Про це в інтерв’ю Delo.ua розповів генеральний директор компанії Beehive Семен Гагарін, яка є однією з найбільших експортерів меду. 

Про вплив війни в Ірані на виробників меду в Україні 

Чи вплинула та як ситуація з підвищенням цін на дизель через війну на Близькому Сході на виробників меду?

— Вплинула негативно і досить суттєво, адже вся закупівля меду в Україні, умовно кажучи, відбувається в різних регіонах, до яких потрібно добиратися. Щоб закупити одну машину меду обсягом 20 тонн, доводиться проїжджати 500–600 кілометрів, збираючи продукцію по різних селах від пасічників і фермерів. 

 Після цього мед потрібно доставити на виробництво, а далі - організувати логістику і доставити продукцію партнерам у Європейський Союз. 

Це лише витрати на паливо через зростання цін. До початку війни на Близькому Сході дизель на гуртовому ринку можна було купити приблизно за 60 грн за літр, тоді як зараз він коштує близько 90 грн за літр. Тобто ціна зросла приблизно в півтора раза, що призвело до подорожчання як внутрішньої логістики, так і експорту.

А ще якісь збитки в інших секторах, окрім дизеля, є?

— Насамперед це логістика, зокрема доставка контейнерів на Близький Схід. Багато наших клієнтів розташовані в регіоні Близького Сходу – зокрема в Катарі, Саудівській Аравії та Об'єднаних Арабських Еміратах. Найбільшим ринком цього регіону для нас є Катар, куди ми здійснювали значні поставки. 

Однак наразі доставка туди фактично зупинена, звісно, через глобальні політичні рішення. Якщо до війни в Ірані вартість перевезення контейнера до Катару становила $7–8 тис., то зараз вона зросла приблизно до $20 тис. При цьому зараз ситуація в регіоні досить непередбачувана, що вимагає додатково планувати логістику. 

Терміни доставки також суттєво збільшилися: якщо раніше це займало близько 45 днів, то зараз – до 90 днів. Ми свідомо призупинили поставки в цьому напрямку до стабілізації логістичної ситуації.

Найбільші труднощі пов'язані з маршрутами, що проходять через Ормузьку протоку, яка є ключовою для постачання, зокрема до Катару. 

Чи розглядаєте ви зміну ринків збуту, поки Катар залишається недоступним? Куди можна переорієнтувати експорт?

—  Так, розглядаємо, але це не компенсує втрати повною мірою. Якщо, наприклад, випадають такі ринки, як Катар або ОАЕ, це не означає, що можна швидко знайти альтернативу – наприклад, у Європі чи Північній Америці. 

Звичайно, у нас є диверсифікація: ми постачаємо продукцію і в Північну Америку, і в Європу, і на Близький Схід. Але коли один із ринків, як-от Катар, випадає, оперативно замінити його практично неможливо. Ми вже напрацювали певні моделі, щоб ефективно справлятися з такими глобальними викликами, наразі тестуємо їх. 

Які це обсяги втрат у фізичному вимірі?

— Це не надто великі обсяги – йдеться про контейнерні поставки, приблизно до 100 тонн експорту. У масштабах нашого бізнесу це не критично, однак це радше стратегічна втрата ринку. 

Йдеться про регіон із високим рівнем ВВП на душу населення і значним споживачем меду, адже для місцевих споживачів це доступний, хоча й доволі дорогий продукт.

Масова загибель бджіл після зими: які причини на Вінниччині

Сонячні панелі створюють електромагнітні поля, які можуть впливати на навігацію бджіл. Дослідники зафіксували випадки втрати орієнтації та стресові реакції комах.

Бджолярство виходить за межі меду та прополісу — в Іспанії та Туреччині пасічники навчилися заробляти на тому, що здається безкоштовним. «Бджолине повітря» перетворилося на прибуткову індустрію: інгаляції з вуликів приваблюють туристів, обіцяють оздоровчий ефект і приносять сотні тисяч євро та доларів щороку, пише Успіх in UA.

Іспанія: 25 євро за годину дихання

У автономній області Кастилія і Леон працює пасіка, де клієнтам пропонують незвичну послугу — інгаляції повітрям із вуликів. Спеціальні павільйони обладнані кріслами та системою труб, що ведуть безпосередньо до бджолиних домівок. Людина вдягає маску та вдихає повітря, насичене ароматом прополісу, воску та меду. Ціна — 25 євро за годину. За рік пасіка заробляє близько 140 тисяч євро лише на «бджолиному повітрі», повідомляє stilnyk.pp.ua.

