davolodya

Зранку трошки притрусило сніжком, десь до 1см, а до обіду від нього і слід простиг... Вчора знову бджілки трохи літали, а сьогодні весь день сиро і похмуро, всього кілька градусів тепла... Зараз вже -3

Спробую пояснити по-іншому - станцію робив більш масивною, бо так вважав за потрібне. Точив сам, то ж зробити будь-який потрібний розмір було не проблема, але захотів зробити так як є. Свою ж зробите так, як буде пасувати Вам.

Навпаки робив масивним, щоб був стійкішим і по столі не "літав". Це станція, а не шприц, котрий в станок ставиться - тому додаткова вага тут зовсім не лишня

Завершив роботу над шприц-станцією - вийшла практично копія станції Віталія. Все з нержавійки, при нагоді ще поміняю латунний гвинтик теж на нержавійку - і можна працювати. Залишилося ще трохи модернізувати станок - і до інсемінацій практично готовий

Пахомич, а як тоді з закордонними інсемінаторами? Той же Пернер в інтерв'ю білорусам озвучив, що інсемінує кілька тисяч ІОшок за сезон, точної цифри вже не пам'ятаю, а шукати лінь - він і йому подібні по-Вашому теж брешуть? Вони теж мають проблему з меланозом?

В мене нема бажання щось комусь доказувати - якщо з сотні маток 1-2 гине - це чудовий резутьтат і він мене повністю влаштовує... А що відноситься до продажу неперевірених маток - у мене нема такої опції, всі свої ІОшки продаю лише після перевірки запечатування розплоду

Нержавіюі болти ∅ 3мм нема потреби замовляти в Китаї - у нас такі шпильки можна вільно купити в Україні, і значно дешевше

3 мм і 5 мм - різниця майже вдвічі, а при інсемінації цієї різниці не помітно. 2 сезони відпрацював з китайським шприцом ∅5,5 мм - мене такий діаметр повністю влаштовує, переробляю на радянські шприци лиш тому, що китайські всі мають різні внутрішні діаметри, і під кожну колбу треба робити індивідуальний поршень... Розбивши один шприц - поршень до іншого не підійде

Крім того ще є реалісти... А реальність така, що багато речей легко робити язиком... Я нарізав різьбу на шпильці з нержавійки ∅ 5мм, за тоньшу навіть братися не хочу - тому знаю про складність виготовлення не на словах... Зараз роблю нову станцію - в основі штока поршня буде заводська різьбова шпилька, точити самому більш не хочу, хоча є на чому...

Ще хоча б хтось один запитав Пахомича, які переваги будуть в шприца з внутрішнім діаметром 3 мм над звичайним скляним на 1мл. Переваги мізерні, а складності в виготовленні значно більше... Зате дружно кинулися виконувати...

Електрод - це пруток, а не шпилька. Хочу побачити, як Ви наріжете рівненьку різьбу на електроді

Я не проти нового, але треба на речі дивитися реально... Виточити поршень з довгою різьбою ∅ 3мм в домашніх умовах не вийде, для цього треба спецобладнання, знайти готову шпильку такого діаметру, ще й нержавійку - мабуть теж не вийде, сама тонша, яку зміг знайти -3мм. Для трубки з внутр. діаметром 3 мм шток поршня має бути 2-2,5мм...

Всі ці переводи стрілок мінімум на тиждень, двічі на рік вибивають організм з ритму, заставляють по-новому перестроюватися... Залишили б вже як є...

Це хіба що пресом той поршень в трубку заганяти -Інсуліновий поршень має дІаметр 5мм Раджу покинути дурну ідею, 5 мм скляні шприци в станку чи станції чудово працюють.

В господарстві згодиться, не пропаде. Можливо якусь частину доведеться для розвитку використати, решта на зимову загодівлю буде...