Jump to content

Аскосфероз


Recommended Posts

аскоферозом или это замёрзший расплод после зимовки

1. если твёрдые крупинки, которые нельзя раздавить пальцами- 99,99% аскосфероз. :IMHO1: 2. после зимовки расплод замерзает? :blink:
Link to comment
Share on other sites

аскоферозом или это замёрзший расплод после зимовки

1. если твёрдые крупинки, которые нельзя раздавить пальцами- 99,99% аскосфероз. :IMHO1: 2. после зимовки расплод замерзает? :blink:
К сожалению в двух семьях (слабых) январский расплод вместе с половиной семьи замёрз,оставшаяся половина обделалась.. :ak: . А крупинки чего,или личинка должна быть твёрдая? :dntknw:
Link to comment
Share on other sites

Вот и думаю может ли быть аскоферозом или это замёрзший расплод после зимовки?(

Будет хорошо, если увидим фото.
Link to comment
Share on other sites

А крупинки чего,или личинка должна быть твёрдая?

Тела погибших личинок ( мумии) при аскосферозе становятся свёрдыми. Цвет- от белого до тёмно серого. Напоминают по форме и твёрдости рисовые зёрна.
Link to comment
Share on other sites

Аскосфероз (вапняковий, крейдяний розплід) – інфекційне захворювання бджолиних сімей, що супроводжується ураженням трутневих і бджолиних личинок. Збудник – гриб аскосфера апіс. При аскоферозі продуктивність бджолиних сімей знижується на 20-40%. До захворювання призводять підвищена вологість у гніздах, безконтрольне застосування антибіотиків з метою профілактики чи боротьби з хворобами бджіл, підгодівля пилком, зібраним у неблагополучних по аскоферозу місцях, порушення норм санітарії і гігієни на пасіках. Збудник аскоферозу бджіл має винятково високий ступінь стійкості у зовнішньому середовищі. Пасіки, у яких спостерігалося це захворювання бджіл, на десятиріччя стають стаціонарно неблагополучними по ньому. До аскоферозу особливо сприятливі 3-4-денні личинки. Трутневий розплід уражується у першу чергу. В бджолиній сім'ї аскофероз виявляють із квітня по жовтень, коли у гніздах є розплід; максимуму розвитку він досягає у червні – серпні. Дорослі особини не хворіють, але є носіями збудника. Хвороба перебігає у прихованій і гострій формах. При прихованій формі збудник знаходиться у меду, перзі, стільниках, кишечнику личинок. Значної загибелі трутневого або бджолиного розплоду при цій формі не спостерігається. Нерідко аскофероз відмічають як вторинну інфекцію при європейському гнильці, мішечковатому чи застудженому розплоді. До переходу прихованої форми в гостру призводять тривала підвищена вологість, ослаблення сім'ї, наявність великої кількості трутневого розплоду, який погано обігрівається бджолами, недостатнє утеплення бджолиних сімей. При гострій формі гине до 20-30% розплоду. Джерелом інфекції є хвора бджолина сім'я, зокрема, хворі і загиблі личинки, мед та перга, де збудник хвороби зберігається тривалий час. Здорові сім'ї уражуються через квітковий пилок, мед, розплід, стільники, бджіл та трутнів, маток хворих сімей, шкідників і паразитів бджіл. Пасічник, який не дотримується правил гігієни, також може сприяти перенесенню збудника хвороби. Купівля, продаж, транспортування бджіл, маток, меду, воскової сировини, пасічного майна, безконтрольна кочівля з хворими сім’ями також можуть бути причиною заносу аскоферозу на здорові пасіки. При аскоферозі міцелій гриба покриває нальотом із білих або сірувато-білих гіф спочатку головний кінець, а потім всю личинку. Личинка набубнявіє і заповнює всю порожнину комірки, потім заповнюється за рахунок розвитку й розмноження гриба, нагадує шматочок крейди жовтуватого чи білого кольору. На задньому кінці загиблої личинки міцелій набуває вигляду сірого ковпачка. До моменту дозрівання спор муміфіковані личинки стають темно-сірі або чорні. При огляді стільників у комірках виявляють муміфіковані або покриті пухнастим нальотом міцелію личинки. Ті, які не випали з комірок, муміфікуються. Уражений розплід називають «брязкаючим». У деяких бджіл при уражені бджолиних сімей аскоферозом з’являються аномальні крила. Встановлено, що спори гриба аскосфера апіс при проростанні проникають в усі частини тіла, тканини й органи бджолиної личинки, за винятком трахей. Стійкість бджолиних сімей проти аскоферозу значно варіює. Однак механізм резистентності проти захворювання поки що не вивчений. Зареєстровані випадки, коли при наявності збудника в гнізді бджолиної сім'ї ознаки захворювання не спостерігались. Діагноз на аскофероз ставлять на основі характерних клінічних ознак ураження розплоду і результатів лабораторного дослідження. При підозрі на аскофероз у лабораторію ветеринарної медицини направляють шматочки стільників розміром 10?15 мм із хворими та загиблими личинками і лялечками. Лабораторна діагностика аскоферозу бджіл полягає у мікроскопічному дослідженні патологічного матеріалу і виділенні чистої культури грибів. Заходи боротьби. При виявленні аскоферозу пасіку оголошують неблагополучною і здійснюють обмежувальні заходи згідно з діючою інструкцією. Забороняється вивезення з неблагополучної пасіки