Jump to content

ромео

Совет Форума
  • Content Count

    11,386
  • Joined

  • Last visited

Blog Entries posted by ромео

  1. ромео
    Медоварня за мільйон доларів. Як пасічник-любитель виготовляє древній напій на основі меду та фруктів
    Підприємець з Броварів шукав спосіб, як надати більшої доданої вартості меду і тепер виготовляє древній медовий напій в промислових масштабах. Що це за продукт та чи стане він новою "візитівкою" України. ПОНЕДІЛОК, 5 КВІТНЯ 2021, 09:00 - ВОЛОДИМИР РИХЛІЦЬКИ  
    Україна посідає перше місце в Європі та входить до п'ятірки найбільших виробників меду у світі. У 2020 році українські підприємці експортували понад 80 тис тонн меду, що принесло їм майже 140 млн дол.
    Ця цифра могла б бути більшою, якби бізнес продавав не сировину, а продукцію з доданою вартістю.
    Що можна виготовити з меду й експортувати?
    Підприємець з Броварів Сергій Липко побудував першу в Україні промислову медоварню, де виготовляють сікеру – алкогольний напій на основі меду та фруктів. Завод переробляє 60 тонн меду щороку та виготовляє близько 200 тонн напою, який робили східні країни ще три тисячі років тому.
    Скільки коштувало налагодити виробництво унікального напою з традиційного для України продукту та як відбувається цей процес?

    Напій з тисячолітньою історією
    "Сікера – це напій шумерського походження", – починає розмову власник медоварні Сергій Липко. Перші згадки про цей напій зустрічаються на глиняних табличках "Епос про Гільгамеша", датованих VIII-VII сторіччями до нашої ери.
    Алкогольний напій з винограду шумери називали вином, а з інших фруктів – сікерою. Її шумери готували з меду та фініків.
    Кілька років тому Липко спробував відтворити стародавню рецептуру із застосуванням сучасних технологій і використанням натуральних інгредієнтів.
    "У нас є правило: не додавати в медові напої спирти і цукор. Ми єдині у світі, хто виробляє такий медовий напій", – переконує ЕП власник медоварні.
        Липко займається пасічництвом п'ятнадцять років, має пів сотні вуликів, але називає себе пасічником-любителем. Каже, що український мед – найдешевший у світі і при цьому один з найбільш якісних.
    Щоб збільшити додану вартість продукту, він вирішив зайнятися медоварінням. Якщо оптова вартість кілограма меду коливається в межах 50 грн, то в кінцевому продукті – сікері – його ціна в три-чотири рази вища.
    "Ми міркували про те, що можна робити з меду, аби надати йому більшої доданої вартості. Думали про крем-мед, фармацевтичні вироби з медом, але випадково потрапили на семінар Василя Соломки (почесний пасічник України. – ЕП), який відроджує медоваріння в Україні", – пригадує підприємець.
     
    Так з'явилася ідея зайнятися медоварінням.
      Від експериментів до сучасного виробництва Перші спроби зробити медовий напій робилися в домашніх умовах: у гаражі. Упродовж трьох років Липко експериментував з рецептурою та різними фруктами. У результаті з отриманих 28 варіантів сікери відібрав чотири.
    "Робимо сікеру із соку чорної та червоної смородини, яблучного, ожинового соків та меду. Під час бродіння мед не втрачає корисних властивостей, особливо мікроелементів. Продукт відрізняється від напоїв з масмаркету, які містять есенції і підсилювачі смаку. Це натуральний продукт", – говорить Липко.
    Рецептуру напою шліфують досі, експериментують з різними фруктами, але вже в промислових умовах. "Для тих, хто робить пиво, достатньо два тижні, щоб зрозуміти, який це напій. Нам для цього потрібен рік", – каже підприємець.
    Як правило, традиційні напої на основі меду – десертні, солодкі. Хоча сікера виготовляється з меду, це сухий алкогольний напій з мінімальним вмістом цукру, тому його можна споживати з м'ясом та іншими продуктами.
    Приготування сікери починається з 1600-літрового котла, куди заливають мед та воду. Пастеризуючи цю суміш продовж 10 хвилин, з меду знімають білок.
    Котел, де пастеризують медову суміш   Для виготовлення тонни готового напою потрібно близько 300 кг меду. За рік медоварня Липка може переробляти до 60 тонн меду, але не будь-якого. Потрібен монофлорний мед – зібраний з одного виду медоносів, тому більшу частину солодкого продукту підприємець купує в пасічників.
    "Три види сікери ми робимо з липового меду. Купуємо його в пасічників із Сумської області, які мають пасіки в лісах. Червону сікеру робимо із соняшникового меду, який купуємо на Черкащині", – розповідає Липко.
    Після підготовки меду в котел заливають соки ягід. Їх теж пастеризують та змішують з медом для зброджування. "Ми не купуємо готові соки. Закуповуємо ягоди у фермерів з усієї України. Поки ми не готові поставити соковижималки на заводі, тож співпрацюємо з партнерами", – розповідає власник медоварні.
    Ягоди не віджимають, а перетирають, щоб у сировині залишалася максимальна кількість корисних речовин. Цукор не додають. Подальше виробництво відбувається автоматизовано. На підприємстві працює лише п'ять людей, які можуть виробляти 200 тонн напою на рік.
    Далі напій переміщують у баки, де відбувається зброджування з дотриманням оптимального температурного режиму для кожного виду сікери. "Важливий момент – можливість створювати потрібний температурний режим. Червона сікера найкраще бродить при температурі 22℃, біла – 18℃", – пояснює Липко.
    Баки з нержавіючої сталі для зброджування напою   Чим швидше відбуватиметься бродіння, тим якісніший вийде напій. В умовах гаражних експериментів бродіння могло тривати до року. На заводі завдяки температурному режиму, правильно підібраним дріжджам, можливості прокачувати кисень через напій час бродіння скорочується до 15 днів.
      Після цього сировину перекачують у цех дозрівання, яке триває 9-12 місяців. Тут підтримується температура 11℃. "Це кімната, де відбувається магія: смородина може набувати аромату полуниці", – каже власник медоварні. На підприємстві є власна лабораторія, тож на всіх етапах приготування сікери технолог відбирає зразки для аналізів. Ретельний аналіз проходить і мед. "Ми робимо аналізи напою на цукристість, кислотність та багато інших показників на всіх етапах виробництва. Визначаємо рівень цукру і вологи в меді", – розповідає технолог та завідувач лабораторії Наталія Кравчук.
    Під час дозрівання напою проби відбираються кожні три місяці. Після дозрівання продукт фільтрують та розливають у пляшки на автоматизованому італійському обладнанні. Воно дозволяє розливати тисячу пляшок за годину.
    Для розливу напій підігрівають до кімнатної температури. Перед закорковуванням пляшки з неї витісняють повітря інертним газом аргоном, щоб сікера не окислювалася. Ручна праця потрібна тільки для пакування пляшок. Медоварня за мільйон доларів Для реалізації проєкту потрібні були чималі кошти. Взяти їх у кредит під помірні відсотки неможливо, скаржиться Липко. Підприємець вкладав у виробництво власні заощадження, а решту коштів позичив: "Я подзвонив п'ятьом друзям і зібрав 120 тисяч доларів під чесне слово. Пишаюся тим, що в мене є такі друзі".
    Обладнання купували поетапно, більшість виготовляли в Україні. "Зараз можемо випускати 200 тонн сікери на рік. Якщо додати ще кілька баків для зброджування, то обсяг можна довести до 400 тонн. Мріємо створити сучасне підприємство з обсягом виробництва понад 10 тисяч тонн", – каже підприємець.
    Проєкт заводу розробляла компанія з Данії, будівництво велося під її наглядом.
    "Ми думали, що оскільки це перша й унікальна промислова медоварня в Україні, то до нас вишикується черга і всі будуть просити ще. Проте життя внесло свої корективи. Ми зрозуміли, що виробництво – це лише 15% зусиль ", – каже Липко, показуючи на значні запаси непроданої сікери на складі.
        Пандемія суттєво вплинула на продажі, тож на складі чимало запасів продукції
    Медоварню почали створювати у 2017 році. Перша продукція надійшла на ринок у лютому 2020 року, а в березні ввели локдаун. Ресторани зачинилися, що суттєво вплинуло на обсяги продажу. Крім того, через пандемію немає можливості презентувати напій на виставках в Україні та за кордоном.
    Сікера продається у понад 40 магазинах, одній мережі супермаркетів та в інтернет-магазинах. Однак цього мало для повноцінного охоплення ринку.
        "Ми вели переговори з потенційними партнерами з Китаю, до нас приїжджали делегації з Франції, збиралися приїхати представники американського ринку, але якраз закрили в'їзд до України", – каже власник медоварні.
    Він додає, що в Україні невисока довіра до алкогольних напоїв вітчизняного виробництва, навіть коли йдеться про виробників якісної продукції. "Наші колеги замовляли дослідження маркетологів. При однаковій ціні та якості українських та закордонних напоїв 90% українців куплять іноземний напій", – нарікає Липко.
    Зараз на медоварні тестують виробництво п'ятого виду сікери, а влітку презентуватимуть Pet-Nat – газований слабоалкогольний напій на основі меду.
    Власник бізнесу підкреслює, що розвиток бджільництва міг би приносити Україні значний дохід, і не лише від продажу меду та медових продуктів.
    Україна є лідером з експорту олії. Урожайність соняшника після запилення бджолами підвищується на 20-30%. Обсяги експорту вимірюються мільярдами доларів, тож запилення конвертується в значну частину доходу аграріїв.
    "Такі проєкти, як наш, дають можливість розвиватися пасічникам. Ми готові купувати мед за вищими цінами, тож мед стає конкурентнішим", – каже Липко.
    https://www.epravda.com.ua/publications/2021/04/5/672596/
  2. ромео
    Рій бджіл залетів у припаркований автомобіль (відео)

