеринарний номер або коли господарство вписане до реєстру, який здійснює повітовий ветлікар. На компенсацію фінансових витрат претендують: - бджолярськіоб”єднання ( спілки); - бджолярські кооперативи, об”єднання; - бджолярські групи сільськогосподарських виробників в сфері бджолярської діяльності або бджолярські підприємства. На фінансові компенсації можуть претендувати науково-дослідні установи, які займаються галуззю бджільництва. В 2010-2011 та 20012-2013рр. фінансова допомога направляється на : 1. Бджолярські навчання, курси, конференції ( компенсація- 100%); 2. Закупки ліків проти вароатозу ( компенсація 100%); 3. Закупки причепів для перевезення вуликів ( компенсація не більше 60% вартості). 4. Аналіз фізико-хімічних властивостей меду і пилку ( компенсація 100% вартості); 5. Закупка маток відомої вартості, пакетів та відводків з такими матками ( компенсація не більше 70% вартості) ; 6. Закупка нового бджолярського обладнання ( медогонки, воскотопки та воскопреси, столи для розпечатування рамок, сушарки пилку, пристрої для відстоювання та купажування меду ( омпенсація не більше 60% вартості); 7. Закупка лабораторного обладнання ( компенсація не більше 60% вартості). Особливості використання засобів сприяння бджільництву. І. Технічна допомога бджолярам і групам бджолярів: а) допомога у підвищенні кваліфікації та рівня знань початківців в бджільництві та професійним пасічникам. Запланована 100% компенсація коштів навчань, курсів і конференцій. Передбачено допомогу навчанням як підготовлених в пасічництві учасників до екзамену на професійного майстра бджільництва , так і в загальній тематиці з області бджільництва. Навчання повинні показати бджолярам реальні загрози, що пов”язані з вароатозом, забезпечити інформацією про методи боротьби з кліщем і про доступні на ринку ліки. В рамках навчань з теми ефективного обслуговування пасік слід передбачити практичні і економічні аспекти кочівних пасік. Навчання повинні також підготувати бджолярів до самостійного планування перевезень пасік. б) допомога в закупівлі бджолярського обладнання. З метою підвищення продуктивності праці бджоляра, а також підвищення якості бджолопродуктів, передбачена часткова компенсація коштів закупівлі нового бджолярського реманенту, але не більше 60 % вартості нетто. Ці заходи ередбачають збільшення рівня модернізації бджолярськихгосподарств. Максимальна допомога, яка надається одному бджоляреві в рамках програми, протягом одного сезону не може перевищувати 50 зл. ( 130грн.) в перерахунку на одну бджолосім”ю і не більше 8000зл. ( 18400 грн.) Допомогою може користуватись лише той пасічник, який у своєму господарстві має не менше 20 бджолосімей. ІІ. Боротьба з вароатозом. В Польщі як і в інших державах Євросоюзу боротьба з варроатозом є дуже важливою з точки зору загрози загибелі бджолосімей, так і пов”язаним з цим зниженням виробництва меду. Практично по всій території Польщі бджолосім”ї поражені варроатозом. Тому умовою компенсації видатків на боротьбу з варроатозом є документальні свідчення про наявність кліща Варроа або повідомлення повітового ветеринарного лікаря про наявність кліща в бджолосім”ях. Кошти на компенсацію витрат на ліки будуть виділені, коли закупівля ліків буде відбуватися згідно чинного законодавства. В програмі передбачено 100% компенсацію витрат на закупку ліків проти варроатозу. Це знижує витрати бджоляра на утримання пасік. ІІІ. Допомога при сезонному перевезенні вуликів. Метою цих заходів є збільшення кількості виробленого меду, а також забезпечення доброго запилення рослин в різних частинах держави. Передбачено часткову компенсацію коштів на купівлю автомобільних причепів, але не більше 60% вартості нетто. Таки причепи може придбати пасічник, який має пасіку з числом бджолосімей не менше 50. ІУ. Допомога лабораторіям, які здійснюють фізико-хімічні аналізи властивостей меду. а)допомога лабораторіям. В рамках програми підтримується закупівля сучасної апаратури для досліджень харчової якості меду. На допомогу можуть розраховувати установи, в яких є на даний час лабораторія з відповідним підготовленим професійним персоналом. При цьому передбачається 60% компенсація вартості обладнання, але не більше 60% вартості нетто. Це дозволить: - Проводити детальнішу торгову оцінку якості меду; - збільшення доступу лабораторій до здійснення основних фізико-хімічних аналізів меду; - вчасне