бджолиних сімей, маток та продуктів бджільництва у благополучні господарства. Вивозити бджіл на медозбір дозволяється на спеціально відведені місця на відстані не ближче 5-7 км від благополучних пасік. Слід дотримуватися ветеринарно-санітарних правил утримання бджіл, не допускати згодовування цукрового сиропу із загальної годівниці, запобігти бджолиній крадіжці меду, зволожені подушки та полотнинки заміняти сухими. Стільники, уражені плісенню, перетоплюють на віск, зменшують та утеплюють гнізда, бджолам дають необхідну кількість доброякісного корму. У вулику повністю відкривають льотки. Хворі сім'ї переганяють у продезінфіковані вулики на чисті стільники та вощину. Для лікування застосовують ністатин у вигляді порошку чи таблеток або нітрофунгін. У 1 мг порошку ністатину міститься 4000 ОД, у таблетці – 250 або 500 тис. ОД. Зберігають його в сухому темному місці при температурі не вище 5°С. Термін зберігання – два роки. Препарат згодовують бджолиним сім’ям неблагополучної пасіки у вигляді лікувальної підгодівлі, яку готують у день використання. Для цього таблетки ністатину, розрахованого за кількістю хворих сімей бджіл, ретельно розтирають до порошкоподібного стану й розчиняють у перевареній теплій ( близько 40°С) воді (50 мл на таблетку). Потім на 1 кг канді (меду) чи 1 л 50%-ного цукрового сиропу (1:1) дають 500 тис. ОД (0,125 г) препарату і ретельно перемішують. Весною, після обльоту, хворим бджолиним сім’ям дають з розрахунку на вуличку бджіл по 50 г канді (меду) одноразово, розміщуючи його над клубом бджіл у вигляді коржика, загорненого в марлю. Лікувальний сироп згодовують сім’ям у чистих годівницях по 100-150 мл на рамку з бджолами. Влітку бджолині сім'ї зрощують за допомогою розпилювача «Росинка» теплим 20%-ним цукровим сиропом з додаванням ністатину – 100 тис. ОД по 10-15 мл на рамку бджіл. Можна розпилювати на рамки з хворим розплодом 10 г суміші, що містить 100 г цукрової пудри і 0,5 г ністатину. Згодовування препарату з цукровим сиропом і зрощування стільників проводять трикратно з інтервалом 3-5 днів. При рецидиві хвороби курс лікування повторюють. Високу ефективність проявили препарат Декаметоксин та Апікон при грибних хворобах бджіл, їх застосовують відповідно до настанови. У літній період маток хворих сімей замінюють молодими. Для лікування використовують нітрофунгін – рідину жовтого кольору у вигляді 8-10%-ного розчину в теплому, рідкому (1:5) цукровому сиропі з розрахунку 10-15 мл на рамку бджіл методом мілко дисперсійного зрощування (розпилювачем «Росинка») стільників і відкритого розплоду. Лікування сімей бджіл проводять чотирикратно з інтервалом 4-5 днів. При рецидиві курс обробок повторюють. З метою профілактики препарат застосовують двічі з таким же інтервалом. Мед відкачують і використовують через 11-12 днів після обробки бджолиних сімей. При використанні нітрофунгін строго дотримуються правил особистої гігієни і техніки безпеки, не допускаючи потрапляння його на слизові оболонки очей, носа і рота. Після роботи обличчя і руки слід вимити водою з милом. Для боротьби з аскоферозом використовують препарат у вигляді порошку, що складається з 3 г фуразолідону або нітрофуразону і 0,5-1,0 г ністатину в 10 г цукрової пудри. Обробки проводять тричі через п’ять днів у дозі 10 г порошку на стільник з розплодом. Відповідно міждержавної домовленості країн СНД на Україні для лікування аскоферозних бджолиних сімей можна використовувати: декаметоксин, унісан, аскоцин, декалін, асказоль та ін. Ці лікувальні препарати застосовують за інструкціями, що додаються до них. Вулики, рамки та інші дерев’яні предмети від хворих сімей дезінфікують двократно розчином, що містить 10% перекису водню і 0,5% мурашиної кислоти при експозиції 4 год. 10%-ним розчином одно хлористого йоду при експозиції 5 год. Після цього інвентар промивають водою і просушують. Високу ефективність мають дезінфікуючі засоби Дезвакс, Бровадез-10, які використовують відповідно до настанов по їх застосуванню. Медогонки та металевий інвентар знешкоджують тими ж розчинами, що й вулики з подальшим промиванням водою. Мед від бджолиних сімей неблагополучної пасіки використовують для харчових цілей. Бджолам його давати не можна. Витопки, мерву після перетоплювання стільників спалюють. У вологу погоду пасічники повинні обмежити надходження квіткового пилку в бджолині сім'ї, тому що разом з них у гнізда заноситься збудник аскоферозу. Пасіку вважають благополучною через місяць після ліквідації хвороби і проведення заключних заходів, які передбачені Інструкцією. Профілактика. На пасіках формують і утримують сильні бджолині сім'ї в добре утеплених вуликах, розміщених у сухій місцевості. Розмір гнізда повинен відповідати силі сімей, не слід допускати згодовування здоровим бджолиним сім’ям антибіотиків для профілактики гнильцевих та інших хвороб. Бджіл на зимово-весняний період забезпечують достатньою кількістю повноцінного меду і перги, запобігають появі сирості у вуликах. Джерело: doctor-bee.at.ua/