    У місті Лас-Крусес (штат Нью-Мексико, США) в одній з припаркованих біля супермаркету машин залетів рій з бджолами, пише Fox 10.
    Власник автомобіля повернувся з магазину, вивантажив покупки і перед від'їздом з парковки зауважив на задньому сидінні рій бджіл. Він викликав пожежну службу. Рятувальники приїхали на місце швидко, оточили територію і викликали на допомогу свого колегу, який захоплюється бджільництвом. У той день у нього був вихідний, але він прибув на місце з вуликом, рукавичками і захисним костюмом.
    Пасічнику знадобилося понад дві години, щоб зампнити бджіл у вулик. Комах він забрав до себе на пасіку. Чоловік нарахував майже 15 000 бджіл.
    Повідомляється, що в той день бджоли ужалили охоронця торгового центру, більше ніхто не постраждав.
    Орест ГОРЯНСЬКИЙ
    для «Урядового кур’єра»
    https://ukurier.gov.ua/uk/news/rij-bdzhil-zaletiv-u-priparkovanij-avtomobil-video/
  3. ромео
    Майстриня з Ніжина створила корисний шоколад на меду (ВІДЕО)
    04.04.2021
    Цей шоколад можна їсти і не хвилюватись: як я влізу в купальник?
    В ньому нема цукру та інших хімічних підсолоджувачів. Лише мед та сушені ягідки.
    Оксана Тріш придумала корисні смаколики для своїх дітей. А зараз у неї замовляють їх різні кав’ярні столиці та Ніжина.
     
    Жінка разробила власний рецепт медового шоколаду. Бо родина майстрині має свою сертифіковану пасіку.
    А Оксана сама збирає та сушить ягідки! Каже, що найпопулярніший шоколад – з сушеною вишнею.
    Одна плитка коштує 55 грн. Загалом Жу-жу shop налічує 15 видів різних смаколиків.
    А вам цікаво було б спробувати медовий шоколад? https://shotam.info/maystrynia-z-nizhyna-stvoryla-korysnyy-shokolad-na-medu-video/
  4. ромео
    Пчел жалко. На Николаевщине неизвестные подожгли ульи (ФОТО)

    10:25 09.03.2021   Вчера, 8 марта, в 12:33 по спецлинии “101” поступило сообщение о пожаре ульев на территории частного домовладения по ул. Дружбы народов пгт Александровка Вознесенского района Николаевской области.
    По указанному адресу было направлено дежурное отделение местной пожарной охраны “Александровка”.
    В 12:42 пожар площадью 20 кв. м локализовали и в 13:05 ликвидирован. Благодаря оперативным действиям пожарных удалось спасти 5 ульев.
    По предварительным данным, причиной пожара стал поджог. От ГСЧС привлекалось 3 человека и 1 техника.
    https://inshe.tv/nikolaev/2021-03-09/596813/
  5. ромео
    За массовую гибель пчел в Запорожской области так никто и не ответил
      22 февраля 2021, 09:22 | Автор: Оксана Лютая | 
                Небывалый замор пчел в Акимовском районе наблюдался весной 2012 года. Из-за массовой гибели насекомых пострадали десятки пчеловодов. Но, хотя и было известно кто проводил обработку полей с нарушением закона, дело так и не сдвинулось с мертвой точки.
    В акимовский районный суд поступило ходатайство прокурора о закрытии уголовного дела по ст.247 УК Украины (нарушение законодательства о защите растений) в связи с истечением срока давности привлечения к уголовной ответственности.
    Согласно материалов досудебного расследования, весной 2012 года в Акимовском районе наблюдался массовый мор пчел. Насекомые в течение нескольких дней апреля гибли целыми семьями. В полицию начали поступать заявления от пчеловодов, которых оказалось 75 человек.
    Все они рассказали, что проблемы начались после обработки неизвестным веществом полей, принадлежащих ЧП "Аскон". Но, как выяснилось, этот факт оказался не очевидным, так как подозреваемые в этом деле установлены не были.
    В судебном заседании потерпевшие возражали против закрытия уголовного дела, так как много людей понесли существенные убытки. По их мнению, подозреваемых в деле нет, так как полицейские даже не опросили директора предприятия, производившего обработку полей.
    Суд отказал в удовлетворении ходатайства и отправил дело на новое расследование. Однако, факт остается фактом - срок давности по этой статье уже закончился и, даже если виновные будут установлены, никакого наказания им не грозит.
    https://ria-m.tv/news/230654/za_massovuyu_gibel_pchel_v_zaporojskoy_oblasti_tak_nikto_i_ne_otvetil.html
  6. ромео
    Василь БЕДЗІР
    6 березня
      Смарт-вулик знає все про бджолу-карпатку
    «Урядовий кур’єр» дізнавався, як застосовують сучасні технології на сімейній пасіці на Закарпатті
    Як пасічникові довідатися, скільки меду зібрали бджоли і в якому вони стані, не відвідуючи пасіку? Через смартфон, переконані в сім’ї Лендел на Закарпатті. Ця родина бере участь у міжнародному проєкті на стику двох галузей — бджільництва й IT. В агропромисловому виробництві це відкриває нові не бачені раніше можливості.
    Без кордонів
    Сім’я Ленделів живе у селі Загаття на Іршавщині. Обом у цьому подружжі по 45, і вони разом ще зі шкільної лави. Пані Марія якийсь час працювала в держустанові, але перекваліфікувалася на пасічника і нині вона одна з небагатьох жінок, котрі стали в цій справі професіоналами. А ось для чоловіка пасічництво не основне заняття: життєве його покликання — служіння Богові. Отець Анатолій виконує обов’язки у православній громаді сусіднього села Кам’янське.
    Їхню садибу на околиці села спостережливе око неодмінно помітить. Упорядкована і вдало вписана у гірський рельєф, вона має ще одну особливість. Поміж кольоровими вуликами ростуть кущі лаванди, які пахощами далеко дають про себе знати.
    Їхня пасіка налічує понад 200 бджолородин. Мають нуклеусний парк на 800 матко-місць і два апібудиночки, в яких можна відпочити та оздоровитися. Усі вулики, будиночки на пасіці — справа їхніх рук.
    Серед бджолиних помешкань є особливе, ні на що не схоже, — смарт-вулик. Він інноваційний, містить розумне електронне начиння. Утім, про все по порядку.
    Три роки тому фахівці зі сфери IT-технологій запропонували цій сім’ї взяти участь у практичному випробуванні розробленого програмістами смарт-вулика. Він передаватиме основні дані про стан самого вулика і бджіл за допомогою GPS-зв’язку, не вимагаючи постійної присутності людини. Можливо, вперше у світовій практиці (авторам про щось подібне не відомо) показники всередині вулика передаються через смартфон і стають доступними в режимі онлайн. Підзаряджати його не потрібно: джерело енергії — вмонтовані сонячні батареї.
    Засновники проєкту Amohive — українські фахівці IT Ігор Курдін й Олег Клочко знайшли відгук і підтримку лише в сім’ї Лендел на Закарпатті та на одній з пасік Полтавщини. Вони погодилися встановити на своїх пасіках смарт-вулики, забезпечувати їхнє збереження та надходження інформації з них. Загалом в Україні, а також у Польщі, Німеччині та Канаді нині налічують 29 вуликів з означенням «смарт».
     