Туреччина: апітерапія як туризм

У провінції Ізмір бджоляр Хусейн Джейлан перетворив свою пасіку на оздоровчий центр. Туристи приїжджають сюди на кілька днів, живуть у апібудиночках серед зелені та щодня проходять інгаляції до трьох годин. Сеанси відбуваються у спеціальних кабінах, де апарати вентиляції підключені до вуликів. Пацієнти переміщуються між трьома різними вуликами, кожен із яких має свій аромат. Вартість — близько 5000 лір (128 доларів США) на день, включно з проживанням і харчуванням. Якщо щодня приймати хоча б трьох туристів, річний дохід перевищує 140 тисяч доларів.

Україна: потенціал розвитку

В Україні апітерапія вже практикується, але переважно у форматі «сну на бджолах» — апібудиночки та лежаки, де люди відпочивають під гудіння комах. Популярні також прополіс, маточне молочко та бджолина отрута. Інгаляції повітрям із вуликів поки що не поширені, адже потребують спеціального обладнання. Проте міжнародний досвід показує: це може стати новою нішею для українських пасік, поєднуючи туризм, оздоровлення та бізнес.

https://uspih.in.ua/tsikave/bdzholyne-povitrya-yak-pasichnyky-v-ispaniyi-ta-turechchyni-zaroblyayut-tysyachi-yevro-na-ingalyacziyah

Про це повідомив засновник компанії Тарас Ковальчук.

“Тут було місце, де ми творили смакоту. Місце, де народжувався наш мед Brave Honey – мед хоробрих сердець. Сьогодні його нема… Але нас це не зупинить. Усі замовлення поїдуть, як і обіцяли. Бо хоробрість – це не про стіни. Це про людей, які встають і продовжують робити своє, навіть коли важко”, – написав він у Facebook.

https://bizagro.com.ua/u-ternopoli-udarom-rf-zrujnovani-potuzhnosti-vyrobnycztva-produktiv-z-medu-brave-honey/

Експорт меду з України до ЄС цього календарного року складе близько 40 тис. т, що принесе $100 млн. Цьому сприяло збільшення безмитних квот.

Про це розповів заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький під час «Медового форуму 2025».

«В контексті меду Європейський Союз пішов назустріч, фактично пасічники можуть калькулювати додаткові 17%. На перемовинах про вступ до ЄС буде дискусія по пестицидах: у фермерів є бажання залишити все, як є, але потрібна трансформація. Важливо оновити законодавство, це сприятиме збільшенню виробництва меду», — наголосив Тарас Висоцький.

Практично кожний фермер в Україні має пасіку, але для розвитку бізнесу потрібно робити акценти на місцевих смаках, наголосив президент Торгово-промислової палати України Геннадій Чижиков.

«Як і з французькими винами, ми повинні думати про регіоналізацію: мед Слобожанщини, Львівщини. Україна — це смачно, треба це показувати і продавати регіоналізацію», — пояснив він. 

Світлана Цибульська, AgroPortal.ua

https://agroportal.ua/news/zhivotnovodstvo/valyutna-viruchka-pasichnikiv-sklade-100-mln

Ринок меду в Україні є експортно орієнтованим. Основний споживач вітчизняного продукту — Європейський Союз. Навіть в умовах війни у 2024 році Україна наростила загальний експорт меду до 86 тис. т, з яких 71 тис. т надійшли до ЄС. Сумарне виробництво зросло і навіть перевищило рівень 2021 року: 95 тис. т проти 94 тис. т.

Точна кількість пасічників в Україні невідома, це близько 400 тис. виробників разом із домашніми господарствами. Зареєстрованих пасік налічується 62 тис., є 29 тис. потужностей з переробки, пакування та маркування меду, з них лише 29 — експортери. 

Таку статистику наводили аналітики ринку під час «Медового форуму 2025».

Цього року меду менше, ніж раніше 

На медозбір 2025 року впливали як несприятливі кліматичні фактори, так і воєнні дії. Цього сезону пасічники зібрали обмежену кількість меду: акацієвий світлий, травневий, у невеликій кількості вдалося отримати липовий та гречаний. Наразі основний експортний потенціал має соняшниковий мед. 

Держпродспоживслужба приділяє особливу увагу стану здоров’я бджіл в Україні, адже ці комахи відіграють ключову роль у забезпеченні продовольчої безпеки та збереженні біорізноманіття.

