Почём нынче мёд / ціна на мед / ціна меду

[Макарыч57]

2 часа назад, ромео сказал:

Я в цьому питанні песиміст

Навпаки! Деякі эксперти вважають, що скоро євросоюзу хана і ніякої користі від вступу для нас не буде. 

Я шось теж починаю́ сумніватись, але , з іншого боку планувати кудись ( в шось) вступити, то така у нас національна ідея.

Он один взяв і заблокував нам 50 мільярдів. І все. Вважвєте це нормальна організація?

[uam_63]

28 минут назад, Макарыч57 сказал:

Навпаки! Деякі эксперти вважають, що скоро євросоюзу хана і ніякої користі від вступу для нас не буде. 

Звідки ви це знаєте вони вам самі сказали ?

Я шось теж починаю́ сумніватись, але , з іншого боку планувати кудись ( в шось) вступити, то така у нас національна ідея.

Воно вам потрібно ті сумніви ? Почитайте краще що небуть щоб не сумніватись і включіть критичне мислення.

 

Он один взяв і заблокував нам 50 мільярдів. І все. Вважвєте це нормальна організація?

 

Нічого він не заблокував , голодранець торгується за мільярди для його країни, тому що їх взяли авансом без реформ і тому подібного .

[ЮМос]

31 хвилину тому, Макарыч57 сказав:

Навпаки! Деякі эксперти вважають, що скоро євросоюзу хана і ніякої користі від вступу для нас не буде. 

Я шось теж починаю́ сумніватись, але , з іншого боку планувати кудись ( в шось) вступити, то така у нас національна ідея.

Он один взяв і заблокував нам 50 мільярдів. І все. Вважвєте це нормальна організація?

А не послати б тих хекспертів за їнім же кораблем? 

[Макарыч57]

13 минут назад, ЮМос сказал:

А не послати б тих хекспертів за їнім же кораблем? 

Ви вважаєте що я б дозволив собі цитувати запорєбрікових?!

[ЮМос]

5 хвилин тому, Макарыч57 сказав:

Ви вважаєте що я б дозволив собі цитувати запорєбрікових?!

Я Вас не знаю. Пробачте, якщо образив. Але суть не змінюється

[asaltan]

10 годин тому, tyupik сказав:

Ц нього мед приймали мінімум по 6 євриків!

Приведіть, будь ласка, публікації на цю тему.

58 хвилин тому, Макарыч57 сказав:

Я шось теж починаю́ сумніватись

Навряд чи Ваші 2-5 вуликів дуже вплинуть на європейський ринок.

3 години тому, Wladimir_K сказав:

В ЄС видалили досить багато фінансів на розвиток бджільництва у Румунії і Болгарії

Мабуть, все таки, видали.

[Макарыч57]

20 минут назад, asaltan сказал:

Навряд чи Ваші 2-5 вуликів дуже вплинуть на європейський ринок.

Я їх уже рік не бачив і не знаю, що там залишились. Там обстріли регулярно. Невже бджілки це вже в минулому... 

[Макарыч57]

35 минут назад, ЮМос сказал:

Я Вас не знаю. Пробачте, якщо образив. Але суть не змінюється

Нема за що вибачатися. Але час все розставить по містах. Дуже вже той ЄС кульгава качка.

[Гурович]

4 часа назад, Wladimir_K сказал:

В ЄС видали досить багато фінансів на розвиток бджільництва у Румунії і Болгарії і тепер в цих країнах виробництво зросло в рази, що те ж в певні періоди "давить на ціну".

У них коли давить - то ціна в 3 євро, а у нас коли не давить - то по 1. То краще вже нехай давить по 3, ніж не давить по 1.

[Винодел]

4 години тому, Wladimir_K сказав:

В ЄС видали досить багато фінансів на розвиток бджільництва у Румунії і Болгарії і тепер в цих країнах виробництво зросло в рази, що те ж в певні періоди "давить на ціну".