    Пані Марія біля смарт-вулика, який працює цілодобово, передаючи інформацію. Фото з сайту carpatica-ir.com Транслюють… бджолині новини
    Експеримент триває з 2015-го. І половину з цього часу в ньому беруть участь закарпатські пасічники, справно стежачи за безперебійною роботою інноваційного вулика. Прилад щогодини передає «бджолині новини» в центр їхньої обробки. Висновки з них виводять на нове розуміння поведінки бджіл, допомагають підвищувати їхню продуктивність.
    «Нам не потрібно йти відчиняти вулик, бо вже із зображень у вигляді графіків, що надходять на смартфон, усе бачимо. Наприклад, чи є в нас приріст меду, чи немає. Ці дані бачимо й щодо інших смарт-вуликів, які беруть участь у проєкті: їх передають у центр обробки даних. Графіки змінюються щогодини: електроніка у вулику на кілька секунд прокидається зі сну і за той короткий час встановлює місцеперебування, вимірює температуру всередині і зовні, вологість і вагу. Останній із цих параметрів дає змогу дізнатися, скільки бджоли принесли меду, як цей процес відбувався протягом дня. Наприкінці дня вулик важитиме на кілька кілограмів більше, з чого можемо судити про кількість зібраного нектару», — захоплено розповідає Марія Лендел.
    Завдяки таким даним можна робити узагальнення, де кращий медозбір. А ще робити висновки, в яких місцевостях доцільно розташовувати вулики. Завдяки такій системі інформування пасічникам вдається досягати колосальних успіхів: у Канаді два останні роки приблизно кожен третій вулик дає по 65 і більше кілограмів меду.
    «Нам пощастило»
    Це сьогодні про них говорять як про один з найкращих в області племінних бджолорозплідників. До слова, отець Анатолій очолив створене торік Об’єднання пасічників Іршавщини, до якого ввійшли понад пів сотні власників пасік. На початку ж і сім’я Ленделів належала до таких самих аматорів, які крихта за крихтою накопичували знання та набували досвіду.
    На запитання, з чого почалося заняття бджолярством, Марія Лендел щиросердно зізналася: «Нам пощастило. Якось улітку бджолиний рій залетів у комин нашої хати й оселився там. Ми його зняли і помістили у вулик, позичений у знайомого. Але не маючи навичок і не знаючи, як зберегти ту сім’ю, ми її втратили. І все-таки бажання не втратили: наступного року самі придбали бджіл і почали більш предметно ними займатися. Відтоді щороку кількість сімей збільшувалася в середньому на два десятки, і нині вже маємо їх 220».
    Продають бджолопакети (сім’ї), бджоломатки, мед, маточне молочко, пергу, пилок і ще багато чого, що пов’язане з цими комахами. «Кому потрібні мазі, настоянки, — виготовляємо, — продовжувала пані Марія. — Останнім часом багато хто замовляє воскову міль за властивості, що допомагають від туберкульозу (лікує легені). Ще в асортименті можуть бути свічки для лікування геморою. Їх готую із прополісу з додаванням олії какао. Усе це робимо з додержанням технології. І якщо людям це допомагає, то чому б ні. Не кладу в основу гроші, а намагаюся зробити так, щоб і мені, і їм було добре».
     
    Карпатські бджоли на пасіках дають до 100 кг меду за сезон. Фото з сайту uley.in Карпатка поза конкуренцією
    Карпатські бджоли на пасіках у регіонах України, де достатньо медоносів — соняшнику, гречки або гірчиці, дають по 90—100 кілограмів меду за сезон. Така продуктивність одного вулика не порівнянна з багатьма завезеними породами, які подекуди дуже настирливо впроваджують.
    Про бджолу-карпатку кажуть, що ця порода перевірена часом, випробувана століттями. Із самого ранку вже вилітає працювати, чого ні її відомі конкурентки карніка, бакфаст, італійка не роблять. Вона дуже миролюбна. А ще зимостійка: чимало іншопорідних сімей цьогоріч загинули через морози, а всі бджоли карпатської успішно перезимували. Важливо й те, що ця порода ощадливо витрачає корм — властивість, якої позбавлені інші.
    Отримане від профільного міністерства Свідоцтво племінного бджолорозплідника підтверджує, що ця пасіка матковивідна саме з карпатської бджоли. І в цьому напрямі сім’я Ленделів, удосконалюючись, йде далі.
    «Ми розвиваємо й торгуємо генетичними біоресурсами. Дуже довго йшли до цього — не менш ніж десять років. Спочатку два роки тому отримали статус племінної пасіки, а місяць тому — племінного бджолорозплідника. Це дає право реалізовувати чистопорідну карпатську бджолу офіційно, а не з-під поли, як дехто це робить, — розповідає отець Анатолій. — Бо до України в кишенях завозять бджіл порід бакфаст, карніка, італійка, і цей процес часто не контрольований, це загроза для карпатської бджоли. Наша селекція спрямована на те, щоб не дати місцевій породі розчинитися в крові чужинок».
     
    В Осмолоду на Івано-Франківщині вивозять неплідних маток У селекції — без секретів
    Щоб унеможливити схрещування із бджолами інших порід, улітку своїх бджоломаток вивозять у село Верхній Бистрий на Закарпатті, в Осмолоду на Івано-Франківщині. Неплідних маток схрещують там з однопорідними трутнями. Тамтешні пасіки входять в об’єднання матководів України, і вони перевірені щодо чистопорідності карпатської бджоли. До того ж у горах напевне відомо, що трутень буде саме карпатської породи.
    «Після повернення з гір матку підсаджуємо у відводок і протягом року тестуємо, чи ця лінія продуктивна. Якщо так, то надалі вона стає джерелом племінного матеріалу. І це дає повне право реалізовувати бджолосім’ї з наших Карпат пасічникам з інших регіонів, — ділиться деталями пані Марія і додає: — Розуміння родоводу та інформація про попередні покоління — додаткова гарантія отримання очікуваних результатів. Ми давно зрозуміли, що селекція, системність роботи в цьому напрямі поліпшують господарські показники й дають змогу зберегти в чистоті генофонд популяції карпатської бджоли. Ця справа нелегка, але коли любиш бджолу, турбуєшся про неї й наполегливо стараєшся, то все вдається».
     
    Пані Марія за звичною для себе роботою  
    «З окупністю почекаємо»
    Звідки така обізнаність із секретами бджільництва? Відповідають, що про все дізнаються із книжок і спеціалізованих сайтів в інтернеті. Хоч навчальних закладів не закінчували, знають про бджіл майже все і технічно озброїлися на всі сто.
    Придбали верстат для штучного запліднення бджолиних маток. У його складі мікроскоп та інші найточніші прилади. Уже випробували його в дії. Нині більше коштів вкладають у справу, ніж отримують від неї економічного ефекту. Інвестиції в селекцію та поліпшення характеристик породи окупляться лише з часом, однак вони дають змогу залишатися на передовій у бджолярстві. Тому на швидку окупність не сподіваються. «З нею почекаємо, нині це не головне», — заявляють у сім’ї Ленделів.
     
    Спостереження за бджілками необхідні й узимку Не все мед для пасічника
    Пасічники Закарпаття минулий рік завершили без меду. Його не вистачило навіть для споживання бджолам, яких доводилося підгодовувати. І така ситуація повторюється другий рік. Цвіт акації змерз, а влітку, коли цвіла липа, — ішов дощ. Тож медозбору майже не було.
    В успішні роки, бувало, на мед навіть посуду не вистачало. Тоді збирали по 45—50 кілограмів, кажуть наші герої. Для краю за Карпатами це добрий показник. Сподівання на великий мед вони на нинішній рік таки не полишають, але ставку роблять на племінну справу. Бджолопакети з карпатською бджолою, як і в попередні роки, роз’їдуться по всій Україні, а частина — й за кордон.
    КОМЕНТАР
     
    Ніна КІШ,
    начальник відділу тваринництва
    департаменту агропромислового розвитку
    Закарпатської облдержадміністрації:
    — Нині на Закарпатті племінну роботу провадять два племінні заводи, шість племінних бджолорозплідників і п’ять племінних пасік. 2020 року бджільництво підтримували за рахунок коштів державного і обласного бюджетів. Державні дотації нараховано 381 пасічникові за утримання 37 703 бджолосімей. Їх одержано на суму 7 мільйонів 540 тисяч 600 гривень з розрахунку по 200 гривень на кожну бджолосім’ю.
    З обласного бюджету 2020-го було спрямовано 226 тисяч гривень для здешевлення вартості придбаних 162 одиниць обладнання для бджільництва. До речі, фінансову підтримку одержали і пасічники в селі Загаття на Іршавщині, про яких ідеться. На придбання шести сучасних вуликів їм надано 11 тисяч гривень.
    https://ukurier.gov.ua/uk/articles/smart-vulik-znaye-vse-pro-bdzholu-karpatku/
  7. ромео
    4 березня 2021, 16:07   Прохолодніше літо дозволить на 30-40% збільшити збір меду
    Зимівлю бджіл не можна назвати дуже вдалою.
    Через погодні гойдалки від +5-7 ℃ до -20-25 ℃ у січні і потім у лютому кількість бджолосімей, що перезимували, у різних регіонах країни скоротилася на 20-25%.
    Про це розповів бджоляр Валерій Курейко, співвласник садиби «Знатний мед».
    Прогнози на перші два місяці весни також не радують пасічників: температурні коливання зберігатимуться, а стале тепло можна очікувати не раніше 20-х  чисел квітня, додав він.
    «Це вплине на цвітіння перших пилконосів і медоносів, та своєю чергою позначиться на швидкості розвитку бджолосімей, – пояснив Валерій Курейко. – Всі пам’ятають холодний і дощовий травень 2020 року, який фактично не дав отримати весняні меди і змусив екстрено підгодовувати бджіл».
    Якщо ж літо буде прохолоднішим, ніж у попередні роки, а до цього схиляються багато синоптиків, то, на думку Валерія Курейка, це дозволить збільшити збір меду, пилку і перги щонайменше на 30-40%, як порівняти з 2020 роком.
    https://agrotimes.ua/tvarinnitstvo/proholodnishe-lito-dozvolyt-na-30-40-zbilshyty-zbir-medu/
  8. ромео
    Дepжaвнa пiдтpимкa AПK нa 2021 piк poзпoдiлeнa
    6 березня, 16:48
    Aгpapнa cпiльнoтa нapeштi дoчeкaлacя! Koмiтeт Bepxoвнoї Paди з питaнь aгpapнoї тa зeмeльнoї пoлiтики пoгoдив poзпoдiл кoштiв, в poзмipi 4,5 млpд гpн, видiлeниx для пiдтpимки укpaїнcькoгo aгpoceктopу.
     
