Перейти к содержанию

Яка ж вона, істина?


Bombus

Рекомендуемые сообщения

Только из глубокого уважения к Вам, Василий Антонович и в надежде на беспрецедентную скидку в этом году! smile.gif

Договоримся по эмэйлу. Я не знаю кто Вы?
А почему же тогда результаты у всех разные, если материал один и тот же? И попутно вопросик, уж не обессудьте. Расскажите как Вы проводите селекцию пчел по медовому направлению? Или ограничиваетесь только расплодным? Я тут озвучиваю вопросы и других интересующихся этой темой пчеловодов. Очень надеюсь, что в этот раз интуиция Вам подскажет что-то другое, чтобы круг снова не замыкался на вот таких сообщениях:

====А чтобы у всех были одни и те же результаты, то такого никогда не было и не будет. Прежде всего все мы разные, а далее пошло и поехало.... Ведь и от краинок племенных, которых так усердно продвигают на форуме также нет однотипного результата. Однако более 90 % наших заказчиков удовлетворены нашим материалом, а это уже очень хорошо. ====Главный критерий в племенной работе в конце концов это продуктивность. В нашем случае она решается в комплексе с другими признаками - породоопределяющими и хозяйствено-полезными. Среди последних ежегодно отбираются семьи по продуктивности, силе семей и показателям зимовки и конечно же все семьи должны отвечать самым высоким требованиям стандарта биоморфологического стандарта на карпатских пчел, а для типа "Вучковский" еще и более длинным хоботком. Это было заложено в самом начале селекции этого типа. ====Ежегодно группы материнских семей выделяются на 10 - 30% повышеной медовой продуктивностью по сравнению со среднепасечной.
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

А чтобы у всех были одни и те же результаты, то такого никогда не было и не будет.

Ну, не скажите... Разве не должны матки с одного вывода, от одной мамы, быть очень похожими? И семьи, в которых они живут, тоже? И по продуктивности, и по ройливости, и по другим показателям?
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Разве не должны матки с одного вывода, от одной мамы, быть очень похожими? И семьи, в которых они живут, тоже? И по продуктивности, и по ройливости, и по другим показателям?

Цитата со статьи, размещенной в начале темы "...мінливість якості маток, яка визначається зовнішніми факторами (фенотипова), коливається в межах 10-30%. Тоді як генетична мінливість перебуває в межах декількох відсотків". ====Внешне потомство племенной матки будет мало отличаться при условии, что их будут воспитывать чистопородные пчелы, а вот по хозяйственно-полезным признакам будут отличия, обусловленные воздействием внешних факторов: начиная с квалификации пчеловода, погодных условий и так далее.
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Вижу,что на форуме присутствует настоящий Гайдар.К такому Василию Антоновичу грех не прислушаться.Сам разницу между НАШИМИ породами пчел почти неулавливаю (только по темпам развития) и как бы еще их прародительницу- КРАИНКУ попробовать разводить?

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Как сказал мой старый друг - каждому взрослому дяде говори папа - а то только мать знает кто твой отец Закарпатская народная цыганская пословица Из 10-12 трутней двух одинаковых не бывает - вот и вспоминайте статейку где описаны расположения семени трутня и в каком порядке, Гайдар В.А. настоящий - я сам видел :) Метра уважать надо а не хаять Мы то молодые ,зеленые а он дедушка -нам бы всем его опыт практику,