Спираючись на власний досвід і розум, "Вливання" коштів в бджідбництво дуже рідко повертаеться з прибутком. Найвідоміший приклад  пасіка в Семенівці. Збільшення виробітку меду(навколо мене) відбуваеться коли пасічник сам заробляе і вкладае гроші в власну пасіку. У нас виробіток меду збільшувався коли пасічники побачили перспективу , з'явилась можливість продавати гуртом( на мій погляд офіційний єкспорт рвонув після Апімондії 2013), звичайно і медоносна баз зросла, за рахунок соняшника. Як там справи в Румунії і Болгарії я незнаю, можу тільки здогадуватись, що при наявності нектару навкруги і бажанні пасічників виробляти більше гроші зі сторони і непотрібні, самі знайдуть. Тільки фінансисти вважають достатньо витратити гроші і отримаешь розрахунковий результат. Не у всіх сферах так і не завжди. Це я про те, чим займавсь особисто-пасічництво і вирощування суниць і ягід малини. Не отримав планових врожаїв і років використання плантацій- хворобі, шкідники, погода і хоч індівудуально кожну рослину "присолюй". Скептично спримаю твердження-"Видали кредити на бджільництво і на слідуючий рік отримали в рази збільшення меду", не бачив такого.

[Винодел]

20 годин тому, Burkun сказав:

Який продукт бджільництва є дефіцитним окрім воску?

Не згоден про дефіціт воску бо чимало пасічників віддають на шанцеві свічки.

[Ю. Р. А.]

5 часов назад, ромео сказал:

Я в цьому питанні песиміст

Песиміст як і скептик або правий або приємно здивований.

[Wladimir_K]

58 минут назад, Винодел сказал:

Спираючись на власний досвід і розум, "Вливання" коштів в бджідбництво дуже рідко повертаеться з прибутком. Найвідоміший приклад  пасіка в Семенівці. Збільшення виробітку меду(навколо мене) відбуваеться коли пасічник сам заробляе і вкладае гроші в власну пасіку. У нас виробіток меду збільшувався коли пасічники побачили перспективу , з'явилась можливість продавати гуртом( на мій погляд офіційний єкспорт рвонув після Апімондії 2013), звичайно і медоносна баз зросла, за рахунок соняшника. Як там справи в Румунії і Болгарії я незнаю, можу тільки здогадуватись, що при наявності нектару навкруги і бажанні пасічників виробляти більше гроші зі сторони і непотрібні, самі знайдуть. Тільки фінансисти вважають достатньо витратити гроші і отримаешь розрахунковий результат. Не у всіх сферах так і не завжди. Це я про те, чим займавсь особисто-пасічництво і вирощування суниць і ягід малини. Не отримав планових врожаїв і років використання плантацій- хворобі, шкідники, погода і хоч індівудуально кожну рослину "присолюй". Скептично спримаю твердження-"Видали кредити на бджільництво і на слідуючий рік отримали в рази збільшення меду", не бачив такого.

Не миттєво, але отримали ефект і це не кредити, а субсидії і більше там логіка в тому, щоб зменшити міграцію з цих країн до інших країн ЄС для заробітків. А факт що з загального обсягу 18 тис. румуни стали збирати 30 тис. т. є незаперечним. Аналогічно українська дотація те ж сприяла збільшенню збору меду 

[Винодел]

Щодо сприяння української дотації збільшенню виробнцтва меду- моя думка протилежна. Начебто "давали" разів чотирі два роки поспіль з десяток років тому(може більше) і двічі напередодні війни, щодо результатів перших двох дотацій- добре пам'ятаю доповідь Юрія Сенчука на "БК"  в Баришівці, він за десять хвилин прочитав висновок Лічильної палати України з чого я зрозумів, що отримані пасічниками "копійки" ніяк не сприяли збільшенню виробництва меду. і на довгі роки держава облишила "допомогати" пасічникам. Другого разу допомогали, здаеться двічі. Дехто з колег отримав до 30-ти т. гривен. Дякуем за гроші, але щоб вони наштовхнули пасічника на виробіток більшої кількості меду- не чув.

