Перейти к содержанию

Журнал "Пасічник". Хмельницкий


Рекомендуемые сообщения

Большой привет форумчанам. :wave: Меня зовут Анатолий Гурман. :hi: Я – редактор журнала «Пасічник» который издается в Хмельницком. Выходит он уже больше пяти лет. Срок не малый, тем не менее, издание не может похвастать широкой известностью и популярностью. На то много своих объективных и субъективных причин. Знаю, что и форумчанам наш журнал мало известен. Его практически не упоминают в отличие от «УП», «Пасіка» и «Бджолярський круг». :( Поэтому одна из целей этой темы познакомить пользователей и гостей форума с изданием. Хотелось бы услышать мнение о нашей работе. Только прошу не стесняться в выражениях, особенно критических. Уверяю вас, нет к качеству журнала более критически настроенных людей, чем редакция и особенно сам редактор, поэтому, в моем лице вы встретите единомышленника и союзника. :) А так как критиковать и вообще высказывать свое мнение не видя журнала можно, конечно, но сложно, я готов помочь. Для этого вышлю почтой каждому, кто желает познакомиться с «Пасічником» номер журнала (к сожалению, такая акция распространяется, пока, только для жителей Украины). Заказы, пожалуйста, шлите в личку. Еще я готов с предельной откровенностью ответить на любые вопросы связанные с журналом, работой редакции и проблемами которые возникают у издателей нашей специализированной периодики в Украине. К тому же, если будет интерес, я планирую в этой теме размещать статьи, которые только готовятся к печати. Это будут те статьи, которые, по моему мнению, могут вызвать интерес или возможное обсуждение которое в свою очередь сможет помочь редакции для более объективной подачи материала. И начну делать это прямо сейчас. Представляю вашему вниманию интервью с пасечником и предпринимателем Владимиром Горишныком, которое выходит в печатающимся в данный момент номере и которое дойдет до подписчиков недели через полторы. Надеюсь, форумчанам будет интересно. Тем более, что в нем, наряду с прочим, поднимаются вопросы, связанные с нашими победами на конгрессах «Апимондии». Тема, которая, как вижу, обсуждается на «Точку». ВОЛОДИМИР ГОРІШНИК: «РЯТУВАТИ МЕДОВУ ГАЛУЗЬ МИ ПОЧАЛИ НЕ З ТОГО КІНЦЯ…» Ім’я пасічника і підприємця Володимира Львовича Горішника добре відоме. Мешкає й працює він у Львові. Починав як бджоляр, швидко досягнув успіху, створив промислову пасіку на декілька сот сімей, кочував, а наприкінці 90-х років (не полишаючи пасічницької справи, нині неподалік Львова утримує пасіку на 230 сімей) розпочав бізнес із експорту українського меду до країн західної Європи. За роки наполегливої праці в цьому напрямку його фірма «Торговий дім ”Український мед» входила до п’ятірки найбільших експортерів меду в Україні до 2005 року. В планах підприємства відновити втрачене своє місце на ринку. Крім того, пан Володимир є головою Спілки пасічників Львівської області та входить до керівного складу Спілки пасічників України, при цьому обіймаючи посаду голови комітету з питань ринку меду. Крім того, на Львівщині він відомий як організатор медових ярмарків, різноманітних заходів, направлених на популізацію вживання медопродукції та підвищення престижу професії пасічника. Розумний, енергійний, принциповий чоловік із загостреним почуттям справедливості, який не терпить фальші і завжди сміливо виступає проти неї, – так зазвичай нашого героя характеризують люди, котрі його добре знають. Сьогодні Володимир Горішник погодився відповісти на питання редакції. Мова піде про особливості експорту меду, становище нашої галузі, але не тільки. ЄВРОПЕЙСЬКИЙ РИНОК МЕДУ: РУЙНУЮЧИ СТЕРЕОТИПИ - Володимире Львовичу, думаю, Ви не заперечуватимете, що більшість наших вітчизняних пасічників перебувають у полоні усталених стереотипів про європейський ринок меду, правила гри, культуру вживання бджолопродукції у західних державах, а говорячи іншими словами, погано його знають. Тому хотілося б почути про особливості європейського бджільництва саме від Вас. Почнімо з цін. Вважається, що мед в Європі дуже дорогий… - Це не зовсім так. Європейські супермаркети пропонують споживачеві широкий діапазон цін, які можуть коливатися від 2 до 25 євро за півлітрову баночку меду. Ціна залежить від сорту, торгової марки, а ще від того, в якій країні мед виготовлений. Хоча на Заході рідко конкретно вказують державу-виробника. Але хочу загострити увагу на головному: завдяки такому великому спектру цін, мед є доступним продуктом для усіх верств населення. Хоча, треба відзначити, що за останні два роки він значно виріс у ціні – приблизно удвічі. Але попри це обсяги його споживання не зменшились, а навпаки – зросли. - З чим це пов’язано? - На сам перед з тим, що європейці дуже уважно відносяться до свого здоров’я. На заході дійсно відчуваєш мудру, тверду та дбайливу руку держави. Весь ринок постійно моніториться, і кілька років тому в ЄС прийшли до спільної думки, що 3/4 імпорту меду в їхні країни – забагато. Але ж європейське бджільництво має великий потенціал для розвитку. Крім того, там добре усвідомили, що бджільництво – це стратегічна галузь, на якій тримається екологічна й сільськогосподарська безпека країн, а також здоров’я нації. Прислухалися також до думок вчених, згідно з якими найкращий мед для споживання людини – це зібраний в районі, де та мешкає. Все привело до того, що на нашу галузь влада стала виділяти просто шалені кошти – десятки мільйонів, якщо не міліардів євро! – на допомогу для створення нових і модернізацію старих пасік, на освіту і науку. Одночасно розпочалася активна пропаганда продуктів бджільництва. У зв’язку з цим підвищився попит, і ціни пішли угору, що в свою чергу, зробило бджільництво ще привабливішою та вигіднішою галуззю. Були передбачені заходи із захисту внутрішнього ринку від неякісних і дешевих медів. Постійно вдосконалюється методика дослідження якості меду яка унеможливлює його фальсифікацію. Все це в комплексі призвело до того, що галузь сьогодні перебуває на великому підйомі. І як результат в найближчих 3-6 років «Бабця Європа» серйозно зменшить імпорт меду, що вкрай негативно відобразиться і на українському медовому ринку, який реально почав підніматися за рахунок і завдяки експорту. Прошу взяти до уваги ,що ринок США та Європи є найбільшими ринками збуту меду в світі. І у зв’язку з обмеженнями які діють сьогодні на ринку США Європа залишилася для всіх нас поки-що єдиною палочкою-рятівницею. Поклади надії на російський ринок не лише смішно але і наївно. Програма допомого європейському