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Разве не должны матки с одного вывода, от одной мамы, быть очень похожими? И семьи, в которых они живут, тоже? И по продуктивности, и по ройливости, и по другим показателям?
Цитата со статьи, размещенной в начале темы "...мінливість якості маток, яка визначається зовнішніми факторами (фенотипова), коливається в межах 10-30%. Тоді як генетична мінливість перебуває в межах декількох відсотків".
Бортник мне земляк, но истина ... Бортник, ты не прав! :af: От одной матки можно получить дочек чуть ли не разных пород (попадётся "под руку" нужная статья -покажу). Поэтому о каком различии "в несколько процентов" идёт речь в статье, непонятно. Кто их измерял, эти проценты? По поводу позиции Комиссара. Он уже давно (по его собственному признанию) не пчеловод, а пасечник. Поэтому его точка зрения для 99% пчеловодов - полная ерунда (по заявкам читателей могу подробнее). P.S. По словам Комиссара при выборе украинки-карпатки из пяти лет 3 года лучше украинки, а два - карпатки. В моей местности украинкам особо делать нечего, потому как русские пчёлы хороши на полях кипрея или на липе.
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

по заявкам читателей могу подробнее).

Валяй, мы записываем! Только помедленнее... :)
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

По поводу позиции Комиссара. Он уже давно (по его собственному признанию) не пчеловод, а пасечник. Поэтому его точка зрения для 99% пчеловодов - полная ерунда (по заявкам читателей могу подробнее).
Каждый человек бывает в чём то прав, в то же время, кто-то может считать себя правее его.. :) Лично мне есть чему поучится, читая Комиссара, Гайдара, Егошина, Лохова.. Но читая, например, Коржа, мне приходят на ум слова о "полной ерунде" :ax:
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Метра уважать надо а не хаять Мы то молодые, зеленые а он дедушка - нам бы всем его опыт практику,
Вы то Mashika ещё молодые, зелёные ... можете по граблям бегать! :) А вот нам чужие предрассудки и заблуждения не нужны, своих хватает. Кстати (или некстати?) я вообще не пойму о чём идёт спор? Какие достоинства у кавказянок? Самое интересное, что этот вопрос вынужден поднимать я с моими "опытом" и "практикой", а не мэтры. Ведь если немного разобраться в теории, то кроме немецкого вредительства в прошлом... и маточной "иглы" сейчас...
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

(по заявкам читателей могу подробнее).
Валяй, мы записываем! Только помедленнее... :)
Для тех, кто пока ещё "в танке", напоминаю :af: что существуют пасечники и пчеловоды (ну и + 1пчеловед - Яковлев). Отличие внешне несущественное, но по сути принципиальное. Пасечник смотрит на ульи весной: выживут или не выживут? А осенью качает мёд (и побольше!). В промежутке возможны операции по увеличению "урожая" и обязательные мероприятия (без которых пчёлам абзац!). После откачки мёда заливает сироп на зиму. Пчеловод заботится о пчелах, зная, что "управлять" можно только здоровыми семьями. Управляет каждый, как умеет и может. Соответственно и результаты получаются разные. Комиссар держит кавказянок,- "мечту пасечника",- потому как управлять пчёлами ему некогда. И потому имеет он с улья "гнездо" мёда (в лучшем случае). Иметь осенью валом с семьи дадан мёда - это финансовый крах для любого пчеловода. Это скорее хобби, когда пчёлы либо для экзотики, либо для понтов (какой же Комиссар без пчёл?!). Эмоции по поводу кавказянок у меня отрицательные, но на абсолютно объективном "грунте". Нет у них никаких полезных качеств (кроме опыления бобовых, клевера в частности).
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

По поводу позиции Комиссара. Он уже давно (по его собственному признанию) не пчеловод, а пасечник. Поэтому его точка зрения для 99% пчеловодов - полная ерунда (по заявкам читателей могу подробнее).
Каждый человек бывает в чём то прав, в то же время, кто-то может считать себя правее его.. :) Лично мне есть чему поучится, читая Комиссара, Гайдара, Егошина, Лохова.. Но читая, например, Коржа, мне приходят на ум слова о "полной ерунде" :ax:
Einar! Проблема не в том, кто насколько "правизнее" (а считать лучше всего вообще только цифры!) :) Учиться надо у всех, вообще у всех: у одних - копировать их достижения, у других - не повторять их ошибок (говорят, так делают мудрые). Я же говорю не об опыте, а о "точке зрения", которую по Вашему точному наблюдению больше всех демонстрирует вышеназванный "писатель". Да, он добросовестно собирает информацию и затем "вываливает" её на читателей без научного анализа. Моя оценка - "плохо" (два балла по пятибальной шкале). Хотя по форме - "удовлетворительно". У других людей может быть иная точка зрения. Но когда воздух объявляется лучшим изолятором, то тут "правее" уже не бывает... :( Если же возвратимся к Комиссару, то его точка зрения мне понятна, но она очень специфическая. Он сам это прекрасно понимает, но никаких оговорок при этом не делает, выступая (по умолчанию) как пчеловод. Но интересы-то у нас с ним очень даже разные! :hi:
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