виявлення загроз зниження якості меду з певних пасік; - зниження коштів проведення аналізів якості меду для окремих бджолярів; - збільшення конкурентоздатності на ринку аналізу меду. Збільшення доступу до повного фізико-хімічного аналізу меду приведе до збільшення зацікавленості до підвищення якості виробленого меду, а також довіри покупців до продукту, що продається. В кінцевому підсумку це вплине на пропаганду продуктів бджільництва високої якості. в)аналізи меду З метою впровадження моніторингу якості меду дана програма підтримує заходи з аналізу якості цього продукту. При цьому передбачено компенсацію 100% ціни затрат нетто для фізико-хімічних аналізів властивостей меду і пилку. V. Засоби, які направлені на збільшення бджолосімей в Польщі. Метою цієї підтримки є збільшення продуктивності пасік, а також збільшення кількості бджолосімей в Польщі, що повинно забезпечити добре запилення рослин в усіх землях Польщі, що збільшить врожайність, якість плодів і в кінцевому результаті приведе до збільшення виробництва продуктів бджільництва, особливо меду. Ця програма передбачає компенсацію 70% затрачених коштів на закупівлю бджолиних маток відомої споживчої вартості, пакетів та відводків з такими матками. Бджоляр ( кінцевий отримувач допомоги) не може одержати більше маток, пакетів або відводків ніж 50% від числа бджолосімей на його пасіці в даному сезоні. Компенсації підлягають: - закупки незапліднених маток, запліднених натурально або штучно після початку червління і походять з лінії бджіл, для яких заведені знижки або реєстри з матковивідних пасік, на яких є ліцензія міністерства сільського господарства. - Закупівля пакетів або відводків повинна проводитись з пасік, власники яких мають рекомендації пасічничих спілок чи об”єднань бджолярів і гарантують, що матки в пакетах і відводках походять з лінії бджіл, що зареєстровані в пасіках. Це дозволить: - збільшити число бджолосімей на існуючих пасіках; - збільшити виробництво меду в пасіках; - покращити здоров”я пасік; - збільшити врожайність рослин, які запилюються бджолами; - покращити біоценоз рослинного світу завдяки кращому запиленню диких рослин; - покращити якість бджолопроуктів завдяки зменшенню використання хімічних і фармакологічних засобів, завдяки використанню менш хворобливих ліній бджіл. VІ. Співпраця з установами, що проводять науково-дослідні роботи в галузі бджільництва і продуктів бджільництва. Передбачено 100% компенсації коштів на впровадження технічних, технологічних та інших засобів, які пов”язані з проведенням досліджень щодо підвищення ефективності бджолярської діяльності, а також з якістю продуктів бджільництва. Для отримання допомоги в програмі реалізації вказаної мети потрібно представити: - реальність поставленої цілі; - потенційну користь для бджільництва; - величину затрат. 4. Джерела коштів і план фінансування. Програма фінансується з 2010 року із залученням коштів з бюджету Євросоюзу і бюджету Польщі ( по 50%) в рамках спільної сільськогосподарської політики. Кошти з бюджету Євросоюзу будуть взяті із коштів Європейського сільськогосподарського фонду, а потім перефінансовуються із коштів держави в рамках видатків бюджету європейських країн. Кошти отримують згідно з положеннями закону від 22 вересня 2006 року про реалізацію засобів, що походять з бюджету Євросоюзу та призначені для фінансування спільної політики сільського господарства (Dz 4 №187, поз. 1381 з позначкою zw), а також закону від 27 серпня 2009 року про публічні фінанси (Dz4 № 157 поз. 1240). Таблиця з даними фінансування приведена в додатку 1. 5.Поточний контроль виконання програми допомоги розвитку бджільництва. Реалізацію програми, виходячи із затверджених умов і поставлених цілей, виконує агенція сільськогосподарського ринку (АСР), яка здійснює оплату видатків на основі представлених документів і рішень пасічничихоб”єднань. Служби контролю АСР в окремих територіях Польщі проводять контроль рішень учасників програми та представлених документів. Підставою виконання кінцевих оплат буде в кожному випадку проведена контрольна перевірка Секцією Контролю Технічних Відділів Території Агенції Сільськогосподарського Ринку, що підтверджується контрольним рапортом. Дуже хотілося б, щоб такі заходи підтримки бджільництва були в Україні. Але це можливе лише при входженні України в Євросоюз, де є спільний сільськогосподарський ринок.

