Священник  Артем Анатолійович Майстерчук                  матковод – оператор  штучного осіменіння бджоломаток                                                                                                                                                                                          Черкаська обл. Маньківський р-н. с.Поташ                                 тел. 098 8230091   тел. 096 7922345

Селекція …

Селекція завжди розпочинається з підбору сімей, що мають потрібні ознаки, які шукає селекціонер . Але ціль селекції не тільки в пошуку найкращих , а найперше тих сімей, які передадуть свої ознаки нащадкам. Якщо відібрати найкращу рекордистку , але вона не буде передавати свої якості нащадкам, то і змісту в розведенні від неї наступних поколінь не буде. Селекція ставить своєю ціллю пошук і розмноження тих бджіл які мають рекордні показники  і передають їх нащадкам. Потрібно чітко розуміти, що товарна цінність сім’ї це не теж саме що і племінна цінність.  Наприклад, помісі Карпатки з СГК , мають високі показники по медпродуктивності, миролюбству, нерійливості і так далі, в той же час Ф2 має різке розщеплення і втрату цих показників. Тобто сім’ї Ф1 мають високу господарську цінність, і в той же час, не мають цінності племінної. Визначення племінної цінності за допомогою методів які надають точні об’єктивні оцінки, систематизація їх і є роботою селекціонера , яка зветься відбір. Відбір можливий за двома напрямками, за зовнішніми ознаками – фенотипом, і за родинними зв’язками – генотипом .      

Фенотип — сукупність характеристик, властивих індивіду на певній стадії розвитку. Будь-яка спостережувана характеристика чи риса організму: як-то його морфологія, розвиток, біохімічні та фізіологічні властивості чи поведінка. Фенотипи формуються під дією генотипу, опосередкованого низкою факторів довкілля та можливими взаємодіями між ними двома. Усі клінічно визначувані ознаки індивіда: зріст, вага тіла, колір очей, форма волосся, група крові, тощо — є фенотипними. Фенотип можна визначити як пристосування генетичної інформації до факторів середовища      Генотип — сукупність генів даного організму. На відміну від поняття генофонд, генотип характеризує особину, а не вид. Подібне поняття геном позначає сукупність генів, що містяться в гаплоїдному (одинарному) наборі хромосом даного організму. Разом з факторами зовнішнього середовища геном визначає фенотип організму.                                            Для відбору по фенотипу , потрібно мати данні про зовнішні прояви ознак по яких проводиться відбір . Ця робота потребує ведення записів по кожній сім’ї на пасіці . В той же час потрібно пам’ятати, що відбір проводиться між сім’ями які мають схожі стартові позиції тобто мають маток одноліток, приблизно рівні стартові умови весною, по кормові , бджолі, і так далі. З сім’ями які мають відмінності від інших по пасіці, можливий тільки попередній відбір по екстер’єру .                                                                                                                    Для відбору по генотипу , потрібно мати данні не тільки по материнській , а і по батьківській лінії. Данні про батьківську сторону можуть бути отриманні тільки при контрольованому спарюванні, як штучне осіменіння (ШО) , або 100% контрольовані злучні пункти . Для відбору використовують метод порівняння генетично однорідних сімей . Створюються сім’ї з матками, які є сестрами і спарені з генетично однорідним трутнем. Стартові умови для сімей створюють однакові, сім’я з маткою, яка покаже найкращий результат по групі сестер і буде тією маткою, яка найбільш вірогідно поліпшить показники і передасть їх нащадкам.

До прикладу коротко розповім як відбувається оцінка племінної цінності в німецькій селекції за якими ознаками ,і критеріями. В Німеччині маткам, які отримують статус племінної присвоюються класи . Ця процедура називається кёрунг (Korung), дослівно «коронація» матки. Підтвердженням проходження маткою Korung є спеціальний документ Кёршайн (Korschein). За результатами Korung матці можуть бути присвоєнні такі класи.

Клас «А» - матка визнається придатною для отримання нащадків (дочок) без обмежень . Також її дочки можуть використовуватись  для отримання трутнів для ШО і виставлення їх сімей на ізольовані злучні пункти, якщо кожна із характеристик матки вища за 100% .