От одной матки можно получить дочек чуть ли не разных пород (попадётся "под руку" нужная статья -покажу).

Интересно бы ознакомится с этой статьей... Но, впрочем, не очень. Для анализа этогоутверждения будет достаточно и моих скромных знаний по биологии пчелиной семьи... Итак, по умолчанию мы имеем одну плодную племенную матку породы А. Какие от нее родятся матки? Правильно , породы А. ТО, что пчелы от этих матоу будут уже не породы А, а какие-нибудь АБ, это понятно. Но матки, полученные от одной племенной матки обязаны быть с одинаковыми экстерьерными признаками. А вот уже в третьем так сказать, поколении, это будут уже матки породы АБ, а пчелы от них - уже АБВ. Это же элементарно :IMHO1: . Или я не прав?
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Но матки, полученные от одной племенной матки обязаны быть с одинаковыми экстерьерными признаками. А вот уже в третьем так сказать, поколении, это будут уже матки породы АБ, а пчелы от них - уже АБВ. Это же элементарно opr06K9M.gif . Или я не прав?

Матка одна, а трутни то разные. В дворняжек в одной семье бывают разные пчёлы даже на вид. :dntknw:
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Но матки, полученные от одной племенной матки обязаны быть с одинаковыми экстерьерными признаками.

Матки - да, а пчелы.... ...с одинаковыми экстерьерными признаками - только при ИОМ.
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Матки - да, а пчелы....

Мы же вначале о матках говорим. А они-то как раз и разными получаются почему-то, вот что смущает. А пчелы - то уже в следующих поколениях. Это понятно даже мне. :hi:
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Мы же вначале о матках говорим. А они-то как раз и разными получаются почему-то, вот что смущает.

А что Вы имеете ввиду - экстерьер или продуктивность семей, которые они создают? :hi:
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

А что Вы имеете ввиду - экстерьер или продуктивность семей, которые они создают?

Василий Антонович, имею в виду и то, и другое. Сам видел, как плодные матки с племенной пасеки сеют, мягко говоря, не одинаковых по цвету пчел...
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Сам видел, как плодные матки с племенной пасеки сеют, мягко говоря, не одинаковых по цвету пчел...

====Для карпатских пчел такое никуда не годится, хотя Ф. Рутнер и допускает незначительную коричневатость по бокам второго тергита. ====Однако если Вы говорите об украинских пчелах так для них узаконено 5% особей с желтизной. Такого я не могу понять. ====У нас на бумаге слишком много племенных пасек, а на деле - единицы. Репродуцирующие племенных маток - одно, а все ли они дают племенной материал - другое. ====Касательно племенных пасек карпатских пчел, то это, прежде всего, 400 пчелиных семей двух пасек в с. Вучково Межгороского района Закарпатской областти, матки с которых дают по цвету однотипных пчел. Другие же пасеки, в большинстве случаев, есть массовые репродукторы материала, полученного с пасек, расположенных у Вучково. Потомство пчел с этих пасек может быть продуктивнее, чем с пасек у Вучково за счет гетерозиса, как внутрипородного так и межпородного. Последнее самое важное для пчееловодов промышленников.
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Теплякову! Мы то молодые - чего не знаем так подучим и носа утрем кому надо - незнание не грех! Не ошибаются только мертвые :az:

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

ля карпатских пчел такое никуда не годится, хотя Ф. Рутнер и допускает незначительную коричневатость по бокам второго тергита. ====Однако если Вы говорите об украинских пчелах так для них узаконено 5% особей с желтизной. Такого я не могу понять.