    Дo peчi, впepшe дo дepжпiдтpимки включeнi тpи нoвi пpoгpaми, нa якиx нaпoлягaлa BAP, зoкpeмa, дepжпiдтpимкa aгpocтpaxувaння, зpoшeння, кoмпeнcaцiя втpaт пociвiв нa Oдeщинi.   Для зaбeзпeчeння cтaбiльнocтi тa пepeдбaчувaнocтi дepжaвнoї пiдтpимки збepeжeнi ocнoвнi пpoгpaми – цe пiдтpимкa poзвитку гaлузeй твapинництвa, caдiвництвa, фepмepcтвa, здeшeвлeння кpeдитiв тa купiвлi ciльгocптexнiки. Boднoчac, вpaxoвaнi cучacнi peaлiї i пoбaжaння виpoбникiв, зaпpoпoнувaвши нoвi пpoгpaми, якi cтвopювaтимуть пoзитивний eфeкт для eкoнoмiки Укpaїни. Зa poзpaxункaми мiнicтepcтвa poзвитку eкoнoмiки, тopгiвлi тa ciльcькoгo гocпoдapcтвa нoвi пpoгpaми, тaкi як пiдтpимкa зpoшeння, мaтимуть пoпит cepeд aгpapiїв у зв’язку з близьким вiдкpиттям pинку зeмлi.  
    Нa Xepcoнщинi poзвитoк зpoшeння, як i гaлузь твapинництвa є вaжливими умoвaми для peaлiзaцiї aгpapнoгo пoтeнцiaлу, збiльшeння ciльcькoгocпoдapcькoгo виpoбництвa тa змiцнeння лiдepcтвa нa aгpapниx pинкax у cвiтi. Toж poзпoдiл 4,5 млpд гpн з бюджeту нa 2021 piк зa пpeдcтaвлeними пpoгpaмaми є вaгoмим ceгмeнтoм poзвитку ciльcькoгo гocпoдapcтвa.   Taк, пpoгpaмa з пiдтpимки твapинництвa пepeдбaчaє нaдaння cпeцiaльниx бюджeтниx дoтaцiй з мeтoю peкoнcтpукцiї фepм тa кoмплeкciв, змiни cтpуктуpи виpoбництвa, пoкpaщeння якicнoгo cклaду пoгoлiв’я, пiдтpимки бiopiзнoмaнiття тa бioлoгiчнoї бeзпeки.  
    Нa дepжaвну пiдтpимку poзвитку твapинництвa тa пepepoбки c/г пpoдукцiї видiлeнo 1,15 млpд гpн.   A caмe: нa вiдшкoдувaння вapтocтi зaкуплeниx плeмiнниx твapин, бджiл, cпepми тa eмбpioнiв – 350 млн гpн; cпeцiaльнa бюджeтнa дoтaцiя зa нaявнi бджoлociм’ї – 240 млн гpн; вiдшкoдувaння вapтocтi твapинницькиx oб’єктiв (дo 50% вapтocтi) – 350 млн гpн; кoмпeнcaцiя вapтocтi oб’єктiв, пpoфiнaнcoвaниx зa paxунoк бaнкiвcькиx кpeдитiв – 60 млн гpн. https://khersonci.com.ua/public/51297-agrariyi-hersonshini-dochekalisya-derzhavna-pidtrimka-apk-na-2021-rik-rozpodilena.html
  9. ромео
    На Закарпатті у дендропарку «Березинка» розцвіло близько 20 гектарів шафрану Гейфеля (Фото)
    05.03.2021 17:44

    Дендропарк «Березинка» розташований на території Мукачівського лісового господарства і належить до природно-заповідного фонду України. Територія парку 34 гектари. Більшу частину території на весні вкривають першоцвіти, інформує ЗОУЛМГ.
    Наразі у «Березинці» пік цвітіння шафрану Гейфеля. За словами науковців за кілька днів цвітіння піде на спад.
    Шафран Гейфеля занесений до Червоної книги України і має статус «Неоціненний». Він є одним з трьох першоцвітів, які ростуть на Закарпатті (шафран Гейфеля, білоцвітний шафран, шафран банатський). Загалом в Україні їх є 9.
    Вік шафрану Гейфеля не великий – усього 3 роки. І це у сприятливих умовах, бо шафран, як і кожна рослина, може хворіти. Крім того в народі шафрани ще називають «вепренчиками», через те, що їх дуже полюбляють дикі свині. А у «Березинці» їх чимало.
    За словами Наталії Слободенюк стан шафрану Гейфеля у «Березинці» прекрасний – він гарно розмножується і з року в рік збільшує площу. Щоправда розростається вглибину лісу, подалі від людей.
    За кілька днів цвітіння шафранів у парку піде на спад. Традиційно вони квітнуть впродовж 20-30 днів, але усе залежить від погодних умов.
    https://prozahid.com/na-zakarpatti-u-dendroparku-berezynka-roztsvilo-blyzko-20-hektariv-shafranu-hejfelia-foto/
     
  10. ромео
    На Вінниччині фахівці вилучили близько 3 тонн фальсифікованого меду
    25 лютого 2021, 16:01   В Головному управлінні Держпродспоживслужби регіону отримали повідомлення від одного з операторів ринку про те, що він отримав на склад партію меду в кількості 2858 кілограм з підозрою на фальсифікацію. Фахівці, які взяли зразки меду на дослідження, виявили, що цей мед може бути небезпечним для здоров’я людини. Партію меду з обігу вилучили та планують знищити.
    Про це інформують на сайті ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області.
    Як йдеться в повідомленні, звернення до служби надійшло від ТОВ СП «Мед Поділля». Аби підтвердити або спростувати даний факт інспектори управління відібрали 10 зразків продукції меду, щоб в подальшому дослідити в регіональній лабораторії.
    «За результатами досліджень виявлено ряд невідповідностей по ДСТУ 4497:2005, а саме - перевищення ГМФ (гідрооксиметилфурфурол) та діастазне число (до безводної речовини), тому такий мед є небезпечним і може становити загрозу для здоров’я людини. З метою недопущення до обігу фальсифікованого меду, Головним державним інспектором Вінницької області прийнято рішення про вилучення з обігу та знищення харчової продукції», ‒ повідомляють управлінні Держпродспоживслужби Вінниччини.
    За повідомленням фахівців, партію меду в кількості 2858 кг привели у нетоварний вигляд та відправили для подальшого знищення на Калинівську філію ДП «Укрветсанзавод».
    https://www.vinnitsa.info/news/na-vinnychchyni-fakhivtsi-vyluchyly-blyz-ko-3-tonn-fal-syfikovanoho-medu.html
  11. ромео
    Как вырваться в мировые лидеры по экспорту меда: рецепт Украины
     
