aleksanderche

АРХИПЕНКО Євген Порфирович 1884-1959 рр.

1 сообщение в этой теме

Основоположник української періодики в бджільництві, автор книг з пасічницької справи, міністр рільництва Української Народної Республіки Є.Ахрипенко зробив вагомий внесок в розвиток української сільськогосподарської науки в першій третині ХХ ст. Вихід першого журналу українською мовою про розведення бджіл з ініціативи Є.Архипенка 1906 р. стало помітною подією у вітчизняній культурі. Важливим етапом у його житті стало навчання в Електротехнічному Інституті в Петербурзі 1906-1908 рр., Петровській сільськогосподарській академії (сьогодні Московська сільськогосподарськаакадемія ім. К. А. Тимірязєва), після закінчення якої він отримує диплом вченого агронома І ступеня. Ще під час навчання в Петербурзі Є. Архипенко задумав видати часопис з бджільництва українською мовою. Так уперше в історії українські пасічники отримали періодичне видання “Українське бджільництво” українською. Це сталося 12 березня 1906 року. Журнал Архипенко видав своїм коштом. З другим номером пішло вже краще, з’явилися передплатники й дописувачі. Хоч передплатників до кінця року було небагато, Є. Архипенко не падав духом. Він знав, що більшість російських журналів починали видаватися з малою кількісю передплатників. Так рік за роком “ Українське бджільництво ”, хоч з перервами, але видавалося до листопада 1910 року. Офіційним видавцем-редактором значилися “дружина студента Архипенка, донька купця” Ганна Петрівна Єфремова (Архипенко). За головну мету редакція обрала розповсюдження в Україні “думок про раціональне бджільництво рідною мовою”. Майже щономера Є. Архипенко подавав звернення “До читачів”, друкував власні фахові матеріали, зокрема “Про перехід до рамкового бджільництва”, “Годівля бджіл”, “Пам’яті Геннадія Кондратьєва”, “Склади пасішного насіння на Україні”, а також поради й бібліографічні огляди, Пісмля переїзду в Київ він був одним із редакторів українського хліборобського ілюстрованого часопису “Рілля” (Київ, 1910), де друкував власні статті з бджолярства у рубриках “Щоденник пасішника”, “Як доглядати бджолу в зимивлі”, “Що вироблює бджола” тощо. У 1917 – 1918 рр. Є. Архипенко був редактором-видавцем ілюстрованого часопису “Українське пасішництво” (Київ), де співробітничили також Ф. Немоловський, І. Прокопович, А. Терниченко, В. Рудий-Панько та інші. Тим, хто вноситиме річну передплату, редакція обіцяла 1918 р. додаткові видання: відривний табель-календар, портрети видатних українських пасічників, а також спеціальний довідковий словник, укладений Є. Архипенком. Журнал закликав до розвитку кооперації, висвітлював події Всеукраїнського з’їзду пасічників, подавав широку хроніку життя у цій господарській галузі, друкував практичні поради тощо. Сам Є. Архипенко був причетний до створення національного об’єднання пасічників, розробляв статут “Пасічницького товариства”, на І Всеукраїнському з’їзді виступив із двома головними доповідями: “Генеральне секретарство справ земельних та пасічництво” і “Земельна справа на Україні та пасічництво”. У журналі друкував також статті практичного спрямування, серед яких – “Пасічницька кооперація”, “Як закласти пасічницьке товариство і провадити в ньому справу” (згодом вийшла окремою книжечкою) тощо. На сторінках цього журналу з’явилося також повідомлення про проект часопису “Хліборобська справа” за редакцією Є. Архипенка при видавничому сприянні товариства “Хлібороб”, але цей план не був реалізований. В 1919 р. Євгена Архипенка призначають міністром рільництва Української Народної Республіки. Після революційних подій і окупації більшовиками Наддніпрянщини Є. Архипенко емігрує до Львова, де з 1922 по 1928 рр. видає журнал, але вже під назвою “Українське пасічництво”. Одночасно він видав журнал “Сільський світ ”. У 1929 р. Є. Архипенко переїжджає до Луцька і продовжує видавати “Українське пасічництво” та “Сільський світ”, активно дописує до журналу “Пасічник”, що виходив у Прилуках і Харкові з 1925 по 1923 рр. З багатьох книг, написаних Є. Архипенком, найбільше відомі такі: “Будова вулика Дадана”(К., 1908), “Щоденник пасічника” три видання: (К., 1909; 1917; Лодзь, 1924), “Пасічницький словник” (К., 1910). “Український рамковий вулик” (Львів, 1925). Однією з найкращих була книга Є. Архипенка “Поступове пасічництво”, яку почали друкувати в Здолбунові на Волині (1924р.) і закінчили друкування у Жовкві на Львівщині (1927 р.). В 1994 р. Євген Архипенко змушений з невідомих причин виїхати за кордон. Помер Євген Порфирович Архипенко 14 червня 1959 року в м. Дарнстаті. Життєвий і творчий шлях Є.Архипенка став однією з підвалин українського національного відродження в 20-х рр. ХХ ст. Разом з багатьма іншими громадськими діячами він намагався Література: 1. Рудка Б. Євген Порфирович Архипенко // Український пасічник. – 1996. – № 8. 2. Сидоренко Н. Архипенко Євген // Українська журналістика в іменах. – 1999. – Вип. 6. 3. Рудка Б. АРХИПЕНКО Євген Порфирович (1884-1959). // Пасiка - 2006. - № 3. http://www.rusnauka.com/12_EN_2008/Istoria/31256.doc.htm http://www.ex.ua/11816985 - скачать Архипенко Є. П. Поступове Пасічництво Про бджолу, її життя та догляд за нею Практичний підручник 1927 р.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Создайте аккаунт или войдите для комментирования

Вы должны быть пользователем, чтобы оставить комментарий

Создать аккаунт

Зарегистрируйтесь для получения аккаунта. Это просто!


Зарегистрировать аккаунт

Войти

Уже зарегистрированы? Войдите здесь.


Войти сейчас