Я как раз говорил о карпатке.... Кстати, а Вы своих маток отправляете в пластмассовых клеточках или в деревянных?
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Кстати, а Вы своих маток отправляете в пластмассовых клеточках или в деревянных?

И в одних и в других.
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

И в одних и в других.

Понятно, а то я увидел маток в деревянных клеточках и подумал, что фальсификат... А пасека Дзюбенко у Вас берет материал, если это не секрет? А К. Ермановский?
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Мобильности О. Комиссара можно позавидовать. Пока я бегаю, выглядываю новый номер "БК", ответ подкрался незаметно из "ППЗ" № 2 (122). Привожу с минимальными изменениями. (Bombus)

Істина в порівнянні продуктивності порід бджіл якого у нас немає.

О. Комісар, кандидат біологічних наук.

На форуме " На Точку" була надрукована стаття В.Пилипенка та В. Гайдара «Яка ж вона, істина?», де моє прізвище (Комісар О.) згадується аж 8 разів. Навіть у нашій Верховній Раді я мав би право на репліку і тому хочу дещо підкорегувати претензії авторів на те, що вони буцім-то знають, яка ж вона, істина. Інакше вже на двох лекціях мене вже запитували пасічники «Ну як Вас Гайдар з Пилипенком гарно розтоптали?». В основному у нас розходяться позиції відносно можливості використання кавказьких бджіл, причому мене звинувачують в тому, що я «явно зацікавлений прибічник подальшого поширення кавказьких бджіл в нашій країні». Так, я вже майже 40 років закоханий в помісних кавказянок і, дійсно, утримую щороку 150-200 нуклеусів і продаю аж півсотні помісних кавказьких маток щороку своїм друзям, палким їх прихильникам ще з часів СРСР, але ж це не порівняти з тими 100 тисячами карпатянок, половина з яких продається в Україні. Так що нехай читач сам судить, хто «явно зацікавлений». Перелистайте пасічницькі журнали, в кожному з яких десятки!! рекламних повідомлень про продаж карпатських маток. Також я виводжу більшу кількість українок, але забезпечити чистоту парування, як Єгошини, не можу, бо навкруги розташовані пасіки, в частині яких періодично виписують «карпатянок від Гайдара». Крім того, в 5 км від моєї пасіки розташована чудова стаціонарна пасіка з 80 сімей, які всі мають мокру печатку, тобто є україно-кавказькими помісями невідомого покоління, а її хазяїн навіть слухати не хоче про заміну своїх бджіл на чистопородних, адже його випробувані багато років бджоли забезпечують його на стаціонарі медом та ще й на зиму собі збирають достатні запаси тільки при наявності лугового різнотрав'я та невеличкого лісу без доступних масивів сільськогосподарських медодаїв. Цукру майже не використовує при відверто бідних ресурсах місцевості, в якій, крім його пасіки,є щей інші, також стаціонарні). На запитання«Чи пробували «карпатянок від Гайдара» відповідає: так, але вони нічим себе не показали і вони вивелись (без коментарів). А тепер по конкретним положенням допису. Факт 1. Автори пишуть, що були в Мукачево пасічники, які тишком завозили кавказянок, але потім і вони перейшли на карпаток і покаялися в своїх гріхах. А як же по іншому, коли все Закарпаття спеціалізоване на продажі ранніх відводків, які називають чомусь пакетами. А по швидкості весняного нарощування карпатянки рівних не мають і обходять навіть італійок. А от мед вони в умовах слабкого взятку не беруть, та й навіщо ж кавказянки потрібні в Мукачево, де весною від кожної сім'ї беруть по два «пакети», а мед - другорядна продукція і його фактично там немає. Але ж в інших регіонах України навпаки - відводки нікому не потрібні, а головне - це мед, та й бджіл взагалі