Svan

З цим погоджуюсь!

Щось ви в березні засиділись!

Сьогодні теж своїх продивлявся. Печатного ду-у-же мало. А яйця може й є, та я не зганяв бджіл з рамок, бо холоднувато було. Мене це не дуже дивує, згадуючи, що практично весна тільки-тільки починається. До цього часу були сталі холоди, і бджоли це відчували, мабуть.

Шаруда, дякую вам за цю цікаву історію! Я знав про неї, але не зустрічав таких якісних світлин, з нею пов"язаних. Тарновська останній період свого життя провела в Аргентині, зі своїм останнім чоловіком, графом Альфредом де Віллемером. Померла в містечку Санта-Фе, в 1949-му. Про неї було написано декілька романів, знято три фільми. Навіть Лукіно Вісконті планував свій фільм, провів кінопроби з Ромі Шнайдер на головну роль. Фантастична жіноча доля!! Між іншим, Тетяна — дочка Маріїї та Василя, була першою жінкою Олексія Каплера, відомого радянського кінодраматурга, письменника, любовник

В нього не питав, запитував в селищі Муцо, у хазяїна, в якого заночував (в того було два вулики). Але це було давненько, ще в 13-му році. Я, по-перше, погано вже пам"ятаю подробиці, а по-друге, я й сам тоді був пасічником-початківцем, який мало що знав про кавказькі породи бджіл. В тій подорожі я спілкувався ще на двох пасіках. Одна — на рівнинах перед Ніноцміндою. Там пасічник був колишнім офіцером РадянськоїАриіїї, людина досить толкова. Він впевнено сказав, що в нього бджола вірменська (жовта каквазька). А друга пасіка — в Аджаріїї. Той пасічник був "слабенький", і я так зрозумів, що вн

Да, только что почитал в инете — действительно, токсичный! И невкусный. А тот был вкусный! Но я поверил местному пасечнику, ничего не проверяя. Значит, берут из чего-то другого. А пасечник, плохо говоря по-русски, мог и не понять толком, о чем я расспраршиваю. Да и я его с трудом понимал.

Вас тоже старались не подпустить?

Якось я подорожував по Грузії, і в Хевсуретії, в селищі Муцо, бачив у людей невеличкі міні-пасіки. Селище розташоване на висотах від 1850 до 1900 метрів приблизно. Але хевсури нічого не знали про породу бджіл. А трохи нижче (метрів на 300 по висоті) проїздив маленьке село Хахматі. Воно там здавна вважається центром бджільництва в Хевсуретії. Під"їхав до однієї пасіки. Це був кінець червня, і пасічник, який дуже погано розмовляв російською, сказав, що цьогоріч ще нічого не качали. Я купив у нього літрову баночку минулорічного. Мед був ще рідкий, дуже запашний, світлого кольору. Сказав хазяї

А что, бакфаст сильно воровитая пчела?

Це, звичайно, не дуже зручно. Але кожен варіант має свої недоліки. За моїми переконаннями, у "зимового " варіанту їх помітно більше, особливо на сході України.

Теж вважаю, що для більшості України було б набагато практичніше жити по "літньому" варіанту. Зимовий час більш-менш прийнятний тільки для крайніх західних областей. де проживає, може, з 15% населення.

Кончаю, страшно перечесть, стыдом и страхом замираю!

Петрович, ось тут я не зрозумів. Ну то й що, що до льотка? Хай собі рухається, як при теплому заносі. Хіба це чимось гірше?

Из пессимизма ещё есть выход, из оптимизма — никакого. (С)

Большая пасека! Это ж сколько они там сразу насрали!