Проба "порассуждать". Що особисто мене і оточуючих мене пасічників спонукало б до збільшення видобування меду, отримання більше грошей? Бажання заробляти більше грошей щоб придбати щось, начебто воно е, але ціна, її зменшення, наштовшуе на думку, що таке перевиробництво і якщо збільшувати то ціна ще падатиме і прийдеться робити ще більше і так коло замкнулось. І дай нам держава дотації в розмірі попередніх- єнтузіазму збільшувати виробництво не з'явиться, бо невідомість з ціною на нього. Пропозиція притримати до кращіх часів часто немае сенсу, бо, жити і гроші хочеться сьогодні і якщо отримані гроші покласти на депозит то швидче всього будеш в вигращі, та й знецінення грошей треба мати на увазі. Та й не здатні ми до спільних дій на зразок массового притримання меду. Щось(може статистика продажів за кордон) підказуе мені -єкспортери не мають проблем з закупівлею меду в пасічників.

Закиди що в Німеччині гуртова на мед отака все одно що кивати на більш заможного сусіда в якого все краще і всього більше.

Про роль держави в справах економіки. Слухаючи більш розумних людей дійшов до думки- чим більше держава "допомогае", регулюе, створюе сприятливі умови тим  слабший опікуваний(галюзь, суспільство), прикладів цього кожен може знайти чимало. Наша справа десятки років не відчувала на собі опіки держави і в результаті збільшила виробіток меду в рази, рахуючи з часів "Сов'ецького Союзу". Наші партнери(експортери меду) неодноразово жалілись на допомогу держави, втручання якої погіршувало, ускладнювало ведення бізнесу. Коли колеги привселюдно кажуть щось на зразок "Держава повинна підняти закупівельні ціни на мед, зав'язати стосунки з дружніми державами і продавати їм мед" і таке інше-да хлопці коротку маете пам'ять, забули як воно жилось при соціалізмі, владі "обраних" держслужбовців. Начебто і непогано жилось, але вже не повернеш.

[Wladimir_K]

3 минуты назад, Винодел сказал:

Щодо сприяння української дотації збільшенню виробнцтва меду- моя думка протилежна. Начебто "давали" разів чотирі два роки поспіль з десяток років тому(може більше) і двічі напередодні війни, щодо результатів перших двох дотацій- добре пам'ятаю доповідь Юрія Сенчука на "БК"  в Баришівці, він за десять хвилин прочитав висновок Лічильної палати України з чого я зрозумів, що отримані пасічниками "копійки" ніяк не сприяли збільшенню виробництва меду. і на довгі роки держава облишила "допомогати" пасічникам. Другого разу допомогали, здаеться двічі. Дехто з колег отримав до 30-ти т. гривен. Дякуем за гроші, але щоб вони наштовхнули пасічника на виробіток більшої кількості меду- не чув.

Проба "порассуждать". Що особисто мене і оточуючих мене пасічників спонукало б до збільшення видобування меду, отримання більше грошей? Бажання заробляти більше грошей щоб придбати щось, начебто воно е, але ціна, її зменшення, наштовшуе на думку, що таке перевиробництво і якщо збільшувати то ціна ще падатиме і прийдеться робити ще більше і так коло замкнулось. І дай нам держава дотації в розмірі попередніх- єнтузіазму збільшувати виробництво не з'явиться, бо невідомість з ціною на нього. Пропозиція притримати до кращіх часів часто немае сенсу, бо, жити і гроші хочеться сьогодні і якщо отримані гроші покласти на депозит то швидче всього будеш в вигращі, та й знецінення грошей треба мати на увазі. Та й не здатні ми до спільних дій на зразок массового притримання меду. Щось(може статистика продажів за кордон) підказуе мені -єкспортери не мають проблем з закупівлею меду в пасічників.

Закиди що в Німеччині гуртова на мед отака все одно що кивати на більш заможного сусіда в якого все краще і всього більше.

Про роль держави в справах економіки. Слухаючи більш розумних людей дійшов до думки- чим більше держава "допомогае", регулюе, створюе сприятливі умови тим  слабший опікуваний(галюзь, суспільство), прикладів цього кожен може знайти чимало. Наша справа десятки років не відчувала на собі опіки держави і в результаті збільшила виробіток меду в рази, рахуючи з часів "Сов'ецького Союзу". Наші партнери(експортери меду) неодноразово жалілись на допомогу держави, втручання якої погіршувало, ускладнювало ведення бізнесу. Коли колеги привселюдно кажуть щось на зразок "Держава повинна підняти закупівельні ціни на мед, зав'язати стосунки з дружніми державами і продавати їм мед" і таке інше-да хлопці коротку маете пам'ять, забули як воно жилось при соціалізмі, владі "обраних" держслужбовців. Начебто і непогано жилось, але вже не повернеш.