тримають заради отримання продукції бджільництва. А у нас дуже багато місцевостей з слабкою медоносною базою, де карпатки в кінці взятку мають по мішку бджіл і дві рамки меду, а пасічнику потрібно то навпаки. Факт 2. Автори пишуть: А ось в Кемеровській області ЗО років тому карпатські «пакети» дали в два рази більше меду , ніж «кавказькі». Дійсно так, просто кавказянки не придатні для «пакетного бджільництва», але ж, пробачте, на Україні «пакетним бджільництвом» не займаються і таких сильних взятків, як в Кемерово, у нас в більшості регіонів немає. Для довідки «пакетне бджільництво» - це не виробництво «пакетів», а їх використання. А у нас «пакети» купують тільки початківці, або пасічники, в яких з якихось причин загинула вся пасіка чи хто хоче різко її збільшити. Я, наприклад, за все своє життя собі жодного «пакету» не купив. Необхідно зважити, що живемо ми в Україні, де більшість пасічників навіть на карті не зможе знайти те далеке Кемерово. А чому ж автори мовчать про Україну? Факт 3. Я стверджував і продовжую стверджувати, що «Стосовно українок карпатки є іншою породою, точно такою ж іншою, як і кавказянки». Дійсно, якщо в місцевість, де була аборигенна українська бджола, завезти будь-яку іншу породу, то чистопородна українка зникає назавжди. І немає ніякої різниці, завезли карпатку чи кавказянку. Але сьогодні кавказянок завозять в Україну 100 штук на рік, а карпатянок близько 50 тисяч щорічно рівномірно розмазують по всій Україні, причому висилають в зону розведення чистопородних українок без всяких сумнівів. «Даешь карпатизацию всей страны» - ось лозунг, яким , нехай і півсвідомо, керуються закарпатці, бо це їх бізнес, а бізнес справа свята (далі по К.Марксу ,- «І немає такого злочину, на яке не пішов би бізнес, якщо прибуток перевищує 20%). А «карпатизація всієї країни», до речі, аналогічна лозунгу «Знищимо українських бджіл в Україні». Дійшло до того, що в одному з племінних розплідників українських бджіл, який знаходиться під егідою самого Інституту бджільництва, половина карпатських помісей!!! Дійсно, сурогат. При цьому наш Інститут бджільництва, який мав би українок захищати і пропагувати з останніх сил, додатково поширює карпатянок, продаючи їх в Інституті з ранньої весни до пізньої осені (гроші не пахнуть). А Київ - це столиця і всі старі пасічники замовляють дітям, які працюють або проїзжають Київ: «Ти ж, синочку, мені маток племінних з самого Інституту бджільництва привези». Та якби ж хоч дійсно гарних маток продавали, а то продають іноді, пробачте, «фуфло» без будь-яких паспортів, невідомо де і невідомо ким виведене, під маркою «матки від самого Гайдара», підриваючи його авторитет. Ось саме це положення про однаковість карпатянок та кавказянок викликало особливе обурення авторів, які впевнені, що карпатянка значно краща, що вона ледь не родичка українкам. Мовляв, «ареали межують, а отже в процесі еволюції відбувалася їх асиміляція, тобто вони ставали дещо подібними». З усією відповідальністю стверджую, що останнє положення є наукоподібною фантазією авторів, це абсолютно різні породи, в яких навіть генетика різна (дивись мої статті в журналах «Пчеловодство», №1, 2007 та «Бджолярський круг» №1 за 2009»рік) і ніякої «асиміляції» не було і бути не може. Видно почерк пана В.Пилипенко, який раніше пропонував покращувати українок карпатянками (мовляв, вони родичі і походять одне від одного), а тепер почав писати відверту беліберду науковоподібними словами про «асиміляцію» на зразок тієї, якою він разом з В.