Клас «В» - матка придатна тільки для виведення дочок, якщо середнє арифметичне всіх тестованих характеристик більше 100%.

Клас «Р» - матка може використовуватись для виведення дочок в плані експерименту , матководу заборонено продавати дочок таких маток .

Клас «Av» - матка може отримати такий клас якщо при її випробуваннях тестувались дві ознаки (зазвичай одна). Показник індексу ознаки вароа(Varroa Index) повинен обов’язково бути вище 100 %. При цьому з 4 інших ознак по яких ведеться відбір, дві повинні бути також не менше 100%, а дві не менше 95%.

Як же проводиться сама процедура Korung ? По суті це перевірка матки яка показала високі показники під час тесту, на чистопородність . Бо тільки чистопородні матки з консолідованими ознаками будуть передавати свої показники нащадкам. При використанні ШО і 100% ізольованих злучних пунктів це швидше формальність , але в той же час ще один ступінь захисту від випадкового схрещування. Для підтвердження належності до породи висилаються по 50 робочих бджіл і трутнів від матки яка претендує на  Korung.

Для коронації матки повинні бути виконанні слідуючі вимоги:

1. Підтверджене походження. Повинні бути повністю відомі родоводи , як мінімум двох попередніх поколінь . Ці матки – мати претендентки і бабуся. Повинні також бути короновані.

2. Матка претендентка повинна показати результати в сестринській групі тесту вищі за середні по групі.

3. Успіхи сестер не менше ніж 5 сімей із тієї ж групи аналогів.

            Потрібно відзначити що в німецькій схемі селекції для проходження маткою Korung і надання їй класу, непотрібні тести по її дочках . Але в той же час, якщо виявиться що її дочки по проведенню тесту над ними покажуть результати гірші від очікуваних, то можливе «розвінчання» (так званий  Abkorung). Таких випадків досить мало, а тому їх попередження за рахунок перевірки матки претендентки на класність , по дочках, не є виправданим через затратність цієї процедури.

            Для того щоб зрозуміти які ж успіхи в процесі відбору повинні показати сім’ї з матками, які тестуються ознайомимося з принципами відбору. Основні цілі які ставить перед собою німецька селекція це покращення таких характеристик:

1. Медпродуктивність (Honig) – висока і рівномірна
2. Миролюбство (Sanfmut) – миролюбиві і дуже миролюбиві
3. Спокійне сидіння на рамках (Wabensitz) - міцно, спокійно
4. Зимостійкість (Winterfestigkeit) - гарна, середня
5. Весняний розвиток (Fruhjahrsentwiklung) – дуже швидкий, швидкий
6. Сила сім’ї  (Volksstarke) – дуже сильна, сильна
7. Схильність до роїння (Schwarmneigung) - немає, легко контрольована 
8. Висока стійкість до захворювань і паразитів

Після отримання з ізольованих злучних пунктів або станцій ШО плідних маток , матковод утворює із маток - сестер групи сімей для тесту. Окремо треба відмітити матки вільного спарювання тестуванню не підлягають. Кожна така група повинна бути не менше ніж із 6 сестер . Групи із маток – сестер можуть бути тестовані і на декількох точках. На одному точку тестуються не менше 12 сімей, чим більша група тим більш достовірний результат можна отримати. Вплив на сім`ї що тестуються повинен бути однаковий, тобто однакові вулики, якщо підгодовуємо, то всіх одночасно і так далі. Також  існує такий механізм який захищає всю систему від упередженого тестування. Полягає він в тому, що частину дочок – сестер із групи тесту передають на тестування іншому тестеру. При цьому сам матковод не знає кому віддає і від кого отримує взамін маток для тестування.

Матки повинні бути підсадженні в сім`ї не пізніше 1 серпня , для того щоб сім`я встигла змінити бджолу в зиму . В протилежному випадку бджоли від старої матки можуть вплинути на зимівлю і весняний розвиток , а це означало б недостовірний тест. Матці перед підсадкою підрізають крило на 1/3 ліве якщо матка природного обльоту і праве якщо матка ШО.