Чому мали наштовхнути. Зазвичай купуються кращі засоби виробництва, які полегшують утримання більшої кількості бджолосімей. Це звичайний ринковий закон. Аналогічно і високі ціни закупівлі меду сприяють збільшенню виробництва.  А зазвичай хтось за мене вирішив мої проблеми, чи якось "поспішати", то банальний прямий совок називається.

[tyupik]

5 годин тому, asaltan сказав:

Приведіть, будь ласка, публікації на цю тему.

Навряд чи Ваші 2-5 вуликів дуже вплинуть на європейський ринок.

Мабуть, все таки, видали.

Дружбан дитинства із етнічних німців Херсонщини. В 90 емігрував. Займається бджолярством, має біля 300 сімей, маткове хазяйство і т.д.

У2011 був унього в гостях.

Так от про здачу меду в Німеччині.  У Німеччині  є 2 фірми по переробці та фасовці меду.

Зі слів товариша, завіз 3,5 т. меду , мед прийняли, зважили,  відразу віддали тару ( відра) взамін . Видали квитанцію про прийомку меду із вказаною ціною 5.1 є/ кг та загальною сумою. 

Жалівся, що загубив 0.8 є/ кг, так, як у серпні за рідкий давали 5.9

Ріпаковий мед не здає, продає на базарчиках, каже, що німці тащаться від ріпакового меду.

Десь так. Обманювати йому немає смислу. Людина живе з пасіки.

 

 

[asaltan]

22 хвилини тому, tyupik сказав:

Зі слів товариша, завіз 3,5 т. меду , мед прийняли, зважили,  відразу віддали тару ( відра) взамін . Видали квитанцію про прийомку меду із вказаною ціною 5.1 є/ кг та загальною сумою. 

Виникли питання: коли це було? В 2011 році чи пізніше?

Невже ніхто не перевіряє якість меду?

Коли пасічник одержує гроші?

[tyupik]

17 хвилин тому, asaltan сказав:

Виникли питання: коли це було? В 2011 році чи пізніше?

Невже ніхто не перевіряє якість меду?

Коли пасічник одержує гроші?

Жовтень 2011 р.

Помоєму, ціна меду була вказана для певних параметрів аналізів, я вже не пам'ятаю. А от оплата проводилась після проведення аналізів. Які аналізи проводились не знаю.

[Жезус]

2 години тому, Винодел сказав:

Щодо сприяння української дотації збільшенню виробнцтва меду- моя думка протилежна. Начебто "давали" разів чотирі два роки поспіль з десяток років тому(може більше) і двічі напередодні війни, щодо результатів перших двох дотацій- добре пам'ятаю доповідь Юрія Сенчука на "БК"  в Баришівці, він за десять хвилин прочитав висновок Лічильної палати України з чого я зрозумів, що отримані пасічниками "копійки" ніяк не сприяли збільшенню виробництва меду. і на довгі роки держава облишила "допомогати" пасічникам. Другого разу допомогали, здаеться двічі. Дехто з колег отримав до 30-ти т. гривен. Дякуем за гроші, але щоб вони наштовхнули пасічника на виробіток більшої кількості меду- не чув.

Проба "порассуждать". Що особисто мене і оточуючих мене пасічників спонукало б до збільшення видобування меду, отримання більше грошей? Бажання заробляти більше грошей щоб придбати щось, начебто воно е, але ціна, її зменшення, наштовшуе на думку, що таке перевиробництво і якщо збільшувати то ціна ще падатиме і прийдеться робити ще більше і так коло замкнулось. І дай нам держава дотації в розмірі попередніх- єнтузіазму збільшувати виробництво не з'явиться, бо невідомість з ціною на нього. Пропозиція притримати до кращіх часів часто немае сенсу, бо, жити і гроші хочеться сьогодні і якщо отримані гроші покласти на депозит то швидче всього будеш в вигращі, та й знецінення грошей треба мати на увазі. Та й не здатні ми до спільних дій на зразок массового притримання меду. Щось(може статистика продажів за кордон) підказуе мені -єкспортери не мають проблем з закупівлею меду в пасічників.