Гайдаром і закінчив свою статтю в ПГЇЗ №23(119) стор. 3. Коротше, пропонується подальше поширення карпатянок аж до повної ліквідації українських бджіл, а псевдонаукову аргументацію підберемо: не проходять «вони родичі», придумаємо « пісню про асиміляцію». Якщо ж автори впевнені в цьому своєму твердженні - нехай пишуть статті про «асиміляцію» в справжні наукові журнали, які рецензуються незалежними рецензентами (у нас по бджільництву таких немає - ні журналів, ні рецензентів), або виносять, як наукову доповідь, в будь-який біологічний інститут, де є спеціалісти , які розбираються в генетиці популяцій, бо це питання вже виходить за межі компетенції сільськогосподарської науки і компетенції авторів, як її представників. Автори по єзуїстські пишуть -«ми не можемо навіть говорити про рівноцінний вплив кавказьких і карпатських бджіл на місцевих бджіл України» (мовляв, вплив карпатських значно кращий). Та однаковий він, панове, абсолютно однаковий. І в тому і в іншому випадку чистопородні українські бджоли просто зникають. І замінюються помісями, а от які помісі краще - це питання сьогодні не ясне, але на нього знають відповідь ті ж самі В.Пилипенко та В. Гайдар, які в журналі «Бджолярський круг» №4, 2008, на сторінці 26 чорним по білому написали «А відомо, що найпродуктивніші помісі від схрещування кавказьких бджіл з карпатськими». Ненавмисне проговорилися, КОМЕНТАРІ ЗАЙВІ. Тим більше, що це написали ті, хто не перестає підкреслювати шкоду для бджільництва від кавказянок. Тому велике до них прохання, розширити на сторінках ППЗ це положення і написати кому і де стало відомо про те, що найкращими є кавказько-карпатські помісі. Кращої реклами помісним кав-казянкам і придумати важко (щиро дякую, О.Комісар).. ( Дали буде) Але автори помилилися в тому, що написали кавказьких з карпатськими, бо по логіці статті там повинно було, бути карпатських з кавказькими, тобто карпатські матки, спаровані з кавказькими трутнями. Саме такі помісі становляться популярними в великій пасічницькій державі Турції, яка обійшла нас по абсолютно всім пасічницьким показникам. Там навіть знають реальну кількість бджолиних сімей і кількість пасічників з точністью ледь не до одного (порівняйте з нашою країною, де ні того, ні іншого не знають взагалі - пробачте, помиляюся: кількість бджіл знають з точністю до мільйона, а кількість пасічників оцінюють від 100 до 400 тисяч - сто тисяч туди - сто тисяч сюди). Так от, турки випробовували як карпатських, так і кавказьких маток з Грузії і прийшли до висновку, що найкращими є карпатські матки, спаровані з кавказькими трутнями. Тому в Грузії і почали продукувати таких маток. Мій французький товариш Тьеррі Федом виробляє щороку біля 7 тисяч плідних маток і більшість з них - це італійки, спаровані з кавказькими трутнями. Чудово розумію, що і в Турції і в Франції тепліше, ніж у нас, але особливих проблем з зимівлею помісних кавказянок навіть в північних областях України я не маю, правда в зимівниках. . Так що, на мою думку, відмовлятися від експериментів з кавказькими бджолами ранувато, тим більше, ще раз підкреслюю, що масштаби їх завезення в Україну не перевищують мінімума, необхідного для дослідної роботи. А от експансія карпатських бджіл нагадує цунамі, яке знищує все на своєму шляху і в першу чергу українських бджіл, яких ми навіть можемо втратити і це признають і самі автори. Вони самі навіть пропонують «створити заповідну зону в Полтавській, Сумській та Хмельницькій областях», а поки таку зону не створили, вони ще встигнуть втиснути туди декілька тисяч карпатянок «для покращення українок». Факт 4. В.Пилипенкота В.Гайдар пишуть: «Якщо ж пан О.