Подготовка спермы трутней для инструментального осеменения пчелиных маток. (Практическая инструкция)

Вывод трутней
Для инструментального осеменения используют половозрелых трутней известного происхождения (выводят непосредственно на племенной пасеке). Для этой цели готовят специальные отцовские пчелиные семьи. Их выделяют из числа наиболее продуктивных, зимостойких, здоровых и типичных для размножаемой породы или линии пчел.

В сильных семьях всегда имеется достаточно пчел-кормилиц, способных выращивать трутней. Поэтому отцовские семьи готовят к выращиванию трутневых личинок с осени. Для этого выбирают сильные пчелиные семьи и обеспечивают за ними оптимальный уход. Лучше всего их вывезти в места с поддерживающим медосбором. Если нет такой возможности, то пчелиные семьи необходимо подкармливать медопыльцевой подкормкой. При сборке гнезд на зиму в середину гнезда ставят комбинированные соты, в которых наряду с пчелиными ячейками имеются и трутневые. В такие соты матки весной охотнее откладывают яйца. Обеспечивают условия для нормальной зимовки отцовских семей. Чтобы ускорить начало выращивания трутневого расплода, отцовские семьи выставляют из зимовника для очистительного облета на две недели раньше обычного срока.

С этой же целью отцовские семьи готовят к зимовке с матками-трутовками. Такие семьи выходят из зимовки уже с молодыми трутнями в гнезде. Чтобы получить матку-трутовку, от племенной матки выводят дочерей, которых трехкратно с суточным интервалом в течение 10 мин. обрабатывают углекислым газом. Обработанную матку выдерживают в клеточке 5-10 суток, а затем подсаживают в сильную, подготовленную семью. Весной семье с маткой-трутовкой обязательно периодически ставят рамки со зрелым печатным расплодом от других семей.

Выставленные из зимовника отцовские семьи обрабатывают от варроатоза, гнезда их сокращают, освобождают от подмора, хорошо утепляют, если нужно - подсиливают и дают побудительную подкормку с белковыми добавками. Желательно до появления в природе пыльцы семьи кормить медоперговой смесью, а также добавлять им в кормушке теплую воду.

Белковый корм трутни получают в течение первых трех дней жизни, когда у них происходит накопление и созревание сперматозоидов. Замечено, что в течение одного часа пчелы дают корм только что вышедшему из ячейки трутню от 22 до 33 раз. Только на пятые сутки жизни трутни способны самостоятельно брать корм из ячеек.

Трутни в отцовских семьях должны присутствовать в течение всего матковыводного сезона.

Часто пчелы начинают изгонять трутней среди лета при временном прекращении медосбора. В этом случае отцовские семьи начинают подкармливать или отбирают у них матку. Безматочные семьи трутней не изгоняют, они кормят трутней дольше и лучше, чем нормальные семьи.

Иногда очень трудно получить трутневый расплод от молодых плодных маток, а также вырастить трутней в семьях с инбредными матками. Предложено несколько способов получения трутней в любые сроки сезона:

Заключение матки на трутневом соте в рамочном изоляторе из разделительной решетки. Изолятор с маткой ставят между рамками с расплодом. Через трое суток сот с яйцами вынимают из изолятора и ставят в гнездо, а матке в изолятор ставят новый.

Получение яиц от маток-трутовок. Обработка неплодной матки углекислым газом описана выше. Трутовку можно получить и весной путем охлаждения плодной матки при температуре 0-5° в течение 6-8 часов, два дня подряд. Во время обработки матка впадает в оцепенение, затем при обычной температуре она приходит в нормальное состояние и в течение 10 суток откладывает исключительно неоплодотворенные яйца.

Побуждение рабочих пчел к откладыванию яиц. Формируют отводок из молодых пчел, которых стряхивают на трутневые соты. Пчел обычно кормят белковым кормом и у них начинают функционировать яичники. Примерно через десять суток пчелы начинают откладывать яйца. Желательно соты с трутневым расплодом от таких семей переставлять на воспитание сильным семьям с целью улучшения качества трутней.

Семьи с пчелами-трутовками, с матками-трутовками периодически подсиливают рамками с расплодом. Семьи с пчелами-трутовками лучше подсиливать рамками с печатным расплодом, т.к., воспитывая молодых личинок пчелы-трутовки могут потерять способность откладывать яйца

Содержание племенных трутней.