    23/02/2021        Украина в прошлом году обновила трехлетний рекорд по экспорту меда, а в 2021 году продолжает оставаться лидером на мировом рынке этой продукции. При этом, несмотря на хорошие позиции на зарубежных рынках, жизнь отечественных пчеловодов – далеко не мед.
    Какое будущее у традиционной для украинской земли отрасли.
    Невзирая на провальный для глобальной торговли 2020 год, в прошлом году Украине удалось обновить трехлетний рекорд по экспорту меда и стать одним из крупнейших мировых лидеров медовой отрасли.
    Согласно данным Таможенной службы, в прошлом году поставки меда нашей страной выросли более чем на 45 процентов по сравнению с предыдущим годом – до 80,8 тысячи тонн, а валютная выручка увеличилась на 27 процентов – до 139 миллионов долларов.
    Украина стала топ-поставщиком меда в Европейский Союз: регион закупил в нашей стране около трети всего своего импорта.
    Крупнейшими тремя рынками сбыта украинского меда в прошлом году стали: Польша, закупившая в нашей стране 26 процентов всех поставок, Германия – с долей 18,8 процента и США – 9,7 процента.
    Предыдущий "медовый" рекорд был зафиксирован в 2017 году и составил 67,8 тысячи тонн на сумму около 134 миллионов долларов.
    С этого времени физические объемы поставок значительно выросли, а вот валютная выручка в пересчете на тонну меда сократилась. Так что в 2020 году украинские пасечники хоть и продали больше меда, но по более низкой цене.
    Из-за засухи производство меда в странах ЕС, по предварительным оценкам, снизилось на 40 процентов, что заставило регион усилить импорт. К тому же, мировая пандемия коронавируса подстегнула спрос на иммуноформирующие продукты, в том числе, и мед.
    Трудная работа
    Поскольку Украина является географической соседкой Евросоюза, негативные климатические факторы не обошли и нашу страну: прошлогодний сбор меда оставляет желать лучшего.
    Ежегодно Украина собирает 70-80 тысяч тонн меда, а по неофициальной статистике, которая берет во внимание мелкие домашние хозяйства и приусадебные участки, сбор меда превышает 100 тысяч тонн в год.
    В 2019 году урожай меда достиг солидных 110 тысяч тонн. При этом потребление меда в Украине на душу населения составляет до 2 килограммов в год.
    Пока полной статистики по объему производства меда в 2020 году нет. Однако уже в середине сезона медосбора пасечники отмечали, что медосбор будет меньшим из-за неблагоприятных погодных условий. Также в прошлом году довольно рано начался падеж пчел из-за массового использования в сельском хозяйстве средств защиты растений.
    По словам участника рынка, пасечники собрали только одну десятую от привычного урожая майского меда и меда белой акации.
    Лишь в трех областях пчеловоды собрали достаточный урожай продукта – это Полтавская, Харьковская и Сумская области. Меньше всего меда и прибыли получили пасечники с южных регионов Украины, больше остальных пострадавших от засухи.
    Из-за дефицита весенних сортов меда в Украине появилось больше фальсификата.
    При этом цены на мед в Украине в 2020 году сохранялись на уровне предыдущих лет. За литр летнего меда просили 100-110 гривень, мед с цветков подсолнечника и разнотравья – порядка 140-150 гривень, мед гречихи продавалась от 150-180 гривень, а весенние сорта – от 180 до 350 гривень за литр.
    Бизнес – не мед
    В украинских реалиях держать пасеку из года в год становится труднее.
    Основная и глобальная проблема украинских пасечников, по словам Дмитрия, исходит от их коллег – фермеров, которые часто бесконтрольно, чрезмерно и во многих случаях бесцельно используют средства защиты растений при выращивании сельхозкультур.
    Он добавил, что с 2012 года случаи массового отравления пчел сильно участились.
    Другой большой проблемой за последнее десятилетие стало сокращение медоносных земель. Участки, на которых раньше росли полевые травы, распаханы под выращивание одной конкретной сельхозкультуры, например, кукурузы. Нередко перед этим они протравливаются.
    Дмитрий говорит, что в таком случае земля становится "стерильной", и пчелы больше не могут собирать там мед.
    По его мнению, еще одной проблемой является низкая профессиональная подготовка пасечников и нежелание заниматься этим бизнесом на должном высоком уровне.
    Государство в целом по мере сил помогает ведению пчеловодства: есть денежные дотации, отсутствуют какие-либо специальные налоги для пасечников, предоставляется поддержка экспортерам.
    Но дело в том, что на мировом рынке цена меда из "недорогих" стран, таких как Украина, или снизилась или держится на прежнем уровне, что также сдерживало цены на внутреннем рынке на низком уровне. Многие пасечники в прошлом году потеряли возможность получить прибыль, а их риски и инвестиции не окупились.
    Дмитрий лично пользовался государственной дотацией – ему выплатили по 200 гривень на каждую из 160 пчелосемей.
    Украинские пасечники говорят, что им была бы полезна не только финансовая, но также информационная и законодательная поддержка от государства. Не помешало бы также ввести международные стандарты безопасности и чистоты продукции HACCP и увеличить требования к продукции из меда, что на порядок выше подняло бы украинскую продукцию в мировом рейтинге.
    Есть и надежда
    Начало 2021 года показало обнадеживающие результаты. По сравнению с январем прошлого года Украина удвоила экспорт меда – до 10,5 миллиона долларов.
    При этом наша страна уже исчерпала годовую квоту на беспошлинный экспорт меда в ЕС объемом 6 тысяч тонн.
    Позитивным сигналом для пасечников стало то, что на 2021 год Министерство развития экономики, торговли и сельского хозяйство увеличило объем государственной финансовой помощи пчеловодам в два раза – до 240 миллионов гривень.
    Именно на такую сумму помощи пасечники подали заявок в прошлом году, при запланированном бюджете программы в 110 миллионов гривень.
    Что же касается наибольшей проблемы – массового отравления пчел химикатами, недавно Минэкономики в партнерстве с Институтом животноводства НААН и международным химическим гигантом "Сингента" запустило для печеловодов специальный онлайн-курс "Надлежащая пчеловодческая практика".
    Также при Минэкономики создана рабочая группа из экспертов медового рынка, которая занимается внедрением международных стандартов качества в украинское производство меда.
    Похоже, что в 2021 году правительство решило серьезно взяться за медовую отрасль и вывести украинскую продукцию на новый уровень качества. Этому рады и сами пчеловоды, которые видят весь потенциал своей сферы, но пока не могут прыгнуть выше потолка без поддержки государства. Вполне возможно, что в ближайшие годы медовый бизнес станет "золотой жилой" национального сельского хозяйства.
    Анна Нагорная
    https://kurs.com.ua/novost/296909-kak-virvatsja-v-mirovie-lideri-po-aksportu-meda-recept-ukraini?source=ukrnet
  12. ромео
    БДЖОЛЯРІ СХОДУ УКРАЇНИ РОЗВИВАТИМУТЬ ПЛЕМІННІ ПАСІКИ
    За сприяння Проєкту USAID “Економічна підтримка Східної України” (Проєкт USAID) розпочався проєкт із підтримки племінних пасік у Донецькій та Луганській областях.

    Участь у цьому проєкті беруть 14 бджолярів Сходу України, які зацікавлені у розвитку племінного бджільництва, представники департаментів агропромислового розвитку Донецької та Луганської облдержадміністрацій. 

    Зараз на Сході України немає жодної пасіки, яка офіційно займається розведенням племінних бджіл. Закупівля та завезення бджолосімей з інших регіонів має ризик, приносить хвороби та поступово переводить племінну бджолу, яка характерна для східного регіону. 

    Саме тому громадська організація “Медова артіль” (Луганська область) ініціює розвиток племінних пасік. Організація об'єднує понад сто бджолярів Луганської області. Три роки тому пасічники почали селекцію бджіл української степової породи. Зараз зацікавлені у сертифікації цього процесу, щоб не закуповувати бджіл з інших регіонів, а розвивати власні племінні пасіки.

    “У нашій організації пасічники нараховують понад 6 000 бджолосімей. Кожен пасічник щороку закуповує нові сім’ї поза Луганщиною. Але ми можемо робити це у себе вдома, розводити бджіл, які максимально адаптовані до нашого клімату. Це сприятиме покращенню генофонду, мінімізує завезення хвороб, які нетипові для нашого регіону. Також у перспективі цікавим може бути експорт української степової бджоли до Канади – там клімат дуже схожий зі сходом України”, - сказав голова ГО “Медова артіль” Антон Михеєв. 

    У 2021 році Проєкт USAID допоможе бджолярам перевірити генетичний  фонд бджіл у лабораторії.  

    “До нас звернулися представники громадської організації “Медова артіль”. Вони зацікавлені у розведенні української степової бджоли, але не мають відповідних сертифікатів та дозволів на це. Цьогоріч ми плануємо допомогти бджолярам провести морфометричний аналіз бджіл – це перевірка бджіл на їх генетичний фонд. Якщо він покаже, що українська степова бджола переважає на певній пасіці, будемо далі оформлювати документи та проходити сертифікацію, щоб ця пасіка офіційно могла надавати послуги з племінного бджільництва. За законодавством українська степова бджола є характерною для сходу України, тут можна зареєструвати лише цей вид. Реєстрація племінних пасік – тривалий процес, але ми його розпочали із зацікавленими бджолярами”, - сказав консультант Проєкту USAID з питань бджільництва Руслан Марков.

    Підтримка та розведення племінних пасік дасть можливість бджолярам покращити генофонд бджіл у регіоні, перевести пасіки на інший рівень розвитку та сприяти розвитку племінного бджільництва в Україні в цілому. 

    Грантова та освітня допомога підприємцям на Сході України надається Проєктом USAID в рамках інформаційної кампанії “Схід економічних можливостей”. Кампанія покликана привернути увагу всієї України до потреб і можливостей Сходу, адже ще ніколи у регіоні не було стільки ініціатив, покликаних покращити рівень життя населення, розвивати бізнес у перспективних галузях економіки, відновлювати інфраструктуру. Ще ніколи не було стільки проєктів, готових залучати інвестиції та допомагати стати регіону сильним, креативним та привабливим для роботи й життя. 
    https://www.facebook.com/ERAUkraine/posts/3475701739206385
  13. ромео
    Ігор Ліскі 21 год  ·    Бджоли - «контрабандисти». Унікальний судовий розгляд.  Швейцарських бджіл звинувачують в ... контрабанді пилку і нектару з Австрії. Позивач - Австрійська компанія «Zallzburg», що спеціалізується на виробництві унікального альпійського «дикого меду», звернулася в муніципальний суд із звинуваченням свого сусіда-конкурента - швейцарської фірми «Albert corp». Суть звинувачення не має аналогів в юриспруденції - контрабанда швейцарськими бджолами австрійських пилку і нектару. Австрійські бджолярі давно були стурбовані різким зменшенням медозбору. І ось вони з'ясували, що щодня тонни унікальної солодкої продукції переноситься мільйонами швейцарських бджіл через Альпи, а кількість збиральниць за останні роки збільшилася в кілька разів! Австрійці стверджують, що раніше екологічно чистих альпійських лугів вистачало і Австрії, і Швейцарії. Тепер число швейцарських пасік в прикордонній смузі збільшилася, що загрожує медовому бізнесу в Австрії. В результаті судового розгляду швейцарці визнали звинувачення на свою адресу справедливими. Зростання активності бджолярів пояснюється збільшенням замовлень на екологічно чистий мед англійською компанією «Medkoff», що виробляє горілку, до складу якої він входить. Зараз попит на неї зріс, відповідно, збільшилася потреба і в меді. Суд опинився у скрутному становищі. За всіма чинними законами перетин товару через кордон без декларації і виплати мита кваліфікується як контрабанда. У свою чергу, швейцарська фірма повністю відкидає ці звинувачення, називаючи їх абсурдними. У той же час її представники готові піти на компроміс: якимось чином компенсувати витрати своїх австрійських колег, якщо вони нададуть докази про точну кількість швейцарських бджіл, «незаконно» перетинаючих кордон, і обсяги перенесених ними пилку і нектару. Суд не знайшов нічого кращого, як запропонувати австрійцям надати ці докази. Тепер тим потрібно винайти спосіб, за допомогою якого можна розрізняти бджіл за національною приналежністю.    https://www.facebook.com/Igor.Liski/posts/3736788776405587  
  14. ромео
    В Україні планують змінити гігієнічні норми для переробників меду
     3 Лютого 2021 о 10:05
     