Link to comment
Share on other sites

А крупинки чего,или личинка должна быть твёрдая?

Тела погибших личинок ( мумии) при аскосферозе становятся свёрдыми. Цвет- от белого до тёмно серого. Напоминают по форме и твёрдости рисовые зёрна.
Спасибо за помощь! :az: Съезжу проверю. :hi:
Link to comment
Share on other sites

Я от аскоферозу прогодовую пініціліном допомога.

Link to comment
Share on other sites

Я от аскоферозу прогодовую пініціліном допомога.
Абсурд !!! :blink: Маразм :blink:
Link to comment
Share on other sites

В прошлом году в нескольких ульях вылазил у меня этот аско ... Так боролся с ним только при помощи тысячелистника(укр. - тисячолистник, деревій, кровавник). Притом использовал как свежие листья или соцветие, так и сушеные - результат такой же. После весенней ревизии хочу во всех ульях притрусить им для профилактики(насущил в прошлом году достаточно). ;)
Я тоже использую ДЕРЕВіЙ, очень доволен. Немного изменил обработку. Теперь не трушу над гнездом, много сора, а заворачиваю траву в марлю и ложу сверху рамок под потолочину на несколько недель. Аскосфероз проходит очень быстро, думаю можно и на все лето оставить. Читал, некоторые пасечники изготавливают утеплительные подушки на зиму сами, набивая их травами. Думаю это очень правильно и заслуживает внимания.
Link to comment
Share on other sites

  • 1 month later...

народ кто подскажет на солько опана больная семья на пасеке для остальных семей,так как есть мение что этот гриб есть у всех семьях, только не у всех проявляется,то исходя из этого можно не боятся заноса заразы из больной семьи в здоровую наример через инвентарь(стамеска,ящик для рамок и т.д.)или даже через сушь из больной семьи если этот гриб там уже есть и так.Или как?