Про це повідомляє пресслужба відомства.

Зазначається, що 2025 року проведено:

• 73 099 досліджень на нозематоз — захворювання, викликане мікроскопічним паразитом Nosema, яке призводить до ослаблення бджіл, скорочення тривалості їхнього життя та зниження медозбору;
• 73 116 досліджень на акарапідоз — хворобу, спричинену кліщами родини Acarapis, що паразитують у дихальних шляхах бджіл і можуть призводити до загибелі колоній;
• 73 134 досліджень на варроатоз — інфекцію, спричинену кліщем Varroa destructor, який ослаблює імунітет бджіл і може знищувати пасіку за короткий час.

«Це становить 95% виконання щорічного плану з контролю за станом здоров’я бджіл, що демонструє системну роботу служби в 2025 році», — уточнили у відомстві. 

Держпродспоживслужба продовжує моніторинг захворювань бджіл і вживає комплексні заходи для запобігання поширенню інфекцій, що дозволяє підтримувати високий рівень безпечності продукції бджільництва та охорону здоров’я комах.

https://agroportal.ua/news/zhivotnovodstvo/derzhprodspozhivsluzhba-na-95-vikonala-plan-doslidzhen-bdzhil

Жи­тель се­ла Кам’янець­-По­діль­сько­го району на Хмель­нич­чи­ні звер­нувся до су­ду з по­зо­вом про при­пи­нен­ня по­ру­шень пра­вил доб­ро­су­сідс­тва. По­яс­нив, що меш­кає по­ряд із гос­по­дарс­твом, де влас­ник сам не про­жи­ває, на­то­мість три­має па­сі­ку. Там­тешні бджо­ли пос­тій­но його ку­са­ють. Це заг­ро­жує його жит­тю і здо­ров’ю, ос­кіль­ки у нього алер­гія.

Він спла­тив штраф, про­те ні­як не від­ре­агу­вав на лист місь­кої ра­ди що­до дот­ри­ман­ня пра­вил доб­ро­су­сідс­тва, а на за­ува­жен­ня су­сі­да, які сто­су­ва­ли­ся бджіл і об­різки де­рев, пог­ро­жу­вав фі­зич­ною роз­пра­вою.

То­му меш­ка­нець се­ла про­сив суд зо­бов’яза­ти су­сі­да не ут­ри­му­ва­ти бджіл у кіль­кос­ті з роз­ра­хун­ку більш як 1 бджо­ло­сім’я на 30 м², ого­ро­ди­ти па­сі­ку су­ціль­ним пар­ка­ном або ж ви­вез­ти її. Крім цього — зрі­за­ти п’ять де­рев, які рос­туть за­над­то близь­ко до його гос­по­дарс­тва.

Ду­на­євець­кий район­ний суд Хмель­ницької об­ласті час­тко­во за­до­воль­нив по­зов: зо­бов’язав влас­ни­ка па­сі­ки при її роз­мі­щен­ні за ті­єю ад­ре­сою ут­ри­му­ва­ти бджіл з роз­ра­хун­ку 30–35 м² на од­ну бджо­ли­ну сім’ю та ого­ро­ди­ти па­сі­ку су­ціль­ною ого­ро­жею ви­со­тою не мен­ше ніж 2,5 м.

Па­січ­ник ос­каржив рі­шен­ня до апе­ля­цій­но­го су­ду — про­сив його ска­су­ва­ти. Вка­зав, що жод­на з на­ве­де­них у рі­шен­ні норм за­ко­но­давс­тва не ре­гу­лює те, якою по­вин­на бу­ти від­стань до па­сі­ки. Ува­жає, су­сід не до­вів, що то­го ку­са­ють са­ме його бджо­ли.

Пе­вен: сам по со­бі факт ут­ри­ман­ня па­сі­ки не по­ру­шує пра­во су­сі­да на без­печні й здо­ро­ві умо­ви про­жи­ван­ня та ко­рис­ту­ван­ня зе­мель­ною ді­лян­кою. А от рі­шен­ня міс­це­во­го су­ду фак­тично уне­мож­ливлює пра­во па­січ­ни­ка на за­нят­тя бджіль­ниц­твом.

За ре­зуль­та­та­ми апе­ля­цій­но­го роз­гля­ду спра­ви ко­ле­гія суд­дів ХАС під­твер­ди­ла обґрун­то­ва­ність вис­новку міс­це­во­го су­ду про те, що бджо­ляр по­ру­шує чин­не за­ко­но­давс­тво.