бджільництву розрахована на десять років, але й після цього бджільництво не залишать без уваги: планується, що державні гроші для нього надходитимуть через сільгосппідприємства, які потребуватимуть запилення своїх угідь і будуть зобов’язані оплачувати пасічнику його роботу. - А хіба в Європі нині не платять власнику бджолосімей за запилення? - Ця практика широко використовується в США, Канаді, але в Європі такого поки що немає, за винятком дуже невеликої кількості господарств. - Серед українських бджолярів існує упередження: та який, мовляв, мед може бути в тій Європі… Погана екологія, на полях повно гербіцидів із пестицидами, а крім ріпаку, ніяких медоносів більше не сіють… - Стосовно екології можу сказати, що там вона краща за нашу. У будь-якому великому місті Європи мені дихається набагато легше, ніж, наприклад, у Львові не говорячи вже про такі промислові регіони як Донецьк, Дніпропетровськ де виробляється значна частина українського меду. Щодо використання гербіцидів та іншої хімії на полях європейці достатнього вимогливі, уважні та обережні. В Голландії існує практика, яка вже починає запроваджуватись по всій території Європи, коли будучи власником землі ви повинні мати аграрну освіту. До того існує комітет який регулярно досліджуює якість землі, чи не завдав її борони Боже власник якоїсь шкоди. На жаль, того самого не можна сказати про Україну. Не секрет, що наші господарі скуповують неякісні китайські чи заборонені до використання в ЄС європейські засоби захисту рослин, орієнтуючись винятково на низьку ціну. Тому країна наша давно вже стала всесвітнім смітником для такого роду продукції. А за браком культури виробництва і знань, додайте до цього той факт, що наші аграрії використовують небезпечну хімію без скрупульозної і точної концентрації, «на око». А ось суворі європейські стандарти якості меду взагалі загальновідомі серед українських бджолярів. До речі, щодо якості меду можу навести красномовний приклад. Як гадаєте, куди подінеться мед українських експортерів, якщо його забракували попередньо провівши дослідження перед відправкою на експорт до країн ЄС? Відповідь, гадаю, очевидна – надходить на продаж в Україну (здебільшого до супермаркетів). У нас і стандарти не такі суворі, і контроль менш жорсткий. А точніше його взагалі нема! Чи відомо українському пасічнику, що знайшовши в меду що продається домішки, які не відповідають нормам по залишкам антибіотиків та не відповідають іншим показникам, зазначеним в супровідному сертифікаті, продукція підлягає утилізації? За цим слідує інспектування підприємства з вирішенням питання про його закриття? Це є в Європі, а чи можливо це уявити в нашій країні? Я не говорю вже про те, що в ЄС жоден пасічник не має права продати свою продукцію немаючи ветеринарного паспорта та не проходячи регулярно ветеринарного огляду та дослідження свого господарства. Тому, підбиваючи підсумок вищесказаному, можу упевнено сказати: мед у європейських супермаркетах щонайменше не гірший за наш вітчизняний. Що стосується кількості сортів, то, повірте, Європа велика, і їх не менше, ніж в Україні. Добувають там і акацієвий мед, і гречаний, і липовий, і різнотрав’я, а їхні смакові якості не гірші за наші. А в супермаркетах знайдете такі сорти про які лише чули. - - Якась надто ідеалістична картина виходить… - Існують свої проблеми... Є речі, які мені як експортеру не дуже подобаються чи зовсім не влаштовують. Наприклад, що медовий бізнес в Європі фактично тримають у своїх руках п’ять-шість гігантських компаній, в основному з Німеччини. Домовляючись між собою, вони являють собою фактично монополію. Тим самим вони здатні диктувати ціни, вигідні тільки їм умови, впроваджувати не зовсім справедливі правила гри для інших учасників солодкого ринку. Ну, наприклад, як я вже казав, за останні роки роздрібні ціни виросли приблизно удвічі, а гуртові – щонайбільше на 50 відсотків. Підозрюю, що таке становище створено штучно, а саме – стараннями оцих медових монстрів. В їхніх же кишенях осіла й левова частка прибутків. Хоча з іншого боку, всі хто займається реалізацією меду знають як суттєво виросли витрати підприємств які пов’язані з «підтягування» продукції до стандартів, які щоразу підіймаються. Мене турбують непоодинокі випадки, коли європейські бізнесмени «кидають» своїх партнерів з країн – не членів Європейського Союзу. Механізмів, як це зробити, в їхньому арсеналі більше, ніж достатньо. Найпростіше – це «знайти» у вашому меді залишки антибіотиків чи «виявити» велику концентрацію якихось інших заборонених речовин. Зрозуміло, що все це не відповідає дійсності, але у контракті, який ви підписали, значиться, що щойно мед потрапляє на склад покупця, він стає його власністю. Тепер, щоб вам вийти з ситуації з найменшими втратами, треба витратити багато часу та нервів. Викликають багато нарікань і значно завишенні вимоги до чистоти медопродукції порівняно з іншою продукцією тваринництва. На мою думку, це також створено штучно, з одного боку – великими торгівельними компаніями, аби мати дієвий захід впливу на імпортерів щоб таким чином утримувати свою монополію, з іншого, – фармакологічними компаніями, як засіб одержання надприбутків, шляхом заборони дешевих «нечистих» ліків і впровадження нових, більш коштовних. - Коли ми говоримо про експорт бджолопродукції, то йдеться найчастіше про мед. А як же пилок, прополіс, маточне молочко та інші продукти? - Ці товари не експортуються з однієї причини – ціна на них у нас і в Європі майже однакова, а іноді навіть нижча! Наприклад, маточне молочко там (до речі, 90% – китайського виробництва) коштує 60 євро за кілограм, пилок 5-7 євро, причому заготовляють та реалізовують його в дуже великих кількостях свіжезамороженим, так як вважається, що в такому вигляді він зберігає більше цінних та поживних властивостей. - Ось так, а ми звикли вважати, що у нас в Україні медопродукція найкраща і найдешевша у світі… А чи припускаєте Ви, що ситуація на світовому медовому ринку може скластися так, що наша країна із експортера перетвориться на імпортера? - Частково це вже відбувається. Наприклад, я знаю, що до нас вже завозять маточне молочко китайського виробництва. За якістю воно значно поступається нашому, а ось ціна дуже приваблива. Мені відомі факти ввозу пилку на Україну в великих об’ємах. А надалі може бути гірше. Ціни на внутрішньому українському ринку тепер піднялися, і це може призвести до того, що до нас у масовому порядку почнуть завозити дешевий мед та іншу продукцію із різних країн