Підвищення продуктивності бджільництва пов’язане з вирішенням низки завдань організаційного, економічного, технічного та біологічного характеру. Велике значення має породність бджіл, що утримуються на пасіках.

Серйозне значення надається розв’язанню задачі збереження існуючих аборигенних бджіл України, що є актуальним в умовах їх існування з бджолами іншого походження. Цьому питанню        20 травня 2023 р. в ННЦ «Інститут бджільництва імені П.І. Прокоповича» заплановано провести круглий стіл «Відтворення, збереження та раціональне використання племінних (генетичних) ресурсів існуючих аборигенних бджіл України».

Учасники:

1. ННЦ «Інститут бджільництва імені П.І. Прокоповича»:

–   лабораторія  розведення і селекції карпатських бджіл;

–   лабораторія  розведення і селекції української степової породи.

2. Об’єднання маткарів України.
3. Регіональні осередки маткарів Полтавщини, Сумщини, Київщини та Черкащини.

Початок роботи – 11:00

Телефон для довідок: (066) 803-84-81

Відповідно дані події все більше і більше підривають авторитет однієї з аборигенних бджіл України, зовсім нещодавно було 4 раси бджіл, тепер фактично маємо дві:

На фоні популізму який що року набирає обертів людина своїми діями знищує ареал одних бджіл іншими. Наприклад не може раса Карпатської популяції бджіл існувати на одній території з іншими расами, наприклад карнікою, але по факту маємо в ареалі Карпатки - карніку на кожному кроці, це легко прослідкувати за допомогою морфометрії, КІ карпатки зростає кожного року і де буде середее значення КІ карпатки через 50 років ніхто не може навіть прогнозування, адже фактично своєю діяльністю наукові заклади країни ніяких досліджень не проводили, а лише переписували фейкові результати дослідження бджіл кожного року по новому.  

Оскільки проблему систематики Карпатських бджіл вирішити одній країні складно і потрібне значне фінансування та зважаючи на те що a.m. Carpatica де-факто зайнято Румунією, а приписати цілу окрему популяцію Карпатки як окрему гілку карніки є помилковим рішенням (наприклад німці приняли карпатку в бібрід як окрему популяцію надавши потужний селекційний інструмент для її подальшої селекції, але там більшість маток походить з типу Синевір) пропоную кожну окрему популяцію (по факту міні-популяцію) називати за географічними показниками або назвами комерційних брендів, наприклад  a.m. Rudaki popul. Carpatica, a.m. Synevir popul. Carpatica. 

По перше це вносить більш прозору ясність до походження матеріалу, по друге вказує що дана раса бджіл є популяцією конкретних бджіл, хоча потрібно відходить від стереотипів визначення РАСИ БДЖІЛ, адже в сучасному світі, в особливо в Україні кожне село і України це свого роду унікальна популяція бджіл, адже вплив інших бджіл з сусідніх популяцій - мінімальний. По-друге: це додасть нашим бджолам унікальної можливості просування Українських брендів в Європу та інші країни. Оскільки класична систематика бджіл в світі де-факто це вже історичне надбання людства.

Причин цьому так сталося декілька:

- позиція держави зберегти генофонд без проведення над ним будь якої селекційної роботи.

- відсутність наукового супроводу для аматорів.

- відсутність фінансів.

Але здавалося маємо велику кількість аматорів і селекціонерів які моглиб забезпечити попит на визначені законом породи , але роками рухаємося на одному місці, а все це тому що все в нас ось так:

Головна мета всього селекційного руху точно така як на будь якому мітингу по Українські: заробити грошей. Саме гроші а не попит на якісний відчизняний метеріал запустили до руху колесо селекційного процесу, що буде далі ......

Думайте панове.