Link to comment
Share on other sites

народ кто подскажет на солько опана больная семья на пасеке для остальных семей,так как есть мение что этот гриб есть у всех семьях, только не у всех проявляется,то исходя из этого можно не боятся заноса заразы из больной семьи в здоровую наример через инвентарь

Все залежитжь від того наскільки небезпечна виявлена хвороба, тому що одна - присутня в кожній сім‘ї і тільки обставини заставляють її проявитися, інша тільки в тій сім‘ї яка заразилася і становить небезпеку для всіх інших :hi:
Link to comment
Share on other sites

я имел ввиду аскосфероз

Link to comment
Share on other sites

  • 4 weeks later...

Весною мав три сім'ї. На початкучервня з від них зробив ще три відводка на закритому розплоді.13 черня отримав дві плідні матки країнки (від особи з форуму),в третьому вивів від своїх. Матки прийняли,вони почали червити,а вчора глянув і жахнувся під рамками дно встелене крейдяними личинками. За свою невелику практику ніколи з таким не зтикався.При чому в відводку з моєю маткою і в сім"ях донорах такого немає.Порадьте що робити- лікувати,міняти маток, чи цим відвідкам робити "кирдик"? А тій "особі" скажу,якщо ти вже"рубишь деньгу"на матках,то "рубі" чесно !!!

Link to comment
Share on other sites

Я тоже использую ДЕРЕВіЙ, очень доволен. Немного изменил обработку. Теперь не трушу над гнездом, много сора, а заворачиваю траву в марлю и ложу сверху рамок под потолочину на несколько недель. Аскосфероз проходит очень быстро, думаю можно и на все лето оставить. Читал, некоторые пасечники изготавливают утеплительные подушки на зиму сами, набивая их травами. Думаю это очень правильно и заслуживает внимания.
Про подушки это хорошо!! :ay: Вот только не станет ли в них моль заводиться?
Link to comment
Share on other sites

Когда обнаружил у себя в одной семье аскосфероз, удалил старую матку, поставил маточник на выходе, и пока облетывалась молодая матка, обрызгал семью дважды из росинки с интервалом в четыре дня светложелтым раствором йода, плюс ставил на дно улья под гнездо пробку от "моршинской" , туда тоже наливал йод. Пробку ставил под гнездо по центру. Тфу, тфу помогло вроде

Link to comment
Share on other sites

Весною мав три сім'ї. На початкучервня з від них зробив ще три відводка на закритому розплоді.13 черня отримав дві плідні матки країнки (від особи з форуму),в третьому вивів від своїх. Матки прийняли,вони почали червити,а вчора глянув і жахнувся під рамками дно встелене крейдяними личинками. За свою невелику практику ніколи з таким не зтикався.При чому в відводку з моєю маткою і в сім"ях донорах такого немає.Порадьте що робити- лікувати,міняти маток, чи цим відвідкам робити "кирдик"? А тій "особі" скажу,якщо ти вже"рубишь деньгу"на матках,то "рубі" чесно !!!
Деревій(тисячолистник) вам в допомогу. Перевірено, аскофероз лікує на ура! Сухі гілочки перетираєте в долонях і посипаєте зверху по рамках, поки не зникне зараза. Рамки звичайно обновити. Нема сухого, посипайте свіжими, але листочки порвіть дрібніше. Деревій тримайте прозапас постійно.
Link to comment
Share on other sites

Я с аскоферозом познакомился в 90 или 91 году , когда купил пчел , тогда никто не знал что это такое , все кому показывал выброшенные личинки говорили что просто пыльцу старую выкидывают ))), ну а мне родственник по дешевки купил пчел , вместе с этой проблемой Перерыл массу литературы , перепробовал массу препаратов , включая противо грибковые из человеческой медицины , и пришел к одному выводу- он есть и будет , все зависит от имунитета семьи и устойчивости к данному заболеванию Самое эффективное средство и доступное на данные момент- унисан , 3-4 обработки с чуть завышеной дозировкой полностью решают эту проблему , матка меняеться после устранения причин , все рамки метяться , чтобы не гнуляли дальше этого улика , и постепеннно меняються на вощину причем дальше после перетопки рамка тоже не используетья , замена улика на новый -желательна по возможности в этом же сезоне с обязательной дез обработкой И самое главное- в ульях не должно быть черной суши- это проблема начинающих , если в гнездовом корпусе полно черной суши- то ждите или гнильца , или аскофероз , или еще какаято дрянь От тысячелистника и тп эфекта не видел , а вот сок лука , непомню по какой рецептуре взятой из " УП" на удивление дал эффект , но воняет он здорово и готовить неудобно , проше взять флакон Унисана Все это касаеться случаев , когда вижу аскоферозных личинок , у летка , но это как правило бывает редко и в ед семьях 1-2 на пасеку , последние лет 10 оч редко :wave:

Хоча я ніде не зустрічав, що оцтова кислота вбиває спори гриба аскофероза

Як на мене, то це міг бути і просто збіг обставин. Але це лише моє припущення. :hi:
Категорически не рекомендуеться применять кислоты , тк вы меняете среду в улье в кислую сторону и улучшаете условия роста грибов , об этом пишут во всех источниках по ветеринарии пчел
Link to comment
Share on other sites

Дякую всім хто відгукнувся попробую полікувати! Деревія вже нарвав...

Link to comment
Share on other sites

А тій "особі" скажу,якщо ти вже"рубишь деньгу"на матках,то "рубі" чесно !!!

"Особа" Вам вже відповіла, що випадків аскосферозу на пасіці НЕ має вже кілька років, а Ви продовжуєте гнути свою лінію замість того, щоб докопатися до істини :wave: А вона може бути ось де
На початкучервня з від них зробив ще три відводка на закритому розплоді

Ви впевнені, що весь розплід був дійсно "на виході", та не було порушення теплового режиму??? Якщо ні, то запросто міг "вилізти" аскосфероз внаслідок несприятливих умов, бо
пришел к одному выводу- он есть и будет , все зависит от имунитета семьи и устойчивости к данному заболеванию

Link to comment
Share on other sites

А тій "особі" скажу,якщо ти вже"рубишь деньгу"на матках,то "рубі" чесно !!!

"Особа" Вам вже відповіла, що випадків аскосферозу на пасіці НЕ має вже кілька років, а Ви продовжуєте гнути свою лінію замість того, щоб докопатися до істини :wave: А вона може бути ось де
На початкучервня з від них зробив ще три відводка на закритому розплоді

Ви впевнені, що весь розплід був дійсно "на виході", та не було порушення теплового режиму??? Якщо ні, то запросто міг "вилізти" аскосфероз внаслідок несприятливих умов, бо
пришел к одному выводу- он есть и будет , все зависит от имунитета семьи и устойчивости к данному заболеванию

Ну-ну...
Link to comment
Share on other sites

  • 2 weeks later...
Деревій(тисячолистник) вам в допомогу. Перевірено, аскофероз лікує на ура! Сухі гілочки перетираєте в долонях і посипаєте зверху по рамках, поки не зникне зараза. Рамки звичайно обновити. Нема сухого, посипайте свіжими, але листочки порвіть дрібніше. Деревій тримайте прозапас постійно.
Після дворазової обробки деревієм аскофероз пропав,розплід пішов чистенький.Дякую за пораду!!! :hi:
Link to comment
Share on other sites

Після дворазової обробки деревієм аскофероз пропав,розплід пішов чистенький.Дякую за пораду!!!

Під час сильного медозбору хвороба притухає, а потім знову появляється.
Link to comment
Share on other sites

Надіюсь,пронесе...
Не припиняйте обробляти деревієм, при кожному огладі трішки притрусіть по рамках.
Link to comment
Share on other sites

Позавчора виявив що один спійманий мною рій напевно хворий на аскосфероз бо на дні повно крейдяних личинок. Сімейка дуже слабенька погано розвивається я б краще її унічтожив від гріха подалі але проблема в тому що знаходиться в одному вулику лежаку через перегородку з іним роєм здоровим. От тепер і боюся щоб іншу сімю не заразити якщо я позабираю і перетоплю рамки а бджоли попросяться до сусіднього льотка адже вони є перенощиками. Вчора посипав деревієм рамки не знаю чи допоможе, можливо варто обробити унісаном і тоді обєднувати?

Link to comment
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

 Share

×
×
  • Create New...