Jump to content

Козельці українські (козлобородник)


ДобровоЛ
 Share

Recommended Posts

Козельці українські (Tragopogon ucrainicus) — вид рослин з родини айстрових (Asteraceae), поширений у Білорусі, Росії, Україні.Є й інші назви його :Козельці лучні[1] (Tragopogon pratensis) — дворічна трав'яниста рослина родини айстрових (складноцвітих). Все це та ж рослина, яка нароховує, за деякими данними, до 140 видів і має навіть інші відтінки квітів.Наукове найменування роду походить від грецьких слів, в перекладі означають «козел», «борода» і пояснюється тим, що після цвітіння кошик з недозрілими плодами візуально нагадує цапову бороду.

    Цікаво, що на цю рослину так ніхто із наших точківських пасічників і не звернув увагу за ці роки. Я якогось року бачив її у себе на дачі. Виросла вона й наступного року. Та я її виполов, злякавшись отого пухнастого насіння, яке повністю схоже з кульбабою. А от зараз звернув на неї увагу, вже перебуваючи в Нідерландах. Вона тут, на узбіччі міського автобусного шляхопроводу, створила просто зарослі. І , як виявилося, її буквально засипають своїми відвіданинами дикі бджоли й  джмелі, збираючі нектар і масу пилку, - тут я лиш одного разу бачив 'свійських' бджіл - вони просто відсутні... :dntknw: 

 І , як виявилося , це ще й прекрасний продукт для вживання у їжу - афродозіак, має також лікувальні властивості, виводячи камені з нашого організму

Про використання козельців у їжу згадується у Енеїді Котляревського: (“І ласощі все тільки їли ... Часник, рогіз, паслін, кислиці, Козельці, терн, глід, полуниці”; III, 118).[8]

В Україні для їжі найчастіше використовують Козельці великі (Tragopogon major) та Козельці українські (Tragopogon ucrainicum). Для їжі придатні молоді листки, стебла, корені. З листків та стебел готують салати. Але перед уживанням стебла вимочують певний час або виварюють у солоній воді, щоб зменшити гіркоту від молочного соку. Корені мають багато крохмалю, інуліну та білків. Їх вважають смачними та легкими для травлення овочами. Заготовлюють восени або напровесні, викопуючи лише однорічні рослини, що мають розетку прикореневих листків без сформованої стебелини. Перед споживанням корені очищають від шкірки і готують як цвітну капусту або спаржу. Варене коріння використовують для вінегретів та як домішку до інших овочів. Особливо смачне та поживне коріння, нарізане невеликими шматками та обсмажене в сухарях на коров'ячому маслі.[2]

Заради коренів розводять середземноморський вид Козельці пореєвидні, або білий вівсяний корінь (Tragopogon porrifolius)[9]. Корінь козельця дуже популярний у Європі та на півдні США під назвою «салсіфі» (англ. Salsify). Він гострий і на смак нагадує устриці. Зазвичай використовується як добавка до різних страв, починаючи з супів і закінчуючи тушкованим м'ясом.[10]

Деякі види козельців є раритетними рослинами і входять до червоних книг і списків різних рівнів.

Свою українську назву дістали через те, що в нерозкритому зрілому суцвітті (кошику) летючки на плодах сім'янках, зібрані в пучок, нагадуючи цапину борідку[2]. Інші назви: козелецьпабородник[1].

Козельцями у побуті називають також деякі інші рослини з родів: холодок (Asparagus), сокирки (Consolida), салат (Lactuca), жовтець (Ranunculus), зміячка або вужовник (Scorzonera)[3].

Але то вже не вони . Фото з мого моб., тож вибачайте. Отак вони зараз (сьогодні вже 23 червня) цвітуть біля огорожі автобусної дороги тут , в Нідерландах. А зацвіли ще в травні. І ще цікаву деталь виявив я, спостерігаючи за КОЗЕЛЬЦЯМИ. Розкриваються  вони до сходу сонця і квітнуть протягом кількох годин до того, пока сонце не почне на них світити. Опісля вони закриваються повністю, ніби там їх і не було. Цією поведінкою дуже схожі на віслятник (свічку). про яку у нас є тут тема. А якщо ж закриті від сонця тінню продовжують своїми яскравими жовтими кольорами радувати й далі наше око.