світу. Скажу більше, такі спроби вже мали місце в Україні. Запитайте в пана Косташа, скільки ним було витрачено сил, щоб не допустити розвантаження «ерзац меду» в порту Одеси? Такі країни, як Китай, Аргентина, Мексика, є вельми потужними експортерами меду і пропонують його за доволі низькими цінами. Так, якість їхніх медів не краща, але європейські бізнесмени змішують їх, наприклад, з нашим і на виході отримують доволі якісний продукт. Ми дійсно звикли вважати Україну медовим краєм. Це підтверджує й наша вітчизняна статистика: мовляв, маємо близько 400 тисяч бджолярів, понад 3 мільйони сімей, виробляємо приблизно 75 тис. тонн меду… Але є інші данні, значно точніші і красномовніші: в останні часи Україна експортує не більше 5 тисяч тонн меду на рік. А це, по-перше, зовсім небагато як для «медового краю». По-друге, виходить, що на внутрішньому ринку залишається 70 тисяч тонн меду. Але ж це не може бути так! Українці й близько не з’їдять стільки меду! Тому вважаю, що реальні цифри виробництва меду набагато нижчі. Від того, що ми навчилися гарно себе хвалити наші справи краще не підуть. Це точно як в східній мудрості, скільки не кажи халва, халва, халва в роті солодше не стане. Скажу більше – Україна вже давно перестала бути медовою державою. Наша галузь перебуває в глибокому занепаді, і навіть більше – українське бджільництво на межі катастрофи! Ми давно вже не займаємо 5 місце у світі з виробництва меду. А експортуємо так мало меду не тому, що існують якісь нерозв'язні проблеми чи перепони на шляху нашого меду в інші країни, а тому, що його просто немає! Підприємства-експортери відчувають великий дефіцит солодкої продукції. А які сорти ми можемо запропонувати світові? Наші пасічники, які мають меди з липи, акації, різнотрав’я, реалізують його без проблем за роздрібними цінами на внутрішньому ринку, а нам залишаються соняшниковий і ріпаковий. 90% експортного меду з України – це з соняшника! Дійшло до того, що найбільші експортери меду заледве здатні завантажити фуру в 20 тонн, скажімо, гречаного або акацієвого меду! І це при тому, що ми підняли закупівельну ціну майже у два рази. І справді тривожить, що ситуація може погіршитися. З одного боку, як я вже казав, бджільництво в Європі перебуває на великому підйомі. Нема сумнівів, що це призведе до збільшення виробництва меду і зменшить залежність від імпорту. З іншого боку, в Україні триває занепад нашої галузі. Конкуренти наші не дрімають. Тому я цілком припускаю: якщо ситуація не зміниться на краще, медовий потік може повернути у зворотному напрямку. ПЕРЕМОГА НА «АПІМОНДІЇ»: КРОК УПЕРЕД ЧИ ТОПТАННЯ НА МІСЦІ? - Може, ситуацію на краще якимось чином допоможуть змінити наші перемоги на конгресах «Апімондії», і особливо те, що конгрес 2013-го року проводитиметься в Україні? - Моє ставлення до перемоги України на конгресі Апімондії не однозначне. З одного боку, я радий, що такий масштабний захід, як конгрес, пройде в Україні, а з іншого, мені стає не по собі від думки, що світ побачить наше бджільництво. Програма будь-якого конгресу передбачає подорожі країною, ознайомлення з передовими пасіками, обмін досвідом. Що зможемо показати гостям – еліті світового бджільництва?! Наші найкращі підприємства і пасіки – це навіть не вчорашній день світового бджільництва, це значно гірше! Це рівень нашого дідівського бджільництва. Мене зрозуміють бджолярі, котрі мали можливість побачити рівень сучасного бджільництва у розвинутих країнах. Недарма, коли Україна презентувала себе як кандидат на проведення конгресу, акцент робився на фольклор, туристичні маршрути, привітних бджолярів у вишиванках, які пили медовуху і запрошували у гості. Стосовно бджільництва, згадувалося лише два підприємства: «Бартнік» з міста Ізяслава Хмельницької області та вінницький «Мед Поділля». І жодної пасіки! Нам знову кажуть: до конгресу ще 4 роки, є час виправити становище. Не вірю! По-перше, ці роки минуть швидко, по-друге, я не бачу, щоб хоча би щось робилося для поліпшення становища, а по-третє, світ не стоїть на місці, і такими темпами розвитку бджільництва, які він набрав зараз, за ці роки він піде від нас ще далі. Нині організатори кажуть, що завдяки перемогам українське бджільництво стало відоме у світі, отримало потужний поштовх до розвитку. Тепер, мовляв, в Україну підуть інвестиції, зросте експорт. Наводять приклад Словенії, в якій бджільництво піднялося у 20 разів, і пов’язують це з проведенням у цій країні конгресу. Але я, як людина, яка добре знає ситуацію зсередини, можу запевнити: нічого подібного не станеться! Західні інвестиції у наші пасіки? Як це можливо собі уявити? У переробні підприємства? Але я вже казав, що експортувати з України скоро взагалі стане нічого. І нарешті, Словенія піднялася не через проведення конгресу, а завдяки великій увазі і фінансовій підтримці бджільництва цієї країни з боку влади. До речі, бджільництво не лише Словенії перебуває на висоті, це ж саме можна сказати про всі держави Європейського Союзу. Ми повинні добре усвідомити: поки ми самі не наведемо ладу у своїй галузі, ніхто цим займатися не буде, і гроші за просто так нам з Заходу не надійдуть. І ніякі перемоги на конгресах нам не допоможуть. Два роки тому на Конгресі Апімондії у Мельбурні Україна отримала декілька золотих медалей, зокрема й за кращий мед. Тоді це була акація. Ну то що? Чи змінилася за цей час ситуація на краще? - Кажуть, що експорт меду з України збільшився… - Він виріс у грошовому вимірі завдяки підвищенню світових цін. Обсяги ж експорту не зросли, а тієї самої акації серед експортних сортів вже навіть нема! - Виходить, ці перемоги країні не потрібні? - Звернімо увагу, хто очолював нашу делегацію на конгресах Апімондії. Це голова правління ВГО «Братство бджолярів» Тетяна Васильківська, людина, яка до недавнього часу не мала до бджільництва жодного стосунку. Вона зібрала дійсно сильну команду менеджерів, спеціалістів з просування, але більшість з них теж не має нічого спільного з нашою галуззю. І ось перед цією групою Президентом України було поставлено завдання зібрати якомога більше винагород, головна з яких – проведення конгресу 2013-го року в Києві. Щоб досягнути цієї мети, було витрачено багато зусиль і головне – коштів. Жодна країна світу не мала такої фінансової і владної підтримки. Саме завдяки цьому мета була досягнута. Дуже добре! Від душі пораділи, поаплодували, а тепер саме час замислитись, проаналізувати… Тому я вкотре запитую себе: що від цього отримує рядовий пасічник? Та нічого! Чи зможе це якось