    До 1 червня 2021 року уряд має намір подати на розгляд Верховної Ради України законопроект «Про бджільництво».
    Про це йшлося під час зустріч робочої групи з питань розвитку бджільництва за участю заступників Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тараса Висоцького та Сергія Глущенка, керівників структурних підрозділів Мінекономіки, Держпродспоживслужби та інших членів робочої групи.
    «Одним із важливих питань, над яким має сфокусуватися робоча група протягом лютого-березня, це фіналізація роботи над законопроєктом “Про бджільництво”. Згідно з планом роботи уряду ми маємо внести цей документ на розгляд Верховної Ради України до 1 червня. Також наступного тижня ми розпочинаємо інформаційну кампанію щодо посилення взаємодії фермерів, пасічників, Держпродспоживслужби та органів місцевого самоврядування щодо попередження отруєння бджіл», – зазначив Висоцький.
    Присутні обговорили стан підготовки проєкту наказу Мінекономіки «Про деякі питання у сфері бджільництва», його зміни під час узгодження з центральними органами виконавчої влади. Також учасників поінформували про останні напрацювання Мінекономіки по законопроєктах в галузі бджільництва, зокрема у сфері захисту рослин.
    Крім того, обговорили діючі норми гігієнічних вимог до потужностей, на яких здійснюється виробництво та/або обіг продуктів бджільництва, і нормативно-правові акти, що регляментують дане питання. Зокрема, було вирішено розпочати роботу над удосконаленням цих документів.
  15. ромео
    Паразиты медоносной пчелы, клещи Варроа, питаются жировым телом, а не лимфой. Ученые выяснили, что долгое время заблуждались относительно важной детали биологии клещей варроа – самых опасных паразитов, которые губят европейских медоносных пчёл по всему миру. В течение десятилетий считалось, что эти клещи пьют гемолимфу пчёл, которая служит аналогом крови в организме насекомых. И только теперь новое исследование показало, что основным объектом питания варроа служит не гемолимфа, а жировое тело – орган насекомых, служащий для запасания питательных веществ и выполняющий ряд жизненно-важных функций. Открытие не только совершает переворот в знаниях о физиологии клещей варроа, но и дает шанс найти новые методы борьбы с этим опасным паразитом.   С 1960-х годов клещи варроа (Varroa destructor) стремительно распространились из Азии по всему миру. Сейчас их нет только на пасеках Австралии и острова Мэн. Считается, что варроа вносит значительный вклад в так называемый «пчелиный коллапс», который в наши дни всё сильнее беспокоит пчеловодов. Обычно в качестве причин такого синдрома упоминают «три П»: паразиты (в первую очередь – варроа), пестициды и плохое питание. Ведущий автор нынешнего исследования Сэмюэль Рэмси (Samuel Ramsey) с кафедры энтомологии Университета Мэриленда говорит, что варроа делает пчелиную семью уязвимее к двум другим факторам. Для чего пчелам нужно жировое тело? Дело в том, что жировое тело насекомых по некоторым функциям можно сопоставить с печенью в организме позвоночных животных. Оно расщепляет опасные токсины, попавшие в организм, производит антиоксиданты и участвует в регуляции иммунной системы. Также жировое тело играет важную роль в процессе метаморфоза насекомого, регулируя время и активность работы разных гормонов. Разрушение жирового тела клещами варроа приводит к нарушению всех этих процессов. Рэмси отмечает, что представление о том, будто варроа питается гемолимфой, возникло благодаря одной из первых статей по физиологии этого клеща, опубликованной в начале 1960-х годов. В дальнейшем питание варроа специально не изучалось, ученые сосредоточились лишь на поиске методов борьбы с клещом. Хотя если бы они отнеслись к этому вопросу внимательнее, у них быстро возникли бы сомнения в правильности выводов той статьи. Например, экскременты клещей варроа очень сухие, чего странно ожидать от животных, питающихся жидкой гемолимфой. Да и питательная ценность гемолимфы не столь высока. Чтобы расти и размножаться такими темпами, как варроа, клещу было бы недостаточно гемолимфы одной пчелы. Наконец, ротовые органы варроа приспособлены к перевариванию мягких тканей жертвы специальными ферментами и последующему потреблению полученной кашицы, тогда как у клещей, питающихся гемолимфой, строение ротовых органов иное: они должны прокалывать мембрану и всасывать жидкость. В этом продольном сечении брюшка медоносной пчелы виден клещ варроа (красный), расположенный между брюшными пластинками пчелы, где клещ питается жировой тканью медоносной пчелы.   Рэмси и его коллеги проследили, на каких участках тела взрослой пчелы предпочитают кормиться клещи. Если бы их источником питания была гемолимфа, клещам было бы все равно, где именно присосаться к пчеле. Когда клещ питается на пчелиной личинке, это действительно так. Но оказалось, что если клещ живет на взрослой пчеле, у него имеется отчетливое предпочтение – нижняя часть брюшка. «Более 90% клещей, которые мы обнаружили у взрослых пчел, питались там. Ткань жирового тела распространена по организму личинки, но, когда пчелы созревают, ткань перемещается к нижней части брюшка», – объясняет Рэмси. Затем ученые под микроскопом изучили раны, оставленные на пчелах клещами. «Изображения дали нам превосходный обзор участков раны и того, что делали ротовые органы клещей. Мы могли видеть переваренные кусочки клеток жирового тела. Клещи создавали «крем-суп из медоносной пчелы»», – говорит Рэмси. Чтобы еще больше подкрепить свои выводы, исследователи добавляли в корм пчел флуоресцентные красители: уранин – водорастворимый краситель, который светится желтым, и нильский красный – жирорастворимый краситель, который светится красным. Если бы клещи потребляли гемолимфу, в их брюшной полости вскоре после кормления можно было бы увидеть ярко-желтое свечение. Если же они питались жировым телом, ожидалось красное свечение. Когда мы увидели кишку первого клеща, она была ярко-красной, как солнце. Это было доказательством того, что потребляется жирное тело», – рассказал Рэмси. В заключительном эксперименте ученые попытались выкармливать клещей варроа не на живых пчелах, а искусственно. Им предлагали разные варианты рациона: как чистую пчелиную гемолимфу, так и смесь гемолимфы с тканью жирового тела в разных пропорциях. В итоге клещи, получавшие лишь гемолимфу, погибали от голода, тогда как те, кому доставалось жировое тело, успешно выживали и даже размножались. Источник: http://www.sci-news.com   Продольный разрез пчелы и клеща Варроа Клещ варроа на пчеле      
  16. ромео
    Робот-бджоляр навчився збирати стільники з вуликів
      10:14 31.12.2020 Бджільництво може бути важким завданням, так як пасічникам доводиться постійно нахилятися і піднімати стільникові панелі, просочені воском і медом, з кожного вулика - а їх на пасіці можуть бути сотні. Але тепер все те ж саме може зробити і робот!
     
    Контролер Hive Controller, вироблений корейською компанією Daesung (також відомий як Smart Hive), просто поміщається на верхню частину вулика, як тільки користувач знімає його кришку. Ширину алюмінієвої рами пристрою можна відрегулювати, щоб вона підходила до вуликів різних розмірів. Електроживлення забезпечується або подовжувачем, підключеним до розетки, або акумулятором — за наявними даними, однієї зарядки вистачить приблизно на 50 вуликів.
    Як тільки Hive Controller встановлений, користувач просто натискає кнопку, щоб запустити його. Потім він опускає набір гачків у вулик, піднімає кожну соту і послідовно підвішує її на вбудованих кронштейнах. В процесі вилучення сот, м'які щітки проходять по обидва боки від них, обтрушуючи бджіл без шкоди для комах - по крайней мере, за запевненнями виробника.
     