Комісар не має інформації про існування «тихих крадіжок» серед бджіл, то створюється враження, що він ніколи не був на пасіках, де утримувалися кавказькі бджоли та їх помісі поряд з іншими бджолами». Відповідаю, не тільки був, а, починаючи з 1975 року (це вже 33 роки), завжди тримаю на своїй пасіці декілька чистопорідних кавказьких сімей поряд з українськими та карпатськими. І жодного разу за 33 роки не спостерігав тихих крадіжок, хоча, крім медової пасіки, утримую ще й нуклеусну з двома сотнями нуклеусів. Крім того , спеціально на взятку з акації годинами сидів біля льотків різних сімей і тихих злодійок не замітив. Мабуть, я зовсім не спостережливий. А відносно того, що я не маю інформації про «тихі крадіжки» то дійсно, я не знаю жодної наукової роботи на цю тему. При тому я нескром¬но стверджую, що краще мене за нау¬ковою літературою з бджільництва ніхто в Україні не слідкує. Це дає певну підставу стверджувати, що таких робіт взагалі не існує. Існують тільки окремі повідомлення пасічників, які посипали бджіл мукою і щось подібне буцім -то спостерігали, але ще раз підкреслюю, що наукових робіт з серйозними спостереженнями на цю тему не існує. Але хочу нагадати читачам, що, якщо кавказькі бджоли (чи, власне, будь-які інші) «протопчуть доріжку» до іншої сім'ї, то через добу там вже не буде жодної краплі меду , але такого чомусь я не спостерігав жодного разу. Так що«тиха крадіжка», якщо вона і існує, явище дуже складне і потребує серйозного вивчення. І поки його немає - не потрібно гнати дезінформацію. Тут ще потрібно зважити ще й на те, що так звана приокська породна група бджіл, гордість і досягнення російського НДІ бджільництва, є фактично поміссю середньоросійських і кавказьких бджіл. Їх вивчають десятки років дуже серйозні науковці, серед яких докторів наук з бджільництва в 5 разів більше, ніж у нас на Україні за всю її історію. І при цьому ніхто з них тихої крадіжки не помічав. Сліпці,та й годі. Такі ж сліпі й поляки і французи, які також використовують помісних кавказянок. Інша справа В Пилипенко та В.Гайдар, які кавказьких бджіл не бачили в очі вже років з ЗО - ось вони про тиху крадіжку кавказянок все і знають. Ось вона, велич теоретичного мислення. Запрошую їх до журналу «Бджолярський .круг», де планується рубрика «Теоретичне бджільництво» Відносно всіляких там гнильців і нозематозу. Зважте на те, що мова йде не про утримання чистопорідних кавказьких бджіл, а тільки про їх помісі, які по зимостійкості і стійкості до хвороб не дуже відрізняються від бджіл тих порід, які є навкруги. Ще раз хочу привести слова В.Пилипенкота В. Гайдара .додавши слово ВОИСТИНУ. Воистину «відомо, що найпродуктивніші помісі від схрещування кавказьких бджіл з карпатськими». Правда, я не думаю, що помісі з українськими будуть гіршими. При цьому мене не мучить совість, що я знищую чистопорідних українських бджіл, бо їх вже давно в більшості регіонів знищили карпатянки, бо немає в Україні села, куди б майже щороку не приходила посилочка з Закарпаття. Все ж таки десь ЗО чи навіть 50 тисяч карпатських маток щороку розмазують по Україні славні хлопці з Закарпаття, які «не зацікавленні в поширенні карпатянок» Ш. При цьому я не говорю, що карпатські бджоли бджоли погані, вони ційсно таки гарні, але не у всіх регіонах і не кожного року. І тут мала б сказати своє слово наука на основі проведених порівняльних дослідів з різними породами та їх помісями, але ж вона чомусь мовчить, як риба.. Вся Україна фактично сьогодні працює з україно-карпатськими і карпатсько-українськими помісями, а їх взагалі ніхто невивчав. Страшенна ганьба, жодного порівняльного досліду в Україні не проведено. Тому пан В. Гайдар разом з В Пилипенком і розповідають є нам про те, які