Перейти к содержанию

Sadovod

Активные Пoльзователи
  • Публикаций

    477
  • Зарегистрирован

  • Посещение

3 Подписчика

Общая Инофрмация

  • Пасека в
    Киев
  • Стаж
    свыше 25 лет

Посетители профиля

Блок последних пользователей отключён и не показывается другим пользователям.

Sadovod's Achievements

758

Репутация

  1. ПРИЧИНИ І ШЛЯХИ ОТРУЄННЯ БДЖІЛ ПЕСТИЦИДАМИ І АГРОХІМІКАТАМИ. Ч2 Доброго здоров’я, шановні колеги-пасічники! У продовження теми отруєння. У першій частині я перерахував причини і шляхи отруєнь бджіл, які повинні враховувати аграрії та бджолярі для запобігання загибелі бджолосімей. Але є також причини, які не залежать від спільноти і потребують змін у законах та підзаконних актах. Я вже 6 років тому подав ці пропозиції і, навіть, законопроекти в усі можливі інстанції і спільноти. Але вони залишилися «під сукном» і до цієї пори не враховані. Але без цих змін неможливо ні аграріям, ні бджолярам працювати у сучасних умовах. Сучасне законодавство про бджільництво і захист рослин залишилось на рівні 70-х років минулого століття і зовсім не відповідає реаліям сьогодення. Багато для кого з бджолярів і аграріїв ця інформація буде новиною і змусить замислитися. Цей пост не розважальний, а аналітичний. Для тих, хто хоче розуміти, що відбувається з бджолами при контакті із сільськогосподарськими культурами та технологіями. Можливі причини потрав бджіл, які мають бути враховані в законах та підзаконних актах: 1. Недосконалість методик визначення класу небезпеки та пролонгованої небезпеки для бджіл під час реєстрації пестицидів, агрохімікатів та їх сумішей. Під час реєстрації враховується лише контактна токсичність препарату. Не враховується вплив на матку, розплід, органи почуттів, імунітет та поведінку бджіл. 2. Не враховується післядія і пролонгована дія системних препаратів на бджіл, забруднення пилку та нектару, накопичення діючих речовин та продуктів їх розкладання у бджолиних сім’ях. 3. Не перевіряється токсичність при обробці насіння, токсичність бакових сумішей. Не перевіряється токсичність фунгіцидів та добрив для бджіл та їх сумішей з інсектицидами та гербіцидами. Не перевіряються препарати, що прискорюють дозрівання насіння і висушування рослин (дефоліанти, десиканти, стимулятори росту, прилипачі тощо). Не перевіряється токсичність продуктів розпаду зареєстрованих препаратів, які можуть бути токсичнішими, ніж самі препарати. 4. Не перевіряється взаємодія засобів захисту рослин і препаратів для лікування бджіл, яка може збільшувати токсичність до летальної. 5. Невикористання зарубіжного досвіду оцінки небезпеки пестицидів та агрохімікатів для бджіл, в результаті чого більшість діючих речовин, заборонених у ЄС і інших країнах, застосовуються в Україні. 6. Заборонити ввезення та використання не зареєстрованих пестицидів та агрохімікатів під маркою "для наукових цілей або іспитів". 7. Визнати отруєння бджіл злочином. Ввести у адмінистративне та кримінальне законодавство відповідальность за отруєння бджіл, а не тільки відшкодування збитків. 8. Ввести відповідальність «Держпродспоживслужби» та її підрозділів за невиконання прямих обов’язків по контролю обігу пестицидів та агрохімікатів, (виробництво, імпорт, транспортування, зберігання, та застосування пестицидів та агрохімікатів; ввезення та застосування незареєстрованих та фальсифікованих препаратів; виготовлення та торгівля фальсифікованими препаратами), не проведення моніторингу загибелі бджолиних сімей. 9. Виправити юридичні протиріччя процесуальному законодавству, коли у випадку отруєнь бджіл, функції досудового розслідування, збір доказової бази, проведення і оплата експертиз покладені на постраждалу сторону – бджоляра, бо, як відомо, ці функції належать виключно слідчому. Без цих законодавчих змін масові отруєння бджіл в Україні будуть безкарно продовжуватися.
  2. Для протруєння насіння кукурудзи використовується неоникотиноїд 1-го класу небезпеки для бджіл - клотіонідин. Його норма розходу - 40 мл/га. Так що 250 грам, як розумієте, це у 6 разів перевищує норму.
  3. Сам аграрій зрозумів. Це явище в Україні вже біля 8 років, коли почали застосовувати пневматичні сівалки. Був в нас випадок, коли такий же пил понесло на квітучий у лісосмузі черноклен.