Закиди що в Німеччині гуртова на мед отака все одно що кивати на більш заможного сусіда в якого все краще і всього більше.

Про роль держави в справах економіки. Слухаючи більш розумних людей дійшов до думки- чим більше держава "допомогае", регулюе, створюе сприятливі умови тим  слабший опікуваний(галюзь, суспільство), прикладів цього кожен може знайти чимало. Наша справа десятки років не відчувала на собі опіки держави і в результаті збільшила виробіток меду в рази, рахуючи з часів "Сов'ецького Союзу". Наші партнери(експортери меду) неодноразово жалілись на допомогу держави, втручання якої погіршувало, ускладнювало ведення бізнесу. Коли колеги привселюдно кажуть щось на зразок "Держава повинна підняти закупівельні ціни на мед, зав'язати стосунки з дружніми державами і продавати їм мед" і таке інше-да хлопці коротку маете пам'ять, забули як воно жилось при соціалізмі, владі "обраних" держслужбовців. Начебто і непогано жилось, але вже не повернеш.

Не кажіть гоп ,в теперішній ситуації ніхто не скаже на 100 відсотків яка буде соціально - економічна модель розвитку суспільства.Дотації мали заохочуючий деякий стимул для молоді для збільшення пасік, в частині регіонів України вони були отримані й в поточному році ,було рішення що місцеві ради вирішують щодо виплат

[Винодел]

Я про себе і свое оточення. Для мене, крайня дотація, принципова не вірю коштам подареним, знайденим, вкраденим, не вплинуть вони на мій матеріальний стан. Переконаний в цьому, так воно для мене і е. Трохи метафорічне порівняння. На Западі (в США з часів Рузвельта, другого) дають "велфор"- грошова допомога бідакам що не спроможні заробити собі на прожиття. Начебто добрий намір і дія  уряду що витрачае на це гроші інших співгромадян, платників податків. В Америці це призвело до того , що вже трете покоління чорношкірих не працюють. В Европейських країнах до "велфорівців" ставляться як до баласту суспільства(і чого це вони на них взїлись?), отримувачі допомоги лузери і невдахи.  Якщо держава підсадить на "велфор" пасічників, ми станемо  лузерами.  Не вірю, що ця допомога сприяла збільшенню виробництва меду. Амбітні, потужні, готові працювати довго і наполегливо знайдуть гроші на розвиток своеї справи. Надійним хлопцям залюбки позичать гроші родичі і близьки. Якби мій син зацікавився якою-небудь справою -дав би можливість проявити себе. Не хоче. Давно був молодим і бідним, гроші на розвиток позичав батько, такий собі вклад в власне майбутне.

[tyupik]

1 годину тому, Винодел сказав:

Я про себе і свое оточення. Для мене, крайня дотація, принципова не вірю коштам подареним, знайденим, вкраденим, не вплинуть вони на мій матеріальний стан. Переконаний в цьому, так воно для мене і е. Трохи метафорічне порівняння. На Западі (в США з часів Рузвельта, другого) дають "велфор"- грошова допомога бідакам що не спроможні заробити собі на прожиття. Начебто добрий намір і дія  уряду що витрачае на це гроші інших співгромадян, платників податків. В Америці це призвело до того , що вже трете покоління чорношкірих не працюють. В Европейських країнах до "велфорівців" ставляться як до баласту суспільства(і чого це вони на них взїлись?), отримувачі допомоги лузери і невдахи.  Якщо держава підсадить на "велфор" пасічників, ми станемо  лузерами.  Не вірю, що ця допомога сприяла збільшенню виробництва меду. Амбітні, потужні, готові працювати довго і наполегливо знайдуть гроші на розвиток своеї справи. Надійним хлопцям залюбки позичать гроші родичі і близьки. Якби мій син зацікавився якою-небудь справою -дав би можливість проявити себе. Не хоче. Давно був молодим і бідним, гроші на розвиток позичав батько, такий собі вклад в власне майбутне.

Людині потрібно допомагати, якщо вона сама хоче змінти своє життя на краще.

В противному випадку , фінансова допомого тільки розкладає людину.