врятувати галузь від подальшого занепаду? Та аж ніяк! А все тому, що ці перемоги потрібні були тільки заради самих перемог, і зовсім не великому загалу українських пасічників, а невеличкій групі людей, чиї інтереси насправді аж ніяк не перетинаються з інтересами наших бджолярів. Може саме тому серед них немає пасічників. Щоб упевнитися в цьому, перегляньте список організаційного комітету – там ви не знайдете жодного справжнього бджоляра. Що серед пасічників нема юристів, економістів, менеджерів? Я не знаю як вам але мені ці уроки історії з недалекого минулого щось нагадують.. Вважаю, що рятувати вітчизняну галузь від занепаду ми почали не з того кінця. Розумніше було кошти та інтелектуальні зусилля витрачати на підтримку вітчизняного виробника, допомагаючи йому підніматися з колін. А вже потім, коли Україна почала би повертати собі справжній статус медового краю, можна було б гучно заявляти про себе на міжнародному рівні, підтверджуючи зовнішні здобутки внутрішнім благополуччям. Але така праця тяжка, непроста і невдячна… Напевно, саме тому керівництво «Братства бджолярів України» вирішило займатися цікавішою, приємнішою і перспективнішою для себе роботою, яка проте, повторюю, загалом, майже нічого не дає бджолярам України. Ще одна цікава деталь: починаючи з конгресу в Мельбурні, на стендах нашої країни, у презентаційних матеріалах, словом, скрізь, де тільки можна, поряд зі словом «Україна» значилися ще «Братство бджолярів України» і торгова марка «Медяна роса». Багато іноземних підприємців, особливо після гучних перемог у номінації «Кращий мед», зацікавилося цією «Медяною росою». Мої партнери розповідали потім, що неодноразово зверталися до представників торгової марки із проханням надати зразки їх медів, прайси та іншу інформацію, необхідну для складання контрактів, але відповіді так і не отримали. Зовсім невідома її діяльність і в Україні, принаймні серед нас, колег за цехом. Непросто також буде охочим отримати достовірну інформацію, хто і для яких цілей зареєстрував і ось таким, трохи дивним чином розкручує цю марку. Хоча можна припустити, ніби колись комусь здалося, що варто гучно заявити про себе на міжнародній арені, і цього достатньо, аби твій експортно-медовий бізнес почав процвітати. Гадаю, в майбутньому на цих людей очікує велике розчарування... А як вам остання сенсаційна заява нашого Президента-пасічника? Виявляється, гречаний мед, який отримав звання найкращого у світі, було взято з його пасіки! Якщо до цього додати згоду нашого гаранта очолити організаційний комітет з проведення конгресу Апімондії у 2013-му році, то починаєш замислюватися, якою ціною, для чого чи для кого завойовувалися ці гучні перемоги. Я, до речі, був у Монпельє, брав участь у роботі конгресу і можу засвідчити, що багато учасників висловлювали здивування й обурення з приводу неадекватної симпатії колишнього Президента Апімондії пана Юрґенсена до України. ТАКИЙ НЕСОЛОДКИЙ ЦЕЙ СОЛОДКИЙ БІЗНЕС - Скажіть, що потрібно для успішного ведення бізнесу з експорту меду з України? Але ж збоку ця справа не здається такою вже й складною. Купив дешево, відвіз, продав дорого, підрахував прибутки… - Почнемо з ”купити”. Це не така проста справа, як здається. Я вже казав, меду в Україні не так і багато. Високосортні сорти пасічники реалізують без нашої допомоги, а нам залишається в основному соняшник. При купівлі й накопиченні меду постають проблеми зворотної тари, оформлення необхідних заготівельних та ветеринарних документів, якості продукції, а найважливіше – перевірка на наявність заборонених домішок тобто антибіотиків. В Україні є лише дві сертифіковані лабораторії, позитивні результати аналізів котрих дають вам право на експорт меду: у Києві та Львові. Працівники ветеринарних служб повинні прибути до вас, взяти проби, запломбувати всю тару з дослідною продукцією і протягом двох тижнів видати вам результат аналізу. Ця процедура найдешевша в Києві – 3000 гривень за одну пробу. Але перед цим кожна фірма проводить десятки так званих попередніх досліджень ще перед гомогенізацією. В загалі ж, сумарна вартість дослідження кожної партії експортеру обходиться в чималу суму, інколи, навіть, до 15-ти тисяч гривень! І добре, якщо обійдеться без ґанджу, інакше на вас чекають додаткові труднощі і неприємні розмови з власником бракованого меду. Далі, експортна партія має бути однорідною. Це означає, що вона повинна пройти процедуру гуманізації. Простіше кажучи, вміст усіх бідонів треба добряче перемішати в гомоні заторі між собою і розлити у бочки європейського зразка. Для цього потрібно мати необхідне обладнання – до речі, недешеве. Ще й приміщення повинно відповідати усім санітарним та ветеринарним вимогам. Але ось ви отримали-таки усі необхідні документи, пройшли дослідження, отримали дозвіл, і благополучно перевезли товар за кордон. Тут на вас чекають не менші труднощі. Припустимо, ви знайшли покупця, хоча, повірте, це непросте діло. Ринок вже давно поділено, і новим гравцям тут не дуже раді. До того ж, на Заході чималу увагу приділяють, наскільки відома людина чи підприємство, особливе значення мають багаторічні особисті контакти з партнерами. Недаремно там так люблять вказувати, з якого року існує та чи інша фірма, і чим більший термін, тим соліднішою вона виглядає, тим їй легше працювати. А маловідомим, дрібним підприємцям, до того ж з країни не європейської співдружності, треба бути готовими до неприємних сюрпризів. У арсеналі нечесних на руку ділків десятки способів вас обдурити. Прискіпатися можуть до чого завгодно – від сфабрикованих «поганих» аналізів, про які я вже говорив раніше, до бджоли в меду чи брудної бочки. Чи ще простіше – будуть тягнути з оплатою. У будь-якому випадку ви матимете збитки, у вас ”зависнуть” чималі кошти. Усі наші вітчизняні експортери пройшли через це, мали і досі мають час від часу подібні проблеми. Тому, коли мене запитують, чи не побоююся я появи нових конкурентів, то відповідаю, що ні. Експорт меду – дуже складна справа. Багато хто пробував, але, швидко зрозумівши це, починав шукати інші шляхи заробітку. - Чи існує якась організація, що об’єднує експортерів меду на Україні? - Шкода, але немає. Хоча необхідність такої організації давно назріла. Ми могли б заради спільних інтересів координувати окремі свої дії, виробляти спільну стратегію і тактику, ділитися інформацією. Це б дуже допомогло у роботі. Але попри те, що нас не так вже й багато, об’єднатися ми поки що не в змозі. Як, до речі, і взагалі бджільництво України... А. Гурман

