Jump to content
  • entries
    5
  • comments
    38
  • views
    1,645

About this blog

Роздуми, філософствування, наболіле.
 

Entries in this blog

Про ген бджільництва

Так склалося, що з бджолами мені довелося познайомитися в найніжнішому віці. Скільки себе пам’ятаю – стільки і їх. І от з самого дитинства мене до них тягло. Попри погрози і застереження старших завжди лізла на пасіку, а інколи й разом з дідом «оглядала» сім’ї (поки не накусають). Коли дорослі запитували, ким я хочу стати, коли виросту, я з москальським акцентом відповідала: «Пчьольніком».   Мабуть, це, як кажуть психологи, вроджена компетентність. Або як охрестила для себе це явищ

Marusia

Marusia

Про бджоломучителів

Читаючи Форум вперше зіткнулася з таким терміном як «Бджоломучитель» (далі – БМ). Він мене зацікавив, бо ж згадувалися ці «мучителі» в контексті сучасності. А я-то думала, що коли на арену вийшов Прокопович з раціональним бджільництвом – мучителі самоліквідувались. А тут не все так просто. Я спробувала отих мучителів трохи класифікувати і описати. Сподіваюсь, якщо хтось в цій класифікації пізнає себе або свої умовиводи – мене пробачить, бо це не більше, ніж політ фантазії на крилах чужих су

Marusia

Marusia

Про ідеальне суспільство

Працюючи з бджолами важко оминути увагою їхній «суспільний устрій». Для пасічника це важливо з точки зору біології та існування бджолосім’ї, щоб розуміти основні процеси їхньої життєдіяльності. Але варто лише трохи абстрагуватися і подивитися на них очима простої людини – вам відкриється модель ідеального суспільства в мініатюрі… Лише задуматись – яка чітка в них ієрархія, як злагоджено виконують вони свої функції, як розподілені їхні обов’язки у відповідності з розвитком організму. Жодна б

Marusia

Marusia

Не втрачати час дарма

Цінність часу люди починають розуміти тоді, коли його вже чимало збігло. І часто цей безцінний ресурс ми витрачаємо не на ті речі, на які варто було б. Отаке прозріння і жаль за втраченим надійшли й до мене. Добре, що хоч надійшли. Бо за неповних 9 років пасічникування зрозуміла, що за останній рік дізналася про бджільництво більше, ніж за всі попередні роки разом взяті. Як хотілося б згаяні хвилини  конвертувати в безцінні знання і досвід... Виправдати себе можу лише тим, що до цього

Marusia

Marusia

Вступне слово

30 серпня 2017 року о 4.15 ранку безсоння нарешті підштовхнуло мене почати писати цей блог. Правда, під псевдонімом - не люблю зайвої уваги до своєї істинної персони.  Талант письменника в мені, мабуть, розкритий не в повній мірі, проте я старатимусь. Щоб читачам було хоч трохи зрозуміло і цікаво, а мені легше... Бо писати - то теж терапія. Останнім часом все частіше стає сумно і самотньо, незважаючи на юний вік і купу справ, а щиро поговорити і поділитися думками ні з ким. Мо’   то се

Marusia

Marusia

×
×
  • Create New...