Удобно содержать отцовские семьи вблизи лаборатории, что делает их доступными для работы в любое время. К настоящему времени разработано несколько способов содержания племенных трутней в период работы по инструментальному осеменению пчелиных маток, лучшим из которых, по нашему мнению, является метод, при котором трутни имеют свободный вылет из улья. При использовании этого метода обязательно мечение трутней. За два дня до выхода трутней из ячеек сот помещают в рамочный изолятор из разделительной решетки и ставят его между рамками с расплодом. Можно изолятор с трутневым расплодом поместить в инкубатор, который находится в лаборатории. Как только трутни начнут выходить из ячеек, их метят краской нужного цвета, лучше разведенной ацетоном, т.к. она быстро высыхает. Для мечения готовят заточенные палочки, конец которых погружают в краску, а затем касаются грудки трутня. Краска быстро высыхает, и меченых трутней выпускают в гнездо, а сот возвращают в изолятор до следующего дня. Для осеменения маток набирают только меченых трутней.

Отбор спермы у трутней. Эякуляция. Наполнение шприца.
Подготовленный к работе шприц устанавливают в поле зрения микроскопа (при увеличении в 8 раз), чтобы четко был виден конец капилляра. Правой рукой оттягивают поршень шприца, чтобы набрать в капилляр немного воздуха для разделения физиологического раствора и спермы. Из садка или другой клеточки берут трутня, дают ему поработать крыльями, держа его за ножки. Вынужденный его «полет» увеличивает объем брюшка за счет нагнетания воздуха в воздушные мешки, что является благоприятным при сокращении брюшных мышц. Затем быстрым движением пальцев другой руки сдавливают ему грудку или отрывают головку. Этот прием обычно вызывает сокращение мышц, и частичное выворачивание эндофаллуса (а иногда и полное с эякуляцией).

Рис.1. Частичное выворачивание эндофаллуса трутня
Рис.2. Полное выворачивание эндофаллуса трутня с эякуляцией
Рис 3. Отбор спермы

Под давлением гемолимфы и воздуха поступающего из воздушных мешков, конечная часть брюшка трутня выходит наружу, открывая отверстие эндофаллусу. Затем выталкивается основание эндофаллуса с волосками и рожками. Если трутни половозрелы, рожки их оранжевого цвета. Иногда выходит и шейка. Это первая стадия выворачивания, спермы в это время нет.

В этой, стадии луковица из брюшка выходит в основание эндофаллуса и тянет за собой семяизвергательный канал. Тонкая хитиновая пленка у его начала прорывается и сперма, а за ней и мукус через семяизвергательный канал впрыскиваются в луковицу.

Чтобы продолжить выворачивание эндофаллуса необходимо создать в нем дополнительное давление. Сдавливание брюшка от передней части к задней стимулирует сокращение брюшных мышц, которое можно ощутить. За сокращением мышц следует рефлекторная эякуляция, луковица проскакивает через узкую шейку и на ее поверхности появляется сначала сперма кремового, а затем мукус белого цвета.

Эякуляция осуществляется путем перистальтического сокращения мышечной ткани, начиная от внутреннего конца семенных пузырьков и придаточных желез, выталкивающих сперму и мукус. Нормальную эякуляцию семени нельзя получить без сокращения брюшных мышц. Вся подготовка трутня к эякуляции должна быть направлена не на выдавливание спермы, а на стимулирование сокращения брюшных мышц, Только сокращение брюшных мышц может вызвать рефлекторную эякуляцию.

Затем трутня, совершившего эякуляцию, подносят левой рукой к капилляру и поверхностью спермы касаются его кончика. Трутня слегка оттягивают от капилляра, сохраняя контакт между капелькой спермы и капилляром, что создает условия втягивания в капилляр чистой спермы, так как мукус более вязкий и не втягивается, как сперма. Следует избегать засасывания мукуса, так как он быстро свертывается и образует пробку, что остановит дальнейшее прохождение спермы. Если же мукус попал в капилляр, то необходимо подать поршень назад и освободить проход, и после этого возобновить засасывание спермы.

Когда подносят следующего трутня, из капилляра опускают капельку спермы предыдущего, чтобы она соединилась с новой порцией и, оттянув немного трутня, засасывают ее вновь. Для осеменения одной правильно подготовленной матки необходимо отобрать порцию спермы в объеме 8 микролитров (обычно не менее чем от 10 трутней). При этом современное оборудование позволяет набрать в капилляр 4-6 таких порций. Порции воздушными пузырьками не разделяют (как в случае с отделением первой порции от физраствора). При этом объем спермы, при ее введении в половые пути матки, измеряют специальными метками на капилляре. Если в ближайшие 3-5 мин после наполнения капилляра спермой осеменение маток не планируется, чтобы избежать образования пробки, в конец капилляра втягивают капельку физиологического раствора и отводят шприц в сторону.