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Не нахожу вашего сайта?

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Не нахожу вашего сайта?

А зачем Вам их сайт? Пишите в личку гл. редактору Гурману А.
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Свого часу я передплачував "Пасічник".Найголовнішим враженням було,що це дайджест бджільництва.Статі цікаві,але здебільшого не редакційні, передрук!Далі був Інтернет і друковане слово відійшло взагалі.А от цього року віртуальними виданнями вже просто "об"Ївся".Хочеться відчути пальцями лискучу поверхню паперу,вдихнути призабутий аромат друкарської фарби. Подумав-подумав і знову передплатив (на 3 місяці покищо) саме "Пасічник".Чому знову його?Бо прочитАю там і що в "Крузі",і що в "УП" чи київській "Пасіці".Не останню роль відігравала і та обставина,що журнал дійсно не розкручений і його треба підіймати,бодай підпискою. Радий би бачити побільше приватних оголошень,але це залежить не тільки від пана редактора :hi:

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Передплачую "Пасічник" два роки. Теми, які розкриваються на сторінках журналу дуже цікаві, змістовні, повчальні для мене, як початківця у бджолярській справі. Вражають своєю правдивістю дописи пасічників - практиків, з яких черпаю уроки в роботі з бджолами в усі пори року. :IMHO1: Гарно описуються методи лікування продуктами бджільництва, бесіди та методи по веденню бджіл від корифеїв цієї галузі, доречною є ненав"язлива і в малих об"ємах безкоштовна реклама. Заохочуюче оформлений " Пасічник" ззовні. Хотілося щоб фотографії на всіх сторінках цього видання були кольоровими.