Існує три способи для створення сімей для тестування:

1.      Штучний рій . Вага від 1.5 кг (червень) і 2 кг (кінець червня) Садять на відбудовану суш і вощину , дають підкормку. Матку підсаджують в кліточці через канді , перший контроль прийому через 9 днів.

2.      Відводок на печатному розплоді. Рекомендується 3 рамки печатного розплоду в червні і 5 рамок в кінці червня. Розплоду повинно бути рівна кількість.

3.      Підсадка в існуючу сім`ю шляхом заміни старої матки.

Перевірки сімей відбуваються від 6 раз і більше. Перша відбувається під кінець зимівлі (лютий-березень) Оцінюється сила сім`ї в вуличках.  Друга під час проведення весняної ревізії, сила сім`ї кількість розплоду. Далі на протязі сезону кожні 3 тижні (мінімум 5 перевірок) . Перевіряється такі якості як миролюбність, спокійне сидіння на рамках, схильність до роїння, розвиток сім`ї.

Оцінка медпродуктивності.

 Проводиться так: при відборі корпусів з медом помічаються від якої сім`ї вони відібранні , а під час відкачки зважуються до відкачування і після , різниця – товарний мед. Також враховується мед в гнізді в останньому в році підрахунку по сім`ї . При цьому відмічають весняний взяток (до 15 червня) і літній (до 10 серпня). Все що пізніше це пізній взяток. Також мед можна не відкачувати декілька раз , а один раз в кінці сезону , але тоді потрібно зважувати вулик до початку і під кінець взятків. Після останнього зважування в сезоні , розраховують середню кількість принесеного меду на сім`ю . Відношення середнього значення в групі до значення сім`ї по меду вимірюється в відсотках і є показником сім`ї по відношенню до своїх сестер. Коли данні заносяться в систему www.beebreed.eu то вона перераховує результати враховуючи генетичних родичів в попередніх поколіннях, тому данні в системі дещо відрізняються від польових тестів.
Так само, як і медпродуктивність, рахуються і % оцінки інших (якісних) селекційних ознак.
Оцінка миролюбності і спокійного сидіння на стільниках.
Відзначу, що медпродуктивність є єдиною кількісною оцінкою і, мабуть, самою об'єктивною. Тоді як, миролюбність, а також спокійне сидіння на стільниках, навпаки, є найбільш суб'єктивними. Треба зауважити, що дві ці ознаки багато в чому взаємозалежні. Так, якщо бджоли при огляді щільно сидять на рамках, не метушаться, то з великою ймовірністю така сім'я буде миролюбною. Крім медпродуктивності, всі інші ознаки (якісні) оцінюються в пунктах від 1 до 4.

Отже,
Оцінку «4» (дуже миролюбні) отримують сім'ї, з якими можна працювати без рукавичок, без димаря і без лицьової сітки.
«3» - миролюбні сім'ї, при огляді яких злітають тільки окремі бджоли, потрібно небагато диму (рукавички і маска - не потрібні). При цьому, допускаються одиничні вжалення.
«2» - нервові сім'ї, які можна відкривати тільки, серйозно використовуючи димар. Бджоли злітають і кружляють навколо бджоляра, іноді жалять.
«1» - отримують сім'ї, з якими можна працювати тільки в повному спорядженні з постійним застосуванням диму. Бджоли постійно атакують.
Можливі, також оцінки з кроком 0,5 - наприклад, 2,5; 3,5 і т.д. Остаточна оцінка виводиться як середнє арифметичне за результатами не менше 5 спостережень. Рекомендується оцінювати сім'ї, як можна критичніше. Для більшої об'єктивності - відразу групою бджолярів. При цьому, оцінки рекомендується робити при будь-якій погоді - навіть у дощ і перед грозою. Аргумент: саме в несприятливу погоду бджоли показують своє справжнє обличчя.
Таким чином, оцінка миролюбності – в % розраховується як відношення середньої оцінки даної сім'ї в балах до середнього значення всіх протестованих сімей.