    Контролер вулика продовжує рухатися вперед по рейках через верхню частину вулика, поки не будуть вийняті всі стільники. Потім він повідомляє бджоляра звуковим сигналом, щоб господар міг забрати здобич.
    За словами Daesung, пристрій може переміщати і управляти одна людина, що приблизно вдвічі скорочує час, необхідний для вилучення всіх сот з одного вулика. Стверджується, що робот важить близько 11 кг, а акумуляторна батарея додає ще 2 кг ваги.
    https://interesno.net.ua/info-2428-0.html?highlight=мать
     
     
     
     
  17. ромео
    26 ЯНВАРЯ 2021, ВТОРНИК, 16:43  390 Уже январе Украина исчерпала годовую квоту на поставку меда и соков в ЕС
    Ольга Фандорина   Украина с начала текущего года по состоянию на 25 января исчерпала выделенные на 2021 год квоты на беспошлинные поставки меда и виноградного и яблочного соков в страны Европейского Союза. Об этом Українським Новинам сообщила аналитик ассоциации "Украинский клуб аграрного бизнеса" Светлана Литвин.
    "По состоянию на 25 января 2021 украинскими производителями была использована на 100% годовая беспошлинная квота по поставке в ЕС меда, виноградного и яблочного сока", - сказала она.
    При этом также полностью использована квартальная квота (на январь-март) на поставки яиц, яичных продуктов и мяса птицы.
    Кроме меда, украинские экспортеры использовали 74% годовой квоты на кукурузу, 43% на сахар, 24% на крупы и муку, 18% на обработанные томаты, 9% на крахмал, 8% на пшеницу и 16% квартальной квоты на мясо птицы в тушках.
    Литвин прогнозирует, что, как и в прошлом году, квоты по названным позициям будут закрыты, причем большинство из них в 1-м полугодии
    https://ukranews.com/news/752235-dve-kvoty-na-besposhlinnuyu-postavku-produktsii-v-es-uzhe-ischerpali
  18. ромео
    Выходец из Одессы приговорен к 4 годам испытательного срока в деле о краже пчелиных ульев
    Jan 12, 2021 В окружном суде Фресно завершилось дело о крупной краже пчелиных пасек с участием русскоязычных иммигрантов, жителей региона Сакраменто. По громкому уголовному делу проходили выходцы из СНГ Павел Тверетинов и Виталий Ярошенко.
      51-летний Павел Тверетинов и 48-летний Виталий Ярошенко были арестованы правоохранительными органами округа Фресно в 2017 году по обвинению в краже 1 200 пчелиных ульев, принадлежащих пасечникам из различных штатов. Стоимость украденного оценивалась в сумму 200 тысяч долларов и являлась самой крупной в индустрии пчеловодства в регионе Центральной Калифорнии.
    Ярошенко пошел на сделку с прокуратурой и признал себя виновным по трем пунктам обвинения (хранение краденного), согласившись выплатить 13 тысяч долларов реституции пострадавшей стороне, а также был приговорен к четырем годам испытательного срока.
    Как сообщает The Fresno Bee, обвиняемый Павел Тверетинов скончался от рака во время судебного процесса, и поэтому в его отношение дело прекращено. Адвокат Ярошенко сообщил калифорнийскому изданию, что на Тверетинове лежит большая часть вины.
    Обоим обвиняемым грозило до 10 лет тюремного заключения.
    Ранее в интервью “Славянскому Сакраменто” Ярошенко отрицал свою вину.
    https://www.slavicsac.com/2021/01/12/vitaliy-yeroshenko-sentenced/
  19. ромео
    5 січня 2021, 08:43   Експорт меду у 2020 році досяг рекордного показника
      Джерело: AgroTimes   За весь 2020 рік Україна експортувала понад 81 тис. тонн меду натурального, що на 44% більше, ніж у 2019-му, і є абсолютним рекордом. У грошовому вимірі експорт цієї продукції зріс на 36,88% – із $101,8 млн торік до $139,36 млн цьогоріч. Про це свідчать дані Державної митної служби.
    До топ-5 імпортерів українського меду за 2020 рік увійшли:
    Польща – 25,9%, на $36,16 млн (+69% до показника 2019 року); Німеччина – 18,7%, на $26,1 млн (+13%); Бельгія – 9,7%, на $13,61 млн (+18,6%); США – 9,7%, на 13,59 млн (+91%); Литва – 5,2%, на 7,2 млн (-15,4%). За регіонами імпортери українського меду розподілилися так:
    ЄС – 82,5%, на $115,23 млн; Америка – 10,7%, на 14,91 млн; Азія – 6,1%, на $8,5 млн. Імпорт меду Україна наростила з $0,06 млн у 2019 році до $0,27 млн у 2020-му.
    https://agrotimes.ua/agromarket/eksport-medu-u-2020-roczi-dosyag-rekordnogo-pokaznyka/
  20. ромео
    75% меду в усьому світі містять залишки пестицидів
        Неділя, 27 грудня 2020 року   Близько 3/4 меду в усьому світі забруднено пестицидами, які, як відомо, шкодять бджолам. Хоча рівень інсектицидів знаходиться в межах діапазону, що вважається безпечним для споживання людиною, але він досить високий, щоб викликати серйозні проблеми для бджіл. А те, що погано для запилювачів, зрештою погано впливає і на людей.
    Автори дослідження витратили 3 роки на збір майже 200 зразків меду із шести континентів, пропустивши лише Антарктику, розповідає Russel Mclendon.
    Вони тестували зразки на п'ять видів неонікотиноїдів — клас інсектицидів широко застосування, який викликає проблеми зі здоров'ям як у диких, так і у домашніх бджіл. Щонайменше один неонікотиноїдів був виявлений у 75% всіх зразків меду, тоді як 45% зразків містили дві або більше сполук, а 10% містили чотири або п'ять.
    «Часто концентрація дуже низька, але ми говоримо про надзвичайно токсичні пестициди: вони десь у 4000—10000 разів токсичніші за ДДТ», — говорить провідний автор Едвард Мітчелл (Edward Mitchell), біолог зі Switzerland's University в Невшателі.
    Він повідомив, що майже у половині зразків меду було виявлено такий рівень неонікотиноїдів, якого достатньо щоб вплинути на поведінку бджіл у колонії, що потенційно робить комах більш уразливими перед іншими загрозами, від втрати місця існування до вірусів та інвазивних паразитів.
    Найвищий рівень зараження було виявлено у північноамериканського меду: мінімум один неонікотиноїд був виявлений у 86% зразків. За ним слідують мед із Азії (80%), Європи (79%) і Південної Америки (57%).
    Деяка кількість цих речовин навіть була виявлена в меді з достатньо віддалених місць, включаючи океанічні острови та ліс, оточений органічними фермами.
    «Ми були в шоці та здивовані,— поділився Мітчелл. — Увесь світ забруднено».
    Незважаючи на небезпеку для бджіл, увесь мед безпечний для споживання людиною, принаймні, відповідно до американських та європейських норм.
    «На підставі наших поточних знань, споживання меду не вважається шкідливим для здоров'я людини», — пишуть дослідники у журналі Science.
    Проте, не дивлячись на те, що мед відповідає «максимальним рівням залишків» (MRL), дозволеним законом, дослідники додають, що «нещодавні докази впливу неонікотиноїдів на хребетних тварин, включаючи людей... можуть призвести до переоцінки MRL».
    Дослідники впевнені, що навіть якщо неонікотиноїди в меді повністю безпечні для людей, нерозумно ігнорувати цю проблему.
    Багато популяцій бджіл та інших комах-запилювачів з усього світу на даний час знаходиться під загрозою, що не обіцяє нічого доброго для культур, які запилюються комахами й екосистем, від яких залежить людство.
    https://www.epochtimes.com.ua/krasa-i-zdorovya/75-medu-v-usomu-sviti-mistyat-zalyshky-pestycydiv-126655
  21. ромео
    Анжела Горбань: Інтерв'ю з українським переможцем міжнародного конкурсу меду в Лондоні.
    У світі існують два престижних конкурси меду, беручи участь в яких, пасічники мають можливість заявити про себе й просувати свою продукцію в усіх спектрах її використання та споживання. Це Апімондія – конкурс Всесвітньої премії бджолярів (World Beekeeping Awards) і Національна виставка меду – London Honey Awards, яка проводиться з 1923 року в Лондоні (Великобританія).
    У процесі підготовки до Конгресу «Apimondia 2019» був оголошений Всеукраїнський конкурс меду, організований Асоціацією експортерів і переробників спільно зі Спілкою пасічників України.
    Я довго вагалася – чи відправляти наші зразки меду на конкурс, але, завдяки впевненості в якості продукції «Мед у похід», помилкова сором'язливість була відкинута і, в результаті, ми опинилися серед кращих і посіли III почесне місце в категорії «Мед рідкий темний».
    Того разу наш мед не потрапив на Конгрес до Канади, але перемога на Всеукраїнському конкурсі стала високою оцінкою нашої праці й дозволила зав'язати по-справжньому дружні відносини з колегами-пасічниками, одним з яких був Микола Андонієв.
    Сьогодні в редакції ogorodniki.news я розмовляю з Миколою про унікальні українські меди та його участь у Міжнародних конкурсах.
    Микола Андонієв – засновник і власник пасіки «Бджолина садиба», досвід бджільництва понад 10 років, пасіка стаціонарна, містить до 20 вуликів, бджоли української степової породи. У 2019 мед із його пасіки був визнаний кращим і гідно представляв Україну на конкурсі World Beekeeping Awards 2019 у Монреалі.
    Сам себе Микола називає «пасічником вихідного дня», тому що живе в Харкові й працює заступником генерального директора фармацевтичної компанії «ЕЙМ», а пасіку тримає в 70 км від міста на хуторі Козачка, що межує з Національним природним парком «Гомільшанські ліси».
    А. Миколо, вас знають як досвідченого пасічника, виробника медових напоїв і продуктів бджільництва, розкажіть, чому ви вирішили брати участь у світових конкурсах?