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Не нахожу вашего сайта?

А зачем Вам их сайт? Пишите в личку гл. редактору Гурману А.
Для общего ознакомления.
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Недарма, коли Україна презентувала себе як привітних бджолярів у вишиванках, які пили медовуху і запрошували у гості. Стосовно бджільництва ... жодної пасіки!
:Jumpy::rolleyes::rofl: Есть пророки в моем отечестве!!! :az::ay: Мелочь, а приятно. Я уж было думал, что один я это вижу... ан нет, просто не в том месте... я. И не в то время, оказался.
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Спасибо за внимание к теме!

«Не нахожу вашего сайта?»
Это в будущем. А пока, давайте считать эту тему своего рода сайтом «Пасічника». Главное о журнале я уже сказал. Что еще можно добавить? Телефон редакции т.е. мой (097) 386-97-19. Адрес: 29000. Хмельницкий, ул. Каменецкая, 145. Учредитель издания ПП «Хмельницкмед». Тираж 3000. Если интересуют другие подробности, спрашивайте.
«Свого часу я передплачував "Пасічник".Найголовнішим враженням було,що це дайджест бджільництва».
Это верно. Дайджеста было и есть достаточно (раньше значительно больше). Конечно, любое уважающее себя издание должно стремиться к его минимизации. Однако, это сложно для ежемесячного и довольно объемного журнала (у нас 40 страниц формата А4, у «Пасікі», для сравнения - 32). Да и нужно ли? Не лучше ли перепечатать заслуживающую внимание статью, например, из «Пчеловодства», или по крупицам собрать интересные или актуальные материалы о пчеле и пчеловодах с просторов Интернет, чем забивать объем откровенно слабыми материалами, только потому, что это авторский продукт? Да и что такое авторский материал? За 150 лет в пчеловодстве нет и не может быть тем еще не описанных, не обговоренных. Немного другие слова, чуть по-другому расставленные акценты, а в целом все тоже, все те же противоречия, все те же споры. Просто всегда находятся люди, которые проходят свой личностных эволюционный путь в пчеловодстве, и для них это оказывается новостью или даже открытием небольшим. Для других «повторение, мать учения». Третьи просто любят пчел, поэтому рады всему, что связано с пчеловодством. Стоящих, реальных открытий, чего-то по настоящему свежего и нового очень и очень мало… Сейчас структура журнала примерно следующая. 8-12 полос – авторские материалы, 7-8 полос – это рубрика «Библиотека журнала «Пасічник», где мы перепечатываем книги по пчеловодству. 2 полосы – апитерапия, остальное, разнообразный дайджест. Это много, не спорю, но что делать, если самый большой дефицит на сегодняшний день, это пасечники способные и имеющее желание интересно и грамотно писать. Пользуясь случаем приглашаю всех делать это на страницах нашего журнала! Гонорар гарантирую!
«Хочеться відчути пальцями лискучу поверхню паперу,вдихнути призабутий аромат друкарської фарби».
Пока есть такие люди мы не умрем! :az:
«Бо прочитАю там і що в "Крузі",і що в "УП" чи київській "Пасіці"».
Не совсем так… Материалы с «Круга» перепечатываем очень редко (было такое буквально 2-3 раза), материалы с «УП» и «Пасіка» не берем вовсе. Предпочитаем выискивать что-то менее доступное для интересующихся пчеловодов страны. Хотя бывает, статьи дублируются. Причина в том, что автор шлет написанное во все издания не предупреждая об этом. Есть издания, которые очень болезненно, до скандалов, воспринимают такие повторы, я же к этому отношусь спокойно и даже в гонораре не отказываю.
«Радий би бачити побільше приватних оголошень,але це залежить не тільки від пана редактора»
Частные объявления у нас принимаются бесплатно по телефону (03822) 2-11-36. Милости прошу.
«Не останню роль відігравала і та обставина,що журнал дійсно не розкручений і його треба підіймати,бодай підпискою».
Спасибо! С последим трудно не согласиться. :)
«Теми, які розкриваються на сторінках журналу дуже цікаві, змістовні, повчальні для мене, як початківця у бджолярській справі».
Тина спасибо за похвалу. Стараемся и будем стараться впредь!
«Хотілося щоб фотографії на всіх сторінках цього видання були кольоровими».
Цвет, для нас, это чрезвычайно дорого! Да, что там цвет… Мы вынуждены печататься в дешевой типографии не из-за хорошей жизни… Слабая полиграфия это наш большой недостаток. :( Но, даже если поднакопим, когда ни будь, жирка, думаю, много цвета все равно не добавим. Считаю это лишним. Не бульварное же, в конце концов, издание. Лучше эти деньги пустить на пополнение гонорарного фонда.
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Думаю,что при таких подходах к делу,все у "Пасічника" получитится и уже к следующей подписной кампании тираж удвоится.Будьмо!