Спокійне сидіння на рамках оцінюється схожим чином
«4» (сидять міцно) - отримують сім'ї, бджоли яких при огляді сидять на рамках «як хутро» При цьому, допускається зліт окремих бджіл.
«3» (спокійні) - можуть пересуватися по рамці, але не залишають розплід.
«2» (метушливі) - збігають в кути рамок.
«1» (перетікають) - збігають з рамок, повисають бородами на брусках.
Відзначимо, що поведінка бджіл багато в чому залежить від інтенсивності використання диму.

Оцінка зимостійкості.
Визначається з використанням так званого індексу «виходу із зимівлі». За одиницю виміру приймається сила бджіл «у вуличках». При цьому, абсолютна сила сім'ї не вимірюється, увага приділяється порівнянню «до» і «після».
Оцінку «4» отримують сім'ї, у яких перезимувало 90% і більше. Тобто підмор, склав 10%. Наприклад, сім'я пішла в зиму на 10 вуличках, вийшла - на 9.
«3» - якщо із зими виходить 70-90% бджіл. Тобто з 10 вуличок залишається 7-9 вуличок.
«2» - вихід складає всього 30-70%. Тобто гине практично половина сім’ї.
«1» - виживає лише 30% від бджоли, яка йшла в зиму.
Оцінка весняного розвитку.
Можна використовувати один з двох критеріїв: кількість зайнятих бджолою рамок або постановка магазину під мед.
У першому випадку, в момент, коли перша сім'я на стенді готова до постановки магазину, фіксується кількість рамок у всіх сім'ях. Припустимо (приклад умовний), найсильніша займає 18 рамок а сама слабка - 10. Тоді цей діапазон (18-10 = 8) ділимо на 4. Отримуємо інтервал, рівний 2.
Оцінку «4» (дуже швидко) отримують сім'ї, які займають 16-18 рам.
«3» (швидко) - 14-16 рам.
«2» (нормально) - 12-14 рам.
«1» (повільно) - 10-12 рам.
 Якщо за відправну точку приймаються час постановки магазину під мед, то допустимо найшвидша сім'я «запросила» магазин 15 квітня, а сама слабка - аж 15 травня (тобто, через місяць). Знову ж ділимо діапазон на 4, отримуємо інтервал, рівний умовно 7 днях (один тиждень).
Оцінку «4» отримають всі сім'ї, яким поставили магазин з 15 по 22 квітня
«3» - 23-30 квітня
«2» - 1-8 травня
«1» - 8-15 травня
Оцінка сили сім'ї.
Рекомендується проводити після закінчення «перевірочного» року, перед загодівлею в зиму. Шкала оцінювання формується все за тим же принципом. Припустимо (приклад умовний), найсильніша сім'я займає 16 рам, а найслабша - 8 рам.
Тоді оцінка «4» (дуже сильна) - якщо сім'я займає 14-16 рам
«3» (сильна) - 12-14 рам
«2» (нормальна) - 10-12 рам
«1» (слабка) - 8-10 рам.
 
Оцінка схильності до роїння.
За результатами спостереження за сім'ями на протязі всього перевірочного року (особливо «ройової пори») оцінюється сама несприятлива, з точки зору роїння, картина. Для контролю досить піднімати корпус, контролюючи наявність мисочок внизу рамок
Оцінку «4» отримують сім'ї, у яких ройовий стан відсутній. Максимум - спостерігалися нечисленні мисочки, але навіть не засіяні.
«3» - ройовий стан легко керований, численні мисочки, але тільки поодинокі яйця і личинки. Бажання роїтись  проходить після розширення.
«2» - ройовий стан важко керований. Численні маточники, закладаються повторно. Повернення в нормальний стан тільки при сильному взяткові.
«1» - Роїння дуже сильне, взяток не допомагає, необхідність формування проти ройового відводка. Така оцінка ставиться також сім'ям які відроїлись.

Оцінка симптомів хвороб.