[Троян]

4 години тому, Винодел сказав:

Я про себе і свое оточення. Для мене, крайня дотація, принципова не вірю коштам подареним, знайденим, вкраденим, не вплинуть вони на мій матеріальний стан. Переконаний в цьому, так воно для мене і е. Трохи метафорічне порівняння. На Западі (в США з часів Рузвельта, другого) дають "велфор"- грошова допомога бідакам що не спроможні заробити собі на прожиття. Начебто добрий намір і дія  уряду що витрачае на це гроші інших співгромадян, платників податків. В Америці це призвело до того , що вже трете покоління чорношкірих не працюють. В Европейських країнах до "велфорівців" ставляться як до баласту суспільства(і чого це вони на них взїлись?), отримувачі допомоги лузери і невдахи.  Якщо держава підсадить на "велфор" пасічників, ми станемо  лузерами.  Не вірю, що ця допомога сприяла збільшенню виробництва меду. Амбітні, потужні, готові працювати довго і наполегливо знайдуть гроші на розвиток своеї справи. Надійним хлопцям залюбки позичать гроші родичі і близьки. Якби мій син зацікавився якою-небудь справою -дав би можливість проявити себе. Не хоче. Давно був молодим і бідним, гроші на розвиток позичав батько, такий собі вклад в власне майбутне.

Ніби й правильно говорите, але суто з точки зору інтересу індивідуума.
А в держави не тільки  інтереси окремого індивідуума, а і  інтереси загальнодержавні.
Як от, бджільництво стало збитковим і значна частина пасічників покинула це заняття, якась менша частина пристосувалась,
Але ж в загальному кількість бджіл зменшилась, що призвело до зниження врожайності с.г. опилювальних культур і проблем з безробіттям.
На подолання цих наслідків може знадобитись більше коштів, ніж на дотації бджолярам.
І така логіка в діях держави більш ймовірна при виділенні дотацій - щоб мати менше проблем.

[Stol]

4 часа назад, Троян сказал:

Ніби й правильно говорите, але суто з точки зору інтересу індивідуума.
А в держави не тільки  інтереси окремого індивідуума, а і  інтереси загальнодержавні.
Як от, бджільництво стало збитковим і значна частина пасічників покинула це заняття, якась менша частина пристосувалась,
Але ж в загальному кількість бджіл зменшилась, що призвело до зниження врожайності с.г. опилювальних культур і проблем з безробіттям.
На подолання цих наслідків може знадобитись більше коштів, ніж на дотації бджолярам.
І така логіка в діях держави більш ймовірна при виділенні дотацій - щоб мати менше проблем.

Логiка держави в iншому-викупити за  грн.  долари в експортерiв меду,стягнути Податки i т.п.Держава має iнтерес до грошей ,а не до запилення  Зараз солiдарна  пенсiя складає 40% вiд зарплати,а з введенням 10%накопичувальноĩ пенсiï вона складатиме 30% Ось таке пiклування про  "iндивiдуумiв"якi перестали для держави     заробляти грошi

[tyupik]

7 годин тому, Троян сказав:

Ніби й правильно говорите, але суто з точки зору інтересу індивідуума.
А в держави не тільки  інтереси окремого індивідуума, а і  інтереси загальнодержавні.
Як от, бджільництво стало збитковим і значна частина пасічників покинула це заняття, якась менша частина пристосувалась,
Але ж в загальному кількість бджіл зменшилась, що призвело до зниження врожайності с.г. опилювальних культур і проблем з безробіттям.
На подолання цих наслідків може знадобитись більше коштів, ніж на дотації бджолярам.
І така логіка в діях держави більш ймовірна при виділенні дотацій - щоб мати менше проблем.

Відносно опалення с/х культур.

Агрофірми, а недержава, повинні заключати договора із пасічниками на вивіз пасіки на запилення, оплачувати цю послугу, враховувати всі ризики загибелі бджіл.

Але, цього в найближчий час не буде. Всі агрофірми тимчасово користуються землею і їхня першочергова задача як можна більше заробити.

В землю сунули стільки нітратів, що переорюють її на глибину 1 м., 

 

 

[олег44]

agroportal.ua/news/ukraina/ukrajina-eksportuvala-mayzhe-50-tis-tonn-medu