Мабуть, ідеальних бджіл не існує, як і будь-чого в нашому світі. Проте ми можемо і мусимо робити все можливе, щоб мати на своїх пасіках бджіл лагідних та медодайних. Це може зробити вітчизняне пасічництво приємнішим і прибутковішим. Мабуть, це і є головне завдання матководів-селекціонерів. Однак у такій справі потрібна підтримка і колектив однодумців, тому на початку цього року пасічники-матководи об’єдналися і створили Асоціацію матководів України (АМУ). Її президентом став Іван Доскоч, а директором – Павло Кулінець.

Мабуть, немає такого пасічника, який би не хотів утримувати у себе на пасіці лагідних, не рійливих, таких, що приносять вдосталь меду бджіл. Дехто з пасічників чув про найлагіднішу породу бджіл Carnika і не раз мріяв поселити їх у себе на пасіці. Кажуть, з ними можна працювати без димаря та маски, вони спокійні, мирні, добре зимують, приносять багато меду, порівняно стійкі до захворювань. Подейкують, що такі бджоли колись водилися на Закарпатті. То були далекі 70-80 роки. Останні 20 років, з різних причин, шана та популярність карпатських бджіл втрачає свою славу. Але пасічники шукають і знаходять, тому в Україні з’являються різні, не типові для України раси бджіл.

Одна з таких є Карніка. Ця раса є сестринською формою відомих в Україні  карпатських бджіл. Керівництво Асоціації матководів України, зокрема Іван Доскоч та Павло Кулінець, вирішили дослідити, як ця порода буде поводити себе у нашій місцевості та на наших українських медозборах. Саме тому 11 червня 2016 року представники АМУ вирушили до Австрії. Адже відомо, що саме там багато років ведеться селекційна та дослідна робота з Карнікою.

Вибір впав на кількох знаних матководів, які вже багато років наполегливо вдосконалюють наймиролюбніший  штамм  карніки - Скленар.

Недалеко від Відня є невеличке містечко, де живуть селекціонери Клаудія та Йоганн Фукси. На їхній пасіці бджоли виготовляють екологічно чисті меди, а самі Фукси займаються розведенням чистопорідних маток породи Карніка Скленар. Їхній облітник розташований у Містельбаху (Mistelbach) - на тому ж місці, де в минулому столітті займався маткарством сам Ґідо Скленар. Там і досі стоїть його невеликий дерев’яний будиночок.

В Австрії Іван Доскоч та Павло Кулінець найперше відвідали пасіку, що розташована біля приватного будинку Фуксів. Тут маткарі познайомилися, обмінялися подарунками (австрійці отримали львівські цукерки та мед з пасіки Івана Доскоча, українцям дістався кремовий біо-мед з меленим фундуком, аронією, корицею, імбиром, який виготовляють Фукси). Бджолярі домовилися зустрітися 13 червня на облітнику у Містельбаху та разом подивитися, як і де народжуються  наймирніші матки Європи.

Скленар – це підвид Карніки, пристосований до рівнинної місцевості з м’яким кліматом. Цей штамм вивів Гідо Скленар у 1890 році в Містельбаху (Mistelbach). Сьогодні існує 7 ліній Скленарів - H-47, G-10, 47-9-26, 47-P1, 47-19-48, 47-9-15, 47-9-24. Найпопулярніші з них Н-47 та G-10. Свою назву лінія H-47 отримала від номера вулика, з якого почав спостереження і селекцію видатний маткар а з букви «H» починалося ім’я доньки селекціонера, яка потім продовжила справу свого батька. Лінію G-10 вивели з нагоди десятої річниці з дня смерті Ґідо Скленара. Серед головних особливостей цієї лінії те, що бджоли надзвичайно лагідні, а також, що вони складають мед окремо від розплоду. І це дуже зручно для тих пасічників, які мають багатокорпусні вулики.

Зараз облітником у Містельбаху займається подружжя Фуксів. Тут, на території заповідної зони, стоять нуклеуси, в яких можна розмістити 1200 маток породи Карніка Скленар.