Се­ред ін­шо­го апе­ля­цій­ний суд вка­зав на ви­мо­ги до роз­мі­щен­ня та об­лашту­ван­ня па­сік, заз­на­че­них в Інс­трук­ції що­до по­пе­ред­ження та лік­ві­да­ції хво­роб і от­ру­єнь бджіл. У ній ідеть­ся, що від­ве­ден­ня зе­мель­них ді­ля­нок для роз­мі­щен­ня па­сі­ки не­об­хідно по­год­жу­ва­ти з ор­га­на­ми дер­жавної та міс­це­вої вла­ди, при виз­на­чен­ні роз­мі­ру пло­щі під па­сі­ку роз­ра­хо­ву­ва­ти, що на 1 бджо­ли­ну сім’ю пот­рібно 30–35 м², а як­що па­сі­ка сто­їть на при­са­диб­ній ді­лян­ці (под­вір’ї), ого­ро­жа по­вин­на бу­ти зав­вишки не мен­ше 2,5 м.

У той час, як апе­лянт-бджо­ляр роз­містив 12 ву­ли­ків на 120 м² — на од­ну бджо­ли­ну сім’ю при­па­дає 10 за­мість пе­ред­ба­че­них 30–35 м² — і не ого­ро­див па­сі­ку пар­ка­ном ви­со­тою не мен­ше 2,5 м.

Апе­ля­цій­ний суд від­хи­лив до­во­ди про не­до­ве­де­ність фак­ту уку­сів са­ме бджо­ла­ми апе­лян­та, по­за­як ос­танній не на­дав до­ка­зів, що по­ряд є ще од­на па­сі­ка. Та­кож суд за­ува­жив, що па­сі­ка на су­між­ній зе­мель­ній ді­лян­ці ство­рює заг­ро­зи здо­ров’ю чо­ло­ві­ку, який має алер­гічні ре­ак­ції на укус бджіл, і то­му він мо­же за­хи­ща­ти своє пра­во у виб­ра­ний спо­сіб.

https://denzadnem.com.ua/khmelnychchyna/205371

Бійці 225 окремого штурмового полку ліквідували російських військових, які сховалися в підвалі, використавши вулики з бджолами.

За даними підрозділу, подія сталася на Покровському напрямку під час зачистки будинку.

Спочатку українські військові намагалися вибити їх гранатами, але окупанти не здавалися. Тоді бійці вирішили використати незвичний метод – кинули до підвалу вулики. Після цього противника було знищено.

“Можливо, це не за стандартами НАТО. Можливо, ці бійці могли б бути вдягнені в костюми й проводити наради десь у теплому кабінеті. Але надворі 2025 рік, а росія все ще намагається нас знищити, не шкодуючи ні життів своїх громадян, ні ресурсів, і точно не збирається зупинятися”, – зазначили у полку.

https://glavnoe.in.ua/news/voyiny-225-okremoho-shturmovoho-polku-znyshhyly-rosiyan-za-dopomohoyu-bdzhil-video

У Великій Писарівці на Сумщині, що за п’ять кілометрів від кордону з Росією, зараз лишаються близько тисячі людей, повідомив секретар селищної ради. Серед тих, хто не евакуювався, — родина Скоркіних, яка створила в селищі кілька музеїв.

Про це повідомляє Суспільне.

Ще влітку етносадибу Скоркіних регулярно відвідували екскурсії, були серед відвідувачів і діти, розповідає пан Олексій. Зараз у Великій Писарівці дітей не лишилося. Музей меду, який Олексій Скоркін створив у серпні 2022 року — на зимівлі. Відпочивають і бджоли.

“Я в третьому поколінні займаюся бджільництвом, мій тато займається, і наші родичі. Цій справі присвячуємо все життя. Це попри війну приносить нам кошти. Бджоли зимують в таких вуликах. Взимку вони в такому клубі”, — каже чоловік.

Бджоли не впадають у сплячку, говорить Олексій, вони гріються всю зиму. Температура в центрі клубу сягає 35 градусів. Це – основна пасіка, тут близько 130 вуликів. Поруч вони з батьком 10 років тому висадили понад 100 дерев. Чоловік говорить, йому важливо підтримувати життя в прикордонному селищі попри щоденні обстріли.

Відвідувачам музею меду родина розповідає рецепти виготовлення страв із меду, показує старовинний посуд, організовує майстер-класи з відкачування меду. Також кожен гість може скуштувати їхні страви.