  4. Більшість цих факторів не відомі ні бджолярам, ні аграріям. Наприклад, мало хто з аграріїв знає, що відбуваються отруєння при посівах протруєним насінням. Про це ні в яких регламентах чи інструкціях не прописано. У прошлому році у нашому районі таке відбулося. Цвів ріпак, а аграрій на сусідньому полі сіяв протравлену кукурудзу. Вітер від пневматичної сівалки поніс пил з інсектицидами на ріпак. Потруїлися бджоли, як самого аграрія, так і інших пасічників. Одночасно таке ж відбулося у сусідньому районі. Тому потрібно цю інформацію знати пасічникам і доводити до аграріїв.
  5. ПРИЧИНИ І ШЛЯХИ ОТРУЄННЯ БДЖІЛ ПЕСТИЦИДАМИ І АГРОХІМІКАТАМИ. Доброго здоров’я, шановні колеги-пасічники! Вже більше 7 років в нашій країни проходять масові отруєння бджіл отрутохімікатами, які застосовуються у садах та на полях. Так вийшло, що я єдиний, хто щорічно проводить приблизний мониторінг массових отруєнь бджіл в Україні. Всю інформацію по отруєнням, випадки, фото- та відеофіксації, карти я викладаю у нашій групі у фейсбуці «БДЖОЛИ ПРОТИ ХІМІЇ». Хоча проведення мониторінгу це функціональний обов’язок «Держпродспоживслужби». Кожен рік знищують пасіки цілими селами, але давно вже на це немає ні реакції влади, ні розголосу преси, ні протестів громадськості. Ігноруються законопроекти, які б мали захистити бджіл. Ігноруються позови до суду, які б мали виграти пасічники. Натомість, все більше отрутохімікатів, які забороняються у світі, завозять на наші землі. Тільки замисліться! Кожен рік в Україні застосовується до 50 тисяч тон (!) отрутохімікатів! За дослідами вчених, токсичність пестицидів, які застосовуються, за останні два десятиліття зросла у 20 разів! Тому, як кажуть: "порятунок потопаючих - справа рук самих потопаючих". Кожен мислячий бджоляр повинен знати і розуміти, через які причини можуть відбуватися отруєння бджіл та які існують шляхи потраплення отрути до бджіл, і до пасіки. Багато для кого з бджолярів і аграріїв ця інформація буде новиною і змусить замислитися. Ця інформація аналітична. Для тих, хто хоче розуміти, що відбувається з бджолами при контакті із сільськогосподарськими культурами та технологіями. Можливі причини, які приводять до отруєння бджіл: Проведення обробок ближче 5 км від стаціонарних пасік. Проведення авіахімобробок полів та джерел водопостачання біля населених пунктів. Неповідомлення про плани обробки. Обробка квітучих та пилконосних культурних та дикорослих рослин. Засміченість ділянок квітучими бур'янами. Обробка угідь на прольоті бджіл. Аерозольна обробка вентиляторними обприскувачами та літальними апаратами. Фумігація ґрунтів, дефоліація, десикація, обробка рослин регуляторами росту та дозрівання, обробка гербіцидами та добривами. Скошування чи культивація квітучих рослин. Обробка вдень, під час польоту бджіл. Обробка у вітряну погоду. Протоки та просипи агрохімікатів. Неправильна організація місць зберігання препаратів та тари, пунктів заправки та миття обприскувачів та іншої техніки. Робота на несправній та невідрегульованій техніці. Отруєння бджіл відбувається на забруднених калюжах. Застосування бакових сумішей препаратів, які можуть бути небезпечними для бджіл. Навіть безпечні препарати можуть ставати токсичними у бакових сумішах обприскувачів. Посів насіння, попередньо обробленого пестицидами. Отруєння бджіл відбуваються пестицидним пилом з обробленого насіння при сівбі. Обробка насіння системними препаратами призводить до отруєння рослини, в т.ч. нектару та пилку. Обробка рослин агрохімікатами 1-го та 2-го класу небезпеки, при якій потрібна ізоляція бджіл до 6 діб. Обробка рослин системними та неонікотиноїдними препаратами, токсична дія яких на бджіл триває до 5 місяців. Застосування при хімобробках прилипачів, типу меляси, які приваблюють смаком та запахом бджіл на оброблені рослини. Отруєння бджіл росою на оброблених рослинах. «Дресирування бджіл» на пестициди. Виявлено ефект, коли бджоли вигодовані пилком та нектаром з малою концентрацією пестицидів, вважають за краще шукати рослини, оброблені такими пестицидами. Не враховується забрудненість пестицидами повітря, яке може тривати от декількох місяців до року. Не враховується сумісна дія пестицидів, якими лікуються бджоли з пестицидами, якими обробляються рослини. Виявлений ефект, коли лікування бджіл флуметрином проти кліщів, приводить до смертельного отруєння бджіл при обробці рослин фунгіцидами 3-класу небезпеки на основі «Прохлоразу» (препарати «Вареон 520», «Платон», «барклей Корриб», «Торринто»). Перераховані причини і шляхи отруєння бджіл отрутохімікатами, звісно не є вичерпаними. Деякі з них неможливо уникнути через недолугість законодавства. Але ця інформація, я сподіваюсь, допоможе бджолярам і аграріям знівелювати більшість негативних наслідків. Вже почалася посівна і почнуться нові отруєння. Будьте готові!