    М. Чому я вирішив взяти участь в конкурсі? Можна сказати, що мета в мене була патріотична. Україна постійно заявляє про себе, як про медову державу. Ми займаємо п'яте місце у світі з експорту меду, а на світових конкурсах себе не представляємо й не беремо в них участь.
    Тому, попри великі фінансові витрати, я вирішив, що буду брати участь і дійду до кінця.
    А. Цього року ви стали першим українським пасічником, який взяв участь в престижній Міжнародній виставці меду London Honey Awards, на якій ви завоювали срібну медаль за чудові якості вашого меду «Запашні луки Козачки». Розкажіть з якими труднощами вам довелося стикнутися?
    М. Найважче було відправити мед на конкурс до Лондону, найважче і найдорожче.
    Так, із медоносів, які квітнуть в окрузі, у мене виходить мед тільки одного сорту – квіткове різнотрав'я, проте трьох видів: «Запашні луки Козачки», качаю його один раз за сезон наприкінці серпня, «Дикий мед» – мед, який отримую пресуванням медових сот, природним чином відбудованих бджолами, і ексклюзивний – «Зимовий мед» – це той, який бджоли не з'їли взимку. За консистенцією він ніжний, як крем або як згущене молоко.
    На конкурс я збирався відправити всі три види меду, а в результаті брав участь тільки один.
    Уявляєте, жодна поштова компанія, крім DHL Express, не брала мед для пересилання, пояснюючи свою відмову тим, що цього року Великобританія заборонила ввезення меду з-за кордону. Але і з DHL теж було не все просто. З'ясувалося, що приватна особа свій мед відправляти не може. Дозволяється пересилати тільки той мед, який був куплений в магазині, додатково потрібно було докласти товарний чек, або вантаж могла відправити компанія, в якої була митна карта.
    Тому наступним етапом на шляху до участі в конкурсі було моє знайомство з Анною Буркою, національним консультантом Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН «The Food and Agriculture Organization (FAO)».
    Я зателефонував їй і сказав: «Анно, допоможіть. Ви знаєте керівників організацій – експортерів меду, підкажіть, хто може допомогти відправити мій вантаж?»
    З експортерів погодився допомогти тільки Едуард Кричфалушій, директор ТОВ «Органік Експорт».
    За умовами конкурсу кожен екземпляр меду повинен бути представлений у чотирьох примірниках. Оскільки я вирішив представити три сорти, то мені потрібно було відправити 12 баночок, вага яких складала понад 10 кг. Едуард взявся відправити цю посилку від своєї фірми, й мед поїхав до Лондону... поїхав і повернувся назад до Харкова.
    Проблема ставала конкретнішою.
    Я розіслав листи на всі електронні адреси посольства України у Великій Британії, які зміг знайти в інтернеті, з проханням з'ясувати на місці, чому мої зразки відправили назад. Дуже хвилювався, що на мій лист відповіді не дадуть, але вони відгукнулися.
    Співробітник посольства Тарас Крикун допоміг мені з'ясувати, що надіслана кількість баночок меду здалася митниками занадто підозрілою, але, якщо посилка буде важити до 2 кг, то вона пройде легко.
    Тоді я вирішив відправляти тільки один вид меду, розділив зразок по 2 баночки на дві посилки (по 1,8 кг), і поїхав мед до Лондону вдруге.
    Ви можете уявити мій розпач, коли я дізнався, що одна посилка дійшла до організаторів успішно, а друга, з незрозумілих причин, знову повернулася до України. Адже до закінчення прийняття зразків залишалися лічені дні.
    Знову звернувся з проханням про допомогу до посольства, кажу: «Йдіть, домовляйтеся про продовження терміну прийняття зразка і, заразом, щоб тільки дві банки взяли...»
    Як вже розповідав, до закінчення терміну прийняття зразків залишалося замало часу, а я на той момент ще не сплатив свою участь у конкурсі. До речі, за правилами, вона становить 120 £ (близько 4,5 тис. гривень). Не сплатив, тому що організаторам конкурсу теж поставив умову – поки не пересвідчуся, що мій мед благополучно дійшов і прийнятий до оцінки, платити не буду.
    Узагалі ця перемога стала можливою тільки завдяки спільній роботі нашої команди.
    Хочу сказати подякувати всім, хто допомагав мені на цьому шляху! Я вдячний Лізі Магльованій за професійний переклад сертифікатів англійською мовою, Леонорі Адамчук – за консультації щодо оцінки якості й маркування меду, Ганні Буркій і Едуарду Кричфалушій – за терпіння та доставлення меду на конкурс, Тарасу Крикуну – за допомогу в розв’язанні всіх проблем у Лондоні, а також головним трудівницям – моїм бджілкам за такий смачний мед. Без них ця перемога не була б можливою!
    А. Миколо, я знаю, що для участі в будь-якому конкурсі меду зразки потрібно підготувати. Вимоги до оформлення різні, але Великобританія особливо прискіпливо ставиться до виконання конкурсних умов. Як ви готували свій мед до відправлення?
    М. По-перше, до участі в конкурсі допускаються пасічники з будь-якої країни світу, які отримують не менше 500 кг меду, який хочуть надати для оцінювання.
    По-друге, зразки в кількості чотири одиниці повинні бути розфасовані по 250 або 500 г у скляні банки, запечатані й промарковані.
    А. А що значить промарковані?
    М. Представлений зразок повинен бути у фірмовому пакуванні. Не просто в баночці, а з розробленою етикеткою та логотипом. Ще одна тонкість: щоб правильно дати назву своєму меду, необхідно спочатку виконати пилковий аналіз цього сорту. Як я вже розповідав, визначити сорт і правильно назвати мед мені допомогла доцент Національного університету біоресурсів та природокористування України Леонора Адамчук.
    До кожного зразка меду обов'язково додається сертифікат про його фізико-хімічні дослідження та пилковий склад, виданий атестованою лабораторією, і присвоюється порядковий номер для сліпої органолептичної дегустації. Медові сомельє світового рівня оцінюють мед за наступними критеріями: зовнішній вигляд, запах, текстура, смак, відчуття в роті, але найбільшу вагу в кінцевому рейтингу має почуття загального задоволення від смаку.
    Шкала оцінювання виглядає так: якщо зразок набирає кількість балів від 95,5 до 100, йому присвоюється платинова медаль, від 85,5 до 95 – золота, від 75,5 до 85 – срібна й від 65 до 75 – бронзова.
    Насправді нагороди отримують усі учасники. Організатори не мають на меті вибрати одного переможця в категорії. Беручи участь у конкурсі й отримуючи оцінку професіоналів, ти розумієш, яке місце у світовому рейтингу займає твій мед.
    Зі зразками, які брали участь в London Honey Awards 2020, можна ознайомитися на сайті конкурсу (londonhoneyawards.com): там представлені меди всіх учасників, і там же можна подивитися, який рівень пакування представляють на конкурс претенденти.
    А. Скажіть, а ваші покупці оцінили, якого рівня та якості у них є можливість купувати мед, і, взагалі, чи відрізняється продаж призера від продажів ваших звичайних сортів меду?
    М. Ви знаєте, уся історія моєї участі в міжнародних конкурсах – це розповідь про те, як наш мед можна продавати дорожче. Адже постійно між гуртовиками й пасічниками точаться суперечки про ціну, іноді сперечаються лише за кілька гривень. Тому я хочу розповісти, як можна привернути увагу покупців до свого меду нагородами в престижних Міжнародних конкурсах. Це як з самоварами: чим більше медалей, тим дорожче вони й коштують.
    Так, на покупців діє наявність медалі, навіть на постійних. Кажуть мені: «Цього року їмо мед, і він "божественний"». Я питаю: «А всі минулі роки ви який мед їли, не той самий?»
    Це звичайно жарт, але і раніше, і зараз я роблю сертифікацію кожного сорту свого меду в ННЦ «Інститут бджільництва ім. П. І. Прокоповича». По-перше, це цікаво, а по-друге, це одна зі складових, які формують довіру покупця до вашого продукту, а що більша довіра, тим більша ціна.
    А. Миколо, дайте кілька порад тим, хто захоче брати участь в конкурсі у 2021 році.
    М. Наступного року London Honey Awards буде проходити 17-18 травня. Тим, хто захоче взяти участь, уже зараз потрібно починати готувати сертифікати якості свого меду. Заповніть на сайті конкурсу форму участі й сплатіть організаційний внесок. Уже в лютому 2021 року повністю оформлені зразки потрібно буде передати мені до Харкова, тут ми зберемо загальну посилку й, завдяки ініціативі та допомозі посольства України у Великій Британії, відправимо наш вантаж, як дипломатичний, безкоштовно і без огляду. Ба більше, співробітники самі віднесуть зразки на конкурс.
    Запрошую всіх пасічників, незалежно від того чи є ви новачком в бджільництві або потужним, успішним брендом, взяти участь у конкурсі London Honey Awards 2021 і зробити все, щоб ми могли пишатися справжнім українським медом. Адже не дарма, після отримання срібної нагороди й диплома, організатори сказали мені; «Якби на конкурсі була б медаль за наполегливість, то її точно завоювала б Україна!»
    Анжела Горбань — пасічниця, засновниця і власниця бренду "Мед в похід", представниця Ogorodniki.com в Запорізькій області, головний редактор Ogorodniki.news.
    https://ogorodniki.news/uk/p/anzhela-gorban-interviu-z-ukrayinskim-peremozhtsem-mizhnarodnogo-konkursu-medu-v-londoni-45741
×
×
  • Create New...