Під час кожного огляду тестер повинен звертати увагу на наявність хвороб і фіксувати їх. Якщо хвороб немає, то в відповідному розділі вуликової карти ставиться "0".
Якщо виявлений аскосфероз - 1
Нозематоз - 2
Мішечкуватий розплід - 3
Європейський гнилець - 4
Американський гнилець - 5
Ознаки відразу декількох хвороб - 6
Матки з сімей, де хоча б раз були зафіксовані ознаки якої-небудь хвороби, виключаються з групи тесту.

Особливо відмічу, що обов’язковою умовою в цій схемі селекції є контролювання обох батьків. Без контролю за спарюванням отримати і зберегти стабільні результати в селекції неможливо, на мою думку на даний час це пріоритетна ціль для Українського бджільництва в плані племінної роботи з Українською степовою і Карпатською породою. Без стовідсотково ізольованих облітників, або станцій ШО , (і продуманої роботи з ними) неможливо мати конкурентно-спроможній продукт (племінні матки) . Адже ми рухаємось в напрямку Європейського союзу, а отже, в недалекому часі нашій племінній справі доведеться в повну міру конкурувати за право присутності на ринку з європейською селекцією. Поки ще є час, потрібно розробити положення і внести зміни до закону щодо переліку суб’єктів племінної справи , прописавши станції ШО і ізолюванні облітники (як суб’єкти племінної справи), створити методики що до роботи на них.

На даний час маємо 3 суб’єкти племінної справи найменший з них це племінна пасіка і вимоги що до неї далекі від того що потрібно станції ШО і ізольованому облітнику. Наприклад  вимоги в наявності 200 бджолосімей і 800 маткомість для племпасіки ,які більше підходять для репродуктора, а не селекціонера , облітника чи станції ШО. В Українській племінній справі все зведено в одне і репродукція маток першого покоління і селекція і контроль за трутнем і так далі, займається один суб’єкт . Що є зовсім неправильно , виходить про все і ні про що. Уявіть себе на місці селекціонера який має таку пасіку і таку кількість маткомість , і запитайте себе, в нього  буде час на якісне тестування сімей і відбір ? А контроль трутня ? Тут взагалі біда , його просто немає. Для якісної роботи потрібно рознести різні функції по вузькоспеціалізованих і як результат більш професійних конкретно в своєму питанні суб’єктів племінної справи. Перш за все репродуктори повинні займатись репродукцією маток першого покоління для товарних пасік, виводячи маток від атестованих племінних маток , які спарювались на ізольованому облітнику чи за допомогою ШО, протестовані і мають визначену племінну цінність.  Цих племінних маток повинні давати селекціонери , які не повинні мати пасік в 200 з + сімей , а мати невеликі групи тесту в межах 10 сімей в групі. Для тестування цього досить. Маючи 5 груп по 10 сімей, тестер може спокійно і якісно обійти таку кількість +(невелику кількість транспортних нуклеусів для доставки на ізольовані облітники чи станції ШО своїх маток). В свою чергу селекціонер чи тестер, маток для груп тесту, спарює виключно на ізольованих облітниках на племінному трутні , чи користується послугами станції ШО. Ізольований облітник займається виключно племінним трутнем , його якістю і достатньою кількістю , веде облік отриманих на обліт маток , і засвідчує обліт матки на облітнику. Станція ШО має в наявності групи трутневих сімей виховательок різних ліній і використовує їх для осіменіння надісланих маток , засвідчує це. Різниця між станцією ШО і облітником в тому що облітник повинен мати ізоляцію в просторі , а станція ШО ні , крім того станція має можливість використовувати більше ліній (чи порід) трутня одночасно в той час як ізольований облітник тільки одну лінію (породу). В підсумку кожен повинен займатись однією справою , а не всіма одразу.

“Ніхто не може двом господарям служити: бо одного полюбить, а другого буде ненавидіти; або одного триматиметься, а другим знехтує. Не можна служити Богові й мамоні” (Мф.6,24).

 Неможливо одночасно бути і селекціонером і репродуктором товарних маток і займатись контролем трутня , до того ще і мед з іншими продуктами бджільництва продавати .

Шануймося !