  6. ОЦІНКА ПОТЕНЦІАЛЬНОЇ ТОКСИЧНОСТІ ТАУ-ФЛУВАЛІНАТУ НА ДОРОСЛИХ МЕДОНОСНИХ БДЖОЛ APIS MELLIFERA В ЛАБОРАТОРНИХ УМОВАХ У цьому дослідженні медоносні бджоли піддавалися впливу тау-флувалинату, щоб оцінити виживання та визначити концентрацію, за якої спостерігалася найвища смертність, а також ступінь, до якого цей пестицид впливає на внутрішні органи травної системи. Чотири різні концентрації тау-флувалинату (3,6, 6,25, 12,5, 25,5 мг/л) використовували для робочої медоносної бджоли. Дорослі працівники перебували під безперервним спостереженням і оцінювалися через 12, 24, 48, 72 і 96 годин після обробки за допомогою LC50 тау-флувалинату, щоб визначити тривалість життя дорослих працівників. Згідно з результатами цього дослідження, концентрація тау-флувалинату 13,700 мг/л вбиває половину бджіл. Крім того, існує пряма залежність між часом впливу пестициду та його впливом на виживання дорослих працівників. Крім того, було виявлено, що середня кишка була розірваною, незв’язною та мала ознаки скорочення. Колір клубової кишки після лікування також став прозорим, її стінки зменшилися, з'явилися тонкі лінії. Крім того, було виявлено, що пряма кишка після лікування мала дуже тонкі стінки, які були майже розірвані. Це є корисним індикатором можливого ефекту тау-флувалинату, який, як було виявлено, негативно впливає на параметри тіла та анатомію бджіл.
  7. Правильною дорогою йде Валерій Петрович! Мало, хто гідно оцінить цю працю. Від ідеї до створення нового продукту або технології потрібно пройти довгий, важкий шлях численних та витратних експериментів, які часто заводять у глухий кут. Немає меж досконалості. Але головне, що Домбровський показує перспективні напрямки та приклад молодим дослідникам. І за це йому повага.
  8. Важко щось розказувати людям, які ані трохи не замислюються. Задайте собі питання: куди йдуть тисячі тон меду, забракованого лабораторіями по антибіотикам, пестицидам, важким металам та ін.? Як його утилізувати? За кордоном - на переробку у техничний спирт. В Україні відсутній обов'язковий контроль меду для внутрішнього ринку. Тому, забракований для екпорту український мед йде для продажу пересічним споживачам! Чи для вас це новина?
  9. Ваша іронія це від нестачі знань. Один з шляхів використання або утілізації меду є виробництво технічного спирту.
  10. І Ви, мабудь, не в курсі, що у США та Канаді димові гармати застосовують тільки на пасіках, які отримують дохід не від меду, а на запиленні. Там і антибіотики застосовують. Але мед і віск з цих пасік визначається, як техничний і іде у промисловість для техничного використання, а не для харчового. То може будемо рівнятися на позитивні технології? Чи ці країни для Вас ідеальні приклади?
  11. Не зовсім так. З 200, заборонених у світі отрутохімікатів, в Україні заборонені тільки 80. Ніхто у світі не обробляє амітразом димовою гарматою по 5 разів!
  12. Не треба аргументів типу «усьо кругом хімія», «без хімії нічого не виростиш», «без хімії бджіл не можна тримати». Якість і безпечність меду в руках самих бджолярів. Вже багато сільгосппідприємств, які вирощують тисячі тон продукції без отрутохімікатів. І багато бджолярів, які піклуються за здоров’я своє і своїх бджіл, не застосовуючи отрутохімікати. Я не застосовую отрутохімікати ні на своїй пасіці, ні у своєму садку, не вивозю бджіл на поля, оброблені пестицидами. Тому мої родичі їдять мед дійсно цілющий і корисний. Порівнювати цукор з медом не бачу сенсу. Це різні продукти.
  13. Не треба довіряти словам або особистостям. Я запропонував свій аналіз і свою думку, а Ви робіть свої висновки. Я науковець. Кандидат біологічних наук. Консультант з бджільництва та садівництва. За фахом біолог-хімік. За досвідом "кризис-менеджер".
  14. Вже прийнятий закон про упаковку, обладнання та інструменти, які мають контакт з харчовими продуктами. То більшість обладнання, у тому числі і годівниці, які зроблени з вторсировини, а не з харчових пластиків, будуть заборонені.
×
×
  • Создать...