Опис[ред. | ред. код]

Tragopogon pratense 2004-05-30 JOF.JPG
 
220px-Tragopogon_pratensis_MHNT.jpg
 
Tragopogon_pratensis  Тулузький музей

Стебло пряме, розгалужене, 30—120 см заввишки. Листки чергові, сидячі, лінійні або ланцетні, тонко-загострені, цілокраї, до основи розширені. Квітки язичкові, яскраво-жовті, з чорно-фіолетовими пиляками, в кошиках; квітконоси під кошиками трохи потовщені, листочки обгортки дорівнюють крайовим квіткам і коротші за сім'янки. Плід — сім'янка з довгим носиком або без нього; на верхівці є чубок, складений з нерівних перистих щетинок, при основі зрослих у кільце. Цвіте у травні — вересні

 

 

З лікувальною метою використовують коріння і листя. Коріння заготовляють восени або рано навесні, викопуючи лише однорічні рослини. Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад[ред. | ред. код]

Відомо, що в коренях є крохмальінулін та білки. Всі частини рослини містять гіркий молочний сік.

Фармакологічні властивості і використання[ред. | ред. код]

Козельці лучні використовують як діуретичний, антисептичний, протизапальний і ранозагоювальний засіб. Відвар коріння п'ють при кашлі, жовчно-кам'яній і нирковокам'яній хворобах й для підняття чоловічої сили, золотусі, сверблячці та інших захворюваннях шкіри. Для гоєння гнійних ран і виразок використовують свіже подрібнене листя рослини.

 

 

IMG_20220623_082922.jpg

 

IMG_20220623_082846.jpg

Link to comment
Share on other sites

      А ось і ще один опис цієї рослини - КОЗЕЛЬЦІ. Правда, про її пилко-нектарні властивості пока нічого ще не знайщов, хоч бджоли на цій рослині просто аж рояться з повними кошиками пилку.

Козелець - трав'яниста рослина сімейства Айстрові. Наукове найменування роду походить від грецьких слів, в перекладі означають «козел», «борода» і пояснюється тим, що після цвітіння кошик з недозрілими плодами візуально нагадує цапову бороду. Кількість видів трав'янистої рослини налічує 140 штук. В Україні їх близько півтора десятка. Найвідомішими вважаються Козельці лучні і пореелістні ( «вівсяний корінь»). Вони використовуються в гомеопатії, кулінарії, рецептах народної медицини, виступають активними компонентами.Цінують козельці і як їстівну рослину. Для їжі придатне молоде листя і коріння. З листя готують салати (як протицинготний засіб), а очищене від шкірки варене коріння використовують для вінегретів або готують, як цвітну капусту. Щоб зменшити гіркоту коріння, його вимочують півгодини в солоній воді. Порошок з листя козельців використовують узимку для заправки супів (1 чайна ложка на порцію супу

Батьківщина рослини - Середземномор'ї. Козельці поширений в Північній Африці, на азіатській, європейської території. Луговий зустрічається в Західному Сибіру, Україні, Туреччині, Казахстані. Зростає в посівах кормових трав, на галявинах, біля доріг, на луках, лісових галявинах. У промислових масштабах вирощують в Італії і Франції.

Козелець - лікарська рослина, що надає протизапальну, жовчогінну, сечогінну, антисептичну, ранозагоювальну дії і як афродозіак. Коріння овочевої культури застосовуються для лікування застуди, дерматологічних, серцево-судинних патологій. Завдяки багатому вітамінно-мінеральному складу і низькій калорійності вони використовуються для полегшення стану діабетиків, пацієнтів з сечокам'яною хворобою, людей з надмірною вагою.