А в неділю 12 червня матководи України поїхали в Альпи на пошуки облітника маток породи Карніка Зінґер. Найперше ми заїхали у містечко Пургсталь (Purgstall an der Erlauf), де розташований офіс Зінґерів. Звісно, там нікого не було, адже в цю пору надто багато роботи на пасіці. На всяк випадок ми залишили у поштовій скринці свої візитки. Ми піднімалися все вище і вище в гори, туди, де мав би бути облітник Зінґерів. Проте знайти його не так просто. Тим більше, що там немає телефонного покриття. Шкода, але часу на пошуки маток Зінґерів було обмаль, тому цю справу члени АМУ залишили на майбутнє. Тут така чарівна місцевість, що ми вирішили обов’язково навідатися сюди ще раз. Якщо відверто, коли ми були там, на якусь мить нам і самим захотілося побути бджолами породи Carnika Singer. До слова, матки з цього об літника повинні прибути в Україну вже незабаром.

Вже перед від’їздом до України маткарі ще встигли зустрітися з Едіт Кухер – австрійською бджоляркою, яка разом зі своїм чоловіком займається виведенням маток Карніки. Придбали у неї кілька цінних екземплярів, обмінялися медами та замовили ще кілька маток.

Важливо придбати маток різних ліній у різних маткарів та з різних облітників, щоб поспостерігати, як бджоли будуть вести себе у наших умовах. Тоді можна буде вибрати для себе тих, які найкраще приживуться.

Ми поспілкувалися з президентом Асоціації матководів України Іваном Доскочем, щоб зрозуміти, чому робота селекціонера є такою важливою для українського бджільництва. 

-         Розкажіть, що підштовхнуло вас до рішення займатися селекцією маток?

Незадовільна якість бджолосімей, в яких щорічно замінювалися матки, що надходили  з Закарпаття як «чистопородні карпатські матки».

-         Чому вирішили досліджувати Карніку?

Це одна з найбільш  перспективних  та адаптованих до наших умов раса бджіл.

-         Хто ще в Україні займається селекційною роботою? Чому це важливо?

Українське пасічництво відчуває проблеми в галузі. Незважаючи на те, що Україна займає достойне місце у світі з виробництва меду, якість нашої далеко не найкраща. У 2016 році була проведена нарада під патронатом Мінагрополітики України зі залученням наукових установ України, на якій піднімали питання, що стосуються проблем у галузі. Одним з них було покращення господарсько-корисних показників бджіл. На нараді були присутні працівники наукових установ, які повинні займатися науковою діяльністю в галузі бджільництва, в тому числі селекцією, а також знані в Україні серед пасічників матководи. На жаль, ми не почули нічого нового і перспективного. Склалося враження, що наукове забезпечення галузі залишилося в радянських часах.

-         Існує думка, що потрібно запровадити чітке суворе районування бджіл, не змішувати породи, не переміщувати їх. Тобто залишити Карпатську породу у Карпатах, Степову – у степу, Поліську – на Поліссі. Яка ваша думка з цього приводу?

На мою думку, потрібно зберігати та охороняти місцевих аборигенних бджіл. Але їх вже немає, вони давно змішані з різними расами бджіл, завезених в радянські  часи та в часи незалежності. Неконтрольоване спаровування бджоломаток з завізними бджолами різних рас породило нові генерації бджіл, які не могли задовольняти пасічників. Новоутворені помісі стали більш агресивними та менш продуктивними,  В реаліях сьогоднішнього дня «породне районування» неможливе і давно втрачене. Необхідно переглянути підходи до наукового забезпечення розведення бджіл, розробити комплексну програму покращення  генофонду  та  залучення  напрацювань зарубіжних наших колег.

-         Чи можете передбачити, як буде розвиватися бджільництво в Україні найближчим часом.

Якщо до роботи в наукових установах будуть залучені люди з сучасним баченням розвитку бджолярства, і якщо створені громадські організації будуть тісно співпрацювати з наукою, буде  перспектива і для  пересічних пасічників.

На думку Івана Доскоча, для селекційної роботи дуже важливо створити в Україні умови для  нормального функціонування пасік репродукторів, селекційних пасік, створити такі умови, щоб пасічники мали доступ до нових якісних бджоломаток для заміни старих. Загалом необхідно розробити комплексну програму розвитку галузі не для «галочки»  в Мінагрополітики, а для галузі бджолярства України. «Ми намагаємося якнайшвидше потрапити в Євросоюз, то чому до цього часу у високих кабінетах влади ніхто не поцікавився, як ця робота поставлена у них? Адже там не було знищено галузь, там працюють наукові установи для пасічника. Чому не інмплементовано аграрне законодавство в галузі бджільництва і ніхто, крім окремих пасічників, не співпрацює з європейськими  селекціонерами?», - Запитує Іван Доскоч. Таких питань багато і їх потрібно терміново вирішувати, інакше Україна стане  ще одним сировинним придатком Європи в галузі бджолярства.

 Христя Кулінець

Викладаю паспорта.