Три роки тому біля пасіки розірвалося 6 російських снарядів, розповідає Олексій Скоркін, у будинку повилітали вікна, був розбитий двір. Довелося самотужки потім все відремонтувати. Попри це, виїжджати родина не планує. Основне заняття взимку – виготовлення рамок, фарбування вуликів, підготовка до нового сезону.

https://bizagro.com.ua/yak-zymuye-muzej-medu-na-sumshhyni/

В Україні у 2024 році смертність бджіл на контрольованій території становила 20-25%, що значно вище за довоєнні показники. Про це у коментарі агентству Інтерфакс-Україна повідомив директор ННЦ Інституту бджільництва ім. Ф. Прокоповича Володимир Постоєнко.

Висока смертність пояснюється несприятливими погодними умовами навесні та влітку, які призвели до скорочення площ медоносних рослин.

"Дуже складним для бджолярів був 2024 рік через різку зміну клімату. У весняний період для розвитку бджолосімей дуже важлива біла акація. У період її цвітіння по всій Україні були заморозки. Мед з неї бджоли не отримали. Потім була проблема з важливим медоносом — соняшником. Через посуху його врожай був низьким, він не виділяв нектару та розвитку бджолосімей не відбувалося. Це призвело до високої смертності бджіл, яка в різних регіонах становила 15-20%, а іноді й 23-27%. У середньому по країні ця цифра була на рівні 20-25%", – розказав Постоєнко.

Раніше смертність бджіл в Україні пов'язувалась переважно з відсутністю інформації про проведення аграріями хімічних обробок полів. Проте держава запровадила низку законодавчих ініціатив, які суттєво покращили ситуацію з інформуванням бджолярів про хімобробки.

Директор Інституту бджільництва звернув увагу, що галузь немає достовірної статистики, оскільки лише 5% бджолярів ведуть промислове виробництво, інші 95% представлені домогосподарствами. Вони, своєю чергою, уникають сплати податків і відповідно звітність щодо їх діяльності є приблизною.

До війни, за неофіційною статистикою, в Україні налічувалося 3-3,5 млн бджолосімей. Крім того, неофіційна статистика каже, що пасіки, які були до війни на нинішній окупованій території, становлять близько 30% від загальної кількості пасік України до війни", — уточнив Постоєнко.

За даними Мінагрополітики, до повномасштабної війни в Україні станом на 1 січня 2022 року чисельність бджолосімей становила 2,6 млн. За два роки повномасштабної війни в Україні (2022-2023) чисельність бджолосімей скоротилася на 13,8% і становить 2,3 млн.

До п'ятірки кращих областей з бджільництва, станом на січень 2024 року, входили Хмельницька область, де мешкає 376 600 бджолосімей, Вінницька – 188 900, Кіровоградська – 149 900, Житомирська – 149 000, Івано-Франківська – 140 500.

"В результаті бойових дій російської федерації на території України сектор тваринництва, зокрема галузь бджільництва, зазнали руйнівних та деструктивних конфігурацій", – прокоментували агентству в Мінагрополітики.

https://biz.liga.net/ua/ekonomika/prodovolstvie/novosti/udar-po-bdzhilnytstvu-v-ukraini-pomerlo-do-25-bdzhil-u-2024-rotsi

Український мед, що імпортується до Європейського Союзу, підпав під дію тарифних квот. Він став останнім продуктом, який досяг встановленого ліміту, що призвело до запровадження «екстреного гальмування».

Однак торгівля продовжується, хоча й зі стягненням мит.

У Міністерстві аграрної політики та продовольства України прогнозують, що мито у розмірі 17,3% може негативно вплинути на прибутковість українських виробників та експортерів. Однак додають, що наша конкурентоспроможність на ринку ЄС залишається високою, що дозволяє прогнозувати збереження стабільних темпів експорту меду до ЄС навіть з урахуванням відновлення мит.

• країни ЄС — 51,8 тис. т (87%);
• США — 4,0 тис. т (7%);
• Туреччина — 1,7 тис. т (3%);
• Японія — 0,6 тис. т (1%).

Експорт меду з України в березні 2024 року становив 7,7 тис. т, що відповідає показнику попереднього місяця та на 71% перевищує показник березня 2023 року.

Про це повідомляє Shareuapotential із посиланням на дані митної статистики.

Так, що за перший квартал поточного року українські компанії експортували 22,8 тис. т меду, що майже удвічі більше за показник першого кварталу 2023 року (11,8 тис. т).