 

botanicheskoe-opisanie-kozloborodnika-1024x1024.jpgКозелець - одно-, дво- або багаторічна рослина з гіллястими стеблами, що досягають 50 - 120 сантиметрів у висоту. Корінь конічної конфігурації, прямий, 4 сантиметри в діаметрі, 30 сантиметрів у довжину. Листя розширені при підставі, сидячі, лінійно-ланцетної форми, до верху звужені. Коренеплоди м'ясисті, їстівні.

 

Після посадки у козлобородника (в перший рік) формується розетка довгих (до 30 сантиметрів) листя, сіро-зеленого кольору. На другий рік життя рослина випускає цветонос (до 120 сантиметрів в довжину), на якому розташовується суцвіття - кошик. Період цвітіння припадає на червень, триває 1 місяць. Залежно від виду, пелюстки кольору мають жовтий або рожево-ліловий забарвлення. Всі кошики язичкові. Кількість тичинок - 5, пильовики зійшлися в трубочку. Стовпчик один, зав'язь односемянная, нижня, одногнездная, роздвоєне рильце.

Плід козлобородника - сім'янка. Характерна риса рослини - можливість цвітіння вже на 3 - 5 рік життя з подальшим переродженням в багаторічна рослина. Насіння палочкообразниє з пухнастими чубчиками, розносяться вітром. Їх схожість зберігається до 3 років.

Цікаво, що в стародавні часи козлобородник користувався популярністю серед мандрівників, мисливців і рибалок. Вони вживали наземну частину рослини і коріння як протицинговий засіб.

Правильно приготовані коренеплоди козлобородника мають характерний солодкуватий смак, в якому простежуються устричні нотки. Це послужило підставою для поширення нового найменування рослини - «устриця овочева».

 

Як заготовити сировину?

У лікувальних цілях застосовують всі частини козлобородника: стебла, листя (молоді), коріння. Урожай рослини збирають восени з жовтня по листопад. Коріння заготовляють виключно від культур-одноліток. Для цього їх викопують, очищають від землі, висушують. Для усунення гіркоти коріння варять у підсоленій воді. Якщо бульби викопати з грунту після перших заморозків ви виявите, що на смак вони солодші. Корінці козлобородника тендітні, при різкому русі пошкоджуються, починають гнити. Чи не цільні бульби не підходять для заготовок, їх викидають відразу після некоректного вилучення з ґрунту.

Стебла рослини щільні, тому траву зрізають за допомогою секатора.

У кулінарії «овочеву устрицю» використовують для приготування соусів, салатів, гарнірів, супів, рагу. Її смажать, тушкують, варять, запікають, обробляють в клярі або у фритюрі. Козелець подають в поєднанні з сирами, зеленню, овочами, рибою або як самостійну страву.

 

Завдяки характерному пряного смаку корінь натирають на терці і додають в салати замість звичного хрону. Для усунення гіркоти, продукт попередньо вимочують у воді з додаванням або.

Хімічний склад

У коренеплодах козлобородника знайдені інулін, рослинні білки і. У листі, квітах і стеблах рослини міститься клітковина (25%), протеїн (20%), жир (до 10%), легко засвоювані вуглеводи, безазотистих екстрактивні речовини, молочний, гіркий сік.

Link to comment
Share on other sites

  • ДобровоЛ changed the title to Козельці українські (козлобородник)

Cьогодні вже й насіння козельців українських назбирав трохи на Нідерландській насипній землі.

Приїду, насію побіля пасіки. Рослина ця росте добре й на піщаних грунтах.

Якщо не моїм бджілкам квітами цих рослин користуватися, то мо' хто коли згадає добрим словом та й подякує...:ah:

Цікаво, а чи пов'язана назва Козелець, що у Чернігівській області, з назвою цієї рослини ?

Спробую запитати місцевих пасічників. 

Ніби ж пан Микола десь там недалеко, а чи й може звідти @Николай S  ? :ah:

Link to comment
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

 Share

×
×
  • Create New...