______________________________.doc

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

М.І.Грибком, який плідно (без "понтів") співпрацює з поляками.

А более конкретно об этой плидной спивпраци можно узнать. Может его опыт пригодится и нам.
Микола ГРИБОК, провідник Львівського братства пасічників «Рій», за вагомий творчий внесок в розвиток громадського життя в бджільництві України нагороджений Дипломом Бджолярського Кругу України

А в чем заключается его вагомый внесок можно узнать. Кстати это не он ли ходит с хоругвами и торгует товарами фирмы "Лысонь?". Если он, то тогда конечно спивпраця плидная, тугрики плывут всем и Лысони иГрибку. :umora:
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Коли ж таке в Україні буде?????? Чи з нашими "покращувачами" таке нереально...

В 2011 році в продажі ціна на мед складала 21.6 зл. ( 56.6 грн.)/кг. за багатоквітковий мед і 38зл. (101.4 грн.)/кг за вересовий мед. За гуртовими цінами бджолярі продавали ріпаковий і багатоквітковий меди (8.3-8.9 зл.( 21.58-23.14 грн.))/кг. Гуртові ціни медів акацієвого, липового, гречаного і падевого ( листяного) становили 13 зл. ( 33.8 грн.)/кг. Найдорожчими медами були вересові і падеві з ялини. Відповідно ціна на них становила 51.7 зл.( 134.4 грн.)/кг і 36 зл. ( 93.6 грн.)/кг. Такі ціни наперед відомі і не можуть бути змінені маніпулятивними методами. Це є своєрідна угода між суспільством і бджолярами. Така ситуація дає можливість пасічнику як господарю планувати своє економічне життя на два-три роки вперед.
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

ДЕРЖАВНІ ПРОГРАМИ ДОПОМОГИ БДЖІЛЬНИЦТВУ ПОЛЬЩІ

Читаєш це і не віриться. що держава дійсно, а не декларативно, може піклуватися про своїх громадян, в даному випадку про бджолярів, по хазяйськи діяти в інтересах всього суспільства і його майбутнього. Чому ж у нас все рівно навпаки, а ті хто нами "керує" виглядають як завойовники, які окупували країну з метою її пограбування?
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Кстати это не он ли ходит с хоругвами и торгует товарами фирмы "Лысонь?". Если он, то тогда конечно спивпраця плидная, тугрики плывут всем и Лысони иГрибку

Не солидно для krim_pchel, не солидно :dntknw:
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

М.І.Грибком, який плідно (без "понтів") співпрацює з поляками.

Микола ГРИБОК, провідник Львівського братства пасічників «Рій», за вагомий творчий внесок в розвиток громадського життя в бджільництві України нагороджений Дипломом Бджолярського Кругу України

Не солидно для krim_pchel, не солидно

А пусть меня убедит автор(дид Василь), в чем конкретно заключается плидная спивпраця с поляками и какой же такой вагомый внесок в розвыток внис Грыбок. я лично пртив Грибка М. так как с ним не знаком и о его деятельности ничего не известно. И еще. А солидно для такого авторитета как Соломка В.А. произносить такие выражения как (без "понтів"). Из этого следует. что кто-то только понтует, а кто-то в действительности работает. Так кто же это понтует? nibond, а в чем же моя не солидность? :hi:
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

А пусть меня убедит автор(дид Василь), в чем конкретно заключается плидная спивпраця с поляками и какой же такой вагомый внесок в розвыток внис Грыбок.

Хотелось бы все-таки услышать ответ от автора сообщения.Если,конечно, есть что сказать.
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

  • 1 month later...

С 16 по 19 мая в Бухаресте пройдет очередное заседание Генеральной ассамблеи Апиславии.Ппришло приглашение. Дата, конечно, очень не удобная. Акация понимаешь-ли.

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

С 16 по 19 мая в Бухаресте пройдет очередное заседание Генеральной ассамблеи Апиславии.Ппришло приглашение. Дата, конечно, очень не удобная. Акация понимаешь-ли.
Готов пожертвовать своим временем и представить Ваши интересы на данном мероприятии.Если придется помучиться в номере Хайята,даже на это пойду ради общего дела! ;) Так что если чего,-обращайтесь.Не воспримите за наглость - так мой отец попал в начале 60-х в санаторий,думая,что его типа в концлагерь направляют от колхоза.
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

  • 1 month later...

Пчел оставил собирать мед с душистой акации, а сам завтра вылетаю в Бухарест на заседание Генеральной ассамблеи "Апиславии" .

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Присоединяйтесь к обсуждению

Вы можете написать сейчас и зарегистрироваться позже. Если у вас есть аккаунт, авторизуйтесь, чтобы опубликовать от имени своего аккаунта.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вставлено с форматированием.   Вставить как обычный текст

  Разрешено использовать не более 75 эмодзи.

×   Ваша ссылка была автоматически встроена.   Отображать как обычную ссылку

×   Ваш предыдущий контент был восстановлен.   Очистить редактор

×   Вы не можете вставлять изображения напрямую. Загружайте или вставляйте изображения по ссылке.

×
×
  • Создать...