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

ВОЛОДИМИР ГОРІШНИК: «РЯТУВАТИ МЕДОВУ ГАЛУЗЬ МИ ПОЧАЛИ НЕ З ТОГО КІНЦЯ…»

Мені сподобалось викладення проблеми. Згоден майже з усим. Дійсно інтереси дрібних пасічників (до них належу і я) та великих часто різні. Тому мабуть важко стоїть питання об"єднання. Покищо я можу реалізувати свою продукцію самостійно і це не спонукає мене шукати шляхів до співпраці з іншими. Але відчуваю, що триватиме це недовго. Хто може очолити об"єднання? Той хто володіє фінансами та досвідом. Отже п.Горішник , якщо Ви вже певна потуга то шукайте собі подібних, збивайте їх до Української монополії, а ми вже будемо змушені до Вас приєднатись (або тихо відійти у минуле). Про всяк випадок подайте свої координати (п. В.Горішнього).
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

«Не нахожу вашего сайта?» Это в будущем.
При вашем желании могу поговорить что-бы Вам сделали сайт для газеты, о хосте и домене пока ничего сказать не могу,возможно прийдется Вам купить,это если места не будет куда его приткнуть а Вы мне за это бесплатную подписку на журнал,я буду Вам помогать с сайтом
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Пане Гурман! Дуже добре, що Ви відкрили цю тему. Це не може не радувати, зокрема мене і як співадміністратора Форуму, і як людину, що утримує бджіл. Анонсування журналу і готовність до відвертої розмови дасть свій результат для всіх. Щодо зв"язку з редакцією - особисті повідомлення на Точку це як варіант, а ще було б добре Вам опублікувати електронну адресу редакції. :hi:

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Если не затруднит укажите пожалуйста подписной индекс, а лучше страницу в каталоге, а то там система - сам черт ногу сломит.

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Если не затруднит укажите пожалуйста подписной индекс

Вот тут почитайте.
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

«Думаю,что при таких подходах к делу,все у "Пасічника" получитится и уже к следующей подписной кампании тираж удвоится».
Спасибо за веру в нас! Удвоится… 6000 получается… Больше чем у «УП»… Заманчиво, черт возьми… Вашим устами, да… нашу бы продукцию пить!
«Про всяк випадок подайте свої координати (п. В.Горішнього)».
Телефон В.Горішника Вам вислав. Може дійсно колись стане в нагоді. Толкова, активна і приємна людина.
«При вашем желании могу поговорить что-бы Вам сделали простенький сайт для газеты».
Знаете, желание есть - времени нет. То есть абсолютно. Ведь по любому такое начинание потребует внимания. А мы сейчас серьезно отстаем от графика выхода. Приходится догонять, и так не хочется делать это в ущерб качеству… Мы обязательно вернемся к этому вопросу, но, чуть позже. За предложение спасибо!
«Если не затруднит укажите пожалуйста подписной индекс, а лучше страницу в каталоге, а то там система - сам черт ногу сломит».
Ах, да, подписной индекс - 91344. Подписная цена на год – 93,06 гривень. В каталоге действительно ориентироваться сложно. Поэтому в ближайшее время сообщу страницу.
«Пане Гурман! Дуже добре, що Ви відкрили цю тему. Це не може не радувати, зокрема мене і як співадміністратора Форуму, і як людину, що утримує бджіл. Анонсування журналу і готовність до відвертої розмови дасть свій результат для всіх. Щодо зв"язку з редакцією - особисті повідомлення на Точку це як варіант, а ще було б добре Вам опублікувати електронну адресу редакції».
Форум приємний і головне в ньому відчувається величезний потенціал. Дуже надіюсь, що тема мною створена і пости в ній, хоч трішки, але зроблять Форум ще кориснішим і ще більш привабливішим для відвідувачів. Ще хочу, щоб користувачі повірили – реклама журналу в цій темі справа другорядна. Редакції набагато важливіше живе спілкування з читачами. Критика чи похвала, участь і не байдужність до нашої роботи – ось що мобілізує і додає сил як ніщо інше. Електрона адреса редакції: chimka@list.ru Шановний Mapet. До вас як до співадміністратора в мене є, сподіваюсь, цікаві пропозиції. Їх я вислав на вашу адресу.
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Ах, да, подписной индекс - 91344. Подписная цена на год – 93,06 гривень. В каталоге действительно ориентироваться сложно. Поэтому в ближайшее время сообщу страницу.

Для тих, хто цікавиться, інформація по передплаті мені відомих видань знаходиться в темі Періодичні видання..., з вказанням індексу і цін. Номер сторінки не так важливий, адже видання в каталогу розміщені по алфавіту. :hi:
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Хороший журнал для пчеловодов (выписую два года). Отличная статья . Однако не могу согласить с мнением , что

Поклади надії на російський ринок не лише смішно але і наївно.

:IMHO1: в Россию уходит не меньше меда чем в Европу. Учитывая их огромную территорию , нынешние цены и отсутствие столь жесткого контроля качества, туда много меда уходит и уйдет. И кстати не только мед , а и воск, пыльца, прополис , инвентарь.
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Форум приємний і головне в ньому відчувається величезний потенціал. Дуже надіюсь, що тема мною створена і пости в ній, хоч трішки, але зроблять Форум ще кориснішим і ще більш привабливішим для відвідувачів. Ще хочу, щоб користувачі повірили – реклама журналу в цій темі справа другорядна. Редакції набагато важливіше живе спілкування з читачами. Критика чи похвала, участь і не байдужність до нашої роботи – ось що мобілізує і додає сил як ніщо інше.