Вартість поставленої на зовнішні ринки продукції склала $43,5 млн, торік експортерам у цей період вдалось виторгувати $31,3 млн.

Торік Україна експортувала 55 тис. т меду на $121 млн. У 2022 році – 48 тис. т на $137 млн, 2021 року – 57,6 тис. т на $143 млн.

https://agro-business.com.ua/agrobusiness/item/29543-ukraina-udvichi-zbilshyla-eksport-medu.html

Поляки повернули майже 3,5 тонни українського меду, – підозрюють у фальсифікації

Від Seeds Від Бер 13, 2024

Поляки повернули в Україну майже 3,5 тонни меду через підозру в підробці. Торгова інспекція якості сільськогосподарської та харчової продукції в Любліні заборонила його розміщення на польському ринку, – аналіз показав відсутність основного інгредієнту в гречаному меді з України, пише SEEDS.

Контроль якості імпортованого меду включає аналіз на вміст пилку Fagopyrum – гречки. Це підтверджує автентичність і відповідність меду стандартам. Аналіз дозволяє ідентифікувати та підраховувати пилкові зерна різних рослин, які були зібрані бджолами під час запилення.

Низький вміст або відсутність цього пилку може свідчити про додавання в мед замінників, цукрового сиропу чи змішування різних видів меду, повідомляє сайт Polsatnews з посиланням на профільне відомство.

Україна є одним зі світових лідерів з виробництва та постачання меду. У 2018 році частка українського меду на світовому ринку сягнула 10%. Імпорт меду з України почав суттєво зростати з 2015 року – після кризи в Україні внутрішнє споживання меду скоротилось, адже він не є продуктом першої необхідності.

Раніше були спроби ЄС звинуватити Україну на рівні з Китаєм у тому, що імпортований з неї мед – неякісний. Проте українські виробники назвали такі заяви наклепом і запевнили, що український мед, імпортований в ЄС, відповідає стандартам

https://www.seeds.org.ua/author/ludmila/

Насправді, одне з опитувань 2018 року показало, що оси “викликають загальну неприязнь”, що несправедливо по відношенню до комахи, яка також контролює інших комах, які, як відомо, є переносниками людських хвороб. Негативне ставлення до ос, які запилюють сільськогосподарські культури, шукаючи нектар так само, як бджоли, хоча й не в такій мірі, ймовірно, пов’язане зі знайомством з жовтозябровими осами. Це класичні жовто-чорні смугасті соціальні оси, які можуть стати агресивними і жалити людей, особливо коли їхній запас їжі стає мізерним.

Хоча саме з цими осами люди найчастіше стикаються, вони становлять менше 1 відсотка всіх жалких ос. У світі налічується близько 100 000 видів ос, більшість з яких не зіпсують ваш пікнік.

Один вид ос може навіть покращити ваш пікнік, оскільки він виробляє мед.

Незважаючи на те, що бджолам дістається вся слава, виробництво меду не закінчується на бджолах. Медоносні мурахи мають власний, особливо дивний спосіб зберігання цього “меду” – всередині черевця своїх товаришів. Хоча деякі оси виробляють невелику кількість меду в своєму гнізді, мексиканські медоносні оси (Brachygastra mellifica) є одними з небагатьох ос, які виробляють мед у великих масштабах, як бджоли, виробляючи його у величезних стільниках, відригуючи нектар в своє гніздо.

Менші за медоносну бджолу і чорного кольору, оси присмоктують пилок до свого волохатого тіла і запилюють культури на ходу. Ці оси, ймовірно, були одними з перших запилювачів авокадо в Центральній Америці, ще до появи медоносної бджоли.

Що дивує в осах, так це те, що вони мають мало спільного з бджолами.

“Вони дійсно цікаві, тому що вони дуже далекі родичі медоносної бджоли, – пояснює доктор Еллі Лідбітер з Інституту зоології та Зоологічного товариства Лондона у відео на YouTube, – і тому генетично вони дуже відрізняються, але поводяться абсолютно однаково. Ми хочемо дізнатися, чи одні й ті ж гени контролюють поведінку обох видів”.

Оси виробляють менше меду, ніж бджоли, але він настільки ж їстівний для людини. Його смак описують як такий, що нагадує кленовий сироп. Зразки меду показали, що він містить соняшник, мескит і медвяну росу.

https://nnews.com.ua/meksykanska-medonosna-osa-mozhe-vyroblyaty-med-tak-samo-yak-i-bud-yaka-bdzhola.html