гарні карпатські бджоли в Кемеровській області та ще й ЗО років тому. А як на Вінниччині чи Чернігівщині, або Черкащині, куди вони гонять карпатських маток тисячами і не ЗО років тому, а сьогодні? Як говорить нинішня молодь -слабо? Недавно відбулася знаменита і дійсно гарна конференція, присвячена 40-річчю вивчення карпатських бджіл - доповідали, які карпатські бджоли гарні скрізь в Росії: під Москвою та в Майкопі, і навіть за Полярним колом, і в Молдавії також кращих за них немає. Чудово, ми гордимося нашими карпатськими бджолами, тільки от чомусь ми забули випробувати їх на Україні та порівняти з аборигенними українськими. МИ Ж ТО ЖИВЕМО В УКРАЇНІ. А все таки цікаво - чому пан В.Поліщук на всі лади розхвалює українських бджіл, а пан В.Гайдар - карпатських, навіть разом пишуть книжки, а от в питанні порівняння своїх бджіл роблять вигляд, що один одного не знають взагалі і дуже соромляться порівняти українських та карпатських бджіл в різних регіонах? А може вони живуть в різних країнах і відповідно ареали їх бджіл не перехрещуються? Дуже вони, мабуть, інтелигентні і делікатні люди, але вони забувають, що істина таки і тільки в коректному порівнянні. Воно ж, звичайно, легко спрогнозувати, що якась виявиться кращою - і що тоді далі будемо робитиі? Але, мабуть, для того, щоб відволікти увагу пасічників від цього нагального питання, вони дружньо накинулися на кавказянок, яких сьогодні завозять в країну всього декілька десятків в кишенях (мабуть, автори перейняли досвід наших політиків відволікати увагу від насущних проблем). До речі, те ж саме і про випробовування українських бджіл. Є розхвалена на всі лади професором В.Поліщуком і його співробітниками так звана Хмель¬ницька популяція, є українські бджоли Гадячської селекції, є, нарешті, дуже гарні українки селекції Єгошиних та ще й в нашому ННЦ бджільництва на Хмельниччині є суперплемінна пасіка плюс Старосинявський племзавод. Та що там пасіки - є цілих два так званих племінних заводи (правда, маток з Старосинявського ще ніхто в очі не бачив і рекламу про їх продаж не читав, а державних грошей туди вбухали невідомо скільки). Додайте до цього ще декілька десятків паперових псевдоплемінних пасік українських бджіл (перелік в журналі «Пасіка, № 12 за 2007 рік). Так може хтось та ще й колись і порівняє цих бджіл - які ж з них найкращі українські? (Далі буде)

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Дуаю тут дело чести скрестить шпаги таким "матерым" пасечникам как Гайдар, Егошин.... В принципе это хорошо, что поднимается такой спорный вопросс - в споре рождается истина, которую, как по мне, ждет вся Украина. Ну и подписать бы пакт "(Молотова - Рибентропа)" о границах пород -раз и на всегда!!!- не мешало бы.

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

А пасека Дзюбенко у Вас берет материал, если это не секрет? А К. Ермановский?

Фамилии знакомы и лет 10 назад брали точно. Надо рыться в журналах регистрацци, а времени... Всего Вам доброго.
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Присоединяйтесь к обсуждению

Вы можете написать сейчас и зарегистрироваться позже. Если у вас есть аккаунт, авторизуйтесь, чтобы опубликовать от имени своего аккаунта.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вставлено с форматированием.   Вставить как обычный текст

  Разрешено использовать не более 75 эмодзи.

×   Ваша ссылка была автоматически встроена.   Отображать как обычную ссылку

×   Ваш предыдущий контент был восстановлен.   Очистить редактор

×   Вы не можете вставлять изображения напрямую. Загружайте или вставляйте изображения по ссылке.

×
×
  • Создать...