Ми з самого спочатку пропонували і закликали всіх бажаючих створювати теми, викладати інформацію про свої організації, братства, видання... На сайті є відповідний розділ де ми готові створити окремі сторінки для висвітлення інформації, анонсів, оголошень громадських формацій бджільництва і видань. Але на жаль до сих пір, тільки УП піщов на співпрацю. Я не раз дивувався, чому громадська організація в особі її керівника ні в якій формі не зацікавлена в своїй популяризації. Звичайно що ми за поширення привабливості і Форуму, і журналу "Пасіка", і інших видань та товариств бджолярів - це буде тільки на користь загальній справі. Тож бажаю нам всім удачі! :az: Шануймося! :hi:
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

«В Россию уходит не меньше меда чем в Европу. Учитывая их огромную территорию, нынешние цены и отсутствие столь жесткого контроля качества, туда много меда уходит и уйдет. И кстати не только мед , а и воск, пыльца, прополис , инвентарь».
Мнение Горишника по этому поводу следующее. По медовому потенциалу Россия одна из самых перспективных стран Европы. По его прогнозам, как только Россия хоть немного поднимет свою отрасль (а это может случиться в ближайшие годы), она из импортера превратится в мощного экспортера. Забавно будет, если мы кроме нефти и газа у россиян еще и мед начнем покупать. В аккурат к большей украинской победе проведению конгресса «Апимондии» в Киеве!
«Ми з самого спочатку пропонували і закликали всіх бажаючих створювати теми, викладати інформацію про свої організації, братства, видання... На сайті є відповідний розділ де ми готові створити окремі сторінки для висвітлення інформації, анонсів, оголошень громадських формацій бджільництва і видань. Але на жаль до сих пір, тільки УП піщов на співпрацю. Я не раз дивувався, чому громадська організація в особі її керівника ні в якій формі не зацікавлена в своїй популяризації».
Дійсно цікаве питання чому? Мої версії. Немає часу. Не віра, що користі буде більше, ніж затраченого часу. Не вміння і не бажання працювати. Насправді, не зважаючи на бурну діяльність, сказати нема чого. Відсутність бажання спускатися з висоти свого «олімпу» до якихось там безликих користувачів. А може багато кого відлякую те, що Форум це спілкування, відповіді на питання, можлива критика і дискусії (хто ж насправді bombusа не злякається?!). А багато хто з друкованим словом і комп’ютером на «Ви», а для когось, це не потрібно ще й тому, що «дурь видна будет».
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Гурман,, прочитал некоторые статьи из вашего издания. Скажем так, не впечатляет. Биллитристика пчеловодная. Журнал должен не плестись в хвосте деревенских пчеловодов, а генерировать современный облик и проблемы пчеловодства. Готов разместить в журнале часть своих статей. Но мне хотелось бы хоть краешком глаза увидеть макет журнала.

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Выписали как-то "Пасечник". Год не помню, могу посмотреть. Информация вся практически была из интернета и реклама кажется "Хмельницкмеда". Больше не выписывали.

Вот чего бы не хотелось, так это критики уважаемого мной журнала в теме совсем для этого не предназначенной. Из уважения к коллегам и исходя из корпоративной этики, пожалуйста, здесь о других изданиях или хорошо, или ничего.

Гурман, зачем же валить все в одну кучу? Это же не журнал критикуют, а его пассивное участие в именной теме на Точке.
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Журнал должен не плестись в хвосте деревенских пчеловодов, а генерировать современный облик и проблемы пчеловодства.

Не плестись в хвосте готов! А генерировать проблемы пчеловодства :) - боюсь переоценить свои возможности.
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Готов разместить в журнале часть своих статей. Но мне хотелось бы хоть краешком глаза увидеть макет журнала.

Знаю и ценю вас как специалиста! Не сомневаюсь, что ваши статьи могут украсить любое издание, в том числе и "Пасічник". Журнал готов выслать вам почтой.
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Скажем так, не впечатляет.

Вас Александр тяжело чем впечатлить.
Информация вся практически была из интернета и реклама кажется "Хмельницкмеда".

Сами понимаете, угодить всем не возможно. Кто то больше сидит в инете , а кто вообще о нем не знает. Кто начинающий ,а кто спец. :IMHO1: Главное ,что б все было о пчелах. Однако есть статьи в журналах далеки от пчел. К примеру в 10 номере Ваша статья об Большакове А.П. С одной стороны я рад за него , действительно хороший матковод, хороший человек (лично знаком) и то что он делает заслуживает внимания, но с другой стороны , кому из пчеловодов интерес его жизненый путь расписанный на 2-х страницах журнала и совсем не интересно сколько он держит семей и сколько качает меда. Если бы не последние три вопроса статья б была совсем пустая. И в заключении статьи у Вас звучит такая мысль, что польза не в том , что Большаков охотно делится своими секретами и тонкостями своей работы, а в том что его пример успешной работы мобилизует на труд и результат. :IMHO1: Как раз журнал должно интересовать секреты и тонкости работы этого успешного матковода, его технология и методы. Это то, что интересно и это то ,что про пчел.А биографию и заслуги можно кратенько. К счатью Ваш журнал( по сравнению с центральными) не страдает часто такими явно рекламными статьями. Неужели Аркадий Палыч нуждается в рекламе? :dntknw: Или по принципу маслом кашу не испортишь.
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

А генерировать проблемы пчеловодства smile.gif - боюсь переоценить свои возможности.

Мы поможем. Главное, чтобы у вас было желание в этом участвовать. Скиньте мне в личку свой емейл, я вам скину несколько статей. А вы подумайте как редактор, годятся они для украинского пчеловода, или нет.
Вас Александр тяжело чем впечатлить.

Меня впечатлила финская пасека. Всё просто и рационально. Четыре человека в летний сезон обслуживают пасеку в 3000 семей. 300 тн мёда перерабатывает и фасует всего лишь один человек.
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

  • Алёнка changed the title to Журнал "Пасічник". Хмельницкий

Присоединяйтесь к обсуждению

Вы можете написать сейчас и зарегистрироваться позже. Если у вас есть аккаунт, авторизуйтесь, чтобы опубликовать от имени своего аккаунта.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вставлено с форматированием.   Вставить как обычный текст

  Разрешено использовать не более 75 эмодзи.

×   Ваша ссылка была автоматически встроена.   Отображать как обычную ссылку

×   Ваш предыдущий контент был восстановлен.   Очистить редактор

×   Вы не можете вставлять изображения напрямую. Загружайте или вставляйте изображения